taktatko

[taktatko]

[taktatko]

[taktatko]

[taktatko]

Tired from practice 🫣

[taktatko]

Теріан (Therian) - в сучасному молодіжному сленгі відноситься до представників субкультури, які ідентифікують себе як тварини, часто вовки, хищники або інші великі біологічні види. Термін походить від слова теріантропія, що позначає міфічну здатність людини перетворюватися в тваринне, але в цьому контексті відноситься до психологічної ідентифікації. 

Териантропы, или терианы, могут вести себя так, как будто они являются животными, и даже имитировать их движения, хотя это не является обязательным. Важно понимать, что терианство — это субкультура, а не медицинский или психиатрический диагноз. 

Вот основные моменты, касающиеся териантропии:

Самоидентификация:Терианы идентифицируют себя с конкретным животным или видом, часто на уровне психоэмоционального восприятия. 

Поведение:Некоторые терианы могут имитировать поведение животного, например, перемещаться на четвереньках, использовать маски или хвосты, но это не является обязательным условием. 

Субкультура:Терианство – это субкультура, которая имеет свои сообщества, форумы и мероприятия. 

Отличие от других явлений:Терианство следует отличать от фурри (субкультуры, где люди идентифицируют себя с антропоморфными животными) и квадроберов (людей, имитирующих животных, особенно на четвереньках). 

[taktatko]

[taktatko]

[taktatko]

[taktatko]

...never try!!!

[taktatko]

by mivioleta

[taktatko]

[taktatko]

Телефон та вуха

[taktatko]

[taktatko]

Симпатичний огірок

[taktatko]

Його горничні... Ні. Його водій і помічниця — ті самі, що вдома знімали приталені костюми й ставали ніжними й покірними служницями — перейшли межу. Вони забулись. Забули, перед ким стоять. Забули, хто дозволив їм бути такими близькими.

І тому він не говорив із ними три дні. У машині — тиша. У кабінеті — короткі жести, жодного слова. У домі — холод, наче зник хребет, який усе тримав.

Вони мовчали у відповідь. Але всередині — тріщало. Сором — у кожному русі. Провина — в очах. Напруга — в повітрі, що вже неможливо було вдихати.

Вони намагалися виправитись. Працювали ідеально. Їздили бездоганно. Писали звіти, носили тацю з кавою — мов на змаганнях за прощення. Але він не піддавався. Не одразу.

Тільки на четвертий день, коли вони — без форми, без слів, без виправдань — встали перед ним, як налякані учениці, він нарешті подивився.

І погляд був твердим:

— Ви забулись. Але я вам нагадав.

Вони кивнули. Без плачу. Без капризів. Бо це вже не гра.

Він не обіймав. Не торкався. Але відчули: їх прийнято назад. Поки що.

Служіння — це не тільки форма. Це стан душі. І слабких тут не буде.

[taktatko]

[taktatko]