#зацикленість

[0le9-mind]

[not4yourmind]

День ще не закінчився, але все ж я хочу написати зараз його підсумки чи що.

Наскільки вчора я відчував себе піднесено та натхненно, настільки сьогодні день почався не дуже. Вчора я навіть думав, можливо варто відмовитись від сеансу майбутнього. Бо наче все стало норм. Але це був лише пік емоційних гойдалок. І проблеми в мене все ж є. Дуже серйозні проблеми зі світосприйняттям. Ну але нічого. Вони поступово будуть вирішуватись.

Дуже багато почав слухати гурт «Кургат і агрєгат». Чомусь знаходжу ті пісні дуже близькими для себе в цей час. Причому всі. Навіть ті, я��і створювались як мемні. Я пам’ятаю, що ще в гурту Валентин Стрикало є класні пісні, які б мені сподобались зараз. Але проблема в тому, що вони російською мовою. Тому не слухаю.

День почався погано. Мені снився гарний сон від якого я дуже рано прокинувся. А потім ще снився поганий сон. І я вже зовсім не зміг заснути. Ну але це таке. Сни моя проблема. Завжди як якийсь стрес чи проблеми він в мене страждає. Коли мене зрадили я, таке враження, що взагалі не спав декілька місяців. Якось стабілізувався. І зараз стабілізуюсь. Хоча глобально ситуації навіть дещо схожі. Не розумію чому так сильно болить.

Шукав одне фото Люцика. І проглянув наші останні спільні і не тільки фото. Я її дуже багато фотографував. Сам не очікував, що аж настільки багато. А от мене фоткали не так багато. Може це вже було дзвіночком, що все? Любов зів’яла і пішло підсвідоме шукання іншого партнера? Не важливо. Хоча, кого я обманюю. Це важливо для мене. Я люблю послідовність і поки не зможу зрозуміти це своєю свідомістю, то не відпущу ситуацію. Ну але це вже буду робити з спеціалісткою. Не маю ніяких надій на ті сеанси, але я хочу собі допомогти, тож буду старатись та дослухатись себе і її.

А моментів хороших було дійсно багато. Я навіть повірив, що їх майже не було і це все, що було в мене у голові - брехня. Але ні. Буквально кожен місяць супроводжується цікавими пригодами, мемами та гарними спогадами. Це все ще якось не в’яжеться в моїй голові з тим, що їй було мало уваги від мене. Ми спілкувались. Багато спілкувались. Багато часу разом проводили. Було багато різного навіть під час цих двох останніх місяців. Було багато ігор та й просто дуркування. І якось... Я не можу зрозуміти. Не можу вкласти це в голові. «Наша любов виявилась бобром і згризла дерево по імені любов» (с). Такий крінж, насправді. Але чомусь зараз мене на таке пре. Оцей псевдоінтелектуалізм у всьому, що можна знайти. Я пам’ятаю, як ще колись до відносин писав трохи іронічні тексти-розбори дитячих мультиків на закладені глибокі філософські сенси. Робив то для себе і нікому напевно й не пок��зував. Мене це тішило, бо показувало певну обмеженість сучасного суспільства та мистецтва (те яке дійсно обмежене) і зацикленість людей на самій ідеї індивідуальності у всьому. Можливо я зараз «повертаюсь» до себе, який був абстрагований від людей частково і вважав, що псевдоінтелектуали та експерти горе цього світу і насправді все значно простіше. Але це інша тема, яка поки що не важлива.

Я відмовився їхати на Великдень в село через ряд причин. Я не хочу цих сімейних посиденьок, бо поки що мені це складно. Я не відчуваю себе на них добре через те, що втратив велику частину себе. Але з часом я це виправлю. Ну але батьки приїдуть до мене. Кажуть, що не хочуть лишати мене самого. Тато сам! запропонував піти і десь розважитись. Такого не було, ну напевно, з класу 7-го, коли ми досить часто ходили на риболовлю разом. І я, якщо чесно, в шоці. Напевно він дійсно переживає та хоче допомогти так, як може і вміє. А він дійсно не вміє. Але старається і я це бачу. Тому не відмовився, хоч і не дуже хочеться. Підемо в більярд, напевно. Він любить та й я не прям, щоб проти туди сходити. Пограємо, вип’ємо пива. Думаю буде весело.

В мене там було одне з кращих наших побачень за останній час. Але в кінці воно закінчилось не дуже добре. Взагалі воно й почалось, напевно, не дуже добре. Як ми зайшли в більярд, то колишня одразу псіханула, що в неї не виходить. Почала вести себе якось дивно та по-дитячому. Я старався допомогти. Я теж не вмію грати класно, але старався допомогти, навчити. Був дуже терплячим,хоч це й було складно. В результаті я десь пів години грав сам. На нас дивились люди, вона сиділа в кутку і ніяк не йшла на контакт. Потім перезлилась і все ж я її навчив. Виходити в неї почало швидко. Ну для першого разу дійсно не погано і решта вечора пройшла класно. Це вже був перший дзвоник, який міг би зруйнувати нормальний день. Але я його скіпнув. Потім ми вийшли з бару і вона сказала, що «*ім’я* - конвенційно привабливий партнер. Я тону в його глибоких очах, в нього такий гарний профіль і волосся довге як в тебе». Це мене насправді дуже образило. Та й всіх би образило. Я розповів потім своєму другу це і він сказав, що лишив би її прямо там на лавці.  Я й сам це розумію. Для цього достатньо поміняти нас місцями - якби я таке сказав про якусь іншу дівчину, про те що захоплююсь не��, тону в її очах і розглядаю як найкращого «конвенційного» партнера, то це б сприйнялось дуже і дуже критично. Але я забив і тоді, коли охолов ляпнув дуже пряму фразу, в яку не вкладав нічого того, що вийшло. Я сказав, що після того, нормальний чоловік би її не любив. Я вкладав це в те, що я надто сильно люблю її, щоб зреагувати якось негативно навіть на настільки образливі для себе речі. Тобто скоріше навіть хотів образити себе, що слабкий та не можу поставити свій кордон і розізлитись нормально. А вийшло не зовсім те, що я очікував. Ну загало�� таке. Якщо так аналізувати, то кожен наш спільний гарний спогад можна розкласти на негатив. Можливо його було настільки багато, що я свідомо все відкидав і розглядав лише приємні спогади. Бо з одного боку побачення в більярді в мене запам’яталось як одне з кращих. Але на ділі почалось воно крінжово. Закінчилось воно теж крінжово. Загалом таке.

Мені образливо лише від того, що мене розглядали виключно як негативного персонажа завжди. Якщо я один раз в житті сказав, що вона почистила погано овочі, то це пам’ятається протягом всіх 5-ти років нашого життя. І згадується мені потім майже в кожному конфлікті. Якщо я казав якісь дурощі по типу «а що ти мені даєш», хоча не раз і не два вибачався за це, то тепер я завжди проявляю ніжність та турботу для того, щоб мати щось в замін. Після розриву я сам почав вірити в те, що я настільки маніпулятор та нарцис. І не приймав взагалі іншої думки. Але це брехня. Я ніколи ні від кого не потребував чогось в замін. Я допомагав людям в школі, в універі повністю безкоштовно і без потенційної вигоди. Я навіть страждав від цього, бо потім ті люди мали кращі бали через те, що я їм  добре пояснив і вони змогли набрати бали. Я не просив грошей чи смаколиків за те, що допомагаю батькам. Я робив усе без зайвих думок просто тому, що хтось цього потребував в цей момент. І робив це для колишньої. Навіть в грі, яке було для мене важливим хобі, я дозволяв дивитись на свої власні «таблички» та результати тестів сотням людей. І потім теж від цього страждав, бо вони вчились грати на моєму улюбленому класі, який я розібрав до формул та крапок за дуже спрощеним алгоритмом і це проектувало потім критичне послаблення мого цього класу . Але я все одно допомагав усім. Я допомагав адміністратору з тестуванням просто так. Без ніякої вигоди для себе. Я зробив українську версію сайту, не спав дві ночі за саму ідею наявності потім української версії сайту. І вона зараз там є. І готовий українізувати весь патч безкоштовно, хоч це буде і місяць роботи, не менше. Чи я чекав чогось взамін? Ні. Я навіть не просив нічого взагалі. Це було просто моє бажання допомогти. Тому я не маніпулятор та не нарцис. Принаймні в цьому питанні. В решті ще буду розбиратись. Кожного разу, коли я хотів зробити колишній приємно в будь-якому питанні я робив це щиро. Не тому що я хороший і хотів ним здаватись. Просто я такий є. Я тестував ту кончену л2 ночами за ні за шо ще задового як вона в мене з’явилась. Я робив з сусідом через кімнату лаби та курсові разом, бо просто хотів йому допомогти, бо він хороша людина. От і все. Варто це в собі пам’ятати.

[pixelinform]

Гороскоп на 30 листопада для всіх знаків Зодіаку

Овен Сьогодні зосередьте увагу на фінансових питаннях. Можливо, з’являться нові можливості використати ваші таланти і навички. Однак пам’ятайте, що надмірна зацикленість на матеріальному може відвернути від важливіших речей. Телець У вас з’явиться бажання привернути увагу оточуючих. Це може негативно вплинути на роботу або фінансову стабільність. Заздалегідь визначте, що для вас дійсно…

[ao3feed--ukr]

Глибина твого моря

Читати на АО3 https://archiveofourown.org/works/59283727

Автор/ка chuuchuu03

Фанхати: 文豪ストレイドッグス | Bungou Stray Dogs

Відносини: Edogawa Ranpo/Nakahara Chuuya (Bungou Stray Dogs)

Опис:

Вистачило одного пересічного погляду, щоб Рампо вже думав про те, яка ж буденність у незнайомця, з яким він нещодавно зустрівся. Декілька секунд і у нього нова зацикленість - він. Що за кава була у його стаканчику? Чому він не взяв нічого до неї? І на кого міг би навчатися хлопець з рудим хвилястим волоссям та глибокими темними очима? Прагнення дізнатися про все це переростає у щось більше. І у нього тепер зовсім інші запитання. Куди дівся Чюя після того телефонного дзвінка? Чому він стільки працює і не хоче приймати допомоги? Чому він дивиться на нього таким поглядом? І що ховається по той бік? Що криється у цій невідомості? Глибині його моря.- або альтернативний Всесвіт, де все по-іншому.Вони інші, але залишаються тими самим. Це Рампо і Чюя. У правильний час, в правильному місці. І опір не гарантує нічого хорошого.

Кількість слів: 2,023, Частини: 1/?

Рейтинг: General Audiences

Попередження: Graphic Depictions Of Violence

Категорії: M/M

Персонажі: Nakahara Chuuya (Bungou Stray Dogs), Edogawa Ranpo (Bungou Stray Dogs), Nakahara Chuuya's Parents (Bungou Stray Dogs), Fukuzawa Yukichi (Bungou Stray Dogs), Edgar Allan Poe (Bungou Stray Dogs), Dazai Osamu (Bungou Stray Dogs), Tachihara Michizou (Bungou Stray Dogs), Yosano Akiko (Bungou Stray Dogs), Miyazawa Kenji (Bungou Stray Dogs), Kunikida Doppo (Bungou Stray Dogs), Paul Verlaine (Bungou Stray Dogs), Ozaki Kouyou (Bungou Stray Dogs)

Додаткові теги: Alternate Universe - College/University, Bakery and Coffee Shop, Falling In Love, Strangers to Lovers, Fluff and Hurt/Comfort, Abusive Parents, Homophobia, Nakahara Chuuya Needs a Hug (Bungou Stray Dogs), Nakahara Chuuya Gets a Hug (Bungou Stray Dogs), Caring Edogawa Ranpo (Bungou Stray Dogs), Trust Issues, Boys Kissing, Awkwardness, tension в усіх її проявах, Implied Sexual Content, Nakahara Chuuya Speaks French (Bungou Stray Dogs), Soft Nakahara Chuuya (Bungou Stray Dogs), Idiots in Love, Edogawa Ranpo Being Edogawa Ranpo (Bungou Stray Dogs), Knows all and nothing, Past Violence, Problems, Comfort, Love, Not Beta Read

Читати на АО3 https://archiveofourown.org/works/59283727

[lisa-is-chilling]

почати варто з того, що у мене нездорова зацикленість та роберті дауні молодшому. мабуть, для мене він є втіленням голлівуду та західних селеб як концепту. але ближче до суті.

після свого есею та активного розумового процесу я прийшла до думки, що хочу знову передивитися кіновсесвіт марвел, а для цього мені потрібно знову не кривитись від вигляду чувака, який був у 70% фільмів. місія успішна.

я подивилась інтерв'ю 2020 року з девідом леттерманом, і скажу, що роберт - неймовірно харизматичний чувак. і від зради я перейшла до теорії того, що він просто неосвічений у питаннях політики (звісно, не треба бути освіченим шоб розуміти шо їбаний геноцид це погано нахуй, але я вже не очікую від привілейованих вестернсів більше, ніж вони здатні видати). але звідси з'являється найбільший прикол, над яким я ржу вже двадцять хвилин.

ти, як адвокат у справах природи, глобального потепління та екологічного способу життя, просто не бажаєш сунути носа в "політику" (вбивство всього живого це ледве можна назвати політикою в абсолюті), чи не бачиш далі кордонів сша?

для мене усе стало просто: він не поганець, а просто неосвічений ��агатий чувак, у якого є вибір, через що хвилюватися, а що його може обійти стороною. звісно, це гірка іронія, сарказм і темний гумор - бо насправді це ніхуя не смішно, коли ти наче просуваєш ідею продовження бляха життя на цій планеті, в той час як рашка вчиняє екоцид на іншому материку. америка не є недоторканою, і піде під воду так само, як і усі ми.

тепер мені цікаво, чи мої припущення вірні. можливо (вірогідно лмао), що я ніколи не отримаю відповідь на свої запитання, але це лиш додатковий стимул розбагатіти (боже дай бог зробити це до його смерті) і стати акторкою а-списку, щоб десь його виловити і запитати А ШО ТИ РОБИВ ПІД ЧАС ГЕНОЦИДУ В ЄВРОПІ, НОСИВ ШКАРПЕТКИ З НАПИСОМ РОСІЯ, ГА? Навіть це, не думаю, що було навмисне. У дауні молодшого достатньо грошей та самовпевнености, щоб просто блять не читати напис. серйозно, мені здається так і було. ну, або він просто довбойоб. цей варіант все ще актуальний.

як би там не було, ✨мені похуй✨. нарешті. у мене є важливіші справи, ніж ламати голову над тим, чи якийсь актор в голлівуді підтримує україну, чи ні. нам від того ні холодно, ні жарко. війна триває, люди все ще вмирають. чи буду я дивитись його фільми? так, мабуть. проте чи мої почуття залишилися такими самими, як до вторгнення? далеко від цього. я просто сприймаю роберта дауні молодшого - і усіх інших селебрітіз - такими, якими вони по суті своїй є: незнайомцями з екранів. тож втираємо підліткові шмарклі та йдемо жити власне життя. цього замість мене ніхто не зробить.

[spatiumstella]

09:17 26.11.2022

я нарешті піду помию голову бо є світло

вчора перед сном я знову багато думала, і зрозуміла що в житті не можна втрачати баланс, не можна бути зацикленим на чужих емоціях, але й на собі постійно бути зацикленим не можна, зацикленість на собі рано чи пізно почне руйнувати щось довкола вас, сім'ю , дружбу, стосунки, люди поряд це відчуватимуть. Відчуватимуть що вони не потрібні, рано чи пізно це призведе до того що ти будеш один. І так, люди зарази, люди дуже набридливі і не найкращі створіння, але факт заключається в тому, що людям потрібні люди! І рано чи пізно це зрозуміє навіть найбільш заклятий соціопат.

[foolish-neko-reads]

"Народжений блискавкою" М. Руденко

Книга про боротьбу проти диктатури, яка має в собі якісь вайби "Острову доктора Моро" й трошки від казки про Колобка, Дюймовочку, Котаро тощо. Мабуть, це не зовсім та пригодницька література, яку легко зрозуміти дитину. Хоча у книзі зазначено, що вона призначена для середнього та старшого шкільного віку. В ній ніби нема акценту. Всього потрошку: зображення диктатури, фантастики, містики, філософії, є дещо й від любовного роману. Але кінець сумний, та й трохи обірваний.

Книга оповідає про життєвий шлях старого, що залишився на самоті після того, як його син загинув на війні, а жінка померла з туги. Він ледве не жебракує, живе на горищі над шинком, краде електрику, їсть те, чого не шкода його господині. Розмовляє з хмарою, яку уявляє своєю померлою дружиною. Одного дня він нарікає хмарі, чому вона дала йому лише одного сина. Якби ж їх було двоє, він би не був самотнім. І тоді хмара дарує йому сина - кулевидну блискавку, яку відділяє від самої себе. Це створіння являє собою іншу форму життя, що жило у вигляді струму у хмарах. Так блискавка стає "сином" старого, який навіть називає цю кулю ім'ям загиблого. Вони живуть разом, блискавка живиться струмом, який старий й так крав. Закохується у сусідню дівчинку, небогу господині, бо Едмундо(блискавці) подобається занурюватись у її волосся. Едмундо може розмовляти з батьком телепатією та бачити світ його очима. Небозі (Рут) Едмундо дарує "усі блискавки світу" і виконує її бажання - знищує Чорну Фортецю, політичну в'язницю. Згодом завдяки схибленому Професорові (типовий злодійський науковець на службі у Зла) блискавка отримує живе тіло. Старий, Едмундо, Рут та їхні нові друзі продовжують опір диктатурі. Вони знищують диктатуру, на зміну їй приходить інша влада, теж не найкраща. Наприкінці старий жертвує собою й гине, Едмундо втрачає людське тіло і може спілкуватись з Рут тільки через приймач. Рут залишається вірною Едмундо, не хоче одружуватись (її можна зрозуміти, бути дружиною блискавки значно зручніше, ніж одружитись з якимсь чоловіком і доглядати його) і сподівається на державний переворот, який нарешті звільнить країну.

А ще, мені здається, в автора якесь дивне ставлення до віку, якщо казати м'яко. Розумію, що він написав підліткову книгу, тож персонажі теж мають бути близькими за віком до читача. Але коли він пише, що дванадцятирічна дівчинка "за два роки отримає право вийти заміж"… Це вже якось дико. І це ж не оповідь про культуру якоїсь відсталої країни, це вигадана автором країна, у якій він ладний сам вигадувати закон. І він вигадав такий. А потім мені не сподобалась оця сентенція: "А різниця років… Про неї Едмундо нічого не знав. Зрештою, яка різниця в роках поміж Рут і самим Едмундо? Рут пішов тринадцятий. Скільки ж було йому? Дро це знало тільки Сонце, і ніхто більше!.." Щось у автора якось не добре з сексуальністю, якщо робити висновок за оцими рядками. Та й узагалі для нього привабливість жінки пов'язана з юністю. Не молодістю навіть, а саме юністю. У книжці є жінка, якій повернули молодість, і вона знов стала чи то 17, чи то 16річною. Не 25, не 20. А потім Едмундо її описує взагалі як таку, яка виглядає на 14-15. Автора повнолітні не приваблюють чи що? Та ще й сексизм у тексті. Попльовування на "матріархат" і жінок, які все менше готують чоловікам. І ця зацикленість не на дружбі, не на прив'язаності, а саме на романтичному коханні між маленькими дітьми 11-12 років… Хіба у 12 років дівчинка має марити одруженням? Коротше, якийсь він трохи дивний, цей Руденко.

[interregnum-intermarium]

Олександр Маслак: «Нам необхідне дієве поєднання нового економічного націоналізму, технологічного археофутуризму, культурного консерватизму та меритократії»

6 вересня 2017 р., повертаючись із конференції у Варшаві, присвяченій Міжмор'ю та солідарній регіональній протидії гібридній агресії Кремля, за не до кінця з'ясованих обставин у ДТП в районі Рівного загинув Олександр Маслак, відомий український філософ і політичний аналітик, разом із чотирма іншими колегами й патріотами України.

Олександра не вистачає не лише як експерта-енциклопедиста, а й автора блискучих статей і розвідок, консервативного політичного мислителя, стратега розбудови Інтермаріуму і, не в останню чергу, одного із розробників політичної програми «Національного Корпусу».

Пропонуємо Вашій увазі унікальне інтерв'ю з Олександром Маслаком, взятим у березні 2017 р., в ході якого він прокоментував характер своєї громадсько-політичної діяльності й співпраці з «Національним Корпусом», орієнтири в царині політичної філософії, причини симпатій до польського культурно-політичного простору, шанси на розбудову Інтермаріуму, зміни у світовій політиці після обрання президентом Дональда Трампа і стандарти, яким має відповідати націоналістична політична партія, що має амбіції приходу до влади.

Інтерв’ю з Олександром Маслаком

Пане Олександре, як політичний аналітик, Ви уникаєте політичної ангажованості. Коли розпочалася Ваша громадська діяльність у рамках «Національного Корпусу» і що стало поштовхом до цього?

Здорова дистанція, «холодний розум», при оцінці політичних процесів, необхідні навіть у випадку наявності тих або інших політичних переконань. Під впливом емоцій людина легко може стати жертвою маніпуляцій. Є такий жарт у середовищі політтехнологів – «ідейним фанатиком важко керувати, але легко маніпулювати». Тому я й зараз намагаюсь у своїх аналітичних оцінках бути якомога більш об’є��тивним і незаангажованим. Хоча, звісно, стовідсоткова незаангажованість неможлива. Стосовно моєї діяльності в рамках «Національного корпусу», то з багатьма його активістами я познайомився задовго до виникнення партії. Так, з Едуардом Юрченком та Олександром Алфьоровим, наприклад, ми ще на початку 2000-х років разом створювали першу, тоді ще малочисельну, молодіжну консервативну структуру в Києві – молодіжне крило Спілки Гетьманців-Державників. Разом брали участь у акції «Україна без Кучми» та інших опозиційних до режиму Кучми заходах. Природно, я вирішив підтримати ту партію, серед активістів якої я побачив людей, яких особисто давно добре знаю як активних та переконаних патріотів України. Окрім того, полк «Азов», багато колишніх бійців якого зараз є членами партії «Національний корпус», показав себе ефективною та організованою силою, яка зупинила російську агресію в Харкові, Одесі та Маріуполі. Очевидно, що партія має гарний потенціал для подальшого розвитку. І що дуже важливо – потенціал, який може бути корисним для України. Важко не підтримати таку партію.

Чим саме Ви займаєтеся в «Національному Корпусі»?

Відповім коротко – аналітикою та різною технічною роботою.

Як історик філософії, Ви спеціалізуєтеся на політичній філософії. Які Ваші орієнтири у політичній філософії?

Я вже досить давно є переконаним прихильником консервативної політичної філософії. Такі різні автори, як В’ячеслав Липинський, Василь Кучабський, Стефан Томашівський, Жозеф де Местр, Едмунд Берк, Доносо Кортес, Карл Шмітт, Ерік фон Кюнельт-Леддін, Расел Кірк, Ніколас Гомес Давіла, Рене Генон, Юліус Евола та багато інших консервативних та традиціоналістичних мислителів, намагалися дати свої відповіді на ту ситуацію духовної (і, як наслідок, суспільно-політичної) кризи, в якій опинилося людство на нинішньому етапі його історії. Звісно, іноді важко привести цю сукупність ідей до «спільного знаменника». Однак головний постулат консервативної політичної філософії - вірність культурній традиції у різних її втіленнях, це те, що робить можливим створення системи життєвих координат для дезорієнтованої сучасною масовою антикультурою та мейнстрімними ЗМІ людини.

Ви проходили стажування у Варшаві й багатократно брали участь у кон��еренціях у Польщі. Як Ви ставитеся до польської консервативної й націоналістичної традиції і чи бачите точки перетину з українською?

Мені відверто подобається культурний консерватизм більшості поляків, який вигідно вирізняє Польщу на тлі інших європейських країн. Звісно, в Польщі є й потужний ліво-ліберальний сегмент. Як серед еліт, так і в суспільстві. Інколи навіть можна почути думку про «дві Польщі» - ліберальну і консервативну, які знаходяться у стані «холодної громадянської війни». Однак, все ж, більшість поляків має імунітет до різних проявів «культур-марксизму», який нині безроздільно панує в тій же Німеччині, не кажучи вже про Скандинавські країни чи країни Бенілюксу. В Польщі також навряд чи можливий агресивний «лівий реванш», який ми зараз можемо бачити на Півдні Європи – в Греції, Італії, Іспанії. Це зумовлено, зокрема, й розвинутою польською консервативною та націонал-консервативною політичною традицією. Хоча, варто визнати, є у польському націоналізмі і негативні моменти. Пов’язані, зокрема, з неадекватною гіперболізацією принципу «національного егоїзму». На рівні багатьох польських правих активістів це переростає у доволі примітивний шовінізм. Що, зрештою, шкодить як самим польським правим, так і Польщі загалом. Негативом польських правих є також їх зацикленість на історичній тематиці. Втім, значною мірою це характерно і для українського націоналізму.

Кому, на Вашу думку, вигідне наростання напруженості в польсько-українських відносинах і яку позицію в цьому питанні займає «Національний Корпус»? Судячи з курсу провладних медіа, Москва – не єдиний гравець, зацікавлений завадити становленню Інтермаріуму як новітній співдружності національних держав. Чи стикалися Ви з протидією регіональній співпраці з боку лобістів Євросоюзу в Україні й за кордоном?

Відповідь на це питання знати доволі проста. Подивіться, на те, як у Києві, з одного боку відверта російська агентура, а з іншого професійні «грантоїди», що живуть на утриманні західних ліво-ліберальних фондів, вперто і системно роз’ятрюють тему українсько-польських історичних порахунків. Ті люди, які ще нещодавно полум’яно «боролися із ксенофобією та гомофобією» раптом «запалали любов’ю» до Бандери і УПА. І що цікаво. Ще кілька років тому, коли у Варшаві при владі був ліберальний уряд – ці самі л��во-ліберальні «грантоїди» говорили абсолютно протилежні речі про потребу «польсько-українського примирення». Їхня цинічна фальш стала очевидною зараз. Сьогодні, коли можливість побудови Балто-Чорноморського союзу, як суб’єкту регіональної політики, стала реальною можливістю – ці люди докладають системних зусиль, щоби не допустити реалізації проекту Інтермаріуму. Про роль російської агентури у провокуванні українсько-польського протистояння по обидва боки кордону теж можна багато розповісти. Чого варте лише оприлюднене нещодавно українськими хакерами листування кількох проросійських активістів у Білорусі, через яких фінансувалися антиукраїнські провокації псевдоправих маргіналів у Польщі. Тому очевидно, що розпалення українсько-польської ворожнечі вигідне двом потужним силам – агресивним західним неомарксистам та не менш агресивним російським неосталіністам.

Яке місце посідає розвиток україно-польської співпраці в розбудові Балто-Чорноморського союзу як офіційної геополітичної доктрини «Національного Корпусу»?

Очевидно, що без міцного українсько-польського військово-політичного союзу проект Балто-Чорноморської співдружності є нереальним. Уявімо Балто-Чорноморський союз без Польщі. Для цього варто лише поглянути на географічну карту. Між трьома балтійськими державами, нашими природними союзниками у протистоянні з Москвою, і Україною – лежить Республіка Білорусь. Влада якої досі не визначилася з відповідями на питання – чи хоче вона умертвити власну незалежність в обіймах «союзу» з путінською РФією? Чи все ж хоче розвивати ефективні та взаємовигідні економічні, політичні та військові відносини з історично та культурно близькими Україною і Литвою? Білоруська опозиція, головним «бойовим загоном» якої зараз є зав’язані на московських псевдорадикалів войовничі анархо-комуністи – також не викликає особливої довіри. І навіть якщо білоруське керівництво однозначно вирішить приєднатися до Балто-Чорноморського Союзу народів – союзові України, Білорусі та країн Балтії не вистачатиме стратегічного запілля. Транспортна та оборонна інфраструктура наших країн буде в межах швидкої досяжності російського мілітарного потенціалу. Польща та Україна, як найбільші і за кількістю населення, і за військовим та економічним потенціалом країни Міжмор’я, просто зобов’язані взяти на себе відповідальність за долю регіону.

Питання до Вас як політичного експерта. Як показала заява нового Президента США щодо Криму, спекуляції навколо його дружби з Путіним були завчасними. Які можливості відкриваються перед націоналістичними й правоцентристськими силами регіону після обрання Дональда Трампа?

Можливості не лише в регіоні, але й у всьому світі відкриваються величезні. Перемога Трампа якщо не зупинила, то принаймні серйозно ускладнила «переможну ходу» лівих не лише в США, а й у всьому світі. Звісно, я доволі критично ставлюся до особистості Трампа. І аж ніяк не перетворюю його на «кумира». Але варто визнати, він зробив майже неможливе – зміг перемогти на президентських виборах у найпотужнішій державі світу, попри відверто ворожу позицію майже всього комплексу ліво-ліберальних ЗМІ та олігархії, також найпотужніших у світі. Тим самим було завдано потужного удару по ідеологічній гегемонії лівих у всесвітньому масштабі. Очевидно, що це є надзвичайно цінний приклад для всіх правих та правоцентристських сил у інших країнах. Стосовно зовнішньої політики Трампа, то міф про його «проросійські симпатії» був доволі грубою брехнею з боку лівих ЗМІ. Звісно, у його команді були, та й мабуть і зараз ще є, люди, які вражають, що геополітичний компроміс з Москвою дасть можливість подолати ісламістський тероризм та, у стратегічній перспективі, головного геополітичного конкурента США – неокомуністичний Китай. Однак тут треба враховувати головне – Трамп не є проросійським політиком, так само він не є проукраїнським політиком. Він є політиком проамериканським. І від України, її політичного керівництва, залежить – чи зможемо ми переконати американське керівництво в тому, що інтереси України можуть в багатьох питаннях співпадати з інтересами США. На жаль, українські мейнстрімні ЗМІ, як і мейнстрімні політики, роблять все, щоби зіпсувати стосунки України з новою адміністрацією у Білому домі. Як і у випадку постійних спроб погіршення польсько-українських стосунків, цілком очевидно, хто за цим стоїть. Ті самі сили, ті самі методи…

Як Ви оцінюєте потенціал «Національного Корпусу» як національно-орієнтованої сили нового покоління? Кремлівська пропаганда, як відомо, значною мірою тримається на демонізації образу українського націоналіста. Які ідеологічні та іміджеві кроки, на Вашу думку, варто здійснити для нейтралізації цієї стратегії пропутінських ЗМІ? В якому напрямку, на Вашу думку, мають змінитися патріотичні (націоналістичні) кола України, аби претендувати на прихід до влади?

Потенціал, як я вже казав, є величезним. По суті, на даний момент, це єдина політична сила, яка може протистояти корумпованому та деідеологізованому українському політикуму старого зразка. Звісно, цей ��отенціал можна й змарнувати. Було достатньо прикладів націоналістичних партій в Україні, які, за наявності дієвого, пасіонарного та ідейного членства, за якийсь час перетворилися або на маргінальні напівкримінальні секти, або ж на корумповані заробітчанські контори, що досі намагаються спекулювати на темах «мови і історії». Образ тупого і примітивного шовініста, зацикленого на «поклонінні історичним ідолам» та «мовному питанні» – чим не подарунок для ворожої пропаганди? Як ліво-ліберальної, так і московсько-необільшовицької. Щоб не повторити цей сумний досвід, потрібно постійно культивувати всебічний розвиток членів партії, висувати на керівні посади людей з достатнім інтелектуальним потенціалом та системним баченням перспектив розвитку як партії, так і країни. Ідеалом повинна стати «археофутуристична меритократія» – поєднання відданості принципам (але не порожнім формам) культурної традиції, сміливого стратегічного, інноваційного, бачення майбутнього країни і світу та висунення на керівні посади найздібніших. Потрібно відкинути постійне борсання в тенетах «культу історії та мови». Хоча, звісно, треба знати і шанувати рідну історію та мову. Але слід відокремлювати речі першочергові і другорядні. Як писав свого часу Липинський – «мова є слугою людини, а не людина є слугою мови». У всьому світі зараз говорять про «новий націоналізм». Насамперед мають на увазі економічний націоналізм. Наприклад, це офіційна політика нової адміністрації США. Підтримка національного виробника, розвиток інноваційних технологій для загального блага народу  – ось те, що формує суб’єктість держав у сучасному світі. Натомість у нас, деякі не в міру р-р-радикальні «націоналісти» мріють про перетворення України на аналог Північної Кореї – ізольованої від світу країни із соціалістичною економікою. Країни без союзників та без «буржуїв», на чолі з ідейними фанатиками та шовіністами. Знаючи менталітет українців, я сумніваюся, що їм вдасться реалізувати цей ідеал. А от посіяти хаос та безцільну деструкцію в країні, перетворити Україну в «Сомалі», ці люди зможуть. Очевидно, що праві сили в Україні повинні триматися подалі від подібного роду «активістів». Тому, ще раз повторюся – нам необхідне дієве поєднання нового економічного націоналізму, технологічного археофутуризму, культурного консерватизму та меритократії.

Нещодавно Ви брали участь у відеобесіді на тему пошуку культурно-цивілізаційного проекту для України. У цьому світлі, якою є програма-максимум політичної сили на зразок «Національного Корпусу»?

Програма максимум – відродження не лише України, а й усіх ��вропейських народів. Відродження їх життєвої сили та культурного потенціалу. Вихід із ситуації духовного та суспільного занепаду. Відродження системи громадянських чеснот, які цементують народну спільноту. Це якщо коротко. Але і ці коротко перераховані завдання – доволі амбітні та сміливі, як на нинішній час. Час покаже, чи скористаємося ми наданими нам історичними шансами для їх реалізації.

Дякую Вам за цікаву й змістовну розмову!

(Розмовляла Олена Семеняка)

[mariazarzhytska]

Скажи мені щось по-вчорашньому. І пий кефір.

Давно зрозуміла, що мовлення і стиль мислення - два нероздільних явища у людській психології. Не мова як така. Мовлення. Те, як ми думаємо, - а вірніше, мислимо - відображається в тому, що і як ми говоримо.

Саме тому люди, які начебто говорять однією мовою, часто-густо не розуміють одне одного. Різний стиль мислення, рівні сприйняття реальності, погляд на світ та інших людей - все це і безліч споріднених речей видає наше мовлення. 

Настрій, емоції, зацикленість на собі чи зацікавленість у співрозмовникові, прагнення домінувати чи, навпаки, дати співрозмовникові можливість проявити себе, розкрити себе, як є - цьому ми завдячуємо потоку мовлення. Стрімкому чи повільному, неважливо.

Важливо те, що ми несемо людям. Навіть проста фраза “Що ти несеш?”, висловлена певним тоном, означатиме “Що ти верзеш?!”, і ніщо інше. На жаль, досить значна частина людей - і це пов’язано не лише з особливостями сучасних комунікацій - втрачає здатність до сприйняття невербальних сигналів. 

Надмірна зацикленість на собі, своїх переживаннях та почуттях під час розмови позбавляє багатьох людей цінного природного дару - адекватного сприйняття міміки та жестів, яке допомогло б уникнути тональних натяків, грубшої прямолінійності або мовчазного ігнорування очікувань співрозмовника.

Тож, “мовне питання” є штукою, м’яко кажучи, надуманою задля маніпуляцій суспільною свідомістю. Будь-яка нормальна людина має рідну мову або декілька рідних мов, які прагне знати, як саму себе. А от над мовленням як наслідком ефективного мислення працює далеко не кожен.

Бо це набагато важче. Зміна способу мислення - докорінні, часто болючі зміни, на які здатен далеко не кожен. Навіть той, хто ззовні виглядає сильним та упевненим у собі.

Одна й та сама мова в устах різних мовників має різну структуру побудови, різний зміст, в якій кожен з учасників розмови вкладає свої життєві смисли. Якщо вони співпадають, ми почуваємось комфортно, легко та плідно. Якщо спілкування напружує, виснажує, тхне прихованим негативом - значить, рівень мислення співрозмовників аж занадто різний, аби співдіяти ефективно.

Діяти. Ох, як часто ми перетворємо розмову на сміттєзвалище пустопорожньої балаканини, яка не змінює анічогісінько в житті, - ще й навантажує душу непотребом. Дуже багато людей полюбляє говорити про дії, обговорювати їх, замість дійти потрібного висновку вочевидь простим шляхом. 

А все тому, що розмова перетворюється на перформанс. Акторську виставу, де кожен милується собою, слухає себе замість шукати в словах співрозмовника точки перетину задля досягнення цілей. Згодом виявляється, що й цілей нема як таких. Як то кажуть, аби поговорити, аби сховатись від самих себе та страхів щось міняти.

Когось страх заганяє у вирій нескінченних, мутних та заплутаних, невиразних, та по суті, беззмістовних балаканин, що рано чи пізно починають гнити та тхнути мулом. Комусь природний острах перед змінами нагадує їх необхідність.

Страшно? То є сигнал, що зміни зачекалися в тобі. Спитай себе, чого ти боїшся. Не знаєш відповіді - шукай. Це ти не знаєш, а не відповідь не існує. Вона є, і, здебільшого, під носом.

Просто? Аякже. То навіщо ускладнювати собі життя, яке є й без того непростою - але ж якою цікавою! - штукою?

[katalina27ua]

Про кайбер-кристал

Є ще одна загадка, про яку б хотілось дізнатись побільше)) А саме: навіщо Лютен дав Кассіяну кайбер-кристал. Якщо б він хотів просто дати завдаток, то міг би дати грошей, або якщо гроші надто незручні і треба щось розміром поменше, то дав би коштовний перстень зі своїх запасів. Але ні, він віддає кайбер-кристал і одразу зізнається, що той для нього безцінний. Тобто віддає річ, що є для нього безцінною а) людині, якій взагалі невідомо, чи можна довіряти (Лютен бачить Кассіяна вперше в житті), б) людині, яка йде на пограбування імперської бази з високою ймовірністю потрапити до рук імперців разом з кайбер-кристалом (що може вивести на Лютена), і в) людині, чиї шанси на виживання в найближчі 5 днів в принципі не дуже-то й високі. Так навіщо? Але є ще один момент: я взагалі не дуже розумію, звідки така зацикленість на Кассіянові. Що в ньому такого цінного, що Лютен летить за ним особисто на Феррікс, везе його звідти на "Фондорі" (а потім кається Клеї, що це було дуже необачно), тобто що він такого знає про Кассіяна, про що не знаємо ми? Єдиною теорією, яка б хоч щось пояснювала би, є те, що Лютен запідозрив, що Кассіян може бути форс'юзером (нууу, еее, є ще одна версія - ми ж насправді не знаємо, хто батько Кассіяна)) Але ця версія не пояснює кристал)) А кристал певним чином взаємодіє з форс'юзером, так що, можливо, по ньому Лютен якось міг би визначити, форс'юзер Кассіян чи ні, саме тому й віддав трохи поносити. Але невідомо, чи Вел повернула Лютенові кристал)) Він так активно її уникав на Корусканті, що кристал можливо все ще у неї) Хоча, хтозна, може нам не все показали і десь за кадром вона його віддала все-таки))

[0le9-mind]

[pixelinform]

Гороскоп на 9 квітня для всіх знаків зодіаку

Овен Сьогодні Овнам не слід сумніватися у власних силах. Настав час відкинути сумніви та рухатися далі. Зацикленість на чомусь одному не дозволить вам розширити горизонти можливостей. Попереду чітко замаячать приємні перспективи. Телець Гороскоп на сьогодні прогнозує Тельцям нові можливості та сприятливі збіги обставин. Ваша пристрасть до нових вершин підштовхне до рішучих дій. Перед натиском…

[aboutinrestingdreams-blog]

Інформація про сни

В середньомуожна людина проводить уві сні третину свого життя.

Вперше Всесвітній день сну (World Sleep Day) був проведено 14 березня 2008 року і з тих пір проводиться щорічно в рамках проекту Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) по проблемам сну і здоров'я. У 2013 році День проводиться 15 березня.

Сон - особлива форма існування організму, не менш складна, ніж денне неспання. Під час сну, що правильно протікає, організм відновлює сили, витрачені на денну активність. Саме тому здорова людина прокидається з відчуттям свіжості і припливу сил.

У Всесвітній день сну активізується соціальна реклама, влаштовуються конференції та симпозіуми, присвячені проблемам сну і впливу розладів, пов'язаних з його порушенням, на здоров'я людини і суспільство в цілому. Збалансоване харчування, правильна організація режиму дня, достатній час для сну - необхідні умови для збереження фізичного та психічного здоров'я на довгі роки.

Під час сну у нас спостерігається мінімальний рівень мозкової активності і знижені реакції.

Доведено, що тривалі періоди "недосипу" негативно позначаються на якості життя: пропадає відчуття гумору, з'являється дратівливість, замкнутість, зацикленість на одних і тих же проблемах. Втрата всього лише 4 годин сну знижує реакцію на 45%. Погіршується пам'ять, можливе загострення різних захворювань.

Медики називають поганий сон щаблем до майбутніх інсультів, інфарктів, гіпертонії та інших серйозних захворювань. У той же час нормальний сон - один з дієвих способів профілактики серцево-судинних і багатьох інших захворювань, ожиріння. Фахівці стверджують, що недосипання не тільки знижує працездатність, а й призводить до нервових розладів. Сон допомагає мозку позбавитися від всього зайвого, "зчищаючи" з нейронних сполук непотрібні білки.

Для того щоб висипатися, досить слідувати декільком простим правилам. Намагайтеся не накопичувати періоди "недосипу". Не варто приймати перед сном алкоголь і продукти, які містять кофеїн, - вони негативно впливають на нервову систему. Відомо, що шкодить якості сну ще й те, якщо ви лягаєте спати голодним або, навпаки, щільно поївши. Після вечері і до сну повинно пройти близько 4-х годин.

Однак, спати багато не менш шкідливо, ніж недосипати. На думку вчених, ідеальна тривалість сну дорослої людини становить 7-8 годин на добу. Деякі фахівці вважають, що жінкам потрібна додаткова година сну, тому що вони більш емоційні. Дітям для нормальної роботи організму необхідно спати не менше 10 годин на добу. Повноцінний сон може знизити у них прояви синдрому дефіциту уваги та гіперактивності і поліпшити поведінку.

Нехай це свято буде ще одним приводом приділити увагу своєму сну, а, значить, і здоров'ю. Приємного, здорового, повноцінного сну!

Цікаві факти про сон

Сон - одне з найбільш загадкових і цікавих явищ в нашому житті.

В епоху стародавніх римлян, деякі сни були навіть представлені до розгляду та інтерпретації Римським сенатом. Вони вважали, що сни були повідомленнями Богів, а під час воєн і великих кампаній полководці мали при собі людину, яка могла розгадувати їхні сни.

У додаванні до цього, багато хто знає, що багатьом великим людям їх креативні ідеї приходили уві сні.

Але що ми дійсно знаємо про сни?

Нижче кілька чудових і цікавих речей про сни.

В липні у Фінляндії проводиться популярне свято - День сонька.

1. Ви забуваєте 90% своїх снів

Вже через 5 хвилин після прокидання, йде половина спогадів про сон, через 10 - ви не пам'ятаєте 90%.

2. Сліпі люди теж бачать сни

Люди, які осліпли після народження можуть бачити картинки у сні. Люди, які народилися сліпими не бачать жодних картинок, але бачать образи не менш яскраві, що стосуються їх інших почуттів: слух, нюх, дотик і емоції.

3. Всі бачать сни

Кожна людина бачить сни (крім людей з критичними психічними розладами). Якщо ви думаєте, що ви не бачили сон - ви просто його забули.

4. У наших снах ми бачимо обличчя, які вже бачили

Наш мозок не може малювати обличчя - в наших снах ми бачимо справжні обличчя справжніх людей, яких ми коли-небудь бачили протягом нашого життя. Ми можемо не пам'ятати всі обличчя, але наша підсвідомість запам'ятовує практично всі. Протягом життя сучасна людина бачить сотні або навіть тисячі осіб, тому мозку є з чого вибрати.

5. Не всі бачать кольорові сни

Аж 12% зрячих людей бачать чорно-білі сни. Інші 88% сплять в кольорі. Дослідження з 1915 по 1950-ті роки встановило, що більшість снів було чорно-білими, але ці результати стали змінюватися з 1960-их. Сьогодні тільки 4,4% снів людей до 25 років - чорно-білі. Нещодавні дослідження припустили, що ці зміни можуть бути пов'язані з переходом від чорно-білого телебачення до кольорових засобів масової інформації.

6. Сни символічні

Якщо ви бачите сон про якийсь певний предмет, це не сон. Сни говорять досить глибокою символічною мовою. Ви бачите у сні образи, але не певні предмети.

7. Емоції

Більшість емоцій, що з'являються у сні, пов'язані з тривогою. Негативні емоції зустрічаються набагато частіше ніж позитивні.

8. Ви бачите від 4 до 7 снів за ніч

Розрізняють навіть кілька фаз сну: від поверхневого сну до глибокого.

Швидка фаза сну починається приблизно через півтори години після засипання.

9. Тварини теж бачать сни

Дослідження було проведено на багатьох різних тваринах, і вони всі показують аналогічні мозкові процеси під час сну, як і у людини. Подивіться як іноді спить собака. Лапи рухаються як при бігу, а звуки схожі на запеклу погоню, але тільки у сні.

10. Параліч тіла

Одна з стадій сну - стадія, при якій відбувається швидкий рух очима. Ця стадія займає у дорослої людини 20-25% всього сну, це близько 90-120 хвилин за ніч.

У цій фазі сну тіло людини паралізується спеціальним механізмом у мозку, який не дозволяє рухам тіла уві сні переходити в рухи тіла наяву.

11. Dream Incorporation

Наша свідомість інтерпретує зовнішні подразники так, що наші почуття буквально забиваються ними, і ми робимо їх частиною свого сну. Це означає, що іноді те, що ми чуємо з реальності вплітається в наш сон. Наприклад вам може наснитися, що ви перебуваєте на концерті, в той час як ваш брат грає на гітарі в сусідній кімнаті.

12. Чоловікам і жінкам знятися різні сни

Чоловіки мають тенденці�� бачити у снах осіб чоловічої статі. Близько 70% персонажів в чоловічому сні - також чоловіки. З іншого боку жіночі сни складаються з практично рівного числа чоловіків і жінок. Крім того, у чоловіків більш агресивні емоції уві сні, а у жінок все збалансовано.

13. Віщі сни

Результати декількох досліджень серед населення різних країн показали, що від 18% до 38% людей хоча б один раз бачили віщий сон і 70% з них зазнавало d��jà vu (дежа вю - вже бачене). Відсоток осіб, які вірять у віщі сновидіння можливо ще вищий - від 63% до 98%.

14. Якщо ви хропете, значить ви не бачите сон

Людина хропе тільки в повільній фазі сну, при цьому під час хропіння сни не сняться. Цей факт або точніше судження досить відоме, але жодних наукових підтверджень поки немає. Тому вирішувати тільки вам. Але якщо ви не хропете, то вам нема чого боятися.

15. Сни ростуть разом з нами

Сни бачать діти з народження, і навіть до народження, в утробі матері. Правда, їх зміст і насиченість дуже прості і примітивні. Витонченість і комплексність в снах починає проявлятися приблизно до 7-10 років життя, і в подальший час вони тільки ускладнюються - "режисер" наших снів росте разом з нами.

Новонароджений - причина браку сну його батьків. У перший рік його життя батьки втрачають 400-750 годин сну.

Підліткам потрібно стільки ж сну, скільки і маленьким дітям - близько 10 годин, у той час як тим, кому за 65, - 6 годин. Для середнього віку - 25-55 років - оптимально 8 годин.

16. Сон лікує від депресії

Зараз вже практично всі вчені сходяться на думці, що сни необхідні нашому мозку для повноцінного життя. Не дарма в російській мові є прислів'я "утро вечера мудреннее" - для людей, схильних до депресії трохи сну може бути найкращими ліками, ніж новомодні медикаменти і дихальні гімнастики.

17. Сни залежать від запаху

У 2008 році німецькі медики підтвердили, що якщо під час сну людський ніс відчуває будь-який неприємний запах, зміст снів поступово стає вельми неприємним, негативним. Варто тільки змінити запах, і сни знову стають більш комфортабельними і приємними.

18. Спить чи не спить

Рекорд на найдовшу відсутність сну становить 18 днів, 21 годину і 40 хвилин. Рекордсмен розповів про галюцинації, параною, погіршення зору, про проблеми з мовою, концентрацією і пам'яттю.

Неможливо точно визначити спить людина чи ні без ретельного медичного спостереження. Люди можуть спати з відкритими очима.

Британські дослідники Міністерства оборони розробили спосіб, як солдатам можна знаходитися в стані неспання протягом 36 годин. Крихітні оптичні волокна, вставлені в спеціальні окуляри, проектували кільце яскравого білого світла (зі спектром, ідентичним сходу сонця) навколо краю сітківки очей солдатів, приводячи в оману їх мозок.

Крихітні люмінесцентні промені цифрового будильника можуть перешкодити вашому сну.

Експерти кажуть, що найбільш привабливий «руйнівник» повноцінного сну - цілодобовий доступ в інтернет.

19. Всім спати!

Якщо вам досить п'яти хвилин, щоб зануритися в сон, значить, вам явно не вистачає сну. Ідеальний проміжок - між 10 і 15 хвилинами. Це означає, що ви достатньо сильно втомилися, але вдень ви себе відчували бадьорим.

Сімнадцять годин безперервного неспання приводить до погіршення в роботі, як дія 0,05 відсотків рівня алкоголю в крові.

В одному з шести дорожніх пригод причина - втома водія (за даними NRMA).

Температура тіла і цикл сну тісно пов'язані. Саме з цієї причини теплі літні ночі можуть викликати неспокійний сон.

Після п'яти безсонних ночей дію алкоголю на організм збільшується в два рази

20. Біологічний годинник

Так звані «біологічні годинники», які дозволяють деяким людям прокидатися, коли вони хочуть, працюють завдяки гормону напруги адренокортикотропіну. Дослідники говорять, що різке збільшення його рівня відбивається на несвідомому очікуванні стресу від ранкового підйому.

Люди сплять у середньому на три години менше, ніж деякі примати, які сплять по 10 годин.

Велику частину інформації про сон ми дізналися за минулі 25 років.

[your-ptashka]

Cheesecake & Werber

Привіт-привіт <3

Як приємно прогулюватись теплим весняним днем і насолоджуватись ніжними барвами вечірнього неба :3 Можна вже не застібати пальто, змінити шапку на легенький капелюшок і не одягати в'язані шкарпетки. Моє лимонне пальтечко супроводжує мене усюди, де я тільки не хожу, адже закохана я в нього по самісінькі вуха  Воно дуже затишне, довге та нагадує лимонний чізкейк, а це найголовніше, бо чізкейки я дуже люблю :) 

Тим часом, весна не лише надворі, а й у серці, тому вся квартира в нитках та тканині - Пташка творить <3

Весна принесла неймовірно багато натхнення. І багато планів, хі-хі ^_^

Пишучи сторі про дитячі книги, з’явилась ідея поділитись з Вами і моїм книжковим фейспалмом.

Зазвичай, книги приносять одну насолоду, та буває й таке, коли довгоочікуване продовження улюбленого твору перетворюється в справжній жах прямо у вас на очах, речення за реченням, абзац за абзацом.

 Знайоме відчуття? 

(Махаю рукою Верберу)  О, Вербер, ти викликав величезне захоплення і таке ж величезне розчарування!  Твою трилогію я прочитала на одному диханні, та якщо Імперія Янголів є прекрасним творінням, читаючи наступні частини я почала поволі задихатись від зростаючого обурення. 

Діло в тім, що автор з геніального фантазера і вигадника перетворився на збочену авторку жіночих романів з розряду Графіня і графін (махаю рукою 50 відтінків сірого), зацикленість на сексі неухильно зростала впродовж 2 частини та досягла свого піку у третій. Саме у третій частині дії та думки героя звелись до "крутіння Афродити на його жезлі", кхм. Могутньому жезлі, кхм. І сміх, і гріх, а де ж захоплюючий сюжет, де ж крута розв’язка? А їх немає, вони втекли, закривши очі руками і з німим криком на вустах. Стало нудно і сумно, і з’явилось величезне бажання чимшвидше прочитати до кінця та забути про існування 3 частини. 

\Друзі, постраждавші від зіпсованого сюжету, об’єднуємось! Діліться Вашими історіями про книжкові пригоди у лісі Розчарувань ;)

Благо, книжок, які приносять задоволення набагааато більше :)

А ще поділіться рецептом свого улюбленого чізкейка, будь ласочка :3

З любов’ю, 

Ваша Пташка <3