#звільнення полонених
Explore tagged Tumblr posts
Text
🇺🇦Україна повернула 390 полонених.
Серед звільнених під час першого етапу обміну "1000 на 1000" є 270 військових та 120 цивільних.
📹: відео з соцмереж
#ukraine#україна#ukraine today#ukrainian tumblr#russian war crimes#обмін полоненими#звільнення полонених#зсу#повернення додому#russian war on ukraine#russia is a terrorist state#український tumblr#український тамблер#укртумбочка#український блог#укртамблер#захисники україни
43 notes
·
View notes
Text
Зеленський вирішив не чекати поки Трамп і К запросять його на зустріч і прилетів в ОАЕ поговорити про "інвестиції і звільнення полонених". Схема національної "хуцпи" - "Всередину не пустять, так хоч у вікна позазираю". Хроніка https://timeze2019.blogspot.com/p/blog-page_21.html
3 notes
·
View notes
Text
👉 Голова Правління громадської організації «Обʼєднання родичів політвʼязнів Кремля» та брат колишнього політвʼязня Євгена Панова Ігор Котелянець розповів, хто з полонених має більше шансів отримати звільнення й що для цього мусять робити родичі.
💬 «Подивіться хто ці звільненні цивільні. Це здебільшого, ті люди, про яких дуже багато говорили, їхні прізвища були відомі, а їхні родичі були дуже активними. Вони брали участь у всіх заходах, на які їх запрошували, всіх пресконференціях, адвокаційних поїздках. Вони самі викладали пости у фейсбуці, заклики, вони розповідали про своє листування зі своїми рідними, вони робили цю історію дуже і дуже публічною. Це дуже добре та дійсно впливає на звільнення», – наголосив Ігор Котелянець.
0 notes
Text
Ефіопія початок війни з комунізмом і іншими соціалістичними групами.
Варто зазначити, становище Ефіопії, у 20 столітті. Ця держава з 1936 по 1941 рік була захоплена Італією, після звільнення військами Британії, Ефіопія відновила свою незалежність. У 1950 році, за рішенням ООН Ерітрея, як колишня колонія Італії мала увійти в склад Ефіопії, рішення вступило у дію в 1952 році. Фактично мала бути утворена федерація і Ерітрея мала б мати розширені права , автономію своє керівництво і навіть конституцію. В цей час Ефіопія була імперією, керував державою імператор Хайле Селассіє. Ефіопія була однією з небагатьох монархічних держав Африки. Влада Ефіопії старалась обмежити автономію і конституцію Ерітреї, у відповідь на це у 1961 році виникла марксистська соціалістична організація Фронт Звільнення Ерітреї. ФЗЕ, лівацька організація приступила до війни проти уряду імператора Хайле Селассіє. Пізніше У 1970 році від ФЗЕ відкололась частина бойовиків і утворила ще одну комуністичну організацію, яка називалась Народнй Фронт Звільнення Ерітреї. Данна організація ворогувала і воювала в тому числі проти ФЗЕ. Війна розпочалась коли ФЗЕ розпочали напади на військові обєкти і війська імператорської влади. Очолив марксистів з Фронту Звільнення Ерітреї Хамід Авате. Треба також зазначити, що у ФЗЕ переважали переважно мусульмани а у НФЗЕ переважно християни. Хайле Салассіє у відповідь на початок партизанської війни марксистів з ФЗЕ відібрав статус автономії у Ерітреї та розпустив парламент. Варто сказати, що війну саме розпочали бойовики з ФЗЕ. Початок протистоянню поклала битва при Адалі, що відбулась 1 вересня 1961 року, це перша сутичка у війні у цій битві ФЗЕ налічував 14 осіб, всі вони були погано озброєнні. Озброєння повстанців включало 1 британську та 3 старі італійські гармати, в той час як ��ільшість повстанців були неозброєні . Битва почалася о 9:00 ранку і тривала близько шести годин і відзначається в Еритреї як День революції.
Повстанці, які брали участь, були:
Хамід Ідріс Авате (лідер ELF) Абду М. Файд Ібрагім М. Алі Хумед Кадіф Авате М. Файд Мохаммед Байрак (потрапив у полон, пізніше помер у 1975 році в ефіопській в'язниці Мохаммед Адем Хісан Салех Карудж Ахмед Фікак Мохаммед Хассен Духе Адем Факурай Алі Бахіт Ідріс Мохамуд Омар Карай.
Друга сутичка між армією Ефіопії та ФЗЕ, відбулась 14 вересня 1961 року, отримала назву битва за Омаль, Битва за Омаль була першою битвою, де ELF втратили солдата Мохаммеда Файда. Наступна битва відбулась у липні 1962 року і отримала назву операція "Агордат".
Отже операція «Агордат» була частиною війни за незалежність Еритреї і відбулася 12 липня 1962 року.
Вона мала на меті вбити представника Ефіопії в Еритреї, генерала Абіє Абебе та інших високопоставлених осіб, зокрема Асфаху Волдемайкла, голову уряду Еритреї та Хаміда Фереджа, президента Асамблеї, який того дня приїхав до Агордату, щоб виступити перед солдатами та поліцією. і залякувати жителів Агордату, які на той час щодня отримували новини про рух Фронту визволення Еритреї.
Під час операції Фронт визволення Еритреї зміг убити 8 ефіопських сановників і поранити кількох інших. Головна ціль плану, Абіє Абебе, не була однією з 8 убитих. Це було сплановано Мохамудом Мохамедом Саліхом (Ханджеменджі), а виконано Адемом Мохаммедом Гамідом (Гідіфіл). Також варто сказати, що 18 липня 1962 року, відбулась битва за Халхал, . У битві Фронт визволення Еритреї зміг захопити офіс місцевої поліції в Халхалі та контролювати його протягом цілого дня. Наступна масштабна битва відбулась у 1963 році. Наступна битва мала назву битва при Телай. Під час битви підрозділ ФЗЕ на чолі з Омаром Ізазом зміг влаштувати засідку на ефіопську поліцію, що прямувала з Гергера до Агордату, убивши та захопивши багатьох полонених, а також захопивши 17 гармат.Після того, як їм повідомили про цілі ФЗЕ, кілька захоплених поліцейських були звільнені та приєдналися до Фронту звільнення Еритреї. Вже восени у 1963 році відбулась наступна сутичка, яка мала назву битва за Ансабу. Бої велися в Єнгерені, на північ від Керена, в регіоні Ансеба.
У битві Еритрейський визвольний фронт успішно влаштував засідку ворожому конвою, який прямував з Керена до Халхала. У бою ELF захопили 23 гармати, в тому числі ручний кулемет Брен, а також боєприпаси. Засідку очолив Мохаммед Ідріс Хадж, який помер від поранень, отриманих під час протистояння. Варто сказати, що до 1964 року, проти бойовиків з ФЗЕ воювали поліцейські сили, з 1964 року, в протистояння включилась у протистояння регулярна армія.
Наступна битва відбулась 15 березня 1964 року і мала назву битва при Тогорубі. Стала першою битвою еритрейської війни за незалежність, в якій брали участь ефіопські війська замість поліцейського підрозділу. У битві підрозділ ФЗЕ на чолі з Мохамедом Алі Ідрісом зміг перемогти ефіопську армію. ФЗЕ зазнав 19 убитих, тоді як ефіопська армія зазнала 84 убитих і багатьох поранених. У 1970 році у ФЗЕ стався розкол, з організації вийши радикальні марксисти комуністи, і оголосили про утворення Народного Фронту Звільнення Еритреї, утворили радикальну комуністичну партизанську групу, у ФЗЕ залишились в основному антикомуністичні і консервативні сили. У 70-х роках ідеологія ФЗЕ змінюється, так як від неї відколились основні комуністичні сили, ФЗЕ стає консервативною групою. Варто зазначити, що суперечки ФЗЕ і НФЗЕ вилилось у військове протистояння між обома групами перше збройне протистояння відбулось у 1972-1974рр. Перший збройний конфлікт між ФЗЕ і НФЗЕ мав криварий характер. Бойові дії почалися в лютому 1972 року і поширилися низинами, зокрема узбережжям Червоного моря. Згодом цей конфлікт поширився на високогір’я, поки в жовтні 1974 року заклики припинити конфлікт не були нарешті почуті після битви при Вокі, в якій загинуло 600 бійців. Ці заклики до миру надходили від місцевих селян у той час, коли рух за незалежність був близький до перемоги над Ефіопією. ФЗЕ і НФЗЕ домовилися про угоду в Коазієні в січні 1975 року, згідно з якою вони погодилися разом боротися з урядом Ефіопії. У цьому протистоянні було близько 3000 жертв, що більше, ніж еритрейці втратили в боротьбі з урядом за тринадцять років до цього моменту . В основному серед 3000 убитих, це були бійці данних організацій. Варто також сказати, що у 1974 році, в Ефіопії відбувся переворот, до влади прийшли комуністичні злочинці, на чолі з Менгісту Маріємом. Окрім нього серед комуністів важливу роль відігравали Фісеха Деста та Тесфає Гібре Кідан. Імператорська влада Хайле Селассіє, була повалена, був встановлений тоталітарний комуністичний режим. У відповідь на це війна тільки розгорілась, антикомуністичні сили в Ефіопії у відповідь на це розпочали свою війну проти комуністичного уряду. Марксисти комуністи з НФЗЕ продовжили війну проти комуністичної влади Ефіопії. Варто сказати, новому комуністичному уряду Ефіопії допомагали найбільше це СРСР та Куба, які направляли своїх ��ійськових і велику кількість озброєння, також підтримку комуністичному уряду Менгісту Маріма надавала Лівія, КНДР, Південний Ємен, який тоді був соціалістичним.
Наступна велика битва відбулась у грудні 1977 року і зваершилась у 1978 році, отримала назву як битва при Массауа. До 1977 року бійці НФЗЕ захопили всю Массаву, щоб врятувати сам порт. Це включало головну дорогу, яку використовував гарнізон для транспортування припасів з Асмари. Фактично гарнізон був відрізаний по суші та в облозі. Щоб недопустити цього війська Ефіопії підтримувані силами СРСР розпочали атаки на сили НФЗЕ. Варто сказати, що на другу половину 70-х років ФЗЕ фактично втратив, своє основне значення у цій війні, ФЗЕ відійшли далеко на другий план, основу спротиву складали марксиські сили НФЗЕ, що хотіли побудувати комунізм на звільненій Еритреї, ФЗЕ потрохи переставав існувати. Під час битви за Массаву, радянські війська з кораблів вели обстріл позицій НФЗЕ, а також Ефіопська авіація бомбардували сили НФЗЕ. Бойовики з НФЗЕ зазнали значних втрат і змушені були відступити. Втрати НФЗЕ склали 2000 убитих.
Також у 1977 році, відбулась облога гарнізона ефіопських комуністичних сил у місті Баренту, що розташоване на заході Еритреї. Гарнізон був взятий в облогу спільними силами НФЗЕ і ФЗЕ. Місто Баренту захищав великий гарнізон ефіопських військ. Щоб підвищити обороноздатність міста, гарнізон побудував численні укріплення. Крім того, для підтримки ефіопських військ було створено місцеве ополчення Кунама. Однак найбільше значення в цій битві мало рішення радянських військових радників узяти на себе безпосередню участь в обороні гарнізону. Під час облоги Баренту радянські планувальники використовували свою перевагу в повітрі на свою користь, використовуючи безпосередню підтримку з повітря. Ця тісна підтримка з повітря завдала значних втрат силам ФЗЕ і НФЗЕ, які проводили свою першу велику спільну операцію. Облогу було знято, внаслідок провалу дій НФЗЕ і ФЗЕ відбувся відступ з данної території. Втрати комуністичних сил Ефіопії були мінімальними, сили НФЗЕ і ФЗЕ втратили 400 бойовиків убитими.
Також варто сказати, що новий конфлікт між НФЗЕ і ФЗЕ відбувся у 1980-1981рр. Серйозні протиріччя на політичному грунті НФЗЕ були комуністами марксистами, а ФЗЕ вже консерваторами, також ФЗЕ вступили в таємні переговори з СРСР про припинення бойових дій, що дуже сильно не сподобалось НФЗЕ, це все призвело до другого етапу протистояння між данними організаціями, вилелось це у бойові дії, сили НФЗЕ розбили сили ФЗЕ, які були не багаточисельними на 1980-1981 рр. Також сили НФЗЕ віддіснили сили ФЗЕ за межі Еритреї, залишки партизанських груп ФЗЕ відступили у Судан, а деякі члени ФЗЕ вступили в НФЗЕ. Фактично як повстанська бойова організація ФЗЕ перестала існувати і відігрвати навіть локальну роль у війні в Еритреї. Протягом 1980-х років війна на території Ефіопії проти комуністичного уряду Менгісту Марієма йшла по всій території Ефіопії, на території Ерітреї НФЗЕ вів постійні партизанські набіги на сили комуністів з Ефіопії. Одна з визначальних битв у цій Еритрейській війні відбулась у 1988 році. Отримала назву битва за Афабет 17-20 березня 1988 року. Велась у місті і на його околицях. Військові сили Ефіопії складали 20-22 тис осіб командував ними Гетанех Хайле. У його розпоряджені було близько 3 піхотних дивізій, але вони були сильно недокомплектовані а моральний дух військовий дуже низький. Фронт народного визволення Еритреї кілька місяців тому атакував сили комуністів з Ефіопії з обмеженим успіхом. 8 грудня 1987 року НФЗЕ атакували одну з дивізій командування, 22-у гірську дивізію, силою, яка могла складатися з п'яти піхотних бригад, одного механізованого батальйону та трьох батальйонів важкого озброєння. На другий день штурму еритрейські агенти знищили центр управління дивізією. Для того, щоб зупинити наступ і відбити сили НФЗЕ, знадобилася допомога дев'ятнадцятої гірсько-піхотної дивізії та 45-ї піхотної бригади. Втрати ефіопців у цьому попередньому бою склали 242 убитих, 291 поранених і 615 зниклих безвісти; Втрати НФЗЕ оцінюються в 125 убитих і 269 поранених . Однак після цього ефіопська сторона зазнала ще більших втрат: за наказом Менгісту Хайле Маріама двадцять старших офіцерів були переведені, а командувач генерал Таріку Айне, який був відсутній в Афабеті бо лікувався, був страчений за межами Асмари 15 лютого 1988 року. Смерть одного з найвидатніших генералів Ефіопії здивувала навіть НФЗЕ, чиє Радіо мас передало, що комуністичний уряд Ефіопії «відрубав собі праву руку лівою рукою». 22-га дивізія була переведена в Керен і замінена на Чотирнадцяту піхотну дивізію.
Таким чином, здатність командування забезпечувати завчасне та точне попередження про рух противника та відповідне реагування була знижена. Згодом головним силам не вистачало часу реакції та простору для маневру, щоб ефективно реагувати на атаку противника.
До середини березня 1988 року командування Ефіопських сил планувало розпочати наступальну кампанію проти Народного фронту визволення Еритреї однак НФЗЕ їх випередив.
Вранці 17 березня 1988 року НФЗЕ розгорнули війська з трьох сторін навколо долини Хедай, щоб оточити ефіопський гарнізон. Першим атакованим підрозділом була щойно прибула Чотирнадцята дивізія. Після їх атаки ефіопські війська почали відступати, але були відрізані. Битва тривала, поки ефіопський гарнізон з Керена намагався зміцнити свої позиції, що було зірвано НФЗЕ.
Каменем спотикання для НФЗЕ був лівий фланг, де їхню вісімдесят п’яту дивізію стримав наполегливий опір ефіопської Двадцять дев’ятої механізованої бригади. Вони вели бої без підкріплення більшу частину дня, поки його командир не зважився на відступ до Афабету. Не маючи часу для ретельної розвідки перед відходом, бригада була зупинена, коли еритрейські 100-міліметрові гармати вивели з ладу танк і вантажівку, а палаючі машини перекрили дорогу. Ефіопи були змушені знищити свою зброю, щоб запобігти її потраплянню в руки НФЗЕ. Ефіопська авіація навіть бомбила власні війська. Командувач Другої революційної армії Ефіопії сам прибув на поле битви, щоб проконтролювати відкриття дороги до Афабету, «поки він нібито не втік на верблюді перед розгромом гарнізону». Після цього ефіопські війська були розгромлені в долині Хедай. , НФЗЕ взяли штурмом і захопили Афабет. Оскільки місто було головним гарнізоном, НФЗЕ також захопили велику схованку зброї на додаток до тієї, що була захоплена в долині.
За оцінками Кілліона, до кінця триденної битви НФЗЕ вбили понад 9000 ефіопських солдатів . Втративши Афабет, наступними днями ефіопські війська покинули міста Тессенейей, Баренту та Агордат, оскільки вважали, що більше не зможуть їх захищати, і зосередили більшу частину своїх сил на Керені. Втрати комуністичних сил Ефіопії були дуже значними 9000 убитими, також 5000 потрапили у полон, під час цієї битви загинув також військовий з СРСР. Втрати марксистів з НФЗЕ також були вагомими 5000 убитими. Внаслідок цієї битви велика частина комуністиних військ Ефіопії перестала існувати. Значення втрати Афабету для ефіопського комуністичного режиму неможливо переоцінити. У цьому єдиному бою Ефіопія втратила цілі дивізії своїх найкраще навчених і озброєних військ. Що ще гірше, вона залишила позаду запаси зброї, які накопичила для здійснення, на її думку, «вирішального наступу» проти НФЗЕ. Той «рішучий наступ» планували радянські військові радники. НФЗЕ явно перехитривши Радянський Союз, повернув «запланований наступ» на свою користь. Радянський Союз завжди заперечував пряму участь у Еритреї, але був спійманий на гарячому НФЗЕ в Афабеті, захопивши трьох радянських військовослужбовців, ще одного було вбито в бою. Це також найбільша битва в Африці з часів Ель-Аламейна. Вирішальну крапку, у війні марксистів НФЗЕ проти комуністичного уряду Ефіопії поставила друга битва при Массауа (також відома як операція «Фенкіл» і як наступ «Фенкіл») відбулася в 1990 році в прибережному місті Массава в Еритреї та його околицях. Наступ проводився як сухопутними, так і морськими підрозділами Народного визвольного фронту Еритреї проти ефіопської армії. Починаючи з 8 лютого 1990 року сили НФЗЕ почали наступ, відрізавши критично важливий шлях постачання від гарнізону Асмари. Раптова атака приголомшила ефіопських військових, і наступного дня сили НФЗЕ були в передмістях Массави. На третій день наступу, 11 лютого 1990 року, еритрейські війська захопили ефіопську військово-морську базу поблизу міста. Єдина частина міста, що залишилася, щоб позбутися від ефіопських військ, були острови. Щоб досягти цього, еритрейські війська використовували свої військово-морські сили (переважно невеликі канонерські човни) для атаки з моря під час артилерійського обстрілу. Використовуючи цей артилерійський вогонь, еритрейська бронетехніка рушила на дамби, що з'єднували острови з материком. Перші з цих танків були знищені ефіопським гарнізоном, однак, врешті-решт вони були подолані силами НФЗЕ. Після цієї поразки решта ефіопських військ відступила до Гінди. Ця битва була, як відомо, великою подією в Ефіопії. Навіть після втрати Массави ефіопи продовжували бомбардувати місто з повітря. Найбільше постраждало цивільне населення, оскільки сили EPLF слідували за ефіопськими військами до Гінди. Примітним для цього обстрілу було використання напалмових і касетних бомб. Фактично марксисти з НФЗЕ виграли війну і військ комуністичних сил Ефіопії, на території Еритреї практично не було. Але війна продовжувалась аж до 1991 року коли останні частини комуністичних сил Ефіопії покинули Еритрею, також в 1991 році в Ефіопії було повалено комуністичний уряд Менгісту Марієма, але це вже інша історія.
0 notes
Text
За що треба дякувати і за що не треба дякувати президенту Зеленському у справі звільнення полонених "азовців".
Давайте розберемось, за що треба дякувати і за що не треба дякувати президенту Зеленському у справі звільнення полонених “азовців”. Верховний Головнокомандувач Зеленський не надав своєчасний наказ на розгортання військ, на призов оперативного резерву, військ ТРО, та наказ на підрив мостів, що дало можливість російським окупантам наступати на повній швидкості у маршевих колонах, на другий день…

View On WordPress
0 notes
Text
Росіянам дали піти
"Росіянам дали піти": ��данов пояснив мале число полонених окупантів під Херсоном У Херсонській області може повторитися сценарій звільнення Харківщини, не виключив Олег Жданов. Військовий експерт, полковник запасу Олег Жданов прокоментував відведення військ російських окупантів з Херсона. В інтерв'ю Главреду він заявив про те, що не виключає, що росіянам дали піти з Херсона. "Швидше за все, ми знову дали піти росіянам. Як і на харківському напрямку, де ми нікого не спіймали. Хоча там під... Читати далі »
1 note
·
View note
Text
Мені вже реально похуй на нашу владу, яка майже нічого не робила для звільнення наших полонених!От зараз хто почне казати, що “робила” або “ашоанімаглі”, піде в бан.Вигляд вона робила! Люди, родичі, мусять самі дбати про те, щоб їхніх чоловіків, дітей, братів, сестер, батьків повернули додому з пекла! 🤯Знаходити контакти корисні, якісь виходи на когось, хто б міг допомогти з обміном. Це, сука,…
View On WordPress
0 notes
Text
Нʻюзспринт #4
21 травня, 2018
На сході України окупанти застосували міномети. Втрат немає. Під час обстрілу кацапами Торецька, був пошкоджений Центр соціально-психологічної реабілітації, де перебували 28 дітей. Постраждалих немає.
Українські вйськові взяли у полон трьох окупантів.
У Криму проходять нові обшуки у кримських татар. ФСБ назвала привід для затримання двох жителів Бахчисарайського району, та звинувачує помічник�� депутата Верховної ради України Мустафи Джемілєва Ерола Велієва у створенні екстремістської групи в Криму.
У Трампа виникає все більше сумнівів щодо зустрічі з Кім Чен Ином, російському олігарху Абрамовічу не продовжили британську візу, а ЄС може оштрафувати Латвію за погане сортування відходів.
20 травня, 2018
Бої тривають на всій лінії зіткнення, окупанти застосовують "Град". Тим часом, росія доставила на Донбас боєприпаси і снаряди до "Градів".
В Україні відзначають День пам'яті жертв політрепресій, а у москві пройшли одиночні пікети на підтримку Сенцова
ЦРУ провели таємні переговори про Сирію з москвою, а у Дніпрі біля кафе вибухнув невідомий пристрій.
19 травня, 2018
Окупанти провели 11 обстрілів, під вогонь потрапило прифронтове Зайцеве. Окупаційні війська застосували міномети та артилерію. Втрат немає.
Тим часом, путін розповів, скільки нової зброї отримала російська армія, а у Києві проходить марш за звільнення політв'язнів і полонених
Китайські бомбардувальники вперше приземлились на островах у Південно-Китайському морі, а український лоукостер SkyUp почне польоти 19 травня.
Британський принц Гаррі взяв заміж американську акторку Меган Маркл.
Дякуємо “Українській правді”
8 notes
·
View notes
Photo

🐝#мистецтво У кузні «Дархан» у Надвірній твориться справжня історія. Її власник – відомий в Україні зброяр Дмитро Ейдер, батько військовополоненого моряка Андрія Ейдера. Скоро чекає сина в гості. Після звільнення Андрій до батька ще не приїздив. Саме у цій кузні Дмитро виготовив кортики для всіх полонених моряків, а ще – таємничий меч гетьмана Сагайдачного. . ⚔️Бджілка нагадує, що кожен кортик іменний. На ручці з одного боку – координа��и, де захопили судно (а їх три), а з іншого – час захоплення. Ім’я моряка – на лезі. . 🗡Що ж відомо про меч Сагайдачного? Рік тому до Ейдера звернувся колишній командувач ВМС Сергій Гайдук з проханням зробити копію цього меча для флагмана «Гетьман Сагайдачний». Оригінал знаходиться у музеї в Кракові. Поляки настільки ним дорожать, що довго не давали навіть фото. А потім ще взяли зі зброяра обіцянку, що не робитиме точну копію і поставить своє клеймо. Зараз меч уже на кораблі. . ⛓Нині Дмитро працює ще над одним проєктом. Клинок, основу якого складають осколки російських мін чи снарядів. Залізо передали хлопці зі Сходу. Один із ножів поїхав до Канади. Його купив атовець, який туди емігрував. За отримані кошти Дмитро зробив ще чотири, але не для продажу. Один ніж подарували відомій волонтерці, командирці підрозділу «Янголи Тайри» – Юлії Паєвській. Другий – морпіху Павлу Суханю. Більше ідей, проєктів та цікавих розповідей за посиланням у шапці профілю. (at Nadvirna Raion) https://www.instagram.com/p/CB8d2eSBADX/?igshid=1g144mol8vd4a
0 notes
Photo

Звільнення полонених, кошти на житло та обмеження для нічних закладів: головні новини неділі Перед новорічними святами у Чернігові обмежили години роботи нічних закладів, на які масово скаржилися мешканці навколишніх будинків.
0 notes
Photo

Від Абеля до Скрипаля: історії найгучніших обмінів Україна і Росія обмінялися утримуваними особами. 7 вересня в Київ прилетіли 35 україн��ів - політв'язнів і моряків, яких взяли в полон у Керченській протоці в минулому році. Це стало наймасштабнішим обміном між Україною і Росією з 2017 року. Щоб повернути полонених українців, Києву серед іншого довелося видати фігуранта справи про катастрофу Boeing MH17 "Малайзійських авіаліній" в 2014 році, "начальника ППО ДНР" Володимира Цемаху. В Україні звільнення бойовика "ДНР" сприйняли неоднозначно. Хоча в історії були і більш нерівноцінні обміни.
1962 рік: Абель - Пауерс
Полковник радянської розвідки Рудольф Абель (завербований в 1927 році уродженець Великобританії, справжнє ім'я Вільям Фішер) з 1948 року працював в Нью-Йорку під прикриттям - володів фотостудією - і керував цілою шпигунською мережею. У 1957-му Абеля здав його ж радист, переметнувся на бік американців (згодом помер при нез'ясованих обставинах).
Радянського шпигуна обміняли на американського льотчика Гері Пауерса (його літак був збитий під час розвідувального польоту над СРСР в 1960 році; американця засудили до 10 років позбавлення волі) і студента-економіста Фредеріка Прайора (був затриманий в Східному Берліні в 1961-му, його, як і Пауерса, звинуватили в шпигунстві).
Обмін проходив на Гліникському мосту в Німеччині в лютому 1962 року народження, на лінії розмежування між ФРН і НДР, де проводили кілька подібних обмінів. За мотивами тих подій в 2015 році вийшов фільм Стівена Спілберга "Шпигунський міст". 1976 рік: Буковський - Корвалан
Луїс Корвалан - чилійський політик, генсек Комуністичної партії Чилі. Після приходу до влади військової хунти на чолі з генералом Аугусто Піночетом в 1973 році пішов у підпілля, але пізніше був заарештований. Корвалана утримували в концтаборах, він став найвідомішим латиноамериканським політв'язням.
Андрій Мельниченко
0 notes
Photo

Стефанчук на погоджувальній раді назвав “політичною агітацією” виступ Ірини Геращенко про полонених українців Перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко на засіданні погоджувальної ради парламенту 3 червня висловила сподівання, що президент України Володимир Зеленський під час свого візиту у Брюссель порушить тему необхідності звільнення українців, утримуваних у Росії, передає кореспондент "ГОРДОН".
0 notes
Text
РФ змінює тон у дискусії про звільнення полонених моряків
РФ змінює тон у дискусії про звільнення полонених моряків
У переговорах зі звільнення полонених українських моряків Росія «кардинально змінила тон розмови», перейшла від «перехід від хамства та брутальної зневаги до цивілізованої мови, притаманної дипломатії».

Про це повідомила у Facebook заступник міністра закордонних справ Олена Зеркаль за підсумками «обміну думками» з РФ.
«Невідомо, чи це зміна російської тактики чи просте бажання затягнути…
View On WordPress
0 notes
Photo

Суд у справі Савченко-Рубана пішов на перерву після завершення стадії відводів Броварський міський суд Київської області у справі народного депутата Надії Савченко та екс-керівника Центру звільнення полонених "Офіцерський корпус" Володимира Рубана, яких підозрюють у підготовці теракту, пішов на перерву, заявивши про завершення стадії відводів.
0 notes
Text
ПАРЄ закликала РФ надавати допомогу українським морякам у відповідності з Женевською конвенцією

Асамблея засуджує застосування військової сили Російською Федерацією / фото УНІАН
Парламентська асамблея Ради Європи закликала Російську Федерацію надавати допомогу захопленим українським морякам у відповідності з вимогами міжнародного гуманітарного права, зокрема, з Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими. Відповідну резолюцію «Загострення напруження довкола Азовського моря і Керченської протоки та загрози європейській безпеці» ухвалили делегати на зимовій сесії ПАРЄ у Страсбурзі. Документ підтримали 103 парламентарії, “проти” проголосували троє, 16 - “утрималися”. “Асамблея наполегливо закликає Російську Федерацію негайно звільнити українських військовослужбовців і забезпечити надання необхідної медичної, правової та консульської допомоги у відповідності з положеннями міжнародного гуманітарного законодавства такими як Женевські конвенції”, - наголошується у резолюції. Також ПАРЄ закликала міжнародні організації, зокрема, Міжнародний комітет Червоного Хреста та Комітет Ради Європи з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (КЗК), відвідати українських військовослужбовців у російських слідчих ізоляторах та висловила підтримку будь-яким дипломатичним зусиллям держав-членів Ради Європи, спрямованим на звільнення українців.
Крім того, Асамблея закликала Росію забезпечити свободу судноплавства в Азовському морі та Керченській протоці на підставі Договору про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки, підписаного Україною і Росією у грудні 2003 року і ратифікованого у квітні 2004 року, та Конвенції ООН з морського права. “Асамблея засуджує застосування військової сили Російською Федерацією проти українських військових кораблів та їхніх екіпажів”, - сказано у резолюції.
Разом з тим, ПАРЄ закликала РФ та Україну утримуватися від будь-яких подальших кроків, що можуть ускладнити юридичні суперечки між ними, загострити конфлікт та загрожувати безпеці в усьому регіоні. У резолюції підтверджується, що Асамблея підтримує суверенітет та територіальну цілісність України в межах її міжнародно визнаних кордонів. До того ж парламентарії засудили спорудження Росією мосту через Керченську протоку, що вони вважають незаконним та ще одним порушенням суверенітету України. Крім того, парламентарії висловили занепокоєння з приводу вибіркових обшуків російськими прикордонниками українських та міжнародних суден в Азовському морі. Як повідомляв УНІАН, вранці 25 листопада 2018 року Росія заблокувала прохід до Керченської протоки буксиру «Яни Капу» і катерам «Бердянськ» і «Нікополь», які здійснювали плановий перехід з Одеси до Маріуполя. Під час виходу з Керченської протоки російські кораблі відкрили прицільний вогонь по українських кораблях, які вже поверталися до Одеси, так і не отримавши інформації про можливість проходження через протоку. Окупанти захопили в полон 24 українських військовослужбовці. Троє з них дістали поранення. Українців обвинуватили в незаконному перетині кордону РФ (ч. 3 ст. 322 КК Росії, покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років). Всіх полонених було заарештовано так званим «судом» у Криму, після чого їх відправили до московських СІЗО «Лефортово» і «Матроська тиша». Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/politics/10420188-parye-zaklikala-rf-nadavati-dopomogu-ukrajinskim-moryakam-u-vidpovidnosti-z-zhenevskoyu-konvenciyeyu.html
0 notes
Text
ПАРЄ закликала РФ надавати допомогу українським морякам у відповідності з Женевською конвенцією

Асамблея засуджує застосування військової сили Російською Федерацією / фото УНІАН
Парламентська асамблея Ради Європи закликала Російську Федерацію надавати допомогу захопленим українським морякам у відповідності з вимогами міжнародного гуманітарного права, зокрема, з Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими. Відповідну резолюцію «Загострення напруження довкола Азовського моря і Керченської протоки та загрози європейській безпеці» ухвалили делегати на зимовій сесії ПАРЄ у Страсбурзі. Документ підтримали 103 парламентарії, “проти” проголосували троє, 16 - “утрималися”. “Асамблея наполегливо закликає Російську Федерацію негайно звільнити українських військовослужбовців і забезпечити надання необхідної медичної, правової та консульської допомоги у відповідності з положеннями міжнародного гуманітарного законодавства такими як Женевські конвенції”, - наголошується у резолюції. Також ПАРЄ закликала міжнародні організації, зокрема, Міжнародний комітет Червоного Хреста та Комітет Ради Європи з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (КЗК), відвідати українських військовослужбовців у російських слідчих ізоляторах та висловила підтримку будь-яким дипломатичним зусиллям держав-членів Ради Європи, спрямованим на звільнення українців.
Крім того, Асамблея закликала Росію забезпечити свободу судноплавства в Азовському морі та Керченській протоці на підставі Договору про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки, підписаного Україною і Росією у грудні 2003 року і ратифікованого у квітні 2004 року, та Конвенції ООН з морського права. “Асамблея засуджує застосування військової сили Російською Федерацією проти українських військових кораблів та їхніх екіпажів”, - сказано у резолюції.
Разом з тим, ПАРЄ закликала РФ та Україну утримуватися від будь-яких подальших кроків, що можуть ускладнити юридичні суперечки між ними, загострити конфлікт та загрожувати безпеці в усьому регіоні. У резолюції підтверджується, що Асамблея підтримує суверенітет та територіальну цілісність України в межах її міжнародно визнаних кордонів. До того ж парламентарії засудили спорудження Росією мосту через Керченську протоку, що вони вважають незаконним та ще одним порушенням суверенітету України. Крім того, парламентарії висловили занепокоєння з приводу вибіркових обшуків російськими прикордонниками українських та міжнародних суден в Азовському морі. Як повідомляв УНІАН, вранці 25 листопада 2018 року Росія заблокувала прохід до Керченської протоки буксиру «Яни Капу» і катерам «Бердянськ» і «Нікополь», які здійснювали плановий перехід з Одеси до Маріуполя. Під час виходу з Керченської протоки російські кораблі відкрили прицільний вогонь по українських кораблях, які вже поверталися до Одеси, так і не отримавши інформації про можливість проходження через протоку. Окупанти захопили в полон 24 українських військовослужбовці. Троє з них дістали поранення. Українців обвинуватили в незаконному перетині кордону РФ (ч. 3 ст. 322 КК Росії, покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років). Всіх полонених було заарештовано так званим «судом» у Криму, після чого їх відправили до московських СІЗО «Лефортово» і «Матроська тиша». Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/politics/10420188-parye-zaklikala-rf-nadavati-dopomogu-ukrajinskim-moryakam-u-vidpovidnosti-z-zhenevskoyu-konvenciyeyu.html
0 notes