#новонароджені
Explore tagged Tumblr posts
Text

🐎 Зараз новонароджених поки що не можна побачити, адже матері ховають їх від сторонніх очей, проте вже згодом лошата наберуться сил і почнуть досліджувати заповідник.
📸: ілюстративне
#екологія#ukraine#україна#ecology#ukraine today#ukrainian tumblr#чорнобильський заповідник#коні пржевальського#лоша#лошатка#новонароджені#коні#кінь#дикі тварини#заповідник#чорнобиль#wild horses#chornobyl#ukrainian nature#укртамблер#український блог#укртумбочка#український tumblr#український тамблер#українською#wildlife conservation#wild animals#wildlife#wild photography
2 notes
·
View notes
Link
У День вишиванки у Харкові команда SCHONEN – інновації для здоров'я нації – подарувала новонародженим перший національний одяг. - https://www.objectiv.tv/uk/objectively/2025/05/16/novonarodzheni-harkiv-yani-otrimali-vishivanki-foto-video/
0 notes
Text

моя менталка з цього дня тримається на кролику з зоомагазину в моєму районі, на якого у мене немає грошей, але це не заважає мені його любити.
а ще там є крихітні новонароджені щурики, але тут вже без фоток, тіштеся кроликом.
6 notes
·
View notes
Text
Чернігівщина отримала двісті «пакунків малюка»
З початку місяця до областей України почали надходити «пакунки малюка» для передачі породіллям. Двісті наборів для новонароджених отримала і Чернігівщина (потреба на вересень — майже 600 комплектів). Як повідомив директор Департаменту соціального зах... Читати далі »
1 note
·
View note
Text
Про турботу як головний сенс любові
Кілька днів тому я описав чотири трактування слова “любов” в давніх греків часів Сократа. В цьому записі пропоную спробувати знайти фундаментальний сенс любові в нашому сьогоденні.

Я пропоную поглянути на любов в наступному фокусі. Передусім, слід визнати, що значення цього слова змінюється з віком. Тобто, новонароджені діти і діти дошкільного віку швидше за все взагалі не розуміють суті цього поняття. Вони можуть відчувати щось, на що вказуватимуть як на любов, але вони не зможуть пояснити суті цього відчуття.
По мірі дорослішання суть любові теж бу��е змінюватись. І тут ключову роль відіграватиме досвід. Хтось розповідатиме про любов як про виключно хімічну реакцію організму і прагнення до розмноження. Інші шукатимуть в любові якусь певну цілеспрямованість на особу інтересу. А хтось взагалі може сакралізувати це поняття і від��ести до царини божественного. Врешті, кожен з них може бути правим у власному розумінні. Не дарма ж давні греки розділяли це поняття.
А, проте, я пропоную піти далі в процесі старіння індивіда і дійти до моменту, коли суть любові перестане змінюватись. Щоб поглянути на ситуацію найочевиднішим шляхом - розглянемо любов між подружньою парою. Момент уставлення цього поняття визначається уставленням стосунків. Малоймовірно, що подружня пара розпадеться опісля: їхнє поняття сенсу любові опирається на зафіксовану конструкцію. Чим є ця конструкція? В її основі, дуже глибоко, лежить страх бути самим, страх бути непричетним. Її назва - турбота.
Любов у своїй найпрозорішій актуальності - це взаємодія акту турботи з готовністю приймати цю турботу. При чому, це діє не тільки у взаємодії подружньої пари, але й у стосунках з домашніми улюбленцями, у відносинах з дітьми, у любові до місцевої футбольної команди та навіть любові до країни. Важливо тільки розуміти відсутність знаку рівності між любов’ю та турботою. Любов - це не є виключно турботу. Любов складається з інших компонентів, зокрема таких як співпереживання, захоплення, спільні інтереси, та інші. Але основним тут є турбота і у своїй еволюція максима любові - це саме турбота.
Також тут важливим є момент взаємодії: готовність приймати турботу. Не може бути любові до каменю. Так само не може бути любові до того, хто її не потребує. Самоізольованому індивіду з перефокусованими на себе емоціями складно навчитись любові, так як його життя не потребує зовнішньої турботи. Щоб справді полюбити когось, як це не дивно, йому потрібно знайти в собі слабину, яку він сам за жодних обставин не зможе виправити чи компенсувати. І якщо він таки знайде цю слабину і того, хто зуміє її «закрити», - він отримає шанс зрозуміти істину максиму почуття любові.
2 notes
·
View notes
Text
Новонароджені зірки ліплять свої галактики на нових зображеннях телескопа Джеймса Вебба
Зграя галактик потріскує складними деталями на нових зображеннях космічного телескопа Джеймса Вебба. Гострі інфрачервоні очі JWST показують, як новонароджені зірки формують своє оточення, ��аючи натяки на те, як зірки та галактики ростуть разом. «Ми були просто вражені», — каже Дженіс Лі, астроном з Університету Арізони в Тусоні. Вона та понад 100 астрономів повідомили про перший погляд вчених на…

View On WordPress
0 notes
Text
Що таке теплі обійми Литви для українців?
https://www.lrt.lt/mediateka/irasas/2000241930/santara-ukrayins-ka-khvilia-shcho-take-tepli-obiimi-litvi-dlia-ukrayintsiv-tse-real-na-dopomoga-abi-perezhiti-vazhku-voiennu-zimu
Це реальна допомога, аби пережити важку воєнну зиму.
Наприклад, партія генераторів різної потужності, яку передало Посольство України в Литві на батьківщину.
Теплі ковдри від волонтерів з Каунаса для маріупольців, що врятувалися з багатостраждального міста.
А ще у Вільнюсі плетуть шкарпетки для військових на передову й не тільки - такі ж подарунки отримують і новонароджені маленькі українці в Литві.
Від серця до серця - з Литви в Україну: про все це в черговому випуску передачі "Українська хвиля".
Налаштовуйтеся на тепло разом з її ведучими Оленою і Олегом Головатенками!
0 notes
Photo

🐝🐝🐝Бджола - творець меду Цікаві факти 1. Для того, щоб зібрати 100 грамів меду, бджолі необхідно облетіти ні багато ні мало, 46 тисяч км. 2. Одна бджілка, за один політ, здатна принести 40-50 мг нектару. 👇👇👇3. Сильна сім’я може зібрати в день 5-10 кг меду (10-20 кг нектару). 4. Бджоли – природжені математики. Коли вони починають будувати стільники, то завжди дотримуються точних розмірів. 5. Бджола в змозі тягти вагу в 310 разів важчу за себе. 🌱6. Бджола за день запилює 7000 квіток. 7. Бджоли – найпрацьовитіші істоти з усіх земних створінь. Новонароджені бджоли починають трудитися вже на другий день свого життя. 8. Це єдина комаха, яка виробляє їжу, яку їдять люди. Тож любімо та бережімо цих крихітних створінь.👏 #меду https://www.instagram.com/p/CQ2urP0L-u3/?utm_medium=tumblr
0 notes
Text
Глибини
Глибше і глибше, поки тіло не зустрінеться з теплою піщаною подушкою. Приємно занурюватися в глибини кислотного безпам'ятства, розчинюючи в собі занепокоєння та турботи.
Пряні запахи підводних кав'ярень проникали через ніздрі і клацали по імпульсам, змушуючи їх швидше бігти мережами нервів. Тріщинки свідомості, що пестяться танцем прозорих медуз. В двері постукав Доглядач. Поправив окуляри на переніссі, кинув суворий погляд та нагадав про те, що настав час.
Завіса темряви спала з моїх очей, повернувши оманливе відчуття реальності, і я побачив це місце. Кімната зі стінами з грубої сірої кладки. Відсмикнувши важкі зелені штори, я виявив вирубане в стіні вікно. А за ним Безодня. У темряві квадратного провалу миготіли сріблясті відблиски. Білі фрагменти, кружляючи, збиралися в маску цього дня, який нічим не відрізнявся від усіх попередніх і наступних. Площина сонячного диска виходила з лівого краю горизонту, освітлюючи білу пустелю, повільно пропливала по дузі і зникала на іншому кінці, поступаючись місцем місяцеві. Її промені різали темряву і лягали на стіни і підлогу, широко розкинувши доріжки примарних стрічок. Сині тіні шепотіли тисячею голосів і ніжно торкалися тілами білої кромки. Коли світило заходило, його світло набувало форми метеликів. Новонароджені створіння пурхали в досвітніх сутінках та заспокоювалися, вчеплюючись іклами в люстру. Сонце, шо знову з’являлося, спалювало тріпочуче крильцями гроно. І синя фарба розтікалася по чорно-білим плитам, оплакуючи.
Фальшива картина за вікном, пародіююча зовнішній світ, давала оманливе уявлення про час доби. Коли я засинав або прокидався, то мимоволі дивився на висячі настінні годинники і машинально помічав положення стрілок. Безглузда застаріла звичка, яку так просто не віддерти, окрім як з болем і м'ясом. З разу в раз я пробігав очима разом зі стрілками коло циферблата. Знову і знову. Знову і знову. Ненавидів його, але все одно, погляд, немов за волею невидимого мучителя, линув до величезного годинника.
Безглузде існування. Треба чимось себе зайняти. Придумати мету. Сенс жити. Тільки так. Інакше буде занадто пізно. Сонно позіхаючи, з-під двох десятків вовняних ковдр на дні підсвідомості, виповзає в світло безумство. А слухати натхненну какофонію весело регочучого божевілля - сумнівне задоволення. Особливо, якщо це відбувається в твоїй власній голові. Знаю я його, пограється, обмалює тут всі стіни, потім переклеювати шпалери після нього. Сусіди на шум будуть скаржитися. Нічого хорошого, іншим словом. Не вигідно це все. Зайняти треба себе. Розіб'ю руками скло і буду викладати з нього мозаїку. Поміняю колір кривавими мазками. Свіжу поверх темної крові, що згорнулася. Вийшло непогано, хіба не так?
Часто я замислювався, чому я тут і чи можна звідси вибратися. Застр��гши в одній площині часу, захоплено будував в розумі прозорі пірамідки здогадок. Колодязі і фонтани вичерпалися, більше нічим поливати квіти в оранжереї. Бутони почуттів висохли, втратили цілющий ковток нових вражень, мертвими пелюстками шаруділи під ногами. Змащену акварель емоцій змінив букет тактильних відчуттів. Ніжний дотик до босих ніг холодного шовку протягу, що минає з тріщин в кам'яній кладці. Шорстка гладкість під пальцями. Всі вони замінили мені побляклий квітник внутрішніх переживань.
Часом я притискався вухом до стіни і намагався зрозуміти, що зовні. А там, за цими стінами коливалася безликість. Потоки викривлених свідомостей текли, збираючись в струмки. Вони існували і не усвідомлювали, наскільки потворні і наскільки спотворюють цей світ.
Клацаю ножицями, акуратно підстригаю кущики з пожухлим листям. Вони обсипаються під моїми руками, але я продовжую стригти. Під рівним крихким шаром висохлого листя весело сміються юні зелені паростки, погойдуючись у такт. Час моргає і послужливо тягнеться назустріч, вганяючи мене в повну розгубленість.
Я — у своїй обителі, а за стінами - холодний простір. Хвилі далеких невідомих голосів згладжують сірий камінь. Голосів з безлічі темниць.
iceslenderman, dreamer of dreams, 2019
0 notes
Text
Новонароджені в Латвії з 2020 року автоматично ставатимуть громадянами
Новонароджені в Латвії з 2020 року автоматично ставатимуть громадянами
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net в рамках офіційної партнерської угоди з Deutsche Welle
Новонароджені в Латвії з 2020 року автоматично ставатимуть громадянами Діти так званих негромадян, народжені в Латвії з 1 січня 2020 року, автоматично отримуватимуть громадянство, якщо не будуть громадянами іншої країни. Статус негромадян у країні мають понад 200 тисяч людей.
Народжені в Латвії…
View On WordPress
0 notes
Text
У Житомирі народилася перша в році трійня. ФОТО
4 березня в Житомирському обласному перинатальному центрі відбулася визначна подія - народилася трійня. Одразу троє синочків народилися у жительки Бердичева. Про це "Журналу Житомира" повідомили в Управлінні охорони здоров'я Житомирської ОДА. "Новонароджені трійнята - справжні "козаки": перший хлопчик вагою 2 кг 200 г та зростом 47 см, другий хлопчик вагою 2 кг 360 г, зростом 47 см, третій хлопчик вагою 2 кг 370 г, зр... from Журнал Житомира http://zhzh.com.ua/news/2019-03-04-2847 Читай Новости Житомира на zhzh.info
0 notes
Text
New Post has been published on Julia Batkilina
New Post has been published on http://www.juliabatkilina.net/language/uk/%d1%82%d0%be%d0%b9-%d1%89%d0%be-%d0%bd%d0%b0-%d0%b7%d0%bc%d1%96%d0%bd%d1%96/
Той, що на зміні
Серветки масні, шкаралупа крутих яєць, і світло, що тліє ледве, неначе гніт. Лежить вона тихо і думає: “Чи я є? І хто я, якщо наснилося все мені?”
В її голові розмови танцюють степ, вбиваючись, наче гострі міцні гвіздки. Вона собі, думає: “Скільки ж ви жерете..” І світ перед нею наляканий і хисткий. А він засинає швидко, як в воду – бовть, і сни його – темні відьми, чіпкі і злі. Лишила його єдина земна любов, і друзі лежать в холодній сухій землі. І всі, хто не вірить ночі, не вірить в сни, і всі, хто у сні не може знайти тепла, минають порожній Миргород і Лубни, дорога колише втомлені їх тіла. А той, що на зміні, п’є свій х��лодний чай, везе їх крізь цю вогку і самотню ніч, бо все визріває в темряві по ночах, ховаючись на незвіданій глибині. І ближчає так світанок і білий день, і зустрічі, і обійми близьких людей, і мрії, до часу сховані у душі, і ніжні новонароджені спориші, дуби, ялівці, міцні ярові жита. І той, що на зміні каже: «Хай буде так!»
Фото Michael Gaida
0 notes
Text
КОЛИШНІ ДРУЖБАНИ* * допис 24 березня 2015 року, Андрій Якименко, Фейсбук Не всі знають, що Москалі не завжди ворогували з Американцями. Усім відомі союзницькі відносини Радянський Союз-США під час 2-ї Світової війни, зумовлені спільною боротьбою проти гітлерівської загарбницької політики в Європі. Але був час, коли Росія суттєво допомогла Американським Штатам. 28 лютого 1780 року Єкатєріна 2-га, імператриця Російської імперії, закликала нейтральні країни Європи підтримати боротьбу американських колоній за незалежність від Англії. Уявіть Європу й Світ 18-го століття. Ґеґемони світу - Британська і Російська імперії. Новонароджені США - як Україна нині. Зрозуміло, що Росія з політичних міркувань підтримала американців у війні за незалежність. Тепер Америка, Ґосдєп, пєчєнькі на Майданє і піндоси - найлютіші вороги для москалів. От такі тепер колишні "дружбани" - Америка й Росія. Нічого особистого. Лише геополітика... 28 лютого 2015 року
0 notes