#туберкульоз

[tzeinform]

12-а філія військового шпиталю ім. Бурденко (Пушкіно, Московська, РФ) припинила приймання хворих на туберкульоз військовослужбовців в зв'язку з значним перевищенням кількості пацієнтів стаціонарній кількості місць (250). Станом на 01.01.2025 року в закладі знаходилось 946 пацієнтів.

ГЗМ tZE inform https://timeze2019.blogspot.com/p/tze.html

[uacrisis]

🙋‍♂️Станом на липень поточного року в Україні знаходилося 158308 осіб, які живуть з ВІЛ🙋‍♂️Станом на липень поточного року в Україні знаходилося 158308 осіб, які живуть з ВІЛ

[starlitfragments]

Відео зняте ранньою осінню.

Це місце, куди я постійно повертаюся — просто пройтися й побути наодинці з тишею. Люблю його атмосферу)

Розкажу вам трішки про це чудо архітектури✨️

Це ‐Підгорецький замок . Хороше місце, якщо ти любиш історії з присмаком містики як і я. Колись розкішна резиденція, потім військовий штаб, а ще пізніше… лікарня для хворих на туберкульоз. Атмосфера там відповідна — облуплені стіни, довгі коридори й тиша. Кажуть, уночі тут можна почути кроки і відчути чийсь погляд.

Неподалік є кінна ферма з видом на замок. Там можна погладити милих скакунів, покататися на них і смачно поїсти в місцевому кафе.

[svyatosogodni]

🎗 24 березня – Всесвітній день боротьби проти туберкульозу Туберкульоз – не історія з минулого, а реальна загроза сьогодення. Але хороша новина – його можна попередити й вилікувати! Перевіряйте здоров’я, будьте уважні до себе та рідних. А головне – не ігноруйте симптоми. Знання рятують життя! Більше про Всесвітній день боротьби проти туберкульозу читайте у нашій статті https://sogodnisvyato.com.ua/vsesvitniy-den-borotby-ppoty-tuberkulozu/

[newsundphotos]

КНДРівці імітують туберкульоз, щоб не воювати в Україні

За даними нового звіту, сім’ї в КНДР змушені платити хабарі, які перевищують середню місячну зарплату у понад 100 разів, щоб отримати фальшиві довідки про туберкульоз і таким чином запобігти відправленню своїх синів на російський фронт. Як передає Третє око, про це пише Newsweek.  Що відомо Вартість підкупу лікарів для отримання фальшивих довідок про туберкульоз зросла у п’ять разів за…

[fotoinform]

У Кіровоградській ОВА обговорили стан профілактики туберкульозу та ВІЛ/СНІДу в Олександрійському районі

[medikom-clinic]

Основні напрямки хірургії: вибір оптимальної процедури

Хірургія, без сумніву, є однією з найбільш складних і відповідальних галузей медицини. Вибір правильного типу операції в області загальної хірургії може вирішити долю пацієнта. В уяві багатьох людей, хірургічне втручання - це складний та небезпечний процес, проте з правильним підходом та належною підго��овкою медичного персоналу, він може бути успішним та допомогти вилікувати пацієнта від різних захворювань. Напрямки хірургії, такі як нейрохірургія, кардіохірургія та ортопедія, відіграють важливу роль у забезпеченні медичної допомоги та покращенні якості життя пацієнтів.

Основні види хірургічних втручань

Абдомінальна хірургія

Гепатобіліарна хірургія. Операції, що стосуються печінки, жовчного міхура та жовчних шляхів.

Гастроінтестинальна хірургія. Втручання в органи травного тракту, такі як шлунок, кишківник та проктосигмоїдний відросток.

Мінімально-інвазивна хірургія. Використання маленьких розрізів та відеокамер для виконання операцій, що зменшує ризик ускладнень та сприяє швидшому одужанню пацієнта.

Торакальна хірургія

Хірургія легень. Втручання, спрямовані на лікування захворювань легенів, таких як рак, туберкульоз або пневмонія.

Кардіохірургія. Операції на серці та судинах для лікування серцевих захворювань, включаючи коронарну артеріальну хірургію та реконструкцію клапанів серця.

Фактори вибору операції

Перед вибором операції, лікарі враховують кілька важливих факторів:

Діагноз та стан пацієнта. Деякі хвороби можуть вимагати певного типу втручання залежно від їх складності та про��ресування.

Медична історія. Попередні операції та стан здоров'я пацієнта можуть вплинути на вибір оптимального методу лікування.

Ризики та користі. Лікарі завжди враховують можливі ускладнення та прогноз післяопераційного відновлення.

Вибір оптимальної операції - це завдання, яке вимагає від лікаря не лише великих знань та навичок, а й врахування індивідуальних потреб кожного пацієнта. Правильне рішення може значно полегшити процес одужання та покращити якість життя.

Незалежно від напрямків хірургії, важливо пам'ятати, що вибір операції - це складний та відповідальний процес, який потребує індивідуального підходу до кожного випадку. Перед прийняттям рішення, лікарі завжди обговорюють всі альтернативи з пацієнтом, щоб обрати найкращий шлях лікування.

[drpbk-collegelibrary]

24 березня -Всесвітній день боротьби із захворюванням на туберкульоз. Матеріали до виховної години

Щороку 24 березня відзначається Всесвітній день боротьби з туберкульозом (World TB Day). Саме в день німецький мікробіолог Роберт Кох заявив про зроблене ним відкриття збудника туберкульозу, щоб підвищити обізнаність і розуміння про одного з найбільших у світі інфекційних вбивць і стимулювати дії для подолання його руйнівного впливу на здоров’я, соціальний та економічний вплив у всьому світі.…

[dokumentalist]

Оцифровані відеоархіви телепередач. Березень, 2001 рік. ТНК. ТБ "КАНАЛ 402". Ведуча Ірина Мазурук. Сюжет Ярослава Гнеся про туберкульоз. Говорить Володимир Вагилевич. (2.52) (250)

[maarchantal]

Я їм сказала що мати тереза дурила людей, і що люди які туди потрапляли тримались всі в одному підвалі, і якщо ти образно прийшов із застудою то вже заробляв там туберкульоз і звісно помирав якщо не втік вчасно, а вони почали казати що це про неї погано говорять вже після її смерті не через те що тільки тоді журналістам відкрився доступ до монастиря а бо диявол керує світом звісно)

Якогось хуя сьогодні всі вирішили вихваляти мати терезу. Типу яка вона свята й прекрасна і як там посміли про неї щось сказати в якісь пісні

Бляха та вона була сука припіждена яка тримала хворих людей в нелюдських умовах і підкупляла журналістів щоб ті писали статті яка вона кльова. Бо коли тереза хворіла, чогось і монастирі своєму не лікувалась, а їхала в місцеву лікарню

І про це все дізнались вже аж після її смерті, подивившись на статистику померлих в монастирі і дізнавшись про багато що від родичів

Це була рідкісна сука і це ЖАХЛИВО що про це майже не згадують, адже вона вбила більше ніж випустила зі своїх підвалів

[eu-ukraine]

COVID-19 та туберкульоз: як не сплутати хвороби

Коронавірусна хвороба COVID-19 та туберкульоз мають схожі симптоми. Обидва захворювання можуть мати тяжкі наслідки для життя та здоров’я людини, тому варто знати, як їх відрізнити та коли звертатись за медичною допомогою. За даними Центру громадськог... Читати далі »

[uacrisis]

💊 Через напад рф на Україну багато українців змушені покинути свої домівки. Для людей з ВІЛ чи хворих на туберкульоз важливо не переривати прийом лікарств. Де можна отримати потрібні ліки - читайте в матеріалі 👇

[kiramilko]

Я зайшла у бібліотеку, щоб перевірити в каталозі розташування картин Хаммерсхьоя, і з відчуттям мисливиці-колекціонерки оголосила цей список музеїв своєю ціллю у житті.

Я вже була в Ordrupgaard i SMK, на черзі — Колекція Гіршпрунга (Den Hirschsprungske Samling). Це художній музей данського мистецтва ХІХ століття, куди ввійшла приватна колекція виробника тютюну Генріха Гіршпрунга (Heinrich Hirschsprung). Я потрапила на період експозиції двох виставок. Одна присвячена темі хвороби в творчості данських митців, інша — лесбійській парі Емілі Мундт (Emilie Mundt) і Марі Луплау (Marie Luplau).

Художниці Емілі Мундт i Марі Луплау були політично активними лесбійками. У Данії офіційно навчатись жінкам було дозволено з 1888 року; тож Емілі i Марі отримали художню освіту в Мюнхені та Франції, а коли повернулись у Копенгаген, відкрили власну школу малювання для жінок. Важливу підтримку їм надали батьки Марі. Її матір була феміністкою та активною учасницею руху за права жінок, а батько пастором. Натомість Емілі рано втратила матір і зростала з батьком традиційних поглядів, тому змогла розпочати свою творчу кар'єру лише після його смерті (їй тоді було 29-30 років, а навчалась вона на вчительку; досить...типовий вибір професії). На другій фотографії твори художниць.

Моя свідомість знову розчинилась у роботах Хаммерсхьоя. Вони ніби чистий лист, куди можна вкласти безліч сюжетів, мелодій, слів, спогадів. Картини інших художників, представлених поруч, виглядають пошло і перенасичено. Щоправда, крім «Сліпої» Ейнара Нільсена (Ejnar Nielsen), третя фотографія. Це той самий образ, що я бачила в SMK: те саме обличчя, руки, фігура. На цьому зображенні художник переносить жінку на вулицю. Він знову виділяє контрастом два світи: занурену у відчуття темну постать і оточуючий примарний світ.

А далі хвороба — тема, яка переслідувала XIX століття фізично та приваблювала медиків і митців. Вражає, як скандинавські художники відтворюють різноманіття сюжетів, присвячених хворобі: дитина в ліжку з напіввідкритим очима, родина зібралась біля жінки під час гіпнотичного сеансу, дівчинка поруч із напівмертвою сестрою в ліжку, відсутній погляд жінки на подушці, хлопчик обперся на лікоть і перебирає пальчиками стрічку, дитяча палата з хворими на туберкульоз, діти в лікарні, які пишуть листи батькам, істерія. Так, Едвард Мунк (Edvard Munch) особливо наполегливо практикував форми та відтінки зображуваних. На четвертій фотографії — обличчя Софі, сестри художника, яка померла від туберкульозу. Це елементи картини «Хвора дитина» (1885–1886), виконані в техніці літографія.

Місце: Den Hirschsprungske Samling

[svyatosogodni]

Всесвітній день боротьби проти туберкульозу ⠀ Відзначається щороку 24 березня. Цього дня у 1882 році німецький вчений Роберт Кох відкрив збудника цієї хвороби. Туберкульоз є однією з найсмертоносніших інфекційних захворювань у світі, яка щороку забирає життя мільйонів людей. Які симптоми, причини та методи лікування туберкульозу, і чому ця хвороба все ще залишається глобальною проблемою для людства? Про це читайте у нашій статті https://sogodnisvyato.com.ua/vsesvitniy-den-borotby-ppoty-tuberkulozu/

[zhitomir]

Житомирщина святкує 150-річчя від дня народження Лесі Українки

Сьогодні, 25 лютого, на всеукраїнському та міжнародному рівнях відзначається 150-річчя з дня народження нашої славетної землячки – письменниці, перекладачки, фольклористки та культурної діячки Лесі Українки. На честь ювілею десять незвичних образів Лесі Українки представив у Житомирі Олександр Грехов - київський художник-ілюстратор, відомий серією робіт «Квантовий стрибок Шевченка». Цього разу він вирішив пофантазувати з образом Лесі та показати, як поетеса могла б виглядати на полотнах відомих художників минулого: Ван Гога, Казимира Малевича, Піта Мондріана, Василя Кандинського, Сандро Боттічеллі, Соні Делоне, Роя Ліхтенштейна, Фріди Кало, Пікассо.  «Маємо навчитися розмовляти з митцями не як з пам’ятниками, а як зі звичайними людьми, а образи їх можна використовувати не тільки на вишиванці, а зробити популярними у соціальних мережах», – каже автор.  Національний герой, за переконанням Грехова, має бути «живим» та вплетеним у сучасний світ.   

«Я намагаюся зробити Лесю більш сучасною та продвинутою, аби моє покоління та покоління після мене могло переосмислити саму поетесу та її творчість», – зазначив художник.

Виставка «Десять обличь Лесі» експонується у Будинку української культури (вул. Велика Бердичівська, 61/18). Її переглянути можна до 24 березня.

  Ексклюзивний конверт і марка із зображенням Лесі Українки

Сьогодні, 25 лютого, до 150-річчя від дня народження Лесі Українки Укрпошта випустила ексклюзивний художній немарко��аний конверт і власну марку з її зображенням.  

«До 150-річчя від дня народження Лесі Українки національний поштовий оператор створив та випустив новий ексклюзивний конверт із зображенням української поетеси. Портрет Лесі Українки зроблений у патріотичних блакитно-жовтих кольорах та сучасній техніці постеризація, що нагадує поп-арт і роботи Енді Воргола. Автор малюнку поєднав традиційні патріотичні мотиви та сучасне мистецтво», – зазначив Міністр інфраструктури Владислав Криклій.

На конверті також зображені найвідоміші рядки з віршів поетеси.

  Влада вшанувала пам’ять Лесі Українки

Керівництво Житомирської обласної ради вшанувало пам'ять у Літературно-меморіальному музеї та біля пам'ятника Лесі Українки у місті Новоград-Волинський.  

«У День народження Лесі Українки завітав на Батьківщину нашої геніальної землячки у Новоград-Волинський. Неймовірно сильна та талановита жінка, письменниця, поетеса, драматург, перекладачка, фольклористка, культурна й громадська діячка та євроінтегратор України. Все це про нашу Лесю. Твори Українки визнано шедеврами світової літератури», – повідомив у Facebook голова облради Володимир Федоренко.

Від імені президента Володимира Зеленського встановлено кошик квітів до пам’ятника письменниці у Києві. Також від глави держави встановлено квіткову композицію на могилі Лесі Українки на Байковому кладовищі у столиці. 

Лариса Петрівна Косач

Лариса була другою із шести дітей Косачів. Батько і мати Лесі походили зі шляхти: Петро Косач – із заможного українсько-козацького шляхетства, яке мало власний герб і після ліквідації Гетьманщини отримало права російського дворянства, а Олена Пчілка – із роду Драгоманових, що належав до козацької старшини. Навчання отримала переважно домашнє. Спочатку навчалася за програмою матері (Олена Пчілка взагалі принципово до 5-го класу вчила своїх дітей вдома, українською мовою, остерігаючись, щоб російська школа їх не зіпсувала), пізніше окремі вчителі приходили до неї додому, бо через туберкульоз кісток, який діагностували в десятилітньому віці, Леся тривалий час була прикутою до ліжка. Попри це, Леся Українка досконало вивчила з десяток мов, серед яких були французька (французькою володіла краще, ніж російською), німецька, англійська, італійська, польська,  болгарська, а також латина і грецька. В Єгипті почала вчити іспанську. Перекладала Байрона, Шекспіра, Гоголя, Міцкевича, Гейне, Гюго, Гомера.  У 19 років написала для сестер підручник «Стародавня історія східних народів», Інформує Український інститут національної пам'яті. Через хворобу (а точніше – через потребу постійного лікування) Леся Українка об’їздила всю Європу, довгий час жила в Італії та Єгипті, три роки прожила в Криму, в Ялті. Любила бувати в театрі та опері (відвідала майже всі найкращі європейські театри), прекрасно розбиралася в європейському мистецтві, скрізь записувалася до найкращих бібліотек, цікавилась новинками літератури та науковими працями. Критикувала «народництво» і всіляко просувала європейські тенденції в українську культуру, стала однією з провісників модернізму в українській літературі. Леся Українка разом з Оленою Пчілкою, Наталею Кобринською, Ольгою Кобилянською та іншими письменницями мала величезний вплив на розвиток феміністичної течії в українській літературі. Її жіночі образи – вільні у своєму виборі, самодостатні, горді і незалежні, що для того часу було абсолютним викликом, особливо на теренах Російської імперії. Друкувалася на сторінках започаткованого в 1887 році жіночого альманаху «Перший вінок», біля витоків якого стояли Наталя Кобринська та Олена Пчілка. Підтримувала емансипацію та жіночі рухи, які виступали за більші можливості для жіночої самореалізації.  

У 1888 році разом з братом Михайлом стала співорганізатором літературного гуртка української молоді «Плеяда». Серед членів гуртка були Людмила Старицька, Володимир Самійленко, Іван Стешенко, Агатангел Кримський, Максим Славінський, Олександр Черняхівський та інші. Леся не лише писала власні твори, але й активно займалася перекладами, адаптуючи європейську класику до українського читача. На той час українська література, яка була переважно сконцентрована на зображенні села, зіткнулася з проблемою нестачі слів для збільшення образності. Тому українська інтелігенція взялася за модернізацію української мови. Зокрема, Лесі Українці ми завдячуємо слів «промінь», «напровесні», Олена Пчілка ввела в лексикон українців слова «палкий», «мистецтво», «переможець», «нестяма», а Михайло Старицький подарував нам такі слова, як «мрія», «майбутнє», «байдужість», «завзяття», «темрява», «страдниця» та ін. Все її життя було боротьбою: з хворобою, із суспільними догмами, за право бути українкою, мати власну думку, жити своїм розумом, не бути ні від кого залежною. Іван Франко назвав Лесю Українку «єдиним мужчиною в нашому письменстві». Останні роки прожила в Єгипті та різних містах Грузії, куди переводили по службі її чоловіка, Климента Квітку. Померла 1 серпня 1913 року в грузинському селищі Сурамі – виснажені хворобою, у неї відмовили нирки. Похована у Києві на Байковому кладовищі біля батька та брата Михайла. До кладовища труну з тілом Лесі Українки несли шестеро жінок.

from Журнал Житомира http://zhzh.com.ua/news/2021-02-25-9384 Читай Новости Житомира на zhzh.info

[fotoinform]

На шляху до одужання: як побороти туберкульоз

http://dlvr.it/T7MqsL