#зношеність

[pixelinform]

Як захистити одяг від появи катишків

Ніхто не хоче, щоб на улюбленому одязі з’явилися катишки, які свідчать про зношеність речей. На щастя, існують ефективні способи догляду за одягом, які допоможуть запобігти цій неприємній проблемі. 1. Використання кондиціонера під час прання Один із найбільш простих і ефективних способів уникнути катишків — це використання кондиціонера для білизни під час прання. Він робить тканину м’якшою і…

[misto-infra]

В містах України цієї зими нас чекають більш масштабні комунальні аварії - експерт

На тлі розвалу систем централізованого теплопостачання, експерти вважають, що в містах України цієї зими нас чекають більш масштабні комунальні аварії, ніж в попередньому опалювальному сезоні.

 За офіційними даними Мінрегіонбуду, за минулі чверть століття населення України вже безповоротно втратило третину інфраструктурних комунікацій, за допомогою яких тепло подавалося з ТЕЦ і котелень в багатоквартирні будинки, а 20% газових котлів вже давно відслужили свій термін. Таку думку висловив експерт директор інституту Промислової екології, кандидат технічних наук, Олександр Сігал. Він вважає, що кількість котелень, які забезпечують теплопостачання житла і соціальної сфери в містах України становить близько 20 тис. З них близько 11 тис. є комунальними, і 10 тис. – відомчими. 

 Експерт у галузі комунальної теплоенергетики також вважає, що з 47 тис. котлів близько 10 тис. мають термін експлуатації понад двадцять років, і крайню ступінь зношеності. 35,5 тис. або 75% з них працюють на природному газі, 6,5 тис. – на вугіллі, і лише близько 5 тис. – на біомасі. В цілому котелень на біомасі не так уже й мало, як було раніше, наприклад – 10 років тому, але вони всі мають невелику потужність. 

«Порядку 33% труб тепло- і водопостачання за минулі п’ять років прийшли в старий стан і до подальшої експлуатації вже непридатні. Протяжність непридатних до експлуатації тепломереж становить близько 10 тис. кв.км в 2х-трубному обчисленні. На тлі зношеності основних резервів централізованого опалення, в містах України збільшується тенденція видачі дозволів міськрадами на відключення багатоквартирних будинків від централізованого опалення і встановлення у кожній квартирі індивідуальних газових котлів», – уточнив Олександр Сігал. 

Експерт також звернув увагу, що ще зовсім недавно Україна по централізації опалення мала один з найвищих показників у світі, – близько 70%. У Європі цей показник був набагато нижче. Причин, за якими населення намагається всіляко позбутися від централізованого опалення в будинках і перейти на індивідуальне, кілька. Споживачам набридло оплачувати зі своєї кишені за чужу безгосподарність, діряві труби, за холодні квартири взимку, за «перетоплять» в квітні, коли на вулиці вже +18, а температуру батарей в будинку доводять до розпеченого стану.

 «Коли чиновники міркують про перехід на індивідуальне опалення в будинках, то чомусь за зразок беруть модель Франції та Італії, де значно тепліше, ніж в Україні, де потрібно не топити, а підтоплювати. По-хорошому, ми повинні брати ті країни, де холодніше, а не тепліше ніж у нас, і тоді у нас було б все гарантовано, і з запасом. У нас по централізації були цифри близькі до 70% по Україні, при тому, що Європа мала в середньому – 52%. Тепер ми за минулі 20 років скотилися до показників на рівень кращих країн Європи з більш теплим кліматом. З огляду на те, що в багатьох містах України зношеність систем теплопостачання сьогодні досягає величини від 60% до 80%, то щорічно, на індивідуальне опалення переходить населення декількох, від 3 до 6 невеликих міст», – уточнив він.

Все це і багато іншого призвело до того, що один за іншим в різних областях стали подавати заявки і відключатися від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання жителі десятків багатоквартирних будинків. Масштаби нинішніх втрат мереж централізованого опалення добре видно з офіційних даних Держстату. Якщо централізоване теплопостачання по Україні в 2016 році становило – 54%, то в 2017 році, вже – 52%. Тепер, що означає в реальності втрата – 2% тепломереж всього лише за рік. У 2016 році тепломережі становили протяжність – 28 тис. км, а в 2017, вже – 20 тис. км. Тобто, 8 тис. км. за один рік було втрачено за рахунок, так званих оптимізацій теплопостачання, і децентралізації теплових мереж.

Таким чином у нас в Україні залишилося 20 тис. км теплових мереж у двотрубному обчисленні, 38% з них – старі та аварійні. Тільки, по Київській області реальні втрати в мережах складають близько 20%. В минулих опалювальних сезонах заявки на відмову від централізованого теплопостачання подавали депутати міст Сміла Черкаської області, Марганця та Кам’янського (Дніпродзержинськ) в Дніпропетровській області.

Довідка: Перехід на індивідуальне теплопостачання «підсаджує» населення тільки на використання природного газу, і повністю в подальшому виключає можливість додавання в загальну частку тепломереж біогазового палива. Це трохи могло б знизити оплату за комунальні послуги так, як це роблять в Європі. У містах Європи ми спостерігаємо зворотний процес: повернення від індивідуального до централізованого опалення. Навіть, якщо порівняти з європейськими цінами на газ для населення, у нас ця ціна завищена, як мінімум, в три рази. Як тільки у нас розберуться з цінами на газ, система централізованої подачі тепла в будинки отримає нове дихання », – підсумував Олександр Сігал.

Фото автора

Владислав Кордік

Місто-інфраструктура

В містах України цієї зими нас чекають більш масштабні комунальні аварії – експерт was originally published on Город-инфраструктура

[mistotvcom]

Нові газопроводи — безпека Газові мережі, термін придатності яких перевищив півстоліття, ремонтують у Хмельницькому. Через зношеність труб “Хмельницькгаз” регулярно проводить роботи з їх заміни.

[zhitomir]

На одній з вулиць Житомира, де нещодавно поклали новий асфальт, утворилось величезне провалля

У Житомирі на вулиці Параджанова через дощі та зношеність колектора утворилося провалля. Минулого року на цьому місці поклали новий асфальт. Западина досягла розміру 30 квадратних метрів, ремонтом займається КП "Житомирводоканал", інформує "Суспільне Житомир". "На даний час на вулиці Параджанова розкопка не закопана. Ми плануємо там перекладку – потрібно замінити приблизно 170 метрів напірного колектора. from Журнал Житомира http://zhzh.com.ua/news/2020-06-25-7116 Читай Новости Житомира на zhzh.info

[we-politica-ua-news-love]

Екологічна катастрофа: Богодухівські підприємства зливають відходи виробництва до найближчих водойм, які впадають у р. Мерла Краще один раз побачити, ніж сто раз почути. Саме тому я записав відеозвернення до начальника Державної екологічної інспекції у Харківській області Георгіяна Артема Павловича та Голови Державного агентства водних ресурсів України Овчаренко Ірини Іванівни. Так як відповідей на запити досі не має… Шкода, що відео не може передати пекельний сморід, в якому котрий рік живуть мешканці м.Богодухів Харківської області. Зате чітко видно, як місцеві підприємства зливають відходи виробництва до найближчих водойм, які впадають у р. Мерла. Це справжня екологічна катастрофа: мертва риба, аж білі від відходів берега та затоплена стоковими водами земля! І усе це в безпосередній близькості від присадибних ділянок приватного сектору! Нищиться природа, створюється безпосередня загроза людині (адже отруюється вода, призначена для пиття). До мене як до народного депутата Верховної Ради України звернувся за допомогою від імені громади місцеві мешканці , вказавши на винуватців екологічної катастрофи — ТОВ «Рибоконсервний завод «Екватор» та Богодухівський молокозавод та м’ясокомбінат «М’ясний». Причина: зношеність очисних споруд або їх відсутність на вказаних підприємств. За його словами, люди живуть в цьому нес��ерпному смороді вже понад 15 років. ТОВ «Рибоконсервний завод «Екватор» проводить забір води для господарських цілей — 150 куб. м. на добу, а пропускна спроможність очисних споруд — 50 куб. м. Вночі вони зливають нечистоти у струмок, що впадає у р. Мерла. З м’ясокомбінату відходи вивозять машинами і зливають у різних місцях р. Мерла. Продукти переробки не утилізують, а вивозять в ліс для захоронення. Це справжня катастрофа! Місцеві мешканці проводили акції та протести, перекривали дорогу Харків-Суми, зверталися за допомогою до відповідних установ, проте результату – жодного! Звертаюся до начальника Державної екологічної інспекції у Харківській області Георгіяна Артема Павловича та Голови Державного агентства водних ресурсів України Овчаренко Ірини Іванівни: прошу вас вивчити ситуацію, у разі підтвердження викладених фактів — зобов’язати порушників встановити ефективні очисні споруди та припинити забруднювати навколишнє середовище, у межах компетенції — здійснити притягнення до відповідальності господарників, які нищать природу! Андрій Немировський

[we-politica-ua-news-love]

Привлечет ли Кличко инвестора для энергетических активов столицы? У червні 2017 року Київрада прийняла рішення про розрив договору між КМДА та Київенерго, що був укладений у далекому 2001 році. Це рішення передбачає інвентаризацію майна Київенерго з подальшим поверненням його у власність міста, зокрема двох ТЕЦ, понад 3000 теплових пунктів, 2600 кілометрів мереж, 200 котелень, сміттєспалювального заводу "Енергія", а також комплексу, який складається з 90 тисяч об'єктів, різних за функціональним призначенням і технічним станом. При цьому розглядалось кілька варіантів подальшої долі теплового господарства: передача акцій Київенерго від ДТЕК до міста; переведення активів від Київенерго на баланс комунального підприємства "Київтеплоенерго"; залучення іноземного інвестора. Судячи з перебігу подій, столична влада схиляється до другого варіанту. 22 березня Київрада ухвалила рішення про збільшення статутного капіталу КП "Київтеплоенерго" на 1,2 млрд грн. Загалом протягом року за таким сценарієм бюджет міста має витратити на комунального оператора ТЕЦ та теплових мереж близько 7,4 млрд грн. Відповідно до раніше оголошених намірів мера Кличка, тепломережі та енергогенеруючі потужності міста мають перейти у власність новоствореного комунального підприємства "Київтеплоенерго" з умовою майбутнього залучення закордонного інвестора. За оцінками експертів, тепломережі та енергогенеруючі потужності міста є малопривабливим активом для західних інвесторів, оскільки їх зношеність наближається до 70 % відсотків, що автоматично означає значні капіталовкладення. Крім того, постає проблема: інвестиційні програми мають затверджуватись не на рік-два, як у випадку КМДА, а на 10-15 років за умови, що "правила гри" залишаться незмінними. Тоді потенційний інвестор матиме шанс повернути вкладені інвестиції. КП "Київтеплоенерго" - це новостворена структура що не має ні ліцензії на відповідний вид господарської діяльності, ні досвіду обслуговування подібного майнового комплексу, ні відповідної інфраструктури. Уже зараз постала проблема необхідності додаткових домовленостей з акціонерами Київенерго про спільне користування майном, яке залишається в ПАТ – будівель та обладнання. Для реалізації плану Кличка окремим розпорядженням утворена робоча група з питань опрацювання проекту рішення Київської міської ради "Про припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м.Києва від 27.09.2001". Робоча група має провести належний аудит роботи Київенерго та напрацювати механізм проведення прозорого конкурсу для залучення західного інвестора. У 2015-му році КМДА підписала меморандум з міжнародною фінансовою корпорацією USAID для вивчення можливості залучення до управління тепломережами і енергогенеруючими потужностями Києва інвесторів з-за кордону, в результаті були найняті консультанти - компанії Ernst & Young і Imepower. Ці компанії нібито проводять фінансовий і технічний аудит комунального майна, що перебуває під управлінням Київенерго. Станом на сьогодні жодних результатів аудиту не оприлюднено, будь-яких даних про відкритий конкурс і потенційних інвесторів – немає. Передавання енергетичних активів столиці на баланс КП "Київтеплоенерго" має корупційні ризики. Державні та комунальні підприємства традиційно є зоною підвищеної корупційної небезпеки, особливо коли йдеться про освоєння 7,4 млрд грн протягом року. Нагадаю, що 9 грудня 2016 року Київська міська рада затвердила Рамк��ву програму управлінських реформ та впровадження заходів із запобігання корупції для міста Києва. Одним з пунктів стратегії затвердженої містом було впровадження механізмів контролю за діяльністю юридичних осіб, що засновані на комунальній власності територіальної громади Києва. Яким чином столичною владою буде реалізована некорупційна процедура аудиту комунального майна, що було передано на баланс Київенерго та як керівництво міста планує залучити інвестора на прозорих умовах – досі невідомо. Крім того, мер Кличко неодноразово заявляв що існують окремі загрози збільшення боргового навантаження на бюджет міста Києва під час повернення орендованого ПАТ "Київенерго" майна до комунальної власності. Так, після закінчення дії договору КМДА і ПАТ "Київенерго" на експлуатацію та обслуговування столичних тепломереж і систем, громада міста Києва в особі Київради візьме на себе дебіторську і кредиторську заборгованість Київенерго, бо згідно з чинним законодавством, борг прив'язаний не до компанії, а до власника майна. Вказаний варіант можливий у разі, якщо КП "Київтеплоенерго" самостійно буде обслуговувати усі теплові мережі без залучення будь-якої компанії ззовні. Тобто у випадку незалучення нового інвестора борги комунального підприємства будуть відшкодовувати кияни, що є далеко не кращим варіантом, враховуючи вже існуючі борги киян за спожиті послуги ПАТ "Київенерго". Шансів на передачу в концесію ПЕК Києва все менше і менше. Виникає гостре питання – чи дійсно комунальна власність міста, що раніше була у користуванні Київенерго, а зараз надійде до комунального підприємства, буде передана ефективному (бажано закордонному) інвестору в управління на умовах відкритого конкурсу? Чи мова йде про передачу комунального майна від одних олігархів до інших – сірих кардиналів міської влади, для яких тепломережі можуть стати новою фінансовою годівничкою? У цьому контексті чи не найголовнішим викликом, що постане перед КМДА в процесі розриву договірних відносин з Київенерго, буде питання виокремлення здійснених інвестицій в теплове господарство міста. Украй важливою буде конструктивна позиція міської влади, оскільки судова тяганина зробить і без того малопривабливий столичний актив ще більш токсичним. Хоча не можна відкидати й той варіант, що судовий конфлікт буде спровокований навмисно, аби надовго зафіксувати комунальний статус теплового господарства. Тоді у чиновників виникне непорушний аргумент, чому місто не може проводити інвестиційний конкурс. На жаль, можемо констатувати, що крім прийняття політичного рішення, столична влада не вчинила жодних конкретних дій для залученням у переговорний процес закордонних інвесторів, про яких так багато розповідав мер Кличко. epravda.com.ua

[we-politica-ua-news-love]

Звіт мера Житомира якого ніколи не було і не буде… Як і інші житомиряни, наприкінці минулого року я чекав на річний звіт міського голови Сергія Сухомлина та його заступників про виконану за рік роботу. Восени 2017 минуло 2 роки, як мер прийшов до влади, з того ж часу працюють і два його заступника з питань транспорту – Дмитро Ткачук та Матвій Хренов – куратор гуманітарної сфери. Не дочекавшись звіту, я вирішив зробити це за них. І на відміну від гарних картинок, якими люблять замилювати очі наші чиновники, хочу показати так як є насправді. Насамперед, мені хотілося б, щоб житомиряни розуміли, в чому роль влади, яку ми обрали. Ми часто забуваємо, що наші чиновники були найняті нами на роботу для того, щоб створювати комфортні умови життя в місті. Вони також про це не пам’ятають та витрачають бюджетні кошти так, щоб нажитись, а не виконати свої зобов’язання. Значну роль у життєдіяльності міста виконують комунальні підприємства. На них виділяються мільйони, але покращення не відбулось. І якщо під час звіту за перший рік мер показував красиву презентацію та продовжував обіцяти, то тепер після двох років, займатись окозамилюванням доволі складно. Але про все по порядку. Днями був в двох садочках (№№ 52, 56), які утеплювались за проектом SECO (Державний секретаріат Швейцарії з економічних питань), в одному температура в групах складає 12 градусів, в іншому в спортзалі і басейні 9 градусів. Це той самий проект, яким наші чиновники вихвалялись. За грантові кошти іноземної організації в ДНЗ мали створити ідеальний температурний режим для дітей. Загалом має бути витрачено мільйони гривень і роботи повинні бути вже завершені. Наразі ж вийшло так, що батьки дітей змушені думати, куди їх прилаштувати, щоб малюки не захворіли в холодних приміщеннях. Працівники садочків постійно вислуховують нарікання батьків. Фактично – це провал влади. Це елементарне питання – забезпечити нормальну роботу садочків. Були кошти на утеплення, був необхідний час, а чиновники не здатні навіть проконтролювати виконання робіт! Через них місто постало перед SECO в поганому світлі. Але чи тільки проблема у відсутності контролю? Думаю, ні. Як завжди питання ще і у власних інтересах. Медицина взагалі стала ледь не проблемою № 1 в Житомирі минулого року. Найімовірніше і цього року ми не раз побачимо мітинги наших медиків з вимогою виплатити зароблені кошти. Складається враження, що дві наші лікарні намагаються просто закрити. Чи нормальною є ситуація, коли відділення переповнені, а лікарі повинні іти у відпустку за власний рахунок через те, що немає коштів на зарплату. В цій ситуації страждають не лише медики, але й житомиряни-пацієнти. Загалом ставлення до цього питання у міської влади було досить дивним. В той час проблема виплати зарплати не вирішувалось для медиків (а це в основному мінімалки), кричали про необхідність підвищення зарплат водіям з ТТУ до 10 тисяч гривень. Чому медиків не вважають за людей? Я за те, щоб працівники ТТУ отримували гідні зарплати та працювали в нормальних умовах, але чим люди, які нас лікують, гірші за працівників ТТУ? Я багато спілкувався з лікарями, медсестрами, медичними працівниками. Люди ��оворять, що житомирську медицину вбивають і з цим важко не погодитись. Чужі зарплати чиновників не цікавлять з двох причин. По-перше, у них самих зарплати набагато вищі і отримують вони їх вчасно. Їхні премії нараховуються не так як у медиків – 100 грн до професійного свята, а 100-300% (на День місцевого самоврядування премії сягали 20 000 грн). По-друге, на зарплатах «відкат» не отримаєш і не поставиш свою фірму-підрядника як на будівельні роботи. Тож чекати уваги до медицини в цьому році також мабуть не доведеться. Затих галас навколо індустріального парку, який, найімовірніше, за цього мера так і не відкриють. Проблема з інвесторами чи, точніше, ставленням до інвестора. В Житомир іти особливо не хочуть і це також недопрацювання міської влади. Минулого року зростали тарифи, підвищилась вартість проїзду в маршрутках та комунальному міському транспорті. З цього року зросли тарифи на водопостачання, вивезення сміття. Ціни ростуть, а от про зростання якості чомусь ніхто не подумав. Загалом комунальні підприємства це велике питання. Наприклад, візьмемо водоканал. Складається враження, що місто втратило контроль над підприємством, а його керівництво робить, що заманеться. Водоканал цікавий нашим чиновникам, але не тому, що вони переймаються водопостачанням, а через те, що підприємство має кредит Світового банку в розмірі майже 40 млн дол. Але через це він цікавий також і директору підприємства, який зробив там ледь не автономну республіку. Інший приклад ТТУ, яке отримало у 2017 році 76 млн грн. з міського бюджету на утримання і це при тому, що підняли ціни на проїзд. Ніхто не займається розвитком підприємства, підвищенням його конкурентоздатності, адже окрім того, що це комунальний транспорт, він ще й екологічний на відміну від маршруток. Минулого року було декілька нещасних випадків, пов’язаних з пасажирським транспортом через зношеність як тролейбусів і трамваїв, так і маршруток. При цьому закуповуються валідатори (які не дали нічого окрім додаткових витрат в сумі більше ніж 10 млн. грн.), йдуть розмови про Інтернет в машинах, які дихають на ладан. Чи можна говорити в такій ситуації про здоровий глузд взагалі? Управління транспорту замість розвитку важливого підприємства займається малюванням та перемалюванням розмітки. Чудо мистецтва – «коло» на майдані Соборному площі – також досягнення минулого року. Якщо б мер Сергій Сухомлин та Дмитро Ткачук все ж таки зважились би звітувати, то обов’язково мали б додати слайд із стовпчиками на майдані в свою презентацію. Ніхто не думає і про молодь, яка шукає кращого життя чи в Києві, чи в інших країнах. Нещодавно були підбиті підсумки рейтингу мерів-іноваторів, в якому брав участь і мер Житомира. Але я хочу звернути увагу на новації іншого міського голови – з сусідньої Вінниці. Там створили хаб для розвитку IT-технологій, там піклуються про молодь. Житомир же втрачає своє майбутнє. В нашому місті багато вищих навчальних закладів, ми готуємо багато спеціалістів, здатних зробити наше місто зразковим, але втрачаємо їх через те, що жити в Житомирі для молоді некомфортно і головне безперспективно. Крім того, місто стає небезпечним, а влада і тут не виявляє свою турботу про житомирян. А мала би вимагати від поліції виконання своїх обов’язків. Потрібно підвищувати рівень співпраці, щоб убезпечити життя житомирян. Але керівництво міста, яке щомісяця фігурує в корупційних скандалах, не може у поліції вимагати нічого. Страждають через це житомиряни. Людям страшно ходити ввечері по вулицях. Епопея з тротуарами, які були розриті, нарешті минулого року закінчилась. Але вже говорять про продовження роботи. Якість тих, що вже покладена викликає сумніви навіть у людей, які на цьому не розуміються. Грандіозний проект, який мав зробити Житомир гарнішим, зробив місто фігурантом загальноукраїнських новин, в яких він виглядав гірше за найвіддаленіший райцентр часів радянського союзу. Це лише частина з того, що можна побачити. А «за кадром» залишились тендери, закупівлі, угоди, роботи, про які писала громадська організація «Антикорупційний рух Житомирщини». P.S. Якщо хтось захоче мене запитати, що за минулий рік зробив я, то скажу коротко. Займався багатьма проектами «Антикорупційного руху Житомирщини», про що ви можете прочитати на моїй сторінці і сторінці організації в мережі Фейсбук. Ми привернули увагу до неякісного утеплення садочків, через прокуратуру змусили приватну фірму повернути більше півмільйона гривень до бюджету за використання сміттєзвалища, ініціювали перевірки об’єктів міжнародного фінансування. Я допомагав людям, що живуть на Хлібній, 23 боротись зі свавіллям чиновників і бізнесмена, який попри небажання людей, хотів встановити кіоск. Допоміг людям, що живуть по вулиці Труда вирішити екологічну проблему, яка виникла внаслідок порушення закону і режиму роботи підприємством, що там розташовано. Допомагав житомирянам у ряді інших конфліктів із владою міста. Майже щотижня я витрачаю свій власний час на те, щоб брати участь у засіданнях виконкомів та депутатських комісій, щоб не давати можливість чиновникам «дерибанити» кошти. Я звернув увагу на наявність відкритих люків в місті, після чого влада нарешті почала хоч щось робити. Це лише дуже короткий список. Але якщо я б готувався до звіту за рік, мені було би про що сказати. Євгеній Демчик