mckeyfawn

[mckeyfawn]

[mckeyfawn]

Дуже втомилась . Хочу плакати , хочу дуже повернутись до України

[mckeyfawn]

Як їсти?

[mckeyfawn]

Краса .. шкода що весною не пахне

[mckeyfawn]

Ви такий величезний бачили?

[mckeyfawn]

Чудово ж

[mckeyfawn]

Хтось грав в гру * дожити до сходу сонця * ?

От я зараз знаходжусь в такій же хатинці в горах , не Карпат … чесно , я сама собі заздрю , я просто зараз в сердці лісу , в гірському будиночку в Ванкувері

Лежу в ліжку і через вікна дивлюсь на гори ..

Ви б тільки почули яка тут тиша , хочу навічно залишитись тут

[mckeyfawn]

Читати ваші тексти для мене , як залізти у чужий щоденник . Тільки без ключика .

[mckeyfawn]

Привіт , давно мене тут не було .

Завжди пишу коли почуваюсь не дуже добре , а знаєш чому ? Я згадала щось дуже давнє , і ліпше б я того не робила , бо це як пробудження дракона з Хоббіта .

Постраждаю декілька днів як завжди . Але блін , я зрозуміла що спогади не вічні , я не пам‘ятаю того що так боялась забути . Що робити , альо , вчені , ви вже придумали штуку яка вертає у минуле і дає можливість записати спогади на флешку ?

І навіть , коли я прочитала свій щоденник з тейсті , з детальними описами подій я не згадала цього.. і я злякалась .. невже це так і буде .. ми всі приречені на забуття ?

А потім я така ..а як мене звати?

[mckeyfawn]

Довимахувалась зі спогадами )

Наснився сон , хоча і не дивно , я ж замовляла сни на цю ніч, але не думала що такий яскравий , і наснилась саме та людина з якою спілкувалась після читання переписок VK . Дуже душевно .. я подорожую в автобусі , захід сонця, все як я люблю , коли сонячне світло заливає весь простір автобуса. Вже вкінці поїздки я взнаю що хлопчина з яким ми спілкувались їде поряд через прохід зі своєю дружиною . Автобус готується до зупинки , всі починають складати речі , хтось вже встав з сидіння поперед мене і цей хлопчина встає колінами на ці сидіння , обличчям до мене , дістає полароїд і робить фото . Його силует на фоні заходу сонця.. проміння пробивається крізь пальці , що тримають фотоапарат , потрапляє на одежу і шкіру роблячи їх ще привабливішими підкреслюючи кожен вигин . Все в багряних відтінках .. і я прокидаюсь)

[mckeyfawn]

Цілий день без настрою .

Перед сном дзвоню як завжди бабусі , вона дуже любить грати Wow типу кросворди слова відгадувати. Каже до мене :- підскажи декілька слів ( щоб я подивилась у відповіді онлайн ) - там має бути 6 букв , слово велике

Я: - стебло

Ба : - табло ?

- стебло

- тебло ?

Я : вже сміюсь і не можу вимовити букву с , давлюсь своїм сміхом - с т е б л о

- тепло?

- задихаюсь від сміху , з очей течуть сльози єдине що можу вимовити : - сссс , ссссс

- ти називаєш на 5 букв , а мені треба на 6

- взірвалась просто , не можу зупинити сміх : - с, Сергій )

Сміх по той бік слухавки , і от тепер я в чудовому настрої лягаю спати)

[mckeyfawn]

��и давав собі хтось відповідь - *я живу лише один раз * В ті моменти коли вагаєшся написати тому , кому хочеш але боїшся бо задаєш собі питання , нащо ?

[mckeyfawn]

Хтось з вас сумував декілька днів підряд читаючи старі переписки VK , повертаючись назад на 10 років спогадами?

- це про мене.. сумую , посміхаюсь , розумію що це безвихідь бо назад вернутись не можна . А так хотілось би .. хоча б на один день , це буде літо .. я закриваю очі і чую голоси і сміх друзів , я відчуваю промені сонця через закриті повіки і те як вони хитренькі хочуть просковзнути крізь вії до райдужки . Я відчуваю сонячне тепло і подих літнього вітру шкірою рук та відкритих плечей. Я чую запах літа , я бачу знайомі обличчя . Чому спогади здаються такими прекрасними ? Я ніколи раніше не відчувала того що зараз .. я не знаю як описати ці відчуття .. ніби відчай , прірва щось таке що так близько і дуже далеко від мене , тягнусь руками проте бачу як все віддаляється і як пікселі - спогади розчиняються в цій порожнечі . Тоді було все яскравим і емоційним , тепер же буденним і серйозним ..

Придумайте машину для записів снів і спогадів ? Я буду прокручувати це в старості

[mckeyfawn]

Просто засинаю під розмови рідних мого хлопця і це вже стає звичкою, вже починаю бачити сни , хочу побачити морських слонів , надобраніч . .

[mckeyfawn]

Останнім часом лягаю спати дуже рано , втомлююсь швидко , це якісь суперчари старості?

[mckeyfawn]

Люди які живуть з родиною свого хлопця / дівчини , як ви?)

[mckeyfawn]

Привіт , тепер ти будеш мені другом хто прочитає мої думки.

Завжди ловлю себе на думці що забуваю так багато, проте коли знаходжу записи про якусь подію спогади розблоковуються .

Не знаю чи я тут надовго , просто вже хочеться написати про щось , адже вести паперові щоденники не зручно коли під рукою у будь - який момент є електронний варіант . Я не так писати люблю про себе , як читати про когось , можливо ти пам‘ятаєш був такий сайт мммм тейсті , там я провела декілька років . Але з часом сайт закрився , добре що адміни через декілька років дали можливість скачати архіви , і якось пощастило не проґавити момент . З того часу , нічого більш кращого я не зустріла , і люди там були душевні , Боже , ви б тільки прочитали .. це було щось неймовірне )

Завжди згадую паперовий щоденник моєї подруги який вона вела ще з наших підліткових років , це , напевно , друга річ яку я хочу прочитати і побачити після пірамід в Єгипті ) це просто кладязь спогадів і емоцій . Туди було вклеєно 1746328 додаткових сторінок , я пам‘ятаю як він виглядає . Одного разу я попросила прочитати , адже з тих часів пройшло вже 10 років ) Проте , звісно ж вона не погодилась , хаха) думаю як і кожному з нас їй є що приховувати . Не втрачаю надію що одного разу я все ж прочитаю його , не для того щоб знайти щось про себе , я хочу знову пережити всі ці емоції і спогади .

Сьогодні 4 квітня , 40 днів від початку як Россія напала на Україну , я не пам‘ятаю дня щоб у моїй душі був спокій . А настрій ..ніби він назавжди залишиться ніяким ..