#міністр регіонального розвитку

[we-politica-ua-news-love]

Набув чинності закон про ЖКГ: новинки та зміни Про це йдеться у тексті відповідного закону. 1 травня в Україні набув чинності Закон "Про житлово-комунальні послуги", який передбачає нарахування пені за несвоєчасну сплату послуг у розмірі 0,01% від суми боргу за кожен день прострочення.

[chenewsnet]

За борги по комуналці хочуть пеню Незабаром на українців знову очікуватиме реформування житлово-комунального господарства. Насамперед йдеться про послуги ЖКГ – оплату, пеню, відключення від мереж та компенсацію за погану якість. Отже, в Україні з 1 травня починає діяти новий закон про житлово-комунальні послуги. Суттєво посилиться відповідальність споживача за несвоєчасну оплату компослуг. Окрім того, якщо ви не допустите контролера до свого лічильника, то вам можуть припинити постачання електроенергії, води чи газу. Не сплатив вчасно – отримай пеню З 1 травня цього року запроваджують пеню за несплату вартості житлово-комунальних послуг у визначені терміни. Тобто пеню нараховуватимуть тим, хто сплачуватиме пізніше 20 числа. У разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за комунальні послуги. Наприклад: якщо сім'я платить 1500 гривень за комуналку на місяць і прострочила платіж на 90 днів, сума боргу зросте приблизно на 27 гривень. Окрім того, отримувачам субсидії також потрібно вчасно сплачувати за комунальні послуги (свою частку). Інакше вони на півроку втратять право на субсидію. - Розраховуватись за комунальні послуги потрібно обов’язково. У кого з отримувачів субсидії буде заборгованість понад 340 гривень (20 неоподаткованих мінімумів), то на наступні півроку (6 місяців) така людина втратить право на отримання субсидії, - каже заступник директора департаменту соціального захисту населення Чернівецької ОДА Юрій Півень. – Також їм можуть не надавати якусь комунальну послугу. За борги можуть перекрити воду чи газ Згідно із нововведеннями, виконавець комунальної послуги має право обмежити (припинити) надання відповідної комунальної послуги її споживачу у разі непогашення в повному обсязі заборгованості за спожиті комунальні послуги протягом 30 днів з дня отримання споживачем попередження від виконавця. Штраф за погані послуги Виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов’язаний самостійно здійснити перерахунок вартості комунальної послуги за весь період їх ненадання, надання не в повному обсязі чи невідповідної якості. А також сплатити споживачеві неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі, визначеними договором. Отже, з 1 травня українці зможуть отримати відшкодування за отримання неякісних житлово-комунальних послуг, повідомив міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко. - Це стосуватиметься перевірок якості послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання і водовідведення, вивезення побутових відходів, управління багатоквартирним будинком, - зауважив він. Для отримання відшкодування споживачам комунальних послуг необхідно буде подати акт-претензію та дочекатися результатів перевірки якості ЖКП. Контролера треба пускати Споживач зобов’язаний забезпечити представникам виконавця комунальної послуги доступ до свого житла для ліквідації та відвернення аварій, встановлення або заміни обладнання, проведення технічних чи профілактичних оглядів, зняття контрольних даних вузлів обліку. Відмова споживача є підставою для припинення надання комунальної послуги. Після надання доступу надання послуги відновлюють. Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ

[agtltaxlegal]

“Непереломный” тренд. Что помешало выполнить бюджет 2018 года

Публикация по ссылке https://www.agtl.com.ua/finance/neperelomnyi-trend-chto-pomeshalo-vypolnit-budjet-2018-goda.html

“Непереломный” тренд. Что помешало выполнить бюджет 2018 года

“Непереломный” тренд. Что помешало выполнить бюджет 2018 года

Источник epravda.com.ua

Facebook Владимир Гройсман

Бюджет прошлого года не выполнен ни по доходам, ни по расходам. Почему так произошло и что грозит бюджету страны на 2019 год.(укр)

«Бюджет 2018 року буде виконано і за доходами, і за видатками», — обіцяв у вересні минулого року прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Хоча підстав для такої впевненості у голови уряду тоді не могло бути: бюджетні справи на той момент йшли не найкращим чином. 

Так, з початку 2018 року бюджет не виконувався ні за доходами, ні за видатками. Більше того, навесні тодішній міністр фінансів Олександр Данилюк навіть допускав секвестр кошторису. Правда, пізніше його наступниця Оксана Маркарова цю перспективу спростувала.

Ще один важливий нюанс — у першому півріччі низка видатків взагалі не здійснювалсь або проводилась по мінімуму. Влітку, наприклад, виникли затримки з виплатою пенсій.

Поряд з цим перемовини про ��ову програму з МВФ, від якої залежали перспективи виходу України на зовнішні ринки, не давали результату і не мали чітких строків завершення.

Зрештою у жовтні з МВФ таки вдалося домовитися, але вийти на повне виконання бюджету все одно не вдалось. За результатами року план за доходами Мінфін виконав на 98%, за видатками — на 95,3%.

VoxUkraine проаналізував, чому минулого року не вдалося перервати тренд невиконання бюджету і що загрожує державним фінансам цього року.  

Слабка ланка — основні податки

Бюджет-2018 за доходами виконано на 98%. Недобір становив 18,5 млрд грн.

Невиконання бюджету за доходами — звична справа. За останні п’ять років виконати план вдалося лише у 2015 році. Причина невиконання бюджету минулого року — недобір основних податків.

ПДВ. Доходи від податку на додану вартість (з урахуванням відшкодування) виявилися на 2% або 9,9 млрд грн менше від запланованих. Основна причина — зросли заявки на відшкодування ПДВ.

Відшкодування ПДВ відбувається автоматично за принципом «скільки потрібно — стільки держава відшкодувала». Минулого року сума заявленого до відшкодування податку зросла на 11,6 млрд грн, тобто на 9,7% порівняно з 2017 роком.

Акцизи. Через падіння виробництва тютюнових виробів план з акцизів не вдалося виконати на 4% — зібрано 118,8 млрд грн, а це на 5,2 млрд грн менше плану. Падіння виробництва цигарок частково пояснюється формуванням запасів виробниками через підвищення акцизних ставок.

Рента. До бюджету надійшло 45,3 млрд грн ренти, що на 3% або 1,3 млрд грн менше від плану. Все тому, пояснює Мінфін, що у грудні 2017 року бізнес сплатив 4,8 млрд грн, які були закладені до плану 2018 року.

На податках з імпорту позначилося зміцнення гривні. Бюджет 2018 року формувався на середньорічному курсі 29,3 гривні за долар, тоді як фактичний курс становив 27,2 гривні за долар.

Це сповільнило темпи приросту надходжень від податків на імпорт — ввізного мита, імпортного ПДВ та акцизу на імпортні товари. Нижчі за закладені в держбюджет ціни на нафтопродукти та менші обсяги імпорту газу також стали причинами невиконання бюджету за доходами через зниження надходжень від відповідних акцизів.

Менші податкові надходження частково вдалося компенсувати за рахунок перевиконання податку на прибуток та дивідендів від НАК «Нафтогаз України».

Крім цього, доходи від перерахованої частки чистого прибутку та дивідендів держпідприємств сягнули 39,7 млрд грн, що на 3,4 млрд грн більше від плану.

Податку на прибуток у 2018 році вдалося зібрати 96,9 млрд грн, що на 14,6 млрд грн більше запланованого.

Соціалка й оборона в пріоритеті

У 2018 році Мінфін не профінансував 4,7% або 48,3 млрд грн видатків із запланованих 1034,1 млрд грн.

Загалом це найвищий рівень невиконання видатків за останні чотири роки. Більшим він був у кризовому 2014 році, коли держава не профінансувала 6,7% від запланованих витрат.

В Мінфіні називають дві основні причини неповного проведення видатків. Причому одна з них, насправді, позитивна: зміцнення курсу гривні дозволило Мінфіну зекономити 12,3 млрд грн на обслуговуванні держборгу.

Друга причина — низку видатків не вдалося провести через затримки з проведенням тендерів.

Соціальні видатки. За результатами року уряд повністю профінансував усі захищені статті видатків, стверджують в Міністерстві фінансів.

Дійсно, звітність Держказначейства доводить, що левова частка соціальних видатків профінансована на 100%. Мінфін повністю профінансував дотацію Пенсійному фонду, соціальні допомоги афганцям, чорнобильцям та іншим пільговикам. Рівень виконання видатків на субсидії — 98%.

натиснути для збільшення

Освіта та охорона здоров’я. Міністерства освіти та охорони здоров’я — в топі за рівнем проведення видатків, особливо за програмами, які забезпечують реалізацію освітньої та медичної реформ.

Так, Нова українська школа профінансована на 98%. Видатки на Національну службу здоров’я та надання первинної меддопомоги населенню — 96% та 98% плану відповідно.

Видатки на оборону і безпеку. Міністерство оборони та Служба безпеки України — відомства, видатки яким були проведені на 99%. Аналогічна ситуація і з видатками на Раду національної безпеки та оборони.

Трансферти місцевим органам влади та видатки на регіональний ро��виток. Підхід Мінфіну до фінансування місцевих видатків виявився вибірковим. Так, освітню та медичну субвенції було профінансовано повністю. Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад також профінансована на 98%.

Інша ситуація з Державним фондом регіонального розвитку — у першому півріччі видатки на нього майже взагалі не проводились. За 6 місяців було виділено 28,3 млн грн з 2 млрд грн запланованих в загальному фонді бюджету. За результатами року рівень фінансування ДФРР становив 63% — із запланованих 6 млрд грн держава виділила 3,8 млрд грн.

Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реформування охорони здоров’я в рамках спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку проекту профінансована на 47%.

Одна з причин подібної вибірковості — висока соціальна складова субвенцій та дотацій. За рахунок цих коштів місцеві органи влади виконують соціальні гарантії держави. У свою чергу видатки на розвиток відносяться до незахищених, тобто таких, які держава може фінансувати залежно від наявності в бюджеті коштів.

Економічна діяльність. Фінансування цієї статті минулого року було неоднознчним. На державну підтримку шахт Мінфін витратив 71% із запланованого (1,1 млрд грн замість 1,5 млрд грн), тоді як інша програма — із забезпечення вітчизняного виробництва вугільної продукції — профінансована на 98%.

Інша значна частина економічних видатків — видатки на дорожнє господарство — фінансувалась також по-різному. При 100% виділенні субвенцій на ремонт доріг місцевого значення (загальнодержавні видатки Укравтодору) фінансування ремонту окремих доріг державного значення відверто кульгало. 

Так, на ремонт автомобільної дороги Харків–Охтирка держава виділила 60% від запланованого, дороги Житомир–Чернівці — 66%. Загалом видатки Укравтодору було профінансовано на 93% від плану.

Видатки, яких не було. В бюджеті-2018 є 19 статей видатків, кошти на які не були виділені взагалі. Загальна сума невиділеного ресурсу — 1,3 млрд грн. Найбільші статті, які Мінфін не профінансував — видатки Нацгвардії на підвищення обороноздатності і безпеки держави в сумі 250 млн грн. Ще 190 млн грн держава зекономила на розбудові прикордонної дорожньої інфраструктури, у тому числі на кордонах з Польщею та Угорщиною.

Також до цієї категорії належить видатки, потреба у проведенні яких минулого року так і не з’явилась — це видатки резервного фонду в обсязі 508 млн грн та видатки на проведення виборів народних депутатів — 32,2 млн грн.

Що з дефіцитом бюджету

Основні джерела фінансування дефіциту — зовнішні та внутрішні запозичення, надходження від приватизації. З обома джерелами були проблеми.

По-перше, складні перемовини з МВФ про нову програму співпраці блокували можливість України отримати 750 млн доларів гарантій Світового банку та вийти на зовнішні ринки на вигідних умовах.

До жовтня рівень зовнішніх запозичень не перевищував 24% плану. Домовленість про нову програму з МВФ дозволила Україні вийти на зовнішні ринки лише у четвертому кварталі. Наприкінці року вдалося залучити 2 млрд доларів.

По-друге, план надходжень від приватизації виконано на рекордно низькі 0,7%. Цей показник був би навіть гіршим, якби в грудні минулого року Мінфін не зменшив план надходжень від продажу державного майна з 21,3 млрд грн до 18,8 млрд грн.

Ця ситуація повторюється вже восьмий рік поспіль — Мінфін закладає в бюджет багатомільярдні доходи від розпродажу держактивів, однак із року в рік обіцянки  запустити велику приватизацію так і не стають реальністю.

Усі ці фактори змусили Мінфін протягом року зосередитись на залученні внутрішніх запозичень і регулярно проводити аукціони з розміщення ОВДП. Cаме ці джерела стали компенсатором недобору коштів від приватизації.

Попри досить складну ситуацію з фінансуванням, на перший погляд, рік завершений не так уже й погано — з дефіцитом 59,2 млрд грн, що на 37% менше від плану. Частково цього вдалося досягти за рахунок економії на обслуговуванні держборгу та неповному проведенні видатків розвитку.

Окрім цього, у 2018 році Мінфін відмовився від авансової виплати січневих пенсій у грудні, що також зменшило видатки.

Прогноз на 2019: ризики, які не бажають зникати

Невиконання бюджету продовжилось і в 2019 році. Падіння імпорту та відшкодування рекордних 19,7 млрд грн ПДВ стало причиною того, що податків у січні вдалося зібрати менше, ніж планувалось. 

Відшкодована сума ПДВ нетипово велика. Наприклад, минулого року в середньому держава вішкодовувала бізнесу щомісяця 11-11,5 млрд грн. В наступні місяці очікується стабілізація ситуації і зниження сум відшкодування ПДВ орієнтовно до 13-14 млрд грн на місяць.

Уже зараз зрозуміло, в перспективі на наповнення бюджету-2019 впливатимуть такі фактори.

Курс гривні. У 2019 році залишається під загрозою план з виконання акцизів та імпортних податків. Причина — зміцнення гривні, яке триває з кінця минулого року.

Запланована з 1 липня індексація акцизів на тютюн може призвести до повторення ситуації минулих років, коли перед підвищенням податкових ставок компанії формували складські запаси й мінімізували податкове навантаження.

Доходи від держпідприємств. У Державній фіскальній службі вказують і на інший момент — ризик недоотримання надходжень з чистого прибутку держпідприємств.

Мінекономрозвитку пропонує зменшити норму відрахування до бюджету частки чистого прибутку держпідприємств з 75% до 50%, тоді як Мінфін, навпаки, розглядає варіант її підвищення до 90%.

За розрахунками фіскальної служби, перший варіант зменшить доходи бюджету приблизно на сім мільярдів гривень, тоді як другий — дозволить виконати план. Інший наслідок — державні підприємства віддаватимуть фактично весь свій прибуток державі замість того, щоб спрямовувати його на розвиток.

Це питання уряду ще належить врегулювати.

VoxUkraine, спеціально для ЕП

Галина Калачова, керівник проекту Budget Watchdog

Матеріал підготовлено в рамках проекту Budget Watchdog, за підтримки фонду GIZ.

Остались вопросы? Обращайтесь!

Мы проконсультируем Вас, поможем организовать бизнес, выбрать систему налогообложения, а в случае необходимости – сопроводим процесс организации Вашего бизнеса по юридическим, бухгалтерским, налоговым, а также финансовым вопросам. И поверьте, Ваши деньги непременно вернутся к Вам.

ЗАКАЗАТЬ УСЛУГИ ФИНАНСИСТА

[mhhposts]

Рассветные риски. Какие подводные камни содержит принятый госбюджет

New Post has been published on https://www.agtl.com.ua/finance/rassvetnye-riski-kakie-podvodnye-kamni-soderjit-priniatyi-gosbudjet.html

Рассветные риски. Какие подводные камни содержит принятый госбюджет

Укринформ

23 ноября в 6 утра Верховная Рада приняла проект сметы на 2019 год. Так рано бюджет еще не принимался. Впрочем, в принятом законе есть ряд рискованных показателей. (укр)

23 листопада о 6 ранку Верховна Рада прийняла проект кошторису на 2019 рік. Це рекордна дата в бюджетній історії. Так рано бюджет ще не ухвалювався. За законодавством, бюджет повинен бути схвалений до 1 грудня, але в українських реаліях це завжди відбувалося пізніше.

Проте поламати вдалося не всі традиції. Ухвалення закону супроводжувалося кулуарними перемовинами, нічними консультаціями у комітетах та бюджетною ніччю з політичними торгами за точкові поправки в обмін на голоси.

Нічна варта

В процесі підготовки до першого читання депутати внесли до проекту кошторису понад 2 тис поправок вартістю 2,2 трлн грн. Більшість з них було відхилено, але частина увійшла у перелік «доручень уряду» — Кабмін повинен був визначитися, чи є можливість врахувати ці поправки.

Можливості знайшлися. Між першим і другим читаннями уряд ініціював підвищення деяких податкових ставок, що дозволило збільшити доходи і видатки бюджету-2019 на 17,7 млрд грн.

Нові параметри такі. Доходи — 1,026 трлн грн, видатки — 1,112 трлн грн. Дефіцит при цьому залишився незмінним — 90 млрд грн.

Мінфін запланував зібрати на 2,9 млрд грн більше податку на прибуток, на 9 млрд грн більше ренти на газ завдяки підвищенню цін на нього на 23%. Ще 1,4 млрд грн планується отримати від власних надходжень бюджетних установ.

Важлива зміна — Мінфін врахував пропозицію депутатів збільшити кошти, що переказуються Нацбанком, на 2 млрд грн до 47,6 млрд грн.

Додатковий ресурс очікується від точкового підвищення різних видів рент: за використання лісових ресурсів, видобуток нафти, газового конденсату та залізної руди. Сумарний ефект — додаткові 1,03 млрд грн. Надходження від екологічного податку зростуть на 1,42 млрд грн, від акцизів — на 2,5 млрд грн.

Парламентарі відклали до 1 липня 2019 року додаткову 9-відсоткову індексацію акцизів на тютюнові вироби, що зменшило доходи бюджету на 6,6 млрд грн.

«В середньому сигарети подорожчають на 5 грн за пачку після першого підвищення акцизів у січні та ще на 2-3 грн — після додаткового підвищення у липні», — повідомили ЕП у компанії Philip Morris Ukraine. Втім, ринок залишається конкурентним, тому спрогнозувати дії всіх учасників неможливо.

Напередодні ухвалення бюджету пікові дискусії щодо доходів розгорталися в комітеті з питань податкової та митної політики. Зокрема, йшлося про законопроект щодо внесення змін до Податкового кодексу.

Поправки надходили до останнього моменту. Склалася ситуація, коли комітет уже схвалив проект бюджету до другого читання та зміни до Бюджетного кодексу, а з дохідною частиною ясності не було. Останні рішення щодо доходів ухвалювалися в закритому режимі у приймальні голови комітету Ніни Южаніної.

Головні лінії конфлікту — оподаткування посилок, підвищення ставок екологічного податку та ренти на лісові ресурси, плани щодо введення автоматизованої системи контролю за обігом пального.

Вночі черговий виток дискусій розгорівся навколо різних комбінацій правок. Усі вони точкові та переслідують окремі бізнес-інтереси. Зрештою, парламентарі віддали свої голоси, підтримавши такі зміни.

До пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва сільськогосподарських об’єктів.

З 1 січня 2019 року до 31 грудня 2019 року до ставки рентної плати на залізну руду застосовується коефіцієнт 1,1.

Встановлюються нульові митні ставки для деяких видів полімерів із в’язкістю 78 мл/г і більше.

Продовжується пільговий режим ввезення електрокарів — без сплати ПДВ — до 2022 року.

Звільняються від оподаткування рентою уранові корисні копалини на стадії геологічного вивчення на підставі дозволів, отриманих після 1 січня 2018 року.

«На доходи державного бюджету впливу від цих точкових пільг не буде», — стверджує Маркарова.

Україна Молода

Як змінилися видатки

Бюджетний комітет теж ухвалював рішення вночі. Опрацювання поправок до бюджету та Бюджетного кодексу депутати завершили 22 листопада близько п’ятої ранку. Фінальний етап перемовин також вівся у приймальні голови комітету Андрія Павелка в закритому режимі. Втім, аврального формату розгляду поправок в бюджетну ніч у бюджетному комітеті не було.

Додаткові кошти планується витратити на оборону, освіту, медицину, деякі соціальні програми. Основні видаткові зміни такі.

З’явилася субвенція на соціально-економічний розвиток у розмірі 4,9 млрд грн.

Спершу планувалося, що це станеться завдяки зменшенню ресурсу на державний фонд регіонального розвитку, однак депутати винайшли свій велосипед. Парламентарі скоротили видатки на підтримку аграріїв та ремонт доріг — по 1 млрд грн за кожним напрямком — і спрямували ресурс у ДФРР.

Депутати уточнили розподіл низки субвенцій та дотацій між населеними пунктами. Також Мінфін опублікував дані про розрахунок реверсної та базової дотацій. Раніше Рахункова палата розкритикувала Мінфін за відсутність розподілу 15 з 37 трансфертів для населених пунктів. Обсяг освітньої субвенції зменшився на 1,4 млрд грн через зменшення нерозподіленого залишку.

Народні обранці передумали перекладати утримання закладів третього-четвертого рівнів акредитації на місцеві органи влади. Їх фінансуватиме державний бюджет. У бюджеті не це додатково передбачено 400 млн грн.

Депутати також передбачили нове джерело доходів на придбання сканерів для ДФС. На це піде 10% коштів від перевиконання плану з митних платежів.

Парламент виділив 20 млрд грн із запланованих 55,1 млрд грн на монетизацію субсидій — на їх виплату «живими» грошима. Як пояснив у розмові з ЕП міністр соціальної політики Андрій Рева, монетизація відбуватиметься через Ощадбанк і торкнеться нових отримувачів субсидій, які оформлять їх у 2019 році.

«Щас всьо будєт», — запевняв Парубія Гройсман, коли депутати в десятий раз не підтримували чергову комбінацію правок до Податкового кодексу Укрінформ

«Отримувачі субсидій не зможуть спрямовувати кошти на інші цілі — Ощадбанк переказуватиме їх лише на конкретні рахунки. Якщо за результатами опалювального сезону у людини залишився невикористаний залишок, його можна буде зняти і витратити за власним бажанням», — пояснив Рева.

За його словами, нормативні акти, які визначають правила монетизації, уряд планує опублікувати в найближчі дні.

Депутати виділили додаткові 1,5 млрд грн на реалізацію заходів з підвищення якості освіти, 1 млрд грн — у фонд президента на розвиток наукових програм для молоді, 472 млн грн — на оновлення матеріально-технічної бази вузів.

У сфері охорони здоров’я депутати збільшили видатки на 300 млн грн на лікування людей за кордоном. Ще 473 млн грн виділено на експериментальне лікування та діагностику у закладах МОЗ та Національної академії медичних наук, 626 млн грн — на медичні заходи за окремими державними програмами.

За підсумками першого півріччя 2019 року уряд планує підготувати зміни до бюджету щодо збільшення освітньої і медичної субвенцій місцевим бюджетам.

Ще одне завдання — розглянути можливість надавання «Укргідроенерго» державних гарантії на будівництво Дністровської гідро-акумулюючої с��анції. Мова йде про пільгові умови — без зобов’язання забезпечувати гарантії майном та сплачувати до бюджету плату за надання державних гарантій.

Міноборони додатково отримало 1 млрд грн на підтримку арсеналів і складів, МВС — 400 млн грн на оплату праці та капітальні видатки.

«Укрпошта» отримала 500 млн грн на доставку пенсій. Керівник компанії Ігор Смілянський наполягав на підвищенні цього тарифу з 0,79% до 1,78% від суми пенсійних виплат у містах та з 1,56% до 2,56% — у селах. В іншому випадку доставка пенсій могла опинитися під загрозою.

Нові старі ризики

В ухваленому законі про державний бюджет є низка ризикованих показників.

Перший — доходи від НБУ. Заплановані 47,6 млрд грн — це на 12,7 млрд грн більше від розрахунків. Нацбанк переказує кошти до бюджету за результатами фінансового аудиту і чи будуть вони, стане зрозуміло після його проведення.

Другий — пов’язаний з потребою додаткового ресурсу на утримання нових відомств.

У бюджеті закладені кошти на створення агентства з управління державним боргом, однак напередодні ухвалення кошторису Верховна Рада призначила міністра у справах ветеранів Ірину Фріз.

Кошти на це відомство у бюджеті не передбачені.

За словами Маркарової, у бюджеті-2019 закладена можливість виділення додаткового ресурсу, коли Фріз почне організовувати роботу міністерства та визначиться із структурою нового відомства.

Третій — «євробляхи». У фінплані-2019 закладено 1 млрд грн доходів від їх легалізації, але, за словами Маркарової, все залежить від поведінки водіїв.

«Ми провели певні розрахунки, але насправді все залежить від того, як відреагують люди. У нас є певне уявлення про кількість автомобілів з єврономерами, але ми не можемо напевне сказати, чи будуть власники авто розмитнювати машини. Ці кошти підуть Пенсійному фонду», — пояснила вона.

Четвертий — стосується фінансування дефіциту державного бюджету і полягає у виконанні плану з приватизації. У рік подвійних виборів ймовірність розпродажу державного майна на заплановані 17,1 млрд грн украй низька.

Источник: epravda.com.ua

Остались вопросы? Обращайтесь!

ЗАКАЗАТЬ УСЛУГИ ФИНАНСИСТА

[synychka-blog]

В Кабміні пояснили коли і за яких умов будуть ліквідовані районні ради

В Кабміні пояснили коли і за яких умов будуть ліквідовані районні ради

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ ініціюватиме в Верховній Раді наближення меж районів до госпітальних округів. В уряді готові ліквідувати райради, якщо в регіоні переважають об’єднані громади. Про це  в інтерв’ю порталу «Децентралізація» заявив віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко. «У районах, територія яких повністю…

[misto-infra]

Як будуть скорочувати субсидії? Красиво-інвестиційно

У Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства оцінили загальний обсяг коштів для модернізації житла і систем тепло- і водопостачання в Україні у суму 46 млрд. євро (1,4 трлн. грн.).

Віце-прем’єр-міністр Геннадій Зубко заявив, що модернізація житла потребує 30 млрд євро, системи теплопостачання – 10 млрд євро, водопостачання – 6 млрд. євро.

Зубко висловив думку, що кошти на модернізацію в Україні є, але вони використовуються неефективно: «Щорічно ми витрачаємо більше 70 млрд грн на субсидії. Половина цих грошей йде в повітря».

Коментує член Спостережної ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук

Суму у 46 млрд. євро або 1,4 трлн. гривень, яку нарахували у Мінрегіонбуді, не можна вважати об’єктивною і достовірною Протягом останніх трьох років представники Мінрегіонбуду озвучували різні суми, які необхідні для модернізації системи житлово-комунального господарства. До того ж, величезні суми не підтверджені розрахунками та офіційними планами.

Із раніше підтверджених програм модернізації можна говорити лише про єдиний розроблений комплекс заходів у 2013 році щодо заміни зношених тепломереж, теплопунктів та інших об’єктів теплокомуненерго. Ця програма повинна була дозволити скоротити споживання газу підприємствами теплокомуненерго на 4 млрд. куб. м. Вартість цієї програми офіційно була розрахована на рівні 3 млрд. євро (у 2013 р. – 30 млрд. грн.). Цілісних державних програм утеплення ��итлового фонду та обладнання лічильниками тепла будинків на сьогодні немає.

Проте, навіть якщо відштовхуватися від публічних заяв Мінрегіонбуду протягом 2014-2017 рр., то утеплення житлового фонду потребує 1,5 млрд. євро (45 млрд. грн), а встановлення теплолічильників – 1 млрд. євро (30 млрд. грн).

«Для термомодернізації в цілому, з урахуванням того, що тільки багатоповерхівок в Україні понад 80 тис., необхідно 40-45 млрд грн», – заявляв заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Едуард Кругляк.

Отже, сумарно для модернізації ЖКГ необхідно 5,5 млрд. євро (165 млрд. грн.), але не 46 млрд. євро. Скоріше за все, коли в уряді говорять про 46 млрд. євро, то мають не увазі не модернізацію ЖКГ, а взагалі сумарний ринок енергоефективності.

Зрештою, віце-прем’єр-міністр Геннадій Зубко раніше заявляв, що обсяг ринку енергоефективності України оцінюється приблизно у 40 млрд. дол., а річний обсяг інвестицій у цю сферу – 1,5 млрд. євро. Схожу цифру оприлюднювала і Міжнародна фінансова корпорація (IFC), яка оцінювала потребу в інвестиціях щодо підвищенню енергоефективності в житловому секторі України у межах 50 млрд. дол.

Тобто, мова йде не лише про необхідні кошти для модернізації системи ЖКГ, а про загальну суму, яку приватні або державні компанії можуть отримати від населення чи інших експлуатаційних організацій.

Власне, однією особливістю «інвестицій» в ЖКГ може стати система кредитування населення, а не безповоротне фінансування проектів енергоефективності з боку держави як це часто здійснюється у країнах Східної Європи. Саме таку позицію висловлював віце-прем’єр Зубко.

На жаль, заяву Мінрегіонбуду про необхідність інвестувати у модернізацію житла і систем тепло- і водопостачання в Україні суму 46 млрд. євро варто розцінювати ��к планову і цілеспрямовану політику уряду щодо скорочення програми субсидій на 2018-2020 рр. Під виглядом перенаправлення коштів у сферу модернізації ЖКГ відбудеться фактичне скорочення субсидій.

Якщо фактичне щорічне використання субсидій у 2018-2020 рр. очікується на рівні 90-110 млрд. грн, то нібито на модернізацію можуть скеровувати приблизно половину коштів – 40-60 млрд. грн.

Щоправда, реальність може виявитися іншою. І скорочення отримувачів субсидій не приведе до модернізації сфери ЖКГ. Отож, скорочувати отримувачів субсидій будуть під гаслами красивої модернізації за рахунок інвестицій. Щоправда, відповіді на питання, де візьмуться ці інвестиції – немає.

Безумовно, що енергоефективність – це одне із першочергових завдань для енергетики та ЖКГ України. Але програми енергоефективності повинні бути скоординовані із іншими планами уряду щодо «енергетичної незалежності» – особливо в частині позбавлення залежності від імпорту природного газу та вугілля. Інакше ми побачимо розпорошення коштів, штучне перетягування бюджетів і, як результат, успіху не буде досягнуто ні в одній із сфер.

Як будуть скорочувати субсидії? Красиво-інвестиційно was originally published on Город-инфраструктура

[mistoinform]

Як будуть скорочувати субсидії? Красиво-інвестиційно

У Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства оцінили загальний обсяг коштів для модернізації житла і систем тепло- і водопостачання в Україні у суму 46 млрд. євро (1,4 трлн. грн.).

Віце-прем’єр-міністр Геннадій Зубко заявив, що модернізація житла потребує 30 млрд євро, системи теплопостачання — 10 млрд євро, водопостачання – 6 млрд. євро.

Зубко висловив думку, що кошти на модернізацію в Україні є, але вони використовуються неефективно: «Щорічно ми витрачаємо більше 70 млрд грн на субсидії. Половина цих грошей йде в повітря».

Коментує член Спостережної ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук

Суму у 46 млрд. євро або 1,4 трлн. гривень, яку нарахували у Мінрегіонбуді, не можна вважати об’єктивною і достовірною Протягом останніх трьох років представники Мінрегіонбуду озвучували різні суми, які необхідні для модернізації системи житлово-комунального господарства. До того ж, величезні суми не підтверджені розрахунками та офіційними планами.

Із раніше підтверджених програм модернізації можна говорити лише про єдиний розроблений комплекс заходів у 2013 році щодо заміни зношених тепломереж, теплопунктів та інших об’єктів теплокомуненерго. Ця програма повинна була дозволити скоротити споживання газу підприємствами теплокомуненерго на 4 млрд. куб. м. Вартість цієї програми офіційно була розрахована на рівні 3 млрд. євро (у 2013 р. – 30 млрд. грн.). Цілісних державних програм утеплення житлового фонду та обладнання лічильниками тепла будинків на сьогодні немає.

Проте, навіть якщо відштовхуватися від публічних заяв Мінрегіонбуду протягом 2014-2017 рр., то утеплення житлового фонду потребує 1,5 млрд. євро (45 млрд. грн), а встановлення теплолічильників – 1 млрд. євро (30 млрд. грн).

«Для термомодернізації в цілому, з урахуванням того, що тільки багатоповерхівок в Україні понад 80 тис., необхідно 40-45 млрд грн», — заявляв заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Едуард Кругляк.

Отже, сумарно для модернізації ЖКГ необхідно 5,5 млрд. євро (165 млрд. грн.), але не 46 млрд. євро. Скоріше за все, коли в уряді говорять про 46 млрд. євро, то мають не увазі не модернізацію ЖКГ, а взагалі сумарний ринок енергоефективності.

Зрештою, віце-прем’єр-міністр Геннадій Зубко раніше заявляв, що обсяг ринку енергоефективності України оцінюється приблизно у 40 млрд. дол., а річний обсяг інвестицій у цю сферу – 1,5 млрд. євро. Схожу цифру оприлюднювала і Міжнародна фінансова корпорація (IFC), яка оцінювала потребу в інвестиціях щодо підвищенню енергоефективності в житловому секторі України у межах 50 млрд. дол.

Тобто, мова йде не лише про необхідні кошти для модернізації системи ЖКГ, а про загальну суму, яку приватні або державні компанії можуть отримати від населення чи інших експлуатаційних організацій.

Власне, однією особливістю «інвестицій» в ЖКГ може стати система кредитування населення, а не безповоротне фінансування проектів енергоефективності з боку держави як це часто здійснюється у країнах Східної Європи. Саме таку позицію висловлював віце-прем’єр Зубко.

На жаль, заяву Мінрегіонбуду про необхідність інвестувати у модернізацію житла і систем тепло- і водопостачання в Україні суму 46 млрд. євро варто розцінювати як планову і цілеспрямовану політику уряду щодо скорочення програми субсидій на 2018-2020 рр. Під виглядом перенаправлення коштів у сферу модернізації ЖКГ відбудеться фактичне скорочення субсидій.

Якщо фактичне щорічне використання субсидій у 2018-2020 рр. очікується на рівні 90-110 млрд. грн, то нібито на модернізацію можуть скеровувати приблизно половину коштів – 40-60 млрд. грн.

Щоправда, реальність може виявитися іншою. І скорочення отримувачів субсидій не приведе до модернізації сфери ЖКГ. Отож, скорочувати отримувачів субсидій будуть під гаслами красивої модернізації за рахунок інвестицій. Щоправда, відповіді на питання, де візьмуться ці інвестиції – немає.

Безумовно, що енергоефективність – це одне із першочергових завдань для енергетики та ЖКГ України. Але програми енергоефективності повинні бути скоординовані із іншими планами уряду щодо «енергетичної незалежності» — особливо в частині позбавлення залежності від імпорту природного газу та вугілля. Інакше ми побачимо розпорошення коштів, штучне перетягування бюджетів і, як результат, успіху не буде досягнуто ні в одній із сфер.

Як будуть скорочувати субсидії? Красиво-інвестиційно was originally published on Новости в Украине

[vinnikiplus]

Вже сьогодні почнуть вивозити сміття зі Львова

З п'ятниці зі сміттєвих майданчиків Львова розпочнеться вивезення накопичених 6,5 тис. тонн відходів на полігони області. Про це повідомив віце-прем'єр-міністр - міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарс... Читати далі »

[ukrwillblog-blog]

Казахстан зацікавлений в українських літках Ан-148 і Ан-158

Буде розроблено план заходів із забезпечення авіакомпаній і зацікавлених структур Республіки Казахстан регіональними реактивними пасажирськими літаками Ан-148 та Ан-158, а також  з надання послуг з авіаперевезень надважких і великогабаритних вантажів. Про це заявив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко за результатами 13 засідання спільної Міждержавної українсько-казахстанської Комісії з економічного співробітництва. За його

Полная новость здесь: http://u.to/m1T-Dw

[we-politica-ua-news-love]

Підстава для Кличка: акт про те, що А.Вавриш – не корупціонер, підписав помічник мера

Підстава для Кличка: акт про те, що А.Вавриш – не корупціонер, підписав помічник мера

Наприкінці березня 2015 року Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко та Київський міський голова Віталій Кличко отримали досить цікавий лист від київського відділення Національної спілки архітекторів України.

В ньому йде мова про те, що архітектори вимагають «негайного початку реалізації процесу тотальної люстрації в сфері містобудування…

[openforest]

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль здійснив робочу поїздку на Житомирщину, де ознайомився з діяльністю ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» у місті Коростень. Голова Житомирської ОДА Віталій Бунечко, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко, голова Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Андрій […]

Source

[chenewsnet]

Місцеві бюджети за рік зросли майже на чверть

Місцеві бюджети за рік зросли майже на чверть

Місцеві бюджети за рік зросли майже на чверть

За чотири місяці 2019 року надходження до місцевих бюджетів зросли більш ніж на 21% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Місцеві бюджети в січні-квітні цього року досягли 84,1 мільярда гривень. Про це віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України…

[mhhposts]

Як ОСББ зробити свій будинок енергоефективним за гроші ЄС

New Post has been published on https://www.agtl.com.ua/legal/iak-osbb-zrobiti-svii-bydinok-energoefektivnim-za-groshi-yes.html

Як ОСББ зробити свій будинок енергоефективним за гроші ЄС

Європейський Союз надав Україні 104 мільйони євро на підтримку державного "Фонду енергоефективності". Перші 50 мільйонів євро ЄС виділив ще навесні цього року, тепер європейські партнери готові виділити і другий транш у розмірі 54 мільйонів євро. Такої домовленості було досягнуто на першому засіданні ради донорів "Фонду енергоефективності" України у вівторок, 18 вересня у Києві. "Як тільки буде підписана угода, кошти надійдуть до мультидонорського фонду", — наголосила заступниця генерального директора Генерального директорату з питань політики сусідства та переговорів з розширення Європейської Комісії Катаріна Матернова.

Подати заявку можна в 2019 році

"Фонд енергоефективності" був запущений у червні 2017 року, проте підготовка до повноцінного запуску його роботи досі триває. Його основне завдання — провести модернізацію житлового фонду України і зекономити енергоресурси, використовуючи європейську модель споживання та обліку енергоресурсів. Це має дозволити зменшити витрати на опалення житла та знизити витрати на субсидії. Фінансову підтримку фонду надають ЄС, Німеччина, Міжнародна фінансова корпорація (IFC) Світового банку. Вони створили мультидонорський фонд, де акумулюються кошти донорів. Наглядова рада фонду буде повністю сформована до 14 листопада.

Основними учасниками програм фонду будуть Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). "Ми розраховуємо, що приблизно десь у березні фонд вже почне приймати заявки на участь у програмах", — зазначив віце-прем'єр-міністр, міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

Перший крок — енергоаудит

В програмах фонду можуть брати участь будинки, що побудовані до 2006 року включно, оскільки починаючи з 2006 року були введені нові технічні вимоги щодо стандартів енергоефективності новобудов, тому нові будинки не потребують термомодернізації. Для того, аби подати заявку на участь у програмах "Фонду енергоефективності", ОСББ мають передусім зробити енергоаудит свого будинку. Це об'ємний документ, де буде розписано план дій з його термомодернізації з урахуванням економічної та технічної доцільності.

Пізніше 80 відсотків від вартості енергоаудиту та розробки проектної документації буде відшкодовано фондом. Енергоаудит має провести сертифікований спеціаліст. "Вже розпочато атестацію енергоаудиторів. З 14 вузами України стартувала програма з навчання енергоаудиторів. Вже п'ятеро енергоаудиторів сертифіковано. Вони не тільки можуть давати рекомендації енергозаощадження, а й несуть за це відповідальність", — зазначив Геннадій Зубко.

Далі ОСББ має провести загальні збори співвласників та ухвалити рішення щодо реалізації вибраного проекту. Але головне, щоб проект передбачав комплексне переобладнання будинку, а не окремі заходи. "Фонд енергоефективності" частково відшкодовуватиме вартість реалізації проектів з термомодернізації будинків відповідно до обраного пакету заходів. ОСББ пропонуватимуть на вибір два пакети: "Легкий" і "Комплексний".

Пакет "Легкий" складається з відносно недорогих заходів енергоефективності з високим рівнем окупності інвестицій. Туди обов'язково має входити встановлення за потреби будинкового лічильника тепла, індивідуального теплового пункту (ІТП), балансування системи опалення, теплоізоляція та заміна трубопроводів теплопостачання. Також передбачені додаткові можливості з встановлення або модернізації головного теплообмінника для гарячого водопостачання, промивка системи опалення, заміна радіаторів, заміна або ремонт вікон в місцях загального користування. У цьому пакеті фонд з грошей міжнародних донорів відшкодовуватиме 40 відсотків від вартості всіх робіт і матеріалів. 

Пакет "Комплексний" передбачає всі обов'язкові заходи з пакету  "Легкий", але додатково до цього має бути проведене комплексне утеплення стін будинку, даху, технічного поверху, підвалу. Додатково в цьому пакеті ОСББ можуть за потреби модернізувати систему вентиляції, замінити вікна та двері, балконні блоки в місцях загального користування. У цьому пакеті фонд відшкодовуватиме до від 50 до 70 відсотків вартості робіт і матеріалів.

Хто за це платить?

Кошти грантові, тому повертати їх не потрібно. Проте від 30 до 60 відсотків вартості всіх робіт і матеріалів мають профінансувати самі мешканці ОСББ. Якщо на рахунках об'єднання коштів не вистачає, воно може за бажанням взяти кредит на цю суму. "Зараз чотири державних банки будуть працювати в цій системі. Але умови кредиту поки залишаються ринковими. Там немає знижених відсотків. Але навіть за таких умов окупність таких проектів, коли фонд відшкодовуватиме 40-70 відсотків, буде на рівні року, а може й менше", — впевнений Геннадій Зубко. В інтерв'ю  він зауважив, що у подальшому для кредитування планують залучати і приватні банки, аби за рахунок конкуренції знижувалася кредитна ставка для ОСББ, які братимуть участь у програмах фонду.

В уряді зауважують, що з 160 тисяч багатоквартирних будинків, які є в Україні, термомодернізації потребують 120 тисяч будинків. На даний момент в країні створено 28 тисяч ОСББ.

Источник: protokol.com.ua

Остались вопросы? Обращайтесь! ЗАКАЗАТЬ УСЛУГУ

[synychka-blog]

В Україні сформовано 698 ОТГ

Переваги децентралізації відчуває кожна громада, тому процес об’єднання громад триває і набирає обертів. В Україні сформовано 698 об’єднаних територіальних громад. Про це на своїй сторінці у Фейсбук написав Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко. Ми маємо 665 ОТГ, в яких вже відбулись перші вибори, ще 33 громади очікують рішення ЦВК щодо…

[misto-infra]

До кінця року в Україні відкриється офіс японського агентства JICA, - Зубко

До кінця року в Україні відкриється офіс Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA). JICA є ключовим стратегічним партнером України у впровадженні масштабних інфраструктурних проектів. Про це сьогодні заявив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко за результатами зустрічі з Президентом JICA Сінічі Кітаока та Надзвичайним та Повноважним Послом Японії в Україні Сумі Шігекі.

Зустріч відбулась в рамках огляду підготовчих робіт з реалізації одного з масштабних проектів – реконструк��ії  Бортницької станції аерації, – повідомляє прес-служба Віце-прем’єр-міністра України.

«Нам важливо залучити технології та досвід Японії, досвід стратегічного планування та проектного менеджменту у впровадженні масштабних інфраструктурних проектів в Україні. Проект з реконструкції Бортницької станції аерації, який ми впроваджуємо з Японським агентством міжнародного співробітництва (JICA), для нас є важливим. Сьогодні ми вийшли на фінішну пряму у проектно-підготовчих роботах, завдання – завершити їх у липні 2017 року. Вже у наступному році, після підготовки японськими консультантами тендерної документації, буде проведено міжнародний конкурс на визначення генпідрядника. Злистопада 2018-го – будівельні роботи на майданчику. Наше завдання дотриматися графіку і вчасно здійснити весь цикл підготовчих робіт», – наголосив Геннадій Зубко.

Присутній на заході Президент японського агентства JICA Сінічі Кітаока подякував за нагоду відвідати місце проведення робіт з модернізації БСА та повідомив, що це найбільший проект, який фінансується за кошти JICA в такому напрямку, і що він впевнений в успішній реалізації розпочатого проекту.

Геннадій Зубко повідомив, що компанія JICA – є урядовою організацією Японії і для України є важливим також впровадження у співпраці з JICA проектів не тільки в Києві, а й в Миколаївському регіоні, зокрема по будівництву мостів, портової та дорожньої інфраструктури. Також є плани по напрямку поводження з побутовими відходами і будівництву сміттєспалювальних заводів. «Будівництво мосту через Південний Буг та від��овлення місцевої інфраструктури – є для нас дуже важливими. Це є продовженням дороги Рені-Ізмаїл-Одеса-Миколаїв-Мелітополь-Новоазовськ. Подібний досвід впровадження інвестиційних проектів ми б хотіли розповсюджувати на інші міста», – підкреслив він.

Надзвичайний та Повноважний Посол Японії в Україні Сумі Шігекі зазначив, що проект з модернізації Бортницької станції аерації є надзвичайно масштабним з точки зору фінансування і складає 1,1 млрд доларів. «В Японії ми маємо найкращі екологічні технології і ми хочемо допомогти Україні покращити екологічне становище. Я сподіваюся, що співпраця по реконструкції БСА буде  успішним проектом, в планах – співпраця в інших галузях», – повідомив він.

До кінця року в Україні відкриється офіс японського агентства JICA, – Зубко was originally published on Город-инфраструктура

[mistoinform]

До кінця року в Україні відкриється офіс японського агентства JICA, - Зубко

До кінця року в Україні відкриється офіс Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA). JICA є ключовим стратегічним партнером України у впровадженні масштабних інфраструктурних проектів. Про це сьогодні заявив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко за результатами зустрічі з Президентом JICA Сінічі Кітаока та Надзвичайним та Повноважним Послом Японії в Україні Сумі Шігекі.

Зустріч відбулась в рамках огляду підготовчих робіт з реалізації одного з масштабних проектів – реконструкції  Бортницької станції аерації, — повідомляє прес-служба Віце-прем’єр-міністра України.

«Нам важливо залучити технології та досвід Японії, досвід стратегічного планування та проектного менеджменту у впровадженні масштабних інфраструктурних проектів в Україні. Проект з реконструкції Бортницької станції аерації, який ми впроваджуємо з Японським агентством міжнародного співробітництва (JICA), для нас є важливим. Сьогодні ми вийшли на фінішну пряму у проектно-підготовчих роботах, завдання – завершити їх у липні 2017 року. Вже у наступному році, після підготовки японськими консультантами тендерної документації, буде проведено міжнародний конкурс на визначення генпідрядника. Злистопада 2018-го — будівельні роботи на майданчику. Наше завдання дотриматися графіку і вчасно здійснити весь цикл підготовчих робіт», — наголосив Геннадій Зубко.

Присутній на заході Президент японського агентства JICA Сінічі Кітаока подякував за нагоду відвідати місце проведення робіт з модернізації БСА та повідомив, що це найбільший проект, який фінансується за кошти JICA в такому напрямку, і що він впевнений в успішній реалізації розпочатого проекту.

Геннадій Зубко повідомив, що компанія JICA – є урядовою організацією Японії і для України є важливим також впровадження у співпраці з JICA проектів не тільки в Києві, а й в Миколаївському регіоні, зокрема по будівництву мостів, портової та дорожньої інфраструктури. Також є плани по напрямку поводження з побутовими відходами і будівництву сміттєспалювальних заводів. «Будівництво мосту через Південний Буг та відновлення місцевої інфраструктури – є для нас дуже важливими. Це є продовженням дороги Рені-Ізмаїл-Одеса-Миколаїв-Мелітополь-Новоазовськ. Подібний досвід впровадження інвестиційних проектів ми б хотіли розповсюджувати на інші міста», — підкреслив він.

Надзвичайний та Повноважний Посол Японії в Україні Сумі Шігекі зазначив, що проект з модернізації Бортницької станції аерації є надзвичайно масштабним з точки зору фінансування і складає 1,1 млрд доларів. «В Японії ми маємо найкращі екологічні технології і ми хочемо допомогти Україні покращити екологічне становище. Я сподіваюся, що співпраця по реконструкції БСА буде  успішним проектом, в планах – співпраця в інших галузях», — повідомив він.

До кінця року в Україні відкриється офіс японського агентства JICA, — Зубко was originally published on Новости в Украине