#земельна реформа

[jonypre]

Як працює земельний ринок на другому році війни

[uacrisis]

Держгеокадастр підбив підсумки 2024 року: цифровізація, земельна реформа та нові можливості

[tereshchenkoroman]

Роман Терещенко: Біографія правових реформ в Україні. Вплив на суспільство та економіку

Правові реформи відіграють ключову роль у розвитку будь-якої держави. В Україні ці процеси набули особливого значення після здобуття незалежності в 1991 році. Протягом тридцяти років правова система країни зазнала значних змін, які вплинули на суспільство та економіку. У цій статті ми розглянемо основні етапи правових реформ в Україні та їхній вплив, включаючи цитати відомого юриста Романа Терещенка.

Перші кроки до правової незалежності

Здобуття незалежності України у 1991 році стало відправною точкою для формування нової правової системи. Основним завданням на цьому етапі було створення правової бази, яка б відповідала потребам нової держави. Прийняття Конституції України у 1996 році стало важливим кроком на шляху до становлення правової держави. Роман Терещенко біографія відзначає: “Прийняття Конституції України стало фундаментальним кроком у формуванні правової системи незалежної держави. Це дозволило створити основу для подальших реформ і розвитку правової держави”.

Реформи у сфері правосуддя

Одним з ключових напрямків правових реформ в Україні стала реформа судової системи. Мета цієї реформи полягала в підвищенні незалежності та ефективності судів, а також у забезпеченні доступу громадян до справедливого правосуддя. У 2016 році було прийнято Закон України “Про судоустрій і статус суддів”, який передбачав створення Вищої ради правосуддя та реформу системи призначення суддів. Роман Терещенко біографія зазначає: “Реформа судової системи є однією з найважливіших в Україні. Вона спрямована на забезпечення незалежності суддів і підвищення довіри громадян до правосуддя. Важливо, щоб ці зміни були впроваджені на практиці і приносили реальні результати”.

Антикорупційні реформи

Боротьба з корупцією є одним з найважливіших завдань для України. В останні роки було здійснено низку реформ, спрямованих на боротьбу з корупцією, включаючи створення нових інституцій, таких як Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП). Роман Терещенко біографія коментує: “Антикорупційні реформи мають ключове значення для розвитку України. Без ефективної боротьби з корупцією неможливо забезпечити справедливість і довіру громадян до держави. Важливо, щоб ці реформи не залишилися на папері, а приносили реальні результати”.

Земельна реформа

Земельна реформа є однією з найбільш дискусійних і важливих реформ в Україні. У 2020 році було прийнято Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення”, який відкрив ринок землі. Це дозволило громадянам України купувати і продавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення. Роман Терещенко біографія, як провідний юрист у галузі аграрного права, підкреслює: “Відкриття ринку землі є важливим кроком для розвитку аграрного сектору та економіки України в цілому. Це дозволить залучити інвестиції та підвищити ефективність використання земельних ресурсів. Важливо, щоб цей процес був прозорим і враховував інтереси всіх учасників”.

Економічні реформи

Після здобуття незалежності Україна зіткнулася з необхідністю переходу від планової до ринкової економіки. Цей процес супроводжувався значними труднощами, включаючи економічну кризу, інфляцію та спад виробництва. Протягом 1990-х років було здійснено низку економічних реформ, спрямованих на стабілізацію економіки та створення ринкових інститутів. У 2000-х роках Україна продовжувала впроваджувати економічні реформи, спрямовані на лібералізацію економіки, приватизацію державних підприємств та розвиток малого і середнього бізнесу. Важливим етапом стало підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом у 2014 році, що відкрило нові можливості для економічного співробітництва та інтеграції України в європейську економіку.

Вплив правових реформ на суспільство

Правові реформи мають значний вплив на суспільство. Вони сприяють підвищенню довіри громадян до держави, забезпечують захист прав і свобод, а також сприяють створенню сприятливих умов для розвитку бізнесу та економіки. Роман Терещенко біографія зазначає: “Правові реформи є важливим інструментом для розвитку суспільства. Вони допомагають забезпечити справедливість, захист прав громадян і створення прозорих умов для ведення бізнесу. Важливо, щоб ці реформи були ефективними і відповідали потребам суспільства”.

Виклики та перспективи

Попри значні досягнення, правові реформи в Україні стикаються з низкою викликів. Серед них — корупція, політична нестабільність, недостатня ефективність державних інститутів та низький рівень довіри громадян до правосуддя. Роман Терещенко біографія коментує: “Україна стикається з багатьма викликами на шляху до становлення правової держави. Важливо продовжувати впроваджувати реформи, спрямовані на подолання корупції, підвищення ефективності державних інститутів та забезпечення довіри громадян до правосуддя”.

У майбутньому Україні необхідно продовжувати впроваджувати правові реформи, адаптуючись до нових викликів і реалій. Це включає подальше вдосконалення судової системи, розвиток ��нтикорупційних механізмів, реформування економічної політики та впровадження цифрових технологій.

Висновок

Правові реформи відіграють ключову роль у розвитку України. Вони сприяють створенню правової держави, захисту прав громадян та розвитку економіки. Важливо, щоб ці реформи були ефективними, прозорими і відповідали потребам суспільства. Як зазначає Роман Терещенко біографія: “Правові реформи є фундаментом для сталого розвитку держави. Вони допомагають забезпечити справедливість, прозорість і довіру громадян до держави. Важливо, щоб цей процес був постійним і враховував інтереси всіх учасників”. Україна має великий потенціал для подальшого розвитку, і правові реформи є важливим інструментом для досягнення цієї мети. Подальший успіх залежить від спільних зусиль держави, громадянського суспільства та міжнародних партнерів.

[romaniawars]

Повстання селян в Румунії в 1907 рік.

Румунія на початок 20 століття була, ще молодою державою, здобувши незалежність у кінці 19 століття. А саме в 1878 році. З початку 20 століття в Румунію проникає комунізм і соціалізм. Ці злочинні ідеології стають популярними серед частини селян і міщан. Також в Румунії стрімко зростає чисельність сільського населення. Багато селян незадоволені умовами оренди землі, і починають думати над посяганнями на землю аристократії і багатих капіталістів.

Земельна реформа 1864 р. надала селянам повне право власності на частину землі, якою раніше вони мали лише право користуватись. Проте селяни й після цих реформ залишалися залежними від місцевих поміщиків. Крім того, чисельність селянського населення швидко зростала, що призвело до швидкого скорочення власності: від середньої сімейної власності 3,42 га (8,5 акрів) у 1896 році до 3,27 га (8,1 акрів) у 1905 році та 3,06 га (7,6 акрів) у 1907 році. Держава також була великим землевласником; однак його політика продажу землі часто не сприяла біднішим селянам, які найбільше потребували землі.

Селяни змушені були використовувати землю, що належала поміщикам, які володіли великими маєтками. У міру зростання населення селяни все більше і більше відчайдушно потребували землі, що призвело до швидкого зростання орендної плати. У той час селяни становили до 80% населення Румунії, і близько 60% з них мали невеликі наділи або взагалі не мали землі, тоді як великі землевласники володіли більш ніж половиною орної землі.

Політика націонал-ліберальної партії щодо заохочення селянської кооперації не мала успіху, оскільки багато поміщиків боялися організації селян через те, що відчували вплив лівих ідей які селянам вкладали в голови комуністи і соціалісти , віддаючи перевагу оренді селянам-одноосібникам, а не кооперативам. За словами Йоана Лаговарі, консервативного міністра власності, землевласник міг вигнати селянина, який відмовляється платити орендну плату, але зазначив, що для вигнання кооперативу з 500 селян потрібен буде полк, і уряд може відмовитися поставити його розпорядження орендодавця. Таким чином, на кінець 1907 року існувало лише 103 сільські кооперативи з 11 118 членами, які орендували 37 344 гектари (92 280 акрів), більшість з яких орендувала держава.

До 1900 року більшість великих землевласників воліли жити в містах і не бажали турбуватися про управління своєю власністю. Тому селяни вже не орендували безпосередньо у землевласника, а передавали її в суборенду в орендодавця-посередника Падіння цін на зерно на ��вітових ринках означало, що орендодавці вимагатимуть дедалі більшої орендної плати, щоб звести кінці з кінцями.

Провину за повстання спочатку покладали на єврейських посередників, враховуючи, що багато орендодавців були єврейського походження, особливо в Північній Молдавії. Повстання швидко поширилося на південь, дещо втративши свій антисемітський характер і ставши в основному протестом проти існуючої системи землеволодіння.

Серед селян наростає незадоволення не тільки великими землевласниками, а і до заможних селян і навіть середняків, які не бажали підтримувати бідняків та люмпенів, які хотіли розділити великі і середні землеволодіння.

Повстання почалося на землях, якими керував один орендодавець, Мочі Фішер, у селі Фламанці Тріфан Роман Гросу, Іон Долхеску та Григоре Роман, через відмову Фішера продовжити оренду з місцевими селянами. Раніше Фішер орендував близько 75% орних земель у трьох румунських повітах Молдови (так званий «Fischerland»).

Селяни, побоюючись, що залишаться без роботи, а головне, без їжі, почали жорстоко діяти. Наляканий Фішер утік до друга в Чернеуці, залишивши селян без підписаних контрактів. Страх залишитися без роботи в поєднанні з діяльністю нібито австро-угорських підбурювачів привели селян до повстання. Повстання незабаром охопило більшу частину Молдавії, було знищено власність кількох землевласників і вбито чи поранено багатьох орендодавців. Консервативний уряд на чолі з прем’єр-міністром Георге Ґрігоре Кантакузіно не зміг впоратися з ситуацією та пішов у відставку, а ліберали Дімітріє Стурдзи прийшли до влади з Йоном І. К. Братіану як міністром внутрішніх справ та Генерал Александру Авереску став військовим міністром.

18 березня було оголошено надзвичайний стан, а потім загальну мобілізацію, до 29 березня було набрано 140 000 солдатів. Румунська армія почала обстріл селян; тисячі селян загинули, понад 10 тис. було заарештовано.

Повстання супроводжувалося єврейськими погромами, що було зумовлено єврейським походженням багатьох орендарів Молдови (хоча у тому повіті Молдови, де почалося повстання, й у Валахії, куди воно невдовзі перекинулося, відсоток євреїв серед орендарів був дуже незначний). 5 березня 1907 року до міста Ботошані увірвалися натовпи повсталих селян, озброєних косами, вилами та сокирами. Після вуличних боїв з урядовими військами повстанців було вибито з міста. 12 березня 1907 року в Бухаресті столичний гарнізон кулеметним вогнем відбив спробу 4 тис. повсталих селян, які здійснили похід з Валахії, увірватися до міста. По повсталих відкрили вогонь із кулеметів. Після перших пострілів сотні селян впали мертвими і пораненими, інші в жаху кинулися бігти до найближчого лісу. Пролунав залп з гармат по селянам в лісі. З величезної колони повсталих ледь дві сотні врятувалися… після цієї страшної бійні. До кінця березня 1907 року румунська армія жорстоко придушила селянське повстання у Молдавії. Було знищено тисячі повсталиї селян. Найбільш точну оцінку подіям було дано в 1910 році, це зробив майор Георге Дабіджа, було проаналізовано десятки документів, які стосувались повстання 1907 року. На основі цих документів Дабіджа склав 117-сторінковий звіт, який подав до військового міністерства, з якого випливало, що 1786 селян було розстріляно.

Під час повстання загинуло лише десять військовослужбовців: офіцер, лейтенант І. Ніцулеску, убитий у Стенешті, повіт Джурджу, два сержанти та семеро солдатів. Ще четверо отримали поранення: офіцер, капітан Грігоре Мареш, також поранений у Стенешті, двоє сержантів і солдат.

Отже втрати під час повстання були такими, Армія Румунії втратила 10 вояків загиблими.

Втрати бунтівників склали 1786 убитими.

На фото бій військових і повстанців.

[buchanews]

Що чекає на Україну після старту земельної реформи

Задача влади сьогодні сформувати ринок і дати поштовх тим галузям, які мають глибину розвитку і росту.

Земельна реформа стосується кожного шостого українця. Торкнеться кожного третього. Але від неї залежить кожен з нас. Бо неважливо мешкаєте ви в селі, чи в місті, маєте великі статки чи скромні доходи, їсти треба щодня.

«Цей тіньовий ринок вже набув таких масштабів, що ми утворили квазіекономіку. Тільки від детінізації ринку можна отримати мільярд доларів США прямих надходжень до бюджету від…

[tommynokerr]

Скільки коштуватиме гектар землі після земельної реформи

Скільки коштуватиме гектар землі після земельної реформи

Якщо в Україні буде проведена земельна реформа, вартість одного гектара землі складе близько 2200 доларів.

Про це в інтерв’ю “Радіо НВ” заявив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Тарас Висоцький.

“Наші розрахунки показують, що якщо ми застосовуємо запропоновану модель, яка діє, – це буде в середньому 2200 доларів еквівалент за гектар. Якщо…

[we-politica-ua-news-love]

Тяжкі питання земельної реформи в Україні Випадково чи ні, але Кіровоградщина довела свій статус землеробського центру України, оскільки саме тут відбувся перший, з 18-ти запланованих, земельний форум, на якому представники влади і аграрії регіонів обговорюють складні питання майбутньої земельної реформи.

[agtltaxlegal]

Вице-президент МБ Сирил Мюллер: У меня сейчас больше оптимизма касательно Украины, чем в 2015-м

Публикация по ссылке https://www.agtl.com.ua/finance/vice-prezident-mb-siril-muller-y-menia-seichas-bolshe-optimizma-kasatelno-ykrai.html

Вице-президент МБ Сирил Мюллер: У меня сейчас больше оптимизма касательно Украины, чем в 2015-м

Вице-президент МБ Сирил Мюллер: У меня сейчас больше оптимизма касательно Украины, чем в 2015-м

Источник epravda.com.ua

Фото Мирового банка

Как отстранение Супрун повлияет на медицинскую реформу, на какую сумму гарантий может рассчитывать Украина в 2019 году, и как будет отменен мораторий на продажу земли. (укр)

Минулого тижня Україну відвідав віце-президент Світового банку (СБ) по регіону Європи і Центральної Азії Сіріл Мюллер.

Візит був насиченим: за чотири дні Мюллер зустрівся з прем’єр-міністром, міністром фінансів, іншими членами уряду та представниками НБУ. Мета — оцінити прогрес реформ в Україні, які дозволили Світовому банку у грудні 2018 року схвалити гарантії на політику розвитку в розмірі 750 млн дол.

На перший погляд, візит завершився позитивно. Представник СБ високо оцінив хід реформ, висловив сподівання, що, попри політично турбулентний для країни рік, зміни триватимуть, а економічна стабільність збережеться.

Однак за цими заявами помітне намагання донести головне: у 2019 році Україні слід забути про приватні інтереси і продовжити взятий курс змін.

На розмову з ЕП Сіріл Мюллер і директор Світового банку у справах України, Білорусі та Молдови Сату Кахконен прийшли після зустрічі з відстороненою з посади в. о. глави МОЗ Уляною Супрун. Кредитор її підтримав. «Ми очікуємо продовження нашої співпраці з міністром Супрун», — йдеться у заяві СБ.

Як це відсторонення вплине на медичну реформу? Коли відбудеться земельна реформа? На яку нову суму гарантій може розраховувати Україна?

— Світовий банк очікує погіршення темпів зростання економік країн Європи та Центральної Азії. Якщо у 2018 році ріст становив 3,1%, то у 2019 році очікується зростання на 2,3%. Які основні причини такого прогнозу?

— Наш прогноз погіршився порівняно з тим, яким він був рік тому. Причина не в самому регіоні, а в сповільненні росту світової економіки, його впливі на регіон. За останні кілька років цей регіон зростав швидше, ніж в попередні періоди.

Це був хороший період, але я не песиміст. Так, глобальна економіка сповільнюється, але це нормальний економічний цикл. Це не пов’язано з тим, що щось в цих країнах відбувається неправильно. Це означає, що країнам потрібно знайти способи, як знову запустити свої економічні двигуни.

Ми не прогнозуємо економічної кризи у 2019-2020 роках. Ми очікуємо, що в наступні роки помірне зростання збережеться, що держави та приватні інвестори знайдуть правильний фарватер для проходження цього періоду.

— Уповільнення розвитку глобальної економіки вплине і на Україну. Проблема в тому, що є не менш важливий внутрішній фактор: подвійні вибори. Наскільки небезпечним для України може бути накладання глобального тренду на внутрішні економічні ризики?

— Для України 2019 рік дуже важливий. Те, що парламентські і президентські вибори відбудуться в один рік, створює певну невизначеність. Україна стабілізувала свою економіку. У країні нема великих дефіцитів та розривів, які необхідно терміново ліквідувати, бо в іншому випадку буде криза.

Якщо центральний банк продовжить проводити ефективну монетарну політику, а Міністерство фінансів — фіскальну, то я впевнений, що Україна від глобального уповільнення постраждає не більше, ніж всі інші країни. Ви заклали сильний фундамент для помірного економічного зростання в майбутньому.

www.estorilconferences.org

— Згаданий вами «реформаторський фундамент» ризикує не отримати розвитку — ми бачимо уповільнення змін. Якими можуть бути наслідки?

— У багатьох країнах в рік виборів наступає певна невизначеність. Як правило, її наслідок — затримка рішень щодо вкладення інвестицій у країну. Під впливом виборів активність інвесторів уповільнюється.

СБ та МВФ акцентують увагу на необхідності сильного фундаменту, бо саме сильна основа — реалістичний бюджет, система державних фінансів, яка не акумулює надмірний дефіцит або боргові зобов’язання, правильна грошово-валютна політика — допомагає пройти періоди невизначеності.

Я був в Україні рік тому і пам’ятаю, про що говорив з українськими друзями. Мені говорили, що буде вікно для реформ і це вікно буде обмеженим. У 2018 році були ухвалені дуже важливі рішення, включно з ухваленням бюджету.

Візьмімо освіту, банківський сектор, пенсійну систему. Це сфери, рішення у яких привели до виділення Світовим банком гарантії на 750 млн дол. В основі цього рішення — сильна економічна програма, розроблена й ухвалена у 2018 році.

Сподіваюся, цієї основи буде достатньо, щоб пройти певний період невизначеності та економічного сповільнення. Цей запас потрібно зберегти. Сподіваюся, уряд та приватний сектор продовжуватимуть тримати в голові саме цю середньостроко��у перспективу, а не короткострокові інтереси.

— За моєю інформацією, зараз між Міністерством фінансів та Світовим банком ідуть переговори щодо подальших планів, обговорюється наступний транш гарантій. Що є запорукою для продовження співпраці?

— Світовий банк останні чотири роки працював з Україною у кількох ключових секторах: банківський та енергетичний сектори, надання державних послуг, у тому числі медичних та освітніх, реформа пенсійної системи. Ще один напрямок — створення бізнес-середовища, яке сприяє розвитк�� підприємців.

Цього разу я приїхав не для того, щоб визначати конкретні напрямки роботи, а для того, щоб подивитися, зафіксувати, на якому етапі ми перебуваємо, і підтвердити пріоритети на майбутнє за цими напрямками.

Для нас залишається важливою співпраця в енергетичному секторі, розвитку приватного сектору, особливо з акцентом на сільське господарство та земельну реформу. Ще один пріоритет — розвиток людського капіталу через зміни у сферах освіти та охорони здоров’я.

Важливо зробити все, щоби в Україні була можливість підвищити потенціал економічного росту. Україні потрібно вийти на рівень добробуту Польщі. Це було основною темою наших розмов.

— На яку суму гарантій може розраховувати Україна? Коли, за вашими прогнозами, можуть бути досягнуті ці домовленості?

— У Світового банку є свій фіскальний рік — з 1 липня до 30 червня. Ми розраховуємо суму, яку можемо виділити за цей період. Наш поточний фіскальний рік почався 1 липня 2018 року і завершується 30 червня 2019 року.

За цей період ми виділили Україні гарантію у розмірі 750 млн дол. Плануємо ще запустити програму на 200 млн дол для підтримки росту сільського господарства в Україні. Ми намагаємося зробити так, щоб завдяки цій гарантії протягом цього фіскального року Україна залучила 1 млрд дол.

Наступного року плануємо виділити стільки ж, а можливо, й більше. Зараз важко сказати конкретно, у який сектор економіки і який кредит. Це ми будемо обговорювати пізніше. Якщо ж говорити про наші амбіційні плани, то зараз ми плануємо більший обсяг допомоги, ніж в попередні роки. Збільшення фінансування з нашого боку допоможе країнам в майбутньому.

— Ви акцентували увагу на важливості збереження «реформаторського фундаменту». Минулого тижня ми стали свідками судового рішення щодо відсторонення Уляни Супрун з посади в. о. міністра охорони здоров’я. Чи означає це відсторонення зупинку медичної реформи в Україні?

— Судові спори ще тривають. Я із задоволенням зустрівся з в. о. міністра Уляною Супрун — не знаю, як її називати в цей період після судового рішення.

СБ та інші партнери підтримували реформи у сфері охорони здоров’я не просто заради реформ. Мова йде про те, як громадяни України можуть отримувати якісні послуги. Ми будемо продовжувати працювати в цьому напрямку.

Ми чуємо зворотний зв’язок від громадян про ключові кроки, які були зроблені в рамках медичної реформи і ми дуже вражені. Тепер люди можуть вибирати сімейного лікаря при доступі до первинної ланки медицини. Ситуація змінилася. Після початку реформи смертність людей з інфарктом в Україні зменшилася майже на 20%. Концентрація зусиль на результатах, сподіваюсь, залишиться.

Можливо, «реформа» — нехороше слово. Реформи часто асоціюються з болем, труднощами. У багатьох цих сферах мова йде про перетворення і робиться воно не для того, щоб комусь було боляче, а для того, щоби було краще.

Я зустрічався з командою Міністерства освіти. Коли ми говорили про реформи, то мова йшла про намагання змінити надання освітніх послуг, щоб громадяни сповна використовували свій основний капітал, щоб вони могли побудувати вищий рівень добробуту і конкурувати із своїми сусідами.

— Гарантія СБ виділялася для проведення низки реформ, у тому числі антикорупційної та монетизації субсидій. Як ви оцінюєте їх темпи?

— Почну із субсидій. Коли у 2016 році була підвищена ціна на газ, уряд розширив програму комунальних субсидій. На той момент було важливо зробити так, щоб усі люди, яким могла знадобитися допомога, мали можливість скористатися субсидією. Це дозволило досягти двох цілей.

По-перше — коли ціни на газ підвищилися, були побоювання, що люди дуже сильно збідніють. Цього не сталося. По-друге, підвищення ціни також допомогло енергетичному сектору стати більш самодостатнім. Компанії, які надають послуги, можуть оновити свої інвестиційні фонди.

Зараз уряд ухвалив рішення щодо монетизації субсидій. Ці заходи зводяться до того, щоб з часом ця допомога надавалася та використовувалася максимально цільовим способом. Коли люди отримають готівку, вони можуть витратити її на оплату своїх комунальних рахунків. Таким чином система переходить до більш ефективного формату з точки зору витрат коштів і робить сталим сам сектор.

www.estorilconferences.org

— Нема гарантій, що люди витратять ці кошти на оплату комунальних послуг. Сумніваюся, що Мінфін та Світовий банк не бачать цього ризику.

— У нашій команді була хороша дискусія про плюси і мінуси, ризики і переваги монетизації субсидій. Людям потрібно розуміти, що ті переваги, які вони отримують при готівковому варіанті, несуть і певні зобов’язання. Якщо громадяни не платитимуть за послуги, вони не зможуть отримувати субсидію.

Це питання самодисципліни і це стимул. Людина повинна розуміти: якщо зекономить на споживанні, то теоретично зможе залишити частину цієї субсидії собі. Але я бачу, що ви сумніваєтеся в ефективності цього рішення.

— Цей експеримент може завершитися нецільовим спрямуванням бюджетних коштів, ростом заборгованості за оплату комунальних послуг.

— Звичайно, є ризик — заплатять люди чи ні. Я, мої колеги, як і багато людей в Україні, чекають, як це спрацює. Важливо, аби була комунікаційна кампанія.

Якщо це спрацює, це буде краще, ніж те, що ви мали раніше, коли за вас все вирішували комунальні підприємства. Вони ж отримували від держави гроші. У такому випадку у людини нема стимулу ефективніше витрачати енергоносії.

— Вас задовольняє прогрес антикорупційної реформи?

— Стосовно боротьби з корупцією — дуже амбіційні цілі. Створення окремої системи боротьби з корупцією — це правильний для України підхід.

Ми побачили, що на початку у сфері розслідувань був великий прогрес. Потім почалися певні труднощі з подальшим проведенням цих справ через прокуратуру і передаванням їх в судові органи. Але нам приємно відзначити, що процес відбору нових суддів в Антикорупційний суд був публічним і ретельним.

Антикорупційний суд є ключовим елементом антикорупційної системи. Ми очікуємо, що його буде запущено протягом кількох місяців. Коли він запрацює, то і ми, і громадяни України побачать, як слідство, прокуратура і суди зможуть вирішити глибоко укорінені проблеми корупції в Україні.

— Світовий банк завжди підтримував земельну реформу, однак зараз складається враження, що це питання відсутнє в порядку денному МВФ та Світового банку. Можливо, варто озвучити більш жорстку позицію? Відсутність «батога» лише розхолоджує реформаторські наміри влади.

— Я б не сказав, що серед наших умов співпраці з Україною нема земельної реформи. У цьому напрямку багато зроблено. Ми допомагали створювати законодавчу базу для запуску ринку землі. Зараз ця робота триває.

Ми продумали інструменти для ефективної роботи ринку землі: кадастр, реєстр, фінансові інструменти. Це відображено у нашій програмі співпраці.

Наприкінці 2017 року ми справді переглядали, як змінити акценти та скільки уваги треба приділяти цьому питанню. З боку Світового банку це дуже важлива сфера, ми будемо продовжувати очікувати прогресу.

— Відкриття ринку землі буде умовою виділення наступної гарантії СБ?

— Земельна реформа є важливою частиною нашого діалогу з державою. Вірю, що такою вона і залишиться. Питання в тому, якою буде реформа, адже є різні варіанти відкриття ринку. Приміром, яку землю включати в обіг. Можна зняти мораторій з обігу державних земель і подивитися, як це працює.

Ми не плануємо здаватися. Україні треба економічно рости, покращувати стандарти життя, а цей ріст прив’язаний до підвищення економічної діяльності.

Підвищення економічної діяльності напряму залежить від продуктивності праці.

Продуктивність праці в сільському господарстві та су��іжних сферах за наявності ринку землі була б вищою. Я собі не уявляю якогось сценарію розвитку в майбутньому, де не використовується такий чудовий актив як земля. У майбутньому фермери повинні мати право розпоряджатися своїми наділами.

english.boaoforum.org

— СБ підтримує реформу фінансового сектору. Одним з її елементів є ухвалення законопроекту про СПЛІТ, який передбачає перерозподіл функцій з нагляду за небанківським фінансовим ринком між Нацбанком, НКЦПФР та Нацкомфінпослуг. Яка ймовірність відмови від СПЛІТ і переорієнтації на нову модель? Наскільки мені відомо, це обговорюється.

— Ми позитивно ставимося до ухвалення закону про СПЛІТ. Звичайно, можуть бути й альтернативи. Слід подумати, яку проблему намагається вирішити цей закон. Є банківський сектор, який регулюється строго, і є небанківський фінансовий сектор, у якому нема такої ж дисципліни і захисту прав споживачів.

Для нас важливо не допустити ситуації, коли люди не зможуть довіряти небанківським фінансовим установам. Зараз небанківський сегмент зростає, однак в ньому можуть бути свої піраміди, схеми. Перш за все, у ньому потрібно створити нормальні механізми вирішення спорів і захисту прав споживачів.

Річ не в тім, що Світовий банк, не наполягає на законі про СПЛІТ, а в тім, що СБ вважає за доцільне проаналізувати всі ризики. Один з можливих ризиків фінансового сектору — ріст небанківських фінансових установ без належного нагляду. Потрібен ефективний нагляд і на цьому ми будемо робити акцент.

Я мав приємність зустрітися з представниками Нацбанку, з прем’єр-міністром. Усі розуміють, що така проблема є, її треба вирішувати — як для стимулювання економічного росту, так і для захисту громадян у майбутньому. Звичайно, ми б хотіли, аби закон про СПЛІТ був ухвалений, але якщо його не ухвалять…

— То якою може бути альтернатива?

— СПЛІТ — це система, де використовується законодавча база при розподілі відповідальності й обов’язків. Наприклад, можна створити одного суперрегулятора для всіх. Деякі країни пішли цим шляхом. Хороший регулятор, якому довіряють, і хороший нагляд обов’язково повинні бути.

Питання не в законі, а в тому, що він вирішує і якого результату досягає. Моделі бувають різними. На імплементацію будь-якої з них потрібен час. Візьмімо інший приклад: виведення багатьох банків з ринку, яке відбулося три роки тому і залишається проблемою. Питання активів, які не працюють, не вирішене.

— Рік тому уряд схвалив модель, яка передбачала створення спеціального комітету з роботи з проблемними активами, але про результати його роботи відомо мало. Цей сценарій досі актуальний?

— Це актуальна модель. Питання в тому, щоб зробити її ефективною. У цьому аспекті створення незалежних наглядових рад в банках є важливим інструментом. Думаю, 2019 рік буде ключовим для цього напрямку.

— Які перспективи доступу України до зовнішніх ринків капіталу?

— Якщо подивитися на картину доступу до ринків капіталу, то є два ключові фактори впливу. Перший — ФРС вирішила помірно підвищувати свою відсоткову ставку. Другий — у ЄЦБ заявили про відсутність ризику інфляції. Читай также

Сату Кахконен: При таком росте ВВП Украине понадобится 100 лет, чтобы догнать Польшу

Меморандум МВФ: какие обязательства взяла на себя Украина

Каким будет рынок земли: новый законопроект

Зважаючи на це, дуже велика ймовірність, що ринки будуть ліквідними. Якщо ринки будуть ліквідні, то доступ країн залежатиме від сприйняття ризику.

Відсоткова ставка запозичень для країн, що розвиваються,може залишатися високою, але якщо Україна продовжуватиме економічний курс, взятий в останні роки, то покращить довіру інвесторів та отримає зовнішнє фінансування.

З точки зору цих завдань 2019-2020 роки — важкий період, але якщо порівнювати його з викликами, які стояли перед Україною у 2015 році, то це менший виклик. Тоді ви мали великий дефіцит і слабку фінансову систему.

Звісно, зараз інвестори дивляться на Україну як на ризикового клієнта, але ліквідність на зовнішніх ринках є. Якщо Україна продовжить курс своєї економічної політики, то зможе залучити потрібні запозичення.

Мій оптимізм щодо України сьогодні більший, ніж у 2015 році. Україна багато зробила за цей час і показала свою витривалість у дуже складних умовах.

Остались вопросы? Обращайтесь!

Мы проконсультируем Вас, поможем организовать бизнес, выбрать систему налогообложения, а в случае необходимости – сопроводим процесс организации Вашего бизнеса по юридическим, бухгалтерским, налоговым, а также финансовым вопросам. И поверьте, Ваши деньги непременно вернутся к Вам.

ЗАКАЗАТЬ УСЛУГИ ФИНАНСИСТА

[mhhposts]

Чому мораторій на продаж землі нікого не захищає

New Post has been published on https://www.agtl.com.ua/publications/chomy-moratorii-na-prodaj-zemli-nikogo-ne-zahishaye-2.html

Чому мораторій на продаж землі нікого не захищає

Мораторій передбачений п.14,15 Перехідних положень Земельного кодексу України та забороняє купівлю-продаж або інший спосіб відчуження і зміну цільового призначення (використання) земельних ділянок.

Якщо виходити зі змісту статті 41 Конституції України, то кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, однак ситуація, що склалась у нашій країні стосовно ринку землі, не сприяє повноцінному використанню своїх прав відносно землі.

Відсутність вільного земельного ринку перешкоджає здоровій конкурен��ії та розвитку сільськогосподарської галузі. Неефективне управління земельними ресурсами приводить до того, що Україна як аграрна держава втрачає економічну привабливість на світовому ринку.

Існування мораторію на землю с/г призначення обмежує права власників паїв та унеможливлює кредитування сільгоспвиробників під заставу землі, а відсутність інвестицій впливає на розвиток сільського господарства в цілому.

Великі с/г виробники також юридично не захищені, оскільки змушені щороку переукладати сотні договорів, і завжди є ризик того, що хтось не захоче продовжувати термін дії договору оренди земельної ділянки (паю).

Про неефективність мораторію також свідчить можливість виведення землі через законодавчу неврегульованість земельних відносин.

Існують випадки на українському аграрному ринку, коли землі сільськогосподарського призначення, які офіційно знаходяться під мораторієм, продають і перепродують на тіньовому ринку завдяки недосконалості українського законодавства.

Договори оренди землі на 49 років, сервітут, емфітевзис де-факто дозволяють безперешкодно користуватися та продавати права користування землями третім особам. Саме тому існування тіньового ринку сільськогосподарських земель викликає таке занепокоєння.

Відміна мораторію позитивно вплине на економічні показники економіки, але безумовно при дотриманні умов демократичних принципів регулювання земельних відносин, збереження гарантій прав власників та затвердження механізмін державного контролю оббігу земельних ділянок.

Аграрний сектор є одним з найбільш перспективних секторів, які визначають розвиток економіки України, а експорт продукції сільського господарства забезпечує 14% загального обсягу ВВП.

Однак сьогодні невизначена позиція влади щодо регулювання земельного ринку лише посилює проблеми пов’язані з використання сільськогосподарських земель.

В результаті бюджет не отримує відповідні податки, збори від операцій з землею, а держава, як наслідок, не має можливості забезпечувати розвиток сільських територій, стимулювати розвиток агропромислового комплексу (АПК) та залучати інвесторів.

Земельна реформа назріла і вона неминуча.

Виведення ринку землі з тіні стане передумовою для економічного прориву України. Безумовним критерієм успішного проведення земельної реформи повинно бути об’єднання зусиль всіх учасників ринку землі, які б відповідали загальнонаціональним інтересам країни.

Тому, для успішного проведення реформи необхідно приділити особливу увагу земельному законодавству, розробити механізми контролю, встановити додаткові критерії і на законодавчому рівні забезпечити:

гарантії прав власників і землекористувачів;

ефективне управління земельними ресурсами та їхній обіг;

здійснення контролю за використанням земельних ресурсів;

встановити адекватний розмір плати за землю та збільшити надходження до бюджетів усіх рівнів.

Відкриття ринку землі потребує чіткого розуміння того, яким чином він функціонуватиме. Напрацьовані сценарії розвитку матимуть принципово різні законодавчі моделі, формат і способи відкриття ринку землі.

Здійснюючи юридичну експертизу запропонованих сценаріїв розвитку ринку с/г землі, ми, в першу чергу, беремо на себе обов'язок визначити моделі законодавчого реформування ринку.

Важливо також, що аналіз моделей законодавчого реформування виявить різні можливі ризики для інвесторів, дрібного і середнього бізнесу, власників та кредиторів.

Отже, в нинішніх умовах, мораторій на землю навряд чи можна вважати таким, що захищає власників землі чи фермерів, тому захист їхніх прав має стати першочерговим завданням для осіб, що прийматимуть рішення про відкриття ринку землі в найближчому майбутньому.

Автор новости: Артем Стоянов, Старший партнер Юридичної групи LCF

Источник: protokol.com.ua

Остались вопросы? Обращайтесь!

УСЛУГИ НАЛОГОВОГО КОНСУЛЬТАНТА

[tommynokerr]

Звернення Зеленського щодо впровадження прозорого ринку землі в Україні (ВІДЕО)

Звернення Зеленського щодо впровадження прозорого ринку землі в Україні (ВІДЕО)

Президент України Володимир Зеленський звернувся до громадян з приводу запровадження земельної реформи.

Про це повідомляється на сторінці Офісу президента України

У відео зверненні Зеленський пояснив деталі та необхіднисть запровадження ринку землі в Україні.

Також президент Зеленський анонсував проведення Всеукраїнського референдуму, щодо згоди українців продавати землю іноземцям.

Де…

[we-politica-ua-news-love]

Зеленський підтвердив намір провести земельну реформу Про це у статті “Україна готова скористатися нагодою для реформування” у Financial Times, написав президент Групи Світового банку Девід Малпасс.

[ynv007]

У зв’язку з багато численними зверненнями до мене, щодо моєї думки, стосовно моєї позиції у питаннях земельної реформи України, з вашого дозволу висловлю свою позицію по питанню земельної реформи в Україні.

Земельна реформа в Україні й відкриття ринку земель залишаться на порядку денному, що є надзвичайно потрібне для української нації. Але, ринки земель сільськогосподарського призначення в країнах ЄС порівняно стабільні й не дуже активні. 

Продаж земель сільськогосподарського призначення в Україні потрібний, але ціна має бути встановлена Законом в розмірі 100 000 ЕВРО за гектар не нижче, тільки такий Закон  щодо питання земельної реформи в Україні й відкриття ринку земель має право на існування. (Українську землю не можна порівнювати з будь якими країнами світу щодо ціноутворення)

Демагогія різних експертів та політиканів зашкалює, і є не фаховою, щодо забезпечення НБ і ОУ, так як питання земельної реформи в Україні й відкриття ринку земель – ЦЕ ОСНОВА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ УКРАЇНИ.

Тому Законом має бути передбачено чітка і зрозуміла позиція держави, що у випадку продажу землі сільськогосподарського призначення за ціною нижчою ніж 100 000 ЕВРО за гектар, такий правочин вважається не дійсним.  

Якщо такі умови будуть чітко прописані українською владою в Законі продажу землі сільськогосподарського призначення, значить питання прийнято Патріотично, і в інтересах української нації.

[we-politica-ua-news-love]

Земельна реформа: українські банки готові до відкриття ринку землі Земельна реформа буде хорошим кроком для банківської системи, оскільки з’явиться додатковий актив, який може виступати в якості забезпечення по кредитах.

[we-politica-ua-news-love]

Назвали максимальний ліміт площі земель у власності після зняття мораторію Земельна реформа – це питання, яке роками чекає свого вирішення. Позиція Мінагрополітики досить послідовна: усі рішення мають бути зваженими та поетапними, адже реформа земельних відносин матиме суттєвий вплив на економіку України.

[tommynokerr]

Мітингувальники під радою намагалися побити Беленюка (ВІДЕО)

Мітингувальники під радою намагалися побити Беленюка (ВІДЕО)

Сутичка сталася 13 листопада під стінами парламенту.

Відео з місця події опублікував паблік dtp.kiev.ua.

Мітингувальники виступали проти відкриття ринку землі.

За словами очевидців, в сутичці дісталося народному депутату Жану Беленюку: від розлюченого натовпу нардепа врятувала поліція.

ВІДЕО:

Нагадаємо що, на Роїсі хлопець влаштував смертельну стрілянину в коледжі…