gwenllianwales - Tumblr blog

[gwenllianwales]

Трохи корисних мемів про українську мову

[gwenllianwales]

Принесла вам свій мовний мем. Всі ми трохи підмет, чи не так?

[gwenllianwales]

Про вампірів з Рівного

Сьогодні я нагадаю вам про легендарну серію "Чи боїшся ти темряви". Якщо ви дивились цей серіал в дитинстві, мабуть, запам'ятали кілька сюжетів чи якихось пам'ятних уривків звідки. А от чи пам'ятаєте ви про вампірів з України?

Це 1 сезон, 8 серія. Вона називається "Історія про нічних сусідів". Англійською ви можете подивитися її просто на ютубі. Українською ви теж знайдете цей серіал в інтернеті.

Увага! Нижче будуть спойлери. Я розповім вам весь сюжет цієї серії.

Емма та її брат Дей-Дей стають свідками нічного переїзду дивних сусідів. Сусіди всі в чорному і бліді, ну, дорога з Рівного ж неблизька.

Наступного ранку діти йдуть до сусідів, аби привітатися. Щось велике та тяжке (аж дві штуки) доставляє вантажник. А далі легендарний діалог:

— Броуни, містер та місіс. Погляньте!

— Рівне, Україна. Вони з України!

— Це поряд з Діснейлендом?

— це поряд з росією

Пізніше діти зустрічають листоношу. Вони бачать пластир у нього на шиї, та й с��мопочуття чоловіка кепське. Листоноша каже, що вчора таємничі сусіди заходили до нього, і саме відтоді він занедужав. Емма вже починає щось підозрювати, ну звісно ж! Ще й холодильники сусідам привезли величезні...

Коли трапилась нагода, Емма спостерігала за сусідами. Вони ні з ким не розмовляли й завжди виходили лише вночі. Навіть їхній син Лекс ніколи не виходив удень. Аж тут цей Лекс з'явився на подвір'ї Емми та запитав чи можна йому погратися з ними. Емма сказала, що вже пізно, він, бідолаха, пішов.

Загадкова хвороба листоноші почала поширюватись. Люди слабшали й ледь тримались на ногах. А Еммі наснився жахастик про сусіда, який ледь не вкусив її. Тому вона вирішила взяти все у свої руки й стати Баффі! Ну, тобто пішла й розбудила брата, який заявив, що у неї не всі вдома.

Емма перераховує всі дивні події й показує на карті Рівне (?), а потім каже, що там поруч Румунія, Болгарія, Трансильванія та ще щось з закінченням на "я". Дівчинка збирається йти до вампірів додому, аби знайти домовини. Вона просто неймовірно смілива, але трохи... Ну, не думає про наслідки.

Посеред ночі Емма йде до підвалу сусідів, коли вони кудись вирушають. А брату каже ніколи не впускати їх до хати, бо ж вампірам тре запрошення! І тут...

ДОБРОГО ВЕЧОРА, МИ З УКРАЇНИ

Вампіри приходять в гості й запитують чи можна ввійти. Малий їх не впускає, а от його мама... Дуже любить запрошувати гостей

Поки Емма нишпорить у підвалі, вампіри розповідають її матері за чашкою чайочку, що приїхали сюди вивчати парамедицину. Вони хочуть перейняти досвід, аби потім застосувати його у себе вдома (так вони вже повернулись чи ні?) Вони кажуть, що я робота "трохи кривава", еге.

Броуни збираються додому, мабуть, чай їм не дуже вже й сподобався. Але ж Емм досі у них у хаті!!! Тож брат поспішає на допомогу, поки вампіри не повернулись. Емма, до речі, зламала замок на холодильну і... вже разом з братом знайшла багацько крові. Кляті кровосісі, хай їм грець!

На щастя, дітям вдається втекти непоміченими. Однак назріває величезне питання: "шо його робить? "Та невгамовна Емма, яка вже перевтілилась в Баффі, вирішила так: або ми їх, або вони нас. Тож вона, озброївши себе та брата кілками, хрестами й тд. знову йде на пошуки домовин.

Діти намагаються відчинити замок, під яким нібито знаходиться домовина, та його щось ніби заїло. Потім до підвалу хтось заходить, ходить туди-сюди та йде собі. Звісно, не помічаючи дітей. ВОНИ Ж ТАК ДОБРЕ СХОВАЛИСЬ, ПРОСТО НЕЙМОВІРНО ДОБРЕ ЯК

Коротше, чкурнувши й собі геть з підвалу, дітвора бачить, що...

Наші любі вампіри з Рівного гуляють ВДЕНЬ. Вони привезли кров додому, бо їм дозволили там її зберігати! Ну, взагалі-то, хочу вам сказати, що: ЦІ ВАМПІРИ НІЧОГО НЕ БОЯТЬСЯ, БО ВОНИ Ж З УКРАЇНИ.

Отже, Броуни просять Дей-Дея та Емму погратися з Лексом, їхнім милим сином. І Дей-Дей погоджується. А старші Броуни знову хочуть зайти в гості.

Тут Дей-Дей насміхається, типу Емма щось собі придумала таке, а насправді то чудові люди з України (вони, може, й чудові, та не зовсім люди) приїхали в лікарні працювать Емма йде геть, так і не ставши переможницею вампірів, а нам показують підвал, де...

Вампіри розмовляють про сусідських дітей. Броуни точно знають, що тут були гості. А ще вони будять свого малого: "ПРОКИНЬТЕСЯ, ГОСПОДАРЮ, СОНЦЕ СІЛО!". Його підбадьорюють тим, що сьогодні у них будуть нові жертви. Здогадаєтесь хто ці жертви.

Згадали цю серію? Якщо ви ніколи не дивились цей серіал, то нестрашно. НІ, НАСПРАВДІ ЦЕ ДУЖ�� СТРАШНО! Бо вампіри з Рівного в американському серіалі дуже круті, шкода, що ви їх не знаєте.

Але... Тепер знаєте, еге ж?

[gwenllianwales]

Цікаві факти з життя Івана Нечуя-Левицького

Несу сюди цікавий та кумедний тред з твіттеру про Нечуй-Левицького. Ось, наприклад, його графік. Ну, хто б з вас не хотів собі такий?

Нормальна людина, яка не любила сратися і любила заснути вчасно. Хіба він не диво?

Навіщо нам коти, якщо є Іван Семенович?

Та і всілякі ТСНи там точно не потрібні, дивіться:

Оце найзнаменитіший факт про нього. А чом би й не брати парасольку з собою? Під нею можна ховатися від людей, а інколи можна ��авіть і тріснути когось набридливого

Я його теж не зустрічала, якщо чесно. А ви?

Всім нам треба повчитися. А не "ще трохи й піду спати"

Трохи преколів від пана Підмогильного. Ну, йому видніше, мабуть (ми не знаємо, ну, я не знаю, якщо чесно)

І наостанок трохи сумного:

джерело

[gwenllianwales]

Ти ж моє малятко,

Маленьке янголятко,

Притулись до мене сильніш.

Ти ж моє малятко,

Маленьке янголятко,

Кутайся у ковдру хутчіш!

Ти ж моє малятко,

Маленьке янголятко,

Скоро мине страшна ніч.

Ти ж моє малятко,

Маленьке янголятко,

Мама з тобою, ти спиш?

Ти ж моє малятко,

Маленьке янголятко,

Сплю. Спиш.

Боляче було лиш.

[gwenllianwales]

Цікавий факт про "Тореадорів з Васюківки"

Дублюю сюди теж, бо думаю, що далеко не всім це відомо.

Отже, коли ви читали "Тореадорів", то, мабуть, замислювались над тим як склалась доля головних героїв. Всеволод Нестайко залишив нам не просто великодки, а величезне яйце динозавра, але в іншому своєму творі. Чули про "Чудеса в Гарбузянах"?

Гарбузяни то сусіднє село з Васюківкою. Головними героями стали жителі Гарбузян, але цього разу це не двоє, а троє хлопців. Зараз про їхні пригоди не розповідатиму, ви можете почитати самостійно. Покажу лише те, що трохи продовжує історію Павлуші й трошки Яви.

Павлуша тепер Павло Денисович, а Ява — Іван Васильович. Так-так, Павлуша тепер дорослий і він не просто згадується у "Чудесах", а й з'являється на сторінках власною персоною. А ще...

Не тільки Павлуша, а й сама Ганна Гребенюк, тобто Гребенючка. Тепер вона дружина Павла Денисовича! Бачте, шкільне кохання не забулось, а, навпаки, зміцніло.

[gwenllianwales]

Я принесла вам свій нещодавній мем

[gwenllianwales]

Принесла вам трохи своїх мемів. Я тут буваю рідко, тому можете здибати мене у блу, тві чи в тг. Там теж багато преколів. А сюди я коли-небудь заходитиму частіше. Мабуть

[gwenllianwales]

Я вважаю, що знаменитий у твіттері(х) мілітарі кіт Сирський має бути й на тамблері

[gwenllianwales]

Про важливість укрліт мемів

Короткий тред про укрліт меми. Одразу попереджаю: я не проводила досліджень, а просто пишу те, що думаю. Як людина, яка часто створює меми про укрліт та мові, гадаю, маю право.

Отже, якби меми існували, коли я готувалась до ЗНО, я б склала його ще краще. Скільки балів я набрала скажу пізніше, а поки поговоримо про меми.

Що це таке всі знають: яскрава дотепна картинка з коротким влучним надписом. Саме на меми ми звертаємо увагу більше, ніж на текстові пости (хоча є винятки). Меми про укрліт з’явились ще в одній російській соцмережі. Звідти вони пішли в фейсбук, інстаграм та твіттер. Існував великий та цікавий акавнт у твіттері, зараз неактивний, на жаль.

Меми використовують д��я поширення важливих зборів, що там вже казати про літературу. Однак літературні меми сприяють кращому засвоєнню інформації. Наприклад, якщо прочитати «Кайдашеву сім’ю», а потім поглянути на меми, то краще запам’ятаєш хто є хто і хто саме де втопився чи яке дерево засохло.

До речі, здається, саме з Кайдашами найбільше мемів. Здогадатися чому неважко. Сам сюжет прямо кричить про меми, а ілюстрації Базилевича додають бажання створювати жарти. Це ж стосується «Енеїди».

А як же важкі твори, твори серйозні, трагічні? Їх в українській літературі чи не найбільше. Звичайно ж тут меми робити важче, однак можливо. Можна посміятися з імен літературних героїв чи їхніх безглуздих вчинків. Чи, зрештою, пригадати щось про самого автора.

Такі меми допомагають посміятися над тим, що раніше викликало у нас журбу та навіть завдало психологічних травм. Привіт, «Федько-Халамидник». Але жартувати з такими творами треба обережно.  Ба навіть з такими постатями як Хвильовий чи Стус, чия доля, без сумніву, тяжка, є меми.

Найбільш мемна постать укрліт — Тарас Шевченко. Звісно, він найпопулярніший поет, однак хіба його твори комедійні (є винятки), вони ж такі глибокі та серйозні! Однак його образ, його стиль, його картини, його доля, рядки з його віршів — меми. Знамениті: «як умру, то пох», «немає долі» тому приклад. Шевченко — це непочатий край для мемів та жартів. Жартів різних, але таких, аби точно не образити нашого Кобзаря.

Замало мемів про твори Кулішів (обох), Карпенко-Карого, Старицького, Багряного, Кобилянську, Костенко та інших. Найпопулярніший мем з Багряним створений вже давно, але його досі поширюють. Це ще одне свідчення того, що меми про укрліт важливі та майже такі ж безсмертні як твори, на основі яких зроблені.

Звичайно, ви можете сказати, що меми не несуть в собі нічого корисного і треба читати книжку. Треба читати! Читати треба! Однак візуальне сприйняття та смішний жарт при цьому допоможуть учням. Меми ж не лише несуть освітню мету (здебільшого не несуть взагалі, якщо так подумати), а популяризують щось, змушують усміхнутися чи аж зареготати. Літературні — популяризують літературу, українську літературу, на уроках з якої буває… так нудно!

Ще один сучасний спосіб прищепити любов та популяризувати укрліт — фанфіки. Але про них поговоримо якось пізніше. Дякую за увагу.

Поділіться своїми улюбленими мемами про укрліт чи покажіть свої! А ЗНО я тоді скалала на 192. Зараз би не склала. Однак зараз я роблю меми не лише заради жартів, а тому, що знаю: це важливо.

п.с. усі меми, окрім кольорового з Багряним, мої

більше мемів у мене у твіттері, блускаї або тг-каналі

[gwenllianwales]

Люба птахо

Рідних вулиць більше немає, Моє місто стерто з землі. Дивлюсь я в небо безкрає: Там хата палає в вогні.

Мені хочеться тут закричати, Налякать своїм криком птахів. Та не можу й слова сказати, А кричати так й поготів.

Люба птахо, чекай, не здіймайся, Ти ж вітри підкорила, блакить Подаруй мені крихіт��у щастя, Туди полети, де болить.

Полети до згарища дому, До пекельного жару землі, Передай їм, передай усьому: Я повернусь, повернусь туди!

[gwenllianwales]

Залишаю тут свій мем, скоро повернусь на тамблер

[gwenllianwales]

Нарешті нова робота на челендж до Дня народження Кузьми.

Кроулі знав як допомогти смертним закохатися: потрібно лише загнати їх під навіс під час дощу та дати їм намокнути. Однак він не знав чи подіє це на них з Азирафаїлом. Хоча...

Сонґфік на пісню: Скрябін — "Притулися"

ao3

ФУМ

[gwenllianwales]

Мої знайомі стали вулицями, Імена на пам'ять залишені.

Мої знайомі стали петиціями, Підписи поставлено стишено.

Мої знайомі стали стрічками, Синьо-жовті стяги опущені.

Мої знайомі стали книгами, В кінці читачі засмучені.

Мої знайомі стали зорями, Далекими й трохи млявими.

Мої знайомі стали спогадом, Живими, але вже примарами.

@ukrfanficshn

[gwenllianwales]

Potocki Palace, Tulchyn

Палац Потоцьких, Тульчин

[gwenllianwales]

Я повернулась! І з новими сухими квітами. Цього разу вийшло навіть тематично, бо знайшла "Маленького принца" і троянду. Тож, дивіться, яка краса у мене є.

[gwenllianwales]

У центрі Тульчина, що на Вінниччині, є цікавий двоповерховий будиночок, який не залишить нікого байдужим. З одного боку він схожий на готичну молитовну споруду, а з іншої сторони – на будинок з якоїсь казки, де на горі башти замурована принцеса, яка чекає свого сміливого рятівника.

Будівля побудована у 1912 (за іншими відомостями у 1905) році найбагатшим купцем Тульчина Розенфельдом для дочки Юлії, яка вийшла заміж за купця Глікліха, що працював у лісовий промисловості. Мешкали вони тут до революції 1917 року. За радянських часів тут розмістили РАЦС.

На цю мить РАЦС перенесений в ��нше місце, але в будинку працюють декілька інших організацій. Будівля давно не ремонтувалась, і потроху занепадає зовні. Але попри все виглядає дійсно фентезійно, а дехто вбачає в будівлі маленьку родичку Ластівчиного гнізда.

Джерело

Використані старі фотографії. Однак у мене є світлини, зроблені сьогодні: