#велика любаша

[greenpostua]

⚖️ ДЕІ оштрафує мешканку Рівненщини за вигрібну яму.

ДержЕкоІнспекція отримала скаргу через веб-ресурс Екозагроза, де повідомлялось, що мешканка села Велика Любаша самовільно зайняла земельну ділянку, яка є частиною комунальної власності Костопільської міськради. На самозахопленій ділянці селянка викопала вигрібну яму біля краю меліоративної канави та порушила природоохоронний режим використання земель згідно ст. 96, 125 та 126 Земельного кодекс�� України.

Жінку буде оштрафовано на суму завданих збитків, а вигрібну яму вона буде зобовʼязана демонтувати.

📸: ДЕІ Поліського округу

[warsc-commynistsupa]

Основні Бої УПА 1943-1965рр.

Зараз ми розглянемо основні події, які відбулись в історії УПА під час боротьби з комуністичними окупантами за період лютого місяця, далеко не всі сутички а тільки основні з них.

1943 рік Напад повстанців на радянських партизан біля сіл Морочене і Озерськ, знищено 15 партизан.

1944 рік У райцентрі Здолбунів на Рівненщині повстанці знищили старшого лейтенанта НКВС – командира мінометної роти.

На околиці села Мізоч на Рівненщині повстанці знищили двох військових автоматної роти Червоної армії.

В районі села Рудня на Рівненщині повстанці знищили двох військових і захопили обоз із 11-и підвід із боєприпасами.

У селі Коловерть на Рівненщині повстанці знищили заступника голови сільради Василя Веремка, залишивши записку наступного змісту: «Увага! Таке покарання спіткає кожного вислужника, донощика і агента НКВС, який своєю підлою роботою буде шкодити українській націоналістичній революції. Ревтрибунал відділу УПА капітан Урбаненко».

Напад загону повстанців на велику групу червоноармійців (до 550 чоловік) у селі Велика Любаша на Рівненщині. Знищено 5 військових, захоплено 25 коней.

Загін УПА атакував стрілецьку роту Новоград-Волинської дивізії Червоної армії біля міста Шумськ на Тернопільщині. Обидві сторони застосували міномети. Знищені 5 і поранені 3 військових.

Напад повстанців на радянський 233-й саперний батальйон у селі Залюбівка на Рівненщині. Знищений лейтенант, троє військових поранено, захоплено дві гвинтівки та револьвер.

Напад повстанців на батальйон внутрішніх військ НКВС в Олександрійському районі на Рівненщині, знищено 22 більшовика.

Біля села Збора на Рівненщині повстанці обстріляли автомашину інженерного батальйону. Знищені старший лейтенант і ще 4 військових.

Напад групи повстанців на загін військових, що охороняли гаубицю в селі Михальківці на Рівненщині. 6 військових знищено, 2 поранено.

У м. Чортків на Тернопільщині окружний провідник СБ Антін Михальчук-«Крилатий» і заступник окружного провідника Юнацтва ОУН Орест Чорпіта-«Меткий» застрілили шефа кримінальної поліції Ізельта.

Повстанці знищили чотирьох червоноармійців у райцентрі Берездів на Кам’янець-Подільщині.

Загін самооборони знищив 4 радянських партизан-мародерів у селі Биліновці на Тернопільщині.

Вночі загін повстанців (до 400 чоловік) атакував відділ НКВС у райцентрі Володимирець на Рівненщині. Знищено 4 військових, 7 поранено.

Загін повстанців (до 50 чоловік) біля села Перемилівка на Рівненщині атакував конвой, що супроводжував 11 заарештованих підпільників. Під час нападу конвоїри намагалися знищити полонених, загинули троє осіб, декілька зазнали поранень. Повстанці знищили сержанта і червоноармійця та звільнили вцілілих арештантів.

27 лютого – на шляху біля села Великий Стидин на Рівненщині велика група повстанців обстріляла дві автомашини зенітно-артилерійського полку. Знищено 12 радянських офіцерів.

Група повстанців біля села Сіянці обстріляла роту червоноармійців на 12-и підводах. Внаслідок перестрілки знищено 1 військового, захоплено 6 підвід (із них чотири з мінами). Решта відійшли до села Садки, де знову потрапили під обстріл. Знищений лейтенант Конюшко.

Також 29 лютого 1944 року, бійці УПА вчинили запах, на злочинця і покидька Ватутіна, командувача фронтом, який був поранений внаслідок чого здох 15 квітня 1944 року.

29 лютого 1944 року відбулася сутичка підрозділу УПА з військовим кортежем "красной армії" внаслідок якої отримав смертельне поранення один з головних командувачів московсько-совєцьких окупаційних військ в Україні генерал Ніколай Ватутін.

Ватутін брав участь в окупації України ще в період Української Революції 1917-1921 років, під час московсько-більшовицької агресії проти УНР. Відзначився в багатьох московських злочинах проти України і українців.

В роки Другої світової війни очолював "Воронєжскій фронт", який пізніше з пропагандистською метою було перейменовано в "Украінскій".

29 лютого 1944 року Ватутін виконував огляд частин московсько-совєцкого фронту, того самого дня відбулась зустріч із командувачем 13-ї армії генералом Ніколаєм Пуховим та його штабом в окупованому вже на той час москвою Рівному. Згідно зі свідченнями генерала Костянтина Крайнюкова, члена Військової ради фронту, який був із Ватутіним у цю мить, колона у складі чотирьох машин (генерали та ад'ютант Ватутіна сиділи у першій) та десятьох осіб охорони виїхала з Рівного надвечір у напрямку Славути, де розташовувався штаб 60-ї армії генерала Івана Черняховського. Приблизно на півдорозі Ватутін запропонував скоротити відстань, рушивши путівцем замість довгої дороги через Звягель (окупаційна назва "Новоград-Волинський"). О 18:50 колона потрапила під обстріл засідки воїнів УПА, під командуванням майора УПА «Енея», біля села Милятин Острозького району Рівненської області, де Ватутін зазнав важкого поранення в ліве стегно. За свідченням Федора Воробця, засідка на Ватутіна відбулася в районі дій сотні «Деркача», у ній брали участь боївки СБ сіл Михалківці і Сіянці Острозького району Рівненської області, всього 17-27 бійців. Ватутін отримав тяжке поранення в сідницю коли намагався сховатися від вояків УПА.

Пораненого російського генерала відправили до військових лікарів у складі найближчої танкової частини. За допомогою підмоги, надісланої генералом Пуховим (командувачем 13-тої окупаційної московсько-совєцької армії), Ватутіна перевезли до найближчого великого госпіталю в Рівне, де виконали першу операцію. У доповіді генерала К. В. Крайнюкова Сталіну 03:00 01.03.1944 стан Ватутіна оцінювався як задовільний, проте лікарі наполягали на неможливості транспортування пораненого протягом найближчої доби, після чого його треба відправити літаком до москви.

Замість москви його направили до Києва. Спочатку стан Ватутіна вдалося нормалізувати, й мова йшла про те, що «товариш Ніколаєв (так звали Ватутіна в телеграмах) одужує», проте на початку квітня, на 33-й день після поранення, стан знову став погіршуватись внаслідок сепсису.

15 квітня Ватутін помер у київському військовому шпиталі. Московсько-совєцькі окупанти з пропагандистською метою, поховали Ватутіна в центі Києва.

У своїх спогадах, надрукованих у книзі «За східнім обрієм (Спомини про пережите)», український дисидент, воїн УПА Данило Шумук, який в той період очікував суду в Рівненській тюрмі за участь в українському повстанському русі, згадує:

«Рівенська тюрма була тоді набита арештованими за націоналізм. У ті часи Військовий трибунал щоденно судив по 20-25 чоловік за участь у націоналістичному русі. «…» Після убивства Ватутіна, до розстрілу засуджували масово. У підвалі тюрми завжди сиділо засуджених на смерть біля трьохсот чоловік».

У 1948 році поблизу будівлі Верховної Ради України на могилі Ватутіна московсько-совєцькі окупанти встановили пропагандистський пам'ятник.

Напередодні прийняття Верховною Радою України законів про декомунізацію України, у листопаді 2014 року Український інститут національної пам'яті включив Ватутіна до списку окремих осіб, причетних до боротьби проти нез��лежності України, організації голодоморів та політичних репресій, чиїми іменами названі вулиці в Україні. Та згодом, після прийняття Верховною Радою України законів про декомунізацію України, у жовтні 2015 Український інститут національної пам'яті оприлюднив на своєму вебсайті оновлений «Список осіб, які підпадають під декомунізацію», до якого Ватутін вже не потрапив.

Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну пам'ятник над могилою Ватутіна в Маріїнському парку в Києві було виключено з Реєстру пам'яток національного значення рішенням Міністерства культури України від 8 лютого 2023 року, а вже 9-10 лютого 2023 монумент (статую й частину постаменту) демонтували.

1945 рік Бригада «Імені Байди» УПА-Північ та відділи ОУН у бою з загонами НКВС біля села Паридуби на Волині знищили двох лейтенантів і 25 військових.

Чота сотні «Сіроманці» УПА-Захід у бою з загоном НКВС, що проводив облаву біля села Добряничі на Львівщині, відбив кілька атак, знищено 22 військових, ще 15 поранено.

Курінь «Гайдамаки» УПА-Захід біля села Космач на Станіславщині вступив у бій з підрозділом НКВС. В перестрілці знищено 30 військових, загинули двоє воїнів УПА.

У селі Карпилівка на Рівненщині повстанці влаштували засідку на офіцерів районного військкомату. Знищено одного військового, трьох поранено, ще одного захоплено в полон. Здобуто ручний кулемет.

В засідці на шляху Теребовля-Буданів на Тернопільщині два рої відділу «Бурлаки» УПА-Захід (20 повстанців, командир Іван Семчишин – «Чорний») знищили 18 червоних.

В ніч з 9 на 10 лютого відбувся бій куреня «Перемога» (командир «Недобитий») із загоном НКВС біля села Гринява на Станіславщині, було знищено 104 енкаведисти.

На Дрогобиччині, під час відправки населення у райцентр для висилки до Сибіру, підпільники у селі Бабин знищили трьох радянських активістів та ще трьох поранили, а в селі Галівка знищили бійця винищувального батальйону.

5-годинний бій значного загону повстанців із військами НКВС у селі Дерть на Ровенщині. Знищені старший лейтенант міліції, молодший лейтенант держбезпеки, начальник міліції, сержант і 6 військових, п’ятеро поранені. Захоплено два кулемети, 8 автоматів.

У бою з пошуковою групою прикордонних військ у селищі Луцьки на Львівщині сотня УПА-Захід «Жубри-2» (командир Петро Лагода–«Громовий») знищила 27 військових.

В бою поблизу села Двірці на Львівщині сотня УПА-Захід «Галайда-1» (командир Василь Василяшко–«Перемога») протягом дня знищила 13 військових прикордонних військ і 12 бійців винищувального батальйону.

Районна лоївка ОУН-Тур’я у зіткненні з опергрупою НКВС у селі Моковичі на Волині знищила 5 військових, захопила два автомати і тр�� гвинтівки.

Напад чоти УПА-Захід на дільницю винищувального батальйону в селі Кругів на Львівщині. Знищено 10 військових і 10 радянських активістів, захоплено 2 кулемети.

Загін повстанців наскочив на село Грушевиця на Рівненщині. Відібрані військові квитки у всіх військовозобов’язаних, знищені 12 радянських активістів.

У селі Гербуртів на Станіславщині протягом всього дня тривав бій загонів УПА-Захід із гарнізонами НКВC Рогатинського, Бурштинського і Букачівського районів. Знищені 69 військових, 35 поранено.

Сотня «Стріла» (командир Іван Паньків – «Явір») УПА-Захід вела бій із ротою НКВC біля села Коротке на Станіславщині. Знищено 70 військових.

Загін УПА-Захід влаштував засідку на радянських активістів біля села Звижень на Львівщині. Знищено 5 і поранено 3 активістів.

Засідка відділу УПА-Захід на радянський кінний партизанський загін біля села Копальні на Дрогобиччині. Знищено 17 партизан, двох захоплено в полон.

Рій сотні «Лісовики» УПА-Захід влаштував засідку в селі Заставці на Тернопільщині. Знищені голова райвиконкому, начальник райвідділу НКВC, троє радянських активістів.

Бригада «Дорош» УПА-Північ у бою з ротою НКВC в селі Чабель на Рівненщині знищила 30 військових.

Полк НКВC о 6-й ранку з двох сторін атакував сотні «Чорногора» і «Сурма» УПА-Захід у селі Космач на Станіславщині. Внаслідок шестигодинного бою знищені 140 військових.

Протягом дня загін НКВC атакував курінь сотні «Перемога» УПА-Захід біля села Сенківське на межі Станіславської та Чернівецької областей. Знищені 104 і поранені 90 військових.

Чота сотні «Галайда-1» УПА-Захід влаштувала засідку на шосе Купичволя – Мости Великі на Львівщині. Знищені старший лейтенант, 3 військових НКВC, 14 бійців винищувального батальйону.

У селі Єремичі на Кам’янець-Подільщині кущова боївка ОУН знищила оперуповноваженого райвідділу НКҐБ, голову райвиконкому, голову колгоспу, міліціонера та завідувача радіовузлом.

У селі Голинь на Станіславщині сотня «Летуни» УПА-Захід підірвала військовий ешелон Червоної армії. Знищено близько тисячі військових.

У засідці УПА на конвой із арештованими у Турківському районі на Львівщині знищені 13 бійців винищувального батальйону та 1 міліціонер.

Чота сотні «Вовки-1» УПА-Захід у засідці біля села Майдан на Львівщині знищила одного офіцера і кількох військових.

У селі Липовиця на Станіславщині сотня «Вітрогони» УПА-Захід у бою з ротою прикордонних військ знищила лейтенанта і кількох військових.

У Підбузькому районі на Дрогобиччині повстанці знищили уповноваженого райвідділу НКВC та бійця винищувального батальйону.

Загін бригади «Дорош» УПА-Північ вступив у бій із ротою НКВД біля села Журавичі на Житомирщині. Знищено 7 військових.

Біля села Пшеничне на Станіславщині сотні «Летуни» і «Залізні» УПА-Захід напали на загін НКВC, що проводив облаву. Знищені 5 військових, стільки ж поранено, загинув 1 повстанець.

У селі Шайно на Волині повстанці знищили одного військового.

1946 рік Рій куреня «Дзвони» УПА-Захід у сутичці з розвідувальним загоном НКВД біля села Гутисько на Станіславщині знищив трьох військових.

Під час нападу загону НКВС на табір куреня «Підкарпатський» УПА-Захід, охорона табору знищили 6 воїнів і ще 6 поранила.

Під час нападу на гарнізон НКВС у селі Полоничі на Львівщині повстанці знищили 9 військових.

У селі Драчинці на Чернівеччині підпільники знищили начальника винищувального батальйону.

1946 рік – бій куреня «Смертоносці» (командир Данило Рудак–«Чорний») із батальйоном НКВС у Чорному лісі на Станіславщині (сучасна Івано-Франківщина); загинуло 12 енкаведистів і 4 повстанці.

В засідці на шосе Львів-Радехів знищені уповноважений НКВС СРСР, підполковник Крижанівський та 4 енкаведисти.

В райцентрі Старі Стрілища на Дрогобиччині повстанці знищили народного суддю Трохимця та поранили уповноваженого обкому КП(б)У Павслинського.

Напад УПА-Захід на гарнізон НКВС у селі Полтва, повстанці знищили 16 енкаведистів, у тому числі капітана і старшого лейтенанта.

Сотня ВО-4 УПА-Захід «Літуни» (командир Євген Музичка–«Середній») напала на гарнізони НКВС у селах Станькова, Чертіж, Корчівка, Збора, Кулинка, Волохів, Лиськів (знищені командир гарнізону лейтенант Павліченко і 3 військових), Завадка Верхня, Степанівка, Тур’я Велика на Станіславщині.

Напад чоти сотні «Рисі» (командир Матій Семак–«Гонта») на гарнізон НКВС у селі Петранка переріс у півгодинний бій. Втрати ворога – 1 убитий, 2 поранених.

ОУН і УПА провели антивиборчі акції в ряді районів Львівської та Станіславської областей. Чота куреня УПА-Захід «Дзвони» (командир Володимир Чав’як–«Чорнота») напала на гарнізон НКВС у селі Посіч на Станіславщині. Знищено 4 і поранено 2 енкавеесівців.

Напад 2 батальйонів НКВС на табір куреня УПА-Захід «Підкарпатський» (командир Павло Вацик–«Прут»). Внаслідок двогодинного бою знищено 36 енкавеесівців (13 поранено).

Чота куреня УПА-Захід «Смертоносці» (командир Данило Рудак–«Чорний») у бою із загоном НКВС біля сіл Горохолін і Грабовець знищила 7 військових, 8 зазнали поранень.

Сотня куреня «Підкарпатський» УПА-Захід біля села Завій на Станіславщині потрапила в оточення і вступила в бій із двома батальйонами НКВД. Відкрила шквальний вогонь з усіх кулеметів і примусила ворога до відступу. Знищено 18 енкаведистів, троє поранено.

Бійці сотні «Сірі» УПА-Захід у зіткненні з розвідувальною групою НКВД біля села Дубівці на Станіславщині знищили 2 військових, одного поранено.

У селі Гута Полонична на Львівщині повстанці знищили начальника райвідділу НКВС та двох військових.

Загін НКВС, переслідуючи відділ «Сивулі», наткнувся на засідку біля села Бухтівець на Станіславщині і відступив. Знищено двох військових, троє поранені.

У селі Воля Велика на Дрогобиччині повстанці знищили лейтенанта НКВС та рядового енкаведиста.

Загін НКВС оточив хату в селі Бучина на Львівщині, де квартирували три підпільники. У перестрілці повстанці знищили 4-х нападників і без втрат відступили.

Рій куреня «Смертоносні» УПА-Захід під час зіткнення з пошуковою групою НКВС в селі Одаї на Станіславщині знищив старшого лейтенанта і трьох військових, двох захоплено в полон.

Сотня «Імені Колодзінського» УПА-Захід напала на табір НКВС у лісі біля села Слобода Рунгурська на Станіславщині. Знищені 4 військових, 1 поранений.

Сотня «Опришки» УПА-Захід влаштувала засідку на пошукову групу НКВС, що переслідувала загін, під горою Стовба на Станіславщині. Знищено 19 військових, решта в паніці розбіглися.

Під час зіткнення з опергрупою НКВС на хуторі Литвин на Львівщині знищені офіцер і 1 військовий.

У селі Ваньковичі на Дрогобиччині повстанці знищили дільничного НКВС.

1947 рік. Чота сотні «Рисі» УПА-Захід у сутичці з загоном МВС у селі Рештяне на Станіславщині знищила військового, ще одного поранила.

Пошукова група МВС захопила криївку в селі Белелуя на Станіславщині. Двоє повстанців (станичний ОУН «Вітер» і його заступник) вчинили збройний опір, знищили двох військових та ще двох поранили.

Дві роти МВС захопили криївку в селі Старі Кути на Станіславщині. Закладеними мінами знищено 3 і поранено 4 військовослужбовці, бійці УПА прорвалися на волю без втрат.

В оборонному бою з опергрупою районного відділу МВС біля села Росоховач на Дрогобиччині (відступ із виявленого бункеру, оточення), знищивши 9 і поранивши 5 енкаведистів, загинули кущовий провідник Сидір Данькович–«Толька», командир боївки Служби Безпеки «Хмара», підпільники «Павук», «Морозенко», «Пригбіс»

При захопленні солдатами 215-го полку внутрішніх військ МВС криївки сотні ВО-4 УПА-Захід у селі Ясень на Станіславщині, всі воїни УПА (4 бійці) змогли прорватися, знищено одного військовослужбовця.

У райцентрі Вишнівчик на Тернопільщині зв’язковий ОУН Богдан Дідуник–«Сокіл» під час допиту захопив автомат, розстріляв начальника райвідділу МВС Агєєва і важко поранив оперпрацівника.

У селі Розтоки на Чернівеччині боївка сотні УПА-Захід «Імені Богуна» під час зіткнення із загоном МВС знищила одного військового.

У Козівському районі на Тернопільщині знищено 3 енкавеесників, загинув провідник «Сумний».

В селі Яблінка на Станіславщині повстанці знищили заступника начальника полку Радянської армії з політичної роботи.

В селі Воля-Довголуцька на Дрогобиччині знищено дільничного уповноваженого райвідділу МВС Горчаковського.

Боївка УПА-Захід у селі Шепіт на Станіславщині знищила капітана загону МВС та ще одного військового.

Зіткнення повстанців із опергрупами МВС на Дрогобиччині: у селі Оборошин знищені 2 військових.

Рій сотні «Імені Богуна» УПА-Захід здійснив напад на загін МВС у селі Брустури на Станіславщині. Знищені 3 військових, один важко поранений.

У зіткненні з загоном МВС у селі Березина на Дрогобиччині повстанці знищили трьох військових.

Підпільники знищили двох уповноважених районного маслозаводу по заготівлі молока в селі Фаліш на Дрогобиччині.

У селі Княгиничі на Станіславщині повстанці знищили двох і поранили одного військового МВС.

Під час зіткнення з загоном МВС у селі Крогульці на Тернопільщині знищений військовий винищувального батальйону, поранено дільничного уповноваженого МВС.

Бійці сотні «Журавлі» УПА-Захід у райцентрі Долина на Станіславщині знищили члена райкому КП(б)У лейтенанта Комарова.

У селі Довгомостиська на Дрогобиччині повстанці знищили двох міліціонерів і бійця винищувального батальйону.

Дільничного уповноваженого міліції знищили підпільники в селі Хлопівка на Тернопільщині.

Під час зіткнення з загоном МВС у селі Виців на Дрогобиччині знищено 2 військових, один поранений.

1948 рік У сутичці з загоном МВС у селі Пирятин на Рівненщині підпільники знищили одного військового і ще одного поранили.

Відділ ОУН у сутичці з пошуковою групою МВС у селі Скварява на Львівщині знищив двох військових і ще двох поранив. Повстанці відійшли без втрат.

У селі Лучиця на Львівщині повстанці знищили уповноваженого міністерства заготівель.

Внаслідок зіткнення боївки з пошуковою групою МВС у селі Орвяниці на Ровенщині радянська сторона втратила трьох військових.

Облава загону прикордонників на села в районі Верхнього Синьовидного (Львівщина), знищено 24 радянських окупантів прикордонних військ.

Внаслідок диверсій на Тернопільщині спалено контору колгоспу в селі Костянтинівка та клуб в селі Котюжинці. В останньому при зіткненні з винищувальним батальйоном знищено секретаря комсомольської організації.

У селі Рахі�� на Станіславщині повстанці знищили радянського активіста.

У зіткненні з загоном МВС біля села Крупець на Тернопільщині знищений 1 військовий.

Зіткнення боївок ОУН із загонами МВС у селах Вислобоки на Львівщині (знищені 2 військових і голова сільради), Татаринці на Тернопільщині (знищені 2 і поранені 2 військових), Волцнів на Дрогобиччині (знищені дільничний МВС та уповноважений райкому КП(б)У).

Вступивши в бій із загоном МВС у селі Романів на Львівщині, підпільники знищили 7 військових, загинув 1 повстанець.

Зіткнення підпільників із пошуковими загонами МВС/МДБ у селах Шубранець на Чернів��ччині (знищений старший лейтенант, обоє бійців ОУН прорвалися)

Під час облави МВС у селі Ігровиця на Тернопільщині командир кущової боївки Степан Відловський – «Марко» знищив одного і поранив двох військових.

В бою з пошуковою групою МВС біля села Ходачків на Тернопільщині знищені 2 військових.

У райцентрі Івано-Франкове на Львівщині повстанці знищили уповноваженого міністерства заготівель.

Під час зіткнення боївки ОУН із загоном МВС у райцентрі Копичинці на Тернопільщині знищений уповноважений райвідділу МДБ.

Підпільники знищили двох військових МВС у селі Погорільці на Дрогобиччині, та ще трьох у селі Брошнів на Станіславщині.

Під час зіткнення з загоном МВС у селі Медове на Тернопільщині повстанці знищили одного військового, ще один поранений.

Під час зіткнення з загоном МВС у селі Погірці на Дрогобиччині повстанці знищили двох військових, ще одного тяжко поранили.

У селі Тужилів на Станіславщині повстанці знищили дільничного та поранили військового МВС.

Зіткнення підпільників із загонами МВС у селах Нагірці (знищений 1 оперуповноважений, поранені двоє військових, загинув 1 повстанець), Лисичники, Старий Почаїв (знищений 1 військовий) на Тернопільщині.

Під час сутички з загоном МВД у селі Сихів на Дрогобиччині знищений 1 військовий.

1949 рік У селі Старий Скалат на Тернопільщині повстанці знищили радянського активіста.

У селі Радохівці (Дрогобиччина) важко поранено дільничного, а в селі Морги на Львівщині знищено бійця винищувального батальйону, що тероризував українське населення.

Засідка повстанців на загін обласного МВС у Чорному лісі поблизу села Кідар на Станіславщині, знищені лейтенант і сержант.

Внаслідок диверсійних акцій повстанців у селі Новоселки на Рівненщині спалена сільрада, в селі Ставищани на Кам’янець-Подільщині спалені сільрада та клуб, знищене телефонне обладнання, в селі Загір’я на Тернопільщині спалені сільрада та клуб, знищений завідувач клубу.

У зіткненні з загоном МВС у селі Човгани на Станіславщині знищений 1 сержант.

Під час нападу на дільницю винищувального батальйону в селі Квасилів на Рівненщині повстанці знищили дільничного МВС та голову колгоспу, здобули 2 автомати і 4 гвинтівки.

Група підпільників прийняла бій із загоном МВС у горах біля села Головецьке на Дрогобиччині. Знищені 9 військових, 5 поранено.

У перестрілці з загоном МВС у селі Велдіж на Станіславщині знищені 4 військових, ще один помер від ран. Повстанці відійшли без втрат.

У селі Сілець Беньковий на Львівщині повстанцями знищені голова колгоспу, секретар сільради та голова земельної комісії.

Пошукові загони МВС захопили криївки на Станіславщині – біля Вовчинецьких гір (або «Стінки») (частина повстанців вискочила наверх і під час перестрілки знищила одного військового.

1950 рік У селі Глібів на Тернопільщині повстанці знищили працівника УМДБ Павлова.

В селі Тисменичени на Станіславщині знищений уповноважений райкому КП(б)У Бочков.

Загін повстанців захопив сільраду в селі Ріп’янка на Станіславщині. Знищені секретар сільради та голова щойно утвореного колгоспу, пошкоджений зв’язок, знищені списки виборців.

[stal1n]

via Rivnefish - Звіти з рибалки