#магнолії

[greenpostua]

🌸☃️ Квіти в снігу— так виглядає весняна зима.

В Україні очікується подальше погіршення погодних умов.

Синоптики прогнозують заморозки від 0…-5°C в Одеській, Вінницькій, Черкаській, Кіровоградській, Полтавській, Миколаївській та Херсонській областях, Києві та регіоні.

❄️ Негода збережеться з 7 по 11 квітня по всій Україні.

🌡️Проте вже з 14 квітня по всій країні настане стабільно тепла погода.

Починаючи з 13-14 числа, до України прийде літня погода з теплом до +23 +25°С, у Криму та на Одещині навіть до +27°С, також повсюдно переважатиме сонячна погода, лиш подекуди йтимуть дощі з грозами.

📸: Esthetic_ForYou |Телеграм

📸: Одеське життя |Facebook @odeskelife

[headmate-ideas]

What about 🥀 and 🌑? :0

🥀 — If you have an inner world are there any places from real life that are there? Or any places inspired by real life?

< Mod Klaus > Yes! There's a house heavily based on our grandparents' house that we lived in for five years. A lot of the headmates who live in it are ones who split when we either lived there or spent a lot of time there.

There's also a goth-themed bar whose layout is somewhat based on a rock-and-roll-themed bar we went to before the pandemic (it closed in 2020). Music-related alters tend to spend time there.

🌑 — What's the most obscure source anyone has? (OCs do not count)

< Mod Klaus > That would be Bleviel! He is a musicative of the album Цвіт магнолії/Tvit Magnoliyi (Your Magnolias) by Ukrainian artist SadSvit. We do not speak Ukrainian, we just listen to music in different languages and got recommended this artist by a friend who DOES speak Ukrainian.

[march-of-the-autumn]

я вибігла на вулицю. жовте світло, перетворююче очі на янтар, і зігріваюче руки, засліпило мене, змусивши затамувати подих. пара з рота, і все ж таки все пронизане холодом. та вічне питання - що я можу для них зробити?

тоді на мені було пальто. без світла фар навкіл була видима темрява, гарними відтінками відбивався на всьому червоний виноградний колір. трохи розвертаючись із сторони в сторону, моя лопатка крутилася о металеву трубу, на яку я оперлась. думка про те, що слова, що були від неї до того, повторяться, була правдивою. перші сплески думок у голос обов'язково наглинаються нічними прибоями сильних хвиль. та все ж - що я можу для неї зробити? без брехні, з руками круг колін, чиста правда, неясно подана через страх збовтнути чогось чи бажання показать все правильно. руки на руки, червоними костяшками, і щирі посмішки, най би завжди такі були

і перша тонка строчка, про почуття. шок, не чистий, не розуміння, чуже і неясне почуття. і велике зізнання. від якого не стало легше, проте, ми квіти. магнолії. двійний шок, не розуміння.

19/10/23

[metal-paws]

Весняне передчуття

Весняний ранок прийшов до кімнати Елії лагідно — не з вибухом сонця, а з холодком, що прокрадався крізь вузькі шпарини вікна, нагадуючи про ніч, яка ще не зовсім відступила. Учбовий рік щойно скінчився, і вперше за довгий час в Елії з’явився простір: не просто час, а саме простір — глибокий, внутрішній, той, що дозволяє розгортатися думкам, відчуттям і мріям.

Вона сиділа біля згаслого каміна, у темно-зеленому пледі, згорнувшись як кошеня, що ховається від ранкової прохолоди. Вуглики ще тліли, їхня мідна тиша перегукувалась із ранковим світлом, що пробивалося крізь прочинені штори. Пилинки кружляли в повітрі, ніби пелюстки мрій, що опускаються на землю без тіні сумніву.

Разом зі світлом в кімнату влилася густа, майже відчутна атмосфера передчуття. Вона осіла навколо Елії, як невидима хмара. Її не можна було пояснити — вона не знала, що саме її розхвилювало, але відчуття було глибоке, як дзвін у порожньому храмі. Дівчина сиділа в тиші, ніби вловлюючи ритм цієї внутрішньої музики. Нарешті, подумала:

«Цікаво...»

Вона піднялася, підстрибнувши з підлоги, як кішка, і ��ростягнула руку до високої полиці. Її пальці торкнулися старої книги — товстого тома з потемнілим корінцем і золотими літерами. Вона сама не знала, чому обрала саме його. Це був порив. Весна вела її.

Кілька хвилин Елія гортала сторінки — зосереджено, але без цілі. Пальці бігли по тексту, ковзали малюнками, мапами, нотами... І раптом — ніби якийсь внутрішній струм пробіг по шкірі. Вона зупинилася на одній ілюстрації: музична скринька, виготовлена зі срібла й дерева, прикрашена пелюстками магнолії, оточена віршем, що складалася з незрозумілих, але мелодійних слів.

Внутрішній потік передчуття раптом зробився голоснішим, дзвінкішим.

«Я маю йти…» — прошепотіла вона.

Одягнувшись у зручний светр кольору лаванди, вона попестила рудого кота, що вештався вітальнею й виглядав задоволеним життям. Він потерся об її ноги, мов схвалюючи вибір, і вона вийшла з вітальні, залишивши по собі запах меду та старих сторінок.

Трамвай повільно петляв вузенькими вуличками старого міста. Елія вдивлялася у вікно — кам’яні фасади мерехтіли в ранковій імлі. Кожен будиночок мав обличчя: деякі сонно мружили вікна, інші вже дивилися на світ відкрито й світло. Вулиці злегка шуміли, але це був не гамір — це була симфонія: відлуння кроків, скрип підлоги у кав’ярні, дзенькіт дзвіночка над дверима пекарні.

Вона прямувала до музичного магазину, захованого у внутрішньому дворі — там, де колись продавали магічні струни для арф та зачаровані метрономи. Магазин досі тримав старий майстер — Порфірій, сивий, трохи глухуватий, але з серцем скрипаля.

У повітрі пахло лаком, пилом, старим деревом і меланхолією. І серед усього цього на одному з високих стелажів стояла скринька. Непримітна. Вкрита шаром пилу. Але її форма… її тінь… — це було те, що вона бачила в книзі.

Вона підійшла й торкнулась її.

Спочатку нічого не трапилося.

Але коли вона обережно відкрила кришку, почувся звук — не мелодія, а ледь вловимий, кришталевий подих. Наче вітровий дзвіночок десь на іншому краю світу відгукнувся на дотик.

Елія завмерла.

Усередині скриньки лежав ��люч — дуже маленький, тонкий, срібний, із вигравійованими літерами:

«Lux meminisse» — “Світло пам’яті”

І тоді вона зрозуміла — це не просто скринька. Це — запрошення. Їй доведеться знову слідувати весні. Йти за шепотом інтуїції. І розгадати таємницю, яку давно намагалася забути сама магія.

[music-photo-video-travel-europe]

Аромат та колір квітня: Магнолії

[truffleshop]

Barex Olioseta Відновлююча маска

Barex Olioseta Filler Recovery Mask Vegan Silk + OilComplex Відновлююча маска Завдяки веганському шовку, кератину, мікропротеїнам пшениці та комплексу олій OilComplex регенерує волосся, зміцнюючи його структуру та покращуючи еластичність. pH 3.0 Активні інгредієнти: – OILCOMPLEX: ефективний комплекс 3-х натуральних олій (редису, магнолії та розмарину), створений для посилення природної краси…

[aimless-pilgrims-silva-rerum]

Telefortepian-12 Listopad 2024 Ten miesiąc można zaliczyć do udanych. Przynajmniej dla mnie i przynajmniej jeżeli chodzi o muzykę. Jakoś nie śledzę nowości wydawniczych i moja "edukacja muzyczna" jest na poziomie: "o coś fajnego, może posłucham", to czasami przedziera się na mój horyzont mainstream. W tym miesiącu wyszły cztery płyty, których nie mogłem opuścić, choć czekałem tylko na jedną:

Linkin Park - Casualty

Linkin Park - Overflow O nowym krążku Linkin Park zatytułowanym "From Zero" już wspominałem. W pojawiły się pierwsze single, które bardzo cenię. Jestem bardzo zadowolony, że nie jest to wtopa zespołu, a jeden z bardziej dopracowanych projektów. Emily Armstrong ze swoim mocnym wokalem dobrze przejęła rolę Chestera. Oczywiście nic nie zastąpi wspomnianej legendy, ale miło po siedmiu latach usłyszeć coś od swojego ulubionego bandu. Sam krążek jest przesiąknięty stylem wczesnego LP z lekkimi eksperymentami. Na przykład na "Casualty" Shinoda ma ciekawy zdarty, punkowy głos, który dodaje taką szczyptę "nieokrzesania". Następny w trackliście utwór, czyli "Overflow" jest lżejszy, ale równie ciekawy. W skrócie, mi się podobał

Kaśka Sochacka - Ctrl+Alt+Del Po tej dawce mocniejszych dźwięków zaproponuję coś lżejszego, a mianowicie drugiego długograja Kaśki Sochackiej "Ta druga". W radiu katowany bardzo mocno jest drugi singiel "Szum", który mi się bardzo podoba. Mnie odwiedził najwcześniej jej pierwszy singiel "Madison". Oczywiście chodzi mi o wspomniany album, bo twórczość artystki znałem jeszcze z debiutanckiego krążka. Najnowsze wydawnictwo jest wypełniona tęskną miłością i spokojnymi melancholijnymi brzmieniami. Jako propozycję podaję ostatni utwór z tej playlisty.

SadSvit - Горизонти (feat. Do Sliz)

SadSvit - Не моє місто Wojna na Ukrainie trwa już ponad tysiąc dni. Z coraz większym niepokojem obserwuję, co się dzieje na arenie geopolitycznej. No cóż, nam jedynie czekać jak to wszystko się rozwinie. O twórczości Rozvadovskiego już wspomniałem, podobnie jak o tym, że z początkiem wspomnianego konfliktu, jego "Cassette" uruchomiło mu karierę. W tym miesiącu wypuścił "Цвіт магнолії", który choć mniej "doomerski", to nadal nostalgiczny, oraz na najwyższym poziomie. Wyżej podrzucam dwa single "Horyzonty" oraz "Nie moje miasto".

Kendrick Lamar - wacced out murals Tylko najlepsi mogą wrzucić bez zapowiedzi album i spowodować, by całe środowisko o nim mówiło. Jeden z najlepszych, jak nie najlepszy, amerykański raper pokazał jak to się robi. O Kendricku już wspominałem, kiedy wrzucił cztery utwory krytykujące Drake-a. To było w kwietniu, a "krytyka" jest tu niedomówieniem. Album "GNX" jest rozwinięciem stylistyki otwartej tam - prostej ale efektywnej. Sam K.Dot dowozi wersy nasiąknięte czarnoskórą kulturą ameryki, oraz wewnętrznymi rozgrywkami środowiska hip-hopowego. Jednak słuchając w oderwaniu od kontekstu, który dla nas jest jednak dość odległy, słucha się tego równie dobrze. Surowy, ale efektowny rap i proste (ale nie prostackie) beaty bardzo przydają energii. Dla fanów gatunku prawdziwa gratka. Na koniec ciekawostka - tytuł to jest model samochodu. Produkowany tylko przez rok (akurat rok urodzenia artysty), tylko w czarnym kolorze, oraz jako ostatni model w najstarszej fabryce General Motors. Każdy może odczytać tą symbolikę jak chce.

The Wombats - Blood On The Hospital Floor Sekcja dotycząca nowych wydanych albumów się skończyła, ale mam jeszcze dwie propozycje dotyczące tych nadchodzących. Pierwszym z nich jest ten zapowiadający krążek "Oh! The Ocean" Liverpoolskiego zespołu "The Wombats". Ten ma wyjść w lutym następnego roku. Band założony został w 2003 roku, a grają indie rock, britpop. Powyższa propozycja, energiczna i wesoła, jest chyba najlepszym przykładem ich twórczości.

Antonín Dvořák - New World Symphony Wiem, że muzyka klasyczna nie ma dobrej reputacji. W najlepszym przypadku się o niej nie mówi, w najgorszym dyskredytuje jako muzykę dla snobów i megaloman. A szkoda, bo wiele z tych dzieł nie musi kojarzyć się z jakimiś "wyższymi sferami", można uruchomić je kiedy bądź. Dawno nie słuchałem niczego od słynnych starych kompozytorów, aż pojawił się pewien Czech i powiedział ahoj. Antonin Dvořák (czyt. Dworzak) jest przedstawicielem czeskiego romantyzmu i wraz z Bedřichem Smetaną ma w kraju status jak u nas Chopin i Moniuszko. Tutaj podsyłam jego najsłynniejsze dzieło - symfonię "Z Nowego Świata", która jest bardzo dynamiczna i posiada genialne fragmenty.

Mela Koteluk & Kwadrofonik - Drzewa "Drzewa to chmur zgęszczenia". Tak dekady temu, podczas II Wojny Światowej zaczął jeden ze swoich wierszy Krzysztof Kamil Baczyński. Przyrównując drzewa do partyzantów, drwali do oprawców (często wycinano lasy, w których partyzanci się ukrywali), a kule armatnie do "planet z brązu lanych". Obecnie często czytany jako utwór o wymowie ekologicznej, choć jestem pewny, że nie taki był pierwotny zamiar Baczyńskiego. Parę lat temu bardzo dobrze zajęła się nim Mela Koteluk, której twórczość znam od dekady. Jest to część krążka “Astronomia poety. Baczyński”, który wyszedł z okazji 76. rocznicy Wybuchu Powstania Warszawskiego.

Kirszenbaum - Ciężkoduch "Kirszenbaum jest jak Wyspiański na mefedronie". Tak mówi o sobie krakowski duet grający od 2017. Muzyka jest bardzo zróżnicowana, mająca swój własny klimat. Natrafili na mój radar przypadkowo, z polecanych na YouTube. Piosenka "Ciężkoduch" jest pierwszym singlem do ich nadchodzącego albumu "Rave macabre". Solo smyczkowe jest pełne ognia, refren jest wręcz powtarzaną mantrą wchodzącą do głowy. Ogólnie dość ciekawe doświadczenie dla uszu.

Bleu Berline - J'te promets Ostatnią propozycją będzie ta z Francji. Dawno nie wrzucałem jakiegoś spokojnego kawałka z tamtych regionów, a właśnie na mojej playliście przypadkowo trafił jeden taki. O wokalistce, co przyjęła pseudonim za nazwą barwnika, niewiele mogę znaleźć. Tylko na Spotify, że pierwszy singiel tam znajdujący się jest z 2020. Musi więc to być dość świeża kariera. Nie przeszkadza mi jednak cieszyć się z przesłuchiwania tej twórczości.

Tutaj pozwolę sobie na drobną sekcję wspomnienia utworów od artystów, którzy się już pojawili na łamach tego miesięcznika. Albo po prostu takich, o których nie mam za wiele do powiedzenia.

Kwiat Jabłoni - Burza - Kwiat Jabłoni środkiem października wrzucił nowy singiel, nie wiem dlaczego nie podrzuciłem go w poprzednim tekście, ale nadrabiam to tutaj.

Chalkeaters - Cheeki Breeki: S.T.A.L.K.E.R. 2 song - feat. Lenich & Kirya - Chalkeaters był w październikowej notce. Dziś z żartobliwym utworem o nowowydanym sequelu do słynnej post apokaliptycznej gry.

Franz Ferdinand - Night Or Day - O szkockim zespole Franz Ferdinand już pisałem w sierpniu. Wrzucili dwa single promujące ich nadchodzący w styczniu album "The Human Fear". Podsyłam wyżej drugi z zapowiedzi

Daria Zawiałow - Ballada o Niej - Choć album "Dziewczyna Pop" jest z nami już rok, choć już o Darii pisałem, to właśnie natrafiłem na nowy teledysk. To dobra okazja, by powrócić do tych dźwięków i jeszcze raz się nimi wzruszyć.

savannahXYZ - the current state of search engines - drobny kanał, który głównie zajmuje się modelowaniem 3D, ale również ma parę piosenek, czy coverów. Ten porusza istotny dla mnie temat, czyli to jak zepsuła się wyszukiwarka Google.

Choć mam jeszcze parę propozycji, pomysłów, czy ogólnie - utworów słuchanych przeze mnie, to jednak wydaje mi się, że te najważniejsze znalazły się w dzisiejszym poście. Pozostałe mogę dodam do kolejnej składanki, ale na dzisiaj to już wszystko. Do następnego.

Miłego Adiabat 26.11.2024

[objectivnewskharkov]

Білі квіти магнолії розкрилися на кущах і деревах у центрі Харкова. Про це повідомили у пресслужбі Центрального парку. - https://www.objectiv.tv/uk/objectively/2024/04/04/magnolii-zatsveli-v-tsentralnom-parke-harkova-foto/

[olegvovchuk]

🌸 Магнолии цветут... #киев #київ #kyiv #магнолии #магнолії #magnolias (at Национальный ботанический сад имени Н. Н. Гришко НАН Украины) https://www.instagram.com/p/BxF0O5jhyOg/?utm_source=ig_tumblr_share&igshid=1hogqc50a0mvn

[oksamytova]

[kalceferia]

Люблю ранішню рутину

Просто поніжитись в ліжку, вивісити ковдру на балкон( хороша звичка візьміть до уваги) зробити кави своєму коханому доки сидить на мітінгу. Приготувати легкий сніданок, сьогодні це бельгійські вафлі із яйцем пашот та беконом. Потім душ, новини. Помітила що вже цвітуть магнолії у Львові, треба піти в дім Франка на фотосесію

От просто встала і живу цей ранок, не звертаючи на те що нічка була неспокійна

[katrusyapsycho]

9. 04 (коли хочеш жахатися до кінця війни)

Любий Щоденнику, сьогодні я не подохла проїбалася. Я не виконала 3 завдання. Я навіть не пам'ятаю третього. Не знайшла опитувальник і не зробила анкету. Не зробила малесенький шматочок прибирання. І що я там ще хотіла..? Сьогодні я зустрічалася з подругою та сестрою. Це їбанутись можна. Ні, з подругою та сестрою все норм. Але моє місто... Я в ахуї... Я просто в ахуї. Ці зачинені пневмоворота в метро, перевірка документів, палатки й спальні місця на платформах... Поїзд - один на всю гілку. Спочатку їде в одну сторону, потім машиніст переходить і поїзд їде в іншу. Інтервал руху приблизно година. Я не встигла на поїзд, коли їхала туди. Чекала 50 хвилин. Люди питали мене, коли буде поїзд. Спитало 3 людини. Питали, як це все працює... Сука... Агов, люди!!!! Ви думаєте, що знайшли найобізнанішу?! Та я сама в ахуї і перший раз їду сьогодні!!! Сука бісить, блять!!!!!! Завжди в мене питають дорогу, ще щось. Тепер як працює метро. Та я не їбу!!! Я б сама хотіла, щоб мені це хтось пояснив!!! Враження від поїздки гнітюче. Довге очікування, протяги, я змерзла, поки чекала. Тьмяне світло. Якийсь гул, чи то вентиляція, чи то стогін землі. Реально якась пізда. Добре, що в телефоні була книга. Зараз я читаю "Жінка французького лейтенанта". Там щось біля 300 сторінок. Швидко прочитаю. Це вам не "Улісс", "Анна Карєніна" і "Война і мір", які я читала перед цим. Гарні були книжки. Можна було довго читати. Потім теж... Наша зустріч з дівчатами була приємною. Але ми почали розповідати про свої почуття, як ми переживали ці 40 днів, про своїх знайомих, про політику, про те, як одну з нас мало не вбили свої ж. Як в хлопця сестри загинули знайомі. І таке інше. Військові такі історії військового нахуй часу. Коли я приїхала додому, я була нажахана. І новими порядками в метро, і оборонними спорудами по всьому місту. І нашими переживаннями. І до мене дійшло: того, що зараз відбувається, НЕ МАЛО БУТИ!!!! Цього не мало статися!!! Не мало бути цього напівзмертвілого метро, перетвореного на бомбосховище, цих загорож, зачиненого ботсаду, коли там квітнуть магнолії. Моя сестра не мала ще більше посивіти. Втричі більше від того, що в неї і так було. Моя подруга не мала знати, що коли вона боїться, що помруть її діти, вона починає швидко-швидко розмовляти. Я не мала себе заспокоювати "Та це розмінування", почувши вибухи. Власне, я взагалі не мала їх чути!!! Ми всі знаходимось в НЕНОРМАЛЬНІЙ СИТУАЦІЇ!!! (як психолог додам, що всі наші реакції є цілком нормальними. Нормальні реакції на цю ненормальну ситуацію. В вас не їде дах, якшо шо. Але, якшо шо, то звертайтесь по допомогу). Ми знаходимось в ненормальній ситуації. Сьогодні я якось дуже чітко і виразно відчула весь той жах. Щоправда, дівчата казали, що вони не відчувають жаху. Що ніби звикли до цього. Можливо, я б теж звикла, якби не їхала з Києва. Але я не хочу звикати. Я не хочу, щоб смерті, вибухи, це перероблене на казна-що метро ставало звичним!!! Я не хочу втратити відчуття, що це пиздець!!! Ми живемо в суцільному пиздеці!!! Навіть не тому, що я хочу назад своє улюблене метро, до якого я звикла, яке завжди було для мене острівцем стабільності в цьому світі. Ми живемо під час нападу на нашу державу, під час війни, агресії, бажання росії нас знищити. Я не хочу, щоб це стало нормальним і звичним. Я хочу зберігати в собі частину, яка буде жахатися до кінця війни. Бо саме ця частина - нормальна!!!!! Я хочу залишити в собі цю частину, пронести через всю війну. Щоб мені було куди повернутися "додому". Завтра багато роботи. Інтервізійна група, група психологічної підтримки (по ходу, знову я її буду вести), супервізійна група, потім ще велика рефлексивна група. Я і так сьогодні пропустила рефлексивну групу нашого інституту. З дівчатами хотіла побачитись більше. Взагалі трошки ці групи підзаїбали. Через них я не впевнена, що я відчуваю саме те, що я відчуваю. Загальний процес мене ніби поглинає. Так, як з цим сраним Арестовичем. Коли думаєш, що можна довіряти, що це офіційні дані, а воно пиздло. Так і тут. Думаєш, що сила в єдності, що група думає правильно, а знаходиш себе в якомусь стрьомному груповому процесі. Я їбала. Хоча, звісно, це все динаміка. І спочатку, коли було злиття, мені навіть було по кайфу. Але теперь маятник хитнувся в іншу сторону. Ба більше!!! Я не хочу читати новини, бо не хочу переживати цю війну так, як всі! А раптом мною знову маніпулюють? Наприклад, як до війни. Коли нас запевняли, що все буде ок. Я складала свій рюкзачок, але відчувала себе придурошною панікеркою. Тепер важко вірити. Я хочу переживати цю війну так, як переживаю її я. А коли я потрапляю до кола інших людей, мені здається, що моя позиція якось розмивається і стирається. Мене це бісить. Доречі, щодо кола інших людей... Не прочитала статтю завтра на групу. Їбать-їбать. Стаття Фройда про війну. Може, сьогодні прочитаю. Може, завтра. Сьогодні я лежала нажахана на дивані та намагалась якось сформулювати, що мене так налякало. А налякало те, що так, як зараз, не має бути. Ще сьогодні був визначний день в тому плані, що мені зателефонував клієнт. Він залишив заявку на сайті, я не відповідала (бо мені не було сповіщення), і тоді він зателефонував. Хуясобі!!! Перший клієнт з початку війни. (Ну, тобто, якщо не рахувати "старих"). Я сприйняла це як благодатну звістку. Це означає, що робота таки є, люди звертаються, сайт працює, заявки приходять (сповіщення прийшло пізніше). Домовились, що я дізнаюсь про кабінет і зв'яжусь з ним на початку тижня. Отаке. Хлопець, доречі, мутний. Але то таке. Подивилася частину фільма "Друга Земля". Мабуть, сьогодні його додивлюсь. А статтю почитаю вже завтра. Або додивлюсь і почну. А завтра сходжу на пошту, заберу посилку (сьогодні завтикала), потім підключусь на інтервізійну групу, і далі по плану. Блять, я і хочу працювати, і не хочу. І я не хочу, щоб була війна. І так блять життя складне, а тут ще це гівно з рашки полізло. От блять тільки його не вистачало!!! Окей. Додивилась фільм. Напрочуд швидко прочитала статтю Фройда. Можна спробувати поспати. На завтра якісь великі плани. Але впораюсь, що робити. А, от що хотіла ще сказати. Напередодні війни я була змушена скинути налаштування в телефоні. І багато чого зникло. Деякі контакти, галерея, застосунки й оце все. Ніби зникла частина мене. Потім почалась війна, ми переїхали, і ще частина мене кудись поділася. Потім ми повернулися, і та частина не віднайшлася, а тим часом все більше віддаляється частина, яка звикла до безпеки і колишнього ритму життя. Так я гублю себе. Я не можу зрозуміти, хто я зараз. Без звичного метро, звичної впевненості, свого кабінету і галереї з фото. Навіть щоденник в мене інший... Ааа, так!!! До списку втрат віднесемо ще щоденник, і написання щоденника російською мовою. То хто я? Яка я без усього цього? Що лишається, а що змушене відпасти чи трансформуватися?

[cozy-stacy]

Мелодії 2019

1. Still Corners - The Trip (початок року, засніжений Лу, перша подорож Джона на потязі, мороз і теплі обійми, різдво)

2. Kygo – Firestone (fireworks version) (сніданк в Бенедикті та Рінг, дуже туманна сесія, зефірки, вогники, Водохреще, його день народження у колі друзів з тортом п'яний банан, аромат коньяку)

3. Calvin Harris feat. Rag'nBone Man - Giant (хворий носик, день святого валентина з червоним вином та шоколадом, лазанья, зал та тріша)

4. Kiera Nightly - Coming Up Roses (багацько фільмів, єдиноріжкове день народження, торт з ягідним чізкейком, сире небо і аромат солодощів, оскра 2019)

5. HAEVN - The Sea (галюцінації, депресії та таблетки снодійного, скандали та істерики, тріщинка у стосунках, тюльпани, самотнє 8 березня та сльози на публіці, квітчаста сукня у якій я спала 4 ночі підряд)

6. Amber Run - I Found (acoustic) (важкі примирення, спільна ванна з бульбашками, свічки та заспокійливі)

7. Mountains of the Moon - Beyou (бесіди з психологом, тривожність, багато сліз, перша кава з Джулі, пошук балансу, дощі, паморось, весняний цвіт біля дому, аромат магнолії)

8. Dop - You (ohmer remix) (друзі, алкоголь, танці, фестивалі, кав'ярні, відрив та тусня у Джулі з Маком)

9. Lolo Zouaï - Moi (бузок, круасани, поїздки з Джоном і будування планів)

10. Иван Дорн - Во Сне (аромат свіжої трави та кистлої полуниці, літня атмосфера, початок голодування, напівсвідомість, слабкість)

11. Catfish and the Bottlemen - Sidetrack (велосипед, поїздки на озера, вечірні прогулянки, вода з лимоном, слова "та пішло воно" і важливе рішення думати в першу чергу про себе)

12. Men I Trust - Stay True (наш з Джулі Львів, панкейки, кава, сувеніри, парфуми, багато фото та біль в ногах)

13. Sylvan Esso - Coffee (мукбанги, затишний літній тиждень вдома, зйомки в Олександрії, трохи стресу, нудні статті, овочі на пару і тотальний голод)

14. Rufus - Innerbloom (літні тріпи з Джоном, наш затишок)

15. EUPHORIA ost Labrinth (просто Ейфорія, День народження Джулі та примирення з Кревською, мрії і трохи цигарок, бургер на заправці о першій ночі)

16. Kilo Kish - Taking Responsibility (Скайбар, брудне мартіні, секс на п'яну голову, спокійний Бандер, мрії про море)

17. Glass animals - Youth (карти, валізи, літній душ, грушки в саду, блакитне небо і щасливий серпень)

18. Christian Löffler - Haul (наша Одеса, каяки, сонце, Наталя і Яся, штруделі, бургери та біль і животі, море, біг кожного ранку, аромат еклерів, вечірні прогулянки, пінкік на пляжі, холодний пісок, красиві пейзажі, прогулянки, нерівна медова засмага, сині фото, квартира у Наталі, вино і найсмачніший шоколадний торт, дрібка Києва

19. Nohone - Breath (день народження бабусі з Джоном, кулінарні експеременти, теплий та меланхолійний вересень, психологічна підпустка)

20. sadtoi - Aires (багато писанини, плед, пошуки роботи, сумую за Джоном, епоха лофі-поп музики)

21. Mazzy Star - Fade Into Yo ("Дівчата Гілмор", кулінарні експеременти на кухні і сендвічі з арахісовою пастою та джемом)

22. Hollow Coves - Coastline (нова робота, гарячі напої, шарфи, холод, легкий стр��с, температура та мрії)

23. 5 vymir - Karma (наш з Джоном тріп у Києв, готель на Майдані Незалежності, фаст-фуд, інтимні розмови, концерт з атмосферою квартирника, глінтвеййн в Карибіан Клабі і дуже хворе вухо)

24. Lorde - Buzzcut Season (жовтневий сезон, робота, старт мукбанг-каналу, стресс, аромат свіжої випічки та кориці, спогади та стосунки на відстані)

25. Agnes Obel - The Curse (Хелловін з Софією Клео, солодким столом, вирізаним сквошем, гарбузовими оладками, цукровою комою, глінтвейном та Кораліною)

26. Dizzy - Calico (дуже багато стрессової роботи, мінімальне харчування, кола під очима, гострі скули і впалі щоки, гранола з йогуртом кожного ранку)

27. Flume - This Song Is NOT About A Girl (мій Лу, сесія, новий Рінг, Джон, баняк морозива, печиво, Джулі, кава, температура, прем'єра Frozen, друзі, Чорна П'ятниця та шоппінг, планування нового р��ку, піднесення)

28. Kid Franceskoli - Moon ( 1 грудня в об'єктиві Матвійчука, наші 2 роки, романтична атмосфера, старе добре капучино та зимові напої, 1,5 набраних кг після Лу, планування нового року)

29. Campsite Dream - Crush ("Теплиця", зустріч з Софі, Миколайко та шоколадка з вишнею для Оксани, перший сніг у кінці грудня, зимова магія, приїзд тата, морквяний торт)

30. WET - 11 hours ( Branchez remix) (різдвяна метушня, марафон улюблених фільмів, підйоми о 10 ранку, закупи, подарунки, мрії та нетерпіння, переписки з Джоном, фінал на хорошій ноті)

[fraxinus21]

Трохи провалилась моя вилазка за хачапурі, але нічо, я ще за ним повернусь. Хоча я добре прогулялась, знайшла мати-й-мачуху посеред міста, що було дуже неочікувано. Сходила подивилась на Магнолії, вони так неймовірно пахнуть, думаю в цьому році заквітнуть рано)

[fotoinform]

В обласному центрі вже розцвітають магнолії

[truffleshop]

Barex Olioseta Відновлюючий шампунь

Barex Olioseta Filler Recovery Shampoo Vegan Silk + OilComplex Відновлюючий шампунь Формула з веганським шовком, кератином, пшеничними мікропротеїнами та комплексом олій OilComplex зменшує ламкість волосся, робить його неймовірно гладким, слухняним, здоровим і еластичним. pH 4.8 Активні інгредієнти: – OILCOMPLEX: ефективний комплекс 3-х натуральних олій (редису, магнолії та розмарину), створений…