#але розмовляти ні слова не скажу

[luigra]

Моя подруга вчить полську і можливо мені краще теж почати тому що я так скажу ті полські арти по третьому життю для мене як м'ята коту

[myroslavabem]

Це правдива історія, котра трапилася в 2019 році. Я могла написати це прозою, але поезія передасть більше емоцій, мабуть. Мені було важко писати цей вірш, щоб передати атсмоферу того вечора, важко добиралися рими, але, думаю мені це вдалося. Нехай кожен знайде тут свій сенс…

Жовтневий вечір, гомін вулиць, м’яке світіння ліхтарів Затори, голос пасажирів, і Львів неначе постарів У голові роїлись хмари, думки заполонили все Я лиш питала в себе, в Бога: «коли закінчиться все це?»

Я мовчки сіла у маршрутку, фізично ще була жива Але не знала вже, напевно, чи ще живе в мені душа, Тоді здавалось, я – у пастці, що навкруги лише пітьма «Терпи» - сказала б я сьогодні, за мить все забере Вона…

І знову чергова зупинка, відкрились двері, якийсь сміх З цікавості я обернулась, так було байдуже на всіх Присіла дівчина праворуч, ах так, їй помогли зайти І ми почали розмовляти й одразу перейшли на «ти»

Дівча тримало в руках каву, від неї йшло таке тепло Ні, не фізичне, це щось більше, мабуть, у всіх таке було У голосі звучала щирість, і знаєте, така любов Що слів забракне пояснити, хоч в цьому світі стільки мов…

Вона навчалась в універі, французьку вибрала душа А ще вела заняття вдома, і ще щось, але ні, хоча.. Я просто хочу пояснити, вона була така жива « -Ми всі живі» - хтось зараз скаже, та ні, вона була - ЖИВА

Вона раділа кож��ій миті, любила всіх і все в житті Я просто слухала, всміхалась, і дивувалась доброті Я відчувала як лікуюсь, як тихо стало в голові Думки десь ділись, полетіли або змінились на нові.

Та час минав, вона всміхнулась, їй треба було уже йти Моя душа сказала щиро: «я вдячна, йди, усім світи!», Це ніби був звичайний вечір, звичайні люди і слова Насправді, ні, бо це не було звичайне, миленьке дівча.

Тепер згадайте, рядки вище, де я писала про пітьму Чому, прошу вернутись вище? Чекайте, зараз напишу Ця дівчина чудово знала, що значить вся оця пітьма Чому? Скажу я просто й тихо: ця дівчина - була сліпа…