#я читаю і держу поряд оригінал і порівнюю

[llivingnextdoortoalice]

procrastination time

Тибальт: Не звеселюся,бо яке ж це свято, коли в гостях падлюка?

у “ромео і джульєтті” в андруховича періодично проривається його внутрішній подерв'янський (без матів правда) і тепер весь переклад звучить в голові саме його голосом. також трапляються сучасні слова, і я не можу сказати що мені це зовсім не подобається (але емм якось треба звикнути). може, в принципі, має сенс так перекладати - на сцені це було б мабуть краще ніж в текстовому форматі. 12 ніч за його ж перекладом на сцені виглядала чудово

тут можна взагалі довго триндіти на тему сучасності і універсальності шекспіра і все таке, і може андрухович молодець і перекладає ближче до сучасного читача, але я навіть не знаю. це як Гамлет Алмерейди - треба звикнути до деяких моментів

Меркуціо: Є таке слово. Та хай вони сказяться, всі оті блазнюваті балаболи з їхнім афектованим потягом до модних лексичних новацій! “Який мегакласний клинок! Мегакрутий чолов’яга! Яка мегакльова курва!” Скажи, ну хіба це не принизливо, мій дорогий френде, що нас так зусібіч обліпили ці іншомовні мухи, всі ці тренди і бренди, ці сленґи з їхніми слемами, факами й шитами, шитими з таким поспіхом суперновими словесними шматами, - ні, не шатами, а таки шматами, шматами!

The pox of such antic, lisping, affecting fantasticoes; these new tuners of accents!--'By Jesu, a very good blade!--a very tall man!--a very good whore!'--Why, is not this a lamentable thing, grandsire, that we should be thus afflicted with these strange flies, these fashion-mongers, these pardonnez-moi's, who stand so much on the new form that they cannot sit at ease on the old bench? O, their bons, their bons!