#коммандос | Explore Tumblr posts and blogs

portugalwars · 2 years ago

Text

Продовження війни

Операція «Королівський аметист» була військовою операцією, здійсненою португальсько-гвінейським батальйоном коммандос, яка була проведена 8 травня 1973 року під час війни в Гвінеї-Бісау з комуністами з ПАІГК і мала на меті «знищення або принаймні демонтаж організації партизани в районі Гвідайе-Бігене»

Операція розділила батальйон на три групи:

«Група Ромеу» — 1-ша рота командос — капітан Антоніо Рамос "Bombox Group" - 2 рота коммандос - капітан Матос Гомес «Група Центавро» - 3 рота коммандос - капітан Рауль Фолькс Після посадки батальйону коммандос на великий десантний катер (LDG), який потім супроводжували два LFD, підрозділ висадився в Гантуре та відвідав брифінг у Бігені.

Операція почалася о 23:50 . Перший контакт із силами PAIGC був ініційований групою Bombox після першого повітряного бомбардування з літака Fiat G.91.

О 5:30 ранку 19 травня головна частина колони досягла маршруту, який підтримував базу Кумбаморі, головну мету операції. Група «Бомбокс» пройшла на північ від дороги, група «Центавро» зайняла позиції на південь, а група «Ромеу» була розташована в тилу, у маленькому містечку.

О 8:00 та 20:00 були нанесені авіаудари з винищувачів-бомбардувальників Fiat G.91, які знищили бункери бази, деякий час горіли боєприпаси партизанів.

О 9:05 ранку група Bombox здійснила перший штурм, спричинивши перший контакт із силами ПАІГК. Ці бої відбувалися з 14 по 10 число, коли командувач операції наказав Групі Центавро підтримувати розрив контакту між своїми силами та силами ПАІГК. Це була операція дуже складна, тому що бійці з обох сторін були дуже близько один до одного. Командир групи «Кентавр» отримав поранення.

О 14:30 батальйон Commando почав рух до бази збору, а о 18:20 його перші частини прибули до Гідахе. 20 травня батальйон пішки вирушив з Гвідадже до Сінти, залишивши там поранених і військових, які не мали можливості продовжувати марш. У Сінті батальйон сів на LDG, щоб повернутися до Бісау.

Операція була вдалою, збройні сили Португалії досягли успіху, більше того було знищено кілька баз і польових складів бойовиків з ПАІГК. Втрати бойовиків з ПАІГК склали 67 убитих, також серед убитих було 2 кубинських комуністів та 4 мавританських бойовика.

0 notes

rodesian · 2 years ago

Text

Продовження операцій.

Наступна операція це операція «Урік» (або операція «Бутлейс» для південноафриканців) — транскордонний рейд, здійснений у Мозамбік оперативниками Родезійських сил безпеки під час Родезійської війни Буша за бойової допомоги ВПС Південної Африки. Під час операції, яка проходила з 1 по 7 вересня 1979 року, до 200 військовослужбовців Родезії та Південної Африки атакували мости та головний плацдарм для бойовиків .(ZANLA) у провінції Газа. Разом з операцією «Диво» це була одна з найбільших родезійських зовнішніх операцій війни.

Під час Родезійської війни Буша (або Другої Чимуренги) Родезійським силам безпеки (RSF) доводилося мати справу зі зростаючим потоком навчених ззовні повстанців, які прибували до Родезії, пізніше Зімбабвійської Родезії, із сусідніх країн, особливо із Замбії та Мозамбіку, останній у особливо коли до влади прийшли комуністи з ФРЕЛІМО у 1975 році.

Цілі операції «Урік» полягали в тому, щоб атакувати сили ZANLA в їхньому командному та навчальному центрі до того, як вони зможуть увійти в Зімбабве-Родезію, і перекрити шляхи постачання до провінції Газа в Мозамбіку. Було також сподівання, що руйнування комунікаційних і залізничних ліній, доріг і мостів на відстані до 200 миль у Мозамбік вплине на економічну ситуацію та моральний дух тих, хто підтримував ZANLA та Роберта Мугабе.

Цілями були мости в Альдейя-да-Баррагем, а також життєво важливий зрошувальний канал, що живить велику сільськогосподарську територію в Мозамбіку. Були заплановані авіаудари по установках FRELIMO в Мапаї та Максаїлі, щоб деморалізувати комуністів. Після цього база в Мапаї буде захоплена та знищена зімбабвійсько-родезійськими сухопутними силами.

До атаки 200 зімбабвійських родезійських військ були розгорнуті в районі 161 кілометра (100 миль) усередині Мозамбіку на схід-південний схід від Чігубу. Вертольоти були на злітно-посадковій смузі Чіпінда Пулс у Зімбабві, Родезія. Атака почалася лише 5 вересня через погані погодні умови. Родезійські війська SAS були перекинуті на Альдейю-де-Баррагем і чотири інші цілі для знищення мостів та інфраструктури. Реактивні літаки Hawker Hunter і Cessna Lynx бомбардували район і надавали підтримку з повітря. Під час евакуації пораненого солдата один гелікоптер AB-205A був збитий РПГ-7, а технік LAC AJC Wesson загинув від удару. Пілот Flt Lt Дік Пекстон був врятований SAS.

6 вересня база ZANLA в Мапаї зазнала бомбардування Hawker Hunters, знищивши командний центр і головну радіолокаційну станцію. Після цього зімбабвійсько-родезійські війська були доставлені гелікоптером для атаки на позиції поблизу бази. Під час транспортних операцій південноафриканський гелікоптер Puma був збитий РПГ-7 , у результаті чого всі 14 зімбабвійсько-родезійських коммандос і три члени екіпажу ВПС Південної Африки були вбиті. Це була найбільша втрата людських життів сил безпеки Родезії за один інцидент під час війни. Пізніше місце катастрофи було розбомблено, щоб закрити південноафриканські позначки на вертольоті Puma. Тіла так і не були знайдені. База Мапай була укріплена зигзагоподібними траншеями, які з’єднували один з одним, що забезпечувало гарне прикриття для захисників. Важкі бої точилися між родезійською армією та комуністами. Мапай неодноразово піддавався бомбардуванню реактивними літаками Hunter і бомбардувальниками Canberra. Незадовго до заходу сонця Верховний головнокомандувач родезійської армії генерал Воллс прийняв рішення про відхід.

У результаті битви загинуло понад 300 солдатів ЗАНУ та було пошкоджено кілька мостів, будівель та інфраструктури. Втрати Мозамбіку склали 22 убитих і 32 поранених . Втрати родезійців у битві становили 17 убитих, що стало найбільшою втратою за всю війну але всерівно співвідношення вбитих було понад 20:1. Родезійським силам безпеки стало очевидно, що їхній ворог незабаром стане більш легітимною бойовою силою, ніж раніше, яку навчали їхні радянські радники, і яка тепер, завдяки досвіду, відстояла свою позицію під час повітряних атак, на відміну від попередньої війни. Зімбабвійські родезійські солдати були добре навчені, вмотивовані та оснащені, але міжнародні санкції, такі як Резолюція 232 Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй, та ізоляція призвели до збільшення проблем із заміною переважно літаків, тоді як запаси зброї та боєприпасів були переважно вдосталь.

Політично ця операція призвела до того, що Самора Машел голова комуністів в Мозамбіку чинив тиск на Роберта Мугабе, щоб той узяв участь у мирних переговорах у Ланкастер Хаузі. Машел хотів запобігти подальшому втягненню Мозамбіку у війну з Зімбабвійською Родезією, яка вже завдала серйозної шкоди економіці Мозамбіку.

Також варто розказати, про спец. операцію військ Родезії, яка наробила багато шуму відбулась вона в Мозамбіку де на той час, вже йшла громадянська війна між комуністами з ФРЕЛІМО і опозицієї антикомуністами з РЕНАМО.

Водночас, влада ФРЕЛІМО радо надала Роберту Мугабе та його партії ЗІПРА можливість перебування на території держави. Саме тут, в Мозамбіку, були зосереджені військові бази, штаби та тренувальні табори терористів Мугабе. Родезійські сили оборони, що не мали звички чекати терористів на своїй землі, постійно вели із ними боротьбу на території сусідніх держав, ігноруючи при цьому протести влади цих держав і постійне ниття дипломатів з ООН. Пітер Уоллс одного разу сказав: “Якби ми прислухалися до вимог Заходу, нас би давно стерли з лиця Землі”.

Черговий рейд САС стався влітку 1979 року. 2 групи бійців САС та приданому до них снайперу з армійського резерву, а також двох бійців РЕНАМО, висунулися на територію Мозамбіку із метою захоплення або вбивства Джошуа Тонгогари, командира військової бази ЗАНЛА.

11 бійців закинули на територію Мозамбіку. Їм необхідно було пройти 50 кілометрів в район розташування бази та влаштувати засідку на дорозі. Їм було відомо, що Тонгогара пересувається на Тойоті Ленд Крузер, Діло залишалося за малим.

Бійці пересувалися по ночах, намагаючись уникати контактів із місцевим населенням. Втім, їм не пощастило: ночі видалися на диво темними, орієнтування було надзвичайно ускладненим. На ранок третього дня, родезійці опинилися в жахливій ситуації: вони опинилися на пагорбі, всього в 400 метрах від табору ЗАНЛА. Крім того, виявилось, що за три кілометри від цього табору, знаходилася військова база ФРЕЛІМО.

Командир загону, сержант Шіпперс, прекрасно усвідомлюючи, що треба було прориватися до точки евакуації все одно не хотів іти з пустими руками. Після вдалого відриву від переслідування, він наказав розмістити засідку біля дороги, що вела ��а базу ЗАНЛА. Дуже скоро на ній опинилося два позашляховики у супроводі пішої охорони. Юний боєць РЕНАМО, на ім’я Андре, вийшов на дорогу, вдаючи з себе одного зі “своїх”. Машини зупинились, охоронці почали говорити з Андре португальською і в цей момент він подав сигнал. Позиція для засідки була дуже вдалою: один постріл із РПГ-7, підрив мін “Клеймор” та кілька секунд прицільного обстрілу стрілецькою зброєю- і все було скінчено. Часу перевіряти тіла вбитих не було- бійці ЗАНЛА, що прочісували місцевість, вже бігли на шум бою. Родезійцям вдалося відступити без втрат: після тривалого відриву їх евакуювали прямо з поля бою. Вже на бортах Алуеттів вони не могли перестати говорити про деталь операції, що ніяк не йшла в них з голови: серед убитих в засідці САСівці чітко бачили білих. Річ у тім, що під час першого бою з бойовиками ЗАНЛА, на сусідній базі ФРЕЛІМО перебувало п’ятеро радянських військових радники. Коли на базі почули постріли, командиром бази було прийняте рішення евакуювати радників з території бази. Як ви вже здогадались, саме вони з охороною були в тих позашляховиках, що були знищені САС. Серед них був і підполковник Заславець- радник командира мозамбіцької мотопіхотної бригади. З ним загинуло ще 4 радників-росіян.

Так, 26 липня 1979 року, на далекій африканській землі, була пролита кров українця. Офіцера, що прийняв смерть на чужій війні, допомагаючи не тій стороні. Одне із сотень інших імен в радянських списках втрат.

Підполковника Заславця Миколая Васильовича радянська влада навіть нагородила орденом Червоної Зірки. Радянські окупанти знайшли смерть заслужену на території Мозамбіку.

#rhodesian war

0 notes

sergejbiohazardov · 1 year ago

Text

Jack Reacher. 2022-2023. 1-2 сезоны. Быстрый обзор. Этакий разудалый туповатый динамичный боевик с вполне интересным сюжетом. Хотя ерунды и провалов в логике навалом. Современный коммандос. Главный герой несколько аутичный амбал, при этом очевидно очень сообразительный. У амбала явные проблемы с нормальным общением, но высокие лидерские качества и какие-то условно идеалистические при��ципы, делящие весь мир на чёрное и белое. Чёрный мир, естественно желательно убить, возможно жестокими способами. Ломать кости Джек очень любит. Смотреть можно, если настроиться на неприхотливый лад. Сериал основанный на цикле книг о Джеке Ричере Ли Чайлда.

В 1 сезоне Ричер, как перекати-поле прикатывается в захолустный городок, где убили его брата, расследующего какое-то запутанное дело, очевидно связанное с коррупцией и экономическим преступлением. Для такого маленького городка к нему оказывается слишком много внимания криминальных элементов и Джек остаётся, что бы распутать запутанное дельце, оставляя за собой ответы и горы трупов.

Во 2 сезоне Джек встречается со старой командой головорезов, которыми он когда-то руководил. Причина то, что похоже за ними кто-то открыл охоту и уже есть убитые товарищи. Естественно причины такой охоты, вряд ли просто тривиальная месть, а имеют какие-то запутанные мотивы. В этом Ричеру уже приходится разбираться не одному и мы видим, что Джек хорош и в командной работе. Вишенкой накинули амурные отношения амбала и сексуальной боевой бухгалтером из его команды. Тема сисек раскрыта.

Приятная картинка, хорошая динамика, симпатичные персонажи, смачные сцены насилия и вполне годный по закрученности сюжет. Отличный сериал для ненапряжного просмотра, если не хочется напрягаться и сильно думать. Третий сезон особо не жду, но когда выйдет - посмотрю.

0 notes

htppwww · 2 years ago

Text

Продовження війни Португалії з комуністами з ФРЕЛІМО.

Після початку війни кількість військ Португалії в Мозамбіку стрімко зростала, найкращі війська це були командос і десантура. Бойовики ФРЕЛІМО отримували зброю з СРСР і Китаю комуністи не жаліли для бойовиків нічого абсолютно. Військовим крилом комуністів ФРЕЛІМО командував Самюел Магайя, бойовики ФРЕЛІМО проходили навчання в багатьок соціалістичних країнах, в Африці одна з гловних баз це був лівацький Алжир. Озброєння комуністів з ФРЕЛІМО було дуже різноманітним від автоматів Калашникова, до ДШК, також були гвинтівки Мосіна, міномети, гранатомети, також на озброєнні бойовиків була зенітна артилерія , зокрема комплекси Стріла-2, ЗПУ-4. Комуністи ФРЕЛІМО використовували у війні партизанські методи війни для боротьби з Португальцями. Війська Португалії використовували в основному авіацію та сили спецназу і десантників, в 1970 році Португальські війська розгорнули контр наступ на території, які були зайняті терористами з ФРЕЛІМО, та убили 651 бойовика, багато таборів було зачищено, вилучено велику кількість радянської зброї. У 1965 році комуністи з ФРЕЛІМО провелу першу операцію серйозну яка називалась Орел, проти Португальских було вбито більше 10 Португальских солдат. Португальська армія провел�� у 1968 році, операцію котра полягала в атаці на провінційну базу Гунгунхана в регіоні Ніасса, здійснена у квітні 1968. Операція готувалась в повній секретності і на її здійснення були відправлені сили спецназу. Загалом силу атаки складали три групи коммандос чисельністю 19 чоловік і група ополченців чисельністю 26 чоловік. Ці люди послідували повітрям до Нової Коїмбри, прибувши 27 березня. Вони вирушили наступного дня пішки і прибули 1 квітня біля провінційної бази Гунгунхана; того ж дня два літаки, один Do 27 і один T-6, вилетіли з Віла Кабрал, щоб бомбардувати базу. Після завоювання об’єкта та захоплення різноманітних військових матеріалів коммандос повернулися на базу 10 квітня. З числа жертв операції знищено 22 партизани; з португальської сторони один солдат загинув, офіцер убитий на міні. Важливе місце в цій війні займала операція Португалії , яка називалась "Гордіїв вузол" Операція «Гордіїв вузол» (Operação Nó Górdio) була найбільшою та найдорожчою португальською військовою кампанією в португальській заморській провінції Мозамбік, Східна Африка. Операція була проведена в 1970 році під час португальської колоніальної війни (1961–1974). Цілі кампанії полягали в тому, щоб закрити шляхи проникнення Фронту визволення Мозамбіку (FRELIMO) через кордон Танзанії та знищити постійні бази FRELIMO всередині звільнених зон на півночі Мозамбіку. Гордіїв вузол був семимісячною кампанією, у якій, зрештою, було задіяно тридцять п’ять тисяч чоловік, і вона була майже успішною, оскільки знищила більшість партизанських таборів, розташованих у звільнених зонах ФРЕЛІМО, і захопила велику кількість повстанців і озброєння, змусивши ФРЕЛІМО відступити зі своїх баз і форпостів. у провінціях.Цілі кампанії полягали в тому, щоб перекрити шляхи проникнення через танзанійський кордон і знищити постійні партизанські бази. «Гордіїв вузол» був семимісячною кампанією, в якій, зрештою, було задіяно тридцять п’ять тисяч чоловік, і вона була майже успішною. Основний тягар зусиль припав на Кабо-Дельгадо, на крайній півночі Мозамбіку, на кордоні з Танзанією, яка симпатизувала партизанам. Тактика полягала в блискавичних штурмах з повітря невеликих таборів. Постійні артилерійські та авіаційні бомбардування сипалися по більшим цілям, тоді як керовані бульдозерами моторизовані армії зближувалися. Ця тактика була ефективною, і Арріага командувач данною операцією невпинно переслідував партизанів. Проте напруження «Гордієвого вузла» не можна було продовжувати нескінченно.

#Португалія

0 notes

simfanrussia · 2 years ago

Text

Упадок стелс-тактик?

Жанр стелс-тактики в реальном времени переживает неоднозначные времена: с одной стороны, закрываются Mimimi, с другой - возвращается Коммандос. Насколько "Истоки" будут хорошей игрой? Вопрос-вопрос: миссий около 10, кооп только для двоих. Зато обещают вариативность и зубодробительность.

У Kalypso есть все необходимое для того, чтобы сделать к 2024 году годноту: разрабы, даже не особо интересовавшиеся "Командой" в 1990-ые, могли наловчиться на ремастерах; раз рекрутинг кодеров начался с 19-ого, значит, подумать над сценарием и наилучшими механиками было время.

Но потенциал - про... не реализовать - дело святое.

#RTS

0 notes

zetflixonline · 1 year ago

Text

Хищник (1987)

Фильм "Хищник" 1987 года - научно-фантастический боевик, снятый режиссером Джоном МакТирнаном, с Арнольдом Шварценеггером, Карлом Уэзерсом и Кевином Питером Холлом в главных ролях. Действие фильма происходит в густых джунглях Центральной Америки и рассказывает о команде элитных коммандос, выполняющих задание по спасению заложников от партизан. Арнольд Шварценеггер играет Датча, лидера команды коммандос, которые отправляются на задание по спасению заложников в джунглях. Вместе с Датчем в отряд входят еще несколько опытных бойцов, в том числе Диллон (Карл Уэзерс), агент ЦРУ, который вербует команду, и Блейн (Джесси Вентура), мощный пулеметчик. По мере продвижения в джунгли к цели они начинают понимать, что что-то не совсем так. То, что они считали простой спасательной операцией, внезапно превращается в смертельную битву за выживание. Команда быстро понимает, что за ними охотится невидимый хищник, способный маскироваться и охотиться на людей с почти идеальной точностью. Хищник - внеземное существо, прибывшее на Землю, чтобы охотиться на самую опасную дичь - людей. По мере того как членов команды убивают одного за другим, Датч и его оставшиеся товарищи должны использовать свою смекалку и мастерство, чтобы попытаться перехитрить хищника и выжить. По мере того как погоня становится все более напряженной, Датч и хищник вступают в финальную схватку, которая решит судьбу оставшихся в живых. Одной из сильных сторон фильма является то, как он нагнетает напряжение и создает ощущение страха и тревоги. Способности и технологии хищника позволяют ему преследовать коммандос из тени, и в фильме отлично используется звук, чтобы создать ощущение ужаса и опасности. Помимо экшена и саспенса, фильм также исследует более глубокие темы о человечестве и о том, что делает нас по-настоящему опасными. По мере того как за членами команды охотится хищник, они начинают понимать, что не так уж непобедимы, как им казалось, и что их технологий и оружия может оказаться недостаточно, чтобы спасти их. Шварценеггер отлично исполняет роль Датча, закаленного в боях лидера, которому приходится столкнуться с собственными ограничениями и уязвимостью. Карл Уэзерс также превосходен в роли Диллона, агента ЦРУ, которому приходится столкнуться с последствиями своих действий. Кевин Питер Холл пугает и впечатляет в роли хищника, давая понять, что это не просто обычный противник. В целом "Хищник" - это хорошо продуманный и напряженный боевик, сочетающий в себе захватывающие боевые эпизоды и глубокие темы о природе человечества. Фильм стал классикой жанра, и его влияние до сих пор ощущается в современных боевиках. Read the full article

#Хищник

0 notes