#Национальная опера

[newssocialite]

Лауреаты Национальной оперной премии «Онегин» 2024 года названы на торжественной церемонии в Мариинском театре

В Санкт-Петербурге 6 декабря состоялась торжественная церемония вручения IX Национальной оперной премии «Онегин», одной из самых престижных наград в области оперного искусства. Премия вручается за выдающиеся достижения в опере и ежегодно собирает лучших исполнителей и постановщиков со всей России. Открытие церемонии и почётные гости Мероприятие открылось обращением Министра культуры РФ Ольги…

[misto-infra]

Листопад на головній оперній сцені країни обіцяє бути особливо феєричним

На глядачів чекає яскрава прем’єра сезону — опера «Богема» Джакомо Пуччіні, незабутній дует українського оперного метра Тараса Штонди і молодого та дуже перспективного тенора Валентина Дитюка в драмі «Моцарт і Сальєрі»,

чарівний голос незрівнянної Людмили Монастирської в одній з найкрасивіших опер в музичній історії «Норма», а також в рамках проекту «Українські оперні зірки у світі» зустріч з зірковими гостями — запрошеними солістами Андрієм Бондаренком ( «Фауст» Ш. Гуно) та Євгеном Орловим («Норма» В. Белліні).

5 листопада — опера «Моцарт і Сальєрі» (М.Римський-Корсаков)

Через 200 років після смерті Сальєрі в 1997 році в Мілані відбулося судове слухання у справі композитора. Вислухавши доводи дослідників біографії і творчості обох композиторів, суд виніс вердикт: не винен. Між іншим, коли Пушкін писав свою «маленьку трагедію», в газетах того часу вже публікували спростування чуток про отруєння Моцарта Сальєрі, і він міг про це знати. Але тоді б поет не створив би таку емоційно насичену, глибоку філософську драму, досліджуючи божественну і людську природу генія.

  Ця драма настільки захопила Римського-Корсакова, що він написав оперу в надзвичайно короткі терміни: менш ніж за місяць. А вперше твір на київській сцені було виконано на початку ХХ століття. Партію Сальєрі тоді виконував легендарний Федір Шаляпін, який приїхав на гастролі до Києва.

Прем’єра ж нинішнього спектаклю в постановці головного режисера театру Анатолія Солов’яненка відбулася близько двох років тому. Ініціатором появи твору в репертуарі Національної опери України став наш знаний метр Тарас Штонда — таким чином театр символічно відзначив 50-річний ювілей славетного баса і 25-річчя його творчої діяльності. Цікаво, що його партнеру по сцені Валентину Дитюку в той час якраз виповнилося 25 років, а сьогодні про цього артиста можна сказати, що його обожнює вже не тільки українська, а й європейська публіка.

Не втратьте нагоду ще раз побачити на сцені Національної опери України цей дивовижний творчий дует!

9 листопада — «Набукко» (Дж.Верді)

З «Набукко» почалася всесвітня слава Джузеппе Верді. З двадцяти шести опер, створених композитором, саме ця класифікується як одна з ранніх і водночас одна з найкращих в його творчій спадщині. Критики називали «Набукко» «драмою для хору» і навіть «хоровою фрескою», таке велике значення в опері відіграє хор. А її найвідоміший музичний фрагмент — «Va, pensiero», хор з третього акту опери — протягом довгого часу був гімном італійських революціонерів, а в наші часи вважається в деякому сенсі другим національним гімном Італії. І, до речі, саме він пролунав після Другої світової війни на відкритті зруйнованого і заново відбудованого в первісному вигляді театру Ла Скала.

Прем’єра сьогоднішньої постановки «Набукко» на сцені Національної опери України відбулася три роки тому, і з того часу вистава незмінно збирає аншлаги. 9 листопада в головних партіях: зірка світової оперної сцени, сопрано Людмила Монастирська (Абігайль, рабиня, яку вважають першою дочкою Набукко), титулована меццо-сопрано Алла Позняк (Фенена, молодша дочка Набукко), баритон Геннадій Ващенко (Набукко, вавилонський цар), молодий тенор, улюбленець української публіки Валентин Дитюк (Ісмаель, небіж іудейського царя), прославлений метр оперної сцени Тарас Штонда (Захарія, іудейський первосвященик) та ін.

Даному прочитанню музичного шедевра Верді шанувальники Національної опери України зобов’язані режисерові-постановнику Анатолію Солов’яненку, д��ригенту-постановнику Миколі Дядюрі, художнику-постановнику Марії Левитській, а також хормейстеру-постановнику Богдану Плішу.

Не відмовте собі в задоволенні послухати знаменитий «Va, pensiero» на головній оперній сцені країни! Верді в своєму творі звів хор в розряд мало не головних дійових осіб. Хорове виконання в «Набукко» буквально змушує слухачів ціпеніти від захвату своєю міццю, енергетикою і напруженням. А про хор Національної опери професіонали кажуть, що він один з кращих в світі.

20 листопада — опера «Фауст» (Ш. Гуно)

Ще одна нагода почути в листопаді творчий тандем Тарас Штонда — Валентин Дитюк —  в «Фаусті» Шарля Гуно. Дитюк виконує партію Фауста, а Штонда — Мефістофеля.

Ще одна родзинка цього оперного вечора — ліричний баритон Андрій Бондаренко (партія Валентина). Бондаренко — запрошений соліст Zurich Opera House, Deutsche Oper Berlin, Маріїнського театру, Teatro Real de Madrid, The Dallas Opera, Іsraeli Opera та інших театрів світу.

А виступити на сцені Нацопери артиста запросили в рамках проекту «Українські оперні зірки у світі».

  Тож цей вечір подарує любителям опери справжню насолоду!

14 і 16 листопада — прем’єра опери Дж.Пуччіні «Богема»

Опера Джакомо Пуччіні на лібрето Джузеппе Джакози і Луїджі Ілліки зі значною участю Джуліо Рікорді і самого композитора, заснована на деяких епізодах з роману Анрі Мюрже «Сцени з життя богеми». Це одна з найбільш виконуваних опер в світі і є одним з найзначніших творів покоління композиторів, наступного після Верді. Цікаво, що для написання лібрето знадобилося близько двох років, а ось музику Пуччіні написав лише за вісім місяців.

Цікавий факт з історії постановок опери: знаменитий тенор Енріко Карузо і його цивільна дружина Ада Джакетті познайомилися під час роботи над «Богемою» і своїх синів назвали на честь персонажів: Рудольф і Енріко.

Примітно, що саме партія Рудольфа стала знаковою і для легендарного Лучано Поваротті — саме в цій ролі він дебютував на сцені. Не дивно, що її він виконував протягом усієї кар’єри на багатьох сценах Європи.

Постановка «Богеми» на київській оперній сцені — спільний українсько-італійський мистецький проект у співпраці з посольством Італії в Україні та Італійським інститутом культури в Україн��. Координатор проекту — Нікола Франко Баллоні. Режисер-постановник Італо Нунціата.

«Італійський режисер Італо Нунціата вже добре відомий нашим глядачам за рядом вистав, створених у співпраці з Італійським інститутом культури в Україні — «Макбет», «Манон Леско», «Попелюшка» та ін. Постановка обіцяє бути досить інноваційною, оскільки сценографія створюється за допомогою найсучасніших відео-проекторів, які ми частково вже використовували в прем’єрі минулого сезону — «Севільському цирульнику», — розповідає головний режисер театру Анатолій Солов’яненко.

Диригент-постановник — Микола Дядюра, художник-постановник — Марія Левитська, хормейстер-постановник — Богдан Пліш.

У виставі, яка відбудеться 14 листопада, головні партії виконають: Рудольф — Валентин Дитюк, Мюзетта — Ольга Фомічова, Шонар — Геннадій Ващенко, Коллен — Сергій Магера, Альціндор — Олександр Мілєв. А 16 листопада на сцену вийдуть: Дмитро Іванченко (Рудольф), Сусанна Чахоян (Мюзетта), Олександр Бойко (Шонар), Сергій Ковнір (Коллен), Дмитро Агєєв (Альціндор).

22 листопада — «Норма» (В. Белліні)

  Опера В. Белліні «Норма» написана за трагедією французького письменника Луї Олександра Соме. Виділяється своєю надзвичайною красою і віртуозними сопрановими аріями. Навіть сам Белліні вважав її шедевром і говорив, що якщо раптово трапиться якась троща корабля, то єдиний твір, який просто необхідно буде врятувати — це «Норма». Одна із самих популярних і віртуозних арій в світі — це каватина Норми «Casta diva». Цю оперну перлину Белліні переробляв вісім разів, оскільки кожного разу був незадоволений результатом.

  22 листопада в рамках проекту «Українські оперні зірки в світі» в ролі Норми на київську сцену вийде світова зірка, яку професіонали називають королевою нюансу і піанісимо, Народна артистка України Людмила Монастирська. Зазвичай коли її ім’я з’являється на афіші театру, квитки в касі розкуповуються миттєво. А після вистави шанувальники з нетерпінням чекають, коли ж наступного разу оперна діва знайде час у своєму щільному гастрольному графіку і знову вийде на київську сцену.

Цього разу на глядачів чекає ще один приємний сюрприз — партію верховного жерця друїдів Оровезо виконає 35-річний бас Євген Орлов, який виступає на кращих європейських сценах. Після того, як кілька років тому Євген брав участь у конкурсі Пласідо Домінго в La Scala, співак отримав запрошення від найвідоміших театрів світу. Він виступав в The Metropolitan Opera, Gran Teatre del Liceu (Барселона), L’Opéra de Montréal (Монреаль), Los Angeles Opera, Deutsche Oper Berlin, Asoc Bilbaina de Amigos de la Opera (Більбао) і багатьох інших. Але як і раніше із задоволенням виступає і на київській сцені.

Також в головних ролях: Сергій Пащук (Полліон), Наталія Николаїшин (Адальжіза), Матушенко Ольга (Клотільда), Юрій Аврамчук (Флавій).

Листопад на головній оперній сцені країни обіцяє бути особливо феєричним was originally published on Город-инфраструктура

[garrisetian]

Джузеппе Верди - Опера Бал - Маскарад - Национальная Опера Украины им. Т...

[bvzhovtokphoto]

2019-02-24. Киев. Национальная Опера Украины. #nikond3200 #nikond3200photography #nikkor35mm #kyiv #theatre #nationaloperaofukraine #operatheatre #opera #winter #february #february2019 (Національна опера України) https://www.instagram.com/p/BvG8HWaB0sL/?utm_medium=tumblr

[santour-travel]

ВЕНГРИЯ ИНФОРМАЦИЯ О СТРАНЕ

ВЕНГРИЯ информация о стране - уютно расположилась в самом сердце Европы. Природа щедро одарила эту страну чудесными озерами и термальными источниками (их здесь более 500). Венгрию можно смело назвать настоящим бальнеологическим курортом. Крупнейшее озеро страны Балатон - это, с одной стороны, знаменитый лечебный курорт и, в тоже время, прекра��ное место для отдыха. Будапешт Королевский дворец. Здесь размещаются Исторический музей, где собраны археологические находки эпохи средневековья, и Национальная галерея - собрание шедевров венгерского искусства. Музей изящных искусств - коллекция величайших художников мира. Будайская крепость (XIII в.). Памятник занесен в список мирового наследия. Собор Матьяша (XIII в.) - любимый храм горожан. Будайские пещеры. Рыбацкий бастион. Замок Вайдахуньяд гармонично сочетает в себе все архитектурные стили, встречавшиеся тогда в Венгрии. Собор Св. Иштвана. Строительство длилось почти полстолетия и было закончено в 1905 году. Любопытный музей Паноптикум (крепостная стена музея изнутри представляет собой систему пещер). Большая синагога - одна из самых больших в Европе. Венгерская опера (1884 г.) известна своими изысканными интерьерами, которые создавали величайшие мастера Венгрии XIX столетия. Остров Маргит. Старинный парк в центре города с термальными купальнями, средневековой часовней, развалинами древнейших монастырей... #турыввенгрию#турынаформулу1ввенгрию#отдыхввенгрии#лечениеввенгрии#новыйгодввенгрии#роскошныеотеливвенгрии #венгрияостране#туры#сантур#лучшиеотеливенгрии

http://feedproxy.google.com/~r/Santour/~3/2y0QspDJcWU/vengriya_informaciya_o_strane.html

[dmitryivanov001]

Впервые принял участие в опере «Акпатыр» летом 2017 года ( кому интересно - листайте ленту вниз)). В этот раз снимать выступление было некому. По этому ждём показа по ТВ. Там и разглядим все нюансы боевых и музыкальных сцен. Бил железом от души. Подпевал,как мог). Опера "Акпатыр" — первая марийская национальная опера. Ее написал в 1961 году композитор Эрик Сапаев, чье имя носит театр оперы и балета из Йошкар-Олы. В 1963 году состоялась премьера этой оперы. В природных ландшафтах "Акпатыр" ставят с 2011. (at Туркомплекс Раздолье) https://www.instagram.com/p/CTaT4g9IVtu/?utm_medium=tumblr

[princesstatianar]

Доброе утро, друзья! Перед вами Опера Гарнье (Opéra Garnier) в Париже, Франция - вид изнутри. Официальное название "Опера Гарнье" или "Дворец Гарнье" (Palais Garnier), прежние названия "Национальная академия музыки и танца", "Парижская опера", "Гранд-Опера". "Гранд-Опера" — государственный оперный театр, крупнейший центр французской музыкально-театральной культуры. В момент своего основания — в 1669 году — театр назывался Королевской академией музыки. Король Людовик XIV выдал патент поэту П. Перрену и композитору Р. Камберу на организацию постоянного ��перного театра в Париже. В 1671 году после объединения с Королевской академией танца театр был преобразован в Королевскую академию музыки и танца, которая начала свою деятельность 3 марта 1671 года постановкой музыкальной трагедии "Помона", написанной его основателями — П. Перреном и Р. Камбером. После Великой французской революции театр не раз менял своё официальное название — "Театр Искусств", "Театр республики и Искусств", "Театр Оперы", "Императоская академия музыки", "Королевская академия музыки и танца". В 1871 году театр получил название "Гранд-Опера́". Свой современный облик здание "Гранд-Опера" получило в 1875 году, когда было закончено его строительство. Автором проекта был архитектор Шарль Гарнье, отсюда ещё одно название — "Палас Гарнье". Родился Шарль Гарнье - 06 ноября 1825 года в Париже. Строительство здания оперы велось с 1862 года. https://www.instagram.com/p/CHSdyqzK9Ko/?igshid=jl2z8d0e0o2t

[kostromanews]

Костромичей напугали выступлением «COVID-оперы»

В Кострому в рамках празднования Дней города и области приехали артисты Нижегородского театра оперы и балета, в котором объявлен карантин в связи с пандемией коронавируса. Как сообщает ГТРК «Кострома», генеральная репетиция выступления состоялась днем 28 августа. А уже вечером на Сусанинской площади областного центра началось основное выступление. «В 18 часов 28 августа на Сусанинской площади состоится торжественное открытие Дня города и области. На главной сцене Костромы пройдёт Гала-концерт русских патриотических опер в постановке Нижегородского государственного академического театра оперы и балета имени А. С. Пушкина», - проанонсировал мероприятие региональный департамент культуры. Нижегородская опера приехала в Кострому при финансовой поддержке Минкультуры в рамках проекта «Русская национальная опера на Костромской земле». «Нижегородский оперный театр – частый гость в Костроме. Сотрудничество началось еще в 1988 году. Тогда коллектив представил публике оперу «Иван Сусанин». Ну, а сегодня вечером артисты театра исполнят фрагменты из разных русских опер. Причем, по задумке режиссера, певцы будут одеты в сценические костюмы своих персонажей. Прозвучит музыка, арии и хоры опер «Борис Годунов», «Евгений Онегин», «Иван Сусанин», «АлЕко», «Царская Невеста», «Пиковая дама», «Князь Игорь», «Иоланта» и друг��х», - пишет ГТРК «Кострома». Как #Власть #Выборы #Здоровье #Культура Read the full article

[kievuk2020]

Городской театр, ныне Национальная опера Украины

[misto-infra]

Національна опера: репертуар у червні

Репертуар першого літнього місяця в Національній опері України традиційно багатий постановками, в яких все як у житті — і сміх, і сльози, і любов. Балет «За двома зайцями» дасть не тільки заряд позитивних емоцій, а й подарує зустріч з драматичним актором Олексієм Вертинським в ролі Старого Голохвастого. Посміятися над пригодами Фігаро буде можливість і в оперній виставі «Севільський цирульник», і в балеті «Весілля Фігаро». Поринути в епоху Олександра Дюма і його «Дами з камеліями» можна буде, відвідавши й однойменний балет, і оперу «Травіата». Улюбленець столичної публіки, якого преса вже охрестила українським Паваротті — Валентин Дитюк порадує одразу кількома партіями, в тому числі яскравим тандемом з метром Тарасом Штондою. А провідна солістка Нацопери Анжеліна Швачка постане перед шанувальниками у двох найяскравіших образах — Кармен і Попелюшки в однойменних оперних виставах.

1 червня — балет «За двома зайцями» (Ю.Шевченко)

Не кожній сучасній виставі вдається так відверто і беззастережно закохати в себе глядачів, як це сталося з балетом «За двома зайцями» Юрія Шевченка. Балетмейстер-постановник Віктор Литвинов знайшов такі вдалі прийоми, що «прочитати» історію Голохвастого буде цікаво навіть людині не знайомій з сюжетом. Згідно із задумом постановника, у виставі є дві ролі Голохвастого — молодого та старого. Наприкінці квітня в ролі старшого з них дебютував улюбленець публіки драматичний актор Олексій Вертинський, який з першого виходу підкорив глядачів. І от 1 червня знову буде щаслива нагода побачити зірку кіно та театру Олексія Веринського на сцені Національної опери України.

7 червня — опера «Кармен» (Ж. Бізе)

Попри те, що прем’єра опери «Кармен», лібрето до якої написали Г. Мельяк і Л. Галеві за мотивами однойменної новели Проспера Меріме, не мала особливого успіху, з часом опера посіла почесне третє місце в десятці найпопулярніших опер у світі. Серед відомих виконавець головної партії — солістка Національної опери України Анжеліна Швачка, яка визнана однією з кращих Кармен сучасності. Перший раз Анжеліні довелося виконати цю партію у 26 років, і з того часу її Кармен глядачі аплодували сотні разів в різних театрах Європи і в постановках різних режисерів. До авангардних постановок цієї опери Анжеліна ставиться дещо скептично, вважаючи, що, в більшості випадків, коли режисерові нема чого сказати, він починає «випендрюватися». Сама ж співачка віддає перевагу класичному варіанту опери: «Глядач, йдучи в театр на Кармен, у якої в волоссі повинна бути обов’язково троянда, налаштовується на певний образ. Але коли йому показують щось інше, у нього виникає внутрішнє протиріччя. Наприклад, кому сподобається лиса Кармен в шкіряних штанях, яка буде виїжджати на мотоциклі?»

У списку головних партій в популярних операх у Анжеліни Швачки є ще один образ, який розкриває багатогр��нність виконавської майстерності співачки — це роль Попелюшки в однойменній опері Россіні. Ця опера вирізняється високою вокальною складністю, в ній можуть виконувати партії тільки співачки, яким підвладні всі секрети справжнього італійського бельканто, і тому на сцені Національної опери цю постановку можна побачити не часто.

16 червня глядачі отримають прекрасну можливість знову зануритися в казку, сюжет якої знайомий з дитинства. Партію Попелюшки (Анджеліни) виконує Анжеліна Швачка. Анжеліна співатиме Анджеліну!

8 червня — балет «Весілля Фігаро» (В.-А. Моцарт)

Першоджерелом балету «Весілля Фігаро», поставленого хореографом Віктором Яременком на музику Моцарта, як і однойменної опери композитора, стала п’єса французького драматурга П’єра де Бомарше «Божевільний день, або Одруження Фігаро». Вона була заборонена в Австро-Угорщині, оскільки, на думку влади, відверто висміювала аристократію і несла в собі революційні ідеї. Але Моцарт був відомим авантюристом, тому ризикнув не тільки створити оперу по забороненому твору, а й поставити її в Відні (1786 рік).

На сцені Національної опери сюжет отримав не менш яскраве втілення зовсім в іншому жанрі, на основі зовсім інших виразних засобів. Передати комедійний сюжет і закручені інтриги без тексту, лише мовою танцю — завдання не з легких. Хореограф Віктор Яременко дав виконавцям, і не тільки головних партій, широкий простір для показу своєї танцювальної майстерності і водночас дав змогу заявити про себе як творців характерів. Особливо це стосується партії Марцеліни. Впродовж усього спектаклю глядачі, може, і підозрюють якусь загадку в образі Марцеліни, але їм складно уявити, що це танцівник, який так органічно відчуває себе «на пальцях», блискуче виконує варіації і найскладніші елементи жіночого танцю. А головне — завдяки яскравій комічній складовій створює образ якоїсь манірної кумасі.

І, як водиться — Фігаро тут, Фігаро там … Опера Дж. Россіні «Севільський цирульник» (21 червня, 4-й прем’єрний показ) подарує не менше позитиву від зустрічі з улюбленим героєм, який не тільки виконує знайомі куплети, але й катається на самокаті.

12 червня — опера «Травіата» (Дж.Верді)

Коли «Травіата» вперше була виконана 6 березня 1853 в Венеції, це був відвертий провал. Опера не сподобалася а ні критикам, а ні публіці. Велика проблема виникла зі співачками: занадто пишною була героїня, що вмирає від су��от, і всі вважали, що це жарт. Іншою проблемою були костюми: опера виконувалася в сучасному одязі, що також було незвично. У більш пізньому виконанні все це було змінено. І ось тоді опера здобула успіх в Італії. Широка публіка полюбила її — і в Європі, і в Америці. Хоча критики вважали, що історія ця «огидна, жахлива й аморальна». Сьогодні ця опера, що стала на сто шістдесят років старшою, одна з найпопулярніших і займає перше місце серед всіх виконуваних у світі опер.

Лібрето до опери написав Франческо П’яве, в основу якого була покладена п’єса Олександра Дюма-сина «Дама з камеліями», заснована, у свою чергу, на напівавтобіографічному романі. Прототипом головної героїні роману була реальна жінка, паризька куртизанка Марі Дюплессі, що жила в першій половині XIX століття, і в яку був закоханий молодший Дюма.

Олександр Дюма-син після знайомства з оперою «Травіата» сказав, що вже через 50 років ніхто не згадав би твір «Дама з камеліями», але завдяки Верді він став безсмертним.

Історію про знамениту куртизанку покладено не тільки в основу опери, але й балету «Дама з камеліями». Так 23 червня відомий сюжет буде представлений балетною трупою. Хореографію здійснила художній керівник балетної трупи театру Аніко Рехвіашвілі на музику Л. Бетховена, Й. Брамса, І. Пахельбеля, Г. Форе, Е. Елгара, І. Стравінського. Головну партію виконає Анастасія Шевченко, яка настільки співпереживає своїй героїні, що не може стримати сльози навіть під час танцю.

19 червня — опера «Любовний напій» (Г. Доніцетті)

Два тижні — ось, скільки часу знадобилося Гаетано Доніцетті, щоб на суд глядачів була представлена ​​опера «Любовний напій». Зміст твору побудовано на низці різноманітних несподіванок, які в підсумку призводять головних героїв до позитивного результату. Прем’єра відбулася на сцені міланського «Ла Скала» 12 травня 1832 року. Це був один з найяскравіших прижиттєвих творчих тріумфів молодого, на той час дуже щасливого і натхненного, захмелілого від любові до дружини Вірджинії Гаетано Доніцетті, який писав цю музику не тільки для театру, але і для коханої жінки.

Опера сповнена тонкого гумору, душевних переживань і чуттєвості. Вона наповнює радістю, зачаровуючи своєю легкістю і унікальністю. Саме тому ця опера часто з’являється на найвідоміших світових сценах як у своєму класичному, традиційному вигляді, так і в різноманітних сучасних інтерпретаціях.

Партію Неморіно виконає улюбленець столичної публіки — Валентин Дидюк, який побалує глядачів ще й партією Рікардо в опері Дж. Верді «Бал-маскарад» (22 червня). І, за традицією, виступить в тандемі з іменитим Тарасом Штондою — цього разу в одноактній опері С. Рахманінова «Алєко» (29 червня).

Національна опера: репертуар у червні was originally published on Новости в Украине

[kaidano]

Вопрос к киевским зрадофилам с андреевско-театральным синдромом: ничего не напоминает? Национальная опера, Любляна⁠⠀ .⁠⠀ .⁠⠀ .⁠⠀ .⁠⠀ .⁠⠀ #travelling #traveler #tourism #travelingram #igtravel #europe #traveller #travelblog #tourist #travelblogger #traveltheworld #roadtrip #instatraveling #instago #outdoors #mototourism #slovenia #ljubljana #building #buildings #town #architecturelovers #urbanphotography #archilovers #urbanexploration #cityscape #theater # #geometry #buildings #skyinclouds⁠⠀ (at Ljubljana Slovene National Theatre Opera and Ballet) https://www.instagram.com/p/B3aE49pH6iQ/?igshid=w84bkbir151d

[bvzhovtokphoto]

2019-02-24. Киев. Национальная Опера Украины. #nikond3200 #nikond3200photography #nikkor35mm #kyiv #theatre #nationaloperaofukraine #operatheatre #opera #winter #february #february2019 (Національна опера України) https://www.instagram.com/p/BvG8N81h25a/?utm_medium=tumblr