yakumenkko

[yakumenkko]

Що це, як не гостре бажання відпустки?

Я не хочу одівати нічого такого окрім джинсів і футболки з кросівками. Мені не цікаво. Я не хочу.

Я не хочу нічого окрім, як прокинутись в селі в батьків.

Лишилось два дні нічого нехотіння. Ще трошечки, як про це не думати?

Викричатись на контролера, бо вона не бачить чомусь мого квитка, якого я купила 5 хв тому і провалідувала на вході на колію?

Запросто..

[yakumenkko]

«Природа всіх речей» Елізабет Ґілберт

Ця книга давно чекала свого часу. Я скачала її дуже давно. Напевно, за чиєюсь рекомендацією. Але при виборі нової книги, її читати зовсім не хотілось.

І прочитавши Павлюка, я подумала, що мені треба якийсь історичний роман, не тяжкий.

Я не можу сказати, що і ця книга легка. Ні.

Вона про сильні моральні устрої, бажання, мрії та життя. Життя, яке не романтизоване, а навпаки, де підсвічуються всі складності, наслідки нашого вибору, пороки та спокуси, які ми в собі пізнаємо. І боремось з ними.

Історія, де люди ліпили себе і своє життя, з дуже тугої глини. І не у всіх той глечик вийшов вдало. Десь не вірне рішення, десь невдача чи сумніви у своїх діях.

Я принаймі не жалію про даремно втрачений час. Це була цікава подорож життям маленької дівчинки-дослідниці, яка прожила все своє життя в роздумах про класифікацію рослин, природний відбір, та людський альтруїзм.

[yakumenkko]

Вчора довго думала, що мене так засмутило. Мене це питання мучило два дні. Я ходила без настрою і не могла зрозуміти чому.

Прокручувала діалоги і події і знайшла ту дрібницю, яка перемикнула тумблер хорошого настрою на поганий.

Висновок:

Своїми успіхами краще ні з ким не ділитись.

[yakumenkko]

Бачу, вас цікавить пітьма.. Іларіон Павлюк

Цю книгу я проковтнула рівно за тиждень. Дійсно цікава, хвилюєшся за персонажів, і на ніч не дуже комфортно читати, страшно.. містично..

[yakumenkko]

Вавилон. Ребекка Кван.

Не памʼятаю, щоб книга таак довго читалась. Я просто борюсь із цим тупим перекладом. Хочу прочитати книгу. А вона так тяжко йде, просто жах.😩

Тільки 70%. Шкода, що в читалці немає дати початку читання книги. Місяць? Чи більше?

[yakumenkko]

День бородьби за права жінок. 2025 рік.

Сьогодні суспільство розділилось на кілька груп чи то прошарків:

-продвинуті (свідома молодь, феміністки і інші які розуміть суть цього дня і скільки часу було потрібно та зусиль, щоб жінок почали поважати)

-пофігісти (мужик в черзі вітає баришню зі святом, а вона його, ніхто нічо не поняв, пішов далі купувати 3 тюльпани за 300 грн) заносить радянщиною.

-вітаю з днем весни, цвіти і пахни, будь щаслива, вари борщі, мені любімом..

Господи прости за мій суржик.

Я люблю привітання, свята, квіти, подарунки і увагу. Але не раз в рік.

Моя бабця мала 4 класи школи, бо треба було корів пасти, не до того було. Але з рештою, вона опанувала професію і стала дуже хорошою швачкою, і вони з дідусем, який був закрійником, були досить відомим людьми. Я ними пишаюсь.

Жінки і до сьогодні на одних посадах отримують менше чим чоловіки. Так, війна трішки поправила ситуацію, шкода що так все. Але жіноча праця стала більш цінною.

Я гортала стрічку новин і всі в квітах, вітають з 8-мим березня. І між тим кілька постів про те, що ми сьогодні святкуємо. Чомусь трішки підтошнювало від тої банальної радянщини.

Я дякую собі, за своє завзяття та наполегливість. За все, що я маю і за свої здобутки. За ранні підйоми, та прийняті рішення.

Обіймаю кожну, якій складно. Все пройде і все буде добре. Головне не здаватись!

[yakumenkko]

Інколи не розумієш, чи правильним шляхом йдеш. І чи можна будо б по-іншому?

Але точно знаю, що по при всі негаразди, потрібно не переставати робити все якісно і систематично. Не потрібно переставати.

Сьогодні поганий день, а завтра хороший.

А результат буде, не залежно від дня.

[yakumenkko]

Дуже зла, дуже-дуже зла!

Як можна бути такими егоїстами?

Такими дорослими і не свідомими людьми?

Нема просто сил це терпіти.

На цьому фоні вийшла з вихідних. Злість, роздратованість, тривожність.

Хочеться заспокоїти це лихо в собі.

Чим? Що пити? Ліки чи вино?

Людей не зміниш, все що не скажеш, не сприймається.

Усвідомлюю емоції і не можу з ними справитись. Цілий день відчуття страшенного голоду.

Бісить.

[yakumenkko]

23/02/2025

23 лютого це день народження мого брата.

Він був набагато старший за мене. Я його любила. Для мене, 11-ї дівчинки, було велике горе втратити брата. Я це довго переживала. І багато плакала.

Сьогодні я увімкнула новий фільм про Бріджіт Джонс. І він мені потрапив в саме серце. Він не просто про пошук кохання всього життя. А про втрати, і як потрібно продовжувати це життя, не забуваючи про тих кого любили, але кого немає біля нас. Я і плакала і сміялась дивлячись його.

І потім спіймала себе на думці, що завтра третя річниця війни. Я чітко памʼятаю ніч з 23 на 24. Але писати про це я не хочу.

Хотілося б, щоб Тимофій пішов до школи без війни.. дуже сильно.

💔🇺🇦

[yakumenkko]

Книги навчили романтизувати це життя. Ідеалізувати стосунки, взаємовідносини з людьми і побут.

Люди мають проявляти емпатію та бути свідомими. Колеги коректними та відповідальними. Друзі вірними та щирими. Дім затишний. Діти гратись та фантазувати, ставити експерименти, а не сидіти в мультиках. Одяг красивим та ��опрасованим. Взуття чистим. Іграшки складеними. Їжа смачною…

Все має бути на своїм місцях.. все має бути добре…

Я маю високі стандарти до цього життя.

Я меркантильна. Я хочу більше і краще.

Я хочу отримувати теж, що і віддаю. Я вимоглива.

І з цим я постійно борюсь.

Треба перестати очікувати, щось від людей і обставин.

Всі в першу чергу думають про себе.

Кінець.

[yakumenkko]

Я трішки відчуваю себе розбитим горщиком. І зі всіх сил стараюсь клеїти розбиті частинки до купи. Створювати приємні моменти, робити те, що люблю. Щоб з часом знову наповнитись.

На днях мене запитували, як ти? В тебе все добре? Ти виглядаєш втомленою!

Вибачте, я не маю, що вам сказати. Я хочу плакати. Бо я не можу говорити.

Я притримуюсь думки, що все нам дається не просто так. І я опустилась до дна, для того, щоб від нього сильно відштовхнутись. А що мені ще лишається, якщо я не можу нічого змінити в ситуації, яка склалась.

Змінити акценти, переосмислити ситуації, подивись на все під іншим кутом.

Більше часу собі, більше для себе, більше дисципліни. Для досягнення мети.

Я сильна, я зможу!

[yakumenkko]

Дивитись фільм про війну дуже складно.

На початку фільму мама обіймає сина перед сном і пропонує загадати йому одне бажання.

Той загадує і дмухає на пальчик, щоб воно ніби полетіло і здійснилось.

Наступна сцена - лунає тривога, всі біжать до укриття, чути гул літаків та свист ракет, вибухи. Це Лондон під час Другої Світової війни.

Влада організовує залізничні рейси, які вивозять малолітніх дітей в інші міста, в інші родини, які будуть тимчасово піклуватись, про дітей, поки не закінчиться війна.

Жінки садять на потяги свої діток, а на шиї вішають таблички з іменами.

Були діти, які стрибали з потяга та тікали. І самотужки повертались до батьків.

І ось цей хлопчик, який таки повертається додому, приходить на свою вулицю, бачить розтрощений будинок, багато рятувальників, які працюють на місці, кота, якого виносять з під завалів, і дідуся, який лежить далеко під уламками.

Здається, що може бути гірше, але його знаходить мама.

Кінець.

Загадай бажання..

Яке може бути бажання? Одне.

Щоб ніколи не було війни!

[yakumenkko]

Відпочинок, це коли зʼявляється натхнення, щось робити і щось хотіти.

Поспати, скільки хочеш. Полежати скільки потрібно. Робити що хочеш. Багато гуляти. Проводити час з рідними.

Я вдячна за це Всесвіту.

І після ось цього всього, навіть повернувшись в домашню рутину вона не здається прокляттям.

[yakumenkko]

Перший день відпустки давався дуже тривожно. Багато думок про роботу, перевірка пошти, контроль відвантаження.. Три дні білого шуму тривоги в голові, а потім клац і перемикнулось радіо.

Це класно мати можливість піти у відпустку, знаєте?

Бо я раніше не знала. Всі мої місця роботи не передбачували відпустку. Нащо? Працюй безсмертний поні.

Але вже скоро рік як я там де я є. І кожен день я дякую Всесвіту за це.

Ну як, ще я пʼю болгарську валеріану, щоб трішки врівноважитись, маю щоденні фізичні навантаження і я в гостях у мами. А це велика справа.

Тут тихо, смачно і щасливо.

[yakumenkko]

Якого біса 2-го січня о 8.12 ранку я їду в офіс?

Бо я хочу побути одна і попрацювати трішки в тиші.

Відділитись від столів і домашніх справ.

Відчуваю від цього тривожність.

Можливо я за кілька годин захочу назад додому. 😅

Все можливо.

[yakumenkko]

Привіт 2025-ий, я ще тебе не знаю! Яким ти будеш для мене? Чи запамʼятаю я тебе? І якщо так, то які це будуть моменти? Надіюсь хороші. Я буду старатись, все робитиму для цього!

2024-ий я запамʼятаю, як рік змін. Зміна професійної діяльності, зміна оточення, нові знайомства. Нові знання.

ІТ? Ну я про це читала і ще в 5 класі сама підключала компʼютер. Ем, давайте спробуємо. Я дуже хочу! І ось на цьому бажанні - хочу, мене побачили. Мене підхопило хвилею і несе. Місцями заносить і я втрачаю баланс між карʼєрою та статусом хорошої мами та дружини. Але я стараюсь, чесно. Бути в балансі з різними сферами життя це ще той квест.

А ще минулий рік став роком відкриття таких різнобічно розвинених людей! Боже, люди обговорюють КНИГИ, а не тільки тупі відео з тік-току! Вони мають хоббі і досить цікаві погляди на життя!

Навколо мене утворюється сітка нових дуже цікавих звʼязків, від який я кайфую. Я в захваті, і вдячна 24-му за це!

Я випила за мир і благополуччя в наступному році. І дуже на це розраховую!

Всім бобра.✌️

[yakumenkko]

Це кінець року впливає на людей так, чи люди завжди такі?

Егоїстичні.

Мені мама завжди казала: «Марійко, не думай, що всі такі, як ти». Чоловік продовжує цю тему і каже, що я ще не зачерствіла. І треба бути одразу злою, краще нехай тебе бояться, чим сядуть тобі одразу на плечі.

І от йду я цим життям і продовжую зіштовхуватись з одними і тими ж проблемами. Завищеними очікуваннями.

Якщо не можеш змінити ситуацію, зміни до неї відношення..

Якщо не хочеш, бляха кажи - НІ, а не виляй.

Господи, чого я така добра?

Це дар. Я в натовпі злих не шукаю.

А добрі серця завжди помічаю.