#сарматське море

[greenpostua]

🎉 Сьогодні виповнюється 35 років природному заповіднику «Медобори».

Колись це місце було дном Сарматського моря і доказом цьому є Товтри — скелясті вапнякові підвищення, утворені 15-20 млн років тому. Медобори є найбільш збереженою частиною Товтрового пасма. Територія заповідника сягає 9516,7 га, на яких місцеві мешканці вже потихеньку чекають весну: кажан намагається додивитись останні сни, сорокопуд облітає територію, козулі шукають рештки трави, а водоплавні птахи досі продовжують купальний сезон, бо водойми не замерзли.

📸: Природний заповідник «Медобори»

[nelligekata]

ДНІСТРОВСЬКИЙ КАНЬЙОН: НАРОДЖЕННЯ З БЕЗОДНІ

Андрій М. ЗАМОРОКА

Береги Дністра нагадують “галицький пляцок” – відклади різних періодів строкат�� нашаровані один на інший. На вершинах каньйону розташовані наймолодші породи, а чим ближче до водного плеса, тим старішими вони стають… Найцікавіше, те що породи залягають майже рівними непорушеними шарами з дуже незначним нахилом до південного сходу. В окремих місцях спостерігаються значні накопичення якогось одного часу, а у інших місцях – іншого. Це пояснюється поступовим заповненням морських западин у різні періоди й зміни рельєфу дна. Особливістю Дністровського каньйону є те, що він розпочинається відкладами юрського та крейдового періодів поблизу с. Нижнів Івано-Франківської області, а закінчується набагато древнішими – Силурійськими, в околицях с. Трубчин Тернопільської області. Впродовж усіх 250 кілометрів можна спостерігати виходи все більш древніших порід. Але розпочнемо із самого початку…

З початком кайнозойської ери 65 млн. років тому терени Дністровського каньйону все ще займає мілке і тепле море з дрібними лагунами та острівцями. На його сході, з півночі на південь, широкою смугою, через сучасні Тернопільську та Хмельницьку області, простягся величезний бар’єрний кораловий риф, який тепер відомий під назвою Товтри і Медобори. Наприкінці Олігоцену – близько 25 млн. років тому, – під натиском Африки, по всій Європі розпочалось Альпійське горотворення. Величезн��ю дугою від Альп до Балкан з моря виступили Карпати, які, натиснувши на сучасне Поділля, спричинили його – тоді ще морського дна – розламування. Крайні терени подільської плити дуже швидко провалились у земні надра, утворивши зовнішню частину передкарпатського крайового прогину. Одночасно почалось опускання всього Поділля і Передкарпаття, на території яких утворилось Сарматське море. З ростом Карпат, знову відбулось підняття всієї території. Море відступало на південний схід, а у слід за ним побігли річки, і первісний Дністер також. Його руслом став величезний розлом, який нині ми називаємо Дністровським каньйоном, а сталось це близько мільйона років років тому, коли морські води цілком відступили до теперішнього басейну Чорного моря. За понад мільйоноліття ріка промила мальовничу долину, якою нині, із захопленням, мандрують туристи. Дністровський каньйон – це величезна книга, і треба бути уважним читачем, аби її прочитати…