fallwitch
fallwitch
барахолка
139 posts
тематический беспредел из вещей, которые поселились в моей душе
Don't wanna be here? Send us removal request.
fallwitch · 2 years ago
Text
життя, може, і хаотичне. але явно не випадкове.
2 notes · View notes
fallwitch · 2 years ago
Text
я прийшла до нього. він в майстерні, правда, на підлозі. пише той натюрморт, котрий, як він виразився, поставив дітям. він до студентів дійсно як до власних дітей відноситься. виявляється, знайшов дощечку, що була обклеєна чеками. частково позривав їх. щось записав. самотня людина з котами, на своїй хвилі, експериментує з усім чим можна і не можна, маючи єдине бажання - щоб студенти просто займались мистецтвом. вони для нього не лише як діти, але і як рідні друзі. він розповідав сьогодні про перші його дні війни. про виїзд з київщини лише з документами та котами під рукою. про життя. про те, як його лишали без майстерні, котра була єдиним його шансом на простір для творіння. якимось поєднанням відчаю і розміреного щастя від нього віє. заходиш до майстерні. а там лише одна студентка і він... посміхається і пише на картонці на підлозі.
3 notes · View notes
fallwitch · 2 years ago
Text
знаєте, фразу "а що це в порівнянні з російською православною церквою?" можна використовувати у будь-якій кризовій ситуації вашого життя.
хлопець, ваше перше і ніби взаємне кохання, через рік зі знайомства зізнається вам, що у нього є дівчина? а що це в порівнянні з російською православною церквою?
0 notes
fallwitch · 2 years ago
Text
надлежить видаленню.
страшно, коли в тебе з нічого починаються істерики від єдиної праці твого життя. коли все, на що ти ставив ставки, просто нікчемно знищується на твоїх очах, і знищується твоїм же мозком. я не бачу ні в чому сенсу, я беру олівець в руки і він більше не спроможний створювати. ця магічна паличка в руках майстра, створююча світи, в моїх руках тепер звичайний дерев'яний брусок, спроможна яким я лише бездумно малювати нерівні кола на піску.
4 notes · View notes
fallwitch · 2 years ago
Text
Моє життя — розтрощене корито,
І світ для мене — каторга і кліть…
Так краще в тридцять повністю згоріти,
Ніж до півсотні помаленьку тліть.
8 notes · View notes
fallwitch · 2 years ago
Text
Очима ти сказав мені: люблю. Душа складала свій тяжкий екзамен. Мов тихий дзвін гірського кришталю, несказане лишилось несказанним.
3 notes · View notes
fallwitch · 2 years ago
Text
В этой жизни помереть не трудно. Сделать жизнь значительно трудней.
2 notes · View notes
fallwitch · 2 years ago
Text
І в пошуку сенсу життя, в пошуку причини піти ще на одне коло, людина - найсамотніша істота на цій планеті.
0 notes
fallwitch · 2 years ago
Text
Відчуття, що заставляє тебе хотіти зірвати свою шкіру, розідрати її власноруч, пальцями прорвати до спокою. Фраза "Я себе ненавиджу" скоро буде схожа на викрики хворого синдромом Туретта, як і різкі скручення голови зі сторони в сторону, бо знаходження в своєму власному розумі та тілі стає невмоготу. Думалось, що найгірше позаду. Як завжди, вірус мутує, якщо вчасно не знайти протидію. І на кожному етапі він стає сильнішим, з ним все тяжче боротись. Носію здається, що вірус мутував настільки, що стає розумнішим за самого носія. Він сам - тепер лише тіло, переносник зарази. Одна велика рана, що пульсує-пульсує-пульсує. Ви можете подумати, що це цілий живий організм. Якоюсь мірою ви будете праві. Однак живого там залишилось лише невпинний процес самоубивання. Як би не хотілось, носій не в змозі взяти в руки ніж. Він сміється, вважаючи іронічним, що наносить тупі рани своїй тупій свідомості. Він чудово знає, чому це відбувається. Він свідомо відмовляється від допомоги. Страх на противагу сльозам, власного жалю до себе ж, як в низькому драматичному жанрі, звинувачуючи паралельно себе залишками розуму або пихатості, намагаючись сягнути високого хоч в чомусь. Він міг би бути дурнем, робити вигляд, що вірусу не існує, прожити щасливе безтурботне життя. Хто взагалі сказав, що страждання це благе діло? Хто впевнив носія в тому, що він має нести цей тягар? Нещаслива душа, від котрої вже нічого не залишилось, одна пульсація.
2 notes · View notes
fallwitch · 2 years ago
Text
скажіть мені що-небудь хороше.
1 note · View note
fallwitch · 2 years ago
Text
Я. Я. Я. Яд. Душить горло і хочеться блювати. Перенасичений ядом організм стоїть на колінах та молиться, вибльовує останні слова прощення-прохання. Якщо душить горло, можеш спробувати піти назустріч у відповідь, задушити себе першим. Вони видадуть грамоту, встановлять почесний камінь з ім'ям та датою народження. Зате казати про тебе будуть лише або добре, або ніяк.
0 notes
fallwitch · 3 years ago
Text
за чим з дитинства ви сумуєте? так, звичайно, безтурботність. але давайте на хвилину знову уявимо себе дітьми. приведіть конкретний приклад в задачу, не будьте занудами.
біг. я сумую за бігом. діти постійно бігають, просто і без причин. бо в них є бажання і енергія. дорослі теж бігають, возводячи цей акт в якийсь культ. культ правильності, культ здоров'я, культ причин. дорослі шукають причини, в той час як діти роблять щось просто тому що. і у цього тому що нема продовження. чому ви бігаєте по коридорах? чому ви бігаєте, намагаючись вхопити один одного? чому ви просто взяли та побігли в якийсь момент по вулиці, голосно сміючись? тому що.
кожну весну, змінююч�� нарешті тракторну підошву на підліткові легкі білосніжні кеди, я відчуваю ногами каміння та асфальт. і в свої двадцять років усе, що мені хочеться нарешті зробити, це побігти. розмахуючи руками, сміючись та падаючи. в дитинстві ніхто з нас не боявся падінь. це було частиною нашого життя.
і стираючи ту кляту підошву вщент, хочеться штовхати камінчики та протоптувати нові стежки. десять секунд життя я нарешті була найщасливішою людиною, дозволивши собі пробігтись коридорами академії.
такий нескладний текст, але мені просто хочеться відчути, що я у цьому не одна.
3 notes · View notes
fallwitch · 3 years ago
Text
раніше вони любили мене просто за те, що я є.
тепер таке відчуття, що вони люблять мене тільки за те, що я є.
1 note · View note
fallwitch · 3 years ago
Text
ця осінь яскрава зелена трава.
0 notes
fallwitch · 3 years ago
Text
зачини вікно, мені холодно. мені душно. мені душно не від тепла, мені душно від повітря, від обстановки, від атмосфери. чому я маю його зачиняти? закутайся в три ковдри, надінь шкарпетки і зігрієшся. від духоти власне мені не втекти. її треба вигоювати з простору, з себе, отряхувати як радіаційну пилюку з одежі. буде туманом стояти передом очима, затуманювати розум. я би проспала увесь день. увесь тиждень. усе життя.
1 note · View note
fallwitch · 3 years ago
Text
небагатослівно груба. хто б знав, що вийде настільки влучно.
2 notes · View notes
fallwitch · 3 years ago
Text
запитання: ви знаєте, що ви людина?
відповідь: знаю.
розшифровано: знаю, але не відчуваю.
пояснення: здається, я щось, що складається з нічого. вважаєте це за можливе? руки та ноги. імпульси мозку змушують їх ворушитись. ворушитись. ворушитись. дія? наказ. наказ піднятись вранці, щоб діяти вдень. діяти. діяти. діяти.
запитання: ви знаєте чому ви дієте?
відповідь: не знаю.
розшифровано: не знаю. не відчуваю.
пояснення:
пояснення:
запит на пояснення: щоб не померти? не бути, не жити, не існувати. не померти.
запитання: ви хочете померти?
відповідь: ні.
розшифровано: хочу не існувати.
пояснення: запитання, відповідь.
не піддається розшифруванню.
2 notes · View notes