#SmartTender закупівлі радник поради розумні_закупівлі CPV

[radnuk-blog]

#Поради_від_Радника

Хочете оскаржити Висновок про результати моніторингу закупівлі до суду: як про це зазначити на ProZorro?

Відповідно до частини 10 статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

Тому, якщо Замовником оскаржено Висновок про результати моніторингу закупівлі, додатково в електронній системі ProZorro потрібно зазначити про оскарження Висновку до суду. При цьому, Законом не конкретизовано, яким документом потрібно підтвердити інформацію про скарження такого Висновку до суду, тому таку інформацію слід відображати або інформаційно через власний майданчик, або шляхом оприлюднення позовної заяви.

Нижче наводимо приклад відображення даної інформації на майданчику Smarttender.biz:

Водночас, у разі пропуску такого строку для оприлюднення інформації про оскарження Висновку підстави для залишення позовної заяви без розгляду відсутні.

Більше цікавого і корисного про це  – читайте у випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 3 (90) за березень 2019 року на стор. 25-31.

[radnuk-blog]

#Поради_від_Радника

Відомості про юридичних осіб з ЄДР осіб які вчинили корупційні, або пов’язані з корупцією правопорушення. Замовник вимагає  роздруківку з реєстру чи перевіряє  зазначену інформацію самостійно?

Як всім вже відомо, нещодавно на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції запрацював єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, а отже, постає питання, чи необхідно замовникові вимагати інформацію з даного реєстру від учасника чи замовник має самостійно перевіряє дані відомості?

Перш за все слід зазначити , що згідно частини  3 статті 17 Закону України  «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) від учасника замовник має права вимагати  інформацію про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, виключно в довільній формі.

Тому, ми не рекомендуємо вимагати від учасника роздруківку з реєстру. Ви можете відповідно до положень Закону встановити вимогу надання інформації в довільній формі про відсутність підстав, та додатково самостійно перевірити інформацію, що міститься у відкритих реєстрах.

Також нагадуємо, що 18 лютого в редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» відбудеться семінар-практикум на тему: «Реалізація положень статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі». Працюємо з відкритими реєстрами. Новий реєстр НАЗК». Запрошуємо всіх бажаючих взяти участь, вартість - 540 грн. Деталі за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie/customer/energy/

[radnuk-blog]

#Поради_від_Радника

Запрацював ЄДР осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення. Не забуваємо готувати тендерну документацію у відповідності до змін.

Відтепер, на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, запрацював єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення https://corruptinfo.nazk.gov.ua/

Пошук по реєстру відбувається за двома категоріями осіб: по юридичним особам та по фізичним.

Але, слід звернути увагу, що пошук відбуватиметься за частковим збігом пошукових параметрів. Наприклад, за найменуванням юридичної особи ІнфоПлюс буде відображено результати по юридичній особі АТ "ІнфоПлюс". По результатам одного пошукового запиту може бути відображено тільки 50 записів. В такому разі слід детальніше уточнювати параметри фільтру. Наприклад, ввести не тільки прізвище, а й ім'я особи.

Отже, надалі замовник прописуючи вимоги по статті 17 Закону «Про публічні закупівлі» в своїй тендерній документації,  згідно п. 2 та 3 ч. 1 ст. 17 Закону від учасника вимагає інформацію в довільній формі, а від переможця замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних реєстрах, доступ до який є вільним, а самостійно перевіряє інформацію і по п. 2 та 3 ч. 1 ст. 17 Закону за посиланням https://corruptinfo.nazk.gov.ua/

Не забуваємо вносити зміни в тендерну документацію, якщо в тому є необхідність та готувати тендерну документацію у відповідності до змін.

[radnuk-blog]

#Поради_від_Радника

Безперебійне забезпечення потреби Замовника на час проведення нової процедури закупівлі.

Згідно ч. 5 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю м��ту затверджено в установленому порядку. Тобто, замовник має право продовжити дію договору про закупівлю, строк якого не закінчився, на наступний рік в обсязі максимум 20% від суми такого договору. Дана норма Закону покликана забезпечити замовникові безперебійне задоволення потреби на час проведення нової процедури закупівлі. Якщо ж говорити про договори з закупівлі електроенергії, то тут ситуація значно складніша. Справа в тому, що відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» суб’єкти господарювання, які на сьогодні одночасно провадять діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом, повинні до кінця 2018 року забезпечити юридичне відокремлення діяльності оператора системи розподілу від інших видів діяльності вертикально інтегрованого суб’єкта господарювання (обленерго). А тому їх ліцензії на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії  підлягають анулюванню. Наразі ж НКРЕКП розпочато видачу ліцензії на право провадження діяльності з розподілу електричної енергії відповідному суб’єкту господарювання, яка набирає чинності з 01 січня 2019 року. Відповідно пролонгувати договори з суб’єктами господарювання, які на сьогоднішній день не мають відповідних ліцензій, а отже і не мають права проваджувати господарську діяльність, неможливо. Також додатково звертаємо Вашу увагу, якщо згідно ч. 1 ст. 10 Закону на веб-порталі Уповноваженого органу  замовником було оприлюднено звіт про виконання договору,  то в такому випадку договір продовжити на наступний рік на 20% неможливо.Детально про продовження дії договору на 20% можна прочитати у публікаціях: «Особливості продовження дії договору про закупівлю на наступний бюджетний період» – випуск журналу № 12 (63) за грудень 2016 року. Та в журналі № 12 (75) за грудень 2017 стор. 31-32. Та в статті «ДКСУ надала відповідь на звернення журналу щодо відображення в річному плані закупівель продовження дії договору на 20 відсотків» — випуск журналу № 7 (70) за липень 2017 року, стор. 42–43.

[radnuk-blog]

Замовник не встигає провести тендер. Чи можна для здійснення закупівлі скористатися переговорною процедурою за нагальною потребою?

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), якщо вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тис грн, а робіт - 1,5 млн грн (для звичайних замовників), замовник зобов'язаний провести саме процедуру закупівлі (ст. 12 Закону). Аналогічну норму містить абз. 3 ч. 1 ст. 2 Закону стосовно замовників в окремих сферах господарювання, однак встановлює більші вартісні межі для застосування процедур закупівель (≥ 1 млн грн для товарів та послуг, ≥ 5 млн грн для робіт). Своєю чергою переговорна процедура закупівлі застосовується виключно у якості винятку (перелік підстав закріплено у ч. 2 ст. 35 Закону і розширенню він не підлягає). Щодо переговорної процедури, згідно п. 3 ч. 2 ст. 35 Закону, а саме нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, що унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення тендеру, а саме пов’язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, варто звернути увагу, що у цій умові конкретизовано, про які саме випадки йдеться. Отже, використовувати дану підставу до інших нагальних потреб замовника не можна (тільки надзвичайна ситуація). Виходячи з даної умови, підтвердним документом може слугувати документ Державної служби України з надзвичайних ситуацій (http://www.dsns.gov.ua/) або її підрозділу, що уповноважений на встановлення режиму надзвичайної ситуації, а також може бути документ іншого органу, якщо до його компетенції належить питання ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. У разі технічних пошкоджень, що потребують негайної ліквідації, бажано мати дефектний акт, який засвідчує такі пошкодження. Порядок класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру затверджено Постановою КМУ від 24 березня 2004 р. № 368. Так, згідно Кодексу цивільного захисту України, надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності. Додатково рекомендується ознайомитися зі статтею «Переговорна процедура закупівлі: умови та підстави застосування» - випуск журналу № 6 (69) за червень 2017 року, стор. 30-38.

[radnuk-blog]

Поради_від_Радника

Яку ліцензію вимагати від постачальника електричної енергії: ліцензія на постачання електричної енергії чи ліцензія на постачання електричної енергії споживачу?

Ліцензіати з постачання електричної енергії, що наразі проводять ліцензовану діяльність відповідно до постанови НКРЕКП від 11.04.2017 № 504, у разі наміру й надалі продовжувати господарську діяльність з постачання електричної енергії, повинні до грудня 2018 року отримати нову ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

Така ліцензія, повинна бути отримана здобувачем ліцензії відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, затверджених Постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1469.

Зі свого боку, для здійснення закупівель електричної енергії та при встановленні вимоги щодо надання ліцензії, ми рекомендуємо замовникам в тендерній документації встановлювати вимогу про надання документа посвідчуючого видання ліцензії з постачання електричної енергії споживачу(зокрема постанова або наказ про її видання), або надання відповідної інформації з посиланням на сайт органу ліцензування. Таким чином, замовник повинен конкретизувати, про яку ліцензію йдеться. Це має бути саме ліцензія на постачання електричної енергії споживачу, отримана суб'єктом господарювання відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, затверджених Постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1469.

Більш детально з листом Мінекономрозвитку України " від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 «Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії» можна ознайомитись на стор. 35 у випуску журналу № 10 (85) за жовтень 2018 року. Також з постановою НКРЕКП від 13.04.2017 № 504 можна ознайомитись перейшовши за посиланням: http://www.nerc.gov.ua/index.php?news=7770

Більше нюансів та особливостей – у випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» №11 (86) за листопад 2018 року.   

[radnuk-blog]

Чи розповсюджується норма п. 2 ч. 4 ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) на так звані допорогові договори?

Договірні відносин, що виникають при укладенні та виконанні договору між замовником та учасником допорогової закупівлі, не є предметом регулювання Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон). Норми Закону щодо випадків зміни істотних умов договору, визначених у частині четвертій статті 36 Закону, не поширюються на договір, укладений за результатами допорогової закупівлі в системі Прозорро чи допорогового прямого договору (закупівля без використання системи Прозорро для конкурентного відбору постачальника). При цьому договірні відносини регулюються нормами Цивільного та Господарського кодексів України. Таким чином, приймаючи рішення про внесення змін до допорогового договору замовник керується умовами такого договору, Цивільним та Господарським кодексами України. Отже обмеження, встановлене Законом (норма про коливання ціни на 10 %) не розповсюджується та такі договори. При цьому, звертаємо увагу, що внесення змін до будь-якого договору повинне бути аргументованим та документально підтвердженим.

[radnuk-blog]

Практика оскарження: вимога банківської гарантії та кредитний рейтинг банку, який видав гарантію.

   У якості прикладу звернемось до рішення Колегії № 8871-р/пк-пз від 29.08.2018 (оголошення № UA-2018-06-23-000292-a), отже…

Скаржник не погоджується з рішенням Замовника щодо відхилення його пропозиції та просить зобов’язати замовника скасувати таке рішення. Підстава для відхилення пропозиції скаржника: пропозиція відхиляється як така, що не відповідає вимогам тендерної документації, а саме:

- надана банківська гарантія ПАТ «Х» від 23.07.2018 за № KHOG272871445, не відповідає вимогам встановленим в п.п.2.2. п.2 Додатку VI «Вимоги до банківської гарантії» документації, оскільки довгостроковий кредитний рейтинг ПАТ «Х» за національною шкалою визначено на рівні – «uaAA-», що у свою чергу є нижче рівня – «uaAA» вимоги встановленої в документації.

Скаржник зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження рейтингової шкали» від 26.04.2007 № 665 Національна рейтингова шкала довгострокового кредитного рейтингу поділена всього на 10 рівнів, з них – 4 інвестиційні рівні (в порядку спадання): uaAAA, uaAA, uaA, uaBBB, інші 6 – спекулятивні. Додаткові позначення «-» або «+» є проміжними категоріями рейтингу відносно основних категорій (рівнів) і не змінюють основну категорію (рівень) рейтингу. Таким чином, поточний довгостроковий кредитний рейтинг ПАТ «Х» за Національною рейтинговою шкалою – uaАА з додатковим позначенням «-», не змінює його основний рівень рейтингу та є не нижчим uaАА. Результат: тендерну пропозицію відхилено неправомірно.

Як видно із наведеного прикладу, замовник очікував побачити відмінну від завантаженої учасником банківську гарантію. Однак замовник недостатньо чітко висловив у документації свої вимоги, через це він отримав саме те, що вимагав, а не те, що мав на увазі. В наведеному випадку, відповідно до чинної нормативно-правової бази, позначення «+» та «-» є додатковими позначення та проміжними категоріями рейтингу. Відтак, коли замовник в тендерній документації прописує «не нижче категорії» - будь-яке проміжне позначення в межах зазначеної категорії буде «не нижчим».

Детальніше про практику оскарження в нюансах щодо даного та інших питань розповість в наступному випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» - Агія Загребельска,  державний уповноважений Антимонопольного комітету України, член Колегії АМКУ.

[radnuk-blog]

#Поради_від_Радника 

 За результатами тендеру між учасником та замовником укладено договір про закупівлю. Через певний час ціна товару, який є предметом даного договору, суттєво зросла — майже на 40 відсотків. Чи можна на підставі тієї самої довідки, наприклад, Торгово-промислової палати, виданої в серпні 2018 року, підвищити ціну за одиницю товару, наприклад, удвічі в цьому ж місяці в результаті укладення відповідних додаткових угод до договору на підставі п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону про публічні закупівлі (зміна ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі)?

Ні, на підставі однієї і тієї ж довідки не можна підвищувати ціну за одиницю товару декілька разів. Внесення змін до договору про закупівлю щодо підвищення ціни одиниці товару до 10 відсотків повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Зважаючи на вищевикладене, принцип внесення змін до договору про закупівлю на підставі п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону про публічні закупівлі такий: 1-е коливання ціни на ринку в певному періоді = 1-е внесення змін до договору. Зміни до ціни одиниці товару вносять у межах коливання: якщо відбулось коливання ринкових цін (наприклад, збільшення) у межах 5 відсотків, то ціна за одиницю товару може збільшитись на 5 відсотків; якщо відбулось коливання ринкових цін в межах 15 відсотків, то ціна за одиницю товару все одно може збільшитись максимум лише на 10 відсотків (і не може перевищувати 10 відсотків).

Якщо в наступному періоді (після внесення змін до договору щодо підняття ціни за одиницю товару в межах 10 відсотків) ціна на ринку на відповідний товар знову коливатиметься, наприклад, у бік збільшення, за умови наявності документального підтвердження цього коливання, то замовник матиме право знову підвищити ціну одиниці товару до 10 відсотків. Зміну ціни за одиницю товару вносять таким чином, щоб зазначена зміна не призвела до збільшення суми, визначеної в договорі (загальної суми договору). Цього досягають у результаті зменшення кількості товару, що закуповують. Докладніше з питанням внесення змін до істотних умов договору також можна буде ознайомитись у наступному випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 9 (84) за вересень 2018 року на стор. 33-38.

[radnuk-blog]

Заборона здійснення державних закупівель як санкція.

#Поради_від_Радника У сфері публічних закупівель вагоме значення має санкція, передбачена п. 10 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про санкції», у вигляді заборони здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також державних закупівель у інших суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно із цим Законом. Ця санкція викликає два ключові питання, відповіді на які пропонуємо далі: 1) якщо в назві санкції сказано «державних закупівель», які в Україні вже два роки не проводять, то чи актуальна ця норма взагалі, тобто чи стосується вона публічних закупівель? Відповідь: Так. Замовникам публічних закупівель доцільно тлумачити цю норму широко, не закуповуючи в суб’єктів під вказаною санкцією жодні товари, роботи чи послуги, незалежно від їх вартості. До речі, ця санкція є персональною і поширюється на закупівлю будь-якого товару, роботи чи послуги в особи, до якої вона застосована, незалежно від їх різновиду та країни походження. 2) чи поширюється ця санкція лише на прямі договори з підприємством (тобто договори без посередників, незалежно від їх ціни), до якого вона застосована, чи навпаки — охоплює договір з будь-яким суб’єктом господарювання, якщо його предметом є продукція (роботи, послуги), що виробляє підприємство під санкціями? Відповідь: Санкція у формі заборони державних закупівель поширюється лише на прямі договори з особами, до яких вона застосована (тобто договори без посередників, незалежно від їх ціни). В Україні немає генерального табу на ввезення товарів з РФ, придбання їх у резидентів РФ чи в суб’єктів, кінцевими бенефіціарними власниками яких є громадяни РФ. Деталі – у випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 8 (83) за серпень 2018 року на стор. 14-24.

[radnuk-blog]

#Поради_від_Радника

  Якщо умовами тендерної документації передбачено надання переможцем аукціону специфікації, то чи немає порушення з боку переможця, завантаження цієї специфікації в систему ProZorro декілька разів?

Відповідно до ч. 4 статті 28 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. У статті 1 Закону визначено, що тендерна пропозиція — пропозиція щодо предмета закупі��лі або його частини (лота), яку учасник подає замовникові відповідно до вимог тендерної документації. У п. 13 ч. 2 статті 22 Закону вказано, що тендерна документація повинна містити зазначення кінцевого строку подання тендерних пропозицій. Отже, при розгляді тендерної пропозиції замовник розглядає тендерну пропозицію, подану учасником через електронну систему закупівель (ст. 25 Закону) до завершення кінцевого строку подання тендерних пропозицій. Довантаження учасником документів після завершення кінцевого строку подання тендерних пропозицій та розгляд замовником таких документів або відхилення пропозиції учасника за результатами розгляду таких документів Закон не передбачає. Якщо учасник декілька разів завантажує в електронну систему закупівель перероблену за результатами аукціону специфікацію, то замовник не має підстав для відхилення його тендерної пропозиції, оскільки вказана специфікація не є частиною тендерної пропозиції.

[radnuk-blog]

#Поради_від_Радника

Нагадаємо замовникам, що згідно частини 3 статті 17 Закону про публічні закупівлі замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним та перевіряє інформацію самостійно у відкритих реєстрах, яким, зокрема, є Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – Реєстр). Звертаємо увагу замовників, що звіт з Реєстру формується системою ProZorro у процедурах закупівель (відкриті торги, конкурентний діалог). У якості прикладу наведено скрін з процедури «відкриті торги» № UA-2018-05-25-002859-a (на рисунку 1 підкреслено червоним).

Рис. 1    

Натомість у допорогових закупівлях, що здійснюються замовниками за допомогою системи ProZorro, такий звіт відсутній, тож у випадку необхідності перевірки інформації по учаснику, замовнику необхідно буде переглядати її самостійно у однойменному Реєстрі на сайті Мін’юсту (посилання на реєстр https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch/). Звичайно, для зручності, було б чудово, аби подібне досьє з Реєстру формувалось і під час здійснення допорогових закупівель за допомогою системи ProZorro.

[radnuk-blog]

Засвідчення документів за допомогою ЕЦП, власник якого у відрядженні, у відпустці чи на лікарняному.

  Дехто з замовників вважає: ну той що, що хворіє працівник чи відпочиває, підпис, накладено – от і добре. Та в дійсності - ні, не добре. Вчинений підпис, якого не могло бути, – це завжди проблема, яку складно пояснити. У першу чергу перевіряючі подумають про крадіжку особистого ключа, службове підроблення і зловживання службовим становищем (зокрема, статті 363, 364 та 366 Кримінального кодексу України). Якщо ця версія не підтвердиться, роботодавця звинуватять у грубому порушенні законодавства чи угоди про працю (залежно від обставин стаття 41 КУпАП, статті 172, 173 Кримінального кодексу України).  

Більше нюансів та особливостей – у наступних випусках журналу «Радник в сфері державних закупівель».

[radnuk-blog]

#Поради_від_Радника

 Відповідно до ч. 1 ст. 10 та ч. 1 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі» рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення переможця, та протягом одного дня після прийняття такого рішення замовник оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір та надсилає його переможцю. Чи правомірна дія замовника, якщо прийняття рішення про намір укласти договір і оприлюднення цього рішення відбувається в один і той же день? Чи необхідно оприлюднювати таке рішення тільки на наступний день після прийняття такого рішення? Відповідно до ЦК України строк обчислюють саме з наступного дня, щоб особа мала відповідну кількість повних діб. Як зазначив Верховний Суд України в постанові від 23.11.2016 у справі № 6-2134цс16. Отже, певний період часу, початок якого визначений календарною датою або подією, починається з наступного дня після вказаної дати або дня настання події, які своєю чергою до цього строку не включають. Це, однак, не означає, що право чи обов’язок не можуть бути реалізовані вже безпосередньо в день настання події, з якою пов’язаний початок перебігу строку. Адже за змістом частини 1 статті 251 ЦК України юридичне значення має дія/подія, пов’язана зі спливом строку, а не з початком його перебігу.  Юридичний факт, що є підставою для виникнення права чи обов’язку, вже є, а отже, в особи виникли права/обов’язки, які підлягають реалізації. Зважаючи на викладене, оприлюднення документа в електронній системі закупівель у день, з яким пов’язано початок перебігу строку на таке оприлюднення, не можна розглядати як порушення, адже відсутня об’єктивна сторона імовірного порушення — протиправна дія/бездіяльність, що завдає шкоди суспільним інтересам, її негативні наслідки та взаємозв’язок між ними (частина 1 статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Викладене підтверджується і судовою практикою. Наприклад, у справі № 486/409/17 від 12.07.2017, що розглядали Южноукраїнський міський та Апеляційний суди Миколаївської області (постанови від 12.06.2017, доступ за адресою в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/Review/67137124 та від 12.07.2017, доступ за адресою в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/Review/67698101# відповідно). Детальніше з даним питанням можна ознайомитися у статті «Фальстарт у публічних закупівлях, або Вчинення дії до початку перебігу строку» - випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 5 (80) за травень 2018, стор. 26-29.

[radnuk-blog]

#Поради_від_Радника

 Під час проведення процедури відкритих торгів Замовник в тендерній документації встановив вимогу щодо надання Учасником сканованих документів, що підтверджують повноваження посадової особи або представника Учасника процедури закупівлі щодо підпису документів тендерної пропозиції та договору про закупівлю (повноваження щодо підпису документів тендерної пропозиції Учасника процедури підтверджуються одним з наступних документів: випискою з протоколу засновників, наказом про призначення, довіреністю, дорученням або іншим документом, що підтверджує повноваження посадової особи Учасника на підписання документів). Учасник в тендерній пропозиції надав сканований наказ про призначення директора та протокол загальних зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю, проте в цих документах відсутня інформація, про те що директор має право підпису. Чи підлягає пропозиція такого Учасника відхиленню як така, що не відповідає умовам тендерної документації, оскільки з наданих документів, не зрозуміло чи є директор підписантом?

Відхилення даного Учасника з наведеної підстави не допускається. Керівники підприємств здійснюють свої повноваження відповідно до законодавства або установчих документів. Відповідно до ч. 5 ст. 65 ГК України керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами. В той же час повноваження керівника може бути обмежено відповідно до установчих документів підприємства. Інформація про обмеження також відображається в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У випадку відсутності обмежень керівник здійснює від імені юридичної особи всі повноваження на забезпечення діяльності підприємства в тому числі і підписання тендерної пропозиції та договору про закупівлю.

[radnuk-blog]

#Поради_від_Радника

 Сума зведеного кошторису на капітальний ремонт трохи більше 1,5 млн. грн. Чи необхідно роботи по капітальному ремонту закуповувати через процедуру "відкриті торги", у випадку, якщо сума самих робіт менше 1,5 млн. грн?

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону про публічні закупівлі, роботи - проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. Разом з цим до вартості кошторису включаються інші роботи, закупівля яких проводиться окремо (наприклад, авторський та технічний нагляд).

У випадку, якщо закупівля інших робіт (послуг) здійснюється окремо, замовник проводить закупівлю на залишок коштів (наприклад, лише на будівельні роботи) в залежності від вартості цих робіт: до 1,5 млн. грн (замовники в окремих сферах господарювання - до 5 млн. грн) замовник має право провести допорогову закупівлю за допомогою електронної системи ProZorro або укласти прямий договір та при необхідності розмістити звіт ��ро укладені договори в системі ProZorro, а при перевищенні даних сум (порогів, вказаних у ст. 2 Закону про публічні закупівлі) - процедуру відкритих торгів.