warsc-commynistsupa

[warsc-commynistsupa]

Основні бої УПА 1943-1960рр.

Зараз розглянемо основні сутички УПА з радянськими окупантами, за грудень місяць.

1944 рік У засідці на шляху біля села Лосяч на Кам’янець-Подільщині повстанці знищили начальника УНКГБ, начальника УНКВД, слідчого і рядового НКВС.

У селі Брухнале на Львівщині повстанці атакували дільницю винищувального батальйону. Знищені 4 військових НКВС і 10 бійців батальйону. Здобуто 2 автомата і 7 гвинтівок.

У засідці на шляху біля райцентру Миколаїв на Львівщині повстанці знищили директорів лісозаготівельної контори та «Міськпалива» і поранили полковника НКВС.

Вночі сотня «Орли» УПА-Захід атакувала райцентр Тисмениця на Станіславщині. Знищені 30 військових, спалені будівлі НКВС і НКГБ.

У селі Болотня на Львівщині повстанці знищили голову сільради і трьох активістів радянської влади.

Біля села Старий Мартинів на Станіславщині повстанці знищили старшого сержанта, що супроводжував (разом із рядовим та радянським активістом, які змогли врятувалися втечею) військовозобов’язаних до районного військкомату. Звільнені всі 9 мобілізованих. У перестрілці загинув один повстанець.

У селі Залуччя на Станіславщині повстанці знищили директора спиртозаводу і підпалили сільраду та клуб.

Пошукова група НКВС захопила криївку в селі Побужани на Львівщині. Шестеро повстанців, що перебували всередині, знищили військового та бійця винищувального батальйону.

Один із бійців винищувального батальйону на території Сарненського району Рівненщини знищив часового, кинув гранату у землянку, де відпочивали решта бійців (двоє загинули, дев’ятьох поранено), забрав кулемет і подався до повстанців.

У селі Юнашків на Станіславщині підпільники знищили секретаря сільради.

У селі Черганівка на Станіславщині повстанці знищили голову сільради.

Біля села Ферліївка (нині Андріївка) на Станіславщині повстанці знищили лейтенанта Червоної армії, який із чотирма рядовими переганяв забраний у населення гурт худоби.

У селі Питуля (нині Цитуля) на Львівщині повстанці знищили двох бійців винищувального батальйону та кинули гранати в будинок голови сільради.

У бою з загоном НКВС у селі Драчинці на Чернівеччині повстанці знищили офіцера і двох рядових, легко поранили ще одного офіцера, двох військових захоплено в полон.

Сотня УПА-Північ у бою з винищувальним батальйоном у селі Туричани на Волині знищила командира батальйону і 7 бійців. Здобуто кулемет, 3 автомата, 2 гвинтівки. В перестрілці отримали поранення два воїни УПА.

У селі Думичі на Львівщині повстанці знищили чотирьох радянських активістів за співпрацю з НКГБ.

У селі Залуччя на Станіславщині повстанці знищили голову сільради, захопили в полон 7 бійців винищувального батальйону. Пошкоджено телефонний зв’язок.

У селі Грушатичі на Дрогобиччині підпільники знищили сержанта районного військкомату.

Сотня УПА-Південь у бою з загоном НКВС у селі Привороття на Кам’янець-Подільщині знищила 4 військових. Двох захоплено в полон і невдовзі відпущено. Здобуто 4 гвинтівки.

Курінь УПА-Південь у сутичці з розвідувальними групами НКВС у районі сіл Гуменці та Пудлівці на Кам’янець-Подільщині знищив молодшого лейтенанта і двох бійців винищувального батальйону. Поранено трьох військових.

У селі Химчин на Станіславщині, яке було передовим у районі за виконанням господарських та політичних кампаній, повстанці знищили голову сільради і 20 радянських активістів.

У селі Кіпченці на Кам’янець-Подільщині повстанці зірвали збори колгоспного правління. Знищені голова колгоспу і уповноважений райкому КП(б)У. Спалено будівлю сільради.

Сотня «Змії» УПА-Захід під час нападу на райцентр Тлумач на Станіславщині звільнила 45 заарештованих. Знищені кілька десятків військових НКВС, бійців винищувального батальйону і радянських працівників. Спалені будівля міліції і тюрма.

Сотня УПА-Захід атакувала загін НКВС, що проводив облаву в селі Малехів на Станіславщині. Щільним вогнем знищені 22 військових.

Сотня УПА-Північ атакувала групу бійців винищувального батальйону в селі Слобідка-Залісецька на Кам’янець-Подільщині. Захоплені в полон 8 бійців (одного страчено, решту відпущено). Здобуто 5 гвинтівок.

У селі Осьмиговичі на Волині повстанці знищили голову та секретаря сільради, а також міліціонера.

У селі Лужки на Львівщині повстанці знищили 11 радянських активістів.

Сотня УПА-Південь у кількагодинному бою з винищувальним батальйоном у селі Слобідка-Залісецька на Кам’янець-Подільщині знищила командира батальйону і двох офіцерів НКВС. 9 бійців були захоплені в полон і невдовзі відпущені. Здобуто кулемет, автомат, 10 гвинтівок.

У селі Побужани на Львівщині підпільники знищили радянського активіста.

Сотня «Загроза» УПА-Захід, відбиваючи напад загону НКВС на свій табір у Калуському районі Станіславщини, знищила трьох військових, ще двох поранила і відійшла двома роями.

Під час нападу на райцентр Струсів на Тернопільщині повстанці знищили офіцера районного військкомату та 12 бійців винищувального батальйону. Зруйновано радіовузол.

Сотня «Журавлі» УПА-Захід у багатогодинному бою з загоном НКВС в селі Максимівка на Станіславщина знищила 17 військових. Втрати повстанців: один загиблий, п’ятеро поранених.

У селі Кам’янка на Житомирщині повстанці знищили оперуповноваженого НКГБ, спалили 4 автомобіля і 2,5 тонни пального. Забрано продовольство і шістьох коней.

У селі Завадівка на Станіславщині повстанці знищили начальника райвідділу НКВС та поранили начальника райвідділу НКГБ, як проводили в селі операцію по арешту «бандитів».

Сотня УПА-Північ атакувала дільницю винищувального батальйону в селі Почапи на Волині. Знищені 3 бійця батальйону, здобуто 3 гвинтівки.

У селі Ожиговці на Кам’янець-Подільщині повстанці знищили голову колгоспу. Конфісковано гроші і продукти харчування.

У засідці в Гощанському районі Рівненщини повстанці знищили військового НКВС. Здобуто ручний кулемет.

Сотня УПА-Північ вступила в бій із ротою Червоної армії біля села Барарівка (нині Варварівка) на Кам’янець-Подільщині. Знищені 10 військових.

Відділ УПА-Захід у засідці на шляху біля села Турка на Дрогобиччині знищив фельд’єгеря, який супроводжував 40 пакетів таємної кореспонденції.

Внаслідок потужної атаки об’єднаного загону УПА-Захід проти відділів НКВС звільнено від радянської влади село Космач на Станіславщині. В результаті багатогодинного бою знищено та поранено кілька сотень військових.

1945 рік Відділ Червоної армії захопив криївку в селі Станківці на Дрогобиччині. У перестрілці, що зав’язалася, повстанці знищили лейтенанта і рядового.

Рій сотні УПА-Захід атакував дільницю винищувального батальйону в селі Волостків на Львівщині. Знищений командир батальйону, особовий склад роззброєно і розігнано.

Повстанці біля села Павлівка на Станіславщині обстріляли автомашину і знищили водія загону НКВС, який готував засідку.

Чота сотні «Імені Хмельницького» УПА-Захід у засідці біля села Рожанка на Дрогобиччині знищила 14 військових, поранено понад 30.

У райцентрі Краковець на Львівщині повстанці знищили начальника райвідділу НКВС.

Відділ УПА-Захід знищив чотирьох агентів НКВС у селі Михайлівка на Тернопільщині.

Відділ сотні «Літуни» УПА-Захід у засідці біля села Баличі на Дрогобиччині знищили 6 військових пошукової групи НКВС. Здобуто 2 автомата і патрони.

Відділ УПА біля села Горожанка на Тернопільщині знищив двох військових НКВС, ще трьох поранено.

Вартовий сотні «Хорти» УПА-Захід у сутичці з відділом НКВС у селі Солуків на Станіславщині знищив трьох військових і трьох поранив.

Сотня «Хорти» УПА-Захід у сутичці з загоном НКВС біля райцентру Вигода на Станіславщині знищила 11 військових, ще 7 поранено.

Відділ сотні «Непоборні» УПА-Захід у сутичці з загоном НКВС у селі Поляна на Львівщині смертельно поранив старшого лейтенанта.

Сотня «Хорти» і чота сотні «Опришки» УПА-Захід протягом всього дня вели бій біля села Церківна на Станіславщині з загонами НКВС, що проводили облаву. Знищені майор, два капітана і понад 200 військових, ще 47 поранено.

Рій сотні «Холодноярці» УПА-Захід у засідці біля села Скварява на Львівщині знищив двох військових НКВС. Спалено легковий автомобіль.

Відділ УПА-Захід вступив у бій із ротою НКВС, що проводила облаву в селі Яблунів на Тернопільщині. В ході перестрілки знищено 30 військових, поранено 18.

Відділ сотні «Наддністрянці» УПА-Захід у засідці біля села Устя на Львівщині знищив 4 військових НКВС, ще одного поранено.

Відділ УПА у селі Дернів на Львівщині знищив районного військового прокурора і поранив районного цивільного прокурора.

Сотня «Рисі» УПА-Захід атакувала опорні пункти НКВС у селі Бортники на Станіславщині. Знищений сержант, захоплені в полон 13 військових. Здобуто 4 автомата, 6 гвинтівок та патрони.

Відділ УПА-Північ, прориваючись під час облави загону НКВС біля села Біла на Тернопільщині, знищив одного військового.

Чота сотні «Жубри» УПА-Захід у засідці біля села Устя на Львівщині знищила старшого сержанта НКВС і трьох рядових.

Двоє воїнів сотні «Жубри» УПА-Захід наскочили на загін НКВС у селі Стільсько на Львівщині. Знищили трьох військових.

Чота сотні «Опришки» УПА-Захід у засідці біля села Липа на Станіславщині атакувала конвой НКВС, що супроводжував заарештованих. Під час тривалої перестрілки знищені старший лейтенант і шестеро військових, звільнені всі заарештовані.

Сотня «Переслави» УПА-Захід атакувала дільницю винищувального батальйону в селі Завадів на Львівщині. Знищені 3 бійця, одного захоплено в полон і незабаром відпущено. Підірвано казарму батальйону. Здобуто кулемет, 2 автомата і 15 гвинтівок.

Чота сотні «Дружинники» УПА-Захід атакувала міліцейську дільницю в селі Якторів на Львівщині. Знищені капітан і лейтенант НКВС.

Чота сотні «Переяслави» УПА-Захід біля села Язениця (відселене і зруйноване радянською владою після Другої світової війни) на Львівщині підірвала потяг, який перевозив полк прикордонних військ. Знищені 40 військових.

У райцентрі Яворів на Львівщині троє повстанців знищили провокатора.

1946 рік У селі Вержбовець на Тернопільщині повстанці знищили дільничного МВС.

Пошукова група МВС атакувала табір чоти сотні «Сурма» УПА-Захід біля села Іванівці на Станіславщині. У перестрілці повстанці знищили двох військових і без втрат прорвалися в ліс.

Чота сотні «Імені Богуна» УПА-Захід у селі Розтоки на Чернівеччині знищила бійця винищувального батальйону. Здобуто гвинтівку.

Чота сотні «Імені Богуна» УПА-Захід у сутичці з загоном МВС у селі Брустури на Станіславщині знищила трьох військових, ще одного поранено.

Чота сотні «Сурма» УПА-Захід, відбиваючи напад пошукової групи МВС у райцентрі Печеніжин на Дрогобиччині, знищила слідчого МВС, старшого лейтенанта і сержанта.

1947 рік У лісі біля села П’ятничани на Дрогобиччині повстанці знищили двох військових МВС.

У селі Мацошин на Львівщині підпільники знищили голову сільради і міліціонера-комсомольця.

У селах Небилів і Перегінське на Станіславщині повстанці знищили двох бійців винищувальних батальйонів.

У селі Спас на Львівщині повстанці знищили заступника начальника винищувального батальйону.

Під час раптового нападу в селі Рудне на Львівщині повстанці знищили голову сільради, уповноваженого обкому КП(б)У, заступника голови і члена виборчої комісії, курсанта республіканської партійної школи.

У селі Саранчуки на Тернопільщині повстанці знищили військового МВС, ще одного поранили.

У селі Брониця на Дрогобиччині повстанці знищили військового МВС.

У селі Любеля на Львівщині підпільники знищили двох військових МВС.

У селі Добрівляни на Станіславщині повстанці знищили начальника винищувального батальйону.

У селі Солочин на Станіславщині підпільники знищили офіцера МВС під час його виступу на мітингу.

У селі Славятин на Тернопільщині повстанці знищили військового МВС, ще одного поранено.

У селі Шепарвці на Станіславщині повстанці знищили лейтенанта і рядового МВС, ще двох військових поранено.

Боївка СБ (служба безпеки ОУН) у двогодинному бою з спецгрупою МВС у селі Креховичі знищила майора і 11 військових, ще 5 поранено.

На Станіславщині повстанці знищили трьох військових МВС у селі Добрівляни та колишнього начальника винищувального батальйону в селі Воскресинці.

У селі Лучка на Тернопільщині підпільники знищили військового МВС, ще одного поранено.

На світанку близько 300 військових прикордонних військ атакували зимовий табір відділу УПА біля села Лопушанка на Львівщині. Під час прориву знищено не менше п’яти військових. Загинув воїн УПА, ще одного захоплено в полон, решта (четверо) змогли вийти з оточення.

У сутичці з загоном МВС у селі Задеревач на Дрогобиччині повстанці знищили трьох військових. У перестрілці загинув один підпільник.

1948 рік У селі Глибочок на Тернопільщині повстанці знищили сержанта і двох рядових МВС.

У селі Наконечне на Львівщині підпільники знищили міліціонера, який до цього відзначився як організатор місцевого колгоспу.

Повстанці знищили агента районної заготівельної контори у селі Заріччя на Львівщині.

У селі Рогізно повстанці знищили члена райкому КП(б)У – організатора колгоспів і завідувача клубом

У селі Трефанівка на Станіславщині підпільники знищили агента МВС.

У селі Розвадів на Дрогобиччині підпільники знищили підполковника у відставці та голову колгоспу.

У селі Дубаневичі на Дрогобиччині повстанці в перестрілці знищили лейтенанта МДБ. Здобуто автомат, пістолет, патрони та опера��ивні документи.

У селі Дев’ятники на Львівщині повстанці знищили дільничного МВС.

У селі Монастирець на Дрогобиччині підпільники знищили бійця винищувального батальйону і здобули автоматичну гвинтівку.

У селі Чернихівці на Тернопільщині повстанці знищили військового МВС, ще двох поранено. У перестрілці загинув один повстанець.

Відділ повстанців атакував загін МВС у селі ��рабівка на Станіславщині. Знищені слідчий МДБ і двоє військових. Здобуто 2 автомата, гвинтівку, 3 пістолета та оперативні документи.

У засідці біля села Підвисоке на Станіславщині повстанці знищили сержанта і важко поранили ряд��вого оперативної групи МВС.

У селі Країв на Рівненщині підпільники знищили уповноваженого райкому КП(б)У – організатора колгоспів.

1949 рік У селі Пійло на Станіславщині повстанці знищили голову колгоспу, голову сільпо і радянського активіста.

Під час облави полку внутрішніх військ біля села Міжріччя на Станіславщині повстанці знищили одного військового, ще одного поранили і відійшли без втрат.

У селі Міжріччя на Станіславщині підпільники знищили завідувача клубом і здобули гвинтівку.

1951 рік Відділ ОУН біля села Мар’янівка на Кам’янец-Подільщині знищив радянського активіста, ще одного важко поранив.

1953 рік У сутичці з пошуковою групою МВС повстанці знищили молодшого лейтенанта і поранили рядового.

[warsc-commynistsupa]

Основні бої УПА 1943-1960рр.

Розглянемо основні бої УПА з радянськими окупаннтами за листопад місяць.

1944 рік Рій сотні «Журавлі» УПА-Захід підірвав залізничну колію неподалік села Раків на Станіславщині. Знищені 5 військових охорони, ще кілька поранено.

Рейдова група УПА-Південь у селищі Куява на Кам’нець-Подільщині знищила голову колгоспу і трьох військових Червної армії. Знищені документи сільради і телефонний зв’язок.

У селі Цеперів на Львівщині повстанці знищили радянську активісту – депутата райради, залишивши записку: «За зраду Україні, за доноси в НКВС».

У селі Ріпинці на Тернопільщині повстанці атакували дільницю винищувального батальйону. В бою знищені 5 бійців і радянський активіст.

Чота сотні «Журавлі» УПА-Захід у засідці на шляху біля села Новоселиця на Станіславщині знищила лейтенанта і двох військових НКВС, ще двох смертельно поранено. Звільнені 18 заарештованих.

На Тернопільщині повстанці знищили 5 бійців винищувального батальйону і захопили паспортистку райвідділу НКВС.

У селі Трохлево на Тернопільщині повстанці атакували групу радянсько-партійних працівників. Знищені інструктор райкому КП(б)У та 3 бійця винищувального батальйону, поранений завідуючий районним земельним відділом.

Біля села Панасівка на Тернопільщині три сотні УПА-Захід вели оборонний бій із загонами НКВС. У перестрілці, що тривала кілька годин, знищено близько 300 військових.

Сотні «Журавлі», «Верховинці» і дві чоти сотні Заморського УПА-Захід атакували райцентр Вигода на Львівщині. Знищені капітан НКГБ, двоє рядових і 27 радянських активістів, ще двох поранено. Спалені три адміністративні будівлі, лісопильний і хімічний заводи.

На Станіславщині сотня «Летуни» УПА-Захід знищила начальника райвідділу НКГБ і трьох військових у селі Рошняте та двох військових НКВС у селі Сливки.

У селі Кримне на Волині повстанці знищили начальника відділу райвійськкомату, двох лейтенантів, двох військових Червоної армії та двох бійців винищувального батальйону. Захоплено в полон 15 радянських активістів, які невдовзі відпустили.

Сотня «Галайда» УПА-Захід і сотня військової округи «Турів» УПА-Північ біля села Лучиці на Львівщині відбили дві атаки загонів НКВС і відступили вглиб лісу. Знищено до 180-и військових.

У селі Луб’янки на Тернопільщині повстанці знищили голову і секретаря сільради.

Вночі чота сотні УПА-Захід у селі Видинів на Станіславщині знищила голову земельної комісії і радянську активістку. Спалено сільську раду і всю документацію.

Чота сотні УПА-Захід атакувала обласний центр Станіслав. Обстріл центру міста і охорони будівлі НКВД спровокував перестрілку підрозділів НКВС і Червоної армії. Знищені кілька десятків військових.

Чота сотні «Журавлі» УПА-Захід у засідці біля села Жакля на Станіславщині знищила 7 військових НКВС, ще трьох поранено.

Вночі загін повстанців атакував райцентр Солотвино на Станіславщині. Знищені начальник райвідділу НКВС і один із його заступників, звільнені 22 заарештованих. Винищувальний батальйон розбігся, не прийнявши бою.

Під час нічного нападу на село Поточище на Станіславщині повстанці знищили трьох радянських активістів.

Відділ УПА-Захід у перестрілці з загоном НКВС у селі Задеревач на Дрогобиччині знищив військового.

Сотня «Сірі вовки» УПА-Захід під час рейду в селі Топорівці на Чернівеччині знищила капітана НКВС і двох бійців батальйону внутрішніх військ.

У селі Білий Камінь на Львівщині повстанці атакували дільницю винищувального батальйону. Знищені другий секретар райкому ЛКСМУ, дільничний НКВС, завідуючий відділом райвиконкому, 18 бійців батальйону, 4 рядових райвідділу НКВС. Захоплені в полон голова і секретар сільради.

1945 рік На околиці села Саранчуки на Тернопільщині повстанці поранили старшого сержанта і рядового Червоної армії.

Неподалік села Отинія підпільники підірвали залізничну колію. Вибухом знищено двох і поранено 6 охоронців. Зійшов з рейок паровоз і 3 вагони.

Курінь «Смертоносці» УПА-Захід атакував райцентр Отинія на Станіславщині. Знищені 40 військових НКВС, спалені будівлі НКВС, військкомату, залізничної станції, в’язниці. Звільнені арештанти.

У селі Прислоп на Чернівеччині повстанці знищили радянського активіста і захопили зав. відділом окружного комітету КП(б)У.

Повстанець Богдан Пиль потрапив у засідку НКВС у райцентрі Підбуж на Дрогобиччині. Знищив одного військового і загинув у перестрілці.

Повстанець «Павлик» був оточений під час облави в райцентрі Підбуж на Дрогобиччині. У перестрілці знищив трьох військових НКВС і загинув при спробі прорватися.

Відділи сотень «Сірі» та «Лебеді» УПА-Захід у засідці біля села Посіч на Станіславщині знищили старшого лейтенанта і 14 військових НКВС.

У селі Великий Рожин на Станіславщині повстанці знищили голову сільради і захопили документацію.

У засідці в селі Пістинь на Станіславщині повстанці обстріляли автомобіль і знищили капітана та 4 військових МВС.

Загони НКВС атакували табір сотні «Опришки» УПА-Захід біля села Ілемня на Станіславщині. Повстанці розділилися на окремі групи і, знищивши 6 військових, прорвалися вглиб лісу.

Чота УПА-Захід атакувала райцентр Пробіжна на Тернопільщині. Знищені 20 військових і радянських активістів, спалені будівлі райвідділу НКВС, райвиконкому і районного військкомату.

У селі Корничі на Дрогобиччині підпільники знищили дільничного НКВС і міліціонера.

Курінь «Дзвони» УПА-Захід атакував відділ НКВС, що заготовляв дрова біля села Посіч на Станіславщині. Знищено 65 військових.

У селі Грушів на Дрогобиччині повстанці під час раптового нападу захопили в полон секретаря райкому КП(б)У по кадрам і завідувача відділу освіти. Першого розстріляли, другого відпустили після пропагандистської бесіди.

У селі Панищів (нині не існує) на Дрогобиччині повстанці атакували дільницю винищувального батальйону. Знищені дільничний НКВС, голова сільради і 5 бійців батальйону.

Чота сотні «Хорти» у селі Завадка на Станіславщині знищила 6 військових, що збирали продовольство. Ще одного смертельно поранено, четверо отрим��ли поранення. Здобуто кулемет, 3 автомати і 2 гвинтівки.

У селі Нагірне на Дрогобиччині підпільник на квартирі директорки школи розстріляв заввідділом райкому КП(б)У і зумів безперешкодно зникнути.

У засідці на шляху біля села Облапи на Волині повстанці знищили секретаря райкому КП(б)У. Спалено вантажний автомобіль, здобуто автомат.

У селі Дубова на Волині підпільники знищили дільничного – лейтенанта НКВС.

У засідці на шляху біля райцентру Заболотці на Львівщині сотня «Русичі» УПА-Захід знищила 13 радянських активістів, ще 7 поранено. Спалено вантажний автомобіль.

Двоє воїнів сотні «Жубри» УПА-Захід у селі Новосільці на Дрогобиччині наскочили на загін НКВС. У перестрілці знищили одного військового, ще двох поранили і змогли прорватися.

У селі Підкамінь на Станіславщині повстанці знищили сержанта і важко поранили двох рядових НКВС.

Відділ сотні «Жубри» УПА-Захід у перестрілці з загоном НКВС біля села Кугаїв на Львівщині знищив одного військового та ще одного поранив.

У селі Бобли на Волині повстанці під час раптового нападу знищили секретаря сільради, поранили дільничного НКВС і секретаря комсомольської організації. Спалено сільську раду.

У засідці біля села Чесники на Станіславщині повстанці роззброїли лейтенанта і чотирьох військових Червоної армії. Застрелений солдат, який чинив опір, решту відпущено. Спалено вантажний автомобіль.

В селі Грушка на Станіславщині повстанці знищили голову і секретаря сільради.

Загін НКВС влаштував засідку в селі Бортники на Дрогобиччині і помилково вбив, прийнявши за повстанців, голову сільради. Зазнав поранення сержант, у якого встиг вистрелити загиблий.

Сотня «Імені Колодзінського» атакувала райцентр Отинія на Станіславщині. Обстріляно районний військкомат, на деякий час захоплено залізничну станцію. Знищений начальник першої частини військкомату. Після появи бронепотяга повстанці відійшли.

Сотня «Летуни» УПА-Захід протягом всього дня вела оборонний бій у старих окопах біля села Жураки на Станіславщині з загонами НКВС, яким постійно надходило підкріплення. Відбито 12 атак, знищено не менше сотні військових.

Рій сотні «Березівська» УПА-Захід у засідці на шляху біля села Микуличин на Станіславщині знищив 6 військових НКВС, у тому числі чотирьох офіцерів. Спалені вантажний і бронеавтомобіль.

У селі Пуків на Станіславщині повстанці знищили сержанта НКВС і поранили двох рядових. Спалені дві автомашини.

1946 рік Чота сотні «Імені Богуна» УПА-Захід у селі Голошина атакувала дільницю винищувального батальйону. Знищений вартовий, роззброєні 4 бійця. Здобуто кулемет і 4 гвинтівки.

Загони МВС атакували і оточили табір сотні «Імені Колодзінської» УПА-Захід у лісах Печеніжинського району Станіславщини. В бою, що тривав майже дві години, знищені 6 військових, ще 5 поранено.

Відділ сотні «Сурма» УПА-Захід у селі Пістинь на Станіславщині знищили агента МВС.

Чота сотні «Імені Богуна» УПА-Захід атакувала дільницю винищувального батальйону в селі Логушка на Закарпатті. Знищений дільничний МВС, особовий склад роззброєно і розігнано, здобуто 5 гвинтівок.

Під час зіткнення з загоном МВС біля села Дзвинячка на Тернопільщині повстанці знищили двох агентів МВС.

Чота сотні «Імені Колодзінського» УПА-Захід атакувала дільницю винищувального батальйону в селі Рахівчик на Станіславщині. Знищений один боєць, решту роззброєно і розігнано.

У засідці біля села Мочари на Львівщині підпільники знищили інспектора митниці і начальника 4-ої частини районного військкомату.

У селі Курники на Тернопільщині підпільники знищили міліціонера райвідділу МВС.

Рій сотні «Імені Колодзінського» УПА-Захід, потрапивши у засідку загону МВС у селі Саджава на Станіславщині, щільним вогнем знищив військового і прорвався без втрат.

1947 рік У райцентрі Скала-Подільська на Тернопільщині підпільники знищили начальника райвідділу МВС і поранили двох міліціонерів.

У селі Грімне на Дрогобиччині повстанці знищили трьох військових МВС.

У селі Вербляни на Львівщині повстанці знищили інструктора райкому КП(б)У, дільничного МВС, голову сільради і голову колгоспу. Спалено будівлі колгоспу.

Під час зіткнення з пошуковою групою МВС у селі Бахманка на Станіславщині двоє повстанців знищили лейтенанта і старшого сержанта та змогли прорватися.

У засідці в селі Довгий Войнилів на Станіславщині знищені 2 бійця винищувального батальйону, ще двоє поранені. Здобуто 3 гвинтівки і патрони.

Чота сотні «Імені Колодзінського» УПА-Захід вступила в бій із загоном МВС у селі Товмачик на Станіславщині. Знищені 12 військових.

У селі Замочок на Львівщині підпільники знищили провокатора МВC.

У селі Цунів на Львівщині повстанці знищили голову щойно утвореного колгоспу і завідуючого фермою.

Пошукова група МВC захопила криївку в селі Михайловичі на Дрогобиччині. Станичний ОУН Петро Мацишин, що перебував всередині, знищив одного військового і застрелився.

У засідці в селі Грімне на Дрогобчичині повстанці знищили двох військових МВC, ще одного поранено.

У селі Малі Грибовичі на Львівщині повстанці знищили трьох радянських активістів – організаторів колгоспу.

У засідці біля села Верхняківці на Тернопільщині повстанці знищили двох військових МВC та одного поранили.

У селі Слобідка на Тернопільщині підпільники знищили двох радянських активістів, ще одного поранили.

Відділ повстанців атакував радянських активістів у селі Щуровичі на Львівщині і знищив кілька чоловік.

У сутичці з загоном МВC у селі Піщатинці на Тернопільщині підпільники знищили двох військових і одного поранили.

У засідці в селі Боянівка на Рівненщині повстанці знищили слідчого МДБ і поранили трьох військових.

У селі Середпільці на Львівщині повстанці знищили слідчого МВС і поранили військового.

У селі Нагірне на Дрогобиччині підпільники знищили міліціонера.

У сутичці з загоном МВС у селі Добряни на Дрогобиччині повстанці знищили трьох військових, ще одного поранили. Здобуто автомат і гранати.

У засідці на території Підбузького району Дрогобиччині повстанці знищили дільничного МВС і важко поранили секретаря райкому КП(б)У.

У селі Луки на Тернопільщині підпільники знищили члена правління колгоспу.

На Тернопільщині підпільники знищили двох колгоспних активістів у селах Луки і Нагоряни.

У селі Лисятичі на Дрогобиччині повстанці знищили військового МВС.

У селі Гайворонка на Тернопільщині повстанці знищили голову колгоспу і спалили колгоспний сарай.

У селі Желдець на Львівщині повстанці знищили двох військових МВС, які проводили облаву. Ще одного поранено.

У засідці на шляху біля села Церківна на Станіславщині повстанці знищили військового МВС і важко поранили голову райвиконкому.

Відділ УПА-Захід у бою з опергрупою МВС у лісовому масиві Вигодського району на Станіславщині знищив чотирьох військових.

У лісовому масиві Жидачівського району Львівщини підпільники знищили двох військових МВС.

У сутичці з пошуковою групою МВС у селі Дідушичі повстанці знищили одного військового, ще одного поранили.

1948 рік У селі Тростянець на Дрогобиччині підпільники знищили організатора колгоспу.

У селі Копанки на Станіславщині повстанці знищили військового МВД, ще одного поранено.

Загін повстанців атакував дільницю винищувального батальйону в селі Чернелів-Руський на Тернопільщині. Знищені дільничний МВС, командир батальйону і троє бійців.

У селі Германівка на Тернопільщині підпільники знищили міліціонера МВС.

У селі Нижня Луковиця (нині Нижня Лукавиця) на Дрогобиччині підпільники знищили сержанта і поранили рядового МВС.

У селі Долиняни на Львівщині повстанці знищили бійця винищувального батальйону, ще одного поранили.

Повстанець, атакований пошуковою групою МВС у селі Голгочі на Тернопільщині, знищив сержанта, поранив кулеметника і зміг прорватися.

У селі Гериня на Станіславщині повстанці знищили лейтенанта МДБ і директора місцевого заводу.

У селі Жуківці на Тернопільщині повстанці знищили двох співробітників МВС.

У селі Дворець на Тернопільщині підпільники знищили голову сільради і двох радянських активістів.

У селі Брухналь на Львівщині повстанці знищили старшого сержанта МВС.

У селі Ярчівці на Тернопільщині підпільники знищили бійця винищувального батальйону.

У селі Березина на Дрогобиччині повстанці знищили голову колгоспу і бійця винищувального батальйону.

У селі Зашків на Львівщині підпільники знищили оперуповноваженого МВС.

У селі Воля Висоцька на Львівщині повстанці знищили 5 радянських активістів та спалили їх хати.

У селі Перегноїв на Львівщині повстанці знищили голову сільради і голову колгоспу.

У селі Вороців на Львівщині повстанці знищили капітана і лейтенанта МВС.

Повстанці атакували дільницю міліції в селі Турильче на Тернопільщині. Знищено одного міліціонера, ще одного важко поранено.

У селі Замочок на Львівщині підпільники знищили провокатора МВС.

1949 рік У селі Брязи (нині Козаківка) на Станіславщині повстанці знищили секретаря сільради.

1950 рік Пошукова група полку внутрішніх військ (200 чоловік) захопила криївку в лісі біля села Бережниця на Станіславщині. 8 повстанців, що перебували всередині, кілька годин чинили збройний спротив, знищивши офіцера МДБ і поранивши одного військового.

1951 рік 5 повстанців наскочили на пошукову групу МДБ в одному з лісових масивів Станіславщини під час масштабної облави. У перестрілці знищені двоє військових.

[warsc-commynistsupa]

Основні бої УПА 1943-1960рр.

Зараз розглянемо бойові дії УПА з радянськими окупаннтами за жовтень місяць.

1944 рік У селі Буковина на Дрогобиччині повстанці знищили секретаря сільради.

Вночі у селі Лисятичі на Львівщині повстанці знищили 5 радянських активістів разом із сім’ями (всього 11 чоловік), що напередодні проводили виселення членів «сімей бандитів».

У засідці біля села Ляшки на Дрогобиччині повстанці знищили сержанта НКВС і міліціонера. Здобуто автомат і дві гвинтівки, захоплено «Список підозрілих осіб району».

Під час мітингу в селі Тиха на Дрогобиччині повстанці знищили інструктора райкому КП(б)У, оперуповноваженого райвідділу НКВС та інструктора районного військкомату.

У селі Хренів на Львівщині повстанці знищили голову сільради.

У селі Велике Вербче на Рівненщині повстанці знищили трьох працівників райкому КП(б)У, що проводили хлібопоставки.

Відділ УПА-Захід у бою з загоном НКВС, що проводив конфіскацію коштів у населення (так звана «третя військова позика») у селі Гримне на Львівщині, знищив міліціонера кінного взводу, трьох бійців винищувального батальйону і поранив оперуповноваженого.

У бою з загоном НКВС на околиці села Кропивник на Станіславщині сотня «Месники» УПА-Захід знищила капітана, старшого лейтенанта і 5 рядових.

Відділ сотні «Холодноярці» у засідці на шляху біля Ясниська на Львівщині знищили трьох військових НКВС.

У селі Волошиново на Дрогобиччині повстанці знищили голову сільради.

Дві чоти УПА-Захід у бою з загоном НКВС у селі Космач на Станіславщині знищили 17 ві йськових.

У райцентрі Ходорів на Львівщині повстанці знищили начальника райвідділу НКГБ.

Сотня УПА-Захід на шляху біля села Мединя на Станіславщині атакувала каральний батальйон НКВС. Під час кількагодинного бою знищено 60 військових, решту розпорошено. Захоплено дві гармати, міномет, 5 кулеметів.

У селі Труханів на Дрогобиччині повстанці знищили дільничного НКВС.

У селі Зарубинці на Тернопільщині відділ повстанців розгромив будівлю сільради. Знищені директор школи і 4 радянських активісти.

У селів Завадів на Львівщині підпільники знищили старшину Червоної армії.

У селі Настасів на Тернопільщині повстанці знищили радянського активіста і спалили сільраду.

Відділ УПА-Захід атакував роту НКВС біля села Яргорів на Тернопільщині. Автоматним вогнем знищені 15 військових.

У селі П’ятничани повстанці знищили дільничного НКВС, голову сільради та чотирьох бійців винищувального батальйону.

У селі Великі Кусківці на Тернопільщині повстанці спалили залізничну станцію і казарму для робітників. Знищений начальник станції.

Сотня УПА-Захід атакувала спецгрупу НКВС біля села Красна на Станіславщині. Знищені 45 військових.

У селі Кам’яний Брід на Львівщині підпільник пострілом через вікно знищив голову сільради.

Чота УПА-Захід у засідці біля села Дихтинець на Чернівеччині знищила начальників райвідділів НКВС та НКГБ, начальника санітарної служби обласного управління НКВС і захопила в полон завідувачку міським відділом охорони здоров’я.

Декілька загонів НКВС у селі Гільча на Львівщині атакували сотню «Кочовики» УПА-Захід. Повстанці відбили всі атаки, знищили біля 20-и військових і спалили вантажний автомобіль.

У селі Пізнанка на Тернопільщині повстанці знищили уповноваженого райвідділу НКВС.

У селі Орховичі на Львівщині повстанці знищили оперативного працівника НКВС (командир винищувального батальйону).

За вбивство лейтенанта каральна експедиція НКВС спалила 12 хат у селі Орховичі на Львівщині та по дві хати ще в трьох селах.

У селі Зелене на Станіславщині повстанці знищили голову сільради.

На території Товстенського району Тернопільщині підпільники знищили військового НКВС.

У селі Цапівці (нині Поділля) на Тернопільщині повстанці знищили 9 бійців винищувального батальйону, які вишукували призовників, що ухилялися від мобілізації.

Біля села Черник на Станіславщині повстанці знищили трьох радянських активістів і захопили першого секретаря райкому КП(б)У.

Відділ УПА-Захід атакував райцентр Большівці на Станіславщині. Щільним вогнем знищені ряд працівників райради, районного військкомату, райвідділу НКВС. Спалені адміністративні будівлі. Радянську владу відновлено лише через три дні.

У селі Горішні Шерівці на Черновиччині повстанці знищили лейтенанта НКВС і важко поранили голову сільради.

Відділ УПА біля села Опака на Дрогобиччині знищив начальника штабу винищувального батальйону, що проводив облаву.

Чота сотні «Летуни» у бою з пошуковою групою прикордонних військ у селі Бережниця на Станіславщині знищила 7 військових і поранила 14.

У селі Нижня Лукавиця на Дрогобиччині повстанці атакували групу радянських активістів. Знищений заступник голови райвиконкому, поранений і захоплений у полон районний прокурор, також виведені в ліс голова сільради та його заступник.

У селі Дубровка на Дрогобиччині повстанці знищили чотирьох радянських активістів.

Сотня «Сіроманці» УПА-Захід протягом кількох годин відбила 6 атак загонів НКВС біля села Мельна на Станіславщині, а ввечері змогла вийти з оточення. Знищені 40 військових, 21 поранено.

У селі Мшанець повстанці атакували дільницю винищувального батальйону. Знищені 4 бійця.

1945 рік Сотня «Журавлі» УПА-Захід під час рейду у селі Яблуниця на Станіславщині знищила двох міліціонерів.

Рій сотні «Хорти» УПА-Захід у засідці на шляху неподалік села Голинь на Станіславщині знищив двох військових НКВС і спалив легковий автомобіль.

Сотня «Літуни» УПА-Захід атакувала гарнізон НКВД у селі Верхня на Станіславщині. Знищені 14 військових, 9 поранено.

Чота сотні «Бистриця» УПА-Захід знищила двох бійців охорони вузькоколійної залізниці неподалік села Долина на Станіславщині, ще двох поранено.

Відділ сотні «Хорти» УПА-Захід атакував загін НКВС, що збирав продовольство в райцентрі Човгани на Закарпатті. Знищений старший лейтенант, чотирьох військових роззброєно і відпущено. Здобуто автомат і дві гвинтівки.

У засідці біля села Манів на Станіславщині повстанці спалили легковий автомобіль і знищили лейтенанта НКВС та трьох автоматників, що везли гроші для своєї частини.

У селі Попелі на Дрогобиччині повстанці знищили оперуповноваженого райвідділу НКВС і старшого сержанта полку внутрішніх військ.

Відділ УПА-Північ у селі Видричі на Волині знищив двох бійців винищувального батальйону і поранив лейтенанта НКВС, що проводили хлібопоставки.

За допомогою двох реактивних снарядів сотня «Кочовики» УПА-Захід спалила будівлю міського управління в місті Кристинопіль (нині Червоноград) на Львівщині. У перестрілці знищені троє військових.

У селі Люботин на Волині повстанці атакували дільницю винищувального батальйону. Знищений дільничний МВС, особовий склад роззброєно і розігнано.

У селі Хлібичин на Станіславщині підпільники знищили голову колгоспу і його дружину, радянську активістку.

У селі Медвеже на Волині повстанці атакували дільницю винищувального батальйону, поповнену загоном НКВС. Знищені двоє військових, 3 бійця батальйону, 4 інформатора НКВС. У перестрілці загинув один повстанець.

У селі Іллінці на Станіславщині підпільники знищили двох активісток радянської влади і спалили сільраду.

Відділ УПА-Захід атакував прикордонну заставу біля села Сілець на Львівщині. Знищені 60 військових.

Бригада «Імені Мазепи» УПА-Північ атакувала гарнізон НКВС у селі Озерце на Волині. Знищені 8 військових.

Відбиваючи напад розвідгрупи НКВС у селі Ясень на Станіславщині, чота сотні «Хорти» УПА-Захід знищила лейтенанта і поранила двох військових.

Сотня «Наддністрянці» УПА-Захід у сутичці з загоном НКВС, що влаштував засідку біля села Рудники на Дрогобиччині, знищили чотирьох військових і одного поранили.

Спецгрупа НКВС атакувала табір сотні «Вітрогони» УПА-Захід біля села Марківці на Станіславщині. У бою знищені 5 військових.

Відділ УПА-Північ атакував дільницю винищувального батальйону в селі Цепцевичі на Волині. Знищені 12 бійців, троє поранено. Здобуто кулемет, 10 автоматів і 2 гвинтівки.

У селі Велиці Цепчевичі на Волині повстанці атакували дільницю винищувального батальйону. У бою, що тривав майже три години, знищені 19 бійців, 15 захоплені в полон. Здобуто кулемет, 3 автомати, 17 гвинтівок. Втрати повстанців: один поранений.

У селі Копець на Дрогобчичині підпільники знищили другого секретаря райкому ЛКСМУ.

Чота сотні «Опришки» УПА-Захід атакували нафтокопальню в селі Слобода Дубенська (нині Підлісся) на Станіславщині. Знищені 9 військових охорони, спалені 6 нафтових веж.

У засідці в селі Биків на Дрогобиччині повстанці знищили голову райради Тсоавіахім і поранили завідувача районного радіовузла.

У селі Котоване на Дрогобиччині повстанці знищили голову сільради і директора школи.

У селі Суськ на Волині повстанці, наскочивши на засідку загону НКВС, автоматним вогнем знищили одного військового та розігнали решту.

У райцентрі Коршів на Станіславщині повстанці знищили директора та бухгалтера МТС, а також спалили сарай НКВС і звільнили заарештованих.

1946 рік Відділ сотні «Імені Колодзінського» УПА-Захід у селі Сопів на Дрогобиччині знищив двох військових МВС, здобуто автомат і гвинтівку.

У поїзді Станіслав-Єзупіль підпільники знищили начальника винищувального батальйону Єзупільського району.

Відділ сотні «Імені Колодзінського» УПА-Захід у засідці в селі Саджава на Станіславщині знищив військового МВC і поранив бійця винищувального батальйону.

У селі Хащів на Дрогобиччині підпільники знищили радянського активіста – начальника пункту висилки сімей повстанців.

Рій сотні «Басейн» УПА-Захід на прикордонній заставі біля села Лімна на Дрогобиччині знищив співробітника (фотографа) контррозвідки прикордонних військ та спалив всі фото місцевих жителів.

У селі Кривоброди на Станіславщині відділ сотні «Сурма» УПА-Захід знищив агента МВC.

Внаслідок збройної сутички з опергрупою МДБ у селі Смологовиця на Закарпатті повстанці знищили старшого оперуповноваженого райвідділу МДБ і директора маслозаводу, роззброєні і відпущені двоє міліціонерів.

1947 рік Пошукова група МВС захопила криївку в селі Чорнокінці на Тернопільщині. Двоє повстанців, що перебували всередині, знищили одного військового, ще одного поранили і змогли прорватися.

У селі Павликівка на Станіславщині підпільники знищили начальника районного винищувального батальйону.

У селі Конюхів на Дрогобиччині повстанці знищили двох військових МВС, ще одного поранили.

У селі Дуброва на Київщині підпільники знищили голову сільради.

Пошукова група МВС захопила криївку в селі Новиця на Станіславщині. У перестрілці двоє повстанців знищили військового і змогли прорватися в ліс.

Відділ сотні «Басейн» УПА-Захід зазнав нападу під час будівництва криївки біля села Рогізно на Дрогобиччині. У перестрілці знищений військовий МВС, ще одного поранено. Повстанці прорвалися без втрат.

У селі Рудники на Дрогобиччині підпільники знищили бійця винищувального батальйону. Здобуто автомат.

У селі Слобода Болехівська на Станіславщині повстанці знищили лейтенанта МВС.

У райцентрі Самбір на Дрогобиччині повстанці знищили майора МДБ.

У селі Наконечне на Львівщині повстанці знищили двох військових МВС.

У селі Кульчиці на Дрогобиччині підпільники знищили радянського активіста, який вербував молодь на фабрично-заводське навчання.

У селі Брошнів на Станіславщині підпільники знищили бійця винищувального батальйону. Здобуто автомат і гранати.

У селі Кам’янопіль на Львівщині підпільники знищили начальника винищувального батальйону та голову колгоспу.

У селі Раделичі на Дрогобиччині повстанці знищили двох бійців винищувального батальйону, ще одного поранено.

У селі Кульчіївці на Кам’янець-Подільщині підпільники знищили голову колгоспу.

Чота сотні «Басейн» УПА-Захід у селі Передільниця на Дрогобиччині наскочила на відділ МВС. У перестрілці знищений військовий, ще одного поранено. Всі воїни УПА змогли прорватися.

1948 рік У райцентрі Крем’янець на Тернопільщині повстанці знищили слідчого МДБ.

У райцентрі Перегінське на Станіславщині повстанці знищили начальника винищувального батальйону.

У селі Новий Яр на Львівщині повстанці знищили колгоспницю Марію Мацько, депутата Верховної Ради УРСР.

У райцентрі Рожнів на Станіславщині підпільники знищили війця винищувального батальйону.

У селі Чернихів на Дрогобиччині повстанці знищили заступника начальника командира винищувального батальйону.

Двоє повстанців були виявлені військовими МВC у райцентрі Перегінське на Станіславщині, у перестрілці знищили двох офіцерів, однак зазнали важких поранень і, не маючи шансів на прорив, застрелилися.

У селі Новосілка на Дрогобиччині повстанці знищили дільничного МВC.

У селі Глибочок на Тернопільщині повстанці знищили військового МВС, ще одного поранили.

У селі Касперівці на Тернопільщині повстанці знищили військового МВС.

У селі Канафости на Дрогобиччині повстанці знищили дільничного МВС.

У райцентрі Рожнятів на Станіславщині повстанці здійснили напад на двох бійців винищувального батальйону. Один знищений, інший захоплений у полон, але невдовзі відпущений. Здобуто два автомата.

У сутичці з загоном МВС біля села Братківці на Дрогобиччині повстанці знищили двох військових і двох поранили.

Біля села Боляновичі на Дрогобиччині підпільники знищили дільничного МВС.

У селі Сваричів на Станіславщині підпільники знищили радянського активіста. Здобуто автомат і гвинтівку.

У селі Воробіївка на Тернопільщині підпільники знищили радянського активіста. Здобуто гвинтівку і патрони.

Біля села Гряда на Львівщині повстанці знищили лейтенанта і двох військових МВС, ще трьох поранено.

У селі Кубаївка на Станіславщині повстанці знищили старшого лейтенанта МВС.

У селі Гнійниця (Поліське) на Львівщині повстанці знищили бійця винищувального батальй��ну (організатора колгоспу і колишнього сержанта прикордонних військ).

У селі Андрусіїв на Рівненщині підпільники знищили бійця винищувального батальйону.

У райцентрі Краковець на Львівщині повстанці знищили уповноваженого міністерства заготівель.

У селі Слобідка на Станіславщині повстанці знищили двох військових МВС, ще одного поранено.

У селі Плешевичі на Дрогобиччині підпільники знищили дільничного МВС.

У селі Верхнє Синьовидне на Дргобиччині повстанці атакували гарнізон МВС. Знищені начальник гарнізону і двоє військових.

У селі Кальна на Станіславщині повстанці знищили двох військових МВС і ще двох поранили.

1949 рік У селі Соколя на Львівщині повстанці знищили дільничного МВС.

У райцентрі Добромиль на Дрогобиччині 16-річний підпільник Богдан Цикик серед дня знищив заступника начальника райвідділу МДБ.

Відділ ОУН атакував агентів МВС, що мінували криївку біля села Гошів на Станіславщині. У перестрілці один військовий знищений, ще одного поранено.

1950 рік У селі Побужани на Львівщині підпільники знищили завідувача відділу пропаганди райкому КП(б)У.

У перестрілці з пошуковою групою МВС у селі Букове на Дрогобиччині повстанці знищили сержанта.

1951 рік В одному з населених пунктів Дрогобиччини підпільники смертельно поранили підполковника – начальника райвідділу МДБ.

1952 рік Четверо повстанців були оточені пошуковою групою МДБ у селі Гумниська на Львівщині, в ході бою знищили командира групи – капітана.

1953 рік Спецгрупа МДБ біля села Селець на Волині блокувала три хати, де перебували двоє повстанців, які вчинили героїчний опір радянським окупантам та знищили 4 окупантів, серед загиблих були підполковник Сергій Рожков, старший лейтенант Лабушев, сержант Мікляєв, рядовий Северюхін.

[warsc-commynistsupa]

Основні бої УПА 1943-1960рр.

Зараз розглянемо основні бої УПА з радянськими окупантами за вересень місяць.

1944 рік У селі Щуровичі на Львівщині повстанці знищили голову сільради.

Курінь сотні УПА-Захід біля райцентру Войнилів на Станіславщині знищив 20 конвоїрів НКВС і звільнив близько 100 заарештованих за відмову від мобілізації в Червону армію.

У селі Ясень на Станіславщині повстанці знищили голову сільради.

Відділи УПА-Захід атакували райцентри Богородчани і Лисець на Станіславщині. У боях із загонами НКВС знищено і поранено близько 100 військових.

Біля села Бірче на Дрогобиччині повстанці знищили чотирьох працівників районного військкомату.

Відділ УПА-Захід здійснив напад на штаб дивізії Червоної армії на Дрогобиччині. Знищені 15 військових, 25 поранено.

У обласному центрі Станіславі підпільники знищили депутата райради, радянського активіста.

Біля села Підзвіринець на Станіславщині повстанці розгромили конвойну команду НКВС і звільнили 8 селян, заарештованих за відмову від мобілізації.

У засідці біля райцентру Бібрка на Львівщині відділ УПА-Захід знищив 5 офіцерів НКВС і 5 бійців винищувального батальйону.

Відділ УПА-Захід у бою з загоном НКВС біля села Перетоки на Львівщині знищили 70 військових.

У Стрийському районі Дрогобиччині повстанці знищили командира батальйона Червоної армії.

У селі Тайкури на Рівненщині повстанці знищили 7 військових спецгрупи НКВС.

У селі Висоцько на Львівщині повстанці знищили шістьох радянських активістів. Одного з них показово повішено в центрі села.

Відділ УПА у засідці на Тернопільщині знищив уповноваженого райкому КП(б)У і трьох радянських активістів. Здобуто ручний кулемет і дві гвинтівки.

У селі Горохолин Ліс на Станіславщині повстанці знищили голову сільради, якого звинувачували у доносительстві.

Сотня «Журавлі» УПА-Захід у селі Німецька Мокра на Закарпатті знищили капітана і рядового прикордонних військ, ще двох військових поранено, одного захоплено в полон (відпущений за клопотанням місцевого населення).

Сотні «Романовичі» і «Дружинники» УПА-Захід у бою з загонами НКВС, що проводили облаву біля села Трудовач на Львівщині, знищили 75 військових. Двоє повстанців загинули, троє отримали поранення.

Курінь особливого призначення «Сіроманці» УПА-Захід весь день вів бої із значними загонами НКВС (до 1500 військових), підсилених трьома танками, в лісовому масиві поблизу села Унів на Львівщині. Після оточення повстанці відбили 26 атак, підбили один танк і вночі вийшли з кільця.

Курінь особливого призначення «Сіроманці» УПА-Захід продовжив вести бойові дії з загонами НКВС у районі села Пнятин на Львівщині. Підбито один танк, за два дні боїв знищені полковник, 7 лейтенантів і 170 військових, близько 120-и поранено.

Протягом всього дня сотні «Перебийніс» і «Пролом» УПА-Захід вели бій із загонами НКВС, підтриманих танками і літаками, в Кам’янецькому лісі на Львівщині. Відбито дві хвилі наступу, знищені полковник і 300 військових. Повстанці перейшли у контрнаступ і, розділившись на малі групи, вночі прорвались із лісу.

У засідці біля села Кримне на Волині повстанці знищили 5 військових Червоної армії, ще трьох поранено. Спалено автомашину і міст через річку.

Біля села Товмач сотня УПА-Захід протягом всього дня вела бій із полком прикордонних військ, який підтримували 4 бронемашини. Знищені майор, 3 лейтенанти і 82 військових, поранено 162.

Під час нападу сотні УПА-Захід на райцентр Солотвина на Станіславщині знищені 17 і поранені 12 військових НКВС, спалені будівлі НКВД і НКГБ, звільнені 80 арештантів.

У багатогодинному бою з двома ротами НКВС біля села Розтоки на Станіславщині сотня УПА-Захід знищила 3 офіцерів і 15 військових, ще 20 були поранені.

Чота сотні «Комарі» УПА-Захід вистежила розвідувальну групу НКВС біля села Тишиця на Львівщині. Знищені офіцер і двоє військових.

Сотня «Імені Богуна» УПА-Захід протягом дня двічі вступала в бій із полком прикордонних військ у Коломийському районі Станіславщини. Знищено 14 військових.

У селі Янів на Львівщині підпільники знищили голову сільради.

У селі Качанівка на Тернопільщині повстанці знищили секретаря райкому КП(б)У.

Відділ УПА-Захід у Теребовлянському районі Тернопільщини знищив 11 військових НКВС.

Сотні «Галайда» і «Крилачі» протягом цілого дня вели бій із загонами НКВС біля села Нестаничі на Львівщині. Знищені полковник і понад 100 військових.

У засідці на шляху біля райцентру Радехів на Львівщині повстанці знищили конвоїрів (зокрема, двох лейтенантів) і звільнили арештантів.

У засідці біля села Колодруби на Дрогобиччині повстанці знищили голову районного суду, двох радянських активістів і чотирьох бійців винищувального батальйону.

У засідці біля села Жорниська на Львівщині відділ сотні «Холодноярці» УПА-Захід знищила військового НКВС, ще двох поранено. Здобуто 2 автомати.

У засідці на шляху біля села Бірки Домініканські на Львівщині повстанці знищили лейтенанта і двох військових НКВС.

На Львівщині повстанці знищили депутата сільради в селі Спас і поранили секретаря сільради в селі Ременів.

Біля села Бірче на Львівщині повстанці знищили районного військового комісара та інструктора райвійськкомату.

Сотня «Лісовики» УПА-Захід вступила в бій із загонами НКВС, що проводили облаву в лісах Галицького району Станіславщини. Знищено і поранено понад 100 військових.

1945 рік Три сотні УПА-Північ атакували село Клинки на Рівненщині. Знищені дільничний НКВС і 8 бійців винищувального батальйону, ще 20 захоплені в полон.

Сотня «Журавлі» УПА-Захід у бою з гарнізоном НКВС у селі Луги на Станіславщині знищили 3 і поранили 8 військових. Втрати УПА: двоє поранених.

У засідці біля села Осмиловичі на Волині повстанці знищили 22 військових НКВС, секретаря райсуду, заступника секретаря райвиконкому і завідувача районного земельного відділу. Здобуто кулемет і 13 автоматів.

Чота сотні УПА-Захід у засідці на шляху біля села Брюховичі на Львівщині знищили двох військових НКВС. Здобуто 2 автомата.

У селі Кобилля на Тернопільщині повстанці знищили чотирьох радянських активістів.

Сотня «Рисі» УПА-Захід у сутичці з полком прикордонних військ на кордоні Станіславської і Закарпатської областей знищила трьох військових і без втрат перейшла кордон.

Двоє воїнів УПА були оточені пошуковою групою МВС у сараї в селі Городець на Волині. У перестрілці повстанці знищили сержанта.

У селі Рудня на Волині повстанці атакували радянських активістів, що збирали продовольство. Одного активіста знищено на прохання населення, інших розігнано.

У селі Кам’янка-Лісова на Львівщині підпільники знищили голову сільради.

У Володимирецькому районі Волині повстанці знищили чотирьох бійців винищувального батальйону, що супроводжували зерновий обоз, ще чотирьох захопили в полон. Здобуто кулемет, автомат, дві гвинтівки.

У селі Товстобаби (нині Високе) на Тернопільщині повстанці знищили зав. відділом райкому КП(б)У, секретаря райкому ЛКСМУ і оперативного працівника НКВС.

Сотня УПА-Північ спільно з відділом ОУН атакували дільницю винищувального батальйону в селі Радижеве на Волині, куди напередодні прибуло поповнення. У перестрілці знищені четверо бійців батальйону, ще 5 поранено. Втрати УПА: двоє поранених.

Відділ УПА-Захід у засідці неподалік обласного центру Станіслав (нині Івано-Франківськ) важко поранив начальника політвідділу 38-ї армії (помер наступного дня) та двох підполковників Червоної армії.

У засідці біля райцентру Пониква на Львівщині рій сотні «Дружинники» УПА-Захід знищив лейтенанта і роззброїв чотирьох військових Червоної армії. Останні відпущені після пропагандистської бесіди. Здобуто 5 автоматів і 4 гвинтівки.

Біля села Коростенко на Дрогобиччині повстанці знищили інструктора райкому ЛКСМУ.

Сотня «Холодноярці» УПА-Захід у засідці біля села Буди на Львівщині знищила двох військових НКВС, здобуто 2 автомата.

Відділ сотні «Галайда» УПА-Захід вночі вступив у бій з прикордонною заставою в Сокальському районі Львівщини. У рукопашному бою знищені начальник застави і кілька військових. Здобуто снайперську гвинтівку.

На Тернопільщині у лісі біля с.Васильківці Гусятинського району в перестрілці з підрозділом НКДБ загинув вояк УПА “Кармелюк”. Іншому повстанцеві пощастило добратися до криївки, вбивши при цьому чотирьох більшовиків.

У селі Дашава на Дрогобиччині повстанці раптовим нападом знищили 4 радянських активістів та старшину батальйону внутрішніх військ.

Повстанці атакували дільницю винищувального батальйону в селі Буцин на Волині. Знищений начальник батальйону, особовий склад розігнано.

1946 рік У лісовому масиві біля села Ратищі на Тернопільщині повстанці зіткнулися з загоном МВС. У перестрілці знищено двох військових.

У селі Унятичі на Дрогобиччині підпільники знищили дільничного МВС.

У засідці на шляху біля села Блищанка на Тернопільщині підпільники знищили помічника начальника штабу батальйону внутрішніх військ і водія.

Відділ сотні «Імені Колодзінського» УПА-Захід у райцентрі Печеніжин на Дрогобиччині майже на порозі райвідділу МВС знищив старшого лейтенанта МДБ.

Рій сотні «Булава» УПА-Захід наскочив на засідку загону МВС біля села Дев’ятники на Дрогобиччині. В результаті перестрілки воїни УПА знищили 6 військових і змогли прорватися без втрат.

У селі Уторопи на Станіславщині підпільники знищили місцевого комуніста.

Рій сотні «Імені Колодзінського» у засідці в селі Слобода-Рунгурська (нині Слобода) на Дрогобиччині знищив двох бійців винищувального батальйону, ще одного поранено.

У селі Соколова Воля на Львівщині (нині територія Польщі) підпільники знищили колишнього секретаря комсомольської організації.

1947 рік У селі Миколаїв на Львівщині підпільники знищили військового МВС.

У селі Путятинці на Станіславщині повстанці знищили 4 військових МВС, ще трьох поранили.

У райцентрі Яворів на Львівщині підпільники знищили радянського активіста.

У райцентрі Яворів на Львівщині повстанці знищили двох радянських активістів.

У селі Нижній Вербіж на Станіславщині підпільники знищили уповноваженого міністерства заготівель.

У селі Арламівська Воля на Дрогобиччині повстанці знищили завідувача медпунктом.

У райцентрі Болехів на Станіславщині підпільники знищили лейтенанта МВС.

У засідці в селі Лецівка на Станіславщині повстанці знищили двох бійців винищувального батальйону і поранили капітана пошукової групи МВС. Здобуто автомат.

У селі Увин на Львівщині повстанці знищили військового МВС і поранили начальника районної міліції.

Пошукова група МВС захопила криївку в селі Яструбичі на Львівщині. Двоє повстанців під час прориву знищили військового.

У селі Бережниця на Дрогобиччині підпільники знищили дільничного МВС.

У райцентрі Тучин на Волині повстанці підірвали будинок, загинули голова сільради і його дружина.

Біля села Уторопи на Станіславщині підпільники знищили двох військових МВС, ще двох поранено.

Чота сотні «Басейн» УПА-Захід у селі Нанчілка Мала на Дрогобиччині захопила в полон двох розвідників МВС, які на допиті розповіли, що мали створити мережу секретних агентів для викриття одиночних підпільників і повстанців. Після допиту обох знищено.

У селі Солець на Дрогобиччині повстанці знищили голову райвиконкому, молодшого сержанта і рядового МВС та директора школи.

Відбиваючи напад пошукової групи МВС у Жидачівському районі Дрогобиччини, відділ УПА-Захід знищив 5 військових, ще 8 поранено.

У селі Красноставці на Кам’янець-Подільщині повстанці знищили бригадира колгоспу.

У засідці в селі Худіївці на Тернопільщині підпільники знищили лейтенанта і військового опергрупи МВС.

Пошукова група МВС захопила криївку в селі Золотковичі на Дрогобиччині. У перестрілці повстанці знищили двох військових, четверо прорвалися, ще один загинув.

У засідці на конвой на шляху біля села Пісочне на Дрогобиччині повстанці знищили 4 військових МВС, ще трьох поранено.

У селі Красне на Станіславщині підпільники знищили двох радянських активістів.

У Долинському районі Станіславщини повстанці знищили дільничного МВС.

1948 рік У селі Чайковичі на Дрогобиччині повстанці знищили бійця винищувального батальйону, ще двох поранили. Спалено сільраду.

У селі Суходоли на Львівщині підпільники знищили начальника винищувального батальйону.

У селі Передмістя на Тернопільщині підпільники знищили рядового полку внутрішніх військ.

У селі Бутини на Львівщині повстанці знищили капітана полку прикордонних військ і важко поранили сержанта.

У селі Грушів на Станіславщині підпільники знищили військового МВС.

У селі Коростятин на Рівненщині повстанці знищили голову колгоспу і роздали місцевим селянам колгоспні землі.

Біля села Малий Любінь повстанці наскочили на опергрупу МВС. У перестрілці знищені троє військових.

Пошукова група МВС захопила криївку в селі Заруддя на Тернопільщині. Повстанець із сестрою, що перебували всередині, знищили капітана МДБ, поранили військового і загинули в перестрілці.

У селі Іванівці на Станіславщині повстанці знищили військового МВС.

У селі Завалля на Станіславщині повстанці знищили колгоспного активіста.

У селі Братківці на Дрогобиччині повстанці знищили дільничного МВС і уповноваженого міністерства заготівель.

У селі Качанівка на Тернопільщині повстанці знищили уповноваженого міністерства заготівель і секретаря партосередку села.

У селі Зарудці на Львівщині підпільники знищили радянського активіста (директора школи).

У сутичці з загоном МВС біля села Либохори на Дрогобиччині повстанці знищили двох військових і одного поранили.

У селищі Рясна Польська (нині у складі міста Львів) повстанці знищили міліціонера і радянського активіста.

У збройному зіткненні біля села Довге на Дрогобичині повстанці знищили старшого лейтенанта і поранили рядового МВС.

У засідці на шляху в Підкаміньському районі Львівщини повстанці спалили вантажний автомобіль і знищили капітана й рядового МВС, ще двох військових поранено.

У селі Чорнокінці на Львівщині повстанці знищили дільничного МВС.

У селі Побіч на Тернопільщині повстанці знищили двох радянських активістів і спалили будівлі колгоспу.

У селі Миколаїв на Львівщині підпільники знищили радянського активіста і спалили клуб.

У селі Новий Тараж на Тернопільщині повстанці знищили голову колгоспу і бригадира. Спалено сільську раду і клуб.

У селі Верхня Стинава на Дрогобиччині повстанці знищили 4 військових МВС.

Неподалік села Золотий Потік на Тернопільщині підпільники знищили військового МВС.

У райцентрі Краковець на Львівщині повстанці знищили співробітника контррозвідки, сержанта і рядового полку прикордонних військ. Здобуто 2 автомата і гвинтівку.

У селі Базниківка на Дрогобиччині повстанці знищили дільничного МВС.

1949 рік Відділ УПА у бою з опергрупою МВС біля села Недільна на Дрогобиччині знищив двох військових і поранив лейтенанта МДБ.

У селі Рибники на Тернопільщині підпільники знищили дільничного МВС.

1950 рік На шляху біля села Тростянець на Станіславщині повстанці знищили водія автомашини і військового МДБ, поранили старшого лейтенанта і трьох військових.

Один повстанець у сутичці з пошуковою групою полку внутрішніх військ у Косівському районі Станіславщині знищив молодшого сержанта і зміг прорватися в лісовий масив.

У бою з опергрупою МДБ біля села Кудринці на Тернопільщині, що тривав понад дві години, повстанці знищили кількох військових і 12 бійців винищувального батальйону.

[warsc-commynistsupa]

Основні бої УПА 1943-1960рр.

Зараз розглянемо основні бої УПА з радянськими окупантами за серпень місяць.

1944 рік У селі Новосілка на Тернопільщині повстанці знищили штурмана 8-ої повітряної армії Героя Радянського Союзу майора Якова Топоркова.

На Волині повстанці знищили двох голів, двох секретарів і члена сільради.

Біля села Подусів на Львівщині повстанці знищили секретаря райкому ЛКСМУ та оперуповноваженого НКВС.

Курінь «Галайда» УПА-Захід у тривалому бою з загонами НКВС, підтриманих двома легкими танками, біля села Магирів на Львівщині знищив 170 військових.

У лісі біля села Майдан здійснив аварійну посадку радянський літак. Повстанці знищили екіпаж (3 особи) і спалили літак.

Відділ УПА-Захід біля села Добротвір на Львівщині пустив під укіс ешелон з боєприпасами. Загинули кілька військових.

У селі Новосілки на Львівщині повстанці знищили голову сільради.

У засідці в селі Тростянець на Тернопільщині сотня «Орли» УПА-Захід знищила 6 військових НКВС, 10 поранила.

Біля села Буцин на Волині підпільники знищили майора і капітана НКВС та підпалили військовий склад.

У селі Яблунів на Дрогобиччині повстанці знищили голову суду.

Відділ УПА-Захід у засідці в селі Тучапи на Львівщині знищив полковника, майора, двох лейтенантів і трьох рядових НКВС.

На залізниці неподалік села Зелена на Станіславщині повстанці пустили під укіс ешелон з боєприпасами. Розбито 40 вагонів, розстріляно 50 супроводжуючих військових, кілька десятків захоплено в полон. Частину боєприпасів забрано, решту підірвано.

На Львівщині під час облави три роти НКВС оточили п’ятьох повстанців. Останні у перестрілці знищили офіцера і змогли протриматися до підходу підмогу, яка відігнала облавників. Загинув один повстанець.

У селі Гриньово на Львівщині повстанці знищили голову сільради і захопили секретаря.

Масштабний бій протягом дня сотні УПА-Захід із загонами НКВС біля сіл Васючин, Довге і Конюшки на Станіславщині. Знищено майже 200 військових.

У Яворівських лісах на Львівщині повстанці знищили командира прикордонного загону (полковника) і 5 військових, що його супроводжували.

Сотня «Сіроманці» УПА-Захід під час рейду вступила в бій із загоном НКВС біля райцентру Магерів на Львівщині. У перестрілці знищені 12 військових. Здобуто легкий танк, кулемет, гвинтівки та боєприпаси.

У селі Пійло на Станіславщині підпільники знищили голову та секретаря сільради і трьох бійців винищувального батальйону, що проводили мобілізацію молоді.

У сутичці з загоном НКВС у селі Монастирок на Львівщині повстанці знищили 5 військових. Здобуто кулемет, дві гвинтівки, пістолет.

Загін УПА «Бистрого» здійснив напад на радянський гарнізон в с.Пановичі Підгаєцького району. Під час нападу було вбито 60 ворогів.

У засідці біля села Жорниська на Львівщині відділ сотні «Холодноярці» УПА-Захід знищила військового НКВС, ще двох поранено. Здобуто 2 автомати.

У засідці на шляху біля села Бірки Домініканські на Львівщині повстанці знищили лейтенанта і двох військових НКВС.

На Львівщині повстанці знищили депутата сільради в селі Спас і поранили секретаря сільради в селі Ременів.

Сотні «Галайда» і «Крилачі» УПА-Захід вели бій із загонами НКВС біля села Нестаничі на Львівщині. За деякими даними, в сутичці знищено до 200 військових.

Біля села Божиків на Тернопільщині повстанці атакували батальйон зв’язку Червоної армії. Завдяки раптовості, батальйон оточили, знищили частину офіцерів і бійців. Здобуто 4 кулемета.

У селі Татаринів на Львівщині повстанці знищили 4 радянських активістів, що проводили облаву. Ще одного поранено. Здобуто 3 автомата і 3 гвинтівки.

У селі Опліцько на Львівщині підпільники знищили заступника голови і секретаря райвиконкому, а також голову земельного комітету.

У засідці на конвой із мобілізованими біля села Оглядів на Львівщині повстанці знищили двох військових районного військкомату. Звільнені 75 призовників.

Біля села Піски на Львівщині повстанці атакували конвой із мобілізованими. У перестрілці знищені 27 військових, всі мобілізовані звільнені. Загинув один повстанець, ще одного поранено.

Полк прикордонних військ і полк Червоної армії атакували курінь військової округи «Перемога» УПА-Захід біля села ��авлики на Львівщині. Повстанці підбили бронетранспортер розвідки (інший підірвався на міні), після чого у багатогодинному бою відбили усі атаки ворога, завдали йому важких втрат і прорвалися з оточення.

У бою з батальйоном Червоної армії біля села Сколе на Львівщині повстанці знищили 25 військових.

У Дмитрівських лісах на Львівщині повстанці знищили 8 військових НКВС, що проводили облаву. У перестрілці загинув один повстанець.

У селі Битків на Станіславщині повстанці знищили голову сільради.

У райцентрі Лисець на Станіславщині повстанці знищили двох озброєних радянських активістів – завідувача млином і начальника поштової контори.

У селі Оленичі на Станіславщині повстанці знищили сержанта батальйону аеродромного обслуговування.

У селі Ягільниця на Тернопільщині підпільники знищили капітана Червоної армії, що проводив заготівлю сіна.

Сотня «Сіроманці» УПА-Захід під час рейду вступила в бій з загоном НКВС біля села Зіболки на Львівщині. Підбито танк, знищено близько 60-и військових, сотня прорвалася у південному напрямку.

Сотня «Перебийніс» УПА-Захід у засідці в селі Соколя на Львівщині знищила 15 і поранила 20 військових НКВС.

У селі Сокіл на Станіславщині повстанці знищили капітана Червоної армії і захопили трьох рядових, що проводили мобілізацію. Полонених відпустили після пропагандистської бесіди.

Вночі сотня «Сурма» УПА-Захід вела бій із ротою НКВС у Коломийському районі Станіславщини. Знищено 13 військових.

Вранці опергрупа НКВС вислідила зв’язкову і кількома загонами повела наступ село Синьковичі на Львівщині. Відділ УПА обстріляв колону карального загону і знищив лімузин, у якому їхали керівники операції.

Сотня «Сіроманці» УПА-Захід під час рейду вступила в бій з загоном НКВС, що проводив облаву біля села Дідилів на Львівщині. Знищено 40 військових.

На території Дрогобицького району повстанці вогнем із гвинтівок та кулеметів збили літак У-2. Загинули полковник Червоної армії і пілот.

У селі Берлоги на Станіславщині повстанці знищили лейтенанта, старшину і трьох рядових Червоної армії, що забрали в селян 16 голів худоби для армії. Худобу повернуто селянам.

Відділ УПА-Захід під час раптового нападу на райцентр Єзупіль на Станіславщині знищив трьох офіцерів НКВС. Звільнені 7 заарештованих, захоплено архів. При відступі підірвані будівлі НКВС і пошти.

1945 рік Чота сотні «Вітрогони» УПА-Захід у засідці біля села Болехів на Станіславщині знищила військового НКВС і ще одного поранила.

Відділ УПА-Північ у засідці на шляху біля села Кілки на Волині обстріляв колону гарнізону НКВС. Знищені 13 військових.

У засідці на шляху біля села Облапи на Волині повстанці знищили 6 працівників урядового зв’язку НКВС. Спалено вантажний автомобіль.

Великий загін НКВС (1000 військових) під час облави оточив групу з 9-и повстанців біля села Садів на Волині. У перестрілці знищені 10 військових.

Відділ сотні «Переяслави» в райцентрі Яворів на Львівщині знищив трьох військових НКВС.

У райцентрі Борислав на Дрогобиччині підпільники знищили голову обласної профспілки нафтовиків.

Сотня «Стріла» УПА-Захід у засідці на шляху Калуш – Станіслав спалила два легкових автомобіля. Знищені підполковник і два майора НКВС.

Чота військової округи «Витязі» УПА-Захід у засідці на шляху біля села Ясенів знищила майора і рядового НКВС, поранено капітана.

У засідці біля села Вишенька на Львівщині сотня «Холодноярці» на Львівщині знищила 10 військових НКВС, 4 поранила, двох захоплено в полон.

У засідці в селі П’ятничани на Дрогобиччині відділ УПА-Захід знищив начальника і бійця винищувального батальйону, дільничного НКВС і міліціонера.

Відділ УПА-Північ біля села Галузія на Волині знищив військового НКВС, ще одного поранив.

Чота УПА-Захід у селі Волосів на Станіславщині знищила 7 радянських активістів, присланих із райцентру.

У засідці на шляху біля села Янів на Львівщині сотня «Переяслави» УПА-Захід знищила начальника райфінвідділу і двох військових НКВС.

Відбиваючи напад пошукової групи НКВС у селі Болохів на Станіславщині, сотня «Летуни» УПА-Захід знищила старшого лейтенанта і трьох військових.

Дві сотні військової округи-4 УПА-Захід у бою з двома батальйонами НКВС біля села Колінці на Станіславщині знищили 80 військових, кілька десятків поранено.

У селі Дашава на Дрогобиччині повстанці раптовим нападом знищили 4 радянських активістів та старшину батальйону внутрішніх військ.

Сотня «Наддністрянці» УПА-Захід атакувала заставу НКВС на шляху біля міста Ходорів. Знищені 2 майора і 8 військових, ще 9 поранено.

Відділ УПА-Північ у засідці на шляху біля села Озерці на Волині знищив двох радянських активістів, ще двох поранено. Здобуто кулемет, 2 автомати, 3 гвинтівки. Зазнали поранень два воїни УПА.

Пошукова група НКВС біля села Веринь на Львівщині захопила криївку-штаб обласного провідника ОУН Зіновія Тиршаковця – «Федора». У перестрілці знищені два майори НКГБ, майор НКВС, два бійця винищувального батальйону.

У райцентрі Яворів на Львівщині підпільник знищив сержанта НКВС.

У селі Жуків на Тернопільщині підпільники знищили районного прокурора.

У засідці біля села Облазниця на Дрогобиччині повстанці знищили другого секретаря райкому КП(б)У, начальників райвідділів НКВС і НКГБ та водія.

Біля села Кінчаки на Станіславщині сотня «УПА-Захід» зіткнулась із загоном НКВС, що проводив облаву, і перейшла в наступ. Знищено і поранено кілька десятків військових. Здобуто 6 кулеметів.

Сотня «Вовки» у засідці на шляху біля містечка Варяж на Львівщині знищила 17 військових НКВС, що видавали себе за повстанський загін.

У засідці в селі Сторона на Дрогобиччині підпільники знищили сержанта МВС і старшого сержанта Червоної армії.

1946 рік У селі Потік на Станіслащині підпільники знищили уповноваженого по хлібозаготівлям і радянського активіста.

У селі Трійця на Станіславщині повстанці знищили голову сільради, уповноваженого міністерства заготівель та заввідділом райвиконкому.

У селі Сухе на Станіславщині повстанці знищили дільничного МВС.

Сотня «Хорти» УПА-Захід у засідці на шляху біля села Голинь на Станіславщині знищила двох військових МВС, ще одного поранено.

У засідці в селі Пійло на Станіславщині підпільники знищили командира і бійця винищувального батальйону.

У селі Верхняківці на Тернопільщині повстанці атакували дільницю винищувального батальйону. Знищений дільничний МВС, чотирьох бійців захоплено в полон. Здобуто кулемет і 11 гвинтівок.

У селі Піддністряни на Дрогобиччині підпільники знищили уповноваженого райвідділу МВС.

Сотня «Хорти» УПА-Захід у сутичці з загоном МВС біля села Тростянець на Станіславщині знищила трьох військових.

Пошукова група МВС захопила криївку біля села Вертелка на Тернопільщині. У перестрілці знищені двоє військових.

У селі Яворник на Станіславщині підпільники знищили лейтенанта, молодшого лейтенанта і рядового загону прикордонних військ.

У селі Козачки на Тернопільщині повстанці знищили лейтенанта міліції.

У селі Тужилів на Станіславщині відділ сотні «Хорти» УПА-Захід знищив районного начальника гарнізонів МВС.

У селі Поляни на Тернопільщині підпільники знищили дільничного МВС.

У райцентрі Журавне на Дрогобиччині підпільники знищили директора районної МТС.

Відділ сотні «Журавлі» УПА-Захід у селі Князівське на Станіславщині захопив трьох комсомольців.

Відділ УПА-Захід у селі Лоп’янка на Станіславщині знищив 6 агентів МВС.

Відділ УПА-Захід атакував дільницю винищувального батальйону в селі Мала Волосянка на Дрогобиччині. Знищений 1 боєць, спалено 7 будинків, де мешкали бійці батальйону.

У селі Бурдяківці на Тернопільщині підпільники знищили дільничного МВС.

У райцентрі Стрілки на Дрогобиччині підпільники увечері знищили голову райвиконкому.

1947 рік Біля села Демидівка на Рівненщині повстанці знищили двох військових МВС.

У селі Межиріччя на Дрогобиччині повстанці знищили третього секретаря райкому КП(б)У і охоронця. Здобуто мотоцикл і дві гвинтівки.

У селі Городище на Дрогобиччині підпільники знищили військового МВС, ще одного поранили.

Троє повстанців були оточені пошуковою групою МВС у селі Шибалин на Тернопільщині. Було знищено одного військового.

У райцентрі Калуш на Станіславщині повстанці знищили агента-провокатора і важко поранили капітана МДБ.

У селі Нестеревці на Тернопільщині підпільники знищили заступника голови райвиконкому.

У селі Хишевичі на Львівщині повстанці знищили уповноваженого обкому КП(б)У з хлібозаготівель.

Рій сотні «Хорти» УПА-Захід у селі Тужилів на Станіславщині знищив 4 військових МВС, ще п’ятьох поранено.

У засідці біля села Лінина на Дрогобиччині чота сотні «Басейн» УПА-Захід знищила першого секретаря райкому КП(б)У, прокурора обласної прокуратури, заввідділом райвиконкому. Поранено двох військових.

У селі Вістова на Станіславщині підпільники знищили секретаря райвиконкому і секретаря парторганізації районної типографії, що проводили хлібозаготівлі.

У селі Сихів на Львівщині повстанці знищили голову сільради.

Біля села Кадобна на Станіславщині повстанці знищили військового МВС, ще двох поранено.

Під час нападу на заставу МВС в селі Гниловоди на Тернопільщині повстанці знищили військового.

Біля села Кадобна на Станіславщині підпільники знищили двох військових МВС.

У селі Чистилів на Тернопільщині повстанці знищили уповноваженого міністерства заготівель і спалили обладнання машинно-тракторної станції.

У селі Ваньковичі на Дрогобиччині підпільники знищили члена ВЛКСМ.

У селі Бірки на Львівщині підпільники знищили двох військових МВС, ще двох поранили.

У засідці на шляху біля райцентру Радивилів на Рівненщині повстанці знищили трьох військових МВС, ще одного поранено.

У райцентрі Межиріччя на Рівненщині підпільники знищили лейтенанта МВС.

Пошукова група МДБ оточила хату в селі Більче Золоте на Тернопільщині, де переховувався повстанець Чокан – «Гай». Останній знищив двох оперативників, ще трьох поранив.

У райцентрі Радивилів на Рівненщині повстанці знищили двох військових МВС і обстріляли робочий потяг.

У селі Красне на Станіславщині підпільники знищили двох радянських активістів.

Відділ УПА-Захід на околиці райцентру Болехів на Станіславщині знищив 7 військових МВС. У перестрілці загинув один воїн УПА.

Повстанці обстріляли приміщення сільради в селі Тучин на Рівненщині, де проходила нарада радянського активу. Знищений голова сільради, важко поранені секретар сільради і голова сільпо.

У райцентрі Журавно на Дрогобиччині повстанці обстріляли райвідділи МВС і МДБ, знищили лейтенанта МВС і агента МДБ.

У засідці на шляху біля села Смільниця на Дрогобиччині сота сотні «Басейн» УПА-Захід знищила трьох військових полку прикордонних військ, ще двох поранено.

Чота сотні «Булава» УПА-Захід вступила в бій із пошуковою групою МВС у селі Бережниця на Дрогобиччині. У перестрілці знищені 6 військових.

Під час захоплення пошуковою групою МВС криївки у селі Чернів на Станіславщині, повстанець знищив одного військового, ще двох поранив і зміг прорватися в ліс.

У райцентрі Долина на Станіславщині підпільники знищили бійця винищувального батальйону, здобуто автомат.

У селі Кудобинці на Тернопільщині відділ УПА-Північ знищив голову райвиконкому та його охоронця.

Пошукова група МВС захопила криївку біля села Раків на Станіславщині. Двоє повстанців, що перебували всередині, знищили лейтенанта і рядового.

У засідці біля села Ріп’янка на Дрогобиччині повстанці знищили 5 військових МВС, ще двох поранили. Страчено провокатора.

У селі Вівся на Тернопільщині повстанці знищили капітана МДБ.

У засідці на шляху біля села Ровня на Станіславщині повстанці знищили оперативника райвідділу МДБ і рядового.

У райцентрі Устрики-Долішні на Дрогобиччині (нині територія Польщі) повстанці кинули гранату у райвідділ МВС. Вибухом знищено майора МДБ, отримали важкі поранення начальник слідчого відділення і рядовий. По місту поширені антирадянські листівки.

У селі Станимир на Львівщині підпільники знищили двох облавників МВС.

У райцентрі Лопатин на Львівщині повстанці знищили агента-провокатора МДБ.

В обласному центрі Дрогобич троє повстанців знищили начальника будівельної контори і бійця винищувального батальйону.

Чота сотні «Ударник» УПА-Захід у засідці на шляху біля села Тухолька на Дрогобиччині обстріляла 3 вантажних автомобіля з військовими МВС. Знищені капітан, два старших лейтенанта, два сержанта і 14 рядових. Ще трьох військових поранено.

Пошукова група МВС захопила криївку в селі Станимир на Львівщині. 5 повстанців, що перебували всередині, загинули в бою, знищивши 5 військових.

У райцентрі Межиріччя на Рівненщині повстанці знищили лейтенанта МВС.

1948 рік У засідці біля села Гологірки підпільники знищили двох військових МВС, ще двох поранено.

У селі Орестів на Рівненщині підпільники знищили двох радянських активістів.

Відділ сотні «Басейн» УПА-Захід у сутичці з полком прикордонних військ у селі Хащів на Дрогобиччині знищив лейтенанта і 4 військових. Поранено одного воїна УПА.

Двоє підпільників, оточених загоном полку внутрішніх військ, знищили одного військового і змогли прорватися.

У селі Верхні Ворота на Закарпатті повстанці атакували групу радянських активістів. Знищені секретар парторганізації та організатор створення колгоспу.

Чота сотні «Лемківська» УПА-Захід атакувала дільницю винищувального батальйону в селі Ісаї на Дрогобиччині. Знищені 7 бійців, ще двох поранено. Здобуто автомат, 7 гвинтівок і медикаменти.

У селі Гоголів на Львівщині підпільники знищили уповноваженого міністерства заготівель.

У селі Мшана на Львівщині підпільники знищили радянського активіста, ще одного захопили в полон.

У лісі біля села Хащів на Дрогобиччині повстанці знищили 5 військових МВС.

У селі Ступно на Рівненщині повстанці спалили будівлі колгоспу та знищили бійця винищувального батальйону, який намагався перешкодити диверсії.

У селі Волочиськ на Львівщині підпільники знищили бійця винищувального батальйону.

У перестрілці з опергрупою МВС біля села Ганнівці на Дрогобиччині повстанці знищили одного військового, ще одного поранено.

У селі Чистопади на Тернопільщині повстанці знищили 6 радянських активістів.

У селі Гніздичне на Тернопільщині повстанці знищили двох військових МВС, ще одного поранили.

Чота сотні «Басейн» УПА-Захід у засідці на шляху біля села Лопушанка на Дрогобиччині знищила капітана МДБ, старшого сержанта і двох рядових МВС. Спалений вантажний автомобіль.

У засідці біля райцентру Сколе на Дрогобиччині повстанці знищили двох військових і смертельно поранили начальника паспортного столу райвідділу МВС.

У райцентрі Миколаїв на Дрогобиччині повстанці знищили військового МВС і ще одного поранили.

Біля хутора Гаї Ходорівські на Тернопільщині повстанці з двох сторін атакували загін МВС, що влаштував засідку. Знищені 6 військових, ще двох поранено. У перестрілці загинув повстанець «Шаша».

У селі Стрілківці на Тернопільщині повстанці знищили інспектора районного фінвідділу і фінансового агента.

На шляху біля села Пістинь на Станіславщині підпільники знищили військового МВС.

У бою з загонами МВС, що проводили масовану облаву біля села Стрілки на Львівщині, відділи УПА-Захід знищили 8 офіцерів, ще кількох поранили.

У селах Барилів і Завидовичі на Львівщині повстанці знищили трьох військових МВС. Втрати повстанців: один загиблий, один поранений.

Біля села Поляна на Львівщині повстанці знищили 4 військових МВС. У перестрілці один повстанець загинув, один поранений.

Біля села Залісся на Тернопільщині повстанці знищили міліціонера.

Чота сотні «Басейн» УПА-Захід у засідці на шляху біля села Воля Коблянська на Дрогобиччині капітана МВС і 7 військових. Здобуто 2 автомата, 3 гвинтівки, патрони.

У селі Гряда на Львівщині повстанці знищили уповноваженого райкому КП(б)У.

У засідці на шляху біля селища Яблунів на Станіславщині повстанці знищили лейтенанта МВС і поранили двох військових.

У селі Височанка на Станіславщині підпільники знищили двох військових МВС, ще одного поранили.

У сутичці з загоном МВС у селі Королівка на Станіславщині районний референт ОУН Михайло Мельничук – «Ярослав» знищив чотирьох військових, але зазнав поранення і застрелився.

У селі Рудники на Станіславщині підпільники знищили начальника винищувального батальйону.

Біля села Белеїв на Станіславщині двоє повстанців наскочили на засідку загону МВС. У перестрілці знищили двох військових і двох поранили.

У сутичці з загоном МВС біля села Кропивник на Станіславщині повстанці знищили двох військових.

У селі Середня на Станіславщині підпільники смертельно поранили завідувача відділу пропаганди райкому КП(б)У.

У селі Креховичі на Дрогобиччині троє військових МВС захопили Івана Зорія, після чого з��йшли в одну із хат і розпивали горілку. Повстанець зумів схопити автомат, що лежав на столі, і знищив всіх чекістів. Здобуто два автомата і гвинтівку.

1949 рік У селі Мужилів на Тернопільщині повстанці знищили дільничного МВС.

Повстанці атакували дільницю винищувального батальйону в селі Деренівка на Тернопільщині. У перестрілці знищені дільничний та інструктор політчастини, голова колгоспу і боєць батальйону. Спалені сільрада і квартира дільничного.

У селі Лукавець на Львівщині повстанці у перестрілці з опергрупою МВС, що намагалася їх оточити, знищили військового.

У селі Витвиця на Станіславщині підпільники знищили податкового інспектора і бійця винищувального батальйону.

Відділ УПА-Захід у сутичці з загоном МВС біля села Недільна на Дрогобиччині знищив оперуповноваженого.

У райцентрі Богородчани на Станіславщині пізно ввечері повстанці через чорний хід проникли в приміщення райлікарні і знищили першого секретаря райкому комсомолу, який перебував там на лікуванні.

Рій сотні «Басейн» УПА-Захід атакував групу радянських активістів у селі Кобло на Дрогобиччині. Знищені заступник начальника райвідділу і дільничний МВС, голова колгоспу. Поранено уповноваженого райкому КП(б)У у справах колгоспів. У перестрілці поранено одного воїна УПА.

У селі Кукли на Волині повстанці знищили уповноваженого райкому КП(б)У і радянського активіста. Спалені сільрада і колгоспна стайня.

1950 рік У селі Стара Гута на Волині повстанці знищили дільничного МВС.

У райцентрі Рожнятів на Станіславщині повстанець знищив на базарі сержанта МВС і зміг втекти.

[warsc-commynistsupa]

Основні бої УПА 1943-1960рр.

Зараз розглянемо з вами основні бої УПА з радянськими окупантами за липень місяць.

1944 рік У селі Залав’я на Рівненщині повстанці знищили двох радянських активістів. Також знищена документація сільської ради.

У Під волочиському районі Тернопільщині повстанці знищили другого секретаря райкому КП(б)У.

Курені УПА-Захід завдали ряд відчутних ударів по радянським партизанам біля сил Завадка, Риків і Росохач на Дрогобиччині.

У засідці біля села Хлівчани на Львівщині сотня «Крилач» УПА-Захід знищила 4 військових НКВС, захоплено в полон старшого лейтенанта. Здобуто 3 автомата, гвинтівки і пістолети.

Сотні «Крилачі» та «Комарі» УПА-Захід успішно відбили три атаки пошукової групи НКВС на 8-м автомобілях біля села Хлівчани на Львівщині. Знищені 37 військових, спалено два вантажних автомобіля. Здобуто 4 кулемета, 4 автомата, 45 гвинтівок, боєприпаси.

Біля села Шпиколоси на Волині повстанці знищили військового НКВС, ще одного поранили, чотирьох захопили в полон, які проводили мобілізацію.

На Станіславщині загони НКВС розгромили польовий госпіталь УПА. У перестрілці знищено 6 військових.

Відділ УПА-Північ у бою з червоноармійцями в селі Вир на Рівненщині знищили 11 військових. Загинули 2 воїни УПА.

Відділ сотні «Перебійнис» УПА-Захід у сутичці з розвідувальною ротою Червоної армії біля села Хлівчани на Львівщині знищив двох сержантів і рядового.

1945 рік Біля райцентру Рудки на Дрогобиччині повстанці знищили дільничного НКВС.

Самооборонний Кущовий Відділ поблизу с. Устечко, нині Заліщицького району ліквідував 5-х більшовиків.

Чота УПА-Захід у засідці біля села Довге на Станіславщині знищила секретаря райкому КП(б)У, капітана НКВС, 14 військових і радянських активістів, ще 11 поранено.

У селі Бронниця на Дрогобиччині підпільники знищили вартового квартири дільничного НКВС.

Під час облави опергрупи НКВС біля села Звижень на Тернопільщині Василь Чорний – «Лев», прикриваючи криївку з чотирма пораненими підпільниками, знищив 3 військових, однак зазнав важкого поранення і застрелився.

У засідці на шляху Станіслав – Калуш чота УПА-Захід підірвала два легкових автомобіля. Знищені полковник і два майора НКВС.

Сотня «Непоборні» УПА-Захід у селі Гутисько-Тур’янське на Львівщині знищила 9 військових МВС, що проводили облаву, і без втрат відійшла.

У засідці в селі Гаї Нижні на Дрогобиччині повстанці знищили трьох бійців винищувального батальйону.

У засідці на конвой НКВС у селі Олешів на Станіславщині чота УПА-Захід знищила 16 військових і звільнила арештованих.

У засідці на шляху біля села Кривотули на Станіславщині сотня «Імені Богуна» УПА-Захід знищила 18 прикордонників, ще шістьох поранено, решта розбіглися.

У засідці біля села Річичани на Львівщина сотня «Переяслави» УПА-Захід знищила начальника райвідділу НКГБ і бійця винищувального батальйону. Здобуто автомат, гвинтівку, пістолет.

Відділ УПА-Захід атакував райцентр Великий Глибочок на Тернопільщині. Знищені 8 військових НКВС. Спалено будівлю районного військомату, знищено телефонний зв’язок.

У райцентрі Рогатин на Станіславщині відділ УПА-Захід знищив інструктора винищувальних батальйонів від НКВС УРСР.

Біля сіл Саджава і Глибівка на Станіславщині стався значний бій відділу УПА-Захід, підсиленого двома сотнями, проти трьох батальйонів НКВС і шістьох літаків. В бою знищено близько 150-и військових, значну кількість поранено. Збито один літак.

У засідці на шляху біля села Кричка на Станіславщині чота сотні «Бистрі» УПА-Захід знищила двох конвоїрів НКВС і звільнила заарештованих.

Чота сотні «Лебеді» УПА-Захід у селі Добрівляни на Станіславщині знищила лейтенанта і сержанта НКВС.

Дві сотні УПА-Захід у бою з підрозділами НКВС у лісі біля селі Кінчаки на Станіславщині знищили 50 військових. Ще 50 під час повторного наступу НКВС за кілька годин.

У бою з загоном НКВС, що проводив облаву біля села Волиця на Львівщині повстанці знищили 5 військових, ще чотирьох поранено.

Біля села Лютовисько на Дрогобиччині відділ УПА-Захід знищив майора, лейтенанта і кількох військових полку прикордонних військ.

У засідці на шляху біля села Нагуєвичі на Дрогобиччині підпільники знищили лейтенанта райвідділу НКВС і поранили районного інспектора статистичного управління.

Рій сотні УПА-Захід атакував дільницю винищувального батальйону в селі Гаврилівка на Станіславщині. Знищено і поранено кількох бійців, решту особового складу розігнано.

Опергрупа НКВС захопила криївку в селі Григорів на Станіславщині. Двоє повстанців, що перебували всередині, знищили лейтенанта.

1946 рік Пошукова група МВС атакувала табір сотні «Сірі» УПА-Захід біля села Козина на Станіславщині. У перестрілці знищені 12 військових, 4 поранено. Втрати повстанців: загинув кулеметник.

На шляху біля райцентру Гусятин на Тернопільщині повстанці знищили дільничного МВС і його дружину.

Відділ УПА біля райцентру Надвірна на Станіславщині знищив 4 військових МВС. Захоплено чотири вантажних автомобілі з продовольством для гарнізону МВС.

Біля райцентру Вишневець на Тернопільщині повстанці знищили дільничного МВС.

У селі Нападівка на Тернопільщині повстанц�� атакували дільницю винищувального батальйону. Знищені дільничний МВС і боєць батальйону.

В районі села Нижня Липиця на Станіславщині підпільники знищили голову колгоспу.

У селі Свидова на Тернопільщині повстанці знищили дільничного МВС.

Біля села Рудавка на Дрогобиччині сотня «Булава» УПА-Захід знищила трьох військових МВС і командира погранзастави. Були підтягнуті загони МВС, які намагались заблокувати лісовий масив. У результаті тривалих сутичок і перестрілок дві чоти перейшли в контрнаступ. У запеклому бою знищені полковник, три майори і понад 50 військових, приблизно стільки ж поранено.

Відділ УПА-Захід біля Кам’янка на Станіславщині потрапив у засідку загону МВС. У перестрілці знищені 4 військових, всі воїни УПА прорвалися.

Біля села Кути на Львівщині повстанці знищили військового МВС, ще одного поранено.

Біля села Космач на Станіславщині повстанці обстріляли відділ МВС. Знищені старший лейтенант і двоє військових, ще двох поранено. Здобуто два ручних кулемета і пістолет.

На шляху біля села Гори-Стрийовецькі на Тернопільщині підпільники знищили дільничного МВС.

Сотня «Басейн» УПА-Захід при спробі оточення загоном МВС у селі Вільшаник на Дрогобиччині знищила 6 військових. Повстанці прорвалися без втрат.

Сотня «Залізні» УПА-Захід у зустрічному бою з загоном МВС у селі Глинки на Станіславщині знищила чотирьох військових.

У засідці в селі Старі Кривотули на Станіславщині чота УПА-Захід знищила 8 військових МВС.

Біля села Базар на Тернопільщині підпільники знищили дільничного МВС.

На шляху біля райцентру Борщів на Тернопільщині підпільники знищили лейтенанта МВС.

Сотня «Сірі» УПА-Захід у боях із загонами МВС у Галицькому районі Львівщині знищили старшого лейтенанта і 8 військових, ще 9 поранено.

Біля села Кругів на Львівщині сотня «Сіроманці» УПА-Захід прийняла бій із загонами МВС, що проводили облаву. Знищені 5 військових. При відступі загинув воїн УПА.

У селі Чехи на Львівщині повстанці знищили секретаря комсомольської організації.

У селі Острівець на Львівщині підпільники знищили дільничного і двох агентів МВС.

Відділ сотні «Басейн» УПА-Захід біля села Підзвіринець на Львівщині атакував винищувальний батальйон. Знищені начальник і 4 бійця, що їхали на двох підводах. Ще двох захоплено в полон (відпущені після допиту).

У засідці біля села Черхава на Дрогобиччині сотня «Басейн» УПА-Захід знищив старшого лейтенанта і чотирьох військових МВС.

У селі Ладанці на Львівщині підпільники за співпрацю з МДБ знищили секретаря сільради і голову кооперативу.

Сотня «Імені Хмельницького» УПА-Захід атакувала дільницю винищувального батальйону в селі Гнила (нині Карпатське) на Дрогобиччині. Спалено казарму, знищено дільничного МВС.

Чота сотні «Сірі» УПА-Захід у засідці на шляху біля села Козина на Станіславщині знищила провокатора, що працював на МВС. Здобуто автомат.

У селі Дунів на Тернопільщині повстанці знищили заступника директора МТС і працівника райвиконкому.

Біля села Синівці на Тернопільщині повстанці знищили першого секретаря райкому ЛКСМУ, поранили оперуповноваженого МВС і захопили в полон другого секретаря ЛКСМУ, які проводили роботу по хлібопоставкам.

Чота сотні «Месники» УПА-Захід у сутичці з загоном МВС в селі Павелче (нині Павлівка) на Станіславщині знищила трьох військових, стільки ж поранено.

У селі Корнич на Станіславщині повстанці знищили сержанта полку внутрішніх військ, захопили в полон секретаря райвиконкому, уповноваженого по хлібозаготівлях і двох радянських чиновників.

1947 рік У сутичці з загоном МВС у селі Купчинці на Тернопільщині двоє повстанців знищили старшого лейтенанта і рядового.

Пошукова група МВС захопила криївку в селі Стоянці на Дрогобиччині. Троє повстанців знищили трьох військових МВС.

У селі Кимир на Львівщині підпільники знищили військового МВС, ще одного поранили.

У селі Підлісне на Станіславщині підпільники знищили начальника районного винищувального батальйону.

Сотня «Ударник» УПА-Захід зіткнулася з колоною МВС біля села Красне на Дрогобиччині. У перестрілці знищені кілька військових.

Сотня «Булава» УПА-Захід у селі Селець на Дрогобиччині атакувала дільницю винищувального батальйону. Знищені начальник батальйону і двоє бійців. Здобуто 2 автомати, 7 гвинтівок. Під час атаки знищені приміщення колгоспу і техніка.

У селі Стасева на Станіславщині повстанці знищили голову колгоспу.

У ��асідці біля села Торговиця на Станіславщині підпільники знищили двох військових МВС.

Відділ УПА-Захід у сутичці з загоном МВС біля села Лапшин на Тернопільщині знищив двох військових, ще 12 поранено.

Пошукова група МВС захопила криївку в селі Черхава на Дрогобиччині. Під час прориву повстанці знищили лейтенанта і трьох військових, чотирьох поранено.

У селі Городище на Тернопільщині підпільники знищили дільничного МВС.

У селі Ценява на Станіславщині повстанці знищили дільничного МВС.

Рій однієї з сотень УПА-Захід у засідці в селі Верхній Ясенів на Станіславщині спалив вантажний автомобіль. Знищений військовий МВС, поранені начальник райвідділу МДБ, 2 партійних активіста і 4 військових. Захоплено в полон лейтенанта МВС.

У сутичці з загоном МВС у селі Микитинці на Станіславщині знищені 2 військових, ще одного поранено. Загинув один повстанець, двох поранено.

У засідці біля села Угорники на Станіславщині підпільники знищили двох військових МВС.

Сотня «Ударник» УПА-Захід у засідці в селі Ісаї на Дрогобиччині знищила 6 військових МВС, одного поранено.

У селі Добрівляни на Станіславщині повстанці знищили голову сільради (він же начальник винищувального батальйону).

Потрапивши у засідку загону МВС біля села Кутиська на Станіславщині, підпільник «Клим» влучним вогнем знищив двох військових і зміг прорватися...

Пошукова група МВС захопила криївку в селі Хатки на Тернопільщині. Двоє підпільників, що перебували всередині, знищили одного військового.

Пошукова група МВС захопила криївку в селі Новосілка на Тернопільщині. Повстанці, що перебували всередині, знищили старшого лейтенанта, поранили одного військового і змогли прорватися в ліс.

У селі Тустоголови на Тернопільщині повстанці знищили голову колгоспу.

У сутичці з винищувальним батальйоном у селі Пісочне на Львівщині повстанці знищили двох бійців, які кількома днями раніше кидали гранати на подвір’я місцевих жителів.

У селі Погорілець на Станіславщині відділ УПА знищив військового МВС, ще чотирьох поранено.

У селі Таурів на Тернопільщині повстанці знищили начальника і бійця винищувального батальйону.

Біля села Болшів на Станіславщині повстанці знищили військового МВС.

Сотня «Басейн» УПА-Захід на шляху біля села Виців на Дрогобиччині обстріляла вантажний автомобіль із заарештованими українськими селянами. Знищено конвой, звільнені всі заарештовані.

Біля села Коржова на Тернопільщині підпільники знищили 4 військових МВС.

У селі Ясиня на Закарпатті повстанці знищили голову сільради і зруйнували приміщення сільради.

Відділ УПА, наскочивши на засідку загону МВС біля села Туради на Дрогобиччині, знищив чотирьох військових і прорвався без втрат.

Двоє повстанців наскочили на пошукову групу МВС у селі Підліски на Рівненщині. У перестрілці знищили майора, що командував групою, і змогли прорватися.

Відділ УПА у селі Мединя на Станіславщині знищив лейтенанта і рядового МВС.

Сотня «Басейн» УПА-Захід у засідці на шляху біля села Терло на Дрогобиччині знищив трьох військових прикордонних військ, ще одного важко поранено.

У селі Жабиня на Тернопільщині повстанці знищили начальника винищувального батальйону.

Чота сотні «Басейн» УПА-Захід у засідці на шляху біля села Виців на Дрогобиччині знищила майора МДБ, капітана, старшого лейтенанта і військового МВС, начальника районного гарнізону МВС. Ще одного військового поранено. Спалено вантажний автомобіль, здобуто кулемет і 3 автомати.

У селі Холми на Станіславщині підпільники знищили начальника тюрми.

У засідці в селі Мишин на Станіславщині повстанці знищили трьох військових МВС.

У селі Гаї на Тернопільщині підпільники знищили уповноваженого міністерства заготівель.

У селі Ставчани на Львівщині повстанці знищили начальника райвідділу МВС.

У селі Букове на Дрогобиччині повстанці знищили інспектора державного страхування.

У селі Дрищів на Тернопільщині повстанці знищили військового МВС.

У селі Торчиновичі на Дрогобиччині підпільники знищили дільничного МВС.

У селі Золота Слобода на Тернопільщині підпільники знищили голову сільради.

У селі Кадобна на Станіславщині повстанці знищили двох військових МВС.

У селі Вівся на Тернопільщині підпільники знищили двох радянських активістів.

У засідці в селі Буховичі на Дрогобиччині підпільники знищили лейтенанта і поранили дільничного МВС.

У селі Жулин на Дрогобиччині підпільники знищили інструктора обкому КП(б)У та його водія, поранили першого секретаря райкому КП(б)У.

Сотня «Ударник» УПА-Захід у бою з загоном МВС біля села Недільна на Дрогобиччині знищила двох військових, ще 5 поранено.

Троє повстанців, наскочивши на пошукову групу МВС у селі Ставчани на Дрогобиччині, знищили двох військових, ще одного поранили і прорвалися без втрат.

У селі Вовчинець на Станіславщині підпільники знищили голову сільради.

1948 рік Чота сотні «Басейн» УПА-Захід у бою з опергрупою МВС біля села Воля Коблянська на Дрогобиччині знищили старшого лейтенанта і двох військових, ще одного поранено.

Рій сотні «Лемківська» УПА-Захід у райцентрі Підбуж на Дрогобиччині у перестрілці біля райвідділу МВС знищили 4 військових.

Пошукова група МВС захопила криївку в селі Ілемня на Станіславщині. Повстанці, що перебували всередині, знищили двох військових, ще двох поранили і всі прорвалися.

У райцентрі Великі Мости на Львівщині підпільники знищили капітана полку внутрішніх військ.

У селі Підгірці на Львівщині повстанець наскочив на патруль МВС. Вибухом гранати знищив одного військового, іншого поранив і зміг прорватися.

Чота сотні «Лемківська» УПА-Захід у бою з ротою МВС біля села Тершів на Дрогобиччині знищила 25 військових. Загинув один воїн УПА.

У селі Драчинці на Чернівеччині підпільники знищили дільничного МВС.

У сутичці з опергрупою МВС біля села Гніздичів на Дрогобичині двоє повстанців знищили двох військових.

У райцентрі Войнилів на Станіславщині підпільники знищили фінансового агента.

Під час зіткнення з опергрупою МВС біля села Жирова на Дрогобиччині повстанці знищили двох військових, ще одного поранили.

Рій сотні «Імені Хмельницького» УПА-Захід біля села Мізунь на Дрогобиччині знищив командира і трьох бійців винищувального батальйону, що охороняли вузькоколійну залізницю. Здобуто автомат, 3 гвинтівки і боєприпаси.

Зв’язковий Богдан Ониськів – «Листок» у селі Буцнів на Тернопільщині зіткнувся з опергрупою МВС. У перестрілці знищив старшого лейтенанта і військового, однак був важко поранений і, не маючи шансів на порятунок, застрелився.

Рій сотні «Імені Хмельницького» УПА-Захід у селі Верхня Рожанка на Дрогобиччині знищив 8 військових МВС. Загинув кулеметник Андрій Шкіринець.

У селі Кретівці повстанці атакували дільницю винищувального батальйону. Знищений дільничний МВС, особовий склад роззброєно і розігнано, здобуто автомат, 5 гвинтівок, патрони.

У селі Руденко на Львівщині знищили начальника райвідділу сільського господарства, роззброїли бійців винищувального батальйону, здобули автомат і 5 гвинтівок, спалили будівлі колгоспу. Колгоспні будівлі спалено також у селах Кустин і Хмільно.

У селі Колодруби на Дрогобиччині підпільники знищили бійця винищувального батальйону.

У сутичці з загоном МВС на полі біля села Лопушани на Тернопільщині повстанці знищили лейтенанта і поранили рядового.

Під час зіткнення з загоном МВС у селі Запитів на Львівщині знищені троє військових.

У селі Долішнє на Дрогобиччині підпільники знищили трьох радянських активістів.

У райцентрі Яблонів на Станіславщині підпільники знищили начальника винищувального батальйону.

Чота сотні «Басейн» УПА-Захід атакувала дільницю винищувального батальйону в селі Зубриця на Дрогобиччині. Знищені командир, кулеметник і три бійця. Спалені будівлі гарнізону, здобуто 2 кулемети, гвинтівки і боєприпаси.

У селі Невір на Волині повстанці знищили секретаря райкому комсомолу і двох бійців винищувального батальйону.

Рій сотні УПА-Захід у селі Малнівська Воля на Дрогобиччині знищив майора прикордонних військ.

У селі Маринка на Дрогобиччині повстанці знищили агента МВС. Здобуто автомат, пістолет і патрони.

У селі Сівка-Войнилівська підпільники знищили дільничного МВС. Спалень сільраду. Здобуто кулемет, 2 гвинтівки.

На Дрогобиччині рій сотні «Лемківська» УПА-Захід на шляху біля села Фельштин знищив двох військових, ще чотирьох поранено. Здобуто 2 кулемета та інше озброєння. А в селі Криниця – знищив організатора колгоспу і спалив сільську раду. Виведено з ладу телефонний зв’язок.

У селах Гошивчик, Корчин та Урич на Дрогобиччині підпільники знищили 4 військових МВС, ще одного поранили.

У селі Старий Мізунь на Станіславщині повстанці знищили начальника районного земельного відділу.

Рій сотні «Лемківська» УПА-Захід у засідці в селі Стрільбичі знищив старшого лейтенанта і лейтенанта МДБ, ще одного офіцера поранено. Здобуто 2 автомати, 2 пістолети ТТ, патрони.

У селі Мартинівка Ічнянського району на Чернігівщині підпільники знищили голову колгоспу.

Відділ УПА-Північ у засідці в селі Судче на Рівненщині знищив агента МДБ (працівника районного суду) і захопив голову сільради. Останнього відпущено після перевірки.

Пошукова група МВС захопила криївку в селі Довга Войнилівська. Двоє повстанців, що перебували всередині, знищили двох військових і одного поранили.

У райцентрі Войнилів на Дрогобиччині підпільники знищили бійця винищувального батальйону.

У селі Завидче на Львівщині підпільники знищили двох уповноважених міністерства заготівель.

Біля села Туради га Дрогобиччині повстанці знищили трьох військових МВС, ще одного поранено.

1949 рік 5 воїнів сотні «Басейн» УПА-Захід вступили в бій з опергрупою МДБ біля села Волошиново на Дрогобиччині. Знищений один військовий, ще одного поранено.

Під час зіткнення із опергрупою МДБ у селі Свидник на Дрогобиччині двоє повстанців знищили 2 військових МВС, ще одного поранили і змогли прорватися.

В одному з сіл на Рівненщині повстанці знищили голову колгоспу, спалили сільраду і колгоспний сарай.

У перестрілці з загоном МВС у селі Великі Глібовичі на Львівщині двоє повстанців знищили сержанта і поранили рядового.

У селі Вороців на Львівщині повстанці увірвалися в приміщення сільської ради і в перестрілці знищили дільничного МВС, заступника голови, рахівника і коваля колгоспу, поранили одного військового.

У селі Верхня Рожанка на Дрогобиччині повстанці атакували дільницю винищувального батальйону. Знищено 5 бійців, решту роззброєно. Здобуто ручний кулемет, 8 гвинтівок, пістолет та патрони.

У селі Васильківці на Тернопільщині повстанці знищили дільничного МВС і уповноваженого райкому КП(б)У.

1950 рік У селі Іванків на Тернопільщині підпільники знищили дільничного МВС.

У селі Денисів на Тернопільщині підпільники знищили дільничного МВС.

У селі Обельниця на Станіславщині повстанці на колгоспному току знищили третього секретаря райкому КП(б)У.

1951 рік У бою з загоном МДБ у селі Ожегівка на Київщині двоє повстанців знищили 4 оперативних працівників ще одного поранили.

Під час нападу на лікарню в райцентрі Надвірна на Станіславщині повстанці звільнили поранену друкарку Ганну Попович і знищили двох військових полку внутрішніх військ.

1952 рік У Сокальському районі Львівщині підпільники знищили дільничного МВС.

У Поморянському районі на Львівщині повстанці знищили голову сільради.

[warsc-commynistsupa]

Основні бої УПА 1943-1960рр.

Варто розглянути основні бої УПА з радянськими окупантами, за червень місяць.

1944 рік Сотня «Ведмідь» УПА-Захід у Сокальському районі Львівщині зіткнулася з засідкою радянських партизан. У перестрілці знищені 4 партизани, загинув один воїн УПА.

Загони радянських партизан, які намагалися прорватися з Чорного лісу через оборонну лінію УПА між селами Грабівка і Гринівка на Станіславщині, були розгромлені, розпорошені і витіснені в район дії німецьких військ. Повстанці захопили партизанський обоз і боєприпаси.

Біля села Гринівка на Станіславщині відбувся останній бій відділів УПА з радянськими партизанами з Чорного лісу. Знищені 32 партизана, здобуто 5 кулеметів, 20 автоматів на інше озброєння.

Великий бій сотні УПА-південь із батальйоном НКВС біля села Сандраки на Вінниччині. Повстанці знищили 75 і поранили 50 військових.

Сотня УПА-Захід біля села Копань на Львівщині атакувала табір радянсько-польських партизан. Під час перестрілки знищено 20 партизан.

Відділ УПА-Захід у селі Монастирок на Львівщині знищив двох радянських партизан, ще чотирьох захоплено в полон. Здобуто 4 автомата, 2 гвинтівки.

У селі Крилів на Рівненщині повстанці захопили старшого лейтенанта МВС і його ад’ютанта, що проводили заготівлю м’яса.

1945 рік Біля села Либохора на Дрогобиччині підпільники знищили бійця винищувального батальйону.

Розвідувальна група УПА-Захід біля села Заболотовці на Дрогобиччині знищила 3 військових опергрупи НКВС. У селах Заболотовці та Лівчиці знищені голови сільрад і 7 радянських активістів.

Біля сіл Монастирок і Дубрівка на Львівщині повстанці знищили двох дільничних і військового НКВС.

На Дрогобиччині біля села Скородне підпільники знищили голову сільради, а в селі Роздільне – дільничного НКВС.

У селі Кліцько на Львівщині повстанці знищили провокатора НКВС.

У райцентрі Краковець на Львівщині підпільник знищив секретаря райвідділу НКГБ.

Чота сотні «Вітрогони» УПА-Захід біля села Довжки на Станіславщині зіткнулися з групою НКВС, що видавала себе за курінь УПА. Від кулі провокатора загинув ройовий «Байдак», після чого повстанці знищили 8 військових.

Неподалік Львова загін НКВД під час облави оточив трьох повстанців. У перестрілці вони знищили 15 військових.

На трасі біля Ковеля на Волині підпільники заклали міну, на якій підірвався легковий автомобіль. Знищений капітан, поранений майор Червоної армії.

У селі Вербичне на Волині повстанці атакували дільницю винищувального батальйону. Знищений дільничний НКВС, захоплені в полон 13 бійців.

Відділ УПА-Північ у засідці на шляху біля села Любешів на Волині знищив 13 військових Червоної армії.

У засідці біля села Сихів на Дрогобиччині повстанці знищили капітана і 6 військових НКВС, що охороняли табір військовополонених.

Дві чоти сотні «Рисі» УПА-Захід у засідці біля села Красне на Станіславщині знищили 12 військових НКВС.

У засідці біля села Мала Лука на Тернопільщині підпільники знищили двох радянських активістів, ще двох захоплено в полон.

У засідці біля села Полонична на Львівщині повстанці знищили 4 радянських активістів. Спалено вантажний автомобіль.

Сотня «Сірі» УПА-Захід вночі в райцентрі Галич на Станіславщині обстріляла будівлі райвідділів НКВС і НКГБ. Знищені 3 військових.

У засідці біля села ��яховичі на Дрогобиччині підпільники знищили міліціонера, ще одного важко поранили.

Біля села Малі Ланки на Львівщині повстанці знищили 10 військових НКВС.

У засідках біля сіл Великі Мости і Боб’ятин на Львівщині повстанці знищили 3 військових НКВС, ще чотирьох поранено.

Сотня «Переяслави» УПА-Захід вела 4-годинний бій із загонами НКВС, які проводили облаву поблизу райцентру Яворів на Львівщині. Під час прориву через чотири застави знищені близько 50-и військових.

У засідці біля села Великосілки на Львівщині повстанці знищили двох молодших лейтенантів і сержанта НКГБ, а також бійця винищувального батальйону. Здобуто кулемет, 3 автомати і патрони.

У засідці в селі Руда-Сілецька на Львівщині повстанці знищили 7 бійців винищувального батальйону. Здобуто 2 кулемети, автомат, гвинтівки.

У селі Колоденці на Львівщині повстанці атакували дільницю винищувального батальйону. Знищені 2 бійця, ще двох поранено, інших розігнано. Спалено приміщення дільниці.

Біля села Уховецьк на Волині повстанці заклали міну на залізнічній колії, на якій підірвались двоє саперів Червоної армії.

У селі Слобода-Банилів на Чернівеччині підпільники знищили секретаря комсомольської організації та бійця винищувального батальйону.

У селі Слобода-Банилів на Чернівеччині повстанці знищили начальника слідчої групи НКВС.

У бойовому зіткненні з загоном НКВС, що проводив облаву в селі Вирів на Львівщині, повстанці знищили 4 військових, двох поранили.

У засідці біля села Боянець на Львівщині підпільники знищили 3 військових НКВС, ще трьох поранено. Спалено вантажний автомобіль.

У засідці на шляху біля міста Жовква на Львівщині повстанці знищили 3 військових НКВС, ще 5 поранили. Спалено вантажний автомобіль.

У перестрілці з загоном НКВС у передмісті райцентру Радехів на Львівщині підпільники знищили двох військових.

Біля села Верхнє Синьовидне на Дрогобиччині повстанці знищили бійця винищувального батальйону.

Чота сотні «Вітрогони» УПА-Захід у селі Збора на Станіславщині атакувала гарнізон НКВС. Раптовим нападом знищені командир гарнізону і кілька військових. У подальшій перестрілці знищені ще 6 військових НКВС.

Відділ УПА-Північ у селі Великі Цепцевичі на Волині знищив голову сільради, захопив командира і 4 бійців винищувального батальйону.

Біля села Бовшів на Станіславщині повстанці знищили начальника райвідділу НКГБ.

У засідці біля села Сілець на Львівщині повстанці знищили 12 військових НКВС, у тому числі – лейтенанта і старшого сержанта.

У селі Лишнівка на Волині повстанці знищили голову колгоспу і 4 бійців винищувального батальйону, що проводили збирання податків. Здобуто автомат, 3 гвинтівки, інше озброєння.

У селі Підзвіринець на Львівщині підпільники знищили дільничного НКВС і трьох бійців винищувального батальйону.

1946 рік У селі Бужок на Львівщині повстанці знищили уповноваженого райвідділу МВС.

У селі Мала Білина на Дрогобиччині підпільники знищили дільничного МВС.

У селі Передільниця на Львівщині підпільники знищили старшого лейтенанта Червоної армії.

У райцентрі Яблонів на Станіславщині підпільники знищили двох агентів МВС.

Загони МВС із двох напрямків атакували табір сотні «Імені Хмельницького» УПА-Захід біля села Плав’є на Дрогобиччині. Під час прориву повстанці знищили 7 військових, загинув 1 воїн УПА.

У селі Поповичі на Львівщині підпільники знищили начальника відділу райкому КП(б)У і бійця винищувального батальйону.

У селі Нагірне не Дрогобиччині підпільники знищили районного суддю і інспектора районного фінвідділу.

У селі Верхи на Волині повстанці знищили голову сільради і радянського активіста.

Двоє колишніх бійців винищувального батальйону в селі Дроздовичі знищили начальника батальйону і його сім’ю та були затримані опергрупою МВС.

У селі Сопачів на Волині підпільники обстріляли легковий автомобіль з радянськими активістами, знищений водій, чотирьох пасажирів поранено.

У селі Дроздовичі на Львівщині повстанці знищили дільничного МВС.

У селі Доброполе на Львівщині повстанці знищили уповноваженого райвідділу МВС і начальника винищувального батальйону.

Сотня «Сурма» УПА-Захід у засідці біля села Космач на Станіславщині знищила 7 військових МВС, у тому числі капітана та старшого лейтенанта. Здобуто кулемет і автомат.

У райцентрі Краковець на Львівщині повстанці знищили секретаря райкому КП(б)У.

У засідці неподалік райцентру Клевань на Рівненщині повстанці обстріляли легковий автомобіль і знищили майора Червоної армії.

В одному з сіл на Волині підпільники знищили дільничного МВС.

В одному з сіл Острозького району на Рівненщині підпільники знищили оперуповноваженого МВС.

У селі Кадобна на Станіславщині повстанці під час зіткнення з загоном МВС знищили лейтенанта і рядового, ще сімох поранили. У повстанців один поранений.

У селі Дубровка на Дрогобиччині повстанці атакували дільницю винищувального батальйону. Трьох бійців повішено за рішенням сільського сходу. Тим часом село оточив загін МВС. Під час прориву знищено 9 військових.

Четверо воїнів УПА змушені були прийняти бій із великим загоном МВС у селі Пилипи на Станіславщині. У перестрілці знищили 16 військових, але всі загинули.

У селі Миколаїв на Дрогобиччині повстанці серед дня знищили агента МВС, якому винесено смертний вирок революційним трибуналом.

У селі Товмач на Львівщині загін МВС оточив хату, де перебували троє повстанців. Останні під час прориву знищили лейтенанта, двох рядових і відійшли без втрат.

Біля села Хотимир на Станіславщині підпільники знищили уповноваженого райуправління МДБ і рядового МВС.

Сотня «Кочовики» УПА-Захід у сутичці з загоном МВС у селі Опліцько на Львівщині знищили 4 військових, ще трьох поранено.

Сотня «Гуцули» УПА-Захід у районі вузькоколійної залізниці біля села Рафайлів (нині Бистриця) на Станіславщині знищили 5 військових МВС. Здобуто 2 кулемета, гвинтівки та інше озброєння.

Сотня «Імені Хмельницького» УПА-Захід у селі Рожанка на Дрогобиччині атакувала відділ МВС. Знищені 10 військових, ще 10 поранено.

Два воїни сотні «Месники» УПА-Захід у райцентрі Тисмениця на Станіславщині наскочили на загін МВС. Знищили одного військового, двох поранили і всі змогли прорватися.

Відділ сотні «Чорні чорти» УПА-Захід у селі Старий Лисець на Станіславщині знищив дільничного МВС.

Сотня «Сірі» УПА-Захід у сутичці з загоном МВС, що проводив облаву біля райцентру Галич на Станіславщині, знищила лейтенанта і слідчого райвідділу МВС.

Відділ сотні «Месники» УПА-Захід біля села Тязів на Станіславщині знищив 3 військових МВС, що влаштували засідку, ще одного поранено.

Рій сотні «Месники» УПА-Захід у засідці біля села Підпечери на Станіславщині знищив трьох військових МВС, ще трьох поранив.

У селі Зашків на Львівщині повстанці знищили військового полку внутрішніх військ.

У селі Ясенів на Львівщині повстанці наскочили на засідку загону МВС. У перестрілці знищений сержант, ще одного військового поранено. Повстанці відійшли без втрат.

1947 рік У боях з московитами у селах Демня і Трушевичі на Дрогобиччині знищені двоє військових, ще троє поранені.

Пошукова група МВС захопила криївку в селі Затоки на Львівщині. У бою, що зав’язався, троє повстанців знищили 6 військових, ще трьох поранили і в повному складі змогли прорватися.

У селі Старі Кути на Станіславщині повстанці знищили лейтенанта і рядового МДБ.

Чота сотні «Бистрі» УПА-Захід у засідці в селі Шепіт на Станіславщині знищили 3 військових МВС, ще двох захопили в полон.

У селі Гощани на Львівщині повстанці знищили дільничного МВС.

Пошукова група МВС захопила криївку в селі Миколаїв на Львівщині. У перестрілці двоє повстанців знищили старшого лейтенанта.

У селі Кутище на Тернопільщині підпільники знищили дільничного МВС і командира винищувального батальйону.

Під час зіткнень із загонами МВС у селах Волуйки, Гавареччина і Суховоля на Львівщині повстанці знищили 18 і поранили 11 військових, серед них – капітана МДБ.

У райцентрі Жидачів на Дрогобиччині підпільники знищили дільничного МВС.

Чота сотні «Звірі» УПА-Захід у засідці біля райцентру Галич на Станіславщині знищила 4 військових МВС.

У сутичці з загоном МВС у селі Четвертня на Волині повстанці знищили трьох військових.

У селі Поруби на Львівщині підпільники знищили дільничного МВС та командира винищувального батальйону.

Рій сотні «Булава» УПА-Захід під час стрімкого наскоку в селі Кульчиці на Дрогобчичині знищив лейтенанта, сержанта і рядового МВС та працівника прокуратури.

Відділ УПА-Захід у засідці на шляху Галич – Станіслав знищив 10 військових МВС, спалено два вантажні автомобілі.

У райцентрі Жидачів на Дрогобиччині підпільники знищили голову міськради і агронома районного земельного відділу.

Чота сотні «Журавлі» УПА-Захід наскочила на загін МВС у горах Вигодського району Стаінславщини. У перестрілці знищений один військовий.

Чота сотні «Імені Богуна» УПА-Захід біля села Явірник на Станіславщині знищила військового МВС, ще двох поранено. Спалені два вантажних автомобіля.

На Станіславщині повстанці знищили в селі Княже начальника винищувального батальйону, а в селі Козина – третього секретаря райкому КП(б)У та двох військових МВС.

У райцентрі Олесько на Львівщині повстанці знищили лейтенанта МВС.

У селі Загвіздя на Станіславщині повстанці знищили старшого лейтенанта – командира роти полку внутрішніх військ.

Біля села Жирова на Дрогобиччині двоє повстанців наскочили на загін МВC і в перестрілці знищили двох військових.

У селі Жуличі на Львівщині підпільники знищили начальника концтабору МВC.

У селі Заруддя на Тернопільщині повстанці знищили дільничного МВC.

Відділ УПА-Захід прийняв бій із ротою МВС біля села Вівся на Тернопільщині. Знищені 3 військових, ще 6 поранено.

У сутичках із загонами МВС у селах Болохів і Мишин на Дрогобиччині повстанці знищили сержанта і рядового МВС, ще двох важко поранили.

У селі Дем’янка-Наддністрянська на Дрогобиччині підпільники знищили військового МВС.

У селі Чернелиця на Рівненщині підпільники знищили двох військових МВС.

Чота сотні «Імені Богуна» УПА-Захід у засідці біля села Жаб’є (нині місто Верховина) на Станіславщині знищили 5 військових МВС, ще одного поранили. Здобуто 5 автоматів і 2 гвинтівки.

Пошукова група МВС захопила криївку в селі Підгать на Дрогобиччині. Четверо повстанців, що перебували всередині, прицільним вогнем знищили майора, трьох військових і ще одного поранили. І без втрат прорвалися з оточення.

У Мостиському районі Дрогобиччини повстанці знищили заступника начальника райвідділу МДБ і оперуповноваженого.

Сотня «Булава» УПА-Захід у бою з загоном МВС біля села Велика Білина на Дрогобиччині знищила двох офіцерів, 23 військових, ще 30 поранено. Один воїн УПА отримав легке поранення.

Пошукова група МВС захопила криївку на околиці села Велика Лука на Тернопільщині. У бою, що зав’язався, троє підпільників знищили трьох військових.

Біля села Малий Кучурів на Чернівеччині підпільники знищили лейтенанта і двох військових МВС.

Чота сотні «Опришки» УПА-Захід атакувала дільницю винищувального батальйону в селі Іллінці на Станіславщині. Знищений начальник батальйону, особовий склад роззброєно і розігнано.

У сутичці біля сіл Бзовиця і Хатки на Тернопільщині повстанці знищили двох військових МВС, ще одного поранено.

Біля села Микулинці на Тернопільщині повстанці знищили військового МВС, ще одного поранили.

1948 рік На Тернопільщині повстанці в селі Фашівка знищили сержанта МДБ, а в селі Кобиловолоки – військового МВД, ще одного поранили.

У сутичці з загоном МВС у селі Мосорівка на Чернівеччині двоє повстанців знищили кількох військових, але самі були важко поранені і застрелилися.

Чота сотні «Імені Хмельницького» УПА-Захід у засідці на шляху біля села Коростів на Дрогобиччині знищила двох капітанів, старшого лейтенанта і 6 військових МДБ, ще чотирьох важко поранено.

На Львівщині повстанці знищили секретаря парторганізації у селі Скнилів, бійця винищувального батальйону в селі Ляшків та спалили клуб у селі Костеїв.

У селі Залісся на Львівщині повстанці знищили двох військових МВС, ще одного поранили.

У селі Бистриця на Дрогобиччині підпільники знищили дільничного МВС.

У селі Чорногородка на Київщині повстанці знищили колгоспного активіста.

Рій сотні «Лемківська» УПА-Захід атакував дільницю винищувального батальйону в селі Майдан на Дрогобиччині. Знищені 3 бійця, ще 6 поранено.

У райцентрі Городок на Львівщині підпільники знищили організатора колгоспів.

У засідці на шляху біля села Головецько на Дрогобиччині чота сотні «Басейн» УПА-Захід знищила лейтенанта і 4 військових полку внутрішніх військ. Здобуто 3 кулемети, 2 автомати та інше озброєння.

На Львівщині повстанці у селі Криниця важко поранили капітана МВС, у селі Цунів знищили організатора колгоспів, а в селі Миколаїв – військового МВС.

Біля села Виспа на Станіславщині підпільники знищили двох військових МВС. У перестрілці зазнав поранення один із повстанців.

Дво рої сотні «Лемківська» УПА-Захід влаштували засідку на шляху біля села Смільниця на Дрогобиччині. Знищені підполковник, лейтенант і троє рядових полку внутрішніх військ. Здобуто 2 автомата і 2 пістолета.

У селі Колодне на Львівщині повстанці знищили військового МВС.

У селі Надіїв на Станіславщині повстанці знищили агента МДБ, який займався організацією колгоспів.

Радянські активісти біля села Сахнівка на Київщині намагалися захопити трьох воїнів УПА. У перестрілці знищені голова сільради і колгоспник, важко поранені секретар парторганізації (він же директор школи) і кандидат у члени КП(б)У. Один повстанець отримав поранення і, не маючи змоги прорватися, застрелився.

Рій сотні «Басейн» УПА-Захід біля села Рейтеровичі на Дрогобиччині знищив двох бійців винищувального батальйону.

Рій сотні «Лемківська» УПА-Захід у селі Зубриця на Дрогобиччині біля залізничної колії знищив бійця винищувального батальйону, ще одного поранено.

У засідці в селі Боляновичі на Дрогобиччині підпільники знищили двох військових МВС.

Два рої сотні «Лемківська» УПА-Захід атакували дільницю винищувального батальйону в селі Лопушанка на Дрогобиччині. Знищений один боєць, двох захоплено в полон, знищено телефонний зв’язок у сільраді.

Двоє повстанців біля села Руденко на Львівщині наскочили на пошукову групу МВС. У перестрілці поранили лейтенанта і змогли прорватися.

У райцентрі Долина на Станіславщині повстанці знищили фінансового агента.

У селі Застав’я на Тернопільщині підпільники знищили начальника винищувального батальйону.

У селі Купичволя на Львівщині повстанці знищили лейтенанта МВС і поранили рядового.

Відділ сотні «Лемківська» УПА-Захід у бою з загоном МВС у селі Стара Сіль на Дрогобиччині знищив 5 військових, двох важко поранив.

У селі Шельпаки на Тернопільщині підпільники знищили начальника винищувального батальйону.

У селі Сушно на Львівщині підпільники знищили голову колгоспу і двох бійців винищувального батальйону. Спалено сільраду, знищено телефонне обладнання.

На залізничній станції у селі Помонята на Станіславщині повстанці знищили двох військових МДБ.

У селі Майдан на Львівщині підпільники знищили військового МВС.

1949 рік На Львівщині повстанці в селі Перв’ятичі знищили голову колгоспу, а в селі Яснище – голову і секретаря сільради.

У селі Топольниця на Дрогобиччині підпільники вчасно помітили засідку загону МВС, знищили одного військового і відійшли без втрат.

Відділ УПА-Захід біля села Ластівки на Дрогобиччині знищив військового загону МВС, що проводив облаву.

Рій сотні «Басейн» УПА-Захід у засідці на шляху біля села Стрільбичі на Дрогобиччині обстріляв вантажний автомобіль, на якому їхали офіцери МВС і радянські активісти, що в сусідньому селі побоями заганяли селян у колгосп. Машина не зупинилася і змогла залишити місце засідки, незабаром наспів відділ МВС. У перестрілці знищено 4 військових, ще трьох поранено.

У селі Гійче на Львівщині підпільники знищили голову колгоспу.

У селах Нова Скварява і Монастирок на Львівщині повстанці знищили двох уповноважених міністерства заготівель.

Рій сотні «Басейн» УПА-Захід у селі Волошиново на Дрогобиччині знищили двох радянських активістів, що організовували колгосп (били селян і змушували підписувати заяви про вступ до колгоспу). Здобуто 2 гвинтівки.

Біля села Клубівці на Станіславщині повстанці обстріляли легковий автомобіль. Знищені двоє радянських активістів, ще двох поранено.

У сутичці з загоном МВС у селі Нижня Ботивка на Дрогобиччині повстанці знищили двох військових. У перестрілці загинув один повстанець.

У селі Межиріччя на Дрогобиччині підпільники знищили двох бійців винищувального батальйону. Здобуто автомат і гвинтівку.

Біля села Колодіївка на Станіславщині повстанці наскочили на засідку МВС, знищили 2 військових, ще одного поранили і без втрат відійшли.

У селі Береги на Дрогобиччині повстанці знищили дільничного МВС та обеззброїли загін винищувального батальйону. Здобуто 10 гвинтівок.

Відділ УПА влаштував засідку біля села Посіч на Станіславщині. Спалені 4 вантажних автомобіля, що вивозили дрова з Чорного лісу. Знищений сержант Червоної армії, який розпочав стрілянину. 12 рядових відпустили із зброєю, забравши патрони і провівши відповідні бесіди.

У селі Волиця на Львівщині повстанці знищили бійця винищувального батальйону.

У селі Честині на Львівщині підпільники знищили секретаря сільради (він же секретар комсомольської організації).

У селі Годвишня на Львівщині повстанці знищили дільничного МВС.

У селі Пилипче на Тернопільщині повстанці знищили голову колгоспу (він же секретар райкому ЛКСМУ).

У засідці біля села Лімна на Дрогобиччині повстанці знищили двох військових МВС.

У селі Узин на Станіславщині повстанці знищили двох бійців винищувального батальйону.

Кілька повстанців вступили в бій із опергрупою МВС у селі Дністрик-Дубовий на Дрогобиччині. Знищено 5 військових, у перестрілці загинули станичний ОУН Микола Матлак – «Булка» та ще один повстанець.

У селі Покрівці на Дрогобиччині повстанці знищили дільничного МВС і заволоділи автоматом.

Рій сотні «Басейн» УПА-Захід у засідці біля села Волошиново на Дрогобиччині знищив двох дільничних МВС. Здобуто автомат, гвинтівку, пістолет, оперативні документи.

Два кур’єра сотні «Басейн» УПА-Захід наскочили на засідку опергрупи МВC біля села Топильниця на Дрогобиччині. У перестрілці знищили одного військового і змогли прорватися.

У селі Ременів на Львівщині повстанці знищили дільничного МВC.

У селі Сморжів на Львівщині повстанці спалили контору і сарай колгоспу. Дорогу до села замінували і підірвали вантажний автомобіль, на якому загін МВД поспішав на місце події. Знищені командир роти полку внутрішніх військ, двоє сержантів, ще четверо військових отримали поранення.

У селі Літовище на Тернопільщині повстанці знищили дільничного МВC, а біля села Мальчиці на Львівщині – поранили.

1950 рік У селі Крижі на Тернопільщині підпільники знищили голову сільради.

У селі Завидів на Волині підпільники знищили дільничного МВC.

1951 рік У селі Хмелиска на Тернопільщині підпільники знищили заступника голови сільради.

1954 рік У селі Жураки на Станіславщині повстанці знищили радянського активіста.

[warsc-commynistsupa]

Основні бої УПА 1943-1960рр.

Зараз розглянемо з вами основні бої УПА проти радянських окупаційних сил за травень місяць.

1944 рік Сотня «Сіроманці» під час рейду вступила в бій із радянськими партизанами в селі Яструбичі на Львівщині. Знищено 20 партизанів, чотирьох захоплено в полон. Здобуто 2 кулемети, 8 автоматів та інше озброєння. Загинули 4 воїни УПА, ще двоє поранені.

У районі села Синельникове на Кам’янець-Подільщині повстанці збили літак «У-2».

Біля озера Свитязь на Волині повстанці знищили двох радянських парашутистів, здобули зброю і вибухівку.

На шляху в Гощанському районі на Рівненщині повстанці із засідки обстріляли три автомобілі червоноармійців. Знищені 7 військових, ще 5 захоплені в полон.

У селі Коршилівка на Тернопільщині підпільники знищили лейтенанта і трьох військових Червоної армії, що займалися заготівлею продовольства.

У засідці на шляху біля села Ясень сотня «Бистриця» УПА-Захід знищила капітана і 9 прикордонників, ще трьох смертельно поранено.

У селі Бабин на Рівненщині здійснив вимушену посадку радянський винищувач. Повстанці знищили пілота і спалили літак.

У районі міста Славута на Кам’янець-Подільщині повстанці збили літак У-2 і знищили пілота.

1945 рік Біля села Велика Лінина на Дрогобиччині повстанці знищили дільничного НКВC.

У селі Стрілецький Кут на Чернівеччині підпільники знищили голову і секретаря сільради, чотирьох бійців винищувального батальйону.

У засідці біля села Кобло на Дрогобиччині повстанці знищили дільничного НКВC і чотирьох бійців винищувального батальйону.

У селі Воля Блажевська на Дрогобиччині підпільники знищили трьох радянських чиновників.

Сотня «Журби» УПА-Захід атакувала залогу радгоспу в селі Тернопілля на Львівщині. Знищені 10 військових НКВC, поранено 4. Здобуто 3 гвинтівки.

У сутичці з батальйоном НКВC, який підтримували 3 легких танки, у селі Лани на Львівщині загинули двоє повстанців. Ворог також мав втрати, однак точна їх кількість невідома.

Під час облави НКВC у селі Коропуж на Львівщині повстанці у перестрілці знищили 6 бійців винищувального батальйону, здобули 3 автомата і 3 гвинтівки.

У Вашківецькому районі на Чернівеччині підпільники знищили заввідділом райкому КП(б)У, другого секретаря райкому ЛКСМУ та двох працівників райвиконкому.

У засідці на шляху Рава Руська – Хлівчани на Львівщині підпільники знищили секретаря районного військкомату і бійця винищувального батальйону.

Кущові боївки ОУН (до 50 осіб) вступили в бій з загонами НКВC, що проводили облаву в селі Солова на Львівщині. Під час сутичок, що тривали до ночі, знищені 22 військових, поранено 33.

Під час облави загони НКВC при підтримці двох танків і літаків оточила сотні «Сірі вовки» і «Чорноморці» УПА-Захід біля села Сосулівка на Тернопільщині. Під час прориву повстанці знищили й поранили близько 100 військових, збили один літак. Загинули командир Бережанського куреня Богдан Федик – «Крук» і ще четверо воїнів УПА.

У селі Руданці на Львівщині повстанці знищили депутата обласної ради і співробітника НКВC.

У селі Велика Сушиця на Дрогобиччині підпільники знищили бійця винищувального батальйону.

Під час сутички з загоном НКВC у селі Ременів на Львівщині повстанці знищили військового, ще трьох поранили.

У селі Ковиничі на Дрогобиччині повстанці знищили інструктора райкому ЛКСМУ, а біля села Миколаїв на Львівщині – райуповноваженого НКВC.

У засідці на шляху біля села Біличі на Дрогобиччині повстанці знищили 25 радянських працівників, у тому числі першого секретаря і трьох працівників райкому КП(б)У, районного прокурора, трьох дільничних і трьох оперуповноважених НКВC, трьох працівників районного військкомату.

У селі Бір-Кунинський на Львівщині повстанці знищили лейтенанта і сержанта НКВC.

У селі Підбуж на Дрогобиччині підпільники знищили щойно призначеного інструктора райкому ЛКСМУ.

Сотня «Лебеді» УПА-Захід влаштувала засідку на винищувальний батальйон у селі Міжгір’я на Тернопільщині. Знищені лейтенант НКВДC і 11 бійців.

У селах Глинськ і Забір’я на Львівщині повстанці атакували дільниці винищувальних батальйонів. Знищено двох агентів НКВC, здобуто кулемет, автомат, 7 гвинтівок та інше озброєння.

У селі Новий Кропивник на Дрогобиччині відділ УПА-Захід атакував дільницю винищувального батальйону. Знищені 13 бійців і четверо прикордонників.

У селі Верхні Гаї на Дрогобиччині повстанці знищили голову сільради.

Відділ УПА-Північ атакував дільницю винищувального батальйону в селі Заозер’я на Рівненщині. Знищені 10 бійців, 5 захоплено в полон, здобуто кулемет, 4 автомати, 7 гвинтівок.

Під час зіткнення з винищувальним батальйоном у Маневицькому районі на Волині повстанці знищили двох бійців і здобули дві гвинтівки.

У засідці біля села Честині на Львівщині повстанці знищили начальника слідчого відділу, двох військових НКВC і бійця винищувального батальйону.

Повстанці влаштували засідку на пошукову групу НКВC у Маневицькому районі на Волині. Знищені 7 військових, ще двох важко поранено. Здобуто кулемет, 6 гвинтівок та інше озброєння.

У засідках у селах Видерта, Камінь, Кухітська Воля на Волині повстанці знищили начальника райвідділу НКВC і 18 військових.

Сотня «Летуни» УПА-Захід влаштувала засідку біля села Протеси на Львівщині. Знищений військовий НКВC, здобуто кулемет.

У сутичці з загоном НКВC у селі Дубровиця на Львівщині рій сотні «Холодноярці» УПА-Захід знищив 13 військових, ще чотирьох поранено. Втрати УПА: один загиблий (ройовий «Чайка») і один поранений.

Чота УПА-Захід у бою з двома ротами НКВC біля села Боложинів на Львівщині знищила 12 військових, 9 поранено.

У селі Вербляни на Львівщині підпільники знищили бійця винищувального батальйону.

У селі Озеряни на Волині повстанці знищили двох бійців винищувального батальйону і спалили будівлі колгоспу.

У засідці на шляху в Любешівському районі на Волині чота УПА-Північ спалила вантажний автомобіль і знищила 15 червоноармійців.

У засідці на шляху біля села Красне на Станіславщині чота сотні «Рисі» УПА-Захід знищила старшого лейтенанта і 4 військових НКВC.

У селі Млиниська на Дрогобиччині двоє бійців винищувального батальйону знищили командира батальйону, дільничного МВC і з захопленою зброєю перейшли на бік повстанців.

У Камінь-Каширському районі Волині підпільники знищили двох військових НКВC, трьох голів сільрад і трьох радянських активістів. Здобуто кулемет і 7 гвинтівок.

Два рої сотні «Вітрогони» УПА-Захід у сутичці з загоном НКВC біля села Вигода на Станіславщині знищили 10 військових.

1946 рік У засідці на шляху біля села Тязів на Станіславщині підпільники знищили старшого лейтенанта і трьох військових МВС.

У селі Берегомет на Чернівеччині повстанці знищили двох військових МВС, ще одного поранили.

У селі Текля на Волині повстанці знищили секретаря партосередку КП(б)У та поранили секретаря сільської ради.

У селі Лукавці на Чернівеччині повстанці знищили секретаря райвиконкому, а в селі Стебник на Станіславщині – дільничного МВС.

Пошукова група МВС атакувала табір сотні «Сірі» УПА-Захід у Чорному лісі на Станіславщині. У перестрілці повстанці знищили лейтенанта і 6 військових, ще двох поранено. Сотня відійшла вглиб лісу без втрат.

Сотня куреня «Смертоносні» УПА-Захід атакувала дільницю винищувального батальйону в селі Бишів на Станіславщині. Знищені уповноважений МВС, начальник батальйону і 11 бійців.

У селі Добряни на Львівщині повстанці знищили трьох бійців винищувального батальйону, спалили сільраду, клуб і молочарня.

У селі Давидківці на Тернопільщині повстанці знищили начальника штабу винищувального батальйону – зрадника і колишнього сотника УПА.

У селі Пирятин на Львівщині підпільники знищили завідуючого клубом.

У райцентрі Рогатин на Львівщині підпільники знищили інспектора МВС і поранили одного військового.

У селі Мильськ на Волині підпільники знищили дільничного МВС і голову сільради.

У селі Викоти на Дрогобиччині повстанці знищили голову сільради, завклубом, механіка МТС і бійця винищувального батальйону.

На околиці райцентру Комарно на Дрогобиччині підпільники знищили дільничного МВС.

У засідці в селі Петрів на Станиславщині відділ куреня «Смертоносці» УПА-Захід знищив начальника районного винищувального батальйону і двох військових МВС.

У селі Буцин на Волині підпільники знищили у власному будинку голову сільради, здобули кулемент, три гвинтівки і автомат.

У селі Волошки на Волині підпільники знищили дільничного МВС.

У селі Текля на Волині повстанці знищили заступника секретаря обкому КП(б)У по транспорту, голову райвиконкому і заступника начальника райвідділу МВС, поранено трьох радянських чиновників.

У селі Лище на Волині повстанці знищили голову сільради.

Сотня «Стріла» УПА-Захід атакувала загін МВС біля села Ямниця на Станіславщині. Знищені 5 військових, двоє поранені.

У селі Береги на Дрогобиччині повстанці атакували дільницю винищувального батальйону. Знищені уповноважений райкому КП(б)У, голова сільради, двоє бійців, ще одного поранено.

У селі Мужиловичі на Львівщині підпільники знищили голову сільради і червоноармійця, захопили в полон чотирьох радянських активістів.

Загін МВС здійснив облаву на табір сотні «Рисі» УПА-Захід біля села Петранка на Станіславщині. В бою знищені 10 військових, ще кількох поранено.

Загін УПА-Захід потрапив під облаву роти МВС (120 чоловік) біля села Топорів на Льввіщині, вступив у бій і знищив старшого лейтенанта і трьох військових.

Сотня «Літуни» УПА-Захід атакувала дільниці винищувальних батальйонів у кількох населених пунктах Станіславщині. У селах Добротів і Вишів особовий склад роззброєно і розігнано. У селі Козари знищені 3 агента МВС, спалені будівлі сільради і молокозаводу.

У селі Купновичі на Дрогобиччині підпільники знищили начальника винищувального батальйону.

Під час сутички з загоном МВС у селі Летовище на Львівщині відділ УПА-Захід знищив одного військового і тяжко поранив ще двох.

Воїн сотні «Бистриця» УПА-Захід у селі Ясень на Станіславщині знищив охоронця мосту і заволодів автоматом.

У засідці на шляху біля села Колки на Рівненщині повстанці знищили старшого лейтенанта і трьох військових МВС.

��ідділ УПА-Захід, оточений загоном МВС біля села Зозулі на Львівщині, знищив чотирьох військових і прорвався без втрат.

Чота сотні «Стріла» УПА-Захід у засідці на шляху біля села Посіч на Станіславщині знищили двох лейтенантів і трьох військових. Здобуто автомат і два карабіна.

У селі Рудківці на Рівненщині підпільники знищили дільничного і 4 військових МВС.

На Станіславщині воїни сотні «Літуни» УПА-Захід у селі Бряза знищили начальника гарнізону МВС, в селі Тизів – лейтенанта МВС.

Сотня «Холодноярці» УПА-Захід у селі Мацошин біля залізничного тунелю підірвала вантажний потяг. Знищені й поранені 15 військових МВС.

Під час сутички з загоном МВС біля села Наконечне на Львівщині повстанці знищили 2 військових, ще п’ятьох поранено.

Пошукова група МВС захопила криївку в селі Гнідичів на Станіславщині. 6 повстанців, що перебували всередині, вчинили шалений опір, знищили 7 військових.

У селі Тисів на Станіславщині сотня «Летуни» УПА-Захід знищила лейтенанта МВС.

Сотня «Літуни» УПА-Захід атакувала охорону вузькоколійної залізниці біля райцентру Долина на Станіславзині. Знищені 3 військових, решта розбіглися. Здобуто кулемет і 3 автомати.

У перестрілці з загоном МВС, який влаштував засідку в селі Болозів на Дрогобиччині, повстанці знищили військового, ще одного поранили і прорвалися без втрат.

У селі Бобівці на Чернівеччині повстанці знищили дільничного МВC.

Потрапивши у засідку на шляху Ямниця – Павелче (нині Павлівка) на Станіславщині, троє воїнів сотні «Стріла» УПА-Захід знищили 5 військових і важко поранили лейтенанта МВС.

На шляху біля села Лопатин на Львівщині підпільники знищили двох червоноармійців.

У селі Нестаничі на Львівщині повстанці знищили голову і секретаря сільради.

У селі Старий Лисець на Станіславщині повстанці знищили начальника районного фінансового відділу.

1947 рік Під час сутичок із загонами МВC біля сіл Брониця і Лопушна на Дрогобичині підпільники знищили 6 військових МВC.

У селі Ушня на Львівщині повстанці знищили дільничного МВC, а в селі Білоберезка на Станіславщині – начальника винищувального батальйону і його заступника.

Сотня «Сурма» УПА-Захід у засідці біля райцентру Ланчин на Станіславщині знищила 3 військових МВC, ще двох поранено. Здобуто кулемет, 3 автомати, гвинтівку.

У селі Ляшки Муровані (нині Муроване) на Дрогобиччині повстанці знищили секретаря райкому ЛКСМУ.

У селі Малі Бірки на Тернопільщині підпільники знищили лейтенанта МВC.

У селі Замостя на Тернопільщині повстанці знищили лейтенанта МВC.

Біля села Козьова на Дрогобиччині підпільники знищили двох військових батальйону охорони урядового зв’язку.

Біля села Орявчик на Львівщині повстанці знищили районного прокурора.

У селі Лапшин на Тернопільщині підпільники знищили організатора колгоспу.

Пошукова група МВC захопила криївку в селі Березолуки на Волині. Один повстанець, що перебував усередині, у перестрілці знищив військового, однак і сам загинув.

У райцентрі Бережани на Тернопільщини повстанці знищили голову міської ради, а в селі Вербівка на Львівщині – міліціонера.

Чота сотні «Басейн» УПА-Захід у зіткненні з загоном МВC у селі Явір на Дрогобиччині знищила двох військових, ще одного поранила. Захоплених без зброї старшого лейтенанта, сержанта і рядового було відпущено.

У селі Тишковичі на Львівщині повстанці знищили голову колгоспу, а в селі Глибочок на Тернопільщині поранили військового МВС.

У селі Яворів на Станіславщині повстанці атакували дільницю винищувального батальйону. Знищені два бійця.

Чота сотні «Басейн» УПА-Захід атакувала групу радянських активістів у селі Шумяч на Дрогобиччині. Знищені 3 керівника комсомольської організації, ще кількох відшмагали палицями.

На Тернопільщині підпільники в селі Литятин знищили начальника винищувального батальйону, в селі Гиновичі – військового МВС, а в селі Королівка спалили хату секретаря комсомольської організації.

Біля села Бистриця на Дрогобиччині підпільники знищили двох військових МВС, а біля села Балухів на Станіславщині – чотирьох, ще троє поранені.

Троє повстанців наскочили на засідку загону МВС біля села Залуква на Станіславщині. Знищивши у перестрілці двох військових.

У бою з загоном МВС біля села Залуква на Станіславщині повстанці знищили 4 військових. Зазнавши поранення, підірвався гранатою повстанець, що прикривав відхід.

Біля села Новий Мартинів на Станіславщині підпільники знищили капітана і лейтенанта МВС.

У селі Біличі на Дрогобиччині повстанці знищили старшого лейтенанта і військового МВС.

Повстанці вступили в бій із загоном МВС, що проводив облаву біля Суходіл на Львівщині. У перестрілці знищені 3 військових.

Відділ УПА вступив у бій із загонами МВС, що проводили облаву у Чорному лісі на Станіславщині. У перестрілці знищені 5 військових, ще двох поранено.

У селі Глинянки на Волині повстанці знищили дільничного МВС.

У селі Русів на Станіславщині підпільники знищили капітана МВС.

Під час зіткнення чоти сотні «Басейн» УПА-Захід із спецгрупою МВС біля села Ялове на Дрогобиччині знищили одного військового, ще одного поранено.

У райцентрі Вишневець на Тернопільщині повстанці знищили лейтенанта МДБ.

Відділ сотні «Журавлі» УПА-Захід у засідці в селі Кропивник на Станіславщині знищив 3 радянських активістів, спалено легковий автомобіль.

В Жаб’євському районі на Станіславщині повстанці знищили оперуповноваженого і сержанта МВС.

У засідці на шляху Яблунів – Космач на Станіславщині чота УПА-Захід знищила 3 військових МВС, ще чотирьох поранено.

У селі Білоберізка на Станіславщині повстанці атакували дільницю винищувального батальйону. Знищений командир батальйону, особовий склад розігнано, здобуто кулемет, автомат і 5 гвинтівок.

У селі Шишківці на Тернопільщині повстанці знищили командира винищувального батальйону, здобуто 2 гвинтівки.

У сутичці з загоном МВС, що проводив облаву біля села Стінка на Станіславщині, повстанці знищили капітана і рядового.

Неподалік села Більшівці на Станіславщині знищені 4 військових МВС.

Пошукова група МВС захопила криївку в селі Геленки на Тернопільщині. Троє повстанців, відстрілюючись із оточеної хати, знищили двох військових.

У селі Стегниківці на Тернопільщині повстанці знищили військового МВС.

Чота сотні «Басейн» УПА-Захід на шляху Старий Самбір – Те��шів на Волині влаштувала засідку на полк внутрішніх військ, що проводив облаву. Знищені 18 військових, 12 поранені.

Сотня «Рубачі» УПА-Захід у селі на Тернопільщині знищила лейтенанта МВС.

Відділ сотні «Опришки» УПА-Захід у засідці в селі Рафалівка на Станіславщині знищили радянського активіста.

У селі Слобода на Чернівеччині підпільники знищили дільничного МВС.

У селі Кальне на Тернопільщині підпільники знищили старшого лейтенанта і агента МВС.

Біля села Лишня на Дрогобиччині підпільники знищили дільничного МВС і завідуючого санепідемстанцією (члена компартії).

У селі Стриганці на Дрогобиччині повстанці знищили 3 військових МВС.

У сутичці з загоном МВС біля села Микулинці на Тернопільщині повстанці знищили чотирьох військових.

Загін МВС, влаштувавши нічну засідку в селі Сков’ятин на Тернопільщині, помилково розстріляв військових іншої групи (капітана, лейтенанта і сержанта МДБ, ще трьох поранено).

Пошукова група МВС захопила криївку в селі Королівка на Станіславщині. Повстанець, що перебував усередині, знищив сержанта і сам застрелився.

У селі Довге на Дрогобиччині підпільники знищили лейтенанта і військового МВС.

У засідці на шляху біля села Валуйки на Львівщині повстанці знищили першого секретаря райкому КП(б)У і пропагандиста, поранені голова райвиконкому і голова сільради.

У бою з загоном МВС у селі Красностав на Станіславщині повстанці знищили двох військових (у тому числі лейтенанта), ще одного поранено.

1948 рік Пошукова група МВС захопила криївку в селі Нове Село на Львівщині. У перестрілці двоє повстанців знищили старшого лейтенанта, сержанта і військового МВС.

У селі Новиця на Львівщині підпільники знищили завідувача райвідділу культури, який відповідав за збір проводовольства.

У селі Сторона на Дрогобиччині повстанці знищили дільничного МВС і міліціонера.

У селі Волоське на Львівщині підпільники знищили дільничного МВС.

У засідці біля села руда-Красна на Рівненщині повстанці обстріляли автомашину, на якій дві опергрупи МДБ та МВС, а також партійний актив перевозили чотирьох заарештованих підпільників. У перестрілці знищені 7 військових, ще чотирьох поранено.

Рій сотні «Лемківська» УПА-Захід у перестрілці з загоном винищувального батальйону в селі Винники на Дрогобиччині знищив трьох бійців. Здобуто 3 гвинтівки і набої.

У селі Мокротин на Львівщині підпільники знищили двох райуповноважених та важко поранили начальника райвідділу МДБ.

Рій сотні «Лемківська» УПА-Захід влаштував засідку в селі Стара Ропа на Дрогобиччині. Знищені дільничний МВС, лейтенант, смертельно поранений районний суддя. Здобуто автомат, гвинтівку, 3 пістолети, оперативні документи.

У селі Лахвичі на Волині повстанці знищили радянського активіста.

На світанку загін МВС, що повертався із нічної засідки біля містечка Олика на Волині, був обстріляний підпільниками. Знищено одного військового, ще одного поранили.

У селі Мшанець на Тернопільщині повстанці знищили начальника райвідділу МВС і дільничного міліції.

У селі Надіїв на Станіславщині підпільники знищили працівника райвідділу МДБ і бійця винищувального батальйону.

У селі Острів на Львівщині повстанці атакували дільницю винищувального батальйону. Особовий склад роззброєний, знищено бійця, який чинив опір.

У селі Семенівка на Київщині підпільники знищили голову колгоспу.

У селі Вербівці на Тернопільщині повстанці знищили військового МВС, ще одного поранили.

У селі Ситихів на Львівщині підпільники знищили трьох військових МВС.

Двоє підпільників були оточені пошуковою групою МВС у селі Малі Підліски на Львівщині. У перестрілці знищили капітана, старшого лейтенанта і 3 військових, але не мали шансів прорватися і обоє застрелилися.

У селі Уличне на Дрогобиччині підпільники спалили сільраду, а в селі Опака – знищили військового МВС.

У райцентрі Почаїв на Тернопільщині повстанці поранили заввідділом райкому КП(б)У.

У сутичці з опергрупою МВС у селі Великі Дідушичіна Дрогобиччині повстанці знищили одного військового, ще одного поранили.

У засідці на шляху біля села Нанчілка Велика (нині Великосілля) на Дрогобиччині чота сотні «Басейн» УПА-Захід знищила старшого лейтенанта, 3 військових МВС, 4 радянських активіста. Один воїн УПА отримав легке поранення.

У селі Вовче на Дрогобиччині повстанці із засідки знищили двох прикордонників, ще одного поранено.

У селі Опака на Дрогобиччині підпільники знищили військового МВС, ще одного поранено.

Чота сотні «Басейн» УПА-Захід у селі Лопушанка на Дрогобиччині атакувала дільницю винищувального батальйону. Знищені командир і один боєць, захоплений у полон агент МДБ.

У селі Добринів на Станіславщині повстанці атакували конвой МВС з арештантами. Знищений лейтенант, поранені двоє військових.

Сотня «Лемківська» УПА-Захід наскочила на загін МВС, що влаштував засідку у селі Опака на Дрогобиччині. У перестрілці знищений один військовий, ще одного поранено.

У сутичці з загоном МВС у селі Купчинці на Тернопільщині повстанці знищили двох військових.

У засідці в селі Сатанів на Тернопільщині повстанці знищили уповноваженого райкому КП(б)У, двох міліціонерів і важко поранили капітана МВС. Здобуто 2 автомата і гвинтівку.

Під час сутички з загоном МВС біля села Пустомити на Львівщині повстанці знищили двох військових.

У селі Німшин на Станіславщині підпільники знищили сержанта МВС.

Відділ УПА в селі Тишковичі на Дрогобиччині знищив двох офіцерів прикордонних військ, ще одного поранив.

У селі Черниця на Львівщині повстанці спалили будівлі колгоспу, а на закладеній міні підірвалися лейтенант і сержант МДБ, четверо військових поранено.

Відділ УПА в селі Паликорови на Львівщині спалив будівлі сільради, колгоспу, молокозаводу, пошкодив телефонний зв’язок. Знищені 2 бійці винищувального батальйону. Закладеною міною підірвано вантажний автомобіль з бійцями МВС. Загинули інспектор МДБ із Києва, начальник райвідділу МДБ, поранені 12 військових.

У селі Курники на Тернопільщині повстанці знищили фінансового агента і секретаря комсомольської організації.

У селі Синява на Київщині підпільники пострілом через вікно під час наради знищили голову колгоспу.

У селі Болохів на Станіславщині повстанці знищили військового МВС.

1949 рік Пошукова група МВС виявила бункер із продуктами біля села Лопушанка на Дрогобиччині і влаштувала засідку. В нічному бою рій сотні «Басейн» УПА-Захід знищив майора і 10 військових, ще 7 поранено. Загинув ройовий Микола Підняк – «Чорняк», важко поранений кулеметник застрелився, всі інші змогли прорватися.

У селі Старе Стрілище на Дрогобиччині підпільники знищили другого секретаря райкому КП(б)У.

У селі Бистриця на Станіславщині підпільники знищили сержанта МВС, а в селі Торгів на Львівщині поранили дільничного МВС.

У селі Станин на Львівщині підпільники знищили колгоспного активіста.

У селі Довге Калуське на Станіславщині повстанці атакували дільницю винищувального батальйону. Знищені дільничний МВС і 5 бійців. Здобуто 2 автомата, 2 гвинтівки.

Декілька повстанців, потрапивши у засідку опергрупи МВС у селі Вижлів на Дрогобиччині, знищили 7 військових, трьох поранили і прорвалися без втрат.

У райцентрі Стрілки на Дрогобиччині рій сотні «Басейн» УПА-Захід влаштував засідку на лімузин з партійним начальством у супроводі трьох вантажних автомобілів. Автоматним вогнем знищені 14 військових спецгрупи МВС і 4 партійних діячі (тіла останніх відвезли до Києва). Незабаром на місце засідки прибули три танкетки, але повстанці відійшли без втрат.

Рій сотні «Басейн» УПА-Захід із засідки на шляху біля села Головецьке на Дрогобиччині на офіцерів МДБ, що на легковому автомобілі поверталися з облави. Знищені підполковник обласного управління МДБ, майор, капітан, смертельно поранені ще троє офіцерів. Здобуто кулемет, 3 автомати, гвинтівка, пістолети, оперативні документи. Повстанці відійшли без втрат.

У селі Парище на Станіславщині підпільники знищили інструктора райкому КП(б)У.

У селі Грабова на Львівщині підпільники знищили голову колгоспу.

У селі Семигинів на Дрогобиччині підпільники знищили дільничного МВС і завклубом.

У селі Угорники на Рівненщині повстанці знищили агента МДБ.

Пошукова група МВД оточила трьох повстанців у конспіративній хаті в селі Нежухів на Дрогобиччині. У бою, що тривав ледь не добу, повстанці знищили 2 військових.

У селі Загвіздя на Станіславщині підпільники знищили капітана і рядового МДБ.

Повстанці знищили дільничних МВС у селах Нижня Білка на Станіславщині і Помлинів на Львівщині.

У селі Стиборівка підпільники підірвали сільську раду, знищили сторожа і захопили в полон завідувача клубом.

У селах Микити на Львівщині та Холми на Станіславщині повстанці знищили двох ��ійців винищувального батальйону.

Рій сотні «Басейн» УПА-Захід у нічному бою в селі Воля на Дрогобиччині знищили 4 військових МВС.

У селі Добрівляни на Станіславщині повстанці знищили дільничного МВC. Здобуто автомат і пістолет.

1950 рік У селі Антонівці на Рівненщині повстанці знищили уповноваженого райкому КП(б)У з проведення державної позики.

У магазині в центрі села Чесники на Станіславщині повстанці пострілом через відчинені двері знищили начальника пошукової групи МДБ.

У селі Трійця на Станіславщині підпільники знищили радянського чиновника, ще двох поранили.

У селі Тростянець на Рівненщині повстанці знищили старшого сержанта загону МВС, що проводив виселення сімей членів ОУН.

У селі Віжомля на Львівщині підпільники знищили дільничного МВС і поранили радянського активіста.

У селі Панівці на Тернопільщині підпільники знищили голову сільради.

У селі Гуменів на Станіславщині підпільники знищили дільничного МВС і бійця винищувального батальйону. Спалено сільраду.

У селі Грабів на Станіславщині повстанці знищили дільничного МВС, начальника винищувального батальйону, спалили колгоспну стайню. Здобуто кулемет і 8 гвинтівок.

У селі Кукли на Волині повстанці знищили уповноваженого райвідділу МДБ.

У засідці в селі Микитинці на Станіславщині знищений дільничний МВС і поранені двоє колгоспних активістів.

В одному з сіл на Волині повстанці знищили дільничного МВС.

У селі Підлужжя на Станіславщині повстанці обстріляли групу колгоспників, що виходили з кіносеансу. Знищені троє, поранені двоє колгоспників.

У селі Явне підпільники знищили дільничного і міліціонера МВС.

1951 рік Завдяки провокатору, загін прикордонних військ оточив у хаті в селі Наконечне на Дрогобиччині чотирьох повстанців. У перестрілці вони знищили одного військового.

У сутичці з опергрупою МДБ двоє повстанців знищили начальника райвідділу МДБ.

1954 рік У селі Полиці на Рівненщині підпільники знищили завідувача клубу і радянського активіста.

[warsc-commynistsupa]

Основні бої УПА 1943-1960рр.

Зараз з вами розглянемо основні сутички УПА з радянськими окупантами за квітень місяць.

1943 рік Біля села Тодоровичі на Львівщині загін УПА-Захід знищив 27 радянських партизанів.

1944 рік Загін НКВС атакував табір бригади «Імені Хмельницького» УПА-Північ на Волині. У перестрілці, що зав’язалася, повстанці знищили 6 військових, одного захопили в полон.

В селі Красне на Тернопільщині підпільники знищили офіцера зв’язку НКВС та рядового.

Чота УПА-Північ вступила в бій із пошуковою групою НКВС в селі Кам’яна Гора на Рівненщині. Знищені 7 військових, серед них два лейтенанти.

Біля села Вишнівець на Тернопільщині повстанці знищили сержанта Червоної армії і обеззброїли трьох військових, що ремонтували танк Т-34.

У засідці на шляху Дубно – Броди на Рівненщині повстанці знищили два легкові автомобілі з військовими НКВС.

Біля сіл Жильна і Берест овець на Волині протягом всього дня тривав бій бригади «Імені Хмельницького» УПА-Північ із бригадою НКВС. Знищені понад 200 військових

У селі Лісова Слобідка на Житомирщині повстанці знищили червоноармійця, ще одного поранили.

У селі Снігурівка на Тернопільщині повстанці знищили голову сільради.

Масштабний бій впродовж цілого дня загонів «Заграва» і «Богун» УПА-Північ біля райцентру Людвипіль (нині село Соснове) на Рівненщині з полком прикордонних військ. Повстанці прорвали чотири лінії оточення. Знищені 147 військових, 22 захоплені в полон. Підбито п’ять танків ворога.

У селі Москалівка на Тернопільщині повстанці знищили трьох бійців Червоної армії, здобули «Катюшу» і міномет.

Біля урочища Гурби на Рівненщині розпочався бій військової округи «Богун» УПА-Північ та з’єднання УПА-Південь (разом із місцевими селянами до 5000 бійців) проти п’яти бригад НКВД і деяких частин Червоної армії (всього 30 тисяч військових), яких підтримали полк кінноти, авіація, бронепоїзди і 15 легких танків. Бій тривав 5 днів. Вояки УПА знищили 2000 військових підбили 5 танків.

Біля села Вітковичі на Волині відділ УПА-Північ із боєм прорвав блокаду військ НКВС. Знищені 100 військових

У масштабному бою з’єднань УПА-Північ проти прикордонних військ біля села Ленчин на Рівненщині знищено понад 300 військових, 150 поранено.

У селі Грабівка повстанці відбили атаку радянських партизанів. Знищено чотирьох партизанів.

У селі Мала Іловиця на Тернопільщині повстанці знищили 8 червоноармійців.

Курінь «Різуна» УПА відбив повторний наступ радянських партизанів на село Грабівка на Станіславщині, які спалили 17 хат і розстріляли 23 місцевих мешканця за допомогу повстанцям. Знищені 15 партизанів.

1945 рік Курінь «Дзвони» УПА-Захід під час рейду атакував дільницю винищувального батальйону в селі Задарів на Тернопільщині. Знищені 30 бійців, 9 захоплено в полон (у тому числі старший лейтенант НКВС).

Сотня «Пролом» УПА-Захід здійснила напад на гарнізон НКВС у селі Спас на Львівщині. Знищені всі військові, захоплено зброю і боєприпаси.

У засідці біля райцентру Ходорів на Львівщині підпільники знищили начальника райвідділу зв’язку, співробітника обласної споживспілки, захопили двох радянських чиновників.

В лісі біля села Слав’ятин сотня «Лісовики» УПА-Захід вступила в бій із великими загоном НКВС, що проводив облаву (близько 700 чоловік). Під час прориву знищено 80 військових.

На Дрогобиччині підпільники знищили дільничного МВС (село Стриганці) та оперативника МДБ (село Роздол).

Загін повстанців здійснив напад на райцентр Нові Стрілища на Дрогобиччині. Знищені 5 військових МВС, захоплені в полон начальник і два бійці винищувального батальйону, здобуто 4 гвинтівки. Звільнені 5 родин, які очікували на заслання.

Загін УПА-Захід вступив у бій із спецгрупою НКВС у селі Ростовка на Тернопільщині. У перестрілці знищені 10 військових.

7 квітня – курінь «Підкарпатський» УПА-Захід розгромив гарнізон НКВД у селі Посіч на Станіславщині.

Розвідка повстанців донесла, що в село Посіч, що поруч із Чорним лісом, приїхали майже три сотні енкаведистів (за іншими джерелами – 170) і прокурор, аби контролювати сусідній лісовий масив, у якому базувався табір куреня «Підкарпатський» УПА-Захід.

Наступальна операція розпочалася о десятій годині вечора, коли повстанці оточили село

Учасник бою Іван Богуславський – «Співак», який із двома товаришами розташувався у ��асідці за горбком коло церкви, так описував подробиці погрому:

«Починаючи бій, перш за все ракети прорізали небо і встрягли в солом’яні стріхи хат, де квартирували енкаведисти. За хвилину було видно, як удень. Червоні почали вискакувати з хат і в паніці втікали в напрямі школи, де містився штаб прокурора. Почалось клекотіння кулеметів і автоматів. Наша трійка лежала спокійно на становищах наслухуючи, чи не лізе хтось на наш горбок. Енкаведисти пустились утікати вниз на Станиславів. Та перша чота привітала їх ще сильніш��м вогнем. Більшовики побачили, що для них немає іншого виходу, як відступати на горбок коли церкви. З криком «ура», стало збите в купу, вони кинулись на наш горбок, а ми з підкоченими рукавами лиш чекали на них. Перед нами лежали скриньки «калачів», Ф-1, по 80 штук. Коли ми почули, що відстань між нами меншає, тоді почали кидати своїми «калачами», що їх НКВС їло зі смаком. Після цих «калачів» їм більше нічого не смакувало, тільки їхнє червоне вино, від якого вони нахлистувалися та червонів потік».

У висліді бою ми здобули чотири протитанкові кулемети, амуніцію й багато легкої зброї. Взято в полон 15 вояків. З 280 енкаведистів вийшло тільки 9 живими, а решта – загинули всі. Спалено 5 будинків і школу. Зі згаданих спалених хат більшовики господарів повивозили на Сибір ще 1944 року»

У селі Рогізне на Дрогобиччині повстанці знищили оперуповноваженого райвідділу НКВС.

Загони НКВС, що проводили облаву, в районі сіл Ясениця, Соколя, Грабова на Львівщині оточили відділ сотні «Пролом» УПА-Захід. Під час прориву знищені 40 військових на чолі з командиром.

Сотня «Кочовики» УПА-Захід під час рейду біля села Радванці на Львівщині зіткнулася з загоном НКВС. У перестрілці знищені 4 військових.

Спецвідділ НКВС оточив загін УПА-Захід біля села Брусно Нове Підкарпатського воєводства (Польща). У перестрілці під час прориву знищені 10 військових, двоє поранено, захоплено кулемет.

Сотня «Чорноморці» УПА-Захід у бою з батальйоном НКВС біля села Сосулівка на Тернопільщині знищила 30 військових.

Сотня «Тигри» УПА-Захід у селі Барані Перетоки на Львівщині атакувала загін НКВС, що проводив облаву. Знищені 12 військових.

У сутичці з опер групою НКВС у селі Вербично на Волині повстанці знищили 7 і важко поранили трьох військових.

На Львівщині повстанці знищили начальника охорони мосту в селі Поріччя-Задвірне і військового НКВС у селі Великополе.

Відділ УПА-Захід вступив у бій із трьома батальйонами НКВС, що проводили облаву в селах Братишів і Нижнів на Станіславщині. Знищені 60 військових.

У зіткненні з загоном НКВС у селі Лісок на Львівщині повстанці знищили начальника райвідділу НКВС і одного військового.

У селах Воля-Блажовська, Коростенко і Тершів на Дрогобиччині підпільники знищили дільничних міліціонерів НКВС.

У селі Милятичі на Львівщині повстанці знищили 5 бійців винищувального батальйону, спалили будівлі колгоспу і спиртзавод.

У засідці на шляху біля села Смільна на Дрогобиччині підпільники знищили дільничного міліціонера і трьох бійців винищувального батальйону.

Неподалік райцентру Сарни на Рівненщині повстанці знищили редактора і двох працівників районного газети.

Біля села Бандрів на Дрогобиччині підпільники влаштували засідку на опергрупу НКВС і радянських активістів. Знищені начальник і двоє працівників райвідділу НКВС, секретар райкому ЛКСМУ. Захоплений у полон кандидат у члени компартії.

У селі Воля-Довголуцька на Дрогобиччині повстанці знищили дільничного НКВС і міліціонера.

Сотня «Пролом» УПА-Захід у селі Спас на Львівщині атакувала гарнізон НКВС. Знищено 15 військових, здобуто озброєння.

У селі Яцківці на Тернопільщині підпільники знищили начальника райвідділу НКВС.

У селі Вирів на Львівщині повстанці атакували дільницю винищувального батальйону. Знищені два дільничних НКВС, особовий склад розігнано, здобуто кулемет, 2 автомата, 15 гвинтівок.

Сотня «Дружинники-3» УПА-Захід атакувала райцентр Заболотці на Львівщині. Обстріляні будинки райвідділів НКВС і НКГБ, знищені начальник райвідділу НКВС і 28 військових.

У селі Библо на Дрогобиччині повстанці знищили дільничного НКВС і двох прикордонників.

Під час відходу на підготовлені позиції, сотня «Кочовики» наскочила на загін НКВС. Прицільним вогнем знищено 15 військових.

Вночі сотні «Галайда-1», «Перебийніс», «Тигри», «Пролом», «Кочовики» УПА-Захід атакували райцентр Радехів на Львівщині, де містився концтабір для політичних в’язнів, яких мали вивезти на схід. Гранатами знищені будівлі райвідділів НКВС і НКГБ, знищені 20 і поранені 15 військових. Звільнено понад 200 в’язнів концтабору.

У селі Раківці на Львівщині знищили радянський літак і трьох військових, що його охороняли.

Біля сіл Тишиця і Воля Радвенська на Львівщині загони НКВД провели масштабну облаву на сотні «Галайда-1» і «Кочовики» УПА-Захід, що днем раніше атакували райцентр Радехів. Бій тривав протягом всього дня, повстанці витримали сім хвиль атак і мінометний обстріл, а з настанням темряви змогли прорватися у східному напрямку. Знищено 400 військових, ще 100 поранено.

1946 рік Сотня «Лебеді» УПА-Захід у селі Пациків на Станіславщині атакувала дільницю винищувального батальйону. Знищені 5 бійців, четверо поранені, двох захопили в полон. Здобуто два кулемета й 4 автомата. Вся дільниця знищена і спалена.

У засідці біля села Зелена на Станіславщині сотня «Гуцули» УПА-Захід знищила легковий автомобіль, у якому перебували 4 офіцери МВС.

У селі Воневичі на Станіславщині підпільники знищили командира винищувального батальйону.

У бою з опергрупою МВС біля села Веринь на Львівщині чота УПА-Захід знищили 8 військових.

Пошукова група МВС захопила криївку біля села Руденки на Львівщині. В бою 5 воїнів УПА знищили 7 військових і 9 поранили, але всі загинули.

У райцентрі Куликів на Львівщині повстанці знищили двох агентів МВС.

У селі Охлопів на Волині підпільники знищили секретаря сільради.

У селі Чехи на Львівщині повстанці знищили обласного резидента МДБ.

Курінь «Дзвони» УПА-Захід влаштував засідку на шляху Галич – Станіслав. Спалено вантажний автомобіль, знищені 3 військових, один поранений. добуто декілька одиниць зброї.

На Дрогобиччині підпільники в селі Тур’є знищили голову колгоспу, а в селі Ваньковичі – лейтенанта МВС і бійця винищувального батальйону.

У селі Срежинці на Волині підпільники знищили командира винищувального батальйону.

Сотня «Опришки» УПА-Захід прийняла бій із загоном МВС біля села Кропивник на Станіславщині. Знищені 32 військових.

В одному з приміських сіл Львова підпільники знищили голову сільської земельної комісії та бійця винищувального батальйону.

У засідці на шляху Космач – Яблунів на Станіславщині повстанці знищили капітана і старшого лейтенанта МВС.

У селі Білащів на Волині підпільники знищили секретаря комсомольської організації та двох військових.

У перестрілці з загоном МВС, який влаштував засідку в селі Ясенів на Львівщині, повстанці знищили одного військового і двох поранили.

Під час зіткнення з загоном МВС у селі Млиниська на Львівщині повстанці знищили 4 військових.

Пошукова група МВС захопила криївку в селі Немилів на Львівщині. Троє підпільників у перестрілці знищили 8 військових, ще 6 поранили, але самі загинули.

У селі Суходіл на Львівщині підпільники знищили заступника голови сільради.

Курінь «Сивуля» УПА-Захід атакував дільницю винищувального батальйону в селі Молодьків на Станіславщині. Знищені оперативник райвідділу МВС, районний начальник батальйону, здобуто зброю.

Пошукова група МВС захопила криївку в селі Завадка на Львівщині. 7 воїнів УПА вчинили відчайдушний опір, у бою знищили 13 військових.

У селі Пишківці на Тернопільщині повстанці під час нападу на дільницю винищувального батальйону знищили дільничного МВС.

На Волині підпільники в селі Гірники знищили голову сільради, а в сусідньому селі захопили в полон секретаря сільради.

У селі Яйно на Волині підпільники роззброїли чотирьох бійців винищувального батальйону і знищили жінку – агента МВС.

У селі Кути на Львівщині повстанці знищили фінансового агента.

У селі Мариничі на Чернівеччині підпільники знищили уповноваженого МВС.

Сотня «Сурма» УПА-Захід прийняла бій із двома ротами МВС біля одного із сіл на Станіславщині. У перестрілці знищено 16 військових.

Біля села Ратно на Волині повстанці обстріляли два автомобілі. Знищені 4 червоноармійці.

У селі Гаї-Дітковецькі на Львівщині підпільники знищили трьох радянських активістів і захопили заступника голови райвиконкому.

Троє воїнів сотні «Тигри» УПА-Захід у сутичці з загоном МВС у селі Товмач на Львівщині знищили лейтенанта і двох військових.

У селі Вівня на Дрогобиччині підпільники знищили заступника голови сільради і бійця винищувального батальйону.

У селі Поступель на Волині підпільники знищили чотирьох червоноармійців, що проводили заготівлю овочів.

У селі Луг на Станіславщині повстанці атакували дільницю винищувального батальйону. Знищені командир, його заступник і троє бійців.

На шляху Татаринів – Підзвіринець на Дрогобиччині повстанці знищили коменданта гарнізону МВС і чотирьох військових.

Пошукова група МВС захопила криївку біля села Дальнич на Львівщині. У перестрілці знищені 8 військових, ще 4 поранено.

У селах Броди на Волині та Лозино на Львівщині повстанці атакували дільниці винищувальних батальйонів. Знищені 3 бійці батальйонів, здобуто 2 кулемети, 2 автомати, 6 гвинтівок та інше озброєння.

У селі Великі Дідушичі на Львівщині підпільники знищили голову і секретаря сільради.

Пошукова група МВС захопила криївку в селі Дички на Станіславщині. Декілька воїнів УПА знищили капітана і чотирьох військових, захопили кулемет і без втрат прорвалися з оточення.

У селі Великі Дідушичі на Львівщині повстанці знищили голову і секретаря сільської ради.

Загін МВС оточив групу повстанців у селі Волчківці на Тернопільщині. У перестрілці знищений військовий, ще одного поранено.

У сутичці з загоном МВС у селі Бутини на Львівщині повстанці знищили трьох працівників райвідділів МВС і МДБ.

Сотня «Гуцули» УПА-Захід між селами Рафайлів – Надвірна на Станіславщині знищили 5 військових МВС, що охороняли залізницю. Здобуто два кулемети і гвинтівки.

У засідці на шляху біля села Завій на Станіславщині кулеметники сотні «Стріла» УПА-Захід знищили лейтенанти і 5 військових МВС, чотирьох поранили. Здобуто автомат і 5 гвинтіок.

Під час зіткнення з загоном МВС у лісовому масиві Любашівського району на Волині повстанці знищили старшого лейтенанта і понад 20 військових. Загинув один повстанець.

Під час перестрілки з червоноармійцями в селі Комарово на Волині повстанці знищили одного військового, ще одного поранили.

Повстанці атакували дільниці винищувальних батальйонів у селах Зіболки і Кадлубиська (нині Лучківці) на Львівщині, знищено трьох бійців.

У селі Цитуля на Львівщині підпільники знищили оперуповноваженого райвідділу МВС.

Сотня «Рисі» УПА-Захід атакувала дільницю винищувального батальйону в селі Космач на Станіславщині. Знищені слідчий райвідділу НКВС і 5 бійців, захоплено в полон командира батальйону, здобуто 3 кулемета, 3 автомата, гвинтівку, патрони.

У селі Верхостав на Волині підпільники знищили міліціонера, який очолював винищувальний батальйон.

У селі Залужани на Дрогобиччині повстанці атакували дільницю винищувального батальйону. Знищений один боєць, двох захоплено в полон. Здобуто кулемет і 11 гвинтівок.

У селі Стара Жадова на Чернівеччині підпільники знищили агента МДБ.

Відділ УПА наскочив на засідку загону МВС у селі Ясенів на Львівщині. Під час прориву повстанці знищили сержанта і важко поранили начальника райвідділу МДБ.

1947 рік У селі Матвіївці на Тернопільщині повстанці атакували дільницю винищувального батальйону. Знищені завідувач відділу райкому КП(б)У, уповноважений міністерства заготівель, поранено секретаря райкому КП(б)У. Дільницю спалено, здобуто кулемет, 6 гвинтівок та інше озброєння.

У засідці в селі Березів Нижній на Станіславщині рій сотні «Сурма» УПА-Захід знищив 2-го секретаря райкому КП(б)У та захопив у полон начальника паспортного столу.

Повстанці влаштували засідку в селі Опаки на Дрогобиччині. Знищений легковий автомобіль із чотирма військовими.

У селі Гоноратівка на Станіславщині підпільники знищили лейтенанта МВС і ще одного військового.

У селі Загірці на Тернопільщині повстанці атакували дільницю винищувального батальйону. Знищені начальник батальйону і його заступник, решта бійців роззброєні і розігнані.

Рій сотні «Сурма» УПА-Захід у селі Прокурава на Станіславщині знищив дільничного МВС і начальника винищувального батальйону.

У селі Михалувка на Тернопільщині підпільники знищили дільничного МВС. А в селі Доброгостів на Дрогобиччині – двох агентів районного фінвідділу.

У сутичці з загоном внутрішніх військ повстанці знищили 3 військових.

У селі Загайці на Тернопільщині підпільники знищили дільничного МВС.

Значний загін МВС біля села Саджавка на Станіславщині оточив і атакував рій сотні «Імені Колодзінського» УПА-Захід. Повстанці прорвалися, але були вдруге оточені ще більшими силами МВС. Прийнявши бій, воїни УПА знищили 13 військових, поранили біля 20-и.

Пошукова група МВС захопила криївку в селищі Нараїв на Тернопільщині. У перестрілці знищений один військовий, ще одного поранено.

У селі Кулаківці на Тернопільщині повстанці знищили заступника голова райвиконкому.

Під час облави загону МВС у селі Сапогів на Тернопільщині повстанці знищили одного бійця.

У селах Бистриця і Любинці на Дрогобиччині повстанці знищили завідувача райвідділу соціального забезпечення і охоронця урядової лінії зв’язку.

У селі Товарське на Тернопільщині двоє повстанців кілька годин вели бій з опергрупою МВС. Знищені капітан і двоє військових, важко поранений командир групи. Обидва повстанці змогли прорватися в ліси.

У селі Либохора на Дрогобиччині підпільники знищили двох військових, одного поранили.

У сутичці з опергрупою МВС у селі Митків на Тернопільщині повстанці знищили лейтенанта і поранили трьох військових.

У селі Козара на Станіславщині повстанці знищили лейтенанта МВС.

Чота УПА-Захід у селі Рибно на Станіславщині знищила двох військових МВС, ще одного захоплено в полон.

На Чернівеччині в селі Юшків підпільники атакували дільницю винищувального батальйону, здобули 3 автомати і 2 гвинтівки, а в селі Боровці знищили начальника винищувального батальйону.

У засідці в селі Пістинь на Станіславщині сотня «Сурма» УПА-Захід знищила 5 військових МВС і голову сільради, який був агентом спецслужб.

Загін МВС наскочив на групу повстанців біля села Денисів на Тернопільщині. В бою знищені двоє військових, троє поранені.

У сутичці з загоном МВС у селі Звенигород на Львівщині повстанці знищили 3 військових.

Чота сотні «Залізні» УПА-Захід у селі Люча-Лаз на Станіславщині знищила двох військових МВС, одного поранила.

Сотня «Хорти» УПА-Захід влаштувала засідку на шляху біля села Кропивник на Станіславщині. Знищено трьох військових МВС, спалено легковий автомобіль.

У райцентрі Борщів на Тернопільщині повстанці знищили начальника міського гарнізону МВС.

Відділ УПА-Захід біля села Тисів на Станіславщині знищив кількох воїнів МВС, що влаштували засідку в лісі.

У райцентрі Тисмениця на Станіславщині підпільники знищили військового МВС.

Рій сотні «Імені Колодзінського» УПА-Захід у райцентрі Ланчин на Станіславщині знищив одного військового.

Пошукова група МВС захопила криївку біля села Верхнє Синьо видне на Дрогобиччині. У бою, що зав’язався, знищені капітан, що очолював групу, і ще четверо військових.

У селі Слобода Банилівська на Чернівеччині підпільники знищили уповноваженого МВС, у селі Гериня на Станіславщині – капітана МВС, який влаштував засідку, у селі Ушня на Львівщині – організатора колгоспу.

У бою з пошуковою групою МВС у селі Бодаки на Тернопільщині троє повстанців знищили 5 військових, трьох поранили, але всі загинули.

У селі Лісна Слобідка на Львівщині підпільники знищили дільничного МВС, а в селі Яблониця на Станіславщині – двох радянських активістів.

Сотня «Журавлі» у засідці в селі Вербівка на Станіславщині знищила трьох військових МВС, ще четверо поранені, а також поранений секретар райвиконкому.

У селі Тур’є на Дрогобиччині підпільники знищили секретаря сільради.

У селі Свинюхи на Тернопільщині повстанці атакували дільницю винищувального батальйону. Знищений командир батальйону, здобуто 12 гвинтівок, гранати.

У селі Іванівка на Тернопільщині повстанці знищили голову колгоспу.

Пошукова група МВС захопила криївку в селі Сихів на Дрогобиччині. Двоє повстанців зуміли знищити командира пошукової групи.

У бою з загоном МВ�� біля села Гниловоди на Тернопільщині повстанці знищили 5 військових, ще двох поранено.

У засідці на шляху біля райцентру Яремче на Станіславщині підпільники знищили начальника відділу МДБ, начальника районного гарнізону МВС, лейтенанта і 5 військових МВС.

У сутичці з загоном МВС у селі Бистриця на Дрогобиччині повстанці знищили міліціонера.

1948 рік Біля райцентру Болехів на Станіславщині повстанці знищили двох радянських активістів.

Рій сотні «Басейн» УПА-Захід вступив у бій з опергрупою МВС біля села Чижки на Дрогобиччині. Знищений один військовий, двох поранено.

Пошукова група МВС захопила криївку в селі Лишня на Тернопільщині. У бою знищений один військовий.

Повстанці знищили бійця винищувального батальйону та ще одного захопили в полон у селі Грабів на Станіславщині.

На Дрогобиччині повстанці знищили документи сільради в селі Сулятичі та знищили військового МВС у селі Ляшки.

На Дрогобиччині в селах Ізидорівка та Крехів підпільники спалили сільські ради і пошкодили зв’язок. У селі Балич знищили організатора місцевого колгоспу, поранили районного уповноваженого міністерства заготівель.

Пошукова група прикордонних військ наскочила на двох підпільників у селі Конюшки на Дрогобиччині. Обидва загинули під час прориву, знищивши одного військового і ще одного поранивши.

У засідці в селі Угорськ на Тернопільщині підпільники знищили районного уповноваженого і військового МВС.

У селі Коростятин на Тернопільщині повстанці знищили дільничного МВС і бійця винищувального батальйону, а в селі Ходоковці на Дрогобиччині – голову колгоспу.

На Дрогобиччині підпільники знищили уповноваженого міністерства заготівель (село Лівчиці), двох військових МВС (село Рожанка) і спалили клуб (село Дороговижне).

У селах Козара і Цинів на Станіславщині повстанці знищили агента МВС та двох військових.

На Тернопільщині підпільники в районі хутора Плоска знищили дільничного МВС, в а селі Заставче поранили міліціонера.

У засідках у райцентрі Мединиця і селі Горуцько (нині Гірське) на Дрогобиччині повстанці знищили трьох радянських активістів, поранили двох і військового МВС.

У селі Бистриця на Дрогобиччині повстанці знищили дільничного МВС.

У селах Вороблевичі та Крушельниця на Дрогобиччині повстанці знищили двох лейтенантів МВС.

У сутичці з опергрупою МВС у селі Лисятичі на Дрогобиччині повстанці знищили двох військових, одного поранили.

Пошукова група МВС захопила криївку в селі Волцнів (нині ��аріччя) на Дгоробиччині. В бою, що зав’язався, повстанці знищили трьох військових, одного поранили і всі змогли прорватися.

Під час сутичок із загонами МВС у селах Поршна на Львівщині та Кустин на Рівненщині повстанці знищили двох військових.

У райцентрі Жовква на Львівщині повстанці знищили двох провокаторів, що видавали себе за воїнів УПА.

У селі Нижнє Синьо видне на Дрогобиччині повстанці знищили парторга МТС.

Під час сутички з опергрупою МВС біля села Пруси на Львівщині двоє підпільників знищили двох військових. Один повстанець був оточений і підірвався гранатою, інший зміг прорватися.

У селі Новий Мізунь на Станіславщині повстанці знищили двох бійців винищувального батальйону, спалили міст, паровоз вузькоколійної залізниці, контору і склад ліспромгоспу, здобули 2 гвинтівки.

У сутичці з загоном МВС у селі Буцнів на Тернопільщині підпільники знищили одного військового, ще одного поранили і відступили без втрат.

У селі Винники на Дрогобиччині повстанці здійснили напад на дільницю винищувального батальйону. Знищені троє бійців, здобуто 3 гвинтівки та інше озброєння.

У селі Іванівка на Тернопільщині повстанці знищили голову колгоспу.

На Тернопільщині повстанці у селі Романівка знищили радянського активіста, а в засідці в селі Кудинівка – двох військових МВС, ще одного поранили.

У райцентрі Підбуж на Дрогобиччині підпільники знищили міліціонера, а в селі Лецівка на Станіславщині важко поранили районного уповноваженого МВС.

1949 рік На Львівщині повстанці знищили голову сільради в селі Будьків та голів колгоспів у селах Павлів і Рогізно.

У селі Коропець на Львівщині підпільники знищили голову колгоспу.

Оперативні групи МВС захопили дві криївки на Тернопільщині. У селі Худиківці застрелились останніми патронами двоє підпільників. В бою вони знищили кількох емведистів, через що остатні зарубали господарку хати, де був бункер. У селі Хом’яківка загинули троє повстанців, четвертий зміг прорватися.

У селі Угорці на Львівщині повстанці знищили голову колгоспу.

У зіткненні з загоном МВС у селі Гвізд на Станіславщині повстанці знищили одного військового, інший отримав важке поранення.

У засідці біля села Вижлів на Дрогобиччині повстанці знищили 6 військових МВС, ще трьох поранили.

У селі Хитрейки на Львівщині повстанці знищили голову сільради.

У райцентрі Радехів на Львівщині повстанці знищили голову сільради села Немилів.

У обласному центрі Станіславі (нині Івано-Франківськ) підпільники знищили дільничного МВС.

У селі Полюхів на Львівщині повстанці знищили бригадира колгоспу.

У селі Ганачівка на Львівщині повстанці знищили голову сільради.

У селі Вижлів на Дрогобиччині підпільники знищили трьох військових МВС.

Підпільники виявили засідку загону МВС у селі Пукасівці на Станіславщині. Знищений один військовий, двох поранено.

У селі Підпечери на Станіславщині повстанці знищили бійця винищувального батальйону.

У перестрілці з опергрупою МВС у селі Кропивник на Станіславщині повстанці знищили двох військових і двох поранили.

У селі Побоч на Львівщині повстанці знищили командира винищувального батальйону.

У перестрілці з опергрупою МВС у селі Загір’я на Тернопільщині двоє підпільників знищили військового, ще двох поранили і змогли відійти без втрат.

У сутичці з загоном МВС у селі Станківці на Станіславщині повстанці знищили двох військових МВС, одного поранили.

У селі Шкло на Львівщині повстанці знищили дільничного МВС.

Біля села Спасів на Львівщині повстанці знищили голову сільської ради.

Двоє повстанців, оточених загоном МВС у хаті в селі Сеничів на Станіславщині, знищили військового і ще двох поранили.

У селі Горішнє Залуччя на Станіславщині підпільники знищили дільничного МВС.

У селі Ріпнів на Львівщині підпільники знищили старшого винищувального батальйону.

1950 рік У селі Малушівка на Тернопільщині повстанці знищили дільничного МВС.

У селі Ременів на Львівщині підпільники знищили дільничного МВС.

У селі Ростоки на Чернівеччині повстанці знищили дільничного МВС і голову колгоспу, спалена контора колгоспу.

У селі Кривоброди на Станіславщині знищили дільничного МВС.

[warsc-commynistsupa]

Основні Бої УПА 1943-1960рр.

Зараз розглянемо основні бої, УПА з радянськими окупантами за березень місяць.

1943 рік Вночі біля села Богуші на Рівненщині повстанці влаштували засідку на загін радянських партизан. Знищено 16 вояків, 8 поранено, кількох захоплено в полон.

1944 рік Кущовий загін самооборони в селі Пирятин на Львівщині знищив 4 радянських партизан.

Вночі загін повстанців напав на роту зв’язку НКВС, що розквартирувався в школі села Карпиловка на Рівненщині. Знищений 1 військовий, одного поранено.

У селі Золоте на Рівненщині відбувся бій відділу курінного УПА Микити Скуби – «Лайдаки» із загоном внутрішніх військ. Повстанці ліквідували 50 військових та захоплення в полон ще 16.

Загін повстанців здійснив напад на Рівненський районний сільський військкомат в селі Басів Кут. Знищені представник Київського військового округу (старший лейтенант), інструктор РВК (молодший лейтенант), частково спалено будівлю військкомату. За деякими даними, захоплені в полон 6 військових.

У селі Болохів на Станіславщині повстанці знищили чотирьох працівників компанії «Кріпо».

У бою з загоном прикордонних військ на Витковицьких хуторах повстанці знищили 1 військового, шістьох узято в полон.

Загін народної самооборони у селі Монастир Бродський на Львівщині знищив двох радянських партизан, ще двох поранено.

У бою з винищувальним батальйоном та радянським активом біля села Мелені на Житомирщині рейдова група УПА-Північ знищила 12 осіб, захоплено 11 гвинтівок.

Бригада «Імені Хмельницького» УПА-Північ у бою з батальйоном внутрішніх військ на переправі через річку Горинь у районі сіл Збуж і Яполоть на Рівненщині знищили понад 100 військових, стільки ж поранено. Захоплено 4 кулемети та інше озброєння.

Біля села Росільна на Станіславщині повстанці знищили 6 радянських парашутистів.

У сутичці з загоном Червоної армії у лісовому масиві Степанського району на Рівненщині повстанці знищили 13 військових.

У селі Лисновичі на Львівщині повстанці знищили двох радянських партизан, причетних до вбивства сім’ї Рибалок.

Підрозділ УПА вступив у бій із бригадою внутрішніх військ біля села Соболівка на Житомирщині, який тривав понад 6 годин. Знищено 10 військових, 12 поранено.

1945 рік Чота УПА-Захід біля села Колодруби на Львівщині влаштували засідку на каральний загін НКВС. Знищено 20 військових, 10 захоплено в полон.

У селі Нагірне на Дрогобиччині повстанці знищили оперуповноваженого райвідділу НКГБ.

Під час облави загонів НКВС біля села Торговище на Волині повстанці знищили лейтенанта.

Курінь УПА-Захід вступив у бій із загоном НКВС біля села Рокитне на Львівщині. Знищено 17 військових, кілька десятків поранено.

У селі Зубів на Львівщині чота УПА атакувала прикордонну заставу. Знищено 18 військових, спалена будівля застави, загинув один повстанець.

Загін повстанців напав на дільницю винищувального батальйону в селі Піски на Львівщині. Знищені командир і 1 військовий, захоплено 13 гвинтівок.

Біля села Боратин на Львівщині повстанці влаштували засідку на радянських активістів. Знищені уповноважений райвідділу НКВС, начальник і три бійці винищувального батальйону. Захоплено 5 одиниць зброї.

У селі Стара Гута на Рівненщині повстанці викрали з лікарні поранену підпільницю і знищили бійця винищувального батальйону.

У селі Вербиця на Львівщині повстанці знищили дільничного райвідділу НКВС.

Чота сотні «Лісовики» УПА-Захід прийняла бій із потужним загоном НКВС у селі Боків на Тернопільщині. Знищені 30 військових.

Сотні «Сірі вовки» і «Чорноморці» УПА-Захід у бою з загонами НКВС біля села Худіївців на Тернопільщині знищили 80 військових, у тому числі 16 офіцерів.

Дві чоти сотні «Летуни» УПА-Захід у селі Дуброва на Станіславщині атакували похідну колону НКВС. Знищені 11 військових, захоплено кулемет. У перестрілці загинув один повстанець.

Кущові боївки ОУН і чота на чолі з «Богуном» УПА-Захід біля села Завидче на Львівщині здійснили засідку на конвой НКВД, що супроводжував 10 заарештованих підпільників. В бою знищені 50 військових і партизанів Ковпака.

Курінь к-ра Бистрого розбив біля с.Гермаківка, р-н Мельниця-Подільська, Тернопільщина, над Дністром, наступ більшовиків, знищивши 70 ворогів та поранивши 150.

У селі Биліна на Дрогобиччині повстанці знищили начальника 3-ої частини райвійськкомату.

Районна боївка СБ (служби безпеки ОУН) прийняла бій з опергрупою НКВС у селі Мільно на Тернопільщині. Знищені 19 військових.

Сотня УПА атакувала дільницю винищувального батальйону в селі Волоща на Дрогобиччині. Знищені начальник 4-ої частини райвійськкомату і 11 бійців.

Сотня «Галайда» УПА-Захід на чолі з Василем Василяшком – «Перемогою» біля села Верин прийняла бій із величезним загоном (до 6000 осіб) військ НКВД та фронтового СМЕРШу, що проводив облаву в цьому районі. З самого ранку ворог повів наступ з усіх боків, повстанці весь день відчайдушно боронилися, а вночі прорвали оточення і через шосе Кам’янка Бузька – Великі Мости відійшли в ліс. Знищено 470 військових, у тому числі 38 офіцерів (два полковники, 4 майори).

Біля села Антонівка на Рівненщині підпільники обстріляли підводу з радянським активом. Знищені представник ЦК ЛКСМУ Татарко та заступник директора спиртозаводу.

У селі Кобло-Старе на Дрогобиччині повстанці влаштували засідку на опергрупу НКВС. Знищений уповноважений міліції.

Велика група військ НКВС атакувала сотню «Ударник» УПА-Захід біля села Струбовиська Підкарпатського воєводства Польщі. В бою повстанці знищили капітана і 85 військових.

Біля села Голинь на Станіславщині сотня «Літуни» УПА-Захід замінувала залізничний шлях і підірвала поїзд, на якому переміщався особовий склад дивізії НКВС. Знищено і поранено щонайменше 120 військових (за іншими даними, із загальної кількості 1500 осіб постраждало до 1200 енкаведистів).

У селі Дев’ятники на Львівщині повстанці знищили дільничного райвідділу НКВС.

У селі Трибоківці на Львівщині повстанці знищили дільничного райвідділу НКВС.

У селі Красів на Львівщині повстанці атакували дільницю винищувального батальйону. Знищені командир і один боєць, здобуто 6 одиниць зброї, підірвано будівлю дільниці.

Чота сотні «Опришки» УПА-Захід вступила в бій із загоном НКВС у селі Кропивник на Станіславщині. Знищені начальник райвідділу МДБ і двоє військових.

У великому бою з батальйоном НКВС у селі Городище на Тернопільщині сотня «Рубачі» УПА-Захід знищила 50 і поранила 43 військових.

У селі Соколя на Львівщині підпільники знищили секретаря та інструктора райкому ЛКСМУ.

Під час раптового нападу на збори радянського активу в селі Дем’янка-Лісна на Дрогобиччині повстанці знищили президію зборів, двох завідуючих відділами райкому КП(б)У, завідувача районного земельного відділу, заступників начальників Стрийської в’язниці і Стрийського депо. Поранені голова і заступник голови сільради.

У селі Дроздовичі на Дрогобиччині підпільники знищили дільничного НКВС і працівника райвійськкомату.

Загони НКВС біля Новошин на Станіславщині влаштували облаву на курінь «Промінь» УПА-Захід. Повстанці відступили через мінне поле, тримали оборону на горі Ясенівець, а після бомбардування прорвалися на село Суходіл. Під час бою знищено близько 60-и військових. Загинули 5 і поранені 6 воїнів УПА.

1946 рік Під час облави в селі Попівці на Львівщині кілька повстанців потрапили в полон, але змогли вбити конвоїра і без втрат відступити.

Сотня "Опришки" УПА-Захід відбила напад пошукової групи НКВС біля села Кам'янець на Станіславщині і відступила двома частинами. При цьому чота "Довбуша" влаштувала засідку на переслідувачів, знищила 10 військових, поранила 16, двох захопила в полон, здобула кулемет.

У селі Грушатичі на Дрогобиччині повстанці знищили дільничного райвідділу НКВС.

Сотня "Дністер" УПА-Захід обстріляла загін НКВС, що проводив облаву в селі Котиська на Станіславщині. Знищені 3 військових, одного поранено.

У райцентрі Галич на Станіславщині загін повстанців атакував приміщення винищувального батальйону. Знищено 5 бійців, ще двох поранено.

Пошукові загони НКВС захопили криївки в селах Оліїв на Тернопільщині (після бою застрелились троє підпільників) та Бринці Церковні на Дрогобиччині (один повстанець загинув, один зумів прорватися, знищені 2 військових, ще одного поранено).

Сотня «Імені Колодзінського» УПА-Захід відбила напад загону НКВС біля села Лісова Слобідка на Станіславщині. Знищено 3 військових.

Під час облави ��агін НКВС біля сіл Пороги та Кричка на Станіславщині з двох боків атакував табір куреня «Сивуля» УПА-Захід. Повстанці з боями відступили і відірвалися від переслідувачів. У перестрілці знищені 5 військових, 7 поранено.

У райцентрі Підбуж на Дрогобичині підпільники знищили районного уповноваженого міністерства заготівель.

Сотня «Рисі» УПА-Захід вступила в бій з опергрупою МВС біля шосе Красна – Грабівка на Станіславщині. Знищені лейтенант і військовий, двох поранено. Решта панічно відступили.

Загін УПА влаштував засідку на трасі Посіч – Липець на Станіславщині. Знищені 2 військових МВС, одного поранено. Здобуто два автомати.

Сотня «Переслави» УПА-Захід біля села Порудно на Львівщині знищили лейтенанта і 7 військових опергрупи МВС, що проводили облаву.

Захоплений у полон у селі Тарнавка на Дрогобиччині станичний ОУН «Гайдамака» на допиті підірвав гранатою себе і трьох військових МВС.

У селі Кутиська на Станіславщині повстанці знищили трьох і поранили одного військового МВС, які прибули для проведення облави.

Сотня «Імені Колодзінського» УПА-Захід під час облави загону НКВС біля села Молодятин на Станіславщині інсценізувала відступ із табору, а потім нанесла несподіваний удар з двох сторін на переслідувачів. Знищені 13 військових, 17 поранено.

Сотня «Рисі» УПА-Захід у засідці на шляху Красне – Грабівка на Станіславщині знищили лейтенанта і бійця винищувального батальйону. Поранено двоє повстанців.

У селі Молотків на Станіславщині підпільники розігнали винищувальний батальйон, знищили дільничного МВС, командира і трьох бійців батальйону, здобули 3 кулемета, понад 30 автоматів та гвинтівок.

Опергрупа МВС біля райцентру Ланчин на Станіславщині наскочила на сотню «Імені Колодзінського» УПА-Захід. Повстанці знищили 4 військових, поранили 6. Після чого облавники панічно розбіглися.

1947 рік Двоє повстанців нарвалися на засідку загону МВС у селі Мшаниця на Тернопільщині. Один загинув, інший знищив 1 військового, ще одного поранив та зумів прорватися.

Загін повстанців, вступивши в бій із загоном МВС у селі Покропивна на Тернопільщині, знищив начальника райвідділу МДБ і одного військового.

У селі Журавенка на Станіславщині підпільники знищили інструктора райкому КП(б)У та завідувача оргвідділу.

У селі Гостинцеве на Львівщині підпільники знищили бійця винищувального батальйону.

У селі Сусідовичі на Дрогобиччині повстанці знищили майора і сержанта Червоної армії, поранений один військовий.

У селі Дядьковичі на Рівненщині повстанці захопили п’ятьох представників районного партактиву, що розташувалися на ночівлю. Двох стратили, ще двох захопили з собою, одного відпустили.

У селі Цунів на Львівщині повстанці знищили начальника райвідділу міліції.

У селі Лозова на Тернопільщині повстанці знищили судового виконавця обласного трибуналу МДБ.

У селі Стриганці на Дрогобиччині повстанці знищили директора школи ФЗН (фабрично-заводського навчання) Стрийського склозаводу, майстра залізничного училища і радянського активіста з дружиною, які проводили мобілізацію молоді до школи ФЗН.

У селах Басівка і Годовиця на Львівщині повстанці атакували дільниці винищувальних батальйонів. Знищений секретар комсомольської організації, захоплено 26 гвинтівок.

У селі Рудники на Дрогобиччині підпільники знищили військового полку внутрішніх військ.

У селі Перерісль на Станіславщині підпільники знищили старшого лейтенанта МВС.

У селі Стриганці на Дрогобиччині повстанці знищили агента Міністерства заготівель УРСР.

У райцентрі Вижиця на Чернівеччині підпільники, атакувавши групу емведистів, знищили райуповноваженого МВД, двох військових і бійця винищувального батальйону.

У селі Гуцулівка на Станіславщині повстанці знищили дільничного МВС.

У селі Уторопи на Станіславщині рій сотні «Сурма» УПА-Захід знищив дільничного МВС.

Пошукова група МВС захопила криївку в селі Чистилів на Тернопільщині. Оточені повстанці змогли прорватися, знищивши лейтенанта.

Двоє підпільників обстріляли групу радянських активістів у селі Сморжев на Львівщині. Знищений завідувач райфінвідділом, решта у паніці розбіглися.

Під час облави гарнізону МВС біля села Сапогів на Тернопільщині потрапив в оточення командир районної боївки СБ «Рок». У бою знищив двох військових, але загинув під час прориву.

Біля села Волохи на Львівщині повстанці знищили дільничного МВС.

У селі Залокоть на Дрогобиччині повстанці знищили голову сільради та бухгалтера колгоспу.

У селі Криворівня на Станіславщині повстанці знищили лейтенанта МВС.

У селі Чортівець на Станіславщині підпільники знищили дільничного МВС, а в Нижанковицькому районі на Дрогобиччині – лейтенанта МДБ.

Полк внутрішніх військ захопив криївку в одній із хат села Гримно на Дрогобиччині. Троє повстанців відчайдушно боронилися понад три години, знищивши кількох нападників. Лише після підмоги опергрупи МГБ була спалена хата разом з господарями (пожежа знищили також 6 сусідніх будинків).

У Бучацькому районі на Тернопільщині підпільники знищили оперуповноваженого райвідділу МДБ.

Пошукова група полку внутрішніх військ захопила криївку в селі Каменка на Станіславщині. Знищивши двох військових, обидва повстанці застрелились останніми набоями.

Під час нападу на збори радянського активу в сільраді села Станіславчик на Львівщині повстанці знищили інструктора райкому КП(б)У, завідувача культпросвітвідділу і директора школи.

Рій сотні «Сурма» УПА-Захід у селі Бабин на Станіславщині знищив із засідки 3 військових МВС, захоплено дві гвинтівки.

У селі Дороговище на Дрогобиччині підпільники знищили організатора колгоспу.

У селі Селиська на Львівщині повстанці знищили двох військових МВС.

Рій сотні «Сурма» УПА-Захід у селі Іспас на Станіславщині знищив дільничного і військового МВС.

У селі Сторона на Дрогобиччині повстаці знищили голову жіночої ради і радянського службовця.

У селі Кривоброди на Станіславщині загін сотні «Сурма» УПА-Захід знищив дільничного уповноваженого і одного військового МВС.

У бою з загоном МВС біля села Саджава на Станіславщині рій сотні «Імені Колодзінського» УПА-Захід знищив одного і важко поранив двох військових.

У засідці біля села Ільці на Станіславщині повстанці знищили начальника райвідділу МДБ, лейтенанта і захопили в полон командира винищувального батальйону.

У райцентрі Калуш на Станіславщині повстанці знищили директора МТС.

У райцентрі Болехів на Станіславщині повстанці знищили лейтенанта райвійськкомату.

У засідці біля села Києвець на Львівщині повстанці знищили секретаря райкому КП(б)У, другого секретаря райкому ЛКСМУ, а також важко поранили двох радянських чиновників.

У селі Пахиня на Тернопільщині загін МВС атакував чотирьох бійців УПА. У бою, що зав’язався, знищені 24 військових, кілька десятків поранено. Загинули три повстанці, один зміг прорватися.

1948 рік У селі Рудники на Львівщині повстанці знищили двох військових МВC.

Пошукова група МВД захопила криївку в селі Бишев на Львівщині. Троє підпільників майже чотири години відстрілювалися, знищивши двох і поранивши трьох військових.

У селі Буховичі на Дрогобиччині повстанці знищили бійця винищувального загону.

У селі Городище на Рівненщині повстанці знищили завідувача райвідділу сільського господарства, одного військового МВС і спалили контору тваринницького господарства.

У селі Церківна на Станіславщині підпільники знищили лейтенанта і сержанта МВС.

Відділ сотні «Булава» УПА-Захід у селі Гординя на Дрогобиччині вступив у бій із загонами МДБ, що проводили облаву. Знищено 2 офіцера, 7 військових, 5 поранено. Загинув сотенний Іван Наконечний – «Орленко» та ще троє воїнів УПА, боєць «Вишневий» добровільно здався в полон. Через зраду останнього загін МДБ наскочив на табір чоти сотні «Булава» біля села Кульчиці. В бою знищено 13 військових.

У селі Підгірки на Станіславщині повстанці знищили завідувача райвідділу будівництва.

Під час облави загін МВС (500 чоловік) наскочив на рій сотні «Лемківська» УПА-Захід у селі Волошинова на Дрогобиччині. Повстанці знищили 3 військових, ще трьох поранили.

Пошукова група МВС захопила криївку в селі Кульчиці на Дрогобиччині. В бою повстанці знищили 15 військових.

У сутичці з загоном МВС біля села Климець на Дрогобиччині повстанці знищили 5 військових, трьох поранили.

Під час зіткнення з загоном МВС біля села Вижлів на Дрогобиччині повстанці знищили 4 військових та двох поранили.

У селі Добрівляни на Станіславщині повстанці знищили заступника директора МТС.

Великий загін МВС (понад 1000 військових), що проводив облаву в лісах біля сіл Лаврів, Нанчілка Велика і Нанчілка Мала на Дрогобиччині, наскочив на чоту сотні «Басейн» УПА-Захід. Відступаючи з боями протягом кількох кілометрів, повстанці змогли прорватися крізь застави емведистів. Знищені 19 військових. Втрати підпільників – 2 воїни УПА.

Відбиваючи напад пошукової групи МВС у селі Нижня Рожанка на Дрогобиччині, сотня «Імені Хмельницького» УПА-Захід знищила 2 військових.

У селі Довголука на Дрогобиччині підпільники знищили дільничного МВС.

Чота сотні «Лемківська» УПА-Захід наскочила на засідку загону МВД біля села Волошинове на Дрогобиччині. У перестрілці знищено 8 військових, поранено 6.

У райцентрі Калуш на Станіславщині повстанці знищили заступника директора МТС.

Чота сотні «Лемківська» УПА-Захід потрапила під облаву загонів МВС біля сіл Воля Райнова і Торчиновичі на Дрогобиччині. Знищено 8 військових, 9 поранено.

Під час зіткнення з опергрупою МВС в райцентрі Перегінське на Станіславщині повстанці знищили старшого лейтенанта і двох військових.

У селі Малехів на Львівщині підпільники знищили заступника начальника винищувального батальйону.

Чота сотні «Басейн» УПА-Захід у селі Райтаревичі атакувала конвой арештантів-лісорубів. Знищений капітан МВС, двоє сержантів роззброєні і відпущені.

Сотня «Імені Хмельницького» прийняла бій із загоном МВД під час облави у селі Волошиново на Дрогобиччині. Знищені 3 військових, стільки ж поранено.

Пошукова група МВС захопила криївку в селі Гериня на Станіславщині. Відстрілюючись, бойовик Микола Креховецький – «Старий» знищив двох військових, а після важкого поранення застрелився. Також загинув господар хати.

У райцентрі Бережани на Тернопільщині повстанець знищив одного військового МВС, а ще одного поранив.

У селі Грабів на Станіславщині повстанці знищили одного військового МВС.

У селі Прошова на Тернопільщині повстанці знищили радянського активіста і спалили сільраду.

Опергрупа МВС влаштувала засідку в селі Залокоть на Дрогобиччині, однак декілька повстанців змогли прорватися, знищивши військового і ще двох поранивши.

Під час зіткнень із загонами МВС у селах Зарічне та Орів на Дрогобиччині повстанці знищили двох військових. Загинув один підпільник.

У селі Тростянець на Львівщині повстанці знищили двох бійців винищувального батальйону.

У сутичках із загонами МВС у селах Мушкатівка і Хоростів на Тернопільщині повстанці знищили 5 військових, ще двох поранили.

Пошукова група МВС захопила криївку в селі Новиця на Станіславщині. Підпільники, що перебували всередині, змогли прорватися, знищивши в перестрілці одного військового.

У селі Тростянець на Львівщині підпільники знищили одного військового МВС, ще одного поранили.

У засідці в селі Ступниця на Дрогобиччині повстанці знищили третього секретаря райкому КП(б)У і радянського чиновника, а в селі Лещатів на Львівщині – фінансового агента.

1949 рік. У селі П’ятигори на Рівненщині повстанці знищили начальника райвідділу МВС та дільничного міліції, захопили автомат, гвинтівку, пістолет.

Під час зіткнення з опергрупою МВС у селі Великі Глібовичі на Львівщині підпільники знищили військового.

Група повстанців у селі Михалківці на Рівненщині знищила голову сільради і поранила дільничного міліції.

У селі Ялинкувате на Дрогобиччині повстанці розігнали винищувальний батальйон, знищили одного бійця.

Підпільники в селі Новомилиськ на Рівненщині знищили директора радгоспу, а в селі Уцишків на Львівщині – бригадира колгоспу.

Загін самооборони села Кутиска на Тернопільщині знищив місцевого секретаря парторганізації, дільничного уповноваженого, голову колгоспу, секретаря сільради та трьох бійців винищувального батальйону.

На хуторі Сухота на Львівщині повстанці знищили старшого лейтенанта міліції.

У селі Острів на Рівненщині повстанці знищили голову сільради і радянського активіста. Поранені дільничний міліції та секретар сільради.

У зіткненнях із загонами МВС у селах Свидник та Ракове на Дрогобиччині повстанці знищили лейтенанта МДБ.

Сотня «Імені Хмельницького» прийняла бій із загоном МВС під час облави у селі Волошиново на Дрогобиччині. Знищені 3 військових, стільки ж поранено.

Чота сотні «Басейн» УПА-Захід у селі Райтаревичі атакувала конвой арештантів-лісорубів. Знищений капітан МВС, двоє сержантів роззброєні і відпущені.

Двоє підпільників, атаковані опергрупою МВСу селі Рахиня на Станіславщині, загинули в бою. Але перед цим знищили 4 військових.

У селі Кропивник на Станіславщині повстанці знищили трьох бійців винищувального батальйону, ще одного поранено.

У селі Підліски на Дрогобиччині повстанці знищили голову сільради.

Біля села Завидче на Львівщині опергрупа МВС наскочила на загін повстанців. Знищені 2 військових.

Пошукова група прикордонних військ наскочила на групу із шести повстанців у селі Нагірне на Дрогобиччині. Знищений один військовий.

У селі Підліски Малі на Львівщині повстанці знищили завідувача клубу і бійця винищувального батальйону.

У селі Росоховатець на Тернопільщині повстанці знищили голову сільради.

На Львівщині повстанці знищили голову колгоспу (село Руда Силецька), тракториста і вивела з ладу трактор (села Тартаків).

У селі Монастирець на Дрогобиччині підпільники знищили районного уповноваженого по створенню колгоспів.

У селі Кугаїв на Львівщині підпільники атакували дільницю винищувального батальйону. Знищені дільничнтй МВС і агент міністерства заготівель. Здобуто 6 гвинтівок та автомат.

1950 рік У селі Білогорща на Львівщині під час масштабної спецоперації МДБ (було залучено понад тисячу осіб) загинув Головний Командир УПА Роман Шухевич – «Тарас Чупринка». Перед смертю, намагаючись прорватися з оточення, знищив майора МДБ Ревенка.

У селі Різдвяни на Станіславщині повстанці знищили 1-го секретаря райкому КП(б)У Сидора Богданова.

1951 рік У селі ��ваниківка на Станіславщині підпільники знищили депутата сільської ради.

Двоє повстанців зіткнулися з пошуковою групою внутрішніх військ у селі Альбанівка на Тернопільщині. Знищили одного військового і змогли прорватися.

[warsc-commynistsupa]

Основні Бої УПА 1943-1965рр.

Зараз ми розглянемо основні події, які відбулись в історії УПА під час боротьби з комуністичними окупантами за період лютого місяця, далеко не всі сутички а тільки основні з них.

1943 рік Напад повстанців на радянських партизан біля сіл Морочене і Озерськ, знищено 15 партизан.

1944 рік У райцентрі Здолбунів на Рівненщині повстанці знищили старшого лейтенанта НКВС – командира мінометної роти.

На околиці села Мізоч на Рівненщині повстанці знищили двох військових автоматної роти Червоної армії.

В районі села Рудня на Рівненщині повстанці знищили двох військових і захопили обоз із 11-и підвід із боєприпасами.

У селі Коловерть на Рівненщині повстанці знищили заступника голови сільради Василя Веремка, залишивши записку наступного змісту: «Увага! Таке покарання спіткає кожного вислужника, донощика і агента НКВС, який своєю підлою роботою буде шкодити українській націоналістичній революції. Ревтрибунал відділу УПА капітан Урбаненко».

Напад загону повстанців на велику групу червоноармійців (до 550 чоловік) у селі Велика Любаша на Рівненщині. Знищено 5 військових, захоплено 25 коней.

Загін УПА атакував стрілецьку роту Новоград-Волинської дивізії Червоної армії біля міста Шумськ на Тернопільщині. Обидві сторони застосували міномети. Знищені 5 і поранені 3 військових.

Напад повстанців на радянський 233-й саперний батальйон у селі Залюбівка на Рівненщині. Знищений лейтенант, троє військових поранено, захоплено дві гвинтівки та револьвер.

Напад повстанців на батальйон внутрішніх військ НКВС в Олександрійському районі на Рівненщині, знищено 22 більшовика.

Біля села Збора на Рівненщині повстанці обстріляли автомашину інженерного батальйону. Знищені старший лейтенант і ще 4 військових.

Напад групи повстанців на загін військових, що охороняли гаубицю в селі Михальківці на Рівненщині. 6 військових знищено, 2 поранено.

У м. Чортків на Тернопільщині окружний провідник СБ Антін Михальчук-«Крилатий» і заступник окружного провідника Юнацтва ОУН Орест Чорпіта-«Меткий» застрілили шефа кримінальної поліції Ізельта.

Повстанці знищили чотирьох червоноармійців у райцентрі Берездів на Кам’янець-Подільщині.

Загін самооборони знищив 4 радянських партизан-мародерів у селі Биліновці на Тернопільщині.

Вночі загін повстанців (до 400 чоловік) атакував відділ НКВС у райцентрі Володимирець на Рівненщині. Знищено 4 військових, 7 поранено.

Загін повстанців (до 50 чоловік) біля села Перемилівка на Рівненщині атакував конвой, що супроводжував 11 заарештованих підпільників. Під час нападу конвоїри намагалися знищити полонених, загинули троє осіб, декілька зазнали поранень. Повстанці знищили сержанта і червоноармійця та звільнили вцілілих арештантів.

27 лютого – на шляху біля села Великий Стидин на Рівненщині велика група повстанців обстріляла дві автомашини зенітно-артилерійського полку. Знищено 12 радянських офіцерів.

Група повстанців біля села Сіянці обстріляла роту червоноармійців на 12-и підводах. Внаслідок перестрілки знищено 1 військового, захоплено 6 підвід (із них чотири з мінами). Решта відійшли до села Садки, де знову потрапили під обстріл. Знищений лейтенант Конюшко.

Також 29 лютого 1944 року, бійці УПА вчинили запах, на злочинця і покидька Ватутіна, командувача фронтом, який був поранений внаслідок чого здох 15 квітня 1944 року.

29 лютого 1944 року відбулася сутичка підрозділу УПА з військовим кортежем "красной армії" внаслідок якої отримав смертельне поранення один з головних командувачів московсько-совєцьких окупаційних військ в Україні генерал Ніколай Ватутін.

Ватутін брав участь в окупації України ще в період Української Революції 1917-1921 років, під час московсько-більшовицької агресії проти УНР. Відзначився в багатьох московських злочинах проти України і українців.

В роки Другої світової війни очолював "Воронєжскій фронт", який пізніше з пропагандистською метою було перейменовано в "Украінскій".

29 лютого 1944 року Ватутін виконував огляд частин московсько-совєцкого фронту, того самого дня відбулась зустріч із командувачем 13-ї армії генералом Ніколаєм Пуховим та його штабом в окупованому вже на той час москвою Рівному. Згідно зі свідченнями генерала Костянтина Крайнюкова, члена Військової ради фронту, який був із Ватутіним у цю мить, колона у складі чотирьох машин (генерали та ад'ютант Ватутіна сиділи у першій) та десятьох осіб охорони виїхала з Рівного надвечір у напрямку Славути, де розташовувався штаб 60-ї армії генерала Івана Черняховського. Приблизно на півдорозі Ватутін запропонував скоротити відстань, рушивши путівцем замість довгої дороги через Звягель (окупаційна назва "Новоград-Волинський"). О 18:50 колона потрапила під обстріл засідки воїнів УПА, під командуванням майора УПА «Енея», біля села Милятин Острозького району Рівненської області, де Ватутін зазнав важкого поранення в ліве стегно. За свідченням Федора Воробця, засідка на Ватутіна відбулася в районі дій сотні «Деркача», у ній брали участь боївки СБ сіл Михалківці і Сіянці Острозького району Рівненської області, всього 17-27 бійців. Ватутін отримав тяжке поранення в сідницю коли намагався сховатися від вояків УПА.

Пораненого російського генерала відправили до військових лікарів у складі найближчої танкової частини. За допомогою підмоги, надісланої генералом Пуховим (командувачем 13-тої окупаційної московсько-совєцької армії), Ватутіна перевезли до найближчого великого госпіталю в Рівне, де виконали першу операцію. У доповіді генерала К. В. Крайнюкова Сталіну 03:00 01.03.1944 стан Ватутіна оцінювався як задовільний, проте лікарі наполягали на неможливості транспортування пораненого протягом найближчої доби, після чого його треба відправити літаком до москви.

Замість москви його направили до Києва. Спочатку стан Ватутіна вдалося нормалізувати, й мова йшла про те, що «товариш Ніколаєв (так звали Ватутіна в телеграмах) одужує», проте на початку квітня, на 33-й день після поранення, стан знову став погіршуватись внаслідок сепсису.

15 квітня Ватутін помер у київському військовому шпиталі. Московсько-совєцькі окупанти з пропагандистською метою, поховали Ватутіна в центі Києва.

У своїх спогадах, надрукованих у книзі «За східнім обрієм (Спомини про пережите)», український дисидент, воїн УПА Данило Шумук, який в той період очікував суду в Рівненській тюрмі за участь в українському повстанському русі, згадує:

«Рівенська тюрма була тоді набита арештованими за націоналізм. У ті часи Військовий трибунал щоденно судив по 20-25 чоловік за участь у націоналістичному русі. «…» Після убивства Ватутіна, до розстрілу засуджували масово. У підвалі тюрми завжди сиділо засуджених на смерть біля трьохсот чоловік».

У 1948 році поблизу будівлі Верховної Ради України на могилі Ватутіна московсько-совєцькі окупанти встановили пропагандистський пам'ятник.

Напередодні прийняття Верховною Радою України законів про декомунізацію України, у листопаді 2014 року Український інститут національної пам'яті включив Ватутіна до списку окремих осіб, причетних до боротьби проти незалежності України, організації голодоморів та політичних репресій, чиїми іменами названі вулиці в Україні. Та згодом, після прийняття Верховною Радою України законів про декомунізацію України, у жовтні 2015 Український інститут національної пам'яті оприлюднив на своєму вебсайті оновлений «Список осіб, які підпадають під декомунізацію», до якого Ватутін вже не потрапив.

Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну пам'ятник над могилою Ватутіна в Маріїнському парку в Києві було виключено з Реєстру пам'яток національного значення рішенням Міністерства культури України від 8 лютого 2023 року, а вже 9-10 лютого 2023 монумент (статую й частину постаменту) демонтували.

1945 рік Бригада «Імені Байди» УПА-Північ та відділи ОУН у бою з загонами НКВС біля села Паридуби на Волині знищили двох лейтенантів і 25 військових.

Чота сотні «Сіроманці» УПА-Захід у бою з загоном НКВС, що проводив облаву біля села Добряничі на Львівщині, відбив кілька атак, знищено 22 військових, ще 15 поранено.

Курінь «Гайдамаки» УПА-Захід біля села Космач на Станіславщині вступив у бій з підрозділом НКВС. В перестрілці знищено 30 військових, загинули двоє воїнів УПА.

У селі Карпилівка на Рівненщині повстанці влаштували засідку ��а офіцерів районного військкомату. Знищено одного військового, трьох поранено, ще одного захоплено в полон. Здобуто ручний кулемет.

В засідці на шляху Теребовля-Буданів на Тернопільщині два рої відділу «Бурлаки» УПА-Захід (20 повстанців, командир Іван Семчишин – «Чорний») знищили 18 червоних.

В ніч з 9 на 10 лютого відбувся бій куреня «Перемога» (командир «Недобитий») із загоном НКВС біля села Гринява на Станіславщині, було знищено 104 енкаведисти.

На Дрогобиччині, під час відправки населення у райцентр для висилки до Сибіру, підпільники у селі Бабин знищили трьох радянських активістів та ще трьох поранили, а в селі Галівка знищили бійця винищувального батальйону.

5-годинний бій значного загону повстанців із військами НКВС у селі Дерть на Ровенщині. Знищені старший лейтенант міліції, молодший лейтенант держбезпеки, начальник міліції, сержант і 6 військових, п’ятеро поранені. Захоплено два кулемети, 8 автоматів.

У бою з пошуковою групою прикордонних військ у селищі Луцьки на Львівщині сотня УПА-Захід «Жубри-2» (командир Петро Лагода–«Громовий») знищила 27 військових.

В бою поблизу села Двірці на Львівщині сотня УПА-Захід «Галайда-1» (командир Василь Василяшко–«Перемога») протягом дня знищила 13 військових прикордонних військ і 12 бійців винищувального батальйону.

Районна лоївка ОУН-Тур’я у зіткненні з опергрупою НКВС у селі Моковичі на Волині знищила 5 військових, захопила два автомати і три гвинтівки.

Напад чоти УПА-Захід на дільницю винищувального батальйону в селі Кругів на Львівщині. Знищено 10 військових і 10 радянських активістів, захоплено 2 кулемети.

Загін повстанців наскочив на село Грушевиця на Рівненщині. Відібрані військові квитки у всіх військовозобов’язаних, знищені 12 радянських активістів.

У селі Гербуртів на Станіславщині протягом всього дня тривав бій загонів УПА-Захід із гарнізонами НКВC Рогатинського, Бурштинського і Букачівського районів. Знищені 69 військових, 35 поранено.

Сотня «Стріла» (командир Іван Паньків – «Явір») УПА-Захід вела бій із ротою НКВC біля села Коротке на Станіславщині. Знищено 70 військових.

Загін УПА-Захід влаштував засідку на радянських активістів біля села Звижень на Львівщині. Знищено 5 і поранено 3 активістів.

Засідка відділу УПА-Захід на радянський кінний партизанський загін біля села Копальні на Дрогобиччині. Знищено 17 партизан, двох захоплено в полон.

Рій сотні «Лісовики» УПА-Захід влаштував засідку в селі Заставці на Тернопільщині. Знищені голова райвиконкому, начальник райвідділу НКВC, троє радянських активістів.

Бригада «Дорош» УПА-Північ у бою з ротою НКВC в селі Чабель на Рівненщині знищила 30 військових.

Полк НКВC о 6-й ранку з двох сторін атакував сотні «Чорногора» і «Сурма» УПА-Захід у селі Космач на Станіславщині. Внаслідок шестигодинного бою знищені 140 військових.

Протягом дня загін НКВC атакував курінь сотні «Перемога» УПА-Захід біля села Сенківське на межі Станіславської та Чернівецької областей. Знищені 104 і поранені 90 військових.

Чота сотні «Галайда-1» УПА-Захід влаштувала засідку на шосе Купичволя – Мости Великі на Львівщині. Знищені старший лейтенант, 3 військових НКВC, 14 бійців винищувального батальйону.

У селі Єремичі на Кам’янець-Подільщині кущова боївка ОУН знищила оперуповноваженого райвідділу НКҐБ, голову райвиконкому, голову колгоспу, міліціонера та завідувача радіовузлом.

У селі Голинь на Станіславщині сотня «Летуни» УПА-Захід підірвала військовий ешелон Червоної армії. Знищено близько тисячі військових.

У засідці УПА на конвой із арештованими у Турківському районі на Львівщині знищені 13 бійців винищувального батальйону та 1 міліціонер.

Чота сотні «Вовки-1» УПА-Захід у засідці біля села Майдан на Львівщині знищила одного офіцера і кількох військових.

У селі Липовиця на Станіславщині сотня «Вітрогони» УПА-Захід у бою з ротою прикордонних військ знищила лейтенанта і кількох військових.

У Підбузькому районі на Дрогобиччині повстанці знищили уповноваженого райвідділу НКВC та бійця винищувального батальйону.

Загін бригади «Дорош» УПА-Північ вступив у бій із ротою НКВД біля села Журавичі на Житомирщині. Знищено 7 військових.

Біля села Пшеничне на Станіславщині сотні «Летуни» і «Залізні» УПА-Захід напали на загін НКВC, що проводив облаву. Знищені 5 військових, стільки ж поранено, загинув 1 повстанець.

У селі Шайно на Волині повстанці знищили одного військового.

1946 рік Рій куреня «Дзвони» УПА-Захід у сутичці з розвідувальним загоном НКВД біля села Гутисько на Станіславщині знищив трьох військових.

Під час нападу загону НКВС на табір куреня «Підкарпатський» УПА-Захід, охорона табору знищили 6 воїнів і ще 6 поранила.

Під час нападу на гарнізон НКВС у селі Полоничі на Львівщині повстанці знищили 9 військових.

У селі Драчинці на Чернівеччині підпільники знищили начальника винищувального батальйону.

1946 рік – бій куреня «Смертоносці» (командир Данило Рудак–«Чорний») із батальйоном НКВС у Чорному лісі на Станіславщині (сучасна Івано-Франківщина); загинуло 12 енкаведистів і 4 повстанці.

В засідці на шосе Львів-Радехів знищені уповноважений НКВС СРСР, підполковник Крижанівський та 4 енкаведисти.

В райцентрі Старі Стрілища на Дрогобиччині повстанці знищили народного суддю Трохимця та поранили уповноваженого обкому КП(б)У Павслинського.

Напад УПА-Захід на гарнізон НКВС у селі Полтва, повстанці знищили 16 енкаведистів, у тому числі капітана і старшого лейтенанта.

Сотня ВО-4 УПА-Захід «Літуни» (командир Євген Музичка–«Середній») напала на гарнізони НКВС у селах Станькова, Чертіж, Корчівка, Збора, Кулинка, Волохів, Лиськів (знищені командир гарнізону лейтенант Павліченко і 3 військових), Завадка Верхня, Степанівка, Тур’я Велика на Станіславщині.

Напад чоти сотні «Рисі» (командир Матій Семак–«Гонта») на гарнізон НКВС у селі Петранка переріс у півгодинний бій. Втрати ворога – 1 убитий, 2 поранених.

ОУН і УПА провели антивиборчі акції в ряді районів Львівської та Станіславської областей. Чота куреня УПА-Захід «Дзвони» (командир Володимир Чав’як–«Чорнота») напала на гарнізон НКВС у селі Посіч на Станіславщині. Знищено 4 і поранено 2 енкавеесівців.

Напад 2 батальйонів НКВС на табір куреня УПА-Захід «Підкарпатський» (командир Павло Вацик–«Прут»). Внаслідок двогодинного бою знищено 36 енкавеесівців (13 поранено).

Чота куреня УПА-Захід «Смертоносці» (командир Данило Рудак–«Чорний») у бою із загоном НКВС біля сіл Горохолін і Грабовець знищила 7 військових, 8 зазнали поранень.

Сотня куреня «Підкарпатський» УПА-Захід біля села Завій на Станіславщині потрапила в оточення і вступила в бій із двома батальйонами НКВД. Відкрила шквальний вогонь з усіх кулеметів і примусила ворога до відступу. Знищено 18 енкаведистів, троє поранено.

Бійці сотні «Сірі» УПА-Захід у зіткненні з розвідувальною групою НКВД біля села Дубівці на Станіславщині знищили 2 військових, одного поранено.

У селі Гута Полонична на Львівщині повстанці знищили начальника райвідділу НКВС та двох військових.

Загін НКВС, переслідуючи відділ «Сивулі», наткнувся на засідку біля села Бухтівець на Станіславщині і відступив. Знищено двох військових, троє поранені.

У селі Воля Велика на Дрогобиччині повстанці знищили лейтенанта НКВС та рядового енкаведиста.

Загін НКВС оточив хату в селі Бучина на Львівщині, де квартирували три підпільники. У перестрілці повстанці знищили 4-х нападників і без втрат відступили.

Рій куреня «Смертоносні» УПА-Захід під час зіткнення з пошуковою групою НКВС в селі Одаї на Станіславщині знищив старшого лейтенанта і трьох військових, двох захоплено в полон.

Сотня «Імені Колодзінського» УПА-Захід напала на табір НКВС у лісі біля села Слобода Рунгурська на Станіславщині. Знищені 4 військових, 1 поранений.

Сотня «Опришки» УПА-Захід влаштувала засідку на пошукову групу НКВС, що переслідувала загін, під горою Стовба на Станіславщині. Знищено 19 військових, решта в паніці розбіглися.

Під час зіткнення з опергрупою НКВС на хуторі Литвин на Львівщині знищені офіцер і 1 військовий.

У селі Ваньковичі на Дрогобиччині повстанці знищили дільничного НКВС.

1947 рік. Чота сотні «Рисі» УПА-Захід у сутичці з загоном МВС у селі Рештяне на Станіславщині знищила військового, ще одного поранила.

Пошукова група МВС захопила криївку в селі Белелуя на Станіславщині. Двоє повстанців (станичний ОУН «Вітер» і його заступник) вчинили збройний опір, знищили двох військових та ще двох поранили.

Дві роти МВС захопили криївку в селі Старі Кути на Станіславщині. Закладеними мінами знищено 3 і поранено 4 військовослужбовці, бійці УПА прорвалися на волю без втрат.

В оборонному бою з опергрупою районного відділу МВС біля села Росоховач на Дрогобиччині (відступ із виявленого бункеру, оточення), знищивши 9 і поранивши 5 енкаведистів, загинули кущовий провідник Сидір Данькович–«Толька», командир боївки Служби Безпеки «Хмара», підпільники «Павук», «Морозенко», «Пригбіс»

При захопленні солдатами 215-го полку внутрішніх військ МВС криївки сотні ВО-4 УПА-Захід у селі Ясень на Станіславщині, всі воїни УПА (4 бійці) змогли прорватися, знищено одного військовослужбовця.

У райцентрі Вишнівчик на Тернопільщині зв’язковий ОУН Богдан Дідуник–«Сокіл» під час допиту захопив автомат, розстріляв начальника райвідділу МВС Агєєва і важко поранив оперпрацівника.

У селі Розтоки на Чернівеччині боївка сотні УПА-Захід «Імені Богуна» під час зіткнення із загоном МВС знищила одного військового.

У Козівському районі на Тернопільщині знищено 3 енкавеесників, загинув провідник «Сумний».

В селі Яблінка на Станіславщині повстанці знищили заступника начальника полку Радянської армії з політичної роботи.

В селі Воля-Довголуцька на Дрогобиччині знищено дільничного уповноваженого райвідділу МВС Горчаковського.

Боївка УПА-Захід у селі Шепіт на Станіславщині знищила капітана загону МВС та ще одного військового.

Зіткнення повстанців із опергрупами МВС на Дрогобиччині: у селі Оборошин знищені 2 військових.

Рій сотні «Імені Богуна» УПА-Захід здійснив напад на загін МВС у селі Брустури на Станіславщині. Знищені 3 військових, один важко поранений.

У зіткненні з загоном МВС у селі Березина на Дрогобиччині повстанці знищили трьох військових.

Підпільники знищили двох уповноважених районного маслозаводу по заготівлі молока в селі Фаліш на Дрогобиччині.

У селі Княгиничі на Станіславщині повстанці знищили двох і поранили одного військового МВС.

Під час зіткнення з загоном МВС у селі Крогульці на Тернопільщині знищений військовий винищувального батальйону, поранено дільничного уповноваженого МВС.

Бійці сотні «Журавлі» УПА-Захід у райцентрі Долина на Станіславщині знищили члена райкому КП(б)У лейтенанта Комарова.

У селі Довгомостиська на Дрогобиччині повстанці знищили двох міліціонерів і бійця винищувального батальйону.

Дільничного уповноваженого міліції знищили підпільники в селі Хлопівка на Тернопільщині.

Під час зіткнення з загоном МВС у селі Виців на Дрогобиччині знищено 2 військових, один поранений.

1948 рік У сутичці з загоном МВС у селі Пирятин на Рівненщині підпільники знищили одного військового і ще одного поранили.

Відділ ОУН у сутичці з пошуковою групою МВС у селі Скварява на Львівщині знищив двох військових і ще двох поранив. Повстанці відійшли без втрат.

У селі Лучиця на Львівщині повстанці знищили уповноваженого міністерства заготівель.

Внаслідок зіткнення боївки з пошуковою групою МВС у селі Орвяниці на Ровенщині радянська сторона втратила трьох військових.

Облава загону прикордонників на села в районі Верхнього Синьовидного (Львівщина), знищено 24 радянських окупантів прикордонних військ.

Внаслідок диверсій на Тернопільщині спалено контору колгоспу в селі Костянтинівка та клуб в селі Котюжинці. В останньому при зіткненні з винищувальним батальйоном знищено секретаря комсомольської організації.

У селі Рахів на Станіславщині повстанці знищили радянського активіста.

У зіткненні з загоном МВС біля села Крупець на Тернопільщині знищений 1 військовий.

Зіткнення боївок ОУН із загонами МВС у селах Вислобоки на Львівщині (знищені 2 військових і голова сільради), Татаринці на Тернопільщині (знищені 2 і поранені 2 військових), Волцнів на Дрогобиччині (знищені дільничний МВС та уповноважений райкому КП(б)У).

Вступивши в бій із загоном МВС у селі Романів на Львівщині, підпільники знищили 7 військових, загинув 1 повстанець.

Зіткнення підпільників із пошуковими загонами МВС/МДБ у селах Шубранець на Чернівеччині (знищений старший лейтенант, обоє бійців ОУН прорвалися)

Під час облави МВС у селі Ігровиця на Тернопільщині командир кущової боївки Степан Відловський – «Марко» знищив одного і поранив двох військових.

В бою з пошуковою групою МВС біля села Ходачків на Тернопільщині знищені 2 військових.

У райцентрі Івано-Франкове на Львівщині повстанці знищили уповноваженого міністерства заготівель.

Під час зіткнення боївки ОУН із загоном МВС у райцентрі Копичинці на Тернопільщині знищений уповноважений райвідділу МДБ.

Підпільники знищили двох військових МВС у селі Погорільці на Дрогобиччині, та ще трьох у селі Брошнів на Станіславщині.

Під час зіткнення з загоном МВС у селі Медове на Тернопільщині повстанці знищили одного військового, ще один поранений.

Під час зіткнення з загоном МВС у селі Погірці на Дрогобиччині повстанці знищили двох військових, ще одного тяжко поранили.

У селі Тужилів на Станіславщині повстанці знищили дільничного та поранили військового МВС.

Зіткнення підпільників із загонами МВС у селах Нагірці (знищений 1 оперуповноважений, поранені двоє військових, загинув 1 повстанець), Лисичники, Старий Почаїв (знищений 1 військовий) на Тернопільщині.

Під час сутички з загоном МВД у селі Сихів на Дрогобиччині знищений 1 військовий.

1949 рік У селі Старий Скалат на Тернопільщині повстанці знищили радянського активіста.

У селі Радохівці (Дрогобиччина) важко поранено дільничного, а в селі Морги на Львівщині знищено бійця винищувального батальйону, що тероризував українське населення.

Засідка повстанців на загін обласного МВС у Чорному лісі поблизу села Кідар на Станіславщині, знищені лейтенант і сержант.

Внаслідок диверсійних акцій повстанців у селі Новоселки на Рівненщині спалена сільрада, в селі Ставищани на Кам’янець-Подільщині спалені сільрада та клуб, знищене телефонне обладнання, в селі Загір’я на Тернопільщині спалені сільрада та клуб, знищений завідувач клубу.

У зіткненні з загоном МВС у селі Човгани на Станіславщині знищений 1 сержант.

Під час нападу на дільницю винищувального батальйону в селі Квасилів на Рівненщині повстанці знищили дільничного МВС та голову колгоспу, здобули 2 автомати і 4 гвинтівки.

Група підпільників прийняла бій із загоном МВС у горах біля села Головецьке на Дрогобиччині. Знищені 9 військових, 5 поранено.

У перестрілці з загоном МВС у селі Велдіж на Станіславщині знищені 4 військових, ще один помер від ран. Повстанці відійшли без втрат.

У селі Сілець Беньковий на Львівщині повстанцями знищені голова колгоспу, секретар сільради та голова земельної комісії.

Пошукові загони МВС захопили криївки на Станіславщині – біля Вовчинецьких гір (або «Стінки») (частина повстанців вискочила наверх і під час перестрілки знищила одного військового.

1950 рік У селі Глібів на Тернопільщині повстанці знищили працівника УМДБ Павлова.

В селі Тисменичени на Станіславщині знищений уповноважений райкому КП(б)У Бочков.

Загін повстанців захопив сільраду в селі Ріп’янка на Станіславщині. Знищені секретар сільради та голова щойно утвореного колгоспу, пошкоджений зв’язок, знищені списки виборців.

[warsc-commynistsupa]

Основні бої УПА 1943-1965рр.

Зараз розглянемо, основні бої УПА з радянськими окупантами, та їх посіпаками, це далеко не всі сутички, які відбулись а тільки їх частина, яка найбільш відома. Отже основні відомі сутички УПА з радянськими окупантами за січень місяць.

1944 рік Загін "Імені Колодзінського" УПА-Північ в бою з радянськими партизанами біля села Осова на Рівненщині знищив 12 партизан. Здобуто 3 автомати, 3 гвинтівки, патрони.

У сутичці з загоном Червоної Армії у лісовому масиві Степанського району на Рівненщині повстанці знищили 13 військових.

Неподалік села Межиріч на Рівненщині повстанці знищили двох прикордонників і радянського активіста.

1945 рік У селі Остап’є на Тернопільщині повстанці знищили фінансового агента.

Сотня «Сірі» УПА-Захід у засідці на шляху неподалік села Товмач на Станіславщині обстріляла батальйон НКВС. У двогодинному бою знищено 70 військових.

У селі Лучиці на Львівщині повстанці в приміщенні сільради знищили бійця винищувального батальйону та тяжко поранили дільничного МВС і секретаря сільради. Після чого безперешкодно зникли.

У селі Богданівка на Тернопільщині повстанці знищили голову сільради.

Курінь «Скажені» УПА-Захід пізно ввечері атакував опорний пункт НКВC у селі Рип’янка біля Чорного лісу на Станіславщині. В бою, що тривав кілька годин, знищено 120 військових. База НКВC повністю ліквідована.

Сотні «Жубри» і «Ведмідь» УПА-Захід протягом цілого дня відбивали напад значних сіл НКВC (1600 військових при підтримці трьох танків і двох літаків) у районі села Велика Горожанка на Львівщині. Знищені майор, капітан і понад 100 військових, легкий танк, бронеавтомобіль, спалені 9 вантажних автомобілів.

У селі Ставрів на Рівненщині повстанці знищили першого секретаря райкому ЛКСМУ та червоноармійця, що збирали в населення хліб.

У засідці біля села Черемхів на Львівщині повстанці знищили суддю райсуду, секретаря комсомольської організації села і начальника винищувального батальйону. Здобуто 2 автомата і гвинтівку.

Повстанці атакували дільницю винищувального батальйону в селі Вигнанка на Волині. Знищені 3 бійця батальйону.

Сотня «Чорні гайдамаки» УПА-Північ під час нападу на райцентр Городниця на Житомирщині знищила 8 і поранила 9 радянських працівників. Спалено 13 адміністративних будівель.

 У селі Колпець на Дрогобиччині підпільники знищили інструктора райкому ЛКСМУ.

Відділ УПА-Захід у засідці в селі Бориничі на Львівщині знищив командира опергрупи НКВС і двох військових.

Відділи сотень «Галайда» і «Кочовики» УПА-Захід із засідки на шляху неподалік села Желдець на Львівщині атакували районний винищувальний батальйон. Знищені 13 бійців, решту роззброєно і розігнано.

У селі Новосільці на Дрогобиччині повстанці знищили лейтенанта і трьох військових НКВД, що проводили каральну акцію.

Повстанці атакували загін винищувального батальйону, який займався заготівлею хліба в селі Скомороше на Тернопільщині. Знищені 12 бійців батальйону, 8 захоплені в полон разом із заступником голови райвиконкому.

В одному з населених пунктів Дрогобиччині повстанці знищили оперативного працівника НКВС.

Відділ повстанців атакував загін НКВС у селі Верхні Гаї на Дрогобиччині. Знищений дільничний і поранено міліціонера.

Сотня «Трембіта» УПА-Захід у засідці на шляху біля села Космач на Станіславщині знищили 38 військових НКВС.

Троє воїнів УПА-Захід, оточені загоном НКВС у селі Букове на Дрогобиччині, знищили двох військових.

Біля с. Глибоке на Івано-Франківщині два курені УПА «Смертоносці» (командир Олекса Химинець-«Благий» і «Підкарпатський» (командир Павло Вацик-«Прут») звели цілоденний оборонний бій з трьома батальйонами НКВС. Більшовики повели наступ від сіл Саджава та Росільна, на допомогу їм прийшли гарнізони НКВС з райцентрів Лисець, Богородчани, Надвірна та Солотвин, з повітря підтримку забезпечували 8 літаків. В бою знищено 150 енкаведистів (згідно з іншими даними 320), близько 170 поранено та підбито 1 літак. З боку УПА загинуло 7 та поранено 11 стрільців. Участь в бою брав нещодавно важко поранений командир Василь-Андрусяк-«Різун», який керував діями повстанців із саней.

Дві чоти сотні «Бурлаки» УПА-Захід вночі атакували райцентр Глубичок на Тернопільщині. Знищені начальник райвідділу НКВС, начальник районного військкомату і 8 радянських активістів.

Чота УПА-Захід здійснила раптовий напад на загін НКВС, що проводив каральну експедицію по виселенню українських родин у селі Піддністряни на Львівщині. Знищено близько 70 військових.

Під час операції НКВС у селі Берестяни на Дрогобиччині облавники помилково знищили секретаря райкому ЛКСМУ.

Біля села Загайці на Тернопільщині повстанці хитрістю захопили і знищили оперуповноваженого райвідділу НКВС, 12 військових стрілецького полку НКВС, начальника штабу і двох бійців винищувального батальйону.

Під час раптового нападу на збори радянського активу в селі Дем’янка-Лісна на Дрогобиччині повстанці знищили президію зборів, двох завідуючих відділами райкому КП(б)У, завідувача районного земельного відділу, заступників начальників Стрийської в’язниці і Стрийського депо. Поранені голова і заступник голови сільради.

Під час нападу на село Устя-Зелене на Тернопільщині повстанці знищили лейтенанта НКВС, підпалили сільську раду і райвідділ НКВС.

1946 рік Курінь «Сивуля» УПА-Захід понад годину відбивав атаки загонів НКВС на горі Клим біля села Пороги на Станіславщині. Знищено 28 військових, поранено 24.

Чота сотні «Журавлі» УПА-Захід біля села Гриньків на Станіславщині замінувала тунель вузькоколійної залізниці та підірвала локомотив. Зав’язався бій з охороною, в якому знищено 3 військових, ще 5 поранено.

У засідці на шляху біля села Дмитрівна на Львівщині повстанці обстріляли автомобіль із радянським активом, що повертався в райцентр після зборів, присвячених виборам до Верховної Ради СРСР. Знищені директор МТС і боєць винищувального батальйону, поранено дільничного МВС. Захоплено документацію директора МТС.

В одному з населених пунктів Львівської області повстанці знищили полковника Червоної армії.

Відділ повстанців був виявлений і вступив у бій із загоном НКВС у селі Застінка на Тернопільщині. У перестрілці знищено 45 військових.

У селі Йосиповичі на Дрогобиччині повстанці знищили голову сільради.

У селі Терентіїв на Рівненщині підпільники знищили голову виборчої комісії по виборам до Верховної Ради СРСР.

Сотня «Дзвони» УПА-Захід біля села Сулятичі на Дрогобиччині атакувала пошукову групу НКВС. Знищено 10 військових.

У засідці біля села Буряківка на Тернопільщині повстанці знищили 22 військових НКВС (у тому числі начальника райвідділу, двох оперуповноважених, начальника штабу винищувального батальйону, чотирьох дільничних) та 3 радянських активістів (народного суддю, старшого ветеринарного лікаря, зоотехніка), що проводили передвиборче зібрання.

На залізничній станції в селі Задвір’я на Львівщині повстанець знищив капітана і рядового НКВС.

Курінь «Підкарпатський» УПА-Захід у бою з гарнізоном прикордонних військ у селі Грабівка на Станіславщині знищив лейтенанта, чотирьох сержантів і 7 військових, ще 7 поранено.

Чота сотні «Імені Колодзінського» УПА-Захід раптовим нападом у селі Середній Майдан на Станіславщині знищила двох військових гарнізону НКВС, ще п’ятьох поранено.

У селі Ворона на Волині повстанці знищили голову дільничної виборчої комісії по виборах до Верховної Ради СРСР та голову сільради.

Сотня «Рисі» УПА-Захід у засідці біля села Монастирець на Львівщині обстріляла вантажний автомобіль. У результаті перестрілки знищені політінструктор районного військкомату і 3 військових НКВС. Важко поранені і померли від ран майор і капітан Червоної армії, два працівника райкому КП(б)У, рядовий НКВС. Здобуто кулемет, 2 автомата, гвинтівки та боєприпаси.

Під час зіткнення з загоном НКВС у селі Межиріччя на Дрогобиччині станичний ОУН «Сулима» знищив лейтенанта та сержанта.

Сотня «Сурма» УПА-Захід у селі Химчин на Станіславщині знищила капітана – начальника районного військкомату, а також двох його підлеглих (лейтенанта і сержанта).

Троє воїнів УПА у рукопашному бою з розвідувальною групою НКВС (6 чоловік) в селі Забара на Тернопільщині знищили лейтенанта і трьох рядових.

Сотня «Чорні чорти» УПА-Захід у селі Гринівка на Станіславщині оточила і обстріляла будинок, в якому перебували 24 військових НКВС, що забезпечували проведення виборів до Верховної Ради СРСР. Знищені всі вороги.

Сотня «Імені Богуна» УПА-Захід атакувала дільницю винищувального батальйону в селі Брустури на Станіславщині. Одного бійця знищено, двох поранено, 5 захоплено в полон. Здобуто зброю та боєприпаси.

Відділ УПА-Захід в оборонному бою з загоном НКВС у лісовому масиві в Перегінському районі Станіславщині знищив 5 військових і прорвався з оточення.

Курінь «Дзвони» УПА-Захід у бою з батальйоном НКВС біля села Бубнище на Станіславщині знищив 20 військових.

Чота сотні «Сурмачі» УПА-Захід, відбиваючи напад загону НКВС біля села Лани на Львівщині, знищила 6 військових, 8 поранила.

Двоє воїнів УПА, відбиваючи напад загону НКВС у селі Серники на Львівщині, знищили капітана районного військкомату і поранили рядового.

Повстанець «Тихолюб» у сутичці з загоном НКВС у селі Клузів на Станіславщині знищив трьох військових і загинув у перестрілці.

Курінь УПА-Захід у бою з загоном НКВС у селі Демня на Львівщині знищив чотирьох військових і ще двох поранив.

Чота сотні «Сивуля» УПА-Захід у селі Манява на Станіславщині знищила старшого лейтенанта і агента НКВС.

Сотня «Літуни» УПА-Захід у нічній сутичці з загоном НКВД біля села Корчівка знищила трьох військових, одного поранено.

У селі Мала Озимина на Дрогобиччині підпільники знищили інструктора райкому ЛКСМУ.

Сотні «Дзвони» і «Літуни» УПА-Захід у бою з двома батальйонами НКВД біля сіл Болехів і Кадобна на Станіславщині знищили 10 військових.

Відбиваючи напад загону НКВС у селі Тейсарів на Львівщині, повстанці знищили 18 військових.

Сотні «Лебеді» і «Сірі» УПА-Захід, оточені батальйоном НКВС біля села Гринівка на Станіславщині, у рукопашному бою під час прориву знищили 27 військових і 20 поранили.

6 літаків НКВС бомбардували табір куреня «Підкарпатський» УПА-Захід у Чорному лісі на Станіславщині. Під час відступу повстанці вступили в бій із загонами НКВС біля села Гринівка і знищили 25 військових.

Сотня «Імені Колодзінського» УПА-Захід під час облави загону НКВС біля села Молодятин на Станіславщині інсценізувала відступ із табору, а потім нанесла несподіваний удар з двох сторін на переслідувачів. Знищені 13 військових, 17 поранено.

Дві чоти сотні «Сурмачі» УПА-Захід біля села Ілів на Дрогобиччині відбили три атаки батальйону НКВС. Знищено 40 військових, загинув 1 воїн УПА.

Сотня «Рубачі» УПА-Захід у бою з загоном НКВС біля села Бошківці (нині Бочківці) на Тернопільщині знищила 6 військових і ще чотирьох поранила.

Двоє розвідників сотні «Хорти» УПА-Захід у сутичці з пошуковою групою НКВС у селі Поляниця на Станіславщині знищили капітана і рядового.

У селі Шумляни на Тернопільщині двоє повстанців, переодягнуті в форму Червоної армії, знищили начальника райвідділу НКВС Київської області Річкова, який прибув на Тернопільщину длл забезпечення підготовки до виборів у Верховну Раду СРСР.

1947 рік У селі Хищевичі на Львівщині повстанці знищили двох військових МВС, ще одного важко поранили.

У селі Калинів на Дрогобиччині підпільники знищили дільничного МВС. Захопленого в полон міліціонера невдовзі відпустили.

Двоє воїнів УПА, потрапивши в засідку загону МВС біля села Вільховець на Львівщині, знищили лейтенанта та старшого сержанта.

У селі Дорогів на Станіславщині повстанці знищили першого секретаря райкому КП(б)У.

Пошукова група МВС захопила криївку біля села Сукіль на Станіславщині. Троє повстанців, що перебували всередині, вступили в перестрілку, знищили лейтенанта, важко поранили ще одного офіцера.

Рій сотні «Сірі» УПА-Захід у засідці біля села Крилос на Станіславщині знищив заступника начальника райвідділу МВС і двох військових.

У сутичці з загоном МВС крайовий референт ОУН Володимир Херсонець – «Ігор» біля села Дроздовичі на Львівщині знищив 7 військових, ще 7 важко поранив, був двічі поранений і застрелився.

У селі Лютовиська на Дрогобиччині підпільники знищили військового МВС.

Чота сотні «Сірі» УПА-Захід під час раптового нападу на відділ МВС у селі Крилос на Станіславщині знищила чотирьох військових.

Четверо воїнів сотні «Рубачі» УПА-Захід, потрапивши у засідку загону МВС у селі Присівці на Тернопільщині, знищили двох військових і ще одного поранили. Троє змогли прорватися з оточення, четвертий загинув, прикриваючи відхід.

Чота сотні УПА-Захід у селі Велике Поле на Львівщині знищила двох військових МВС.

Пошукова група МВС захопила криївку в селі Гаї Шляхтинецькі (нині Гаї-Шевченківські) на Тернопільщині. Четверо повстанців (у тому числі командир військової округи «Лисоня» УПА-Захід «Бондаренко») змогли прорватися. Загинула друкарка штабу Теодозія Пійдгайна – «Дарка», яка прикривала відхід і знищила військового.

Спецгрупа МВС і рота полку внутрішніх військ оточили хату-криївку сотні «Стріла» УПА-Захід у селі Долішній Угринів на Станіславщині. 6 повстанців, у тому числі командир сотні Микола Катамай – «Причепа», відбили чотири атаки, знищили представника райкому КП(б)У і 13 військових.

Чота сотні «Журавлі» УПА-Захід у селі Кадобна на Станіславщині знищила трьох військових МВС, ще одного поранила.

У селі Ригачів на Дрогобиччині підпільники знищили дільничного МВС.

У райцентрі Самбір на Дрогобиччині підпільники знищили заступник голови міськради.

Відділ УПА, відбиваючи напад пошукової групи МВС у селі Тростянець на Станіславщині, знищив лейтенанта, сержанта і дільничного. У бою загинув один воїн УПА, троє прорвалися.

У селі Ригачів на Львівщині троє повстанців наскочили на загін МВС, знищили дільничного.

Пошукова група МВС захопила криївку в селі Мнишин на Рівненщині. Повстанці вчинили запеклий опір, знищили командира групи (майора), кулеметника і прорвалися без втрат.

Під час нападу на дільницю винищувального батальйону в селі Білоскірка на Тернопільщині повстанці знищили бійця батальйону.

Під час нападу в селі Воля Висоцька на Львівщині на сільраду, де містилася виборча дільниця, повстанці знищили голову сільради, пошкодили телефонний зв’язок і знищили агітаційний матеріал та обладнання для виборчих кабін.

У засідці біля села Липовець на Дрогобиччині повстанці захопили в полон другого секретаря райкому ЛКСМУ.

1948 рік На хуторах біля села Рясники на Рівненщині повстанці знищили двох військових МВС.

Неподалік села Лецівка на Станіславщині підпільники знищили двох військових МВС.

Двоє повстанців, оточених пошуковою групою МДБ у селі Ямівці на Чернівеччині, у перестрілці знищили військового і змогли прорватися.

У засідці в селі Сапова на Тернопільщині відділ повстанців (14 чоловік) знищив начальника райвідділу МДБ, оперуповноваженого і сержанта.

У селі П’ятничани на Дрогобиччині підпільники знищили сержанта МВС, що влаштував засідку.

У селі Берлоги на Станіславщині повстанці знищили двох військових і ще двох поранили.

У селі Дуліби на Дрогобиччині повстанці знищили капітана МВС і поранили двох військових.

Біля хутору Весела Гора Підгаєцького району ( Тернопільщина) група повстанців УПА вступила в бій з відділом МВС. На допомогу більшовикам прийшли відділи МВС з довколишніх сіл. Повстанці зайняли становища в долині біля с.Курдибаба, де були залишені фронтові окопи і відбивши наступ відступили вночі в ліси. Більшовики втратили в бою 45 вбитими.

Пошукова група МВС захопила криївку в селі Дуліби на Дрогобиччині. Повстанець, що перебував усередині, знищив одного військового, ще двох поранив.

У засідці на шляху біля села Вузлове (до 1946-го – Холоєв) на Львівщині повстанці знищили майора – начальника гарнізону МВС і рядового. Здобуто документи й зброю.

У селі Денисів на Тернопільщині підпільники знищили голову райвиконкому.

Відбиваючи напад пошукової групи МВС у селі Митків на Чернівеччині, повстанці знищили капітана і старшого сержанта.

Двоє повстанців були оточені пошуковою групою МВС у селі Бродок на Чернівеччині. Повстанці відмовилися здаватися, знищили військового, ще одного поранили.

У селі Ордів на Львівщині повстанці знищили слідчого райвідділу МВС і секретного агента.

Під час облави загону МВС у селі Новоселиця на Станіславщині повстанці знищили військового.

У селі Манаїв на Тернопільщині повстанці напали на конвой МВС. Знищено конвоїра, звільнено заарештованих.

Пошукова група МВС захопила криївку в селі Буцнів на Тернопільщині. Повстанець, що перебував усередині, знищив одного військового.

У селі Бочечки на Сумщині підпільники знищили старшого лейтенанта МДБ.

У селі Доброгостів на Дрогобиччині повстанці знищили військового МВС, ще одного поранили.

У селі Журів на Станіславщині повстанці знищили двох військових МВС.

У селі Коханівка на Тернопільщині повстанці знищили голову сільради.

Пошукова група МВС захопила криївку в селі Красне на Рівненщині. Двоє повстанців, що перебували всередині, відмовилися здаватися, знищили лейтенанта та сержанта.

Неподалік райцентру Рафалівка на Рівненщині повстанці знищили дільничного МВС і важко поранили начальника райвідділу МДБ.

У селі Вістова на Станіславщині повстанці знищили двох військових МВС, ще одного поранили.

У селі Ярушичі на Дрогобиччині повстанці знищили двох дільничних МВС.

Пошукові групи МВС захопили криївки в селах Соколець та Ігровиця на Тернопільщині. Двоє повстанців знищили одного військового, ще трьох поранили і прорвалися без втрат.

Вночі у селі Бискупичі Шляхетські (нині Соснина) на Волині знищили заступника голови сільради.

У селі Стронятин на Станіславщині підпільники знищили дільничного МВС.

У засідці на шляху біля села Муравиця на Рівненщині повстанці знищили заступника начальника райвідділу МВС і розігнали його охорону.

Повстанці атакували дільницю винищувального батальйону в селі Комарівка на Тернопільщині. Знищені голова сільради і 4 бійці батальйону.

1949 рік У селі Поруби на Львівщині підпільники знищили начальника винищувального батальйону.

Під час зіткнення з загоном МВС у селі Яківці на Тернопільщині повстанці знищили трьох військових, ще трьох поранено.

У селі Бунів на Львівщині повстанці знищили двох прикордонників, ще одного поранили.

У сутичці з загоном МВС у селі Лісовичі на Дрогобиччині повстанці знищили капітана і поранили рядового.

У селі Дорогів на Львівщині повстанці знищили трьох радянських активістів. Здобуто автомат, дві гвинтівки, три пістолета.

Під час нападу на дільницю винищувального батальйону в селі Судковичі на Дрогобиччині повстанці знищили бійця батальйону, решту роззброєно і розігнано. Здобуто озброєння і боєприпаси.

На Тернопільщині повстанці знищили начальника винищувального батальйону (він же голова колгоспу) в селі Присівці та спалили клуб і знищили кіноустановку в селі Білоголови.

Пошукова група МВС неподалік села Березовиця на Тернопільщині оточила трьох повстанців. У запеклому бою повстанці знищили 7 військових і застрелились останніми патронами.

Повстанці атакували дільницю винищувального батальйону в селі Боршнів на Станіславщині. Знищені дільничний МВС і кілька бійців батальйону.

У селі Черниця на Львівщині повстанці знищили капітана міліції.

У сутичці з загоном винищувального батальйону в селі Коростів на Рівненщині повстанці знищили одного бійця, ще одного поранили. Здобуто автомат, гвинтівку, патрони.

У селі Старий Яжів на Львівщині повстанці знищили дільничного МВС і здобули автомат.

Раптовим нападом на загін МВС, що проводив облаву у селі Танява на Станіславщині двоє повстанців знищили двох військових і розігнали решту.

У райцентрі Калуш на Станіславщині підпільники знищили бійця винищувального батальйону.

У райцентрі Острог на Рівненщині підпільники знищили радянського активіста.

У селі Борбин на Рівненщині повстанці знищили трьох кандидатів у засідателі народного суду, що приїхали із Східної України.

Декілька повстанців були оточені опергрупою МВС у селі Тучапи на Львівщині, у перестрілці знищили двох військових та одного поранили, після чого, не маючи шансів на прорив, застрелилися.

У селі Завій на Станіславщині повстанці знищили двох військових МВС.

Відділ ОУН атакував дільницю винищувального батальйону в селі Верхів на Рівненщині. Знищений начальник батальйону, особовий склад роззброєно і розігнано, здобуто озброєння на патрони.

1951 рік Через зраду пошукова група МДБ захопила криївку біля села Куликовичі на Волині. Командир кущової боївки ОУН Яків Лисий – «Павло» знищив оперативника і, не маючи шансів на порятунок, застрелився.

У селі Стронятин на Львівщині повстанці знищили дільничного МВС.

[warsc-commynistsupa]

Втрати авіації СРСР в боях з УПА.

Найчастіше авіацію проти загонів УПА використовувалася протягом 1944-1945 рр., тобто коли діяли великі повстанські загони.

Авіація використовувалася і з розвідувальною метою, і безпосередньо зі збройною, а також пропагандистською. Тобто коли виявлявся відділ, то могли повідомити наземні підрозділи, щоб взяти в кільце і знищити. Залучали авіацію для розкидування листівок пропагандистського характеру – із закликами виходити з підпілля. А також авіацію використовували для скидання бомб або вівся обстріл з кулеметів.

Згідно із наявними документами, вперше радянські силовики використали авіацію проти УПА 31 березня 1944 року. 127-ий прикордонний полк військ з охорони тилу 2-го Білоруського фронту за підтримки групи літаків 661-го бомбардувального полку під час прочісування лісу у районі озера Безіменне Маневицького району Волинської області виявив табір повстанців. У результаті бою загинули четверо українських бійців, двох затримано.

У період з 1944 по 1946 рік на теренах Західної України бійцями УПА було знищено понад два десятки радянських літаків. Щонайменше бійці УПА знищили 23 комуністичних літака, це тільки ті дані де було підверджено втрату літаків, але цифри втрат літаків можуть бути набагато більші. Найчастіше повстанці знищували літаки на землі – пробивали баки з пальним і підпалювали.

2 травня 1944 року. У двох кілометрах від села Тутовичі Сарненського району Рівненської області У-2 (По-2) здійснив вимушену посадку. Вночі невідомі спалили його.

8 травня 1944 року. Біля селі Синельникова (так у документі, очевидно, назва перекручена) Кам’янець-Подільської області повстанці збили літак У-2 (По-2), який пілотував лейтенант Гладков (був поранений та відправлений у лікарню).

28 травня 1944 року. На території Корецького району Рівненської області, біля села Бабино, зробив вимушену посадку радянський літак-винищувач. Того ж дня до нього підійшли повстанці, які вбили пілота і спалили літак.

31 травня 1944 року. У районі Славути Кам’янець-Подільської області повстанці збили літак У-2 (По-2).

12 липня 1944 року. У районі села Красноволя Волинської області повстанці збили поштовий літак, він та кореспонденція згоріли, пілот залишився неушкодженим

6 серпня 1944 року. У районі села Новосілки Яворівського району Львівської області повстанці збили літак У-2 (По-2), у якому перебували два капітани ЧА (обидва загинули)

12 серпня 1944 року. Біля міста Рава-Руська (у районі села Майдан) Львівської області повстанці знищили радянський літак, який зробив вимушену посадку посеред поля. Старшого лейтенанта Михайла Лиховида і механіка Абрама Краснянського вбили, а механік Семен Фонкевич пропав безвісти. Згодом цю історію підхопила радянська пропаганда, додаючи до неї нові і нові деталі.

29 серпня 1944 року. За 12 км від Дрогобича група УПА кулеметним вогнем збила літак У-2 (По-2) 8-ої повітряної армії. Загинули підполковник Микола Поляков і пілот.

12-19 вересня 1944 року. В Чорному лісі – Болохівські ліси – Перегінські ліси Станіславської області було збито літак, а пілота Олександра Придачина захоплено в полон.

5 жовтня 1944 року. Об 11.30 лейтенант Кузьма Петров та інженер молодший лейтенант Колесов літаком У-2 (По-2) вилетіли із аеродрому Гординя за маршрутом Гординя-Рудки-Комарно-Грушів. Мета польоту – виявлення групи УПА (600 осіб) у районі Комарно. Однак літак не повернувся, тому старший оперуповноважений ОКРО НКО СМЕРШ капітан Міхєєв припускав, що його могли збити повстанці.

21-28 жовтня 1944 року. Біля Войнилова Станіславської області повстанці збили літак. Це сталося під час рейду сотні «Гамалії», метою якого було звільнити 80 осіб, утримуваних НКВС у костелі Войнилова.

3 грудня 1944 року. Підпільники спалили літак, який зробив вимушену посадку у районі села Загір’я Заложцівського району Тернопільської області.

13 грудня 1944 року. У селі Витків Львівської області підпільники збили і спалили один літак.

24 січня 1945 року. Біля села Селище Камінь-Каширського району у повітрі загорівся та здійснив вимушену посадку літак-винищувач «Як-3»; він був спалений, його пілот захоплений повстанцями.

8 лютого 1945 року. Повстанці спалили літак, який здійснив вимушену посадку у районі Бакоржин Рівненської області.

14 березня 1945 року. В районі села Добринів Рогатинського району повстанці підбили літак У-2 (По-2) військової частини 54-ої авіаційної дивізії. Пілота забрали, сам літак силовики знайшли, він мав кілька пробоїн. Відділ, який здійснив цю акцію, встановити не вдалося.

29 квітня 1945 року. Відділ УПА (чисельністю 30-40 осіб) недалеко від села Радванці Пустомитівського району Львівської області помітив літак У-2 (По-2) (належав військовій частині №29702, 8-ВА 4-го Українського фронту), біля якого перебував старший сержант Федір Мироненко (працівник штабу) та разом із ним прилетів гвардії майор Олексій Старченко. Мироненка було вбито, а літак підпалено.

22 червня 1945 року. Підпільниками був підбитий і спалений після вимушеної посадки літак У-2 (По-2) біля села Войнилів Станіславської області.

27 вересня 1945 року. У селі Городилів Золочівського району Львівської області спалений літак і вбитий вартовий молодший сержант Журавель.

14 жовтня 1945 року. Помічник начальника адміністративно-господарського відділу авіакорпусу старшина Шмідський і пілот 40-ої авіаескадрильї старшина Труфанов здійснили вимушену посадку літака У-2 (По-2) у районі села Хітар Славського району Дрогобицької області. Старшина Шмідський віз 40 тисяч рублів і 832 тисячі чеських крон для видачі зарплати військовослужбовцям у Мукачево. Після посадки Труфанов і Шмідський, взявши із собою гроші, пішли у село, але через 30 хвилин повернулись до літака у супроводі двох учительок. За 40-50 метрів від літака вони були обстріляні зі всіх боків бійцями УПА. Старшина Шмідський потрапив у полон, а Труфанов зумів втекти і повідомив про те, що трапилося. Після цього була направлена рота військовослужбовців, яка виявила спалений літак.

2 листопада 1945 року. Три повстанці, які поверталися із села Загвіздя Станіславської області, натрапили на літак-розвідник, що мав летіти до Станіслава. Однак пілоти забрали з нього всі важливі речі та пішли пішки. Повстанці, пробивши бак з пальним, спалили літак.

12 травня 1946 року. Стрільці підвідділу 473 «Грузина» обстріляли літак, який впав на Закарпатті у селі Верецьке. Втрати – один убитий, один поранений.

Ще один відомий випадок знищення радянського літака бійцями УПА стався 23 березня 1945 року біля села Словіта Глинянського району, що в 40 кілометрах від Львова. Транспортний літак Бостон-20 повертався з Кіровограда. На борту знаходилося шестеро осіб: пілот майор Віктор Тарасов, штурман Михайло Жариков, стрілець-радист Василь Трифонов, диспетчер Георгій Павлов, авіамеханік Михайло Рухлєв та підполковник Дмитро Ситарчик, який на той момент вже був комісований. Всі шестеро комуністів, були знищені.

[warsc-commynistsupa]

Продовження бойових дій УПА

12.01.1945 р. підрозділ УПА чисельністю до 200 бійців здійснив резонансний напад на районний центр м.Городницю Житомирської області, де були спалені приміщення райкому партії, райвідділів НКВД і НКГБ.

Акцію в місті місцева оунівська мережа розпочала планувати в 1944 році. В середині листопада 1944 року члени оунівської мережі Людв��пільського району Рівненської області здійснили напад на склад і магазин райспоживспілки у Городниці. Уже під час обговорення результатів цієї диверсії в будинку голови сільської ради с. Більчаки і члена запілля ОУН(Б) Охріма Яремчука один із місцевих упівців, уродженець цього ж села Микола Наумович Шекель, висловив думку про можливість і потребу масштабнішого нападу на цей райцентр.

Метою нападу , окрім здобуття зброї, продуктів харчування і завдання збитків радянській владі, полягала у засвідченні активної присутності українських націоналістів на Житомирщині.

Впевненість оунівської мережі Людвипільського району в можливості подібного роду акції мала декілька підстав, адже оунівці підтримували зв’язок із начальником Городницького райвідділу НКГБ капітаном Іваном Сєдим. Детальний опис цієї взаємодії, вже, напевно, залишиться нез’ясованим. За свідченнями самих оунівців капітан І. Сєдий надавав їм інформацію про пересування і наявність військових підрозділів у Городниці, сприяв викраденню декількох корів і коней та, навіть, допоміг отримати 6 гвинтівок.

Житель Городниці поляк Казимир Целецький, який понад рік переховувався від мобілізації до Червоної армії, на початку 1945 року встановив зв’язок із підпіллям ОУН(б) Людвипільського району. Його дружина полька Розалія Целецька і місцева мешканка Зоя Шекель були інформаторами оунівців. На початку 1945 року вони повідомили Миколі Наумовичу Шекелю, що військових підрозділів у містечку немає, і з’ясували, де мешкають начальник райвідділу НКВД Лобанов та райвоєнком Філімонов.

Напад на Городницю здійснила сотня "Чорні гайдамаки" під командуванням "Карпенка", він, нібито, походив із східних областей України, так само багато «східняків» було у самій сотні. Особовий склад цього формування нараховував близько 120–130 упівців, з яких було 5 вершників-розвідників. На озброєнні сотні «Чорних Гайдамаків» перебувало 8–9 німецьких ручних кулеметів, 2 ручних кулемети Дегтярьова, 80–90 автоматів ППШ, 15 гвинтівок; була також санітарна підвода.

При підході до містечка командир підрозділу відправив одного упівця разом із Казимиром Целецьким і Миколою Шекелем верхи на конях здійснити розвідку в містечку. Вони прибули до Розалії Целецької, щоб з’ясувати у неї все необхідне. Отримавши ще раз запевнення у відсутності військових частин біля райцентру, вони повернулися до сотні, яка розташувалась на підступах Городниці.

Всього під час нападу з радянського боку втрати склали 6 осіб , спалені приміщення райкому партії, райвідділів НКВД і НКГБ.

Із камери попереднього утримання затриманих Городницького райвідділу НКВД упівці звільнили 11 осіб, 5 чоловікам видали зброю і забрали із собою. Із захопленого райвідд��лу НКВД забрали 15 гвинтівок, 2 ручних кулемети, 5 автоматів і 500 штук патронів. Також була спалена вся наявна документація, забрана друкарська машинка. Зброя була забрана і з приміщення Городницького військкомату: 9 гвинтівок, 3 автомати, 1 ручний кулемет.

Наступного дня, 13 січня, сотник «Карпенко» викликав до себе на постій підрайонного військового коменданта І. Мельника («Омелька») і передав йому на зберігання 29 гвинтівок, 1 кулемет, 15 кг цукру, 15 кг сухофруктів та 10 м шкіряного пасу.

Загальний обсяг завданих збитків визначався сумою 1.5 мільйонів рублів.

05.03.1950 року в бою з Романом Шухевичом був ліквідований Начальник 3-го відділення 4-го відділу управління 2-Н МГБ УРСР майор А.О.Ревенко.

24.04.1945 було ліквідовано начальника Заложцівського районного відділу НКВД Тернопільської області старшого лейтинанта Петра Кериченка.

21.05.1949 року пятеро вояків УПА під командуванням "Кузьми" на дорозі між селами Головецьке — Гвоздець Стрілківського району Дрогобицької області із засідки ліквідували підполковника Омеляна Колодяжного - начальника 5-го (оперативного) відділу Управління МГБ Дрогобицької області.

На відстані одного кілометра від с. Головецько Стрілківського р-ну по автомашині “Вілліс” повстанці, які перебували у засідці на схилі крутої гори (30 м. від дороги), відкрили кулеметний і автоматний вогонь, у результаті чого Омеляна Колодяжного було вбито. Самі підпільники писали, що засідку зорганізував старший вістун “Кузьма”, впродовж двох днів (20–21 травня), попри облави, які відбувалися у райцентрі Стрілки, пролежав у болоті (навіть під час проливної зливи), очікуючи на автомобіль підполковника МГБ.

У відповідь на цю збройну акцію радянські органи виселили в Сибір більше 400 осіб із сусідніх сіл.

Із повстанського звіту :

....Засідка на підполковника МҐБ Колодяжного з Дрогобича

Дня 21.V.1949 р. о год. 19:20 друга група підвідділу під командою ст. віст. „Кузьми", зробила засідку на старшин МҐБ з області, що верталися з облави при гостинці між с. Головецьке — Гвоздець.

Опис засідки:

Завзятий ст. вістун. "Кузьма" виконав даний йому наказ з повною посвятою. Він через цілий день 20-го і 21-го, не зважаючи на ворожі облави і на засідку, яка відбулася в райцентрі, лежить в болоті під час великого дощу, ожидаючи легкої автомашини.

Точно о год. 19:20, над’їхала таксівка, а в ній 5 офіцерів і рядовий шофер. Не зважаючи на те, що кругом був присутній ворог, "Кузьма" відкриває вогонь по таксівці, відтак зривається і біжить наступом на таксівку.

Тут на місці кул. ст. вістун "Тигрис" чергою з "дехтяра" вбиває підполковника Колодяжного, а інші вбивають одного майора, одного капітана, одного лейтенанта, одного старшого лейтенанта і рядового шофера. Три перші упали біля машини, а три останні вибігли в жита. Від ран повмирали заки ще прийшла поміч.

Тут забирають здобуту зброю, важливі документи МҐБ, спалюють автомашину і відступають.

Ворожі втрати: 6 убитих, між ними підполковник Колодяжний з Дрогобича, а документи інших старшин не знайдено, бо їх вони біля себе не мали.

Здобуто: 1 кулемет — "Дехтяр", 2 ППШ, 1 ППС, 1 кріс, 2 пістолі „токар", амуніцію, ґранати, 1 торбу з документами підполковника Колодяжного. Вистріляно амуніції: 70 шт. крісової російської, 120 до ППШ. У нас втрат не було. Ворожі сили 6, наші — 5 людей. В засідці відзначився ст. віст. „Кузьма", ст. віст. „Тигрис" і ст. віст. „Ослава". Ця друга засідка ще більше викликала у ворога паніку, а між українським населенням і повстанцями великий підйом і радісний настрій.

(Літопис УПА т.18 с.199-200)

Із радянської книги "Безопасность Родины храня" :

…С польской стороны советскую границу перешла большая группа оуновцев из банды Черняка. По поступившим данным, они продвигались к селу Головацкое в надежде запастись там продовольствием. Через час небольшой отряд чекистов на двух грузовиках (Колодяжный с тремя бойцами и шофером ехала в «газике») углубился в лес неподалеку от села.

Был май. Деревья еще только примеряли зеленое убранство. Но уже благоухали лесные цветы, пели птицы. — Красота-то какая! — воскликнул Колодяжный, оглядываясь вокруг. — И не верится, что где-то рядом бродят лютые звери, — промолвил, словно продолжая его размышления, шофер, остановив «газик» по сигналу начальника. Подошли разведчики. Они доложили, что в Головацком бандитов еще нет. — Ну что ж, — сказал Колодяжный. — Необходимо предупредить людей.

Весть о приближении банды разнеслась по селу мгновенно. Люди прятались в погребах, сараях. Колодяжный же решил предпринять ложный маневр: оставить село, мол, поиски банды переносятся в другой район, а вечером снова нагрянуть сюда. Был уверен, что к этому времени бандиты обязательно заявятся в Головацкое. Грузовики с бойцами двинулись в обратный путь.

Тронулся за ними и командирский «газик». Но тут какой-то человек с крыльца сельсовета позвал Колодяжного: — Товарищ подполковник, вас к телефону. Емельян Павлович вошел в дом, взял телефонную трубку. Она молчала. «Эге, да это какая-то шутка!» — подумал и оглянулся. Но человека, позвавшего его к телефону, и след простыл. Пожав плечами, Колодяжный сел в «газик» и приказал шоферу догонять ушедшие вперед грузовики. Но не успела их машина выехать за околицу, как вдруг за крутым поворотом проселочной дороги из зарослей орешника по «газику» ударил град пуль.

Трое бойцов были убиты сразу же. Из засады выскочили бандеровцы и со злобным ликованием навалились на тяжелораненого подполковника. — Это Колодяжный! — раздался чей-то выкрик, и бандиты отпрянули от машины. Они боялись его даже теперь, когда у него были прострелены грудь и рука. — Сволочи! Все равно вам скоро конец! — прохрипел он, захлебнувшись кровью. Это были последние слова Емельяна Павловича....

...Как-то Павла Емельяновича пригласили преподаватели и учащиеся Стрелковской школы-интерната, что в Старосамборском районе. Ее пионерская дружина носит имя Е. П. Колодяжного.

На встрече ребята сказали, что в тот год, когда погиб отважный чекист, их еще не было на свете, но они знают, что свою жизнь он отдал за их счастье. Потому и благодарны ему — человеку, память о котором сохранят навсегда. Да, Емельян Павлович оставил глубокий след в сердцах людей, среди которых жил, работал, вместе с которыми и ради которых воевал.

В Дрогобыче, на доме, где жил Колодяжный-старший, — мемориальная доска. Его многочисленные награды — орден Ленина, два ордена Красного Знамени, орден Красной Звезды, медали — хранятся в музее..

13.05.1945 року між селами Біличі і Стрільбичі Старосамбірського району Львівської (в той час - Дрогобицької) області підрозділом УПА було здійснено резонансну акцію - розгромлено групу радянсько-партійного активу Старосамбірського району.

Одна з радянських газет так описувала цю подію :

«...Свято шанують радянські люди пам’ять 26 бакинських комісарів, що загинули за владу Рад пам’ятного 1918 року. Та є свої герої-комісари і на західноукраїнських землях.

Двадцять шість партійних і радянських активістів районного центру Старий Самбір – 26 прикарпатських комісарів, як їх називають сьогодні – виїхали літнього дня для агітаційно-масової роботи у села району і дорогою, із засідки, були по-злодійському вбиті бандерівцями.

Ось імена патріотів: перший секретар райкому партії В. К. Нудьга, жінорг райкому В. Ф. Шаульська, вчительки Т. С. Вов’янко, Т. І. Кужель, завідуючий відділом соціального забезпечення інвалід Вітчизняної війни М. Т. Романцов...»

Спеціальне донесення секретаря Дрогобицького обкому КП(б)У С. Олексенка секретаревi ЦК КП(б)У М. Хрущеву про знищення підрозділом УПА радянсько-партійного активу Старосамбiрського району

КОМУНİСТИЧНА ПАРТİЯ (бiльшовикiв) УКРАÏНИ ДРОГОБИЧСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ КОМİТЕТ

«14» мая 1945 р.

№ 00599

Секретарю ЦК КП(б)У

Товарищу Н. С. ХРУЩЕВУ

СПЕЦИАЛЬНОЕ ДОНЕСЕНИЕ

13-го мая 1945 года, в 6 часов вечера, на дороге между селами Биличи и Стрельбичи, Старо-Самборского района, попав на засаду банды украинско-немецких националистов, погибли:

1. НУДЬГА Василий Кондратьевич — 1-й секретарь РК КП(б)У

2. ОРЕЛ Иван Иванович — зав. отд. агитации пропаганды РК КП(б)У

3. РОМАНЕНКО Вера Антоновна — зав. парткабинетом РК КП(б)У

4. ШОУЛЬСКАЯ Валентина Федоровна — женорг РК КП(б)У

5. ЗИРЧЕНКО Неонила Ивановна — пом. секретаря РК КП(б)У

6. РОМАНЦОВ Михаил Терентьевич — зав. райсобезом

7. ДРИЖЕРУК Татьяна Сидоровна — зав. сектором кадров райисполкома

8. СТЕПАНОВ Павел Лукич — райпрокурор

9. СОСНОВЦЕВ Василий Герасимович — пом. оперуполномоченного райотдела НКГБ

10. АВДЕЕВ Михаил Пе��рович — оперуполномоченный райотдела НКГБ

11. БОХАН Николай Иванович — вахтер НКГБ

12. ЗАЛИМСКИЙ Павел Осипович – участ. уполномоченный райотдела НКВД

13. ЛУКИН Иван Федорович — оперуполномоченный НКВД

14. ДУБРОВСКИЙ Николай Константинович — участковый уполномоченный НКВД

15. РАССАДИН Алексей Петрович — оперуполномоченный ББ НКВД

16. ЗУЕВ Валентин Васильевич — сын начальника РО НКВД

17. ДУДУКАЛО Федор Иванович — лейтенант райвоенкомата

18. ВОЛОХ Николай Афанасьевич — деловод райвоенкомата

19. ХМЫЗ Евдоким Иванович — сержант райвоенкомата

20. РЯБОВА Татьяна Ивановна — лит. работник редакции

21. КУЖЕЛЬ Татьяна Ивановна — учительница СШ Ст. Самбор

22. ВОВЯНКО Таисия Степановна — учительница СШ Ст. Самбор

23. КОНОВАЛОВ Петр Никитович — директор маслозавода

24. КИРИЧЕНКО Демьян Иванович — уч. уполномоченный НКВД

25. КИТ Федор Петрович — конюх прокуратуры

26. ПЕКУР Василий Александрович — конюх райфинотдела.

Из общего числа погибло: коммунистов — 7 человек, комсомольцев — 6 человек, женщин 7 чел., приехавших из восточных областей 25 чел., один — местный.

Погибли при таких обстоятельствах:

Секретарь райкома КП(б)У тов. НУДЬГА, зная, что в лесах возле сел Биличи и Стрельбичи находится боевка — около 30 человек,— организовал группу партийно-советского актива в количестве 37 человек для выезда в эти села по проведению массовой работы по займу.

Группа взяла с собой 4 пулемета, около 15 автоматов и 15 винтовок, гранаты и т. д. и на б подводах в 12 часов дня 13-го мая выехали в село Стрельбичи. Когда приехали в Стрельбичи, люди еще были в церкви. Тогда тов. НУДЬГА дал задание председателю сельского совета, чтобы он собрал на 6-ть часов вечера собрание, а сами уехали дальше в горы, в соседнее село Биличи.

В Биличах тоже еще было богослужение в церкви, поэтому они подождали и, когда народ вышел с церкви, начали собирать собрание. На собрание, по сути, никто не явился — явилось около 30 человек. С этими людьми они провели собрание, собрали наличными свыше 200 рубл. денег и начали собираться уезжать.

Непонятно почему, тов. НУДЬГЕ захотелось ехать дальше в горы, в село Волошине, и поэтому он предложил председателю сельского совета дать дополнительно одну подводу. Председатель сельсовета ответил ему, что подводы он не даст потому, что он жалеет своих людей.

Тов. НУДЬГА ему ответил — «Значит, ты крестьян жалеешь, а нас нет»; председатель сельсовета ответил ему, что он жалеет и их и советует сегодня туда не ехать.

Присутствующие из группы слышали этот разговор и стали предлагать тов. НУДЬГЕ ехать обратно в село Стрельбичи, уже, мол, половина шестого, а там же на 6 часов назначено собрание. Решили ехать обратно. Многие обедали в селе Биличи и, вероятно, с водкой.

Из 3-х, кого я видел, что остались в живых,— один сказал, что во время обеда в селе Биличи пили, а два говорят, что не обедали и в хатах не были и не видели, чтобы пили.

Выехав за село, ехали на 6-ти подводах скученно и пели песни.

Когда они подъехали к лесу, на них обрушился перекрестный огонь — основной слева с горы и поддерживающий по тем, что удирали рекой справа,— вдоль реки.

Место такое, что при том состоянии, как они ехали,— принять бой не было возможности.

Только с передних подвод, когда от огня лошади немного унесли (пока не были побиты лошади), некоторым удалось бежать. Видно, удирало много, но место засады такое выгодное, что банда, поставив 2—3 пулемета на горках,— большинство тех, что удирали,— скосила. Многие сопротивлялись, но запасы патронов и пулеметы были на возах, отстреливались только до тех пор, пока выстреляли из обойм.

Через несколько минут банда выскочила на дорогу и достреливала в упор. По ранам видно, что несколько человек себя застрелили и подорвались на гранатах. Банда забрала все оружие, а у некоторых и документы, и немедленно ушла. Причем председатель райисполкома тов. ШЕЙКО и инструктор райисполкома притворились убитыми, перележали осмотр и остались живы.

Кроме этих двоих, с поля боя удрало 9 человек, из них два раненых: народный судья и машинистка РК КП(б)У.

Об этом месте, как опасном, знали почти все ехавшие.

Обстрелы в этом месте были уже неоднократно.

Из расспросов тех, что остались в живых, я сделал вывод, что погубила преступная беспечность и то, что некоторые были после обеда с рюмкой водки, и то, что взяли с собой очень много молодых женщин, которые абсолютно не нужны были ни для массовой работы, а тем более для боя.

Выезд в эти села был не организован и не продуман. Если опасные села, то зачем брать 9 женщин, когда можно было взять вместо них отделение или взвод бойцов — в райцентре дислоцируется рота внутренних войск НКВД.

Приехав в с. Биличи группой в 37 человек, и не обеспечили не то массовой работы, а даже собрать людей не сумели. Получается, не серьезный выезд для серьезных дел, а какая-то воскресная вылазка. Кто организовал засаду?

Днями в районе был убит самборский окружной проводник — ЧЕРНЫЙ. Его боевка СБ искала случая отомстить за убийство своего проводника. Этот случай и подоспел. Помогли боевке ОУНовцы из с. Стрельбичи во главе с председателем сельсовета. Еще в апреле тов. САБУРОВ проводил в районах крупную операцию.

Приехав из операции, он мне рассказал, что в селе Стрельбичи председатель сельсовета — отец двух бандитов,— одного уже выявили, а другой в банде.

Я тогда же предложил тов. НУДЬГЕ немедленно убрать такого председателя. Больше того, в своем решении бюро обкома КП(б)У от 29 апреля с. г. по вопросу о привлечении к ответственности бандпособников на селе, было приведено как пример, что в селе Стрельбичи до последнего времени сидел предсельсовета — отец двух бандитов.

Тов. НУДЬГА ничего не сделал с председателем сельсовета, и он сидел на своем месте. Этому-то председателю тов. НУДЬГА и заказал собрать собрание на 6-ть часов, а мы, мол, к этому времени вернемся из с. Биличи.

У председателя сельсовета было достаточно времени передать боевке о движении группы райактива; что это было сделано в отместку за Черного, говорят данные агентуры за 14 мая. Некоторые агенты говорят, что в с. Стрельбичи имеются разговоры, что это сделано «хлеб за соль».

Жаль людей, многие погибли без толку. Мы стянули в Старый Самбор достаточное количество войск, чтобы найти я уничтожить боевку и поднять всех связанных с бандитами и оказывающих им содействие.

Секретарь Дрогобычского обкома КП(б)У

С. Олексенко

09.05.1951 року в с. Лисівка Корнинського (тепер Попільнянського) району Житомирської області опертивно-військова група Житомирського обласного управління МГБ чисельністю 18 осіб оточила будинок місцевого жителя, де перебувало двоє повстанців Сильвестр Примак - "Бутько" та Григорій Утченко - "Остап" , в ході бою будинок загорівся, повстанці пішли на прорив , Григорій Утченко - "Остап" зумів вирватися, Сильвестр Примак - "Бутько" загинув, але зумів застрелити начальника Радомишльського райвідділу МГБ Івана Кезова.

Сильвестр Примак - "Бутько" - 1924 року народження, уродженець Костопіль Рівненської області, в рядах УПА із 1943 року , із 1945 року діяв у східних областях України. Степан Янишевський - "Далекий" згадував про нього так:

“… грамотний, здібний, багато читає, чудово вивчив історію ВКП(б), “Капітал” Маркса, успішно студіює праці класиків марксизму-ленінізму, … часто виступав на націоналістичних мітингах, скромний, скупий, гарний конспіратор, здатний знаходити безпечні місця для перебування.

Прикмети: “вище середнього зросту, худий брюнет, одягнений у цивільний костюм, голова маленька, видовжене обличчя, одна губа розрізана”. У 1946 його родину було вислано в Іркутську область РСФСР.

Інформація про даний бій серед інших потрапила в постанову ЦК КП(б)У "О некоторых фактах провала чекистско-войсковых операций, проводимых органами МГБ"

Постановление Политбюро ЦК КП(б)У

"О некоторых фактах провала чекистско-войсковых операций, проводимых органами МГБ"

№ 78/ 9 24 августа 1951 г.

ЦК КП(б)У отмечает, что Министерство Госбезопасности УССР и его органы на местах плохо организуют подготовку многих чекистско-войсковых операций и проваливают их. Отдельные чекистско-войсковые операции, проводимые даже некоторыми руководящими работниками МГБ УССР и начальниками областных управлений МГБ не дали положительных результатов и были провалены.

Операция по захвату бандита, проведенная в феврале с.г. группой работников в 22 человека, которой руководили начальник Винницкого областного управления МГБ т. Касаткин К.Н. и заместитель начальника управления МГБ УССР т. Шорубалко А.К., была провалена, а бандит, ранив четырех человек, скрылся.

В Корнинском районе Житомирской области в мае с.г. начальник областного управления МГБ т. Марковский К.М., возглавляя оперативную группу в количестве 18 человек, допустил растеряность и не обеспечил проведение операции по задержанию двух бандитов, находившихся в доме, окруженном оперативной группой, в результате чего бандиты подожгли дом колхозника, убили начальника Радомышльского райотделения МГБ т.Кезова, и один из бандитов скрылся.

Начальником Киевского областного управления МГБ тов. Бондаренко в июле с.г. безответственно и оперативно неграмотно была организована и проведена операция в Ставищанском и Володарском районах по задержанию двух бандитов, которые убили четырех оперативных работников и одного ранили.

В селе Судобичи Вербского района, Ровенской области днем 9 июня с.г. оперативная группа в количестве 12 человек, получив сообщение о находящхся в сарае колхозника спящих бандитах, плохо организовала захват их и в результате проявленной трусости три бандита, убив начальника райотдела МГБ т.Кутицына, тяжело ранив его заместителя т.Милова и сержанта Соколова, скрылись.

В Лисецком районе Станиславской области в селах Ивановка, Тысменчаны, Братковцы и Хомяки за период с 26 по 29 марта бандитами совершено 5 террористических актов. Находившаяся в этих селах оперативная группа райотдела МГБ бездействовала, никаких мер по уничтожению бандитов не приняла. Подобные факты провала операций не единичны..

Із спогадів ветерана КГБ Георгія Саннікова :

...Случаи с Селивановым были крайне интересными. Вот один из них. Как-то летом 1950 года спецподразделение МГБ в составе роты с несколькими собаками обнаружило группу оуновцев из 4 человек и стало их преследовать.

Оуновцы сначала перестреляли собак, а потом, чувствуя, что от погони им не уйти, заскочили в одну из хат попавшегося по дороге хутора и дали бой. Дело было к вечеру, надо им было выиграть время и потом попытаться к ночи прорваться.

Долго гремели выстрелы на хуторе. Оуновцев было четверо, а огонь велся с семи точек. Ничего не мог поначалу понять Селиванов. И все выяснилось только спустя пару часов, когда у оборонявшихся кончились патроны и гранаты.

Солдаты ворвались в хату, где несколько человек было ранено выстрелами из пистолета четырнадцатилетним подростком, лежавшим у окна с перебитыми пулями ногами. Рядом с ним был автомат с пустым диском.

Это был последний живой из находившихся там людей. Кроме четверых оуновцев из обнаруженных в хате после боя еще трех автоматов стреляли пожилая женщина, ее дочь и сын-подросток, оставшийся в живых.

Вот почему автоматная стрельба велась одновременно с семи точек. В этом бою Селиванов потерял восемь солдат. Было несколько человек тяжело раненых. Ослепленный яростью майор вытащил мальчишку на улицу и расстрелял его здесь же, у хаты.

Из органов был уволен. Долгое время находился под следствием. Ему удалось доказать свою невиновность – шел бой, рота понесла большие потери. Было доказано, что стреляли не только оуновцы, но и хозяева хаты.

Мальчик-подросток в данном случае тоже участвовал в бою и, даже сам раненый, на глазах у Селиванова стрелял в его солдат и ранил нескольких. Селиванов был оправдан и восстановлен на работе.

25.11.1945 року повстанськими підрозділами було здійснено вдалий напад на райцентр Отинія Станіславської області - в ході нападу вдалося розгромити місцевий гарнізон та звільнити 41 арештованого із тюрми НКВД :

...25.11.1945 на ст. ОТЫНЯ совершено нападение банды численностью до 150 чел. в результате бандой освобождено из тюрьмы 41 задержанный и убит начальник 1-й части райвоенкомата.

Обстоятельства нападения : в 22.00 25.11.1945 на южной окраине ОТЫНЯ бандой был подожжен сарай. Из оставшихся 20 человек охраны местного районного НКВД , 15 человек было направлено к месту пожара. В это время бандиты напали на охрану тюрьмы и выпустили задержанных бандитов.

..На г.ОТЫНЯ производила нападение банда в составе сотен "Черного" , "Спартана" и "Богуна" общей численностью до 150 чел...

...В ночь на 25 ноября группа бандитов напала на районный центр Отыня. Обстрелу подверглись железнодорожная станция и райвоенкомат. Бандиты захватили железнодорожную станцию.

Старший лейтенант Родионов, начальник 1-й части райвоенкомата, пошёл на станцию, чтобы вызвать бронепоезд из г.Коломыя. Бандиты на станции убили Радионова, раздели его, захватили его кандидатскую карточку, пистолет и секретные документы.

Напад повстанців на підрозділ 24-ї бригади Внутрішніх Військ НКВД в с.Дермань на Рівненщині :

...30.12.1944 г. обоз 217 осб 24 сбр в количестве 19 подвод с охраной численостью 30 чел. под командой Врио Начальника КЕЧ батальона старшины Маркова следовал за дровами, при подходе к с.ДЕРМАНЬ бойцы из охраны обоза заметили группу военнослужащих на конях одетых в полевую форму КА , в шапках ушанках со звездочками , из-за своей доверчивости не насторожились и не приняли необходимых мер разведки продолжили следовать.

Втянувшись в с.ДЕРМАНЬ обоз подвергся интенсивному обстрелу бандитов.

В результате с нашей стороны было убито 8 чел. и ранено 3 чел. , убито 10 лошадей.

Бандиты забрали у убитых и раненых бойцов 6 винтовок, 3 карабина ,1 ППШ , 1 револьвер "НАГАН" и скрылись.

На фото - повстанці в радянській уніформі

Ліквідований бійцями "винищувального батальйону" за завданням підпілля ОУН працівник МВД УРСР Іван Медянкін, 1950 р. - із спогадів ветерана МГБ Павла Конончука :

...Был у меня очень хороший товарищ, Медянкин Иван Матвеевич, 24-го года рождения. Его убили 15 марта 1950-го года. Сволочи…

В 50-м он был участковым уполномоченным в селе Орихивчик (Орихівчик, Бродівський район Львівська область) Утром позвонил председатель сельского совета, сообщил, что в селе лежит труп. Но не сказал чей. Выехала опергруппа. Медянкин…

В то время при каждом селе были созданы группы общественного порядка, которые формировались из так называемых «ястребков».

И вот двое таких «ястребков», старший группы и один из его подчиненных, от бандитов получили задание убить участкового. Что характерно, один из них, сволочь, всю войну провоевал. Сержантом вернулся, имел награды. И связался с бандой. Они пришли к нему в караульное помещение. Уже было 11 часов вечера. Повели его ужинать. Он же им доверял, везде ходил с ними.

Суки! Сзади его, прямо с винтовки, в сердце. Партбилет пробило, удостоверение... Он упал, – выстрел слышала хозяйка, она потом нам рассказывала, – и закричал на них: «Ребята, да что ж вы делаете?» А они ему второй выстрел в челюсть – пуля выскочила через висок.

После того как они убили Медянкина, сбежали в лес. Но банда их не приняла. Им сказали: «Убейте еще одного участкового в другом селе, тогда поглядим».

- Эти «ястребки» чем закончили?

- Я ими сам занимался, лично. Через две недели зажали их в деревянном сарае у одного дядьки, на чердаке. Участковому поступили данные о том, что на чердак влезли два незнакомых человека. Тот быстренько сообщил в опергруппу. Мы тут же на машине приехали, обложили. Открываем дверь – тишина.

Собаково�� прошел под стенкой. Открыл следующую дверь, пустил собаку. Собака заблажила: «А-ву-ву-ву». Они начали стрелять по собаке. У тех «ястребков» была штатная винтовка, ППШ Медянкина и его пистолет. Обоих положили прямо через стенку. Чего там, одни доски. Два солдата подскочили, и с автоматов врезали на звук выстрелов. Наверху сразу все заглохло. Лестницу приставили, снова собака пошла вперед... Слышим – «Р-р-р-р», она их там рвет. Уже и выстрелов нет, и кровь сверху начала капать.

А Ваню Медянкина похоронили возле села Подкамень, Бродовского района. Просил я начальника райотдела: «Сделайте хоть какой-то обелиск ему». Так никто и не сделал. То, что мы тогда успели, положили плиту и высекли: «Медянкин И.М. погиб от рук бандитов ОУН», так и осталось.

Но надпись про ОУН уже сегодняшние националисты сбили, чтобы не видно было.

Із виступу командуючого 38-ю армією генерал-полковника Москаленка на зборах партійного активу Станіславської області, 12.01.1946 року

Враг коварен, товарищи. Вот недавно случай в Тернопольской области. Только то, что я Вам скажу должно быть известно только Вам.

Недалеко от областного центра Чортково есть местечко Тлусте. Под прикрытием 20 человек, приехали проводить предвыборную кампанию в село Бураковку. Проезд был через село Слобидка.

Предупредили, что мы обратно будем ехать через это село, проведем здесь собрание. В селе Бураковка их очень хорошо встретили. Провели собрание. Устроили им жилище, хороший обед, даже не исключена возможность, что с водочкой был обед и после зтого хорошего обеда, когда они выезжали из села Бураковки, сразу был обстрел бандитский из засады.

Все руководство, которое прибыло из района и все бойцы бьли уничтожены.

Оказалось, что половина села участвовала в собрании активно, а другая половина готовила в зто время нападение на окраине села, где они будут проезжать. Хуже всего то, что об зтом стало известно только через 2-3 дня, когда проезжающая машина или повозка обнаружила кучу трупов лежащих наших бойцов, офицеров и гражданских работников.

Ни командир корпуса, ни командир дивизии, ни обком, ни НКВД, ни облисполком ничего не знали.

Тут же стоял в Тлустом полк, летал туда член Военного Совета тов.Епишев - , ему тоже ничего не сказали, в результате обратные меры приняли, но безрезультатно. Видите, до чего может привести беспечность. Видимо, те люди, которые ехали, тоже говорили о бдительности, а на самом деле даже разведки не вислали.

Случай в 70 Станиславской дивизии в селе Глинивка Богородчанского района - в день расстановки гарнизона позавчера председатель сельсовета очень хорошо встретил наш гарнизон, , сам командование повел в хату, расположил, оказал «отеческую» заботу, причем сказал,

что меня инструктировал секретарь райкома партии и председатель райисполкома. Это правильно. Накануне их инструктировали как принять гарнизон, и он его принял. Потом Этот председатель в два часа ночи, в темноте, пробирается вдруг в расположение гарнизона.

Бойцы видят, что неизвестный человек, его за шиворот, там наверное неинтелигентно дали пинок по спине. Уполномоченннй НКВД, усльшав крик и шум, выбежал, видит, что председателя сельсовета бьют, допрашивают.

Он говорит — это наш человек, отпустите его. Его отпустили, но скажите — чего он лазил там в три часа ночи. Через 10 минут из 4 пулеметов бьш открыт огонь по дому, где расположился гарнизон.

В результате, уполномоченннй НКВД, который выскакивал в окно, был убит, два бойца было ранено и в результате оказалось, насколько мне докладывали, что председатель сельсовета был явным предателем и он навел банду на этих бойцов и офицеров.

Он же пришел ночью проверить, насколько они бдительны.

Анонімний лист про факти приховування вищим командуванням реальних показників радянських втрат в боротьбі проти УПА , надісланий групою офіцерів Прикарпатського військового округу до ЦК КП(б) України (осінь 1945 року) :

Когда-же кончится истребление наших лучших боевых товарищей бойцов и офицеров РККА в "братской" Прикарпатской Украине ? Каждый месяц Прикарпатский округ хоронит не менее 100 человек.

Почему не проводятся активные действия против оголделых "бендеров" ?

Почему допускается до того , что они уже имеют регулярные офицерские школы ? /между 1 и 2 перевалом по дороге на Ужгород/.

Ни на машинах , ни на поездах ехать небезопасно, единственно самолетом.

Все деревни и леса кишат этой заразой, которая состоит из дезертиров РККА, бывших полицаев, старост , германских фашистов, английских шпионов, и прикарпатских укринцев на 70%.

Почему не дан Указ Президиума Верховного Совета , что за каждого убитого офицера или солдата несет ответственность прилегающие на месте происшествия села и последние выселяются в глубокий Север ?

Почему не прочесываются все леса организовано окружениями ? Почему в таком осином гнезде оставили 30 % бойцов к штату мирного времени в ПрикВО ?

Разве за такое счастье мы воевали ? Чтобы нас по одиночке убивали каждый день.

Или Англии и США испугались, у себя в государстве не могут наладить порядок. Не думайте что это письмо бред сумасшедших или политически безграмотных людей.

ПРЕДУПРЕЖДАЕМ что если со стороны ЦИК ВКП(б) не будет принято мер к защите ни в чем не повинных бойцов, офицеров и русских людей и советских работников , то участниками бюро "по защите жизней русского народа" будет опубликовано и рассклеяно письмо ко всем трудяшимся РСФСР и других республик, о Вашем бездействии и гибели ни в чем не повинных от рук Прикарпатских бендер /и всей прочей сволочи включая/ и Английскую доставку боеприпасов.

На I.XI.1945 выразивши в гибели за 9 месяцев 2341 чел.

Кроме этого будем сжигать до тла те деревни где произошли убийства, или между деревнями. Хватит заниматся идеологией, это очень дорого нам обходится.

Агитировать можно людей но не мотерых бандитов.

Із повстанського звіту про бій 19.05.1946 р. проти підрозділу 28-го піхотного полку комуністичного Війська Польського :

...Дня 14 травня 1946 р. відділи "Ударник-2" і "Ударник-4" закватирували в с. Купна, звідкіля мали йти палити українські виселені села, заселені вже поляками. Провідник "Григір" мав прислати БСБ з 1 району та зв'язкових.

Відділи чекали на них 3 дні та вони не прийшли. Дня 19 травня 1946 р. відділи "Ударник-2" разом з вд. "Ударник-7" о год. 2 перейшли до ліса над с. Купна і там розтаборилися. Щоби в разі ворожого наскоку могли відділи прийняти оборону розложилися вони розстрільною в виді трикутника та виставили стійки та підслухи.

О год. 12 00 стійковий, який стояв від с. Гута Березка, завважив поляків, які підходили від Гута Березка, та вистрілив з кріса. Поляки йшли 3 роями. Плянували мабуть скок на село, бо думали, що відділи є в селі.

Наші стрільці підпустили їх на віддаль 20 м, та відчинили по них сильний огонь, та з окликом: "Слава!" подалися вперед. Тоді поляки залягли й відчинили кулеметний вогонь. Наші стрільці залягли, а тоді поляки почали наступати та кричали: "Не стжеляй, то свої", - але стрільці сильним вогнем спинили їх та знову почали наступ.

Ворог, коли побачив, що має втрати, почав панічно втікати, залишаючи на полі бою 6 вбитих. Після бою вд. "Ударник- 4" разом з бунчужним "Бісом" йшов на чоло відділу,

тоді з корчів, з віддалі 20 м, поляк, який там був заховався, одною чергою з ППШ поцілив в голову бунчужного "Біса" й вбив його.

Як опісля цивільна розвідка донесла була це випадівка з Бірчі в силі 150 вояків, з яких в часі бою 18 згинуло, 15 було ранених, а 25 не долучило до вд.

Вслід бою:

Ворожі втрати: 18 убитих (в тому 4 старшин), 15 ранених та 25 недолучило до вд.

Власні втрати: 1 вбитий (бунчужний вд. "Ударник-4" та 1 попав в полон.

Здобуто: 2 кріси, 2 ППШ та 250 шт. набоїв до важкого кулемета «Максима» (зброю від решти вбитих ворог забрав із собою).

(Літопис УПА том 33 с.340-341)

На фото - поховальна процесія в м.Перемишль на танках Т-34, вояків 28 піхотного полку Війська Польського, які загинули в бою 19.05.1946 року

Із свідчень Юліана Матвіїва - "Недобитого" про бої проти радянських сил на Прикарпатті восени 1944 р. - в одному з боїв 11.10.1944 р. підрозділом під його командуванням було вбито начальника Коршівського райвідділу НКВД старшого лейтенанта Кашіцина :

ПРОТОКОЛ ДОПРОСА

арестованного Матвиива Ю. Н.

гор. Станислав 30 мая 1952 г.

Матвиив Юлиан Николаевич, 1914 года рождения, уроженец с. Билявцы Бродского района Львовской области,с высшим юридическим образованием, беспартийный,до ареста проживал нелегально.

...Примерно 20 сентября 1944 г. по распоряжению «Сталя» я со всеми бандитами сотни, около 15-ти бандитов, вышел в рейд к р. Днестр в районе гор. Городенка, так как в это время в Жабьевском районе проходил фронт.

К моей сотне присоединился «Сталь», окружная боевка СБ «Дика» и несколько других оуновцев из Городенковского и Чернелицкого районов, которых «Сталь» брал с собой для организации там оуновской деятельности.

Всего к моей сотне присоединилось около 50 бандитов. Этой группой мы перешли фронт в тыл советских войск. 21 сентября 1944 г. руководитель Кутского районного «провода» ОУН Лазорек из с. Старые Куты под кличкой «Богдан» донес «Сталю» о том, что в с. Ростоки выехала автомашиной группа работников МГБ.

«Сталь» дал мне распоряжение ликвидировать эту группу. Я с двумя «четами» «Хмары» и « Вихоря» («Вихорь» был четовым вместо «Боевира», который был назначен сотенным), организовал засаду около с. Тюдов на дороге из с. Ростоки в гор. Куты.

Вместо этой машины по дороге двигались пограничники, с которыми я вступил в бой и только ночью мог от них бежать. В этом бою пограничники понесли большие потери: около 20-ти убитых и столько же раненых.

Тогда же был убит какой-то майор пограничник, о чем мне стало известно от местных жителей.

Примерно 25 сентября 1944 г., находящаяся с моей сотней окружная боевка «Дика», провела операцию по ликвидации советских активистов в с. Слюдное Косовского района. Я и бандиты моей сотни в этой операции не участвовали.

В первых днях октября 1944 г. в с. Нижний Березов Яблоновского района я соединился с сотней «Скубы». В это время сотня «Скубы» ликвидировала гарнизон внутренних войск МВД в с. Космач.

В октябре 1944 г. с двумя четами «Вихоря» и «Кобзаря» («Кобзарь» был «четовым» вместо «Галайды») в лесу, точнее, в с. Жукотин Косовского района, я был обнаружен группой работников Коршевского райцентра, среди которых были начальник МГБ, начальник МВД, прокурор и работники военкомата.

В результате боя из этой группы 24 человека были убиты, двух бойцов истреббатальона мы захватили живыми, которые остались в банде и три бойца истреббатальона бежали.

15 октября 1944 г. по распоряжению « Сталя» боевка СБ провела операцию по ликвидации советских активистов в с. Корнив Чернелицкого района.

После этого, сотня « Скубы» ликвидировала группу работников Чернелицкого райцентра, где было убито17 человек. В это время со стороны Обратына к селу подьехали на 5-ти автомашинах войска МВД с двумя танкетками.

В бою с этими войсками участвовал и я с бандитами своей сотни, совместно с сотней «Скубы». Позднее я узнал, что в этом бою около 50 солдат было убито и ранено. Только ночью бой прекратился и войска вернулись в Обратын .

После этого боя обе сотни, моя и «Скубы», вернулись в Карпатские горы для пополнения банд. 1 ноября 1944 г. мы остановились в с. Космач Яблоновского района и находились там на протяжении месяца.

За это время в принудительном порядке пополнили сотни ипроводили с вновь набранными военное обучение. Каких-либо операций не проводили.

Допросил:

зам.нач следотдела УМГБ майор ( Жадан)

Розгром повстанцями 12.11.1944 року районних відділів НКВД та НКГБ в райцентрі Струсів на Тернопільщині :

12 ноября 1944 года банда "УПА", численностью до 100 бандитов, в райцентре Струсов напала на здание занимаемое райотделами НКГБ и НКВД. Бандиты, ворвавшись в первый этаж здания, освободили 60 арестованых, забрали оружие.

Неоднократные попытки бандитов проникнуть на второй и третий этажи этого здания, мужественно отбивались сотрудниками указанного апарата.

Озверевшие бандиты облили бензином деревяную лестницу, ведущую на 2-ой и 3-ий и подожгли, от огня загорелись чердачные перекрытия здания. В этом бою с бандитами погибло 7 сотрудников НКГБ-НКВД. В числе убытых пом.оперуполномоченного младший лейтенант НИКОЛАЕВ.

Сдавший дела райотдела старший лейтенант ПЕРЕПЕЛКИН Ф.Ф. и принимавший райотдел вновь назначенный начальником Струсовского РО НКГБ старший лейтенант МАЛОФЕЕВ А.Д. бандитами захвачены живыми и уведены в лес.

В лесу бандиты к ПЕРЕПЕЛКИНУ и МАЛОФЕЕВУ подводили освобожденных ими арестованых преступников на очные ставки, справшивали их как тов. тов. ПЕРЕПЕЛКИН и МАЛОФЕЕВ относились к арестованым и тут же их подвергали зверским пыткам.

Бандиты добивались чтобы тов. тов. ПЕРЕПЕЛКИН и МАЛОФЕЕВ выдали агентуру райотдела и др. сведения представляющие госсударственную тайну. Тов. тов. ПЕРЕПЕЛКИН и МАЛОФЕЕВ мужественно выдержали нечеловеческие пытки, но не изменили Родине.

Ветеран радянських спецслужб Георгій Санніков про напад групи підпільника Йосипа Миговича - "Ігора" (1926 - 1954) на оперативну групу МГБ :

..Позже, в октябре 1954 года, когда Игорь и Роман были ликвидированы, вышедшие ранее с повинной Грицько и Стефко поведали страшную историю, случившуюся в конце лета 1951 года на реке Днестр, в районе сел Тужановцы и Подднестряны.

В той части, где проходит болотистая местность, много пойм, стариц, где берега Днестра заросли камышом и часто бывают густые туманы, в поисках старых бункеров, которые здесь в свое время понастроили оуновцы, работала разведывательно-поисковая группа (РПГ) в составе 30 человек офицеров и солдат с собаками, в том числе несколько оперработников из Ходоровского райотдела МГБ.

Группа в течение недели вела поиск этих бункеров и оуновских складов-баз в районе сел Черный Остров, Рудковцы, Городище, а затем машинами была переброшена в Подднестряны, где переночевала и продолжала поиск вдоль Днестра с правой его стороны. Кроки маршрутов группы, планы работы обсуждались на совещаниях офицеров каждый раз перед ночевкой в хатах, правда хозяева не присутствовали, их удаляли при обсуждении оперативных вопросов, но каждый, кто бывал в украинских селах, знает, что разговор при желании в любой хате можно подслушать.

Как случилось, что бандитам стало известно о маршруте группы и о работе на Днестре именно в этом районе, не известно. Может быть, вообще произошло совпадение и бандиты не получали никаких данных от своих информаторов. Но факт остается фактом.

Ранним утром весь отряд находился на берегу Днестра, кучно расположившись отдыхать на плащ-палатках кто сидя, кто лежа. Солдаты, уставшие после десятикилометрового перехода, курили.

Офицеры отдельной группой работали с картой. Неожиданно из тумана, нависшего над серединой реки показалась рыбацкая лодка. В ней трое без головных уборов. Обычные сельские молодые мужики. Расстояние до лодки не больше 200 метров. Сидящий на веслах не гребет, только подправляет веслами медленно движущуюся по течению лодку.

Вот лодка поравнялась с группой. Все внимательно смотрят на людей в лодке. Никто, да и команды-то не было, не изготовил оружие к бою. Один из офицеров, закрывая ладонью глаза от слепящего солнца, кричит сидящим в лодке: «Кто такие? Давай к берегу!» В лодке не реагируют на окрик, смотрят в сторону военных.

Офицер повторяет свой приказ. Лодка, двигаясь по кромке тумана, начинает разворачиваться, как бы делая полукруг, но в сторону противоположного берега, и начинает входить в еще не рассеянный утренним солнцем туман.

И в это же мгновенье сидевший на корме человек резко вскидывает, наверное, лежавший у него на коленях автомат и открывает огонь в сторону военных. ППШ работает беспрерывно, пока не опустошает весь круглый диск – семьдесят два патрона.

И эти несколько секунд, пока пули шлепались в воду, секли песок, чавкая, уходили в глинистый берег, никто из лежавших не поднялся с земли и не ответил огнем. Лодка быстро уходила в туман, туда, где был еще невидимый заросший камышом противоположный берег.

Первым пришел в себя бывалый сержант, который вытянув перед собой автомат, ответил в сторону уже смутно видневшейся в тумане кормы уплывающей лодки двумя длинными очередями.

Это рожок – тридцать два выстрела. Бросился к «дектярю» , хозяин которого лежит без движения. Еще пару секунд, пулемет направлен в сторону смутно мелькавшей в клочьях тумана и уже не стреляющей лодки, и начинает гулко выбивать характерную для «дегтяря» дробь.

Еще секунда-две – к грохоту ручного пулемета примешивается трескотня автоматов. «Правее сто по течению!» – кричит кто-то из офицеров-войсковиков. Все дружно переводят огонь правее по течению. Через минуту следует команда: «Прекратить огонь!» Безумно лают собаки. Проводники их быстро успокаивают.

Погибших двое. Парни – из России, через несколько месяцев их ждала демобилизация. Нескольких человек бандитские пули только зацепили. Один из раненных в голову и щеку теряет сознание, наверное, от потери крови. Его, как и убитых, несут на самодельных носилках, сделанных тут же на берегу из тонких стволов нарубленного ивняка. Рации в группе нет.

Офицер и двое солдат бегом направляются в ближайшее село, чтобы по телефону сообщить в райотдел Ходорова о случившемся, остальные, неся убитых и раненых, спешат в сторону небольшого села Межиречье, где их заберут машинами из Жидачевского или Ходоровского райотделов МГБ. Все село видело и убитых, и раненых.

"Путівка в санаторій" - премія агенту МГБ, який видав останню групу підпілля ОУН в Білорусі.

25.02.1952 року група із 5-ти підпільників під керівництвом Володимира Лукашука - "Гриця" зайшла на ночівлю до жителя одного з хуторів Дрогичинського району Брестської області, який прийняв у себе підпільників , а сам повідомив про них МГБ.

В ході бою всі 5 повстанців загинули, з радянського боку були вбиті рядові Биков та Тютвін.

Із спогадів полковника МВД СРСР Івана Омельченка :

...Большое беспокойство у МГБ Республики вызывала банда ОУН под руководством атамана Грица, которая действовала в том числе и в Дрогичинском районе. Это была крупная для 1952 года банда, состоявшая, по нашей ориентировке, примерно из 7 человек, безжалостных и жестоких убийц.

На их счету, как мне помниться, было 38 терактов. А убийство ни в чем не повинного моряка, приехавшего домой в отпуск, и его девушки, которых бандиты встретили на улице и жестоко убили, вызвало бурю возмущения местного населения, в результате чего мы начали получать сообщения о передвижениях нелегалов.

Они периодически рейдировали на пограничье УССР и БССР. Мы ожидали, когда банда придет к нашим агентам и останется на ночевку. Зимой 1952 г. мы наконец получили сигнал о том, что она в полном составе прибыла к нашему агенту на один из хуторов Дрогичинского района.

Руководитель опергруппы, Либезник, молодой оперативный работник из Брестского УМГБ, не дожидаясь прибытия на место солдат, решил не упускать возможности задержать бандитов, и наша опергруппа выбыла на место их ночевки.

Мы окружили дом и, дождавшись прибытия солдат во главе с командиром взвода Владимиром Недельским, еще плотнее взяли его в кольцо.

Опергруппа дождалась, когда его хозяин, наш агент, вышел наружу и дал нам полные сведения о местонахождении внутри каждого бандита: два человека легли спать на печь, один лег между детьми на кровати, а остальные, в том числе сам Гриц, расположились на ночевку в другой половине дома.

Мы предложили агенту вывести семью из дома, но получили ответ, что этого делать ни в коем случае нельзя, т.к. бандиты могут проснуться и сообразив, что происходит, убить домочадцев.

Тогда было принято решение двум солдатам тихо зайти в первую половину дома и сразу уничтожить тех бандитов, что расположились на кровати и печи. Операция началась, однако не так гладко, как хотелось бы. Бандит, спавший в кровати был убит сразу, а из двоих на печи: один также был убит, а второй только ранен и успел бросить гранату на пол.

В результате взрыва — погиб сам, но был убит один наш солдат и ранен второй, пулеметчик. Ранены были и дети хозяина дома. Пулеметчик сумел выползти из дома и был отведен в безопасное место.

После этого наши солдаты стали стрелять по окнам и крыше, откуда открыли по нам огонь оставшиеся бандиты, убив еще одного солдата и нескольких ранив.

Предложение о сдаче они отклонили, а только лишь усилили огонь, бросили две гранаты, взрывы от которых, к счастью, никакого вреда нам не причинили.

Через 20 минут огонь бандитов сильно ослабел. Раздавались только редкие выстрелы автомата и винтовки.

Спустя некоторое время огонь вообще прекратился. Старший опергруппы направил в дом хозяйку.

Через некоторое время она вышла и сообщила, что из бандитов там никого нет, только один наш солдат ходит по дому. Эти слова хотя и насторожили Либезника, однако он все же попытался войти в дом. Осторожно стал открывать дверь, и в этот момент Гриц открыл по проему огонь из автомата, ранив офицера МГБ.

После этого Либезник дал команду уничтожить оставшихся бандитов. В окна и дверной проем полетели гранаты, а, подбежавшие к дому солдаты стали стрелять в оконные проемы, после чего все стихло. Все бандиты были ликвидированы. Была вызвана машина скорой помощи, которая забрала раненых.

Убитых погрузили на автомашину Белполка. Прежде чем погибнуть, бандиты уничтожили все свои документы, порезали все ремни, полевые сумки и другое имущество, чтобы нам не досталось.

Так была уничтожена самая сильная и вредная банда из числа остававшихся числиться по учетам МГБ БССР.

Следует отметить, что после выздоровления раненых детей хозяина дома, в котором были ликвидированы бандиты, семья получила путевку в санаторий на юге страны.

Грубешівська операція - поляки й українці разом проти комуністів

Нині Польща надає Україні неоціненну допомогу у війні з Росією. Польська держава приймає українських біженців, а натомість надсилає нам танки, ліки, харчі, спорядження, пальне. Ніколи ще в історії стосунки наших народів не були такими теплими.

Але ми співпрацюємо в боротьбі проти імперіалістичної Москви вже далеко не вперше. Сьогодні виповнюється ріниця одного з яскравих епізодів нашого бойового братства.

У ніч із 27 на 28 травня 1946 р. загони УПА разом із підрозділами польської антикомністичної організації «Воля і незалежність» («ВіН» – наступниця Армії крайової) вчинили напад на м. Грубешів (тепер – Люблінського воєводства Польщі). Номінальним командиром операції було призначено капітана Юзефа Домбровського («Віктор», «Азія») – командира «ВіН» Грубешівського повіту, але крім складання плану операції він участі в ній не брав. Усіми загонами у місті командував хорунжий УПА Євген Штендера («Прірва», «Нерв»).

Загальний план операції затвердили ще на конференції УПА та «ВіН» 18 травня 1946 р. З української сторони в операції брали участь відділи «Вовки І» (к-р хорунжий Петро Лагола – «Громовий»), «Вовки ІІ» (к-р Євген Ящук – «Дуда»), «Вовки ІІІ» (к-р – Степан Приступа – «Давид»), «Галайда ІІ» (к-р Василь Краль – «Чавс»), кілька боївок Служби безпеки ОУН (під загальним керівництвом Всеволода Пшепюрського («Ікар», «Скоб»), який не брав безпосередньої участі у бою), «торпедні» ланки (реактивних снарядів*) ст. булавного «Сушка» (Григорій Руденко, родом із с. Вовчик Полтавської обл.) та «Володі» – усього 120 чол. У резерві – 30 осіб.

Польськими загонами командували: у місті – поручник Генрик Левчук («Млот»), к-р загону «ВіН» у Холмському повіті; заставами за містом – поручник Чеслав Гайдук («Слепий»), к-р загону «ВіН» у Грубешівському повіті. У групі «Млота» діяли підрозділи поручника Казімежа Вітріляка («Гель», «Друк»), Вітольда Потерухи («Щербатий»), Яна Труся («Гаїк»). У заміських заставах під керівництвом «Слепого» перебували підрозділи поручика Мар'яна Гробовського («Кот»), Юзефа Ясінського («Гром»), Едварда Секульського («Ножице»). Усього: 150-160 чоловік.

За радянськими даними в Грубешеві розташовувалося 214 солдатів військ МВС, у тому числі 105 бійців (65 зі школи молодших командирів та 40 з 5-го батальйону), що прибули до міста 27 травня 1946 р. Розвідка «ВіН» та УПА мала такі дані: 250 осіб НКВС, до 60 – УБП (Управління громадської безпеки, польський аналог МВС), до 60 – Громадянська міліція (МО), 15 чол. - «Штурмівка», виселенча комісія - 20 чол., комендатура міста - 40 чол., Військо польське в казармах - 300 чол., контора Польської робітничої партії (ППР) - до 15 чол. З Військом польським була домовленість про нейтралітет. До речі, серед польських військових був поручник Войцех Ярузельський – майбутній президент Польської Народної Республіки.

Операція почалася о 1:30 28 травня за сигналом до атаки, яким був постріл торпедою (реактивним снарядом) по казармах МВС. На будинок МВС наступали відділи «Вовки» І, ІІ, ІІІ, «Галайда ІІ» та «торпедна» ланка «Сушка» (2 установки); будинок виселенчої комісії – бойовка СБ «Остапа» (20 чол.); на пошту – боївка СБ «Хоми»; будівля УБП – загін «ВіН» «Млота» (25 чол. та «торпеда»); на житлові будинки співробітників УБП – група Яна Труся («Гаїк») (10 бійців «ВіН» та 2 –СБ); на МО – 1 боєць «ВіН» та 2 УПА; на ППР – група Вітольда Потерухи («Щербатий») – 5 чол.

Сигнал до відступу було подано о 2:30.

В результаті операції було завдано значних руйнувань будинкам штабу, казарм, стайнях та гаражів МВС, спалено міст через річку Гучву. Повністю зруйновано приміщення ППР. Штурмом взято будинок УБП, випущено приблизно 30 ув'язнених (українців та поляків). Виселенчу комісію не вдалося знищити, оскільки розвідка донесла помилкові дані щодо кількості та озброєння її членів, які відбили наступ.

Пошта теж була знищена. Міліцію не роззброїли, лише взятли в полон 5 міліціонерів. Ворожі втрати становили 20-30 солдатів МВС, 15 – ППР та УБП, 4 солдати Війська польського (зокрема майор МДБ). Втрати УПА – 2 бійці СБ убитих та 2 поранених. Під час уникнення погоні протягом 28 травня підрозділи УПА втратили ще 6 осіб убитими та 10 пораненими, зокрема поранення отримав к-р операції «Прірва». Загальні втрати загонів «ВіН» склали 4 убитих та 5 поранених.

*«Торпеда» – 150 мм реактивні снаряди від німецького шестиствольного міномета. Снаряди осколково-фугасної дії мали порохові реактивні двигуни, що приводилися в дію від електричної іскри, проте упівці запускали їх із «торпедника» (станка) власної конструкції. Він мав U-подібну форму, до нього вставляли снаряд. Задню частину після наведення «на око» на мету обкладали соломою. Солому запалювали, від неї запускався пороховий двигун, і снаряд вилітав.

Радянська довідка про один з випадків участі дітей у підпільній боротьбі :

СПРАВКА

Об использовании бандитами подростков для совершения террористических актов.

Шифртелеграммой № 15248 от 1.9.50 г. командиры соединений ориентированы о том, что последнее время бандитами используются подростки для совершения террористических актов против советско-партийного актива и наших военнослужащих,

30.08.50 г. командир отделения 8 ср 215 сп мл.сержант ТАРАКАНОВ ушёл из расположения роты на рынок райцентра РОЖНЯТОВ /2090/ Станиславской области для покупки сапог.

В 14.00 во время примерки сапог ТАРАКАНОВ в упор выстрелом из обреза был смертельно ранен подростком в возрасте 15-16 лет. Стрелявший скрылся.

От личного состава требювалось повышение бдительности и укрепления дисциплины.

[warsc-commynistsupa]

Бойові Дії УПА проти комуністів

29 травня 1945 р. в бою проти підрозділу УПА на Івано-Франківщині загинув начальник штабу 14-го прикордонного загону НКВС майор Зубко Павло Петрович , згодом в бою проти УПА загинув і командир 14-го прикордонного загону НКВС підполковник Туляков Володимир Іванович.

14-й прикордонний загін НКВС під їх командуванням брав активну участь в боротьбі проти ОУН та УПА , так зокрема 15 жовтня 1944 р. на південь від гори Яворина поблизу с.Липа Долинського р-ну Івано-Франківської обл. було здійсноно напад на штаб та чоту охорони старшинської школи УПА “Олені" , де загинули близько 20 повстанців.

20 травня 1948 р. чота сотні УПА «Басейн» (відділ-91), 25 вояків під командуванням Василя Хащівського - "Рубаня" поблизу с.Нанчілка Велика Стрілківського р-ну Дрогобицької обл. здійснила резонансну акцію - із засідки розстріляла вантажний автомобіль 18-го стрілецького полку Внутрішніх військ МДБ.

У результаті вдалої засідки вбито 8 осіб - заступник командира 4 роти 18 полку ВВ МДБ старший лейтенант Корнєєв , капітан медслужби та 6 солдатів Внутрішніх військ МДБ.

На початку травня 1948 року повстацями Північно-Східного ��раю "Одеса" було проведено декілька вдалих збройних акцій проти радянських сил , так 2 травня 1948 року в с.Бронне Березнівського р-ну Рівненської обл. відділом Кузьми Брички - "Черешні" вбито 4 радянських активістів - Петрук, Турлов , Юз та Колотушко, які здійснювали підписку на "добровільну радянську позику", що на практиці означало відкритий грабіж фінансів населення та конфіскацію майна в разі несплати.

4 травня 1948 року біля с.Руда Красна Рівненського району боївками керівника Клеванського районного проводу ОУН Олексія Білецького - "П`явки" та керівника Костопольського надрайонного проводу ОУН Івана Берника - "Ярослава" обстріляно вантажний автомобіль в якому їхала оперативна група районного відділу МДБ , в результаті обстрілу було вбито 10 осіб - працівників МБД, радянських активістів , солдатів військ МДБ.

6 травня 1948 року на хуторі Бор Сернинської сільської ради Зарічнянського р-ну Рівненської обл. повстанцями вбито 4 радянських активістів, що також здійснювали підписку на "добровільну радянську позику"

27.06.1946 р. підрозділами УПА - Підстаршинською школою ім.полковника Коника та сотнею "Ударник-7" в лісовому масиві між селами Конюша та Брилінці Перемишського повіту (тепер Польща) було розбито військову групу "підофіцерської школи імені Червоного Штандарту" 28 полку 9 дивізії Війська Польського чисельністю близько 80 солдатів.

Внаслідок бою підрозділ Війська Польського був повністю розбитий та зазнав великих втрат - за різними даними від 26 до 38 загиблих (серед загиблих - був і командир підофіцерської школи імені Червоного Штандарту поручик Зенон Краткий, командир взводу 28 полку 9 дивізії підпоручик Броніслав Рахвал, адьютан командира школи підпоручик Францишек Куницький) , 6 солдатів Війська Польського потрапило в полон - їх повстанці пізніше відпустили.

Вояками УПА було захоплено як трофеї 4 кулемети, 30 гвинтівок, 6 ППС, 2 ППШ, 85 гранат, польову радіостанцію типу "Функер."

Із звіту УПА :

Дня 27.06.46 р. підстаршинська Школа ім. полк. "Коника" в силі 3-х пвд. та пвд. з вд. "Ударник-7" звели бій з компанією підстаршииської школи 28 полку 9-ої дивізії "Червоного Штандару" в силі понад 80 вояків в лісі між сс. Кормапичі, Брилинці, Рокшичі , Конюша.

О 6.30 повернула стежа з напряму села Кошоша та

повідомила, що ворог зайшов у ліс і посувається дорогою в напрямі табору. Кільканадцять хвилин пізніше ворог наткнувся на підслуха від застави число 1 та обстріляв його, вслід за чим розпочав наступ на наші становища Перші дві сильні атаки більшістю своїх сил (около 5 роїв) провів ворог на наше ліве крило, де був розташований вд. "Ударник-7" і заатакував його від сторони зрубаного ліса (з півночі) та зі сторони поляни. Ворог кидався двократно в атаку з наложеними штиками на становища вд. "Удариик-7".

Обі атаки відбито і ворог був змушений цофпутися і залягти. Кілька хвилин пізніше ворог почав атакувати і наше праве крило, де були розташовані два вд. Підстаршинської Школи. Атаку ворог�� відбито і праве крило, перейшовши до протинаступу, почало ворога окружувати. Частина ворога (понад рій) продерлася через поляну і заняла першу лінію окопів па середущому відтинку нашої оборони, напроти становищ першого вд. Підстаршинської Школи, а друга частина почала в паніці відступати через поляну і вздовж поляни.

Праве крило нашої оборони в погоні за ворогом доходить до дороги Конюша (Брилипці) - Гелеха - Брилинці та захоплюють віз із амуніцією та полевим радіонадавчим апаратом. В цьому часі на середущому відтинку нашої оборони іде бій з групою ворога, який заняв першу лінію окопів напроти становищ пвд.пдстаршинської школи (якого оборонні становища були в другій лінії окопів) та на лівому крилі вд. "Удариик-7" відбиває атаку ворога, який після цього відступає взагалі. Вміжчасі зліквідовано вповні гранатами групу ворога (около два рої) на середущому відтинку нашої оборони і очищено та провірено побоєвіще.

Бій тривав около півтора години. У висліді бою ворог був вповні розбитий і спішно відступав, хоча це був один з найкращих відділів ВП, які оперували в цей час в цьому терені.

Власні втрати: три вбиті з вишкільпого відділу та один легко ранений.

Втрати ворога: 38 вбитих, в тому - п'ять старшин, 18 ранених; 6 ранених забрано в полон і зробивши перевязку та стягнувши слідство відпущено. Втрати ворога оцінено на підставі здобутих документів, власних обчислень на поляні та на оголошеннях, які розліплено в Перемишлі.

Здобуто: 4 легкі кулемети, 30 крісів, 6 ППС, 2 ППШ, 85 ручних гранат,, 2 пістолі, 2 ракетниці, полевий радіонадавчий апарат, 3 коні та воза, взуття, одяг, виряд, около 3000 амуніції.

Втрачено: около 6000 вистріляної амуніції.

Після бою відділи відступили планово на збірний пункт.

17.06.1948 р. підвідділ 513 із сотні "Ударник-5" (відділ-95а) під командуванням Василя Гудзика - "Оріха" між селами Смільниця та Терло Старосамбірського р-ну Львівської обл. із засітки обстріляли автомобіль 10-го спеціального дивізіону Внутрішніх Військ МДБ СРСР. Внаслідок нападу повстанцями був вбитий заступник командира 10-го спеціального дивізіону Внутрішніх Військ МДБ підполковник Боченков, лейтенант Макрушин , ще 1 офіцер та 2 сержантів ВВ МДБ.

Із повстанського звіту :

Дня 17. VІ., пвд. 513 у силі 2-ох роїв під командою ст. віст. ,,Оріха" зробив засідку на особове авто, в якому їхало 5-ть старшин МГБ при шосі між сс. Смільниця - Терло (р-н Хирів).

Опис засідки: Підвідділ прийшов на становище о год. 4-ій рано, Де лежав аж до год. 18:30. Цілий час переїжджали порожні, або з більшовиками і цивілями автомашини, так що не можна було до них стріляти. Щойно о год. 18:30 більшовики вислали в те місце, де лежала наша засідка, цивілів рубати дрова.

15-ть цивілів забрало 2-ох стрільців, загнали в одно місце, Де казали лежати на землі. Становища наші були погані, бо треба було лежати під зрубаними деревами, терен був відкритий, так що ворог міг нас скоро запримітити. Коли над'їхало особове авто, к-р підвідділу ,,Оріх" крикнув: ,,Бий голоту!".

Славний кулеметник одною довгою чергою з МГ-42 з вільної руки перекосив усіх більшовиків, а стрільці ще своїм вогнем їм доправили. Однак ще вискочив тяжко ранений капітан, дав одну чергу з ППС, але наше праве крило вже добіґло. Перший добіґає до авта віст. ”Гриць", а от віст. ”Корінь" чергою з автомата добиває капітана.

В тій самій хвилині почали наступати на нас більшовики з с. Смільниці, пхаючи наперед себе цивілів. Так само робили другі, що наступали від с. Старяви (підїхали автомашиною). Однак повстанці забирають усе, що здобули, а до більшовиків не стріляють, бо між ними є наші селяни. Цивілі, котрі йшли напереді, з радости сміялися, робили комедії, і кричали до більшовиків, що повстанців страшна хмара, щоби їх тим спашкувати та уможливити повстанцям безпечний відступ. Між собою перешіптували: ,,А так їм треба. Дай Боже нашим здоров 'я!"

Наші втрати: не було.

Ворожі втрати: 5-ть убитих, між ними: пполк. ВВ МГБ Баченков Іван Михайлович, 1-н капітан ВВ МВД, ст. лейтенант ВВ МВД Макрушин Владимір Александрович, 1-н ст. сержант і 1-н сержант.

Здобуто: 2 ППШ, 2 пістолі ,,Токар", 1 кріс, 4 гранати, 4 пари чобіт, 3 цельтпалатки, 1 мапник з документами.

В ніч на 26 липня 1948 р. група політичних в'язнів, що складалася в більшості із засуджених членів ОУН та бійців УПА - Тонконогов І.М., Худенко В.М., Пуц Ф.С., Гой І.Ф., Дем'янюк Д.В., Клюк Д.О., Янцевич M.У., Бережницький Й.М., Сава М.М., Ігошин О.Ф., Солдатов М.О. та Маринів С.В. здійснила напад на озброєну охорону табірного пункту № 3 (золотодобувна шахта імені Горького) с. Ат-Уряха Ягодинського р-ну Магаданської області (РСФРР).

Повстанці вбили ст. наглядача Васильєва, чергового по взводу Рогова, чергового по вахті Перегудова, зв’язали дружину Перегудова Сироткіну, собаковода Гризункіна, захопили 7 автоматів, 1 ручний кулемет, гвинтівки, револьвери, понад 1000 патронів і втекли.

На пошуки втікачів було кинуто великі сили військ МВС. Протягом наступних двох тижнів 9 із 12 втікачів загинуть у збройних сутичках, застреливши при цьому командира дивізіону військ МВС лейтенанта Кондрашова та 2-х солдатів. 3-м захопленим в'язням додадуть нові 25-річні терміни.

Найдовше, до 06.08.1948 р., протрималися колишній політвиховник УПА Василь Худенко - "Хмара" та росіянин Олексій Ігошин , які загинули в сутичці в районі с. Есчан Магаданської області.

Худенко Василь Михайлович - "Остап" , "Хмара", (1921 р. в м. Кобеляки Полтавської обл. - 06.08.1948 р., район с. Есчан Магаданської обл.)

Із 1938 р. студент Дніпропетровського інженерно-будівельного інституту.

Наприкінці 07.1941 р. був призваний до Червоної армії. Зарахований курсантом Дніпропетровської школи артилеристів. Під час боїв з німцями під Дніпропетровськом 26.08.1941 р. потрапив у полон. Перебував у таборі для військовополонених, 15.09.1941 р. звільнений та повернувся додому.

Член ОУН(б) із січня 1942 р. Працівник політичної референтури Дніпропетровського обласного проводу ОУН.

У травні 1943 р. в Оржівському лісі Рівненського р-ну вступив стрільцем до сотні УПА Микити Скуби - "Лайдаки".

Призначений 12.08.1943 р. політичним рефентом Військової округи "Заграва". Базувався в с. Орв’яниця Дубровицького р-ну Рівненської обл.

Призначений 22.01.1944 р. керівником медичного обозу з перевезення поранених вояків УПА. Доправив їх 25.03.1944 р. у с. Салашки Бродівського р-ну Львівської обл. У складі сотні УПА "Панаса" перетнув лінію фронту та прибув у Кременецькі ліси.

6.04.1944 р. призначений політвиховником куреня УПА "Непитайла".

Був учасником Гурбенського бою (21–25.04.1944). З рештками куреня "Великана" (Михайло Кондрась) пробився з оточення в Топчивицький ліс Корецького р-ну Рівненської обл. Після проведеної реорганізації призначений політвиховником куреня УПА "Гірчиці" (Іван Шеретюк). З 15.05.1944 р. нач. технічного зв'язку політреферентури.

Арештований 31.07.1944 р. підрозділом НКВС у криївці у Топчивицькому лісі

засуджений 20.02.1945 р. Військовим трибуналом Київського військового округу до розстрілу. Постановою Президії Верховної Ради СРСР від 27.03.1945 р. вирок замінили на 20 років каторжних робіт.

Загинув у бою на Колимі 06.08.1948 р.

Бій 14.08.1944 р. в с.Тучапи Городоцького району Львівської обл., де в бою проти підрозділу УПА загинув начальник Городоцького райвідділу НКДБ майор Лабузов

Прихід радянської влади в Галичину влітку 1944 р. місцеве населення зустріло вороже. Новий окупант відразу наштовхнувся як на пасивний опір населення (зрив хлібопоставок, мобілізації), так і на активну збройну протидію з боку відділів УПА та підпілля ОУН. Не була винятком і Городоччина, одним із найсвідоміших сіл якої були Тучапи, які навіть називали повстанською столицею.

В період між 8 і 13 серпня в селі було ліквідовано трьох більшовиків, зокрема оперативника райвідділу НКГБ, молодшого лейтенанта Івана Карєва, який приїхав для зустрічі з агентурою. 14 серпня вранці в село прибули вантажівкою три солдати з військової частини № 55766 для реквізиції продовольства. Їх затримано і ліквідовано, машину – спалено.

Не знаючи про присутність сотні УПА, кілька більшовиків пополудні заїхали бричкою в село на розвідку, прикривши зброю плащами. Це були начальник райвідділу НКГБ майор Михайло Лабузов, оперуповноважений райвідділу НКГБ, молодший лейтенант Микола Пасюнін, працівник райвідділу НКВД лейтенант Васильєв, а також старший лейтенант Бутенко і сержант Харченко (ймовірно, працівники військкомату). В центрі Тучап на містку вони були обстріляні повстанцями. Зіскочивши в яр, більшовики почали відстрілюватися, але невдовзі були ліквідовані. З боку повстанців тільки чотовий “Весна” (справжнє ім’я невідоме) був легко поранений в руку трьома кулями.

У хроніці сотні “Переяслави” про це подано наступне: “В рукопашному бою з майором НКГБ був легко ранений чотовий Весна, який двобій виграв, вбиваючи майора”. Перекази про цей двобій і досі збереглися в пам’яті місцевих мешканців.

Втекти вдалося лише візникові на бричці, який попередив решту військової групи про напад. Її командир, працівник військомату старший лейтенант Герасюк повів своїх підлеглих у наступ на село з боку Речичан. У східній частині села дві чоти із сотні “Переяслави” звели з ними одногодинний бій. В результаті ворог був змушений відступити, втративши свого командира. Старший летенант Герасюк був важко поранений і добитий на полі бою. Також важко поранено ще одного бійця. Повстанці втрат не мали жодних. За твердженням більшовиків, набої воякам УПА підносили жінки і діти.

Кілька слів про майора госбєзопасності М. Лабузова. Народився 1907 р. у Царицині (тепер м. Волгоград), росіянин. Від 1928 р. – член ВКП(б). Був членом райкому комсомолу. В кінці 1931 р. скерований на роботу в ГПУ. В карально-репресивних органах від практиканта дослужився до начальника райвідділу. “Відзначився” при проведенні насильницької колективізації на Поволжі, згодом три роки боровся з “ворогами народу” на посаді старшого слідчого слідчої частини НКВД УРСР в Києві. З початком Другої світової війни переведений в Західну Україну, де працював помічником начальника Городоцького райвідділу НКВД, а з травня 1941 р. – начальником Радехівського райвідділу НКВД. Під час німецько-радянської війни служив в військовій контррозвідці СМЕРШ. В кінці липня 1944 р. повернувся до м. Городок, де 1 серпня очолив райвідділ НКГБ.

На фото - начальник Городоцького райвідділу НКДБ майор Лабузов

6.09.1944 р. Третя бригада (- імені Мазепи, «Холмська») УПА-Північ чисельністю 360 бійців під командуванням Олексія Громадюка - "Острізького" здійснила вдалий напад на гарнізон 169 полку Внутрішніх Військ НКВД в с.Грива Камінь-Каширського р-ну Волинської обл. (село тепер не існує) . Внаслідок нападу ворог втратив понад 40 вбитих.

Із повстанського донесення :

... для організації харчів загін під командуванням сотника Остріжського та сотня Боза прибули до с. Грива. Розвідка донесла, що в селі знаходиться около 50-ти большевиків (пограничників). В зв'язку з тим ком. Остріжський дав такий наказ:

а) Сотеному Нерозлучному зробити заставу на дорозі Грива-Гриневичі.

б) Сотенному Кудиярові зробити заставу на дорозі Грива-Карасин.

в) Сотенному Ігорові зробити заставу по дорозі Грива.

г) Вести наступ на місце розташування ворога наказано старшому булавному Бравлинові.

Частини негайно зайняли свої намічені пункти, а старший булавний Бравлин почав наступати. Підсунувшись скрито під школу де мились червоні (цілковито роздягнені) козаки відкрили сильний вогонь. Червоні не змогли схопитись навіть за зброю, так що через 17 хвилин їх цілковито знищено.

На голос кулеметів до села негайно прибула поміч на автомашинах, що наїхала на засідку де стояв Нерозлучний. Підпустивши на віддаль 50-ти м застава відкрила вогонь по автомашині. Вогонь був так раптовий і цільний, що ворог не вспів навіть зайняти становища, а більшість вже зіскочила з машини. Додаткова поміч прибула ще з с. Карасин, що вв'язалась в бій з відділом Кудияра.

На сигнал ракет, що їх подав ком. Остріжський заряджено відмарш. Відділи зійшлися на зібраному пункті. По зроблених підрахунках ворог втратив в бою понад 40 вбитими та більше 30 раненими.

В бою здобуто 1 станковий кулемет "Максима", 5 ДП, 12 автоматів, 16 СВТ та 12 крісів.

Бій сотні «Перебийніс» поблизу Оборотова (Обертова) на Львівщині.

Обортів був присілком Виткова, лежить за два кілометри на північ, над потоком Бушків, який впадає до річки Білий Стік, правої притоки Бугу. Село в міжвоєнний час налічувало біля 30 господарств.

На початку квітня 1945 відділ сотні «Перебийніс» налічував 86 стрільців і старшин. Командир Юрій Рошик-«Шумський» поділив неповну сотню на три чоти по 2 рої кожна. Першу чоту очолив командир «Гроза» зі Стоянова, другу – «Бурко» родом з Кам’янеччини, а третю – командир «Ярослав». Бунчужним назначено командира «Ігоря» з Жовкви.

Про створення і організацію сотні «Шумський» особисто відзвітував курінному командиру «Лисові».

Щодня сотня відбували бойові навчання в лісах Радехівщини; час від часу робила засідки на ворога. Великодні свята 1945 року, відділ провів в лісах Бабич-Дмитрова-Незнанова. Згодом сотня повернулася в радванецькі ліси.

Через невчасне повернення другої чоти з місць квартирування до складу сотні чотового «Бурка» понизили до статусу рядового стрільця, а новим командиром другої чоти був призначений командир «Гранітний».

У першій половині травня 1945 року сотня «Перебийніс» дислокувалася в лісах поблизу села Обертова, на Радехівщині. Тут до сотні «Перебийніс» доєдналися відділи командирів «Черняка» та «Янка». Місце перебування сотні здали «сексоти».

Спозаранку 17 травня 1945, о 5.00 загін НКВД взяв у кільце ліс і розпочали оточення сотні. Підрозділ НКВД допустився грубої тактичної помилки, розстрілявши підводу (фіру) дідуся з Обертова, який віз провізію для повстанців.

Почувши постріли, командир «Шумський» дав наказ негайно окопатися на місці півколом і суворо наказав бійцям не стріляти без його команди. За хвилю-другу позиції були готові.

Гебісти не помічали добре замаскованих позицій повстанців і підсувались щораз ближче. Лінія вогню становила 15 метрів, коли один з облавників зауважив у хащах дуло кулемета і прицілився до пострілу. Стрілець 1-ї чоти – «Охочий» одним пострілом зняв противника.

За мить ліс заглушила гучна луна канонади кулеметів та автоматів з обох сторін. Більшовики спробували з криками «Ура-а-а» йти на пролом, однак майже всі «упокоїлись» в хмільних лісових травах. Через 5 хвилин ринула друга хвиля наступу, однак теж була вщент розбита повстанцями.

Настало півгодинне затишшя, тільки повсюдно було чути крики та зойки поранених та добірну московську лайку. Через 40 хвилин ворог втретє пішов у наступ на позиції сотні «Перебийніс», однак знову був змушений відступати з великими втратами.

Десь вдалині почулась команда московським наріччям: «Удіраєм. А то уб'ют здесь всех на х..». Більшовики відступили. Залишили позиції й повстанці, знаючи про можливий прихід ворожої важкої техніки.

При переході дороги Корчин-Витків зі сторони Виткова почався густий обстріл, повстанці в сум’ятті почали стріляти хто куди, навмання. Командир сотні «Перебийніс» «Шумський» могутнім окриком наказував «Вогонь відставити! Кулемети на ліве крило!».

У паніці дехто з повстанців кинувся навтьоки. Командир третьої чоти «Ярослав» мало не крізь плач завертав здеморалізованих стрільців: «Хлопці не втікайте! Бог з нами! Нема нічого страшного! Тримаймо позиції».

Відділ із втратами відступив в ліс на 1 км відстані. Над лісом загуділи один-другий радянські літаки, почувся гуркіт гусениць танка. Через чотири години затишшя бій відновлюється. Командир сотні «Перебийніс» «Шумський», не маючи змоги протистояти натиску ворога, приймає рішення поділити сотню на окремі групи і так врізнобіч відступити.

Від ворожих куль впав командир 3- чоти «Ярослав» та командир «Янко», з ними впав 21 стрілець, 15 бійців дістали поранення. Більшовики два дні вишукували в лісі своїх загиблих, число яких нам так і не відоме понині.

На знімках - командир сотні “Перебийніс” Юрій Рошик-«Шумський» – хорунжий УПА, відзначений Бронзовим Хрестом бойової заслуги.

Значна частина членів УПА складалася з молодих хлопців від 18 ��о 22 років. Їх було понад 65% всієї армії. Попри такий малий вік вони були дуже сміливими та відважними.

30.10.1953 р. при спробі прорвати кільце оточення військ МВД на хуторі Вигін біля с. Сельце Ковельського р-ну Волинської обл. загинув керівник Ковельського надрайонного проводу ОУН Григорій Грушовець - "Хома" та його охоронець Анатолій Свобода - "Степан".

Будучи оточені в будинку в будинку жителя хутора Вигін Гетьманчука, "Хома" та "Степан" вели бій понад 2 години , ведучи вогонь по оператиній групі МВД із німецького кулемета MG та гвинтівки СВТ, та загинули під час спроби прориву.

Із радянського боку загинули - заступник начальника УМВД по Волинській обл. підполковник Сергій Рожков (1914 р.н. , уродженець с.Буяново Божецького р-ну Калінінської обл. , РСФСР, в органах держ.безпеки із 1939 р.), старший лейтенант Лабушев, сержант Мікляєв та рядовий Северюхін.

Напередодні цих подій, в жовтні 1953 р. демобілізований із радянської армії місцевий житель надіслав до МГБ листа :

"Житель с.Грушів Олександр Бондар тричі затримував мене самого і цікавився не тим , чим інші люди. Він наприклад розпитував , яка в армії техніка, скільки і де я бачив військових аеродромів і тому подібне. А ще я помітив що він часто ходить із Грушівки в ліс в напрямку с.Літин."

Заарештований МГБ Олександр Бондар , що був інформатором Григорія Грушовця - "Хоми" , на допитах не витримав тортур та видав місце розташуваня криївки "Хоми".

Григорій Грушовець "Хома" - 1927 р.н. , уродженець с. Озеряни Турійського р-ну. Волинської області

З весни 1944 р. воював у загоні червоних партизанів ім. Кармелюка, невдовзі мобілізований у Червону армію, звідти дезертирував, перейшов на налегальне становище.

З літа 1944 р. в УПА. Восени 1948 р. Григорій Грушевець стає керівником Турійського районового проводу ОУН, з 1952 р. Керівник Ковельського надрайонового проводу ОУН.

20.10.1955 р. в с.Черетів Верховинського р-ну Івано-Франківської обл. в бою проти оперативної групи КГБ загинув Микола Марусяк -"Богдан" , один з останніх повстанців карпатського краю, в бою застрелив лейтенанта КГБ Григорія Пугача.

Фото Богадана

Як УПА боролася з вирубкою карпатських лісів :

Секретарю ЦК КП(б)У

товарищу КАГАНОВИЧУ Л. М.

ДОКЛАДНАЯ ЗАПИСКА

об активизации бандитских групп украинских националистов на лесоразработках треста “Донбассшахтолес” в западных областях Украины

За последнее время в леспромхозах нашего треста, расположенных в западных областях Украины – Дрогобычской и Станиславской сильно активизировали свою террористическую и подрывную деятельность банды украинских националистов, что в большой мере отражается на нормальную производственную деятельность в предприятиях и выполнение плана лесозаготовок трестом.

Из листовок, которые распространяются бандитами в большом количестве на лесоразработках наших предприятий, видно, что банды украинских националистов ставят своей целью срыв заготовки и вывозки леса из западных областей Украины, срыв выполнения годового плана лесозаготовок и выполнение плана 4 Сталинской пятилетки восстановления и развития народного хозяйства СССР.

Поэтому террор последних направлен исключительно против руководящего состава передовых предприятий и лучших рабочих – стахановцев, перевыполняющих план лесозаготовок. Большая активность террористической и подрывной деятельности со стороны банд украинских националистов проявляется на лесоразработках в Сколевском леспромхозе Дрогобычской области.

За период с 15 мая 1946 г. по 25 мая 1947 г. в Сколевском леспромхозе убито и повешено 12 человек трудящихся леспромхоза, в том числе два начальника участка.

В сентябре 1946 г. было организовано покушение на директора Сколевского леспромхоза тов. Лернер, к счастью неудавшееся. В апреле и мае месяцах сегогода действия банд националистов сильно увеличились, в результате, в течение только мая месяца с. г. убито и повешено бандитами 5 человек, в том числе лучший в тресте начальник лесозаготовительного участка тов. Ровенский.

Часто имели место, также, случаи разгона рабочих с лесосеки, как это было 22 мая с. г., когда группа бандитов окружила на лесосеке лучших стахановцев-лесорубов Сколевского леспромхоза. Вывели их на лесосеки, предложили в лес больше не приходить и предупредили, что если они будут продолжать работу в лесу, хотя бы на другом месте, то они будут повешены.

Многим шоферам, работающим по вывозке леса, также, причем неоднократно, предлагалось бандитами прекратить вывозку леса. Кроме террористических актов, направленных против лучших людей предприятий, бандитами причиняется большой материальный ущерб предприятиям нашего треста.

В Сколевском леспромхозе на протяжении года уведено бандитами лесовозных лошадей – 28, сожжено автомашин – 1, ограблено магазинов – 2, дважды ограблены общежития на Коростовском лесоучастке.

Аналогичное положение имеет место в Дрогобычском леспромхозе Дрогобычской области и в Долинском леспромхозе Станиславской области. Отмечено много случаев террора против передовых рабочих: поджог заготовленной древесины (в Долинском леспромхозе), сожжение автомашин (4 студебеккера в Домбровицком леспромхозе Ровенской области) и других фактов подрыва и срыва работы на лесоразработках.

Кроме всего, бандиты требуют от рабочих соблюдения всех религиозных местных праздников, угрожая расправой в случае работы в эти дни. Такая обстановка в леспромхозах деморализующе действует на трудящихся этих предприятий, так, например, Сколевский леспромхоз – инициатор социалистического соревнования на досрочное выполнение плана к 30-й годовщине Октябрьской социалистической революции, выполнивший досрочно план первого квартала и получивший второе место решением Коллегии Министерства и ВЦСПС, – в апреле и мае работает, в связи с названными выше причинами, с большими перебоями, тяжело отражающимися на выполнение плана.

Следует сказать, что в настоящее время руководство леспромхозов и треста испытывают большие трудности с подбором инженерно-технических руководящих кадров в эти леспромхозы, т. к. события последних дней вызвали отказы некоторых, особенно низовых командиров производства – начальников участков и мастеров, от руководства работой в лесосеке.

Само собой разумеется, что без командира производства нельзя ожидать и какихлибо эффектов в работе. Исходя из вышеизложенного, считаю необходимым создание в каждом леспромхозе военизированной охраны в виде гарнизонов в 40-50 бойцов регулярных воинских частей внутренних войск МВД для личной охраны руководителей производства, рабочих на лесосеках, а, равно, всех материально-

имущественных ценностей предприятий, т. к. сегодня таковые находятся под постоянной угрозой со стороны действующих банд украинских националистов.

Управляющий трестом “ДОНБАССШАХТОЛЕС”

26.V – 47 г.

Вишневатый

(Літопис УПА , нова серія , т.5 с.365-367)

22.11.1944 р. відбувся символічний бій - бригада УПА - "Північ" "Помста Базару" під командуванням Григорія Троцюка - "Верховинця" , якраз в річницю розстрілу більшовиками 359 полонених бійців армії УНР в 1921 р. під с.Базар на Житомирщині , таки "помстилася" - на висоті 144 поблизу с.Вечище тодішнього Дивинського р-ну Брестської області БРСР повстанцям вдалося розбити та знищити групу 1-го батальйону 220 - го пограничного полку НКВД.

Напередодні , 19.11.1944 р. підрозділ УПА з боєм , знищивши охорону, перейшов Дніпро-Бузький канал. Поява повстанців в південних регіонах Білорусії викликала підвищену увагу радянських органів.

Одна з висланих на проти повстанців груп 1-го батальйону 220 пограничного полку НКВД під командуванням старшого лейтенанта Васильченка чисельністю 51 боєць , виявивши повстанців на висоті 144 , атакувала їх та зайняла висоту, однак потрапивши під сильний мінометний обстріл , в ході контратаки підрозділу УПА , була розбита та зазнала значних втрат , за різними даними від 31 до 40 вбитих.

Зі звіту УПА:

дня 22.ХІ. 1944 р. загін, прибувши на хутір Теребунь, затримується для кількаденного відпочинку. О год. 12.10 зі східної сторони почала вести вогонь кулеметна застава. Контрольний командир - булавний Бойовий зголосив, що від Вітина наступають червоні. Командир Верховинець дав наказ булавному Бойовому розташувати чоту до оборони на південно-східному узгір'ї хуторів і вмить чота зайняла свої становища.

По цілості табору алярм. Чоту, що стримувала наступ ворога й її бойову заставу негайно відтягнено з поля бою, з огляду на несприятливе положення тієї чоти.

Ворог почав атакувати узгір'я з ціллю зайняти хутір. На правий фланг оборони введено чоту ст. вістуна Граба та вислано удар ззаду ст. вістуна Мирового. Захоплений ворожий боєць зізнав, що сили ворога виносять 175 озброєних пограничників НКВД. Командир Верховинець дав наказ чотовому Бойовому втягнути в бій основні сили ворога, одночасно атакуючи ззаду й правого крила чотами Мирового й Граніта.

Після поданого ракетного сигналу чоти Мирового й Граніта пішли в наступ, змусивши ворога прийняти оборону на не вигідних для нього становищах. Поле ворожої оборони піддано мінометному обстрілові, після якого перейшов в атаку ст. булавний Бравлин, що сильним ударом ламає лінію ворожої оборони з північної сторони.

Бій тривав 4 години 30 хвилин. У висліді бою забито понад 40 енкаведистів. В тому числі 6-ох старшин та 27 сержантів. 9 большевиків - бійців захоплено в полон. Майже всі ворожі бійці зістали поранені, лишень з причин ночі невеликій ворожій частині вдалося втікти. Власних втрат було 4-ох вбитими та 3-ох раненими.

ЦДАВО, ф. 3836, оп. 1, спр. 197, арк. 215-217

На фото Григорій Троцюк - "Верховинець"

Станіславівщина

Вересень 1945 р.

Справа засітки під с.Рафайлова Надвірнянського району

Протокол

Дня 2 вересня 1945 р. в с.Зелена відбулося народне гуляння з приводу проголошення перемоги над Японією. З Рафайлової на Зелене переїзджали рафайлівські комсомольці , большевицькі вислужники та пограничники.

Чотирьох стрільців боївки СБ під проводом друга П. зробили засітку між с.Рафайлова та с.Зелена на т.зв. "Студенім зворі".Пропустивши авто з цивільними наші вдарили кулеметним вогнем по фірі енкаведистів-пограничників, в момент коли ці співали "відїзджали комсомольці на граджанскую войну".

Короткий бій пройшов для нас з повним успіхом. У висліді більшовики втратили 6 вбитими на місці , двох важко ранені які в короткому часі померли. Один згинув відбіши кількасот м. від місця бою. Врятувався тільки один. По нашій стороні втрат не було жодних

На фото - невідомі повстанці

13.11.1945 р. підрозділами УПА було здійснено вдалий напад на райцентр Пробіжна Тернопільської обл. :

...13 ноября также значительная банда напала на районный центр Пробижня Тернопольской области. Банда застала врасплох работников райвоенкомата. РО НКВД и НКГБ, партийных и советских местных работников. Сопротивление было организовано слабое. Бандиты сожгли ряд зданий в городе. Сгорели дома райвоенкомата, РК КП(б)У, РИКа, управление НКГБ, кинотеатр, райпотребсоюз и его база.

Во время налёта банды было убито 13 и ранено 17 местных работников РО НКВД и НКГБ, партийного и советского актива, военнослужащих местных частей. Как показывает следствие, нападение совершили две банды с главарями по кличкам «Голубь» и «Копыто».

Состав банды был разношерстный, во время нападения слышались выкрики на русском, украинском и даже на казахском языках.

Преследование банды было организовано плохо. Они сумели даже увезти с собой на повозках часть товаров, награбленных в складах райпотребсоюза

18.12.1949 р. загинули підпільники ОУН "Буг" та "Сергій" , напередодні вони зупинилися у селі Ходаки Барського району Вінницької області у місцевого колгоспника. Останній, будучи інформатором МГБ, одразу ж повідомив про це до райвідлілу МГБ.

На місце виїхала оперативна група на чолі з начальником Барського райвідділу МГБ капітаном Соболєвим. В ході бою підпільниками ОУН були застрелені : начальник Барського райвідділу МГБ капітан Соболєв , дільничний уповноважений МВД Каліцинський, міліціонер Захарчук, поранення отримав старший оперуповноважений РВ МГБ капітан Сурфін.

Василь Бей - "Улас" так описував ці події : (радянський переклад)

...В декабре 1949 года в с. Ходаки, Барского района, на Винничине, были окружены органами МГБ в крестьянской хате друзья Сергей и Буг.

Первый из них был сразу смертельно ранен и весь бой на себя принял Буг. Во время этого боя, будучи сам легко ранен, он убил четырех МГБистов (в том числе начальника РО МГБ),

после победного боя революционер БУГ забрал раненого друга, который по дороге умер, и все трофейное оружие, и начал отступать, но вследствие ранения и истощения, вынужден был, в связи с МГБистской погоней, дострелится.

За это, удивления достойное, поведение БУГ был посмертно награжден «Боевым Крестом Заслуги»...

В 1946 р. в підпілля ОУН на Буковині радянські органи державної безпеки заслали свого агента Якова Козлова - "Богуна" з метою втертися в довіру до керівника ОУН на Буковині Василя Савчака – “Сталя” та вбити його.

Яків Козлов - 1912 р.н. уродженець с.Вишетарасівка Томаківського р-ну Дніпропетровської області, в органах ВЧК−ОГПУ−НКВД-НКГБ із 1932 р.

В 1938 р. нагороджений знаком «Почетный работник ВЧК-ОГПУ»

Під час війни Яків Козлов - "Богун" був керівником спецгруп зафронтової розвідки 4-го управління НКГБ УРСР , що діяли на території Чехословаччини.

Козлов розповідав, що на території Словаччини він зі своєю групою підірвав 19 військових ешелонів, знищив 6 стратегічних залізничних мостів. Навесні 1945 р. із диверсійним загоном НКГБ «Факел» у складі 18 бійців десантувався біля м. Прага.

Одним із «визначних» досягнень Я. Козлова було захоплення у квітні 1945 р. начальника штабу Андрія Власова генерал-майора Федора Трухіна (якого він насправді вкрав у командира іншої спецгрупи).

Та не забував «Богун» і про себе, він так завзято боровся із нацистами, що в 1945 р. до Києва привіз особисто 8 кг золота і срібла, 5 чемоданів всілякого награбованого добра і приїхав на власному авто. Після важких “ратних трудів” главк скерував цього диверсанта із групою на відпочинок до Львова.

А вже на місці вони провели так звану “хозяйствєнную операцію” і в довколишніх селах грабували селян та вбили вісім цивільних. Терпець у київського керівництва НКВД урвався. До того часу вже назбирали достатньо компромату на “героя” і відкрили кримінальну справу. “Командир-диверсант” потрапив на півроку за грати. Посадили іншого на вісім років, а його випустили.

Не менш цікавими фрагментами біографії Я. Козлова є його робота агентом-внутрішньокамерником у київській, львівській та ін. тюрмах. Зокрема, він «розробляв» керівника ОУН по м. Одеса Мефодія Павлишина-«Матвія», особистого секретаря А. Шептицького о. Івана Котіва, упівця Дениса Ординця, Миколу Дужого та ін.

В 1946 р. засланий в підпілля ОУН на Буковині , однак був викритий Службою Безпеки ОУН та розстріляний.

17.02.1946 р. біля с.Яромель на Волині в бою проти військ НКВД загинули командир УПА-Північ майор Петро Олійник – «Еней» та повстанці "Вихор" , "Марко" та "Ліда".

Петро Олійник («Еней», «Роман», «Сергій») – народився 9 липня 1909-го в селі Молодинче на Львівщині. Навчався в Львівському університеті, виключений за націоналістичну діяльність (1934). Заарештований поляками в жовтні 1938-го, звільнився з початком німецької окупації. В 1942-му – керівник обласного проводу ОУН на Дніпропетровщині.

Командир військової округи УПА «Богун» (1943-1944), керівник Східного краю ОУН на Північно-західних українських землях (1944-1945), з вересня 1945-го виконував обов’язки командувача УПА-Північ.

Зберігся опис бою в якому загинув "Еней", складений його охоронцем "Семеном":

Геройська смерть славної памяті к-ра Сергія 17.2.46 р.

В половині лютого 1946 р. наша кінна група (почот к-ра Сергія) кватирується в мидзькому лісі Деражненського р-ну. Великі сніги, які часто почали падати, заставили нас безнастанно рухатись по лісах. 15.2.46 р. рано, натрапивши на наші сліди, приїхали на наш постій два кіннотчики Бондаренко і Калина.

Ми їх задержали і через них вночі з 15-16.2.46 р. нав'язались з Миколою, який ще ті ж ночі прибув до нас. Командир, обговоривши деякі справи з Миколою, постановив негайно, взявши зв'язкових Бондаренка і Калину, від'їхати з частиною кінноти на захід.

16.2.46 р. командир дає мені певні зарядження відносно деяких справ, а передусім щодо відділу Ольхи і, визначивши мені ряд пунктів (після 20.2 і 1.З.46 р.), відїжджає з кількома стрільцями (Вихор - ройовий, Назар - Легень, Марко - Бережний, Яструб і Ліда) плюс Калина та Бондаренко. З рештою кінноти я остаюсь в тому ж терені.

16.2.46 р. вечером на Мидзьких хуторах стрінув я Назара, який від'їжджав з к-ром. Від нього я дізнався яка трагедія стрінула командира і тих, що з ним відїхали.

Назар розказував: "...з мидзького лісу їхали ми в західньому напрямку. Минувши Сильно, задержалися на хуторах між Журавичами та Омельном

Цуманського р-ну, Тут, вже майже над ранок, закватирувались в одній хаті під лісом. Коні примістили в клуні, а самі пішли в хату. За клунею виставили варту, яка мала зорити по слідах аж до лісу і на невеличку галяву, якою ми проїжджали.

Під хатою біля дверей стояв алярмовий. Заки розвидніло, Калина замаскував гілляками і санчатами слід від галяви (в лісі) аж до хати. Скоро пройшла перша зміна і на варту стали: Калина- за клунею по слідах і Яструб- під хатою, як алярмовий. Не пройшла година часу, як по хаті посипались густі стріли.

Ми кинулися до дверей, але по них вже строчили ворожі кулемети і автомати так, що декому доводилось вискакувати через вікна. Вискочивши з хати, ми, відстрілюючись, почали пробиватися до лісу. Ворожий вогонь посилювався. Не добігаючи до лісу, паде подруга Ліда, Ми вскочили в ліс. На краю ліса, під одним грабом, залягає Вихор і з “Дехтяра” почав обстрілювати большевиків, які хмарою гнались за нами до лісу.

Але скоро похиливсь, поцілений ворожою кулею. Командир, як і завжди, дуже холоднокровний, вдержував порядок і ми скоро і планово відступали дальше. Попереду глубоким снігом бродили вже ранені Бондаренко і Яструб, за ними командир і я з Марком по боках. Дальше не бігли за нами большевики. Тяжко було бігти глубоким снігом, але ми, не зважаючи на те. поспішали, бо сподівались ворожої погоні. Змучившись до краю, ми покидали свої шинелі й інші речі.

Пробігли кілька кілометрів і вийшли на якусь незнану мені колонію. Тут пошукали за кіньми, а не знайшовши іх, подались дальше в ліс. Нігде не було найменшого сліду, бо сніг, що падав цілу ніч, прикрив усі стежки й дороги. Пройшли ще кілька кілометрів, як на наших конях наганяють нас большевики.

Посипались по нас густі стріли. Ми, відстрілюючись, бігли дальше. Втім паде друг Марко, а відтак коло нього похилився друг командир. Тільки тихий стогін вирвався з його грудей. Я скочив в густу посадку й слідами наздогнав Яструба й Бондаренка...“.

На початку травня 1946 р. я, нав'язавшись з районовим провідником Цуманщини Гонтою, стрінув між його стрільцями друга Калину, який мені ось як розказував:

“...Стою я під клунею коло дверей на варті і роблю папіроса. Десятка сперта на стіну. Нараз з-за клуні виходить большевик і каже до мене: “Здравствуйте”. Я одним рухом схопив десятку, загнав набоя в цівку і наставив большевикові в груди, але він скочив за клуню. Раптом посипались по хаті густі стріли.

Я скочив в клуню, думаючи, що наші зараз будуть бігти до коней. Сів на свого коня й чекаю, що дальше буде. Бачу, що з хати біжать до лісу, чи це наші, чи большевики, не знаю. До клуні ніхто не приходив. Побачив я на дворі хатню дівчину і спитав іі, що робиться. Вона відповіла. що нікого нема. Тоді я виїзджаю з клуні і прямую в ліс.

В лісі два рази напоровся на большевиків і з трудом добився в свої терени, де нав'язався з місцевою сіткою...”.

Про наслідки бою взнав я пізніше, коли попровадив розвідку. Коло хати вбито двох большевиків, а в лісі, недалеко, де впали Командир і Марко, вбито 4-ох большевиків. Це командир і вірний йому Марко вбили тих 4-ох, коли ті підлазили до них, щоб взяти їх живими. Ранені обидва, відстрілювались доки була змога, аж вкінці самі подострілювались.

Після цього большевики говорили, що це група командирів- східняків їхала кудись на відправу. Східняками вважали їх тому, що вони бились з небувалою мужністю і завзяттям з переважаючими ворожими силами і, будучи раненими, самі кінчали з собою.

08.02.1945 р. в м.Турійськ Волинської області місцева вчителька Галина Січкарук (1924 р.н., уродженка с.Новий Двір Турійського р-ну Волинської обл.) здійснила резонансну збройну акцію - за завданням керівника надрайонного проводу ОУН "Ворона" застрелила начальника Турійського районного відділу НКВД старшого лейтенанта Антона Гаркушу , забрала та передала підпіллю його зброю та документи.

Доля Галини Січкарук склалася трагічно - вбивство начальника РО НКВД викликало лють в партійних органах та НКВД , на її розшук кинуті значні сили, в кінці лютого 1945 р. вона була затримана агентурно-бойовою групою НКВД, що діяла під виглядом УПА , а уже в квітні 1945 р. за вироком трибуналу - розстріляна.

На фото - Галина Січкарук

Скеля "Трьох чекістів"

Поблизу села Дихтинець Путильського району Чернівецької області розташована скеля "Острива", яку також називають скелею "Трьох чекістів".

На цьому місці 23.09.1944 р. в засідці підрозділу УПА були вбиті :

Заступник начальника управління НКВД по Чернівецькій області майор Олексій Меняшкін , 1908 р.н., уродженець с.Єрмиш Єрмишського району Рязанської області РСФСР, росіянин, член ВКП(б) із 1932 року, в 1942 році присвоєно звання "Заслужений працівник НКВД СРСР"

Заступник начальника управління НКГБ по Чернівецькій області майор Михайло Новожилов, 1911 р.н., уродженець м. Лихославль Калінінської області РСФСР , член ВКП(б) з 1932 року. Закінчив транспортний інститут, до 1939 року працював на залізничному транспорті. З 1939 року – в органах НКВД-НКГБ. В квітні 1944 року Новожилов керував боротьбою із повстанцями в Дубровицькому районі Рівненської області

Начальник санітарної частини управління НКВД по Чернівецькій області капітан Петро Большаков 1907 року народження, уродженець станиці Єкатеринівка Єкатеринівського району Саратовської області РСФСР, росіянин, кандидат в члени ВКП(б) з серпня 1943 року

12.07.1947 р. в 16:00 у м. Сколе (тоді - Дрогобицької області) двома пострілами з пістолета місцевий житель Василь Шимків за завданням підпілля ОУН застрелив начальника Сколівського райвідділу МВД майора Бєлоусова, коли той виходив з приміщення РО МВД. Атентатник намагався втекти, однак загинув при перестрілці.

Василь Шимків 1928 р.н., уродженець с. Кам’янка Сколівського р-ну, псевдонім «Запорожець» , протягом 1945 – березня 1946 рр. перебував у боївці «Гонти», згодом легалізувався, проживав у с. Кам’янка, а з весни почав працювати на кам’яному кар’єрі в м. Сколе, та з метою полегшення підпільної діяльності став радянським активістом і комсомольцем, чим і скористався для вбивства майора Бєлоусова.

Як син помстився за арешт батька - застреливши заступника начальника Букачівського райвідділу МГБ :

Заместитель начальника Букачевского РО МГБ лейтенант КОМИССАРОВ в 13.30 18 сентября 1948 г. проходя по базарной площади райцентра Букачевцы встретил жителя села Явче Букачевского района - ПОПУКА , в возрасте 20 лет , отец которого в 1947 году Букачевским РО МГБ арестован , как участник ОУН , с которым вступил в разговоры и в это время ПОПУКА выстрелом из пистолета в упор убил КОМИССАРОВА и скрылся.

До того ПОПУКА проживал на легальном положении и в Букачевском райотделе МГБ данных о его связи с подпольем ОУН не было. По розыску и ликвидации терориста ПОПУКА работают две оперативно-войсковых группы под руководством ст.оперуполномоченого Букачевского РО МГБ ст.лейтенанта ВЕСНИНА и оперуполномоченого того же РО МГБ лейтенанта МАЛИНИНА

Документ знайшов дослідник Дмитро Проданик

Із автобіографії написаної в 1948 р. керівником Любомльського надрайонного проводу ОУН Сергієм Богданом - "Биковим" :

...в місяці серпні 1945 р. мене ком.Ігор призначив бути командиром опер-групи по Головнянськім і Любомльськім р-х. Оперував я з 12-ма стрільцями, з них двоє було підстаршин Крук і Медвідь, аж по вересень 1946 р. В часі своєї операції знищено понад 40 озброєних ворогів, здобуто автомашину з деякими возними річами, в місяці серпні на шляху Любомль-Маціїв.

На автомашину посадили двох большевицьких полонених стр.л-нта і шофера-бійця з котрими поїхало 5 стрільців в тім числі я до села Підгородно Маціївського і Любомльського р-ну де підїхавши під станицю стрибків і сільську управу звели бій із стрибками - бій був виграний. Знищено 5 озброєних комуністів.

28.10.1944 р. підрозділом УПА було здійснено резонансну акцію - напад на радянську групу в с.Головин Костопільського р-ну Рівненської області.

Напередодні до села прибула радянська група чисельністю 90 осіб - у складі роти 231-го окремого батальйону Внутрішніх Військ НКВД під командуванням командира 231 ОСБ ВВ НКВД підполковника Нікульченка , групи працівників НКВД і НКГБ під керівництвом начальника Костопільського райвідділу НКГБ старшого лейтенанта держбезпеки Біляєва, група партійних активістів під керівництвом секретаря Костопільського райкому партії Олійника , районний прокурор Кравець , голова райради Бутко та інші, з метою проведення хлібозаготовок у навколишніх селах. Для ночівлі група розташувалася у приміщенні школи та сусідніх будівлях.

О 2-й годині ночі 28.10.1944 р. підрозділом УПА (за радянським даними під командуванням "Лиса" та "Панька") було раптово здійснено напад на приміщення школи, яка внаслідок інтенсивного обстрілу загорілася і вибігаючі з палаючої будівлі потрапляли під прицільний вогонь повстанців.

Для допомоги оточеній групі було вислано підняту по тривозі 20-ту бригаду Внутрішніх Військ НКВД із танками.

Всього в ході нападу з радянської сторони було вбито 12 осіб - начальник Костопільського райвідділу НКГБ старший лейтенант держбезпеки Біляєв, оперуповноважений Єфремов, дільничий уповноважений міліції Юров, начальник пошти Гаврилов, та 8 солдатів 231-го окремого батальйону Внутрішніх Військ НКВД. Були поранені секретар Костопільського райкому партії Олійник, начальник відділу боротьби з бандитизмом райвідділу НКВД Воробйов, завідувач агітації райкому Демченко та 7 солдатів.

Винним у раптовому нападі радянські органи держбезпеки зробили командира 231-го окремого батальйону Внутрішніх Військ НКВД підполковника Павла Нікульченка, якого наказом Лаврентія Берії звинуватили в боягузстві та втратою керівництва в бою - він був відданий під суд військового трибуналу та очікуючи засідання трибуналу покінчив життя самогубством.

ПРИКАЗ

НАРОДНОГО КОМИССАРА ВНУТРЕННИХ ДЕЛ СОЮЗА ССР

27 октября с.г. 2 рота 231 отд.стр.бат 20 стр.бригады ВВ НКВД УО, под командой командира батальона под-ка Никульченко П.К. ,расположилась на отдых в с. Головин Костопольского р-на Ровенской обл. В 2 часа 28.10.44г на помещения , занимаемые ротой , произвела внезапное нападение банда , открыв по ним сильный огонь и зажигательными пулями подожгла дома .

В завязавшемся бою рота понесла потери в людях и технике , также было убито и ранено несколько человек из местных советских партийных работников , располагавшихся вместе с ротой На рассвете банда безнаказанно скрылась Расследованием установлено , что виновным во внезапном нападении банды на роту , Является командир 231 отд. Стр. батальона 20 стр. бригады ВВ НКВД под. Никульченко,

Который, при расположении роты на отдых , проявил преступную беспечность Необходимой разведки и охранения не организовал , никаких указаний о действиях роты на случай тревоги не дал .Во время боя п-к Никульченко проявил трусость , боем не руководил и преследование отходящей банды не организовал

ПРИКАЗЫВАЮ

За преступную беспечность , отсутствия руководства боем и проявленную трусость командира 231 отд.стр. б-на 20 стр. бригады Внутренних Войск НКВД Украинского округа под-ка Никульченко Павла Кузьмича –

предать суду Военного Трибунала Приказ объявить всем офицерам состава войск от командиров частей и выше

НАРОДНЫЙ КОМИССАР ВНУТРЕННИХ ДЕЛ ГЕНЕРАЛЬНЫЙ КОМИССАР ГОСУДАРСТВЕННОЙ БЕЗОПАСНОСТИ

(Л. Берия)

Із повстанського донесення :

..дня.27.10.44 відділ УПА р-ну Костопіль зробив наскок на большевиків в с.Головина , які були закватировані в будинку школи. Бій тривав три години. У висліді бою вбито 12 партійних, 25 рядових бійців (між вбитими нач.НКГБ Костопіль та його заступник, секретар райпарткому) , понад 25 ранених.

В будинку школи , що зайнявся під час бою згоріло 2 гранатомети, 2 "Максим" інша зброя та амуніція. Власні втрати 1 вбитий і 4 ранених. Здобуто кулемет, автомат, кріса, пістоля, 2 ящики амуніції.

(Літопис УПА том 8, с.1188-1189)

На фото - командир 231-го окремого батальйону Внутрішніх Військ НКВД підполковник Павло Нікульченко

12.10.1959 року в лісі біля села Тростянець Бережанського району Тернопільської області при збройній сутичці з підпільною групою ОУН Петра Пасічного - "Петра" був вбитий оперуповноважений Бережанського районного відділу КГБ – лейтенант Віктор Стороженко, на сьогодні він є останньою відомою втратою з радянського боку у боротьбі радянських органів держбезпеки проти підпілля ОУН.

23 января 1946 на хуторах близ села Загаецкое, Дедеркальского района, оперативно-войсковая группа РО НКВД в составе оперуполномоченного РО НКВД ПОПОВА, начальника штаба истребительного батальона КОБЗАРЕНКО, 12 красноармейцев стрелкового полка войск НКВД и двух бойцов истребительного батальона столкнулась с бандой "Герасима".

Некоторые участники банды были одеты в форму военнослужащих Красной Армии. Во время перестрелки, от банды отделилось несколько человек во главе с одним в форме майора, которые, крикнув "мы свои", предложили прекратить огонь.

Опервойсковая группа прекратила огонь и пошла на сближение, в результате чего все 16 человек были захвачены бандой, разоружены и убиты. После этого бандиты мелкими группами скрылись в лесу на территории Острожецкого и Мизочского районов, Ровенской области. Ведутся поиски банды. Ориентировано УНКВД Ровенской области.

Як УПА боролася з вирубкою карпатських лісів :

Секретарю ЦК КП(б)У

товарищу КАГАНОВИЧУ Л. М.

ДОКЛАДНАЯ ЗАПИСКА

об активизации бандитских групп украинских националистов на лесоразработках треста “Донбассшахтолес” в западных областях Украины

За последнее время в леспромхозах нашего треста, расположенных в западных областях Украины – Дрогобычской и Станиславской сильно активизировали свою террористическую и подрывную деятельность банды украинских националистов, что в большой мере отражается на нормальную производственную деятельность в предприятиях и выполнение плана лесозаготовок трестом.

Из листовок, которые распространяются бандитами в большом количестве на лесоразработках наших предприятий, видно, что банды украинских националистов ставят своей целью срыв заготовки и вывозки леса из западных областей Украины, срыв выполнения годового плана лесозаготовок и выполнение плана 4 Сталинской пятилетки восстановления и развития народного хозяйства СССР.

Поэтому террор последних направлен исключительно против руководящего состава передовых предприятий и лучших рабочих – стахановцев, перевыполняющих план лесозаготовок. Большая активность террористической и подрывной деятельности со стороны банд украинских националистов проявляется на лесоразработках в Сколевском леспромхозе Дрогобычской области.

За период с 15 мая 1946 г. по 25 мая 1947 г. в Сколевском леспромхозе убито и повешено 12 человек трудящихся леспромхоза, в том числе два начальника участка.

В сентябре 1946 г. было организовано покушение на директора Сколевского леспромхоза тов. Лернер, к счастью неудавшееся. В апреле и мае месяцах сегогода действия банд националистов сильно увеличились, в результате, в течение только мая месяца с. г. убито и повешено бандитами 5 человек, в том числе лучший в тресте начальник лесозаготовительного участка тов. Ровенский.

Часто имели место, также, случаи разгона рабочих с лесосеки, как это было 22 мая с. г., когда группа бандитов окружила на лесосеке лучших стахановцев-лесорубов Сколевского леспромхоза. Вывели их на лесосеки, предложили в лес больше не приходить и предупредили, что если они будут продолжать работу в лесу, хотя бы на другом месте, то они будут повешены.

Многим шоферам, работающим по вывозке леса, также, причем неоднократно, предлагалось бандитами прекратить вывозку леса. Кроме террористических актов, направленных против лучших людей предприятий, бандитами причиняется большой материальный ущерб предприятиям нашего треста.

В Сколевском леспромхозе на протяжении года уведено бандитами лесовозных лошадей – 28, сожжено автомашин – 1, ограблено магазинов – 2, дважды ограблены общежития на Коростовском лесоучастке.

Аналогичное положение имеет место в Дрогобычском леспромхозе Дрогобычской области и в Долинском леспромхозе Станиславской области. Отмечено много случаев террора против передовых рабочих: поджог заготовленной древесины (в Долинском леспромхозе), сожжение автомашин (4 студебеккера в Домбровицком леспромхозе Ровенской области) и других фактов подрыва и срыва работы на лесоразработках.

Кроме всего, бандиты требуют от рабочих соблюдения всех религиозных местных праздников, угрожая расправой в случае работы в эти дни. Такая обстановка в леспромхозах деморализующе действует на трудящихся этих предприятий, так, например, Сколевский леспромхоз – инициатор социалистического соревнования на досрочное выполнение плана к 30-й годовщине Октябрьской социалистической революции, выполнивший досрочно план первого квартала и получивший второе место решением Коллегии Министерства и ВЦСПС, – в апреле и мае работает, в связи с названными выше причинами, с большими перебоями, тяжело отражающимися на выполнение плана.

Следует сказать, что в настоящее время руководство леспромхозов и треста испытывают большие трудности с подбором инженерно-технических руководящих кадров в эти леспромхозы, т. к. события последних дней вызвали отказы некоторых, особенно низовых командиров производства – начальников участков и мастеров, от руководства работой в лесосеке.

Само собой разумеется, что без командира производства нельзя ожидать и какихлибо эффектов в работе. Исходя из вышеизложенного, считаю необходимым создание в каждом леспромхозе военизированной охраны в виде гарнизонов в 40-50 бойцов регулярных воинских частей внутренних войск МВД для личной охраны руководителей производства, рабочих на лесосеках, а, равно, всех материально-

имущественных ценностей предприятий, т. к. сегодня таковые находятся под постоянной угрозой со стороны действующих банд украинских националистов.

11.11.1944 р. підрозділом УПА під керівництвом Никона Семенюка - "Стального" було здійснено резонансну акцію - напад групу 205 окремого стрілецького батальйону 16 бригади Внутрішніх Військ НКВД.

Напередодні органам НКВД стало відомо, що підрозділ УПА під керівництвом Никона Семенюка - "Стального" чисельністю більше 300 осіб, маючи на озброєнні 23 кулемети, 30 СВТ, 25 автоматів , 250 гвинтівок, переправився через річку Случ, розмістився в лісових масивах Сарненського та Рокитнянського районів Рівненської області та провів ряд диверсій на залізниці.

Для розшуку повстанців було відправлено оперативно-військову групу складі 80-ти чол. із 205 окремого стрілецького батальйону 16 бригади Внутрішніх Військ НКВД під командуванням заступника командира батальйону капітана Стулова.

08.11.1944 р. група мала декілька збройних сутичок з повстанцями в лісових масивах і отримавши на підмогу додаткові сили перейшла до с.Біловіж, де проводила реквізицію продовольства та сіна для потреб Внутрішніх Військ НКВД.

11.11.1944 р. оперативно-військова група та колона із 30 підвод із реквізованим сіном рушила до місця дислокації гарнізону в м.Рокитне і біля с.Залав'я Рокитнівського району Рівненської області підрозділ ВВ НКВД потрапив у засітку повстанців - в 14.00 вийшов на лісову галявину і в момент переходу містка були раптово обстріляний .

Внаслідок нападу за радянськими даними було убито 26 бійців , загинув заступник командира 205 осб 16 бригади ВВ НКВД капітан Стулов , командир кулеметної роти молодший лейтенант Дудінов, командир взводу ПТР молодший лейтенант Бага та фельдшер 205 осб лейтенант Пушкарьов, 1 солдат зник безвісти, було поранено 10 солдатів. Також було вбито 2 місцевих сільських активістів та голова сільської ради , що вели по дорозі радянський підрозділ.

Також загинуло 7 осіб , які були заарештовані в навколишніх селах та конвоювалися до райвідділу НКВД.

Ця засітка мала великий резонанс в радянських силових структурах, та ще довго "гриміла" на нарадах всіх рівнів :

В стенограмі обласної наради секретарів райкомів партії, голів райвиконкомів, начальників НКВС і НКДБ при Рівненському обкомі КП /б/У, з участю першого секретаря ЦК КП/б/ М.С. Хрущова від 14 січня 1945 року зазначено :

- ... С октября месяца ОУНовские банды увеличились. Сейчас орудует в Тынное группа Пащенко, имеет 100 человек. В Екатериновке была боевка. Имеются большие силы банды Яремы до 400-500 человек, его местопребывания - округа села Немовичи, в Рокитно заходит под кличкой Стальной.

Начальник р/о НКВД Карпенко К.М.

-Что сказать по Клесовскому, Рокитновскому району, там войска ходили безрезультатно. Войска опаздывают с оперециями. Пошли войска за бандой Яремы в Рокитно и банд не нашли, возвращались и сами в засаду попали. Это было в конце ноября месяца.

Серебрянський И.К.- начальник РО НКВД:

- Банда Стального - самая опасная, постоянно в нашем районне не дислоцирует, а переходит в Рокитно, в Рафаловку. Когда я приехал в район, то вижу - Ярема или Стальной - это опасная сволочь. Он больше всех бывает в Рокитновском районе и Клесовском. По показаниях пленных в банде 340 человек.

Повстанський звіт по іншому оціював радянські сили і втрати - за повстанськими звітами сили ВВ НКВС складали 130 солдатів і внаслідок бою загинуло 117 радянських бійців , при власних втратах 4 загиблі вояки УПА.

В наказу УПА про відзначення учасників вдалої засітки зазначалося :

НАКАЗ

Дня 11.XI.1944 р. загін УПА під командуванням к-ра Стального звів бій з гарнізоном військ НКВД м. Рокітна, котрого гарнізон виїхав був того дня грабувати населення с. Залав'я Рокітянського району. В результаті бою ворожий гарнізон був знищений. На полі бою ворог залишив 117, в тому 11 офіцерів. Здобуто зброю і амуніцію.

Майстерним керуванням бою відзначився к-р загону Стальний. Вмілим командуванням відділами і особистою відвагою під час бою відзначилисяк-ри Сівач і Негус Вояцьку мужність проявили козаки загону, а особливо відзначилися особистою відвагою козаки: Дранко, Гайдамака, Стрибунець.

За проявлену військову майстерність і відвагу висловлюю к-рові загону Стальному, к-рам відділів Сівачові і Негусові, козакам загону, а зокрема Дранці, Гайдамаці і Стрибунцеві признання.

Бій під селом Залав'я доказав, що український повстанець здібний перемагати сильніше озброєного і більше чисельного ворога. Запорукою побіди являються факти, що український повстанець воює за святу справу, справу визволення свого народу від імперіялістичних загарбників.

Військовий чин загону к-ра Стального і вищезгаданих к-рів та козаків, зокрема, повинен бути взором наслідування для інших наших повстанців.

Нехай ворог кидає проти нас дальші свіжі банди посіпак, український народ руками своїх повстанців змете їх з лиця своєї землі і ворожою кров'ю запише в історію своє право до незалежності.

18.12.1949 року в селі Ходаки Барського району Вінницької області , у бою проти МГБ загинули повстанці "Боян-Буг" та "Сергій" - в ході бою ними були вбиті начальник Барського райвідділу МГБ капітан Соболєв , дільничний уповноважений МВД Каліцинський та міліціонер Захарчук.

Це були перші бойові втрати ОУН Віньковецького надрайонного проводу, в подальшому боротьбу вдалося продовжити практично до січня 1952 року.

Фактом залишається й те, що десь тут у мальовничих та таких глухих, стрімко вимираючих краях, на стику Барського та Віньковецького районів на околиці села Ходаки лежить двоє молодих хлопців, друзів, бандерівців, повстанців, борців за волю України. І нема над ними ні могили, ні пам'ятної дошки, є лише спогад у поодиноких серцях та дописах дослідників, істориків, краєзнавців, активістів.

А більшість населення як і 70 років тому, у записах загиблого тут повстанця " Сергія", залишається покірним, аполітичним, безграмотним, байдужим до минулого та майбутнього, стурбованим лише власним достатком та добробутом.

14.10.1949 р. в бою проти підпілля ОУН в Коростенському районі Житомирської області, були ліквідовані співробітники УМВД Житомирської області Іван Лівоха та Леонід Інгер.

У 1944 році, на Хмельниччині бійці УПА ліквідували групу комуністів окупантів:

Хмельникское РО НКВД сообщает, что 25.V.1944 г. в 10 часов утра получено сообщение из Зиновенского сельсовета о наличии банды бандеровцев в количестве 7 человек в квартире гра��данки В. Что 4 человека из них ушли в лес по направлению с. Медведовка, а 3 человека окружены сельским активом в этой квартире.

Требовалось подкрепление. Получив сообщение, оперуполномоченный Никифоров принял меры: через райком партии и райвоенкомат организовал боевую группу в количестве 7 человек, как-то: 2-х уполномоченных Павлова и Компаневича, одного милиционера Околодько и 4-х бойцов истребительного батальона Ситкина, Полищука, Иванкова и Мачкова. Вооружил их 2-мя ручными пулеметами, одним автоматом и 4-мя винтовками.

По прибытию в с. Зиновенцы (Шевченково) бандеровцев уже не оказалось, и актив из 3-х сел: Шевченково, Медведовка и Кожухов преследовали банду по направлению с. Медведовка, куда наша группа тоже направилась и, не доходя до с. Медведовка, соединилась с сельским активом. Боевая группа состояла в количестве 25 человек.

В этот момент встретился проезжающий по служебным делам на легковой автомашине райвоенком — майор Назарчук, который остановился и получил информацию о банде в количестве 3-х человек, бежавших в лес. Майор Назарчук учел малочисленность банды и небольшого леса, преобладающее большинство нашей боевой единицы и дал распоряжение прочесать лесной массив между селами Шевченково, Медведовка и Лука.

Отдав распоряжение, майор Назарчук уехал. Как только наша группа вступила в лесной массив от с. Медведовка, банда бандеровцев открыла сильный пулеметно-ружейный огонь и подняла шум наподобие звериного воя для создания паники среди наших бойцов. В результате оказалось, что банда состоит не из 3-х человек, а примерно около 100, кроме того, хорошо замаскировалась в лесу, что нашей группой не было замечено.

В результате столкновения с бандой имеются потери с нашей стороны — убитых 7 человек и 1 ранен. Убиты следующие:

1. Игнатенко Николай, 1914 г. рождения, родом из Кубани, боец Красной Армии. Этот боец охранял мины, оставленные при продвижении воинских частей;

2. Иванков Дмитрий Николаевич, 1927 г. рождения, с. Лелитки Хмельникского р-на, боец истребительного батальона;

3. Котельницкий Никифор Спиридонович, 1891 г. рождения, председатель сельсовета с. Зиновенцы;

4. Владыко Трофим Степанович, 1892 г. рождения, председатель колхоза с. Зиновенцы;

5. Околодько Федор Кузьмич, 1916 г. рождения, с. Угриновка, милиционер РО НКВД;

6. Ситник Анатолий, боец истребительного батальона;

7. Валищук Арсентий Яковлевич, сельисполнитель с. Медведовки.

Ранен — Мельник Фома Федорович, председатель сельсовета с. Кожухов.

Потери со стороны противника: убит один бандеровец и один ранен.

[warsc-commynistsupa]

Операції УПА проти комуністичних окупантів.

Українська повстанська армія, яка була утворена в жовтні 1942 року. Для боротьби з окупантами України. З 1944 року сили УПА розпочали боротьбу проти комуністичних окупантів. Сили УПА діяли в Західній та Центральній частині України. УПА поділялась на відділи УПА Захід, УПА Північ, УПА Південь. Головнокомандувачем УПА був Роман Шухевич. Також УПА як повстанська армія мала свою розвідку та спец служби СБ ОУН, які мали виявляти ворожих комуністичних агентів. Окрім радянських окупантів, повстанці вели боротьбу також і проти польських окупантів, котрі захопили владу в Польщі з 1944 року. Зараз розглянемо основні битви УПА проти комуністичних окупантів.

11 листопада 1944 р. підрозділ 205 батальйону 16 бригади Внутрішніх Військ НКВС чисельністю 97 бійців під командування заступника командира батальйону капітана Стулова повертався із операції.

Біля с.Залав'я Рокитнівського району Рівненської області підрозділ ВВ НКВС в 14.00 вийшов на лісову галявину і в момент переходу містка були раптово обстріляний підрозділами УПА - відділом Володимира Кобриновича - «Сівача» відділом «Моряка» та сотнею «Кантового» із загону «Прилуцький», під під загальним командуванням Никона Семенюка - «Стального».

Внаслідок нападу за радянськими даними було убито 26 бійців , в тому числі капітан Стулова й З офіцери , 1 зник безвісти й було поранено 10 солдатів. Підрозділ ВВ НКВС витративши майже весь боєзапас відійшов. Повстанський звіт по іншому оціював радянські сили і втрати - за повстанськими звітами сили ВВ НКВС складали 130 солдатів і внаслідок бою загинуло 117 радянських бійців , при власних втратах 4 загиблі бійці УПА.

В наказу УПА про відзначення учасників вдалої засітки зазаначалося :

НАКАЗ

Дня 11 XI 1944 р. загін УПА під командуванням к-ра Стального звів бій з гарнізоном військ НКВД м. Рокітна, котрого гарнізон виїхав був того дня грабувати населення с. Залав'я Рокітянського району. В результаті бою ворожий гарнізон був знищений. На полі бою ворог залишив 117, в тому 11 офіцерів. Здобуто зброю і амуніцію.

Майстерним керуванням бою відзначився к-р загону Стальний. Вмілим командуванням відділами і особистою відвагою під час бою відзначилисяк-ри Сівач і Негус Вояцьку мужність проявили козаки загону, а особливо відзначилися особистою відвагою козаки: Дранко, Гайдамака, Стрибунець.

За проявлену військову майстерність і відвагу висловлюю к-рові загону Стальному, к-рам відділів Сівачові і Негусові, козакам загону, а зокрема Дранці, Гайдамаці і Стрибунцеві признання.

Бій під селом Залав'я доказав, що український повстанець здібний перемагати сильніше озброєного і більше чисельного ворога. Запорукою побіди являються факти, що український повстанець воює за святу справу, справу визволення свог о народу від імперіялістичних загарбників.

Військовий чин загону к-ра Стального і вищезгаданих к-рів та козаків, зокрема, повинен бути взором наслідування для інших наших повстанців.

Нехай ворог кидає проти нас дальші свіжі банди посіпак, український народ руками своїх повстанців змете їх з лиця своєї землі і ворожою кров'ю запише в історію своє право до незалежності.

10 грудня 1944 р. підрозділами УПА під командуванням Юліана Матвіїва - "Недобитого" було здійснено вдалий напад на радянський гарнізон м.Яремче. В ході бою було ліквідовано 60 комуністів, які служили в МВС. Також було 30 окупантів поранено.

5 січня 1946 р. повстанський підрозділ під командуванням Дмитра Гуцула - "Сави" біля с.Буряківка Заліщицького р-ну Тернопільської обл. знищив опергрупу Товстенського райвідділу НКВС , було ворог втратив 25 осіб вбитими , в тому числі начальника райвідділу НКВС - майора Слєпцова.

У доповідній Тернопільського обкому партії повідомлялося :

5 января 1946 г. оперативная группа Товстенского райотдела НКВД Тернопольской обл. в 8 часов утра выехала в села : Кошиловцы , Слободка и Бурякивка, с задачей оперативных мероприятий и проведения предвыборных собраний.

Оперативную группу возглавалял начальник Товстенского райотдела НКВД майор тов.Слепцов. В группу входили : 2 оперативных работника Товстенского райотдела НКВД , 5 работников милиции , 6 бойцов истребительного батальйона , 10 бойцов подразделений войск НКВД , а также с ними выехал нарсудья этого района тов.Цымбаленко для проведения собраний в селах Бурякивка и Слободка.

Опергруппа была вооружена тремя ручными пулеметами , автоматами и винтовками.

В с.Бурякивка было проведено предвыборное собрание , на котором присутствовало население свего села. После собрания всю группу пригласили на обед , затем «тепло» их провожали.

В 2 часа дня группа выехала из с.Бурякивка , отьехав от села не более 200 метров , спустилась тремя подводами , на которых ехала вся группа , в глубокий овраг и тут же попала в засаду , сначала была забросана гранатами , а потом был открыт огонь из 2 ручных пулеметов. Наша группа держала бой с 2 до 5 часов дня. Но так как пути отхода были только по дороге , которую бандиты спереди и сзади перекрыли огнем из ручных пулеметов , а также вследствии растеряности нашей группы , бандитами убиты 23 товарища этой группы.

Все погибшие бандитами были раздеты.

О случившемся стало известно только утром 6 января 1946 г. через агента НКГБ , посланная немедленно усиленна опергруппа в селе бандитов не обнаружила.

Следствием установлено :

А) когда проходило собрание и обед в доме бандита Мельника Василия Ивановича и Церковного Антона Михайловича, жителей с.Бурякивка – были бандиты и обсуждали методы нападения на нашу группу. начальник райотдела НКВД майор Слепцов будучи в с.Бурякивка с агентурой этого села не связался , зная о том что дорога из с. Бурякивка в с.Слободку проходит через глубокий овраг никакой разведки не выслал , три подводы ехали на очень близком расстоянии одна от другой.

Будучи уверенным что село спокойное майором Слепцовым допущена исключительная беспечность.

Б) засадой руководил бандит по кличке «Савва» житель села Кошиловцы. В засаде было 18-20 бандитов. Среди них – Рудый П.И , Мельник В.И , Дудка Ф.М , Засоцкий В.М , Дмитрик А.В , Ратылюк Т.К , Ушкарь И.М , Мошлюк В.П , Засоцкий М.В из сел Кошиловцы , Слободка и Бурякивка , все 1927 года рождения.

Приняты следующие ответные репресии : изьято семей бандитов и нелегалов 12 , бандпособников – 10.

Арестовано проходивших на учете в НКВД и НКГБ и другого антисоветского элемента – 120 человек.

Выброшена спецгруппа НКВД которая ведет розыск банды совершившей нападение.

Прошу разрешения на выселение всех жителей с.Бурякивка (40 дворов) и расселить их в северных районах обл. – Дедеркальском , Вишневецком , Почаевском – что даст морально-политический эффект как ответная мера на совершонное банд проявление.

Секретарь Тернопольского Обкома КПБ(У) И.Компанец

У боях 26-27.02.1946 року сотня "Ударник-5" під командуванням Степана Стебельського - "Хріна" захопила в полон ряд бійців 34-го піхотного полку 8-ї піхотної дивізії Війська Польського (ВП). Вони були учасниками знищення українського села Завадка Морохівська та масового вбивства понад 70 українців 25.01.1946 року. Комуністична влада Польщі, яка була маріонеткою СРСР з 1944 року вела бойові дії проти УПА і мирного українського населення.

Зокрема серед полонених були рядовий Владислав Павловський, старший сержант Францишек Кутило та старший лейтенант Броніслава Кузьма. Полонені дали цінні свідчення, щодо організаторів та виконавців знищення Завадки Морохівської.

Зі звіту сотні "Ударник - 5" :

Дня 26 лютого 1946 р. о год. 2:00 вд. висадив при помочі мін двірець залізничний та хату, в якій кватирували недобитки 34 полку піхоти в с. Мокре. Поляків було там 30 вояків.

Тому що сніг сильно скрипів, поляки почули, як наближався вд. і відчинили вогонь, але протягом 5 хв. їх розігнано. В часі бою зловлено одного вояка ВП, шо брав участь в мордах в с. Завадка Морохівська та арештував батька станичного у с. Чашин.

Дня 27 лютого 1946 р. о год. 14:00 їхало ВП в силі около 100 вояків підводами до Буківська через с. Волиця, шоби на слідуючий день виселювати с. Прибишів.

Вд. підсунувся яром, а два рої зійшли поміж хати та, мимо того, що ворог відбивався, вони зловили 7 поляків: 1 підпоручника 34 полку піхоти 8 дивізії, (к-р мінометів, шо мордував українців у с. Карликів, сам розстріляв 7 хлопців в с. Вислок Великий, а у с. Завадка Морохівська різав дитину багнетом, показуючи як його стрільці мають робити.

Сам комуніст, довго був у Сталінграді), 1 хорунжого, що при переселюванні с. Сянічок і с. Загутинь бив людей, 1 стрільця, що сам признався до вбивства 9 жінок і дітей в с. Завадці Морохівській. Їх передано СБ. А решту 2 капралів та 1 стрільця, по поясненні їм цілі нашої боротьби та врученні пропагандивного матеріалу,відпущено.

(Літопис УПА, Т. 33, С. 278)

Свідчення полонених бійців Війська Польського (радянський переклад)

№ 1. Показание Владислава Павловского:

Владислав Павловский, рождения 1925 года, 3 мая, уроженец деревни Бузани, района Врокловка, сын Станислава и Клементины, поляк, римско-католического вероисповедания, окончил начальную школу, в настоящее время служит в 34-м пехотном полку в Саноке, сообщил:

22 января 1946 года наш второй батальон получил приказ полковника Плуто подготовиться к рейду на следующие села: Морочив, Мокре и Завадка Морочивска. Нам разрешалось забрать у украинцев все, что они имеют — обувь одежду и все то, что может быть у них найдено.На следующий день мы получили другой приказ идти на село Завадка Морочивска для того, чтобы сжечь его.

В селе Мокре был расквартирован другой батальон который являлся нашей резервной силой. Нашему батальону оказывали помошь около 20 специальных агентов УБ из Санока.

Основная задача была выполнена четвертой и пятой ротами, которым была дана особая инструкция перед отправкой в село. Но я не в состоянии сообщить о характере этих инструкций. Моя шестая рота, так же как и рота тяжелой артиллерии (СКМ), заняла позиции вокруг села с целью прикрытия этих рот, которые были заняты в операции. Поэтому я не принимал участия в том, что происходило в селе.

№ 2. Показание старшего сержанта Франтишека Кутило

Старший сержант Франтишек Кутило, родился 15 мая 1918 года в Катьене, района Леско, сын Теофила и Софии, уроженец Курдзиел, поляк, римско—католического вероисповедания, окончил 6 классов средней школы; в настоящее время старший сержант Пятой роты, 34-го пехотного полка, 8—й дивизии в Саноке‚— показал:

С сентября 1945 года я лично принимал участие в основных террористических операциях, имеющих целью заставить украинское население подчиниться репатриицнонным приказам в следующих селах: Дубривка Руска, Сяничок, Захутин, Просик, Стороци - Велики, Стороци Малы, Завадка Морочивска и наконец Волиця, где я был взят в плен Украинским подпольным движением.

Большая часть террористических операций против украинцев проводилась под командованием лейтенанта Левицкого и его заместителя Могульского. Часто эти налеты совершались пятым батальоном, и в частности, на окрестности города Букивского; после каждого такого налета солдаты продавали свою добычу и устраивали пьяные оргии.

Во время нашей стоянки в Дукле наш третий батальон принимал участие в насильственной репатриации украинцев из села Тзока и Тулава. Все жители этих деревень силой были изгнаны из своих жилищ, а все их имущество у них было отобрано. Лейтенант Левицкий, который возглавлял репатриацию украинцев, награбил себе целое состояние.

25 января во время операции в Завадка Морочивска наш батальон как резерв оставался в Мокре и предназначался для поддержки Второму батальону, который пошел на Завадку Морочивску, Поэтому я не участвовал в убийстве жителей села Завадка Морочивска.

№ 3. Показания старшего лейтенанта Бронислава Кузьмы:

Старший лейтенант Бронислав Кузьма, родился 13 октября 1917 года в Ленинграде, сын Игната и Адельфины, уроженец Котелов, римско-католического вероисповедания, белорус, в настоящее время командир Первой роты 2-го батальона 34-го пехотного полка 8-й дивизии в Саноке,— показал:

Командир нашего 34-го пехотного полка советский офицер, полковник Плуто. Командир 2 го батальона, к которому принадлежит моя 1-я рота,— тоже советский офицер, капитан Гутовский. Вместе со своим батальоном я принимал участие во многих операциях выселения украинцев из сел, в частности, села Прибишев.

У нас был категорический приказ изгнать всех украинцев и конфисковать их имущество, которое мы должны были доставить на квартиру нашего капитана в бараках. Я часто слышал, что бендеровцы насчитывают в своих рядах несколько тысяч и что не так давно с Украины пришла группа численностью в 6000 человек. Я знал, что они борются за независимость Украины и против Советов.

Мы имели особый приказ убивать бендеровцев, где бы мы их не встречали.23 или 24 января мы получили приказ отправиться на села Морочив, Мокре и Завадка Морочивска. Капитан Гутовский приказал искать оружие, но одновременно конфисковать сапоги и все то, что может быть взято. Мы проделали это в селах Морочив и Мокре.

Затем мы двинулись на Завадку Морочивску. По дороге мы увидели одного бендеровца, который только показался из леса. Куезинский из четвертой роты и два других солдата выстрелили и ранили его, он сразу же упал.

Капрал Онезевский из четвертой роты и два других солдата подбежали к раненому. Витольд Осмьянчук из Белостока приколол его штыком и раздробил ему голову. Другие также избивали его до тех пор, пока он не умер. Затем они сняли его сапоги, шинель и взяли деньги, сколько не знаю.

Позже мы двинулись на Завадку Морочивску. Следуя приказам Гутовского, они проделывали там то же, что и в других селах. Но неожиданно нас атаковали бендеровцы и началась перестрелка. Тринадцать наших было убито, восемь ранено, и мы потеряли свои подводы с аммуницией.

На следующий день полковник Плуто издал приказ Второму батальону сжечь Завадку Морочивску, в то время как Третий батальон, как резерв, был направлен в село Мокре. По приказу полковника Плуто командиру З-го батальона капитану Козура было поручено руководство операцией в Завадка Морочивска, не смотря на то, что его батальон находился в Мокре Капитан Гутовский, наш батальонный командир, был в то время с 3-м батальоном.

Четвертая, пятая и Шестая роты были посланы в центр села, где они жгли дома и убивали всех, кого находили там. Рота тяжелой артиллерии заняла позиции с обстрелом околицы села с тем, чтобы никто не мог убежать.

Я и моя рота жгли центральную часть села, убивали украинцев. Лично я проколол насмерть украинца примерно 40 лет, Я распорол ему живот и потом проколол его еще несколько раз. Он был единственным, кого я убил тогда.

Но были среди нас и те, кто наслаждался этой резней. Они убивали детей, выкалывали им глаза или вырезывали у женщин груди. Среди подобных садистов были: сержант Станислав Куко, 27 лет, из моей роты; сержант Мичневич, 29 лет‚ из шестой роты и капрал Романовский из шестой роты.

В массовом убийстве населения Завадка Морочивска, кроме меня, принимали участие: лейтенант Конус, 35 лет, старший лейтенант Киселев, 29 лет, дежурный офицер Островский, 40 лет‚ лейтенант Перлеки, 24 лет, старший лейтенант Богданович. На следующий день после сожжения села и убийства большей части населения, наш второй батальон получил высокую похвалу полковника Плуто за хорошо исполненную операцию.

12 лютого 1945 р. відбувся успішний бій , підрозділом УПА - сотнею "Левадного" під загальним командуванням Федора Воробця - "Верещаки" поблизу с.Топча Корецького р-ну Рівненської було розбито групу Корецького райвідділу НКВС - противник втратив 12 вбитих, 19 осіб було захоплено повстанцями в полон.

В подальшому полонені були публічно повішені.

Із протоколу допиту Федора Воробця - "Верещаки" від 23.03.1946 р.

...Наиболее серьезными фактами бандитских проявлений на

обслуживаемой мною территории являются: убийство командующего фронтом — генерала Ватутина в Острогском районе Ровенской области в апреле месяце 1944 года‚ убийство группы советских офицеров, в том числе майора, капитана и других в количестве 12 человек, в Клесовском районе Ровенской области в феврале 1945 г., убийство 10 военнослужащих НКВД и повешение 17—ти участников истреббатальонов в феврале 1945 г., уничтожение группы работников НКВД и ответственных советско-партийных работников, в количестве 20-ти человек, весной 1945 г. в Костопольском районе, Ровенской области, не говоря уже о массовых боестолкновениях и уничтожении мелких групп и одиночек, о проведенных диверсионнно-террористических актах на железнодорожном транспорте и на шоссейных дорогах.

ГДА СБУ— Ф. 5. — Спр. 48139. — Арк. 137- 140 ,

ПОЛИТДОНЕСЕНИЕ о деятельности бандеровских и бульбовских банд на территории Ровенской области по состоянию на 20 апреля 1945 г.

...истребительный отряд, численностью в 39 человек, про��одил боевую операцию в с. Тонча. Днем в 3 ч. истребительный батальон был окружен бандой численностью до 100 человек пехоты и 50 человек кавалерии и из 39 человек, 21 были захвачены бандитами, в числе которых был оперуполномоченный, возглавляющий операцию.

С 11 по 20 февраля 1945 г. бандиты учинили жестокую расправу над захваченными истребителями путем повешения их по месту жительства их родных. Повешение бандитами производилось за ноги, а перед повешением учиняли дикую казнь, отрезая уши, языки, уродовали телесные поверхности и наносили огнестрельные ранения в грудь и в голову. На каждом повешенном были приклеены приговоры бандитского суда.

В кінці березня 1946 р. відбувся ряд найуспішніших боїв УПА проти польських комуністичних сил на Закерзонні.

20 березня 1946 р. сотнями "Ударник-5" під командуванням Степана Стебельського -"Хріна" та сотнею "Булава" під командуванням Володимира Гошки - " Мирона" було здійснено напад 38-му польську пограничну заставу ВОП (ВОП - "Войско Оборони Погранічя"- польські прикордонники) в с.Яселі Сяніцького повіту .

Після мінометного обстрілу , прикордона застава була взята штурмом, було вбито 24 польських солдати , а 79 захоплено в полон. В подальшому 20 полонених було відпущено а решту польських вояків - котрі брали участь у вбивствах і знущаннях з українського населення - розстріляно.

Після розгрому застави ВОПу в с.Яселі, сусідні польські підрозділи, будучи відрізаними від основних сил, втекли разом із міліцією та цивільною польською адміністрацією із сіл Воля Міхова, Команьча, Радошці до с.Лупкова поблизу польсько-чехословацького кордону.

Для допомоги блокованим польським прикордонникам був висланий підрозділ 3-го батальйону 34 полку Війська Польського чисельністю 170 бійців під командуванням радянського майора Фролова. 26 березня 1946 р. в селах Височани та Кожушне сотнями "Хріна" та "Мирона" ця група була розбита, внаслідок бою було вбито 40 польських солдатів та 37 солдатів потрапило в полон до УПА. Майор Фролов, щоб не потрапити в полон покінчив життя самогубством.

Того ж дня польські підрозділи, що скупчилися в с.Лупків, під натиском повстанців, змушені були відступити на територію Чехословаччини. Втеча польських частин від бандерівців на територію Чехословаччини мала широкий резонанс в пресі.

Всьго цьому районі в боях проти УПА в кінці березня 1946 р. , згідно даних головного уповноваженого УРСР по справах переселення Ромащенка, Військо Польське втратило понад 200 вбитих та у відповідь спалило 15 українських сіл.

...В районе активизировались бандеровские банды. В ряде сел гмин Щавне, Рыманув, Мжиглуд производят мобилизацию украинского населения в банды. Здесь же разгромлены три польских пограничных заставы на Чехословацкой границе, а также войско, охранявшее железную дорогу. На ветке Загуж—Каманча взорвано и сожжено 12 железнодорожных мостов. Взорвана станция Каманча и здание гмины. Во многих местах взорвано железнодорожное полотно, срезаны телеграфные столбы. Польское Войско в ответные действия против бандеровцев сожгло более 15 украинских сел, а также приняло целый ряд других мер. Борьба ведется на уничтожение банды. В боях с бандеровцами Войско Польское потеряло до 200 солдат и офицеров, большое количество вооружения и боеприпасов.

25.03.1945 р. українських повстанці ліквідували одного із керівників знищеня польськими підрозділами с.Сагринь та інших українських сіл на Холмщині навесні 1944 р.- командира 1-го батальйону Хлопського Станіслава Басая - "Рися", який особливо відзначився в терорі проти українського населення.

Станіслав Басай - "Рись" був захоплений в полон вояками куреня "Вовки" під командуванням Мар`яна Лукасевича - "Ягоди" в с.Крилів Грубешівського повіту , під час нападу на відділ польської міліції обивательської (МО).

Того ж дня Стaніслав Басай - "Рись" був розстріляний разом ще із 17 міліціонерами і 25 цивільними озброєними поляками , що брали участь в убивствах українців на Холмщині.

Із хроніки відділу "Вовків" :

'...Коли розвиднілось, пробоєва чота в совітських уніформах входить до містечка. Міліцію рішено взяти підступом. Одного нашого стрільця Манька, знаного вже віддавна поляками в Крилові, як завзятого ворога поляків, ведуть стрільці закованого в кайдани на чолі стрілецького ряду.

Поляки вибігають з хат і вдоволені тим, що стр. Манько "сотенни попадл сен", не замічують нашого підступу. З вікон усміхаються молоді польки. За стрільцями біжить зграя дітвори. Недалеко від станиці МО перед повстанців виходить один узброєний міліціянт-стійковий. Чот. Сушко, який грає ролю совітського капітана, наказує йому, щоби завів на станицю. Він радо погоджується.

Підійшовши під станицю, починають стукати в двері, щоб відчинили. По кільканадцятьох хвилинах, зібрані міліціянти запрошують стрільців до середини. Дві маленькі групи в совітських уніформах, які відлучилися в середині міста, зробили недалеко від станиці заставу. Шиковні поляки спокійно переходять попри хлопців. Польки кокетливо усміхаються до стрільців та пробують нав'язати з нами розмову. Інші запрошують на снідання. На станиці є лише 8 міліціянтів, решта находиться в приватних помешканнях.

Арештованого стрільця Манька стрільці передають міліції та наказують замкнути до пивниці. Поляки дуже вдоволені, кричать та хочуть його бити. Але їм наші не дозволяють. Заступникові команданта міліції (командант від'їхав до Грубешова) наказують, щоб негайно замовив 15 фірманок та снідання.

Міліціянти починають сходитися на станицю. Вже їх є около 25. За тими, які ще не прийшли, пошукують наші "совіти". Деякі стрільці ідуть на снідання. Готові фірмани під'їжджають під станицю. В цей час стрільці, які стояли навкруги міліції, майже всі разом крикнули "руки вверх!" та спрямували до них автомати.

Всіх поляків пов'язано і положено на підлозі.

Інші стрільці приводять "Басая", відомого поляка-терориста, який палив села на Холмщині, та трьох з його охорони. Важніших пов'язаних поляків відводимо на підводи, всіх інших розстрілюємо. Один міліціянт, якого щойно привели, кидається на чот. Сушка та хоче вирвати від нього автомата. В цей час стрілець Ґонта вбиває його зі свого автомата й одночасно ранить в руки чот. Сушка. Усіх поляків розстріляно....."

28 березня 1945 р. розпочалася збройна акція куреня “Месники” на відділи польської міліції.

Операція становить зразковий приклад планування і виконання партизанських операцій. В одну ніч відділи куреня "Месники" силою 8 чот знищили 8 польських відділків Міліції обивательської (МО, Громадянської міліції).

Ворог поніс значні втрати, так наприклад , в с. Брусно-Нове вбито 16 міліціонерів , в с. Залісся - 16 , в с. Соплях -4 , в с. Лівча - 32 , в с.Горинець - 13 , повстанцями було захоплено значну кількість зброї.

29 і 30 березня знищено дві наступні відділи МО, а 5 і 12 квітня - ще два. Додатково проведено ще відплатну акцію на Вязівницю 17 квітня, внаслідок чого майже вся територія Любачівського і велика частина Ярославського повітів були звільнені від польської влади.

Внаслідок цієї добре запланованої (план опрацював ком. Іван Шпонтак-“Залізняк” у порозумінні з провідником Равської округи '“Остапом”) та рішуче проведеної акції, на території Любачівського повіту постала якісно нова ситуація.

Насамперед значно вшух польський терор. Другою важливою рисою була зміна ставлення польського резистансу, керованого спадкоємницею АК, організацією “Вольнощ і Незавіслощ” (ВіН), до українського питання і започаткування переговорів з УПА.

Звільнення українським підпіллям великої території (постання упівської республіки), зменшення, а в деяких районах повне затримання, припинення примусового виселення українців, встановлене перемир'я між українським і польським підпіллям і колапс польської адміністрації спричинили повну зневіру радянських представників у спроможності польської адміністрації, міліції та відділів Внутрішніх військ НКВС справитися зі своїми завданнями.

За словами чільного енкаведиста УРСР Кальненка, “обставини, які склалися в Польщі, вимагають провести великі операції для розгрому бандформувань, тому що польська влада не є в стані ліквідувати ці банди".

9 квітня 1944 р. в с.Обгів (тепер с.Соснівка) Дубенського р-ну Рівненської обл. відбувся великий бій підрозділів УПА- Південь у складі куреня "Довбенка" проти частин 17 бригади Внутрішніх військ НКВС, в ході бою підрозділи НКВС були розбиті та з великими втратами (за радянськими даними - 41 вбитий, за повстанськими- 60) змушені були відступити.

У повстанському повідомленні про бій зазначалося :

Відділ командира Довбенка заквартирував у с. Обгові, вечором напередодні Вербної неділі 8.ІV.44 р. багато людей пішло до церкви, а частина спала спокійним сном. Не спали тільки вартові, які пильно стежили, щоб більшовицькі грабіжники не вдерлись до села. Біля 4 год. ранку застава, яка знаходилась коло церкви, підпустила на близьку віддаль більшовицьких енкаведистів.

Почалась стрільба. Всі зірвались на ноги. Більшовики, вдершись в село, запалили кілька будинків і почали захоплювати хату за хатою. Наш відділ пішов в атаку. Під силою міткого вогню ворог був вимушений відступити на край села. Сконцентрувавши свої сили в мурованому будинку і в кузні, голодні розбійники вперто відстрілювались. Занявши вигідне оборонне становище, ворог почував себе, як у фортеці. Але повстанці не мирились із таким становищем. Потрібно було за всяку ціну вибити ворога з мурів, а потім знищити.

Друг Довбенко дав команду: “Штурмом взяти будинки. Вперед!” - і сам за хвилину опинився під хатою. За ним нестримною лавою ринули всі. Довго більшовики не здавались. Коли від запальних куль загорівся будинок, енкаведисти як перепякані миші, висипались на голий беріг. Заграли наші скоростріли. Беріг вкрився трупами енкаведистів. В дикій паніці, в повному безпорядку ворог тікав геть, а командир, переслідуючи його по п'ятах, гукав: “Вперед!”

Через короткий час повстанці із заслуженою гордістю переможців ходили селом і підбирали трофеї, здобуті у ворога. В цім бою ми здобули 7 скорострілів, 10 фінок, 37 крісів і багато амуніції. Вечором з південної сторони села інша група ворога розпочала з нашим відділом бій. Одна чота бійців із Східних українських земель на чолі з командиром Орленком, наступаючи на ворога, почала бойову пісню: “Попід лісом, темним бором...”

Бадьорі слова бойової пісні, зливаючись із клекотом скорострілів, творили чудну симфонію бою, яка нагонила тваринний страх на сталінських розбійників. “Доблесні і непереможні" почали тікати. Іто так летіли, що навіть не встигли зняти своі застави. Ринувши в наступ, наші бійці очищували село від червоної нечисті.

Наш стрілець, бойовий житомирець, наткнувся на більшовицького кулеметчика із застави. - Кто идет? - Запитав той. - Свой! - преспокійно-байдужим тоном відповідає др. Холодний. Один спритний скачок - і смільчак повалив енкаведиста, схватив кулемет і направив із нього вогонь по бандитах.

Більшовики, залишивши 20 трупів, розбіглись в різні сторони лісу. Результат бою за цей день: 60 енкаведистів убитих і багато більше ранених, яких ворог забрав з собою. Повстанці мали 5 убитих і 4 ранених. Тіла героїв поховано на кладовищі в с. Ступні.

1 квітня 1947 р. сотня "Ударник-3" під командуванням Василя Шишканинця - "Біра" здійснила вдалу засітку на дорозі Тісна - Балигород , на тому самому місці де напередодні, 28 березня 1947 р. в засітці УПА був ліквідований заступник міністра оборони Польщі генерал Кароль Сверчевський.

В засідку потрапила спецгрупа ВОП (ВОП - Войско оборони погранічя, - польські прикордонники) з Тісної, яка 23 січня 1947 p. знищила повстанський шпиталь на горі Хрещатій. За різними даними ворог втратив від 25 до 30 загиблих та 6 польських бійців потрапило в полон.

Повстанські донесення повідомляли :

...1.4.47. вд к-ра Б. зробив засідку на спецгрупу ВП з Тісної, яка переїжджала автом з Тісної до Балигорода. Поляки, по засідці на ген.Свєрчевского, переходили стрибками з Тісної до місця засідки. Вкінці всіли до авта і переїхали ок. 100 м. та попали під вогонь наших кулеметів. Деякі з бандитів вспіли ще вискочити з авта та відстрілюватись, але їх знищили в наступі наші стрільці. Двох старшин, бачучи безвихідне положення, розірвало себе гранатами.

На місці засідки полягло 25 бандитів. 6-ох здалось в полон, а 1 ранений втік до с. Бистрого, де помер в хаті українських виселенців. Серед вбитих було 7 старшин (поручники), та 4-ох підстаршин. З нашої сторони впав чотовий.

Здобуто 5 кулеметів, 20 дисків, 6 пістоль, 8 автоматів і 11 крісів, амуніцію, 22 кожушки, 8 шинель і інші речі. Серед вбитих був також комендант МО з Тісної Дупляк Ян (капраль). Всі побиті належали до спецгрупи капітана Антошляка, яка під час зими була дуже активною.

...1.4.47. відділ УПА під командуванням к-ра "Біра” зробив засідку на 32-ох польських бандитів з ВОП, які переїжджали автом з Тісної до Балигорода. Знищено 26 бандитів, 6-ох зловлено в полон. Серед вбитих було 7 старшин, та комендант МО з Тісної Фалішевскі. Здобуто 5 кулеметів, 20 дисок, 7 пістоль, 9 автоматів, кріси, амуніцію, 22 кожушки, 8 плащів і інші речі. З нашої сторони впав чотовий “Яр”.