#Ціль

[adminexpertsys]

1.11.01. Описання! З якою метою наша команда була утворена?

було створено як альтернативу SMS-повідомленням. Наш продукт зараз підтримує надсилання та отримання різноманітних медіафайлів: тексту, фото, відео, документів, даних розташування, а також аудіодзвінків. Ми вбудували у свій додаток наскрізне шифрування, адже ви ділитеся через нього своїми найособистішими моментами життя. Кожне наше рішення щодо продукту базується на нашому бажанні дати змогу…

[pixelinform]

Як досягти поставленої мети

Для багатьох людей зробити перший крок у досягненні поставленої мети це справжній подвиг. З’являються сумніви, порадники, або просто важко встати з дивана та вимкнути телевізор. Так може пройти все життя, а людина далі за складання планів нік��ди не піде. Але є кілька порад. Ось кілька прикладів, які допоможуть зробити цей перший крок. Мотиваційна покрокова інструкція 1. Уявіть підсумковий…

[pazyuuk]

Реквести? А го Скіфтери у Квітах ):3

квіти хоч і більш схематично зображені, але ось що в мене було на думці:

чортополох [знизу] - біль, боротьба, захист.

левиний зів [п��cередені] - стійкість в умовах тиску.

соняшник [зверху] - надія, рух до світла, ціль.

ще там сталкіревскі маки для заповнення трохи місця... і декілька ромашок забрело.

дяка за рек! - - -

я їбав їх костюми, треба намалювати рефи, а не декодувати скріншоти .--. хто знайде болт?

[0pium-blood]

— Тиловик і приєднуюсь до місії «Мотанки Азову». Мотанки — це ударні БПЛА на оптоволокні. Їх неможливо заглушити, вони не сходять із курсу й точно влучають у ціль — навіть там, де зв’язок недоступний. Кожен із них — прицільний удар. А таких буде 750.

750 ударів — це знищені бліндажі, гармати, техніка, відбиті штурми і ліквідована жива ворожа сила. Це точна робота в тилу ворога. Там, де звичайні дрони падають — Мотанки влучають. Вони завдадуть збитків на мільйони — тихо, холоднокровно і за значно менші гроші.

Об’єднуємось, щоб бити точно і безжально.

https://send.monobank.ua/jar/3hrXaQ4WFx

[kiraandrew]

"Південно-східний на 180. Орієнтир: Башта ревізії. Ціль: Сова, 345. Боковий слабкий."

[marylanesworld]

!! автор не забороняє нікому курити свої геди!!

Не хочеться починати цю тему, але бачачи з якою швидкістю вона паразитує персонажа - мовчати вже немає сил.

Я не знаю чому фд так активно таскає тейк, що Фауст віє жінкою, коли це буквально поїхавший тип з надідеєю та поношеними обносками, але подібна "ідея" дуже широко розповсюджується, і мене це бентежить.

Це навіть вже не гед, люди на повних щах захоплюються тим, що Фауст в душі жінка, хоч це ніяк і нічим не підкріплює. Ви можете казати: "хулі ти не поважаєш чужі вподобання?", але я відповім: "бо вони швидко розповсюджуються і паразитують на образі персонажа".

Фауст - психічно хворий, в долі якого відбувся такий пиздець, що навіть ворогу не побажаєш. Він не буде замислюватися над тим що у нього між ніг, бо вся його голова забита надідеєю про Моноліт. Як, і про зовнішній вигляд, де йому взагалі п+п на це.

Я ще жодного разу не бачила ні один залізобетонний аргумент ЧОМУ Фауст міг би почувати себе не в своєму тілі.

Чому не можна просто створити його фем!версію? Для цього не потрібно кріпити п'яте колесо, бо всі "приналежності" будуть матися в комплекті. Вибачте, що так скажу, але транс версія Фауста - це буквально знущання над і так скаліченим персом.

Гормональна терапія? Він мутант, бляха. Його організм і так пішов по одному місцю, а додаткове "лікування" може вилилися у недоброянісні наслідки для нього самого. І ще раз навіщо це йому? Станьте на місце персонажа і задайтеся таки�� питанням.

Упродовж гри нас знайомили з ним, даючи зрозуміти, що Фауст може балансувати на рівні психопата (виключення в тому, що він має емпатію), у нього високий інтелект і така ж обсесія. Фауст це уособлення людини, яка знайшла здатність вийти в світ лише коли вона знайшла свою ціль.

Я не бачу тут ніякої feminine energy. Лише скалічену людську долю.

[leonid2013]

А ось і підтвердження версії, що Єрмачня з ОПи президента навмисно через Сирського зірвала контрнаступ на Мелітополь і звільнення Півдня України ...

Чи є ще в когось питання, чому після цього провалу Захід перестав вірити в нашу Перемогу і силове звільнення окупованих територій?

І чи є ще в когось питання, чому Трамп зараз вже вимагає від Зе повернення американсьої допомоги або зарахування її в державний борг ?

Дмитро "Калинчук" Вовнянко

ХТО ПРОВАЛИВ НАСТУП?

Сенсація. Літній наступ 2023 р. провалився тому, що Зеленський із Сирським розпорошили сили у відповідальний момент. Проти волі Залужного.

Видання «The New York Times» оприлюднило матеріал «Партнерство. Таємна історія війни в Україні». Це не стаття, а про величезний матеріал із багатьма подробицями. Що нам розповіли?

Після поразки росіян під Києвом у Вісбадені була створена секретна оперативна група «Дракон» для координації дії командування ЗСУ із союзниками з країн НАТО. Україні надавали у першу чергу дані розвідки. І зброю. Наприклад «М777» і «Хаймарси» надали саме через наполегливі прохання генералів з цієї групи. А не тому, що «Зеленський вибив».

Від ЗСУ з оперативною групою працював… генерал Михайло Забродський. Той самий. Чому на таку посаду був призначений колишній депутат «ЄвроСолідарності», стаття не повідомляє.

Власне кажучи, успіхи ЗСУ осені 2022 р. за матеріалом NYT також були заслугою оперативної групи «Дракон». Штаб надавав ЗСУ розвіддані. Українці опановували сучасну західну техніку. У ЗСУ з’явилися нові типи зброї. Фронт стабілізувався. І наприкінці літа генерал Залужний почав обговорювати з генералами НАТО план контрнаступу. Як ціль розглядали Херсон. І ЗСУ почали атаки в тому напрямку.

А далі сталося таке. Аби посилити Херсонський напрямок, росіяни перекинули війська з Харківщини – і це відмітили ЦРУ і розвідка НАТО. «Іди, вони у вас в мотузках» - сказав тоді американський генерал. І ЗСУ здійснили наступ та звільнення Харківщини. Що було далі ми знаємо, розпачем росіян скористувалися. Були звільнені район Лиману та Херсон.

А от далі…

Як пише NYT, американці вказували на інженерні укріплення в Запорізькій області і зауважували що прорвати їх буде важко. Взагалі вони пропонували взяти оперативну паузу, аби командування ЗСУ зосередилося на формуванні і навчанні нових бригад. Представники ЗСУ наполягали на наступі. Від себе додам, що ці пропозиції були цілком логічні – Москва так само формувала б і навчала нові бригади.

За планом розробленим в оперативному штабі наступ мав просуватися в напрямку Мелітополя, а допоміжним напрямком був Бахмут – він мав зв’язати російські сили на сході. Тут на мапу глянути достатньо, аби зрозуміти – звільнення Мелітополя повністю розсікло б російський фронт і взяло б російське угрупування на Херсонщині в напівоточення з вузьким проходом через Чонгар. Прориватися на Мелітополь мусили 17 бригад.

Проте. Генерал Сирський наполягав на контрнаступі у Бахмуті. І верховний головнокомандувач вирішив сили розділити. Таким чином на Мелітополь наступали не 17, а 12 бригад. Боєприпаси так само розіділи навпіл. За даними NYT це зумовило провал літнього наступу і зламало всі сподівання на перемогу України. А перемогу України тоді цілком реально розглядали не тільки в Києві, а й серед генералів НАТО.

Причину такого розділу матеріал NYT називає прямо – Зеленський розглядав генерала Залужного як політичного конкурента. Після серії перемог 2022 р. Залужний став дуже популярний. Проте Сирський керував звільненням Харківщини. Офіс Зеленського вирішив підіграти Сирському.

І якщо описане NYT – правда, тепер ми знаємо хто провалив літній наступ. Це був особисто Зеленський В. О. з усіма його «5-6 ефективними менеджерами». Коли ідеться про прорив глибокоешелонованих укріплень фактор чисельності атакуючої сторони має неймовірне значення. Чисельної переваги Залужний не мав – у нього забрали п’ять бригад. На Бахмут.

У 2024 р. генерал Залужний був відправлений у відставку і тоді ж припинилася місія генерала Забродського в оперативній групі. Далі – ми знаємо.

Я не буду робити висновків. Ба-більше, я переконаний що навіть ця інформація не похитне підтримку президента Зеленського. Українці дуже люблять жаліти таких от керівників. Я взагалі б не писав на цю тему.

Але прихильники Зеленського (щири та професійні) дуже люблять звинувачувати в провалі літнього наступу 2023 р. генерала Залужного. Американці щойно повідомили хто був винуватий насправді.

https://www.nytimes.com/.../us-ukraine-military-war...

Евген Петренко

[teamiserableee]

Сьогодні завантажила була новий щоденник...бо без щоденнику моя мотивація до навчання просто зникає.

І сьогодні його заповнила, та поставила ціль на цей тиждень.

Але зараз я вчу італійську по приколу, замість реалізації цієї цілі тижня😘🫰

[valyalya]

Єхєхх я задоволена

Вже вчу майже рік і два місяці (почала 05.04.24)

Наступна ціль до літа 2026 - B2

За літо треба французьку до пуття довести

Зараз (25.05.25) майже A2

Ціль до 01.09.25 - стійке A2+

[adelinieless]

моя ціль - залишити комент під кожним україномовним фанфіком по сталкеру на ао3

[lisa-is-chilling]

шось останнім часом я знову загубилася в щоденній рутині. просинаюсь, проводжу ранкові заняття, засинаю, просинаюсь, проводжу вечірні заняття, десь між цим блимають дай бог аби три прийоми їжі, хатні обов'язки та серіал на фоні.

депресивно, бо не знаю, нахіба я стільки працюю.

це вже тема мого життя - знайти ціль. бо причини у мене є: виплатити розстрочку, заплатити за оренду, купити шось поїсти, доглядати за кролем (а це недешеве задоволення, скажу я вам). вже чотири місяці збираю гроші на лікування в гінеколога, бо нерегулярний в мене не тільки дохід, але і місячні.

але то все зобов'язання, потреби, необхідности.

а от чогось, що змушувало би мене прокидатися зранку - немає. я не відмічаю нічого в календарі, не горю пристрастю, не виписую обережно в блокнотик.

і це при тому що у мене є дозвілля: я вишиваю бісером, ходжу на балет, відвідую книжковий клуб, проходжу освітні курси - ото пішла на курс перекладу від Літосвіти. попри це, все одно таке відчуття, що я застрягла.

можливо, це самотність, недостатність вагомих людських зв'язків (тобто, пора вже заводити стосунки). можливо, це той факт, шо мені пішов 22 рік, і я чисто за скриптом життя дупля не ріжу, шо робити - і не повинна в такому віці.

все, шо я можу - це своє робити. і заземлятися. і плакати.

[meowluox]

that's enough. i suffered enough.

(дуже багато букаф, а також, можливо, надто жорстка правда)

більшість з нас так пишається нашими стражданнями. бережливо вставляє спогади про них у рамочки, а потім нескінченно носить їх із собою, вірно повертаючись до них навіть, коли в житті все прекрасно. нам так потрібні якісь потрясіння, катастрофи, біди, щоб звільнитися від тягару цього культу страждань і почати просто жити класно і щ��сливо.

нам же обов'язково потрібно робити назло негативним обставинам.

і напевно це окей, бо більшість людей розвиваються через его. через муки, біль від порівняння себе з іншими чи себе з минулими собою. ай ґєсс це дійсно можна назвати блятською нормою, але знаєте

можна по-іншому.

я пишу це все не щоб когось там повчати, мені б зі своєю головою розібратися для початку. цікаво приєднатися — залишайтесь.

давно помічаю за собою дуже логічний і при цьому кошмарно нелогічний патерн — я дозволяю собі змінювати своє життя на краще і в принципі від'їбатися від себе тільки, коли прям усе погано, коли все руйнується, коли настільки нестерпно банально прокидатися кожного ранку, що в мене не залишається іншого вибору, крім як встати на свій бік і запустити зміни на краще.

так було після початку повномасштабного вторгнення. потім після того, як я втратила спілкування з усіма подругами в один день. потім, коли втратила стосунки і буквально відшкребала себе від підлоги.

не виключаю, що в моїй підсвідомості вже встиг закріпитися цей клятий механізм — я розвиваюсь, виходжу на новий рівень, дозволяю собі просто блять банально жити (я в ахує) тільки, коли все нестерпно хуйово.

я не заслуговую подібного. не заслуговую того, щоб я себе запускала навмисно до такого стану, коли я своїми самонавіюванням і тиском загнала себе до глухого кута і тільки тоді вирішила "помилувати". я не заслуговую того, щоб бути ��ласним інструментом заради просто якогось там саморозвитку?? сенс життя в самому житті, а сенс мого життя — в житті та в мені.

я є сенсом, а не інструментом, за допомогою якого я нібито розвиваюсь, стаю кращою, більш прокачаною. це дурість.

зраджувати себе щоразу — дурість.

йти проти себе, лицемірно вдаючи, ніби я роблю це заради свого кращого майбутнього, нібито "просто ще трошки потерпіти", це дійсно просто малесенькі незручності, а не величезний тягар, під яким я починаю прогинатись і ламатися.

за що ж я так караю себе? за те, що йду проти настанов людей з мого дитинства й обираю рухатися туди, куди мене тягне серце, а не туди, куди вирішили за мене, і де "перспективніше"?

наш світ стрімко змінюється, і відтепер єдине перспективне, що може бути, — це займатися улюбленою справою. гроші — це не ціль, а паливо, комплімент від світу. і я знаю, мені, як і більшості людей поки що важко згорнути цю лавочку і припинити виснажувати себе заради хоч якихось грошей, особливо, коли від цього часто залежить, чи поїм я сьогодні, але я точно знаю одну просту річ:

коли ми знаходимось на своєму — дійсно своєму місці по життю, — всі необхідні ресурси тягнуться до нас без напруги та жертв з нашого боку.

уявляєте, так можна. не рвати дупу, а заробляти в легкості.

але перед тим, як зайняти своє місце (а не боротися за якесь там місце під сонцем), чи навіть просто ідентифікувати, де і яке воно, потрібно пізнати себе справжніх. потрібно зірвати всі маски, роз'їбати кожну брехню, якою ми годуємо себе щодня. подивитися чесно на себе — без усього чужого, що ми встигли понатаскати за всі роки нашого життя.

впевнена, кожен із нас насправді дуже чекає цього моменту — коли ззовні відбудеться щось, що ніби видасть нам дозвіл "так! тобі можна бути собою! просто собою, не потрібно нічого вигадувати, не треба кимось прикидатися."

якщо вам від цього стане легше, я видаю цей дозвіл усім, хто дочитав до цього моменту — ви вільні. ви же справді вільні, клітки відчинені. світ такий великий, набагато більший, ніж ваша щільна бульбашка, в якій ви несвідомо встановили певні жорстки закони на кшталт "мене ніколи не обирають".

справжній с��іт набагато привітніший. а світ імені себе безперечно завжди буде стягувати комісію за продовження користування його послугами і "захистом". і хто знає, якою буде ціна наступного разу — просто апатія і нестача сил, чи, може, депресія? зневіра? безнадія?

у всього є причини і наслідки. і нам потрібно просто обрати те, чого хотілося б нам, а не нашим звичкам чи минулому.

бути пам'ятником для свого минулого і зберігати вірність звичним стражданням — це доволі безвідповідально по відношенню до кожного з нас. да і насправді думаю, навіть наше минуле дивитися на те, як ми себе мучаємо, і втомлено зітхає. воно теж бажає нам тільки щастя.

я маю намір поступово відмовлятися від цього всього. моє минуле давно не зі мною, але парадоксально — я відчуваю його вплив і присутність щосекунди. цей тягар досі не дозволяє мені опускати плечі чи розслабляти шелепу. на мене жаліються вже, що я скриплю зубами уві сні, брррр.

можливо це одна з причин, чому я так люблю вивчати нові іноземні мови — кожна з них розширює моє бачення світу ще на трошки, й ось, я вже не така впевнена, що в усьому світі без варіантів я назавжди залишатимусь нікому непотрібною невидимкою.

є мої люди, а є не мої. і дуже добре, що замість чужих я просто отримую тимчасову тишу.

дуже добре, що я саме така, якою є зараз. дякую, мамо, що народила мене, дякую, що в мене є така розкіш, як життя. я настільки щасливиця, що в мене є можливість піддавати сумніву своє право на життя, ось настільки в мене комфортне і чудове життя.

то може мені час уже почати цінувати його належним чином, а не відвертатися від себе?

[olegzhdanovkiev]

Для чого в Росії анонсували удар по Києву Орєшніком - розкрито приховану ціль

Для чого в Росії анонсували удар по Києву Орєшніком - розкрито приховану ціль Військовий експерт Олег Жданов пояснив, для чого насправді в РФ знову заговорили про удари Орєшніком та які насправді цілі переслідує Кремль. Росіяни знову заговорили про удару ракетою Орєшнік по Україні. Ключовою метою Кремля є залякування України, щоб вона утрималась від ударів по РФ та путінський парад в Москві все-таки відбувся. Про це в інтерв'ю Главреду розповів військовий експерт, полковник запасу ЗСУ Олег... Читати далі »

[pazyuuk]

зовсім абстрактні нариси вийшли на вчорашньому стрімі. але хоч якось, щось вимальовується. реквести від ружі) дяка комусь за коментар з тим, що верхня щелепа кровососу для фіксації у шкірі ( ´゜▽゜)ﾉ(._.)

1 - патлатий стрілець мутував у кровосісю

в ��ой час як у звичайного кровососа є тільки верхня частини черепушки і гортань + щупальця з деякими загостреними зубами(імхо, їх рандомність на форма не додають цупкості для утримання). стрілець же виходить більш компетентною версією. БО:

щупальця тримають його вибиту/обірвану(?) щелепу. тож, так він має силует звичайної людини.

коли щупальця вивільняються, то щелепа опускається разом з ними, що дає йому додатковий важіль для втримання жертви

потім же, моя ціль зробити закриті щупалься бути схожими на якусь деф��рмацію обличчя чи просто шрами. але то вже подивимось

2 - патлатий побитий стрілець

дав ідею до того що в нього ботами вибили щелепу. загальна ідея є, але взагалі якось нетортово поки...

як завжди, дяка всім хто прийшов. цього разу було вельме живо в чаті) я радий)

- - - я до речі, все ще плаваю >_> походу наїбашитись солодкого після тижня без будь-якого, послало мій мозок в ахуй.

[not4yourmind]

Все вийшло навіть швидше, ніж я очікував. Хоч і втомився. З десяток годин, купка матюків, трохи гривень і "мрія" всього дитинства реалізована.

Відносно очкування/реальність я задоволений. На невеликий бюджет це найкраще, що можна було б реалізувати. Відносно чи принесло мені це радість? Не впевнений, бо зрештою.. Тепер треба вигадати нову "ціль", а з цим вже важче. Та й не знаю. Можливо я просто гівно не вдячне. Я колись відчував себе більш живим їбашачи по 14+ годин в Польщі на стройці, ніж зараз. І тоді, коли я нарешті повернувся і купив собі новий телефон, я декілька днів буквально стрибав від радості. А тут ціле "геймерське" місце та ще й своїми руками. А емоцій 0. Тільки спина болить.. Поки скрутив це все. Ой таке. Піду прибирати, може просто втомився.

[konstruktorego]

я хотіла б не відчувати, тільки вміти розбивати серця кидати слова як дротики і завжди попадати в ціль не любити тебе, мати інші смаки та може у мене почуття? і я змушую їх зникати, як Девід Коперфільд змушує зникати літаки і великі баржі з причалу а може я виграла це життя? а може і навпаки програла