maksymsorochan

[maksymsorochan]

Українська мова має бути тотально домінуючою не лише в Українській Державі, а й переважати в прикордонні - по инший бік кордону - перш за все на українських етнічних теренах, для забезпечення стратегічної культурної та безпекової стійкости країни

[maksymsorochan]

У давньогрецькому полісі громадянин був відповідальними не лише за добробут своєї родини, свого майна, своїх вчинків, а й за долю власне полісу. Відповідальність зобовʼязує. Відповідно, громадянство теж зобовʼязує. І це зобовʼязання є почесним.

Очевидно, що цей тягар готові нести не всі як би того не вимагали різного штибу егалітарні теорії. Тому громадянство потрібно здобути якщо у мешканця є таке бажання. Це можливість долучення до управління місцевими справами, можливість обирати і бути обраним, змога бути причетним до державних справ й, зокрема, можливість бути державним управлінцем.

Ще маємо достатньо викликів, які особливо загострюються у час війни з одвічним ворогом.

[maksymsorochan]

Коли влітку їздив з батьком на його малу Батьківщину – на Українське Причорномор’я, одним із наших завдань був збір і продаж вишень. Я тоді мав заледве 10 років.

Вишні були гарні, м’ясисті і соковиті.

Ми з батьком продавали їх в Очакові. Алгоритм був відпрацьований: приїздили на тамтешній базарчик, поки батько розкладався, я пробігався по наших конкурентах і взнавав поточну ціну за кіло. Ми ставили таку саму. Тоді я бачив, що гарні вишні продають по одній ціні, гірші мають дещо нижчу ціну.

Та якось, після відпрацювання алгоритму, коли я сказав батькові актуальну на той день ціну, він відповів, що сьогодні продаємо дешевше.

Я здивувався! Бо я ж знав, що дешевше продаються гірші вишні, а в нас були одні з кращих на весь очаківський базар.

Але не менше я був подивований результатом – ми продали товар наскільки швидко, що нам не довелося сплачувати за місце не базарі, бо до того часу як ми спродалися, «збирачі» ще не ходили. При тому ми зекономили достатньо часу, щоб погуляти містом до відправлення нашого автобуса на село, покупатися в морі, поніжитися на сонці і послухати історії як батько знаходив у морі гарматні ядра, які здава�� у місцевий краєзнавчий музей.

Це був мій важливий досвід тактики заробляння і витрачання грошей, фактично, фінансової грамотності. І я для себе зробив важливі висновки.

Важливі висновки мусить зробити українське суспільство з нинішньої московсько-української війни. В тому числі у в сфері фінансів. Їх потрібно робити вже. І вони мають бути прагматичні і спрямовані у майбутнє враховуючи наш багатостолітній досвід протистояння з московією:

Московія не відмовиться від своїх планів на Україну допоки матиме ресурсно-фінансові і людські спроможності їх втілювати.

Московія агресор, тому ми маємо всю повноту легітимности діяти на позбавлення її цих можливостей, які найповніше можуть бути втілені в життя у разі її розпаду, але на цьому їх втілення не повинно припинитися, а лише має бути скориговане.

Ми можемо досить точно визначити наші мінімальні мілітарні спроможності, сили і засоби, необхідні не лише для стримування, раннього попередження, а й завдання таких втрат ворогу, які б змушували його відмовлятися від своїх намірів інвазії.

За жодних економічних негараздів не знижувати рівень фінансування наших мінімальних мілітарних спроможностей.

За жодних економічних негараздів не знижувати рівень фінансування науково-технічних досліджень, розробок та випробувань ВПК.

Жодних економічних і торговельних взаємодій з ворогом, які б узалежнювали і послаблювати Україну.

Одним з найважливіших завдань нашої міжнародної політики має бути спрямування політичних, дипломатичних, розвідувальних, диверсійних, зусиль, інформаційних операцій на зниження довіри до ворожої держави на міжнародній арені; розхитування економічних блоків, учасником яких є московія.

Переконувати (в першу чергу) наших союзників, держав-членів ОЕСР, держав-учасниць НАТО, що розпад московії неминучий, закономірний і необхідний з безпекової точки зору, тому цей процес потрібно зробити контрольованим.

Частину власних фінансових ресурсів спрямовувати на українське військо та/або мілітарні інновації і випробування.

Нехай квітнуть українські вишні і розпадеться московія!

[maksymsorochan]

Перебуваючи на природі чи ми концентруємося на природних об'єктах, чи відпускаємо думки у вільний плин, чи насалоджуємося спілкуванням з близькими, чи бавимося з дітьми, це все є форми взаємодії з тим первинним середовищем, частиною якого ми є і яке відлуннює у наших глибинах душі так, що ми можемо пізнати незвідані для нас самих внутрішні первні і сутності. Пізнати себе.

[maksymsorochan]

Наскільки жінка береже традиції і звичаї, тією мірою вона володіє осмисленою вірністю.

[maksymsorochan]

- Що зараз відбувається з Україною?

- Зараз Україна живе. Найперше, становище на сьогодні куди краще, ніж це було 100 років, ми маємо те, чого ми тоді не мали: значний відсоток українців з чіткою ідентичністю, власні збройні сили, проголошену і визнану незалежність, яку-не-яку підтримку инших держав... Війна виступила каталізатором багатьох процесів і явищ. Зараз Україна одна з країн з найбільшим вираженням свободи, хоча, будучи відвертим, можливо найбільшим. Так, це дається важкою ціною. Крім того, ми ще не пройшли той етап суспільного розвитку, коли українці успішно руйнували чужі держави зсередини, але й не увійшли у стадію, коли повною мірою маємо усвідомлювати необхідность будівництва власної. Це значною мірою справа досвіду. Та як би там не було, свобода продовжує бути однією з найвищих цінностей українця.

Післямова

Свобода не є випадковістю як на ідивідуальному рівні свідомого вибору так і на рівні національному, але й не є даністю. Роджер Скрутон пише: "любов до свободи є радше продуктом звичаїв і традицій, ніж вираження якогось спонтанного вибору"

Отже для українця свобода є закономірною цінністю іманентної внутрішньої потреби. Її підставами і водночас вираженням є традиція, звичаї, культура у широкому значенні кожного з цих термінів.

[maksymsorochan]

Попри те, що в Туреччині ідеї Кемаля Ататюрка впроваджувалися нелегко, він, все ж, дав туркам віру в себе, що було важливо в той час.

Туреччина не хотіла бути жертвою європейських держав, а прагнула бути повноправним світовим гравцем.

Найбільшу небезпеку очікували турки від італійського імперіалізму. Переказують, що за кілька місяців перед смертю, Кемаль у розмові раптово запитав у своїх співбойовників:

- "Звідки прийде наступ Італії на Туреччину?

Не чекаючи відповіді, сказав:

- "Він почнеться від нападу на Албанію"

Після завоювання фашистської Італії Албанського королівства турки розпочали фортифікування свого західного узбереження на лінії у 300 км.

Туреччина так і не приймала участи у бойових діях в ході Другої світової війни.

[maksymsorochan]

Замовники вбивства Сепана Бандери, без сумніву і на привеликий жаль, читали йог�� праці ретельніше ніж пересічний українець.

Замовники вбивства Ірини Фаріон, поза сумнівом і на привеликий жаль, дивилися її програми і читали її твори вдумливіше ніж персічний українець. Навіть під час московсько-української війни ця ситуація не змінилася.

Дай Боже, щоб українці якнайшвидше навчилися цінувати свою еліту, бо ворог тверезо оцінює її важливість для націєтворчих процесів инакше б не знищував її щойно маючи найменшу змогу.

[maksymsorochan]

Є багато процесів і явищ, завдяки яким ми маємо той порядок речей у державі, який є нині, але які лишаються приховані для нашого пильного світопізнання. Якщо ми їх спроможні бачити - ми наблизилися на щабель до щастя.

Та все ж, нам дечого бракує: деякої відданности на межі з фанатизмом. Відданости любови один до одного, відданости країні, відданости Богові, відданости вбивати задля блага країни.

Велика справа є відданість. Маємо цінувати відданних українців і будьте певні, їм є за що бути вдячними.

[maksymsorochan]

Чи вірять московити у свою ідею експансивності, яку вони називають "рускім міром" ? Так, але!.. - новітня московсько-українська війна і нинішнє сприйняття цивільзівованого людства (те справедливе сприйняття, яке викриває гнилість московитів) посіяло зерно сумніву у тій ідеї.

Беззастережна їх віра в ту ідею завжди мала за собою притлумлене розуміння справжнього стану речей. Як би вони не переконували себе у справедливості війн і звірств відносно сусідніх націй, розуміння можливої відповідальності було присутнє в більшій чи меншій мірі.

І зараз воно присутнє в більшій мірі ніж будь-коли в історії азійської тюрми народів.

Маємо ситуацію, коли слова Юрія Липи як ніколи набувають актуальности: "Російська ідея так опльована росіянами в самій москві й на вигнанні, що вже тепер нікого не може підносити морально, а незадовго стане, правдоподібно, тільки знаряддям чужих агентур. Українці мають більшу ідею."

[maksymsorochan]

Якщо ви вагаєтеся чи вітати з "ювілеєм створення Чераської [чи будь-якої иншої] области", то відповідь має бути ні.

Вагання тут можуть бути щодо загальної назви адмін-тер. одиниці 2-го рівня утвореної Українською державою відповідно до сучаних потреб на основі етно-культурних, природно- географічних, економіко-логістичних особливостей і спільностей, принципів формування. Земство, край, паланка...

Адже ідентичність неодномірна. Сукупність місцевих с��мобутностей утворює крайову, які, в свою чергу, сладають загальнонаціональну ідентичність українця. Міцні і сформовані місцеві самобутності запорука непохитної національної ідентичності.

[maksymsorochan]

Одним із завдань держави є створення умов і механізмів для ефективного місцевого самоврядування, для того, щоб на чолі громад стояли дійсні місцеві лідери для яких українські цінності є засадничими і визначальними. Це рівною мірою стосується і депутатів місцевих рад.

Час війни став випробуванням для місцевого самоврядування не меншою мірою як для всієї держави. Можемо пишатися багатьма очільниками громад, депутами, ефективністю їхньої співпраці, адекватністю реагування на сучасні вилики та внеском у стійкість держави, стратегічним баченням тощо.

Саме таким має бути місцеве самоврядування!

Саме з днем такого місцевого самоврядування вітаю вас!

Українська демократія називається свобода!

[maksymsorochan]

На нещодавній пресконфернції у Києві сенатор від Республіканської партії Ліндсі Грем висловив бажання необхідності проведення виборів у 2024 році.

Гадаю, зараз на Банковій активно обговорюють це питання. Є всі підстави вважати, що заклики провести вибори від наших союзників надалі лише посиляться якщо не буде досягнути принципо инших домовленостей з українською стороною щодо умов і термінів.

Очевидно, що аргументом Києва на користь непроведення виборів до закінчення дії воєнного стану будуть не лише законодавчі обмеження на проведення волевиявлення громадян під час дії особливого періоду, а й несприйняття більшістю українського суспільства самої ідеї виборів під час війни, забезпечення безпеки та неможливости участи у процесі значної кількости громадян.

З боку союзників аргументація вже вибудовується довкола тези про необхідність забезпечення функціонування демократії як такої навіть попри війну.

Тим часом у ЦВК підрахували вартість проведення виборів виходячи з актуальних економічних показників держави:

на проведення виборів президента України – 5 418,3 мільйона гривень;

на проведення виборів народних депутатів – 3 745,8 мільйона гривень.

Нагадаю, що вибори до ВРУ мали би відбутися у жовтні 2023. Вибори президента відповідно до Конституції мають бути призначені на березень 2024.

[maksymsorochan]

Ницість

Тінь, що н��шком шепоче пораду,

Що не зника в темноті, в самоті -

Ницість, що штовхає на зраду

І живе не в душі, в небутті.

Тінь, що нишком шепоче пораду,

Що за совість себе видає

Без вагань знищить всяку досаду,

Виїсть серце, печінку проп'є.

[maksymsorochan]

Кажу вам - ніякої русофобії як страху. Ненависть, огида, зневага, але не страх перед моск@лями.

Плекаймо продуктивні стани!

#МУВ #московсько_українська_війна

[maksymsorochan]

Нам треба пильніше вдивлятися в небо, Нам треба ліпше всотувати далечінь минувшини. Нема в очах московитів миру Як немає Бога в їхніх церквах. Який може бути подив? Який може бути відчай? Чи не цього їм треба, Коли вони п'ють недогорілку на своїх кухнях? Адже саме тоді вони приймають рішення. Якби агент Купер був у них на кухні, Він би наробив своїх двійників І всі вони скопом Вступили б у Іноземний легіон. І били б московитів. Бо це нині навіть почесно. Бо це завжди почесно. Щоб після перемоги зробити гарні карикатури                                                    на їхню поразку.

© Сорочан М. А., 2022

[maksymsorochan]

Стратегічна мета московитів не знищити українців, бо вона вже зрозуміли, що це неможливо.

Їхня стратегічна мета - підкорити українську націю. Втім така сліпа впевненість в досяжності ціє мети є ключовою помилкою. І це самодурство рано чи пізно стане для імперії зла фатальним. Адже українці майстри з руйнування імперій.

#московсько_українська_війна #МУВ #росія_ворог