kiraandrew

[kiraandrew]

мій перший едіт по фаустязі, і я повинна показати його всім та усюди.

(Evanescence - Away from me)

[kiraandrew]

Не знайшла таку штуку, тому довелося робити самій 🗿

[kiraandrew]

Маю невеличкий фанфік про минуле Фауста і буду рада, якщо ви прочитаєте ❤️

AO3

[kiraandrew]

Запрошую вас прочитати мій новий фанфік, на цей раз про Скіфа і Ріхтера на Териконі 🥺😏

AO3

За редагування дуже дякую Ibuprofenix 💚

Буду вдячна за відгуки, кудоси та поширення 💚

[kiraandrew]

I've finished translating my story Father about an AU meeting between Faust and Dvupalov ❤️

I hope you'll enjoy their tense conversation!

[READ]

[kiraandrew]

Забували страх і знаходили віру...

Пробираючись темними коридорами, згадую, чому він взагалі вирішив обрати це приміщення. В Сховищі безліч кімнат, а йому знадобилося забитися у найглибшу діру. І лише підходячи до келії — так ми прозвали оселю Фауста — згадую: вівтар. Антена настільки висока, що влізла б тільки сюди. А без неї та білого шуму проповідник не засинає. Тепер цей факт вже не дивує. Фауст стоїть спиною до входу та запалює свічки. Їх і без того безліч, а йому все мало. — Колись ти спалиш нам Сховище, Фаусте, — жартую я.

(с) "Шлях на самоті" (майбутня друга частина)

[kiraandrew]

а буіт вам доза міміміметрів трошки косенькі, може, бо перша спроба намалювати по пам'яті обох..

[kiraandrew]

Ті хто оцінює вклад у фандоми лише за правилом: " ось з тобою дружу, а з тобою - ні" - вилікуйте свій комплекс неповноцінності, пліз.

[kiraandrew]

— В тебе інше татуювання.

— Про що ти?

— Про ��авро на твоїй спині. Перехрещені кільця, як на шевронах «Моноліту». Таким мітили кожного з братів, але під твоїм є око. — І додаю з іронічним смішком: — Навіть в цьому тебе виділили серед нас.

© "Шлях на самоті" (майбутня 2 частина)

[kiraandrew]

"Південно-східний на 180. Орієнтир: Башта ревізії. Ціль: Сова, 345. Боковий слабкий."

[kiraandrew]

Написала по сталкеру свіженький фік! планувала писати про пригоди Совеняти, але там більше роботи, ніж я спочатку думала, тому поки шо от коротенька замальовочка з Фаустом

"Він завжди приходить перед світанком"

Найстрашніші і найкращі думки часто приходять в момент напівсну перед самим світанком. Фауст відчув це на собі.

Посиланнячко

Гра, на жаль, так і не дає нам чіткої відповіді на те, коли і як саме Фауст відвернувся від сліпого служіння Моноліту і прийшов до ідеї звільнення Зони. Цей фік народився із моїх роздумів на цю тему, хоча я досі чекаю більше інформації в майбутніх длс, щоби повністю й до кінця сформувати свою думку.

[kiraandrew]

"Створити справжнього контролера можливо, лише якщо зберегти його здатність мислити"

(покращила звуки у відео, може тепер залетить?)

[kiraandrew]

[kiraandrew]

I’ve started translating my fanfic “Father” about Faust and Professor Dvupalov. I hope you’ll find this AU about their meeting interesting to read 👀

(it’s 19 pages long, may the Monolith help me, hehe)

[kiraandrew]

You wanted to give me this power so that I could bring others to you. To show them the Zone as you showed it to me. Beautiful. Magical. Full of miracles and curiosities. But they reject your gift.

They say you were destroyed. Murdered. But how can one kill a god? It’s like trying to kill the sky up above. It was, it is, and it will be. As you were, are, and always will be.

(c) Life in silence

[kiraandrew]

Start making Duga ✅

[kiraandrew]

"Life in silence"

Since you stopped talking, I come here from time to time, to the old ruined church in the south of the Zone. I don't know why. To organize my thoughts? Or is it you, Monolith, who leads me here for some purpose? I wish you could tell me. However, it seems that I have angered you with something.

A short POV in which Faust speaks to the Monolith. A few years before the arrival of the Skif in the Zone. [READ on AO3]