#радник тендер prozorro закупівлі торги навчання публічні_закупівлі закупки протокол допорогові надпорогові

[radnuk-blog]

Звітність. Що необхідно зробити на свята. Журнал ""Радник в сфері державних закупівель Передплатний індекс 89613 http://radnuk.com.ua/perdplata/ Підписуйтесь та слідкуйте за останніми новинами: https://t.me/radnukdz https://twitter.com/radnukdz https://facebook.com/radnukdz https://www.instagram.com/radnuk

[radnuk-blog]

[radnuk-blog]

Зустрічайте журнал "Радник в сфері державних закупівель" № 11 (86) за листопад 2018 р., для користувачів програми радник-інфоhttp://radnuk.com.ua/radnuk-info/ електронний журнал доступний для завантаження. ✅ Моніторинг закупівель: хто? кого? як? ✅ Перелік автоматичних індикаторів ризиків ✅ Особливості складання тендерної документації для закупівлі електроенергії ✅ Аналогічний договір у складі тендерної пропозиції: вимоги до оформлення та неприпустимі недоліки ✅ Комплексно про процес планування закупівель ✅ Скарги та закупівлі. Правило обґрунтування наявності порушених прав: передумови та суть ✅ Позиції Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України ✅ Консультації для учасників ✅ Консультації для замовників ✅ Та багато іншої цікавої інформації Також не забувайте для передплатників працює безкоштовна гаряча телефонна лінія для консультацій з 16:00 до 17:30 з понеділка по четвер. Та за посиланням http://radnuk.com.ua/interactivervd/ Ви маєте можливість поставити питання спеціалістам редакції в будь-��кий час, на яке отримаєте відповідь. ☎ тел./факс: (044) 451-85-71 📧 radnukdz@gmail.com

[radnuk-blog]

Помилки замовників при плануванні закупівель. https://radnuk.com.ua https://www.instagram.com/radnuk https://facebook.com/radnukdz https://twitter.com/radnukdz https://www.youtube.com https://plus.google.com/+РадникДЗ https://t.me/radnukdz https://radnuk.livejournal.com/ https://www.youtube.com/c/Радниквсферідержавнихзакупівель

Передплата http://radnuk.com.ua/perdplata/

Акції http://radnuk.com.ua/perdplata/action/

Навчання та семінари тренінги для учасників та замовників http://radnuk.com.ua/Obuchenie/

Календар навчань та семінарів для зручності вибору http://radnuk.com.ua/seminar/ #радник #радникБлог

[radnuk-blog]

Зустрічайте журнал "Радник в сфері державних закупівель" № 8 (83) за серпень 2018р. для користувачів програми радник-інфо http://radnuk.com.ua/radnuk-info/ журнал доступний для завантаження.

№ 8 (83) за серпень 2018р. - Чи потрібно проводити закупівлі, якщо держава в майбутньому частково компенсує вартість придбаного? - Здійснення видатків на закупівлю робіт згідно з економічною класифікацією - Санкції та інші обмеження в публічних закупівлях - Я�� правильно складати протоколи: покрокова інструкція - Рамкова угода як інструмент централізації закупівель: міжнародна практика застосування - Правило «двох виробників»: міфи та реальність. - Позиції Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України - Цікаві рішення органів судової влади у сфері публічних закупівел - Консультації для учасників - Консультації для замовників - Та багато іншої цікавої інформації Також не забувайте для передплатників працює безкоштовна гаряча телефонна лінія для консультацій з 16:00 до 17:30 з понеділка по четвер. Та за посиланням http://radnuk.com.ua/interactivervd/ Ви маєте можливість поставити питання спеціалістам редакції в будь-який час, на яке отримаєте відповідь. тел./факс: (044) 451-85-71 radnukdz@gmail.com

[radnuk-blog]

Сьогодення і майбутнє публічних закупівель в Україні

Стару систему державних закупівель, яка остаточно припинила своє існування в серпні 2016 року, недаремно вважали корумпованою, а її закриті процедури давали можливість учасникам і замовниками домовлятись про результати тендерів. 

Серед найбільш поширених проблем були такі: участь технічних учасників, заміна конкуренції на координацію поведінки між ними, завищення вартості порівняно з ринковими цінами на аналогічну продукцію, перерозподіл тендерів між лідерами ринку задля утримання цін на вигідному для цих компаній рівні тощо.

Саме тому реформа нової системи, закладена Законом України «Про публічні закупівлі», мала передусім посилити прозорість та конкурентність закупівель, а також запровадити довершеніші механізми впливу на недоброчесних замовників та учасників, що вдаються до заходів спотворення торгів.

Прозорість та конкурентність втілились у системі ProZorro у вигляді головного принципу — «усі бачать усе». І це спрацювало. Уже в перші роки застосування нового законодавства система публічних закупівель стала відкритішою та ефективнішою. У результаті кожен може побачити повну інформацію про процес ведення торгів.

Безперечно, функціонування електронної системи закупівель має низку переваг, а саме:

- велика кількість тендерів, у тому числі тих, які проводять державні та комунальні підприєм��тва, стала доступнішою для бізнесу (малого та середнього), зокрема іноземного, що спростило доступ держави до якісної продукції;

- завдяки вільному доступові учасників до участі в закупівлях збільшилася конкуренція;

- учасники та інші зацікавлені особи отримали можливість слідкувати за процесом закупівлі;

- розширилась можливість учасників щодо оскарження процедури проведення тендеру.

Функціонування ProZorro як обов'язкової системи для всіх закупівель, що перевищують порогові значення (відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі»), дало можливість збільшити обсяг коштів, заощаджених в результаті проведення аукціонів, забезпечило можливість викриття порушень та зловживань, до яких вдаються замовники та учасники закупівель для перемоги в тендері «потрібного» учасника.

Варто зазначити, що прозорість у сфері публічних закупівель не забезпечує відсутності порушень процедур, а питання про дискримінацію учасників торгів є предметом великої кількості оскаржень. При цьому доволі часто дискримінаційні вимоги замовники встановлюють не через недобросовісне ведення закупівлі, а через бажання уникнути ризику саме недобросовісності від учасників. 

Тож реформування системи публічних закупівель передбачає розвиток інституційної структури та професіоналізацію цієї сфери. Так, Законом України «Про публічні закупівлі» передбачена нова організаційна форма проведення тендерів, а саме діяльність уповноваженої особи замовника, яка дає змогу невеликим замовникам, не створюючи тендерних комітетів, проводити закупівлі.

Крім того, задля централізації публічних закупівель, економії ресурсів та стимулювання сучасних методик закупівлі (зокрема, широкого застосування рамкових угод, систем динамічної закупівлі, електронних аукціонів, електронних каталогів та професіоналізації публічних закупівель) було створено Державну установу «Професійні закупівлі», на яку покладено функції централізованої закупівельної організації (далі — ЦЗО).

 Світовий досвід засвідчує, що централізовані закупівлі сприяють стандартизації, професіоналізації, правовій визначеності, запровадженню гнучких методів закупівлі. А отже, мають чимало переваг, і їх користь для замовників очевидна. Можливість об’єднати однотипні закупівлі та проводити їх централізовано суттєво скорочує витрати часу і ресурсів, пов’язаних із закупівлями. А оскільки потреба в контролі державних фінансів й ефективному використанні наявних коштів постійно зростає, у багатьох державах Європейського Союзу (далі — ЄС) та світу вже давно централізували закупівлі в результаті створення ЦЗО на різних рівнях, які забезпечують централізацію попиту та проводять закупівлі для замовників і від імені замовників.

 Створена в Україні ��ерша пілотна ЦЗО ДУ «Професійні закупівлі» вже довела свою ефективність протягом 2017 року, провівши закупівлі в інтересах 13 замовників.

Основні результати роботи ЦЗО за 2017 рік:

- проведено 13 процедур відкритих торгів за 35 лотами в інтересах 20 замовників;

- укладено 22 контракти на загальну суму 6 825 948 грн для 13 замовників;

- закуплено 223 персональних комп’ютери, 23 принтери та багатофункціональних пристрої, 39 679 пачок офісного паперу для друку, 40 240 поштових конвертів, 1 750 папок-реєстраторів тощо;

- досягнуто економії в розмірі 1 029 949 грн, або 13,14 % від очікуваної вартості закупівлі;

- надано консультативні послуги для сімох замовників — центральних органів виконавчої влади, державних підприємств та органів місцевого самоврядування;

- проведено 15 лекцій на тему «Централізація як явище. Особливості централізованих закупівель» у ході одноденних навчальних семінарів для закупівельників, які проводив навчальний центр Державного підприємства «Прозорро». 

 Також задля професіоналізації триває системна робота зі створення та впровадження навчальних програм і тренінгів для закупівельників та учасників.

 Що ж нового чекати від реформи публічних закупівель в найближчому майбутньому?

Уповноважений орган визначив такі кроки реформування системи публічних закупівель:

1. Покращення процесу оскарження в електронній системі.

2. Надання учасникам можливості в системі на виправлення помилок протягом 24 годин.

3. Закупівля за рамковими угодами.

4. Допорогові закупівлі та електронні каталоги.

5. Гармонізація з ЄС.

Уже сьогодні триває активна робота представників Департаменту регулювання публічних закупівель Мінекономрозвитку, спільно з фахівцями ДП «Прозорро», ДУ «Професійні закупівлі» та міжнародних організацій, які надають підтримку реформі публічних закупівель, над впровадженням рамкових угод та електронних каталогів (е-каталоги) у системі. Замовники вже давно очікують можливості укладати рамкові угоди і в такий спосіб проводити довготермінові закупівлі товарів широкого вжитку. А електронні каталоги нададуть можливість полегшити і пришвидшити процес закупівлі, особливо в умовах пониження порогу закупівель з 200 до 50 тис. грн.

Сама ідея полегшення процесу закупівлі для замовників у результаті створення простого механізму вибору товарів через е-каталоги не нова, її використовують усі країни, в яких працюють централізовані закупівельні організації. Завдяки е-каталогам замовник на допорогових закупівлях зможе просто вибрати з переліку товарів ті, що його цікавлять, і здійснити замовлення приблизно так, як у звичайних інтернет-магазинах. А от відбір товарів у каталоги та кваліфікацію постачальників проводитиме адміністратор е-каталогів. На першому етапі це буде ЦЗО, але за прогнозами в подальшому такий інструмент зможуть використовувати і специфічні замовники для власних потреб. Наприклад, такі, як Міністерство оборони та Міністерство охорони здоров’я. Також інструмент е-каталогів заплановано використовувати для вибору товарів у рамкових угодах, які будуть укладені між постачальниками, ЦЗО та замовниками.

Задля покращення процесу оскарження в електронній системі заплановано здійснити такі кроки:

- оплата скарги через систему;

- оскарження лота в багатолотових закупівлях;

- оскарження відміни процедури;

- оскарження відхилення пропозиції;

- зменше��ня можливостей для «тролінгу».

Надання учасникам можливості в електронній системі протягом 24 годин виправити незначні помилки чи неточності уможливить уникнення вимушених відхилень переможця через неточність або неуважність учасника при підготовці та наданні тендерної пропозиції.

 У межах роботи над гармонізацією системи з вимогами країн ЄС можна виділити передусім розробку нових процедур закупівлі — торгів з обмеженою участю та переговорної процедури з попередньою публікацією.

Також відбувається активне опрацювання можливості подання пропозиції від декількох юридичних осіб (консорціум), агрегації потреб та оцінки пропозицій з аномально низькими цінами (антидемпінг). Так, ЦЗО ДУ «Професійні закупівлі» 2017 року вже випробовувала механізм агрегації потреб декількох замовників для отримання найкращої цінової пропозиції. Ідея полягала в тому, щоб зібрати типові потреби від різних замовників (наприклад, потреби в закупівлі паперу) і провести одну процедуру на закупівлю одного товару для різних замовників. На жаль, на сьогодні система не може цього зробити, як і не дає можливості об’єднатись декільком замовникам для закупівлі одного товару з подальшим укладенням окремих договорів за результатами одних торгів. Впровадження такого механізму дасть можливість замовникам об’єднуватись для закупівлі типових товарів, збільшуючи таким чином обсяги і конкуренцію на торгах.

Однією з найпоширеніших скарг щодо недобросовісних учасників є свідоме заниження ними цін на аукціоні і подальша зміна ціни при укладенні договору або після укладення в результаті підписання додаткових угод. Цей механізм працює передусім через небажання або неможливість у зв’язку з обмеженістю термінів у замовника йти на повторні торги, чим і користуються недобросовісні постачальники. Зниження ціни нижче собівартості — аномально низька ціна (демпінг), один з механізмів перемоги на аукціонах, який можливий лише за умови подальшого підвищення ціни до ринкового рівня. Тому розроблення механізму оцінки пропозицій з аномально низькими цінами допоможе боротися з демпінгом та недобросовісними постачальниками. Такі антидемпінгові заходи допоможуть уникнути замовникам порушення законодавства щодо зміни ціни договору, позбавить аукціон недоброчесної конкуренції та забезпечить виконання умов договору без додаткових змін ціни.  

Усі ці заходи покликані вдосконалити систему публічних закупівель і полегшити процес електронних закупівель для учасників.

Отже, не зважаючи на закиди деяких скептиків щодо недолугості системи електронних закупівель «Прозорро», Уповноважений орган продовжує втілювати найкращі європейські практики в публічні закупівлі, розвиваючи як законодавчо, так і системно можливості учасників закупівель. 

Олександр Голубчик, фахівець у сфері публічних закупівель централізованої закупівельної організації ДУ «Професійні закупівлі» 

[radnuk-blog]

Пов’язані особи в публічних закупівлях: кого відхиляємо, а кого залишаємо? Випадок 2. Учасник пов’язаний з уповноваженою особою

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 17 Закону про публічні закупівлі замовник приймає рішення про відмову в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо тендерну пропозицію подав учасник процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника. Якщо пропозицію подав учасник, пов’язаний з членом (членами) тендерного комітету чи уповноваженою особою (особами) замовника, то відхилення такої пропозиції є простою справою: один протокол — і готово. Хоча й тут є нюанси, а саме: як правильно проголосувати за відхилення пропозиції? Розглядаємо різні випадки. І минулого тижня ми з вами розглядали «Випадок 1. Учасник пов'язаний з членом тендерного комітету». Отже наразі продовжуємо дану тему та розповідаємо про випадок другий.

 Випадок 2. Учасник пов’язаний з уповноваженою особою

Описані правила (Випадок 1. Учасник пов'язаний з членом тендерного комітету) загалом підходять і для випадку, якщо в замовника немає тендерного комітету, а роботу з приводу закупівель проводить уповноважена особа, однак з поправкою на засади єдиноначальності в діяльності такої особи. Оскільки учасник, що є пов’язаним з уповноваженою особою, при поданні пропозиції діяв недобросовісн��, його пропозиція має бути відхилена. При цьому уповноваженій особі, що після відкриття нецінових частин тендерних пропозицій виявила пов’язаного із собою учасника, доцільно доповісти про цю обставину своєму керівникові (здебільшого це керівник замовника) для прийняття рішення щодо подальшої участі уповноваженої особи в тендері.  

Більше деталей у статті  «Свій до свого по-своєму, або Пов’язані особи в публічних закупівлях (частина 2)» — випуск журналу № 7 (82) за липень 2018 року, стор. 10–18.

Додатково рекомендуємо ознайомитися зі статтями:

«Свій до свого по-своєму, або Пов’язані особи в публічних закупівлях (частина 1)» — випуск журналу № 6 (81) за червень 2018 року, стор. 10–24.

«Організація роботи тендерного комітету (уповноваженої особи): від “А” до “Я”» — випуск журналу № 11 (74) за листопад 2017 року, стор. 8–15.

[radnuk-blog]

Навчання м. Одеса 9-10 серпня: Прозорі закупівлі: від рішень Антимонопольного до судової практики та моніторингу  http://radnuk.com.ua/Obuchenie/customer/odesa/

[radnuk-blog]

Лист МЕРТУ щодо застосування санкцій

 Міністерство економічного розвитку і торгівлі України оприлюднило на своєму офіційному сайті узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування санкцій, введених Указом Президента України від 14.05.2018 № 126/2018 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 травня 2018 року “Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”.

З текстом розяснення можна ознайомитись за посиланням: goo.gl/fwkTCr

За матеріалами журналу “Радник в сфері державних закупівель”

[radnuk-blog]

Пастки «євроторгів»

 Закон України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон, Закон про публічні закупівлі) вперше для тендерної системи України ввів градацію двох типів процедури відкритих торгів залежно від очікуваної вартості закупівлі. Для простоти сприйняття такої типології в колах закупівельників дорожчі тендери назвали «євроторгами» (або «європорогами», «міжнародними торгами»), у них очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну для товарів та послуг — 133 тис. євро, для робіт — 5 150 тис. євро. Закупівлі ж, за якими очікувана вартість не перевищує зазначені суми, назвали «українськими порогами» (або «українськими торгами», «звичайними торгами»).

Основна відмінність між вищеназваними типами процедури відритих торгів полягає в тому, що в «євроторгах» замовник розглядає тендерні пропозиції учасників до проведення аукціону. І до аукціону допускають лише ті пропозиції, що не відхилені замовником через невідповідність вимогам тендерної документації.  

В «українських» торгах навпаки: учасники спочатку беруть участь в аукціоні. І лише після аукціону замовник розглядає пропозицію, що виявилась найбільш економічно вигідною, та за умови відсутності підстав для відхилення визначає такого учасника переможцем або відхиляє цю пропозицію та розглядає наступну за ціною пропозицію.

Тобто в «євроторгах», конкуруючи ціною на аукціоні, учасники вже впевнені, що їхні пропозиції перевірені та що все добре. І за умови пропозиції найбільш економічно вигідної ціни та надання документів згідно зі статтею 17 Закону про публічні закупівлі будуть визначені переможцями та отримають контракт із замовником. В «українських» же торгах навпаки: торгуючись, учасники ще не знають, чи виявить замовник якісь невідповідності в їхніх документах, що можуть бути підставою для подальшого відхилення тендерної пропозиції.

 Плюси та мінуси двох моделей відкритих торгів

З плюсів «євроторгів» можна назвати те, що учасники на аукціоні можуть запропонувати максимально низьку ціну, адже розуміють, що їм не потрібно буде в майбутньому доводити відповідність своєї пропозиції вимогам тендерної документації, оскаржувати своє відхилення тощо. І за умови пропозиції найнижчої ціни вони гарантовано отримають контракт. Так само замовник має обмежене поле для маніпуляцій у результаті відхилення найдешевшої пропозиції за якісь недоліки. Бо під час розгляду пропозицій учасників замовник не бачить ціни останніх, що додає неупередженості його діям.

Мінус «європорогів», на мою думку, полягає в тому, що вони збільшують ризик змов та шанси «змовників» на практичну реалізацію свого плану та перемогу. І збільшують ризик того, що замовник отримає товар за неконкурентною ціною та, можливо, гіршої якості. Адже за умови використання «змовниками» домовленості із замовником або інструменту оскарження [детальніше див. статтю «Тендерні заручини, або Суть спотворення торгів» — випуск журналу № 11 (74) за листопад 2017 року, стор. 34–41] та допущення помилок іншими учасниками в складі їхніх пропозицій «змовники» можуть залишитись сам на сам на аукціоні. І матимуть усі можливості для того, аби продати замовникові товар за бажаною для «змовників» ціною, а не за вартістю, яка б сформувалась унаслідок конкурентної боротьби. І тоді ні замовник, ні правоохоронні та контрольні органи не зможуть побачити, яка могла б бути економія та різниця у вартості, адже інші учасники свої ставки на аукціоні зробити не мали змоги.

Так само «змовники» не відчувають тиску конкуренції та прозорості під час аукціону, що міг би змусити їх опустити ціну. Це особливо небезпечно тоді, коли очікувана вартість предмета закупівлі є вищою за середні ринкові ціни, що деякі замовники застосовують для того, щоб показати кращі статистичні показники економії, яку вираховують як різницю між очікуваною вартістю та ціною переможної пропозиції.

Також нерідко буває, що конкуренти «змовників», не знаючи про недоліки своїх пропозицій, не мають наміру оскаржувати рішення замовника про допущення пропозицій інших учасників до аукціону. Іноді для того, щоб торги відбулись (адже якщо учасник прийшов на «євроторги» без пари та успішно оскаржить допущення до аукціону пропозицій інших учасників, то торги можуть відмінити взагалі), або не бажаючи витрачати зайвий час та кошти на оскарження, або з інших причин. У результаті скаргу на рішення замовника про допущення інших учасників до аукціону подає один з «парних учасників». А учасники, допуск яких оскаржують, дізнаються про подання такої скарги на етапі, коли вже не мають достатньо часу оспорити рішення про допущення до аукціону скаржника або «пари». У результаті вони не отримають права взяти участь в аукціоні, до якого буде допущена лише «пара». Тож досвідчені учасники, розуміючи таку можливість та заздалегідь виявляючи «пару» (або самі прийшовши з «парою»), починають скаржитись один на одного, у результаті чого замовник ризикує, що торги взагалі не відбудуться або відбудуться із сумнівною конкуренцією за результатами таких оскаржень.

«Українські» торги мають свій мінус. Учасники пропонують ціну на аукціоні, ще не будучи впевненими в тому, що у випадку, якщо саме вони отримають контракт, їхня пропозиція виявиться найбільш економічно вигідною. Іноді ця невпевненість може стримувати учасників пропонувати нижчу ціну.

З плюсів «українських» торгів відзначу менший ризик змов та негативних наслідків від «парної участі», адже ціною конкурують всі. З одного боку, це змушує «пару» знижувати вартість своїх пропозицій, з іншого — стримує замовника від ��адуманих відхилень найбільш економічно вигідних пропозицій.

Однак, окрім ідеологічних плюсів та мінусів, про які я зазначила вище, є ще певні прогалини нормативного регулювання в застосуванні двох типів (моделей) процедури відкритих торгів, що пов’язано з новизною даного інституту для української закупівельної сфери.

 Прогалини нормативного регулювання «євроторгів»

та правозастосування як шлях вирішення окреслених проблем

Про певну недосконалість нормативного регулювання «євроторгів» поговоримо далі. Так, відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 27 Закону «у разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до положень частини четвертої статті 10 цього Закону у день і час закінчення строку подання тендерних пропозицій, зазначених в оголошенні про проведення процедури закупівлі, електронною системою закупівель автоматично розкривається частина тендерної пропозиції з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, та інформацією і документами, що містять технічний опис предмета закупівлі».

Зазначена норма містить низку недоліків, частина з яких була мінімізована правозастосуванням, а частина так і залишилась жодним чином не вирішеною. Однак і перший, і другий блок недоліків потребують законодавчих змін, адже задля ефективного правозастосування та неухильного виконання норми вона повинна бути виписана так, щоб не допускати подвійного трактування та можливостей для маніпуляцій.

Перший недолік — це сама модель розкриття, закладена в основу Закону. Тобто, згідно з редакцією норми, система повинна бути побудована таким чином, щоб мати можливість самостійно визначити, що потрібно розкривати, а що ні. Адже Законом ні на замовника, ні на учасника не покладено обов’язок сортування документів на ті, що розкриваються спочатку, і ті, які повинні розкриватись прямо перед аукціоном.

Очевидно, що функціонал навіть найкращої системи в світі навряд чи дозволить без втручання людини розсортувати документи тендерної пропозиції в такій моделі. Зазначене призводить до відсутності відповідальності в жодної з дійових осіб процедури закупівлі як за те, що потрібні документи не розкрились, так і за те, що розкрились ті документи, які не повинні були розкриватись.

Наприклад, усім відома проблема «відкритої ціни», коли інформація про ціну стає доступною для перегляду ��сім охочим не перед самим початком аукціону, а раніше [детальніше див. статтю «Прозорість з наслідками, або Граблі «відкритої ціни» — випуск журналу № 1 (76) за січень 2018 року, стор. 34–37]. Це відбувається тому, що учасник завантажив документ із ціною на електронному майданчикові в інше поле — у ту частину документів, яка розкривається задовго до початку аукціону, а замовник вимагав у документації надати в складі тендерної пропозиції такий документ, попри те, що функціонал системи побудований таким чином, що документ із ціною не повинен бути в окремому файлі, а ціна повинна просто завантажуватись у систему шляхом заповнення окремих полів. Це стає підставою для відміни процедури закупівлі, адже порушується логіка «євроторгів», яка передбачає, що до аукціону ніхто не може бачити стартову ціну пропозицій учасників. І таке порушення виправити неможливо.

Кого покарати в такому випадкові? Жоден нормативний документ не зобов’язує учасника завантажувати документ із ціною в «закриту частину» на майданчикові. Замовникові ніщо не забороняє вимагати окремий документ із ціною, та й сам замовник не має жодної можливості вплинути на процес та повноту розкриття пропозицій. Система очевидно не має технічних можливостей розсортувати документи, прізвища, імена та по батькові осіб та інших ознак деліктоздатності.  

Також можна навести інший приклад, коли замовник відхиляє пропозицію учасника за відсутність якогось документа в її складі. Відхилений учасник скаржиться до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі — Колегія) та посилається на те, що зазначений документ він завантажив, але система чомусь його не відкрила. Найімовірніше, що учасник завантажив цей документ саме в «закриту частину», і він відкриється перед початком аукціону. Порушень у цих діях учасника також немає, адже, повертаючись до попереднього абзацу, немає нормативного акта, який зобов’язував би учасника завантажувати документи в окремі частини та визначав би, що й куди завантажується.

Замовника також важко звинуватити в порушенні, адже він не бачить документа в складі пропозиції та цілком логічно доходить висновку, що його немає. Учасникові в майбутньому важко буде довести на засіданні Колегії факт наявності такого документа, оскільки засоби доказування дуже обмежені. Учасники можуть спробувати використати відеофіксацію процесу відкриття свого електронного кабінету, потрібного документа, що дасть можливість ознайомитися з останнім та впевнитись в його наявності (якщо функціонал майданчика, звісно, дає можливість здійснити зазначене). Або у випадку, якщо електронні майданчики чи ДП «Прозорро» мають/матимуть доступ до «закритої частини», принести відповідні докази від них.

Однак усі ці інструменти є сумнівними з погляду можливості практичної реалізації та доцільності. Наприклад, можливості майданчиків чи ДП ознайомлюватись із «закритою частиною» пропозиції учасників, бо це створює ризики розголошення інформації про ціну. Однак у підсумку учасник з високою ймовірністю не буде допущений до аукціону, при цьому не порушивши жодного нормативного акта або вимог тендерної документації.

Друга проблема, яку сьогодні вирішують правозастосуванням, однак від цього вона не зникає, — це перелік документів, що повинні відкриватись у «євроторгах» на першому етапі розкриття.

У нормі Закону про публічні закупівлі (абзац 2 частини 1 статті 27 Закону) зазначено: «…частина тендерної пропозиції з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, та інформацією і документами, що містять технічний опис предмета закупівлі».

По-перше, що таке «технічний опис предмета закупівлі»? У пункті 3 частини 2 статті 22 Закону зазначено, що тендерна документація повинна містити: «інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби — плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами».

Однак за статтею 27 Закону розкриваються тільки інформація та документи, що містять технічний опис предмета закупівлі.

Чи відносяться до технічного опису технічні, якісні та кількісні характеристики до предмета закупівлі, технічна специфікація, плани, креслення, малюнки, зазначені показники, якщо технічний опис скласти неможливо, тощо? На це питання Закон не дає чіткої відповіді.

Як наразі вирішують цю проблему? Правозастосовною практикою сформовано трактування, що це все (припис пункту 3 частини 2 статті 22 Закону) відноситься до технічного опису, однак тут варто зазначити, що правильним з погляду правил нормотворчості було б використання однакових дефініцій і в 22-й, і в 27-й статтях Закону.

По-друге, стаття 22 Закону передбачає, що тендерна документація повинна містити інформацію про місце та строк поставки товару/виконання робіт/надання послуг, проект договору про закупівлю, строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, вимогу про надання забезпечення тендерної пропозиції тощо. І якщо замовник, цілком обґрунтовано, визначає в тендерній документації спосіб документального підтвердження відповідності цим вимогам, тоді якщо читати прямо статтю 27 Закону, то зазначені документи не повинні відкриватись на першому етапі розкриття.

За наслідком правозастосування було сформовано підхід, що все це замовник повинен розглядати саме перед аукціоном (про причини такого підходу йтиметься далі), однак очевидно, що Закон у цій частині потребує відповідних змін.

По-третє, абзац 1 частини 5 статті 28 Закону про публічні закупівлі визначає, що «в разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначає відповідність учасників кваліфікаційним критеріям до проведення автоматичної оцінки тендерних пропозицій...»

Тобто фактично Закон передбачає, що до аукціону замовник розглядає відповідність тендерної пропозиції виключно технічним вимогам та кваліфікаційним критеріям. Питання відповідності кількісним характеристикам, згоди з проектом договору, строкам поставки, надання тендерного забезпечення тощо за логікою цієї норми замовник не повинен розглядати до аукціону.

При цьому вже в наступному абзаці частини 5 статті 28 Закону сказано, що «після оприлюднення замовником протоколу розгляду тендерних пропозицій електронною системою закупівель автоматично розсилаються повідомлення всім учасникам тендеру та оприлюднюється перелік учасників, тендерні пропозиції яких не відхилені згідно з цим Законом».

Із зазначеної норми можна дійти висновку, що все ж до аукціону допускають лише ті пропозиції, які не відхилив замовник. А якщо подивитись далі статтю 30 Закону, то замовник відхиляє пропозиції, зокрема, і у випадку їх невідповідності вимогам тендерної документації або невідповідності учасника кваліфікаційним критеріям, що є більш ширшим визначенням, ніж застосоване в статті 28 Закону. Зазначена плутанина в нормах була вирішена також правозастосуванням.

Орган оскарження (Антимонопольний комітет України) і уповноважений орган (Міністерство економічного розвитку і торгівлі України) прийняли єдину позицію, що відхилення за невідповідність пропозиції вимогам документації, за ненадання тендерного забезпечення та невідповідність учасника кваліфікаційним критеріям в «євроторгах» має відбуватись до аукціону.

Після аукціону правомірним може бути визнане відхилення замовником пропозиції учасника, який відмовився підписувати договір, не надав документи згідно зі статтею 17 Закону, за наявності передбачених цією статтею підстав, або за надання недостовірної інформації у складі тендерної пропозиції в частині нецінових критеріїв оцінки (що впливає на значення нецінових критеріїв).

 Висновок

Підсумовуючи вищевикладене, можна констатувати, що законодавчих прогалин та неузгодженостей щодо «євроторгів» чимало, та вже сьогодні їх можна чітко викристалізувати та сформувати зміни, що їх усунуть. А поки відповідні зміни не внесено, то учасникам і замовникам залишається лише слідкувати за правозастосуванням, уважно готувати документи та рішення, зважаючи на описану специфіку «євроторгів». Контрольним же органам, уповноваженому органові та органові оскарження важливо до цього часу мати спільну позицію в частині застосування таких норм, адже тоді саме ця спільна позиція зможе на перехідний період заповнити правовий вакуум та дати рецепти для бізнесу і замовників, як уникнути помилок та не потрапити в «пастки євроторгів».

 Агія Загребельська, державний уповноважений Антимонопольного комітету України, член Постійно діючої адміністративної колегії

Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель

[radnuk-blog]

Якщо замовник двічі відмінив тендер через відсутність достатньої кількості учасників, то чи повинен замовник при застосуванні переговорної процедури вимагати забезпечення тендерної пропозиції та/або забезпечення виконання договору?

#Поради_від_Радника 

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) замовник застосовує переговорну процедуру закупівлі як виняток у разі, зокрема, якщо він двічі відмінив тендер через відсутність достатньої кількості учасників. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, які замовник визначив у тендерній документації. Отже, звертаємо увагу, що вимоги стосуються саме учасника, а не переможця. Також у переговорній процедурі не передбачено подання тендерної пропозиції, тому й тендерне забезпечення для проведення переговорів не подають. Щодо забезпечення виконання договору: дану вимогу встановлюють до переможця, а не до учасника.

Також, згідно зі ст. 26 Закону, замовник має право вимагати від учасника-переможця внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією. Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених ст. 37 цього Закону, а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом п’яти банківських днів з дня настання зазначених обставин. Розмір забезпечення виконання договору про закупівлю не може перевищувати п’яти відсотків вартості договору. Кошти, що надійшли як забезпечення виконання договору (якщо їх не повертають), підлягають перерахуванню до відповідного бюджету, а в разі здійснення закупівлі юридичними особами (їхніми об’єднаннями) не за бюджетні кошти — перераховують на рахунок таких юридичних осіб (їхніх об’єднань). Детальніше з даним питання можливо ознайомитися у випуску журналу № 4 (79) за квітень 2018 року на стор. 48.

[radnuk-blog]

МЕРТУ надало роз'яснення щодо участі нерезидентів в публічних закупівлях

На офіційному сайті Мінекономрозвитку України оприлюднено лист від 17.01.2018      № 3304-06/1900-06, в якому Уповноважений орган надав роз'яснення рекомендаційного характеру щодо окремих питань участі нерезидентів в публічних закупівлях.

Так, в листі зазначено наступне.  Оскільки вимоги у тендерній документації встановлюються замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи із специфіки предмету закупівлі з урахуванням статті 5 Закону про публічні закупівлі (далі - Закон) та з дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону, замовникам доцільно конкретизувати вимоги щодо подання документів у складі тендерних пропозицій іноземними учасниками або надання відповідної інформації, у разі якщо документи не передбачені законодавством країни, де зареєстровані такі учасники. Разом з тим, якщо учасниками процедури є іноземні учасники,  вони можуть надавати замовнику документи та інформацію на підтвердження відповідності встановленим у тендерній документації вимогам з урахуванням законодавства країни реєстрації такого учасника.

При цьому, Уповноважений орган нагадує, що у разі якщо тендерна документація не містить відповідної конкретизації, будь-яка фізична або юридична особа має право звернутись до замовника за роз’ясненням у порядку визначеному статтею 23 Закону, або оскаржити положення тендерної документації у строки та порядку, передбаченому статтею 18 Закону.

В листі також надано рекомендації щодо вимоги від учасників-нерезидентів надання забезпечення тендерної пропозиції у вигляді гарантії та надано роз’яснення щодо здійснення нерезидентами оплати за подання скарг до органу оскарження.

З текстом листа МЕРТУ можні ознайомитись за посиланням: goo.gl/SU2GwY

 За матеріалами журналу “Радник в сфері державних закупівель”

[radnuk-blog]

Читайте у журналі "Радник в сфері державних закупівель" № 1 (76) за січень 2018р., для передплатників програми радник-інфо http://radnuk.com.ua/radnuk-info/ журнал доступний для завантаження. - Консультації для учасників - Консультації для замовників - Статті, надруковані в журналі «Радник в сфері державних закупівель», що стануть у пригоді замовникам та учасникам закупівель - Плануємо на початку та протягом року. Найголовніші нюанси планування - Закупівлі енергосервісу через ProZorro: прозорість, масштаб інвестування та прогнозування - Рекомендації щодо планування. Моніторинг цін при формуванні очікуваної вартості предмета закупівлі - Обережно: учасник з модельним статутом! - Прозорість з наслідками, або Граблі «відкритої ціни» - Позиції Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України - Цікаві рішення органів судової влади у сфері публічних закупівель - Та багато іншої цікавої інформації

Також не забувайте для передплатників працює безкоштовна гаряча ? телефонна лінія для консультацій з 16:00 до 17:30 з понеділка по четвер. Та за посиланням http://radnuk.com.ua/interactivervd/ Ви маєте можливість поставити питання спеціалістам редакції в будь-який час, на яке отримаєте відповідь. тел./факс:(044) 451-85-71 radnukdz@gmail.com

[radnuk-blog]

Уряд ухвалив рішення про розширення Національного переліку основних лікарських засобів

 На своєму засіданні, яке відбулось 13 грудня 2017 року, Кабінет Міністрів України прийняв 2 постанови, що передбачають забезпечення українців медичними препаратами у наступному році. Зокрема Уряд вирішив додати до Національного переліку основних лікарських засобів ще 60 діючих речовин: 18 МНН, що включені до оновленого видання рекомендацій ВООЗ, 28 МНН, що включені до державних програм та субвенцій на інгаляційні засоби для наркозу та 14 препаратів для надання екстреної допомоги. Тобто, відтепер загальна кількість препаратів, що включені до Нацпереліку і мають забезпечуватися на 100% у закладах охорони здоров’я становить 427 препаратів. Окремо вирішили продовжити дію Постанови №1303, яка забезпечує пільгові категорії населення медичними препаратами та виробами, яких нині немає в Нацпереліку. Ця постанова продовжуватиме працювати протягом перехідного періоду. Наразі з текстом постанови можна ознайомитись на офіційному сайті Міністерства охорони здоров'я України за посиланням: goo.gl/aLbp5S За матеріалами прес-служби МОЗ України

[radnuk-blog]

Читайте у журналі "Радник в сфері державних закупівель" № 12 (75) за грудень 2017р., для передплатників програми радник-інфо http://radnuk.com.ua/radnuk-info/ журнал доступний для завантаження.

http://radnuk.com.ua/publications/articles/articles-1_10740.html

[radnuk-blog]

 Наслідки Закону № 1982, щодо використання печаток, для сфери публічних закупівель.