📚🔍 Написання наукових статей на замовлення: ваш ключ до якісного контенту!
Ви шукаєте професійно написані наукові статті, які відповідають вашим вимогам і вимогам вашої теми дослідження? 🎓 Ми в only-student тут, щоб допомогти!
Наші досвідчені автори готові створити для вас високоякісний науковий контент з урахуванням усіх вашіх потреб і вимог. Від обсягу дослідження до стилю та форматування, ми докладемо усіх зусиль, щоб забезпечити вам відмінний результат.
Замовляйте наукові статті на нашому сайті only-student і переконайтеся в якості наших послуг! 📝✨
"I took this photo of the Ukrainian flag which turned red and black from the blood of a Ukrainian soldier, on February 13, 2015, in the surrounded Debaltsevo.
The blood and the vest belong to my friend and countryman Serhiy "Malyok" Karpo, who comes from the village of Koroviy Yar, Lymanshchyna, Donetsk region.
One of my brothers in arms told me that I immortalized the memory of Malyok with this photo. I did what I could, Friend!
Rest in peace, the real son of Ukraine, Serhiy Karpo, on the pseudo Malyok!
Недавно моя подруга сказала щоб я створила двох відьом - лесбійок у сімсі і я вирішила спробувати, ось одна з них, її вбрання поки що тимчасове, я думаю, що буду його ще змінювати… публікую просто щоб не пустував акаунт, поки я намагаюся розібратися з іншими штуками :)
вже другу чи третю людину блокую через "liked by *нік українця, на якого я підписана*" надпис на постах з тегом "русский тамблер" в моїх рекомендаціях. трясця, ну подобається вам їх читати - читайте, але створіть для цього окремий акаунт чи що, от чисто для споживання цього лайна. хоча, мабуть, про яку повагу до інших йдеться, якщо фанати росні самі себе не дуже сприймають, інакше як вистачає совісті виправдовувати свої дії?
і я зараз не через пости злюся, а на всіх тих людей, які слухають щось від російських авторів, КУПЛЯЮТЬ ЩОСЬ БЛЯХА т.д. т.п..
ідіть. в. сраку.
я підписуюсь на українські блоги не для того щоб мені рекомендації засирало усіляким сміттям.
Хочу зробити оголошення про (сподіваюсь недовгий) рест. Через причини в реальному житті я вже котрий день їжджу з одного міста в інше, а потім ще раз в інше. Часу і сил після поїздок мені не зовсім вистачає на пости. Зараз в інбоксі два аски, а в черзі один пост. Після ресту першими будуть ті два аски. Також можете під час ресту відправляти аски.
Сподіваюся, що все налагодиться на наступному тижні або через тиждень
Мої колишні стосунки відкрили для мене ще одну цікаву істину: я насправді дивлюся на світ інакше. Оці всі пости, що я "завжди чужа для суспільства", вічне нерозуміння людей, вся оця фігня з "мрійливістю", "глибоким переживанням емоцій", "милою дискоординацією рухів", здриганнями, голосним сміхом і тд виявилася не просто моїм бажанням виділятися серед людей. Врешті це не просто бажання бути "нетакуською", а, як виявилося, цілком собі діагностована фігня.
Зараз я в процесі пізнання себе та діагностування Р��С + РДУГ. Пишу це в день поширення інформації про аутизм. Я знала про цей день, успішно про нього забула, але несвідомо одягла сьогодні вперше за багато років блакитне пальто. Досить символічно.
Так ось, вся проблема в тому, що у дорослих в Україні його не діагностують. В тому сенсі, що, звісно, можна піти до психіатра (чим я зараз і займаюся, власне), визначити діагноз, навіть десь його задокументувати. Але врешті це не матиме значення, бо офіційно це виключно дитяче захворювання і буде так як мінімум до 2027 року. Вже мовчу про те, що з жінками ще більш специфічна фігня.
Чи налякана я тим, що реально дивлюся на світ інакше і скоріше за все належу до категорії людей в спектрі? Звісно, налякана. Хоч і живу в своєму світі серед відверто цікавого, творчого і порівняно фрікового оточення, сприймаю вихід з бульбашки в звичайний світ досить травматично. Мені далі важко з однокласниками чи іншими знайомими, важко соціалізуватися і робити багато інших речей.
Десь всередині себе намагаюся вмовити себе, що я не лінива. Не йобнута. Не хвора на голову. Що я не виправдовуюся вигаданими хворобами. Виходить, якщо чесно, слабо. Зізнатися оточенню теж складно, бо та невелика кількість людей, яка вже знає, відреагувала якось на кшталт "та щось ти вигадуєш, наче нормальна людина", а та, яка не знає (це я про батьків), очевидно сприйме все в штики.
Але зізнаюся про це тут. Все-таки де як не в блозі робити таке зізнання. Врешті зараз я хоча б знаю причину того, чому мені так часом важко в цьому житті, чому мені так важко бути людиною, тому бачу, куди рухатися далі.
Страшно от тільки, що мене не зрозуміють і не полюблять. Що "ніхто тебе такою терпіти не буде", але сподіваюся, що мій тривожний тип прив'язаності (який також є врешті наслідком цього всього) не заважатиме мені будувати стосунки та не тиснутиме на близьких для мене людей. Що я зможу знайти когось, хто розділятиме мої інтереси, розумітиме емоції та просто буде поруч, незважаючи на це все. Амінь, магія тамблеру.
Хочу ще раз представитись своїм фоловерам, щоб не було ніяких недопоніманій.
Всім привіт, мене звать Сан, мені майже 30, я живу у Києві.
Я втомлена, зайобана, цинічна оптимістка, що каже, що "якось та й буде", а думає "буде гірше".
В мене немає сил на інформативні пости, як є у моїх бестіс, але є сили на емоційну жовч. І на фандом. Я багато ребложу і пощу по своїх фандомах.
Я *та сама* клята лівачка, яка провела левову частку останніх 8-ми років, сручись з йобаними комуністами. Я вірю в соціальну рівність, в доступну медицину для всіх, в ЛГБТК+ права, в те, що з олігархами треба щось робити. Я вірю в соціальну державу і оподаткування, а не державу, де заслуговують жить тільки достігатори.
Всі люди рівні, крім русні. Русня - не люди. Росія має розпастися і звільнити всі поневолені народи, але і ці народи теж мають зробити роботу над собою.
Феміністка, але я не вірю в радфем, ненавиджу треф.
Якщо ви: комуняка, рашист, нацик, терф, пліз, на вихід.
Що робити коли людинка не відповідає на повідомлення, а ви всі такі одногрупники і нормально спілкувались?
Ситуація, з групи 4 людинки спілкуються на вільні теми між собою, все окей, семестр скінчився спілкування трохи притихло, бо на вулиці літо, а ми всі в різних куточках в просторі. Зрідка переписувались, ще кожен без питань легко пише в особисті. Я прям в особисті не рвусь, мені на оці пости/повідомлення треба хоч мінімальні гачки і довіра. Норм відповідаю коли мені пишуть. Я звісно жодного зникнення і не помітила, зашевелились два інших учасника.
Списались з дівчинкою вона виклала мені другий бік і декілька версій. Принанні активно нас ігнорують з 1 по 8 серпня, і 8 це не кінець це крайній день, на диво це я. І всьо, ще прикольно що людинка дивиться, але не відповідає.
З версій зі слів дівчинки:
— я його тиждень ігнорила, тому може це на зло мені (бред, тоді яким чином ще дві людини причетні)
— ми зізвонювались з третім фігурантом без молчуна, і я не знаю чи він взагалі про це знає (тут вже проблема в мені, тоді б хоч мені він відповідав, але я також в цій зграйкі ігнорованих)
— можливо це через те що ми просили скинути попу (це був прикол, ніхто нічого не скидував, але на диво саме тоді була остання активність в спільному чаті, якщо все через це то це абсурд)
*Якщо є якісь думки то велком, бо були змоги якось дізнатись( так і написали в чому проблема), але нічого. Він ще й на парах не взаємодіє, він всім нормально відповідає, але не нам...
Короткий тред про укрліт меми. Одразу попереджаю: я не проводила досліджень, а просто пишу те, що думаю. Як людина, яка часто створює меми про укрліт та мові, гадаю, маю право.
Отже, якби меми існували, коли я готувалась до ЗНО, я б склала його ще краще. Скільки балів я набрала скажу пізніше, а поки поговоримо про меми.
Що це таке всі знають: яскрава дотепна картинка з коротким влучним надписом. Саме на меми ми звертаємо увагу більше, ніж на текстові пости (хоча є винятки). Меми про укрліт з’явились ще в одній російській соцмережі. Звідти вони пішли в фейсбук, інстаграм та твіттер. Існував великий та цікавий акавнт у твіттері, зараз неактивний, на жаль.
Меми використовують для поширення важливих зборів, що там вже казати про літературу. Однак літературні меми сприяють кращому засвоєнню інформації. Наприклад, якщо прочитати «Кайдашеву сім’ю», а потім поглянути на меми, то краще запам’ятаєш хто є хто і хто саме де втопився чи яке дерево засохло.
До речі, здається, саме з Кайдашами найбільше мемів. Здогадатися чому неважко. Сам сюжет прямо кричить про меми, а ілюстрації Базилевича додають бажання створювати жарти. Це ж стосується «Енеїди».
А як же важкі твори, твори серйозні, трагічні? Їх в українській літературі чи не найбільше. Звичайно ж тут меми робити важче, однак можливо. Можна посміятися з імен літературних героїв чи їхніх безглуздих вчинків. Чи, зрештою, пригадати щось про самого автора.
Такі меми допомагають посміятися над тим, що раніше викликало у нас журбу та навіть завдало психологічних травм. Привіт, «Федько-Халамидник». Але жартувати з такими творами треба обережно. Ба навіть з такими постатями як Хвильовий чи Стус, чия доля, без сумніву, тяжка, є меми.
Найбільш мемна постать укрліт — Тарас Шевченко. Звісно, він найпопулярніший поет, однак хіба його твори комедійні (є винятки), вони ж такі глибокі та серйозні! Однак його образ, його стиль, його картини, його доля, рядки з його віршів — меми. Знамениті: «як умру, то пох», «немає долі» тому приклад. Шевченко — це непочатий край для мемів та жартів. Жартів різних, але таких, аби точно не образити нашого Кобзаря.
Замало мемів про твори Кулішів (обох), Карпенко-Карого, Старицького, Багряного, Кобилянську, Костенко та інших. Найпопулярніший мем з Багряним створений вже давно, але його досі поширюють. Це ще одне свідчення того, що меми про укрліт важливі та майже такі ж безсмертні як твори, на основі яких зроблені.
Звичайно, ви можете сказати, що меми не несуть в собі нічого корисного і треба читати книжку. Треба читати! Читати треба! Однак візуальне сприйняття та смішний жарт при цьому допоможуть учням. Меми ж не лише несуть освітню мету (здебільшого не несуть взагалі, якщо так подумати), а популяризують щось, змушують усміхнутися чи аж зареготати. Літературні — популяризують літературу, українську літературу, на уроках з якої буває… так нудно!
Ще один сучасний спосіб прищепити любов та популяризувати укрліт — фанфіки. Але про них поговоримо якось пізніше. Дякую за увагу.
Поділіться своїми улюбленими мемами про укрліт чи покажіть свої! А ЗНО я тоді скалала на 192. Зараз би не склала. Однак зараз я роблю меми не лише заради жартів, а тому, що знаю: це важливо.
п.с. усі меми, окрім кольорового з Багряним, мої
більше мемів у мене у твіттері, блускаї або тг-каналі
Я не думаю, що це захоплення Палестиною триватиме довго, вони від неї відмовляться так само, як і від нас. Коли кілька днів тому Росія зруйнувала Херсонес і побудувала на його місці театр, пости про це набрали лише 1000 нотаток. Пости з відвертою дезінформацією отримують тут 40000 поширень. Вони лише прикидаються, що піклуються про Газу, тому що це дає їм вплив. Незабаром кавуни в їхніх профілях будуть замінені чимось іншим.
Моя мама, яка за словом в кишеню не полізе: А що вам до її волосся? Якщо їй пасує і подобається, то нехай робить, що бажає. Я в її віці ходила з ще яскравішим волоссям і робила зі своєю зовнішністю що хотіла. Головне в інтернеті пишете пости, як важливо срати на думку інших, а тут критикуєте те, що вас не стосується.
Якраз це і є причиною, чому мене не парить, що скажуть люди. Мене парить, як відреагують на мою нову витівку батьки)