#візуальна новела

[prymaraa]

the story isn't even released yet and I'm already obsessed

мунчай випускає нову детективну історію про подорожі в часі. у висновку:

[inconsistentvega]

фони Марноціни (2/7) - міст

привіт-привіт! усе літо я працювала над своєю візуальною новелою - Марноціна

сьогодні я релізнула її на ітч.іо (пограти можна за посиланням: vxga.itch.io/usleprice) і нарешті можу зі спокійною душею залити усі арти, що створила для неї!!

це другий із семи постів про фони, тут я покажу фони моста, одні з моїх найулюбленіших.

кольорами я спробувала передати холод, деяку магічність та одинокість цього місця. для кожної зі сцен існує зимовий та літній варіанти.

я була б дуже рада якби після проходження новели ви залишили свій відгук! я працювала над цим проєктом із самого початку літа, і дуже рада нарешті показати його світу.

скачати гру(за посиланням також є інфа про неї):

тгк де я ділилася розробкою:

[paularamari]

Книга «VICIOUS», візуальна новела «Надзвичайна» (В.Е. Шваб)

Огляд містить спойлери

Історія наступна: десь півроку тому я натрапила у книгарні на візуальну ��овелу «Надзвичайна» за авторством В.Е. Шваб. Дуже мені сподобався і малюнок, і оформлення, тож книгу я придбала. Трохи пізніше вирішила загуглити та з розчаруванням виявила, що ця візуальна новела належить до циклу Villians, й, власне, до всесвіту «Надзвичайних» (це як всесвіт Марвел, тіки дуже маленький). Цикл Villians наразі не перекладений українською, однак завдяки Нейтріно та її штурму німецької пошти, у мене з’явилася ділогія англійською, що складається з двох романів: Vicious (2013) та Vengeful (2018).

Сьогодні я дочитала першу книгу й, нарешті, ознайомилася з візуальною новелою, про це і хочу розказати.

Спочатку про роман VICIOUS (2013)

Власне, ця історія ведеться в двох основних таймлайнах: «зараз» і «десять років тому». Що ж такого сталося десять років тому? Два студенти, Віктор та Еллі (чомусь в візуальній новелі його ім’я переклали як «Ілай»), захопилися дослідженням місцевої супергероїки (захопився Еллі, а Віктор дуже хотів примазатись). Еллі виявив, що у людей є шанс отримати надзвичайні здібності якщо вони зіткнулися з NDE (near death experience). На цьому етапі варто було б зупинитися й написати теоретичну роботу як і планувалося напочатку, але тут на сцену вийшов Віктор, якому в житті явно бракувало екстріму. А все чому? Бо відносини Віктора та Еллі — мрія кожного шиппера. Такий собі шалений мікс конкуренції, захоплення та заздрості.

Victor didn’t want to run while Eli was busy trying to fly.

Тож, Віктор запропонував провести експеримент в домашніх умовах: один з експериментаторів мав вкоротити собі віку, а інший — повернути першого до життя. Ідея сумнівна й Еллі намагався дати задню, але Віктор вже розігнався й мчав як олень в палаючому лісі.

“We could be dead”, said Eli. “That`s a risk everyone takes by living.”

Сказано — зроблено. Перший експеримент з тріском провалюється, Віка відкачують в лікарні й тепер всі думають, що він — наркоман з жагою до самовипилу. Однак, наша команда не здається і другим випробувати долю вирішує Еллі. Після того, як Віктор успішно його відкачує (епіпен — сила) дзинчать перші дзвоники, які натякають, що Еллі сприймає ці експерименти трохи… в теологічному ключі, скажімо так.

“Maybe to a point, but when I climbed into that water, I put myself in His hands—” “No”, snapped Victor. “You put yourself in mine.”

Коротше кажучи, після купання в святій водичці на Водохрещу, де замість озера була ванна, а замість Водохрещі — звичайний робочий день, Еллі таки отримує суперсилу — шалену регенерацію, тож тепер його фіг вб’єш. Далі він експерименти проводити не хоче, але Віктора жаба душить, йому теж кортить побути Людиною-павуком, тому він підбив��є дівчину Еллі (так, це типова «жінка в холодильнику», яка потрібна тільки щоб її позбутись) допомогти йому в експерименті і… Ну, силу він отримує. Силу контролювати свій і чужий біль. Тільки контролювати силу одразу Віктор не може, тому випадково лишає Еллі вовком-одинаком. Упс. Невдобно вийшло. Ну, далі все по класиці: Еллі його здає копам, Віктор їде до тюрячки, Еллі живе своє краще життя і… переносимось в огляді на десять років вперед.

Віктор, разом з новим друганом Мітчем, дає дропака з тюрячки, дорогою підбирає дівчинку Сідні, яку от нещодавно намагався застрелити Еллі (ага, оце так поворот!). Виявляється, поки Віктор розгадував загадки про два стільці, Еллі піймав комплекс бога й вирішив вбити всіх Надзвичайних, бо… Ну, вони неприродні. Неправильні. І взагалі боженька хоче, щоб Еллі був його караючим мечем, от.

And he didn`t like the term. Killing. What about removal? Removal was a better word. It made the targets sound less like humans, which they weren`t really…

Еллі має власну теорію, що люди повертаються з того світу не повністю, що вони втрачають частину себе, і оцей їх дар — то насправді жах і жесть, а от він, такий чудовий, мусить світ очистити. Віктор, на противагу, певен, що люди бувають вилупками незалежно від їх здібностей, віри, вподобань, та сексуальної орієнтації, тож у нього з Еллі кардинально розходяться погляди.

Plenty of humans were monstrous, and plenty of monsters knew how to play at being human.

Далі починається класична гра в «дожени-мене-цеглина» кішки-мишки, де ці два вилупки (так, Віктор теж не фіга не янгол, йому взагалі на всіх начхати, він просто хоче роздерти Еллі горлянку) намагаються один одного вбити. Екшн, драма, поліцейські сирени, випадкові трупи і фінал, який я все ж не буду спойлерити.

Загалом, мені сподобалося. Динаміка між Еллі і Віктором — вогонь, обожнюю таке стрьомне протистояння, що більш скидається на дикий секс з використанням вогнепальної зброї. Сюжет цікавий, захопливий, не дає занудьгувати (хоча постійні стрибки між флешбеками й сьогоденням трохи підбішують). Фантастичне припущення цікаве, я подібного ще не зустрічала. Коротше, роман на тверду четвірочку.

Переходимо до візуальної новели «Надзвичайна»

Події новели відбуваються через чотири роки після останньої палкої зустрічі Еллі та Віктора. Тепер Еллі сидить в тюрячці (karma is bitch), а що сталося з Віктором і компанією ми тут не дізнаємося, бо на першому плані нова героїня Шарлотта. Дівчина пережила аварію й отримала здатність бачити хто і як помре, а дивлячись в дзеркало вона постійно бачить Еллі. Шарлотта — дівчина запальна, тож вона вирішає превентивно помножити Еллі на нуль.

За ці чотири роки, як виявляється, державою була створена структура ЕОН, яка вистежує й ловить Надзвичайних, бо державні структури ці Супермени бісять. Еллі теж є членом ЕОН, хоч і на правах в’язня-консультанта. Само собою, Надзвичайні не сидять на місці й організують підпілля, куди, власне, і потрапляє Шарлотта.

Далі все в стилі класичної супергероїки: штурм тюрми, де тримають Надзвичайних, сутичка з босом, вибухи, гуркіт, екшн, ура, наша команда перемагає.

На фоні роману новелла виглядає дещо простенькою. Стандартний сюжет, досить типові персонажі, рятують ситуацію хіба що красиві малюнки. На трійку, як на мене.

Окремо залишу інформацію щодо книг, які входять в цикл:

Villains Series

📜 "Warm Up" (2013) (short story) — ця історія є в кінці роману Vicious і в кінці візуальної новели «Надзвичайна»

📜 Vicious (2013) — перший роман (не перекладений)

📜 Vengeful (2018) — другий роман (не перекладений)

📜 Victorious (announced) — анонсований, але інформації щодо дати випуску немає

Villains Graphic Novels

📜 ExtraOrdinary (2021) — перекладено на українську видавництвом Vivat (візуальна новела «Надзвичайна»)

[pneuma-char]

UA\EN Мій досвід у створенні візуальних новел

source: visual novel I'm currently working on, a test build джерело: тестова версія новели, яку я зараз пишу

EN: My experience with creating visual novels So, creating a visual novel is a complex process, don't let the simple structure of the genre deceive you. It is a hard work that covers many aspects: branching structure, writing, art, music, sound effects, user interface etc. I've completed only one visual novel, which is a work for a game jam (that was completed in a week). It was a psychological horror story and I've received a lot of useful feedback about the plot structure. I've also reflected on some heavy topics it features. I've came to conclusion that I should've approached the subject with more care as opposed to just using it to provide shock value. Also I have some abandoned projects, but they still were of great help in learning the ropes of this genre. It is very hard to finish projects, but I'm approaching it bit by bit with my latest work. My advices: - plan small. your idea is still going to get very expanded, don't let it overwhelm you and sabotage your work - let yourself get the feel of your story and then write a plan (and maybe rewrite it a few times, if something feels wrong (but don't rewrite it 100 times, because that's a perfectionism issue)) - don't be needlessly critical to your story, but be ready to make changes. I've had to substantially change the scale of my story and to get rid of some elements completely. These changes help to shape your story, match it to a vision and make the finished project more achievable - don't feel the need to make your first (or second) story very nonlinear. Try to think of ways to make choices meaningful exploration of narrative's themes without overblowing the game (or don't implement choices at all) - don't blame yourself for not working on it. and work every time you have the smallest urge, if you're like me, who tends to procrastinate a lot

UA:

Отож, створення візуальної новели – це складний процес, не дозвольте простій структурі жанру обдурити вас. Це великий обсяг роботи, який включає в себе багато аспектів: нелінейна структура. написання сюжету, іллюстрації, музика, звукові ефекти, користувацький інтерфейс і т.д. Я завершив тільки одну візуальну новелу, яка була доробком на конкурс, ігровий джем (який тривав тиждень). Вона була психологічним хорором, і я отримав багато корисного зворотнього зв'язку про її структуру сюжету. Також обміркував тяжкі теми у цій історії і дійшов висновку, що певні елементи потрібно було описати делікатніше замість того, щоб використовувати їх заради шокового ефекту. Також я покинув багато творів у процесі, але вони дуже допомогли краще осягнути цей жанр. Завершувати проєкти – дуже важко, але потрохи-потроху працюю і не кидаю мою останню роботу. Мої поради: - плануйте мало. ваша ідея все одно розшириться, не дозвольте цьому перенавантаж��ти вас і завадити роботі - спочатку відчуйте атмосферу вашої історії, а потім напишіть план (і, мабуть, перепишіть його декілька разів, якщо щось відчувається неправильним (але не переписуйте його 100 разів, це вже проблема перфекціонізму)) - не будьте надо критичні до вашої новели, але будьте готові робити зміни. Мені довелося сильно змінити масштаб моєї історії і взагалі вилучити деякі елементи. Ці зміни допомагають надати форми вашому проєкту, адаптувати сюжет під загальне бачення і зробити створення новели більш досяжним - не відчувайте потребу зробити вашу першу (або другу) історію дуже нелінійною. Спробуйте вигадати шлях зробити вибори значущими, при цьому не занадто збільшуючи історію (або взагалі не додавайте вибори) - не звинувачуйте себе за те, що не працюєте над новелою. І коли у вас з'являється наймаліший імпульс — працюйте, якщо ви такий самий прокрастинатор, як я

[cemetery-visual-novel]

Візуальна новела - "Цвинтар" (над назвою поки що думаю) Шлях цього проекту на початковій стадії і я планую його робити декілька років(аби тільки дожити), а наробки і якісь коментарі\цікавинки\проблеми з якими буду стискатися як розробник - я буду писати тут! На данний момент одні концепти і розбираю що по технічних можливостях, аби зрозуміти чи зможу я реалізувати деякі речі (наприклад, вибір статі\гендеру героя для відіграшу і тд) А потім буду поступово шліфувати, дороблювати\оновлювати те, що є.

[prymaraa]

my fav emo boy

дванадцятий епізод сирин був абсолютно чудовим, я в захваті, люблю розкриття влада

з іншого: не так давно помітила, що якщо придивитися - на модельці влада, на руці, є шрам і тепер я божевільна з цього приводу. також, даниїл був придурком за пранк з привидами.

[inconsistentvega]

фони Марноціни (1/7) - дім Лілі і Ліди

привіт-привіт! усе літо я працювала над своєю візуальною новелою - Марноціна

сьогодні я релізнула її на ітч.іо (пограти можна за посиланням: vxga.itch.io/usleprice) і нарешті можу зі спокійною душею залити усі арти, що створила для неї!!

це перший із семи постів про фони, тут я покажу найперші фони, які гравець бачитиме у грі: фони із квартири, у якій живе подруга головної героїні. гг просипається саме тут, адже залишилась у подруги на ніч.

тут я намагалась передати атмосферу теплоти і затишку. у ванній кольори трохи холодніші, але все одно яскраві, також наявний жовтий колір. саме цей фон відрізняється, адже головна героїня у ванній одна, наодинці із собою(буквально дивлячись у дзеркало), а отже затишок, який створюють подруга та її сестра, трошки стримується

я була б дуже рада якби після проходження новели ви залишили свій відгук! я працювала над цим проєктом із самого початку літа, і дуже рада нарешті показати його світу.

скачати гру(за посиланням також є інфа про неї):

тгк де я ділилася розробкою:

[lisowa]

Підписуюся під кожним словом, вступайте в гейт клуб канонного Даниїла!

my fav emo boy

дванадцятий епізод сирин був абсолютно чудовим, я в захваті, люблю розкриття влада

з іншого: не так давно помітила, що якщо придивитися - на модельці влада, на руці, є шрам і тепер я божевільна з цього приводу. також, даниїл був придурком за пранк з привидами.