#прописка
Explore tagged Tumblr posts
zhitomir · 2 months ago
Text
Переїзд до Києва? Як оформити реєстрацію місця проживання.
Переїзд до столиці - це завжди хвилююча подія, пов'язана з новими можливостями та враженнями. Одним із перших та важливих адміністративних кроків після переїзду є оформлення реєстрації місця прожи... Читать дальше »
0 notes
propiskavkieve2024 · 8 months ago
Text
Прописка в Киеве 2024
Tumblr media
Какие документы нужны для онлайн-прописки через «Дію»
Для успешной регистрации вам потребуются следующие документы:Паспорт гражданина Украины или ID-карта. Идентификационный код (ИНН). Документ, подтверждающий право проживания по указанному адресу: Договор аренды или договор купли-продажи жилья, если вы арендуете или владеете недвижимостью. Свидетельство о праве собственности на жилье, если оно принадлежит вам. В некоторых случаях может понадобиться нотариально заверенное согласие владельца или домовая книга (если жилье находится в частном секторе).
Основные правила и нормативы онлайн - прописки. Обязательность регистрации: По украинскому законодательству, все граждане обязаны иметь зарегистрированное место жительства и своевременно обновлять его при переезде. Сроки регистрации: Как уже упоминалось, закон устанавливает срок в 30 дней для регистрации нового места проживания. Несоблюдение этого срока может привести к административным штрафам. Особенности для некоторых категорий граждан: Иностранцы и лица без гражданства могут использовать сервис для временной регистрации, но часто требуется личное посещение миграционной службы для подтверждения документов. Военнообязанные: Для лиц, состоящих на воинском учете, процедура может потребовать дополнительных документов и согласований. Ответственность за фиктивную регистрацию: Украинское законодательство запрещает фиктивные прописки и предусматривает наказание за нарушение этого правила, включая ответственность как для зарегистрированного лица, так и для владельца жилья.
Онлайн - прописка Киев через «Дію» — это важный шаг к развитию цифровых государственных слуг в Украине. С каждым годом этот процесс совершенствуется, и все больше граждан могут воспользоваться возможностью оформить место жительства, не выходя из дома.
Какие преимущества дает онлайн-прописка через «Дію». Экономия времени: Процесс полностью цифровой, что исключает необходимость посещения ЦНАП или других учреждений. Снижение бумажной волокиты: Благодаря возможности загрузить документы в электронном виде через «Дію», уменьшается количество бумажных документов, которые нужно подавать лично. Простота для арендодателей и владельцев жилья: Владельцы могут легко подтвердить согласие на регистрацию арендаторов онлайн, не прибегая к нотариальным заверениям или посещениям учреждений. Доступ к государственным услугам: Зарегистрировав место проживания онлайн, граждане могут сразу получать доступ ко многим государственным слугам, привязанным к месту проживания, например, получать социальные выплаты, медицинские услуги или голосовать по месту жительства. Обновление данных в реестре: Вся информация автоматически заносится в Единый государственный демографический реестр, что упрощает взаимодействие с государственными органами в будущем.
Как проверить регистрацию места жительства через «Дію».
После завершения всех этапов регистрации место жительства можно легко проверить в приложении «Дія». В разделе «Место жительства» будет отображаться ваш зарегистрированный адрес, а также будет доступна справка о регистрации, которую можно при необходимости предъявлять в электронном виде. Частые вопросы по онлайн-прописке в «Дії»Можно ли прописать детей онлайн? Да, но для этого потребуется согласие обоих родителей (если они прописаны по разным адресам) и загрузка свидетельства о рождении ребенка. Дети до 14 лет прописываются по месту жительства одного из родителей. Что делать, если нет возможности получить согласие владельца? Если вы арендуете жилье и владелец не может или не хочет дать согласие онлайн, тогда потребуется личное посещение ЦНАП или оформление договора аренды с заверением у нотариуса. Можно ли использовать онлайн-прописку в других городах Украины? Да, услуга доступна не только в Киеве, но и в других крупных городах. Однако нужно убедиться, что ваш регион поддерживает эту функцию через «Дію», так как в некоторых населенных пунктах могут быть свои особенности.
1 note · View note
proffbon · 5 months ago
Text
Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media Tumblr media
Oh, I see. My thought process went into far more obscene territory after that second question.
69 notes · View notes
nefor-krash · 5 months ago
Text
Завтра я иду к психиатру. Это решение созревало во мне долго, но я наконец-то готов. У меня есть тревожное расстройство, и с каждым днем жить с этим становится все труднее. Боль в сердце, которая отдает в спину и руку, будто невидимые нити тянут меня вниз. Я часто чувствую, как трясет, будто температура, а снаружи я стараюсь выглядеть спокойным.
Понимаю, что это не просто физиологическая реакция. Это состояние, когда каждая мелочь может вызвать волну тревоги, гонку мыслей, и становится невыносимо тяжело. Иногда мне кажется, что весь мир против меня, и даже простые дела, такие как поход в магазин, вызывают панический страх.
Я надеюсь, что психиатр сможет понять меня и поможет. Возможно, прописка Атаракса станет тем шагом, который мне нужен, чтобы немного успокоить этот внутренний хаос. Я готов обсудить все, что меня беспокоит — свои страхи, переживания, мысли, которые крутятся в голове и не дают покоя.
Tumblr media
40 notes · View notes
red-dori · 11 months ago
Text
Звонил какой-то номер, даже несколько, якобы пришло письмо в МФЦ Москвы и надо перенаправить его либо на почту, либо в МФЦ моего города. Имя отчество назвали мои. Спросили живу ли я на улице Семёнова. Сказала первый раз слышу. Якобы они не знают про что письмо, налоговая не налоговая. Я попросила перезвонить минут через 10,потому что показалось подозрительным. Пробила номера, нигде ничего нет, регион не наш. Заблокировала нахрен. До меня ещё не сразу доперло, что у мфц то должна быть моя прописка или пришло бы уведомление на госуслуги. Хз кто это был, наверное мошенники.
Я обычно не беру незнакомые номера, пока не пробью в гетконтакте. А тут подумала может насчёт работы.
Да вообще эти звонки задолбали, устала блочить разные номера. Один такой код тоже вбивала, по чатам в инете будто коллекторы. Надо менять номер, раз ежедневная херотень пошла.
41 notes · View notes
satarial76 · 26 days ago
Text
Бабе Яге счастье привалило .мне от мэрии дают благоустроенную однокомнатную квартиру ,ждал 4 года ,квартиру ездил смотреть 27 числа во вторник в 10 утра с Ксенией ,квартира понравилась ,на первом этаже
5- Ти этажного дома недалеко от центра города.документ на квартиру будет готов в течение двух недель,потом выписка и прописка в новую квартиру.
1 note · View note
babypainterkoala · 6 months ago
Text
Прописка маслом
3 notes · View notes
oladuch · 1 year ago
Text
Ездить по инстанциям в поисках своего паспорта
vs.
Ездить по инстанциям в поисках своего паспорта на электросамокате
Tumblr media Tumblr media
Мне не пришло уведомление о готовности паспорта и я пошла на четвертый день сама в МФЦ и мне сказали "извини, бусинка, но твой паспорт в паспортном столе, возьми с собой свидетельство о рождении", пришлось ехать на следущий день в паспортный стол, в котором я вообще не была. Приехала, на улице огромные две очереди и я такая "мда". Через пять минут открыли решетку, и вся толпа легко просочилась, я наконец-то поняла в какой мне кабинет и такие огромные толпы были не на выдачу документов.
В общем мне не выдали документы в МФЦ, потому что у меня не было якобы печати в свидетельстве о рождения о моем гражданстве , но есть одна проблемка ОНА У МЕНЯ И ТАК БЫЛА, родители позаботились изначально потому что ездили в соседние страны и в другие заграницы, у меня было новое свидетельство о рождении и этот штамп.
Надо было заполнить анкету. Ну надо так надо, я не особо сопротивлялась, потому что всего 10 минут в очереди в ожидании вызова отбило желание роптать на судьбу, но пункт одного вопроса меня убил:
Прописка родителей на 9 февраля 1992 года 🥲😅😂😭. Я позвонила папе, папа сказал что еще не был прописан был в нашей сахалинской квартире, и не смог вспомнить номер квартиры бабушки (папиной мамы), это конечно просто ЛОЛ ЭТО СУДЬБА. В общем мне разрешили написать в скобках, что не помнит квартиру, так что все закончилось хорошо и мне выдали паспорт!
И теперь мне не придется писать это ужасно длинное "выдан отделом УФМС России и тд", теперь там просто что выдан УМВД города, так что вся эта бюрократическая история окончилась хорошо.
6 notes · View notes
palestinebird · 2 years ago
Text
- Монохромные мысли звучат?
- Они звучат.
- Как голоса?
- Нет.
- А как звучат?
- Как ��вета.
- Так не бывает.
- Это эмоциональная окраска, внутренний звук.
- У этого есть пол?
Интерсексуальный гендер, блять, прописка в Швеции и семья из трёх детей.
7 notes · View notes
mao-11-blog-blog · 11 months ago
Text
Вчера, 16.07.2024, был день архива и чего-то вроде отдыха. Ну потому что как-то вошёл в этот режим и понял, что при проведении полного дня в архиве другого ничего делать не хочется.
Встал рано, в 7.40 поехал, к девяти был в архиве. Сегодня даже кофе не взял, хотя и хотел, но передумал. Работал в архиве до одиннадцати, так как, наконец-то, решил прописаться в квартире, ахах. Сначала пытался подать заявление через Госуслуги, но так как собственника два, и у несовершеннолетнего Ю что-то с аккаунтом на Госуслугах (нужно разобраться с этим), пришлось отказаться от этой идеи и как в старые добрые времена просто подать заявку на услугу и записаться на день и дату.
В общем, поехал к этой инспекции, где занимаются миграционными делами, на 13 троллейбусе. А он возьми и сломайся на полпути! Но хорошо, что это по Красному проспекту, так что дошёл до метро Красный проспект, доехал до Калинина, а там пешочком десять минут.
И система, конечно, в этой инспекции просто огонь. После записи мне на почту и в самих госуслугах пришёл пин-код - его нужно ввести в терминале для получения талона электронной очереди. Терминал зависает, но я всё же получил талон. Через десять минут (надо же, прям по времени!) вызвали, но в кабинете ещё были люди. Женщина (которая чиновница) такая - вы зачем? Прописаться. А подавали через Госуслуг? Нет, пришлось лично ехать. Ну ждите.
Ахах.
Ну подождали десять минут, потом заполнили три бумажки, и всё это называется электронным документооборотом. В общем, потратили пять минут, и всё - у меня забрали паспорт, сказали, в четверг всё будет готово.
Кстати говоря, я вот вроде и посмеялся над этой системой, но всё произошло быстро, вежливо и даже с ответами на вопросы. Поэтому едва ли тут есть место иронии. Так что я скоро стану официально зарегистрированным горожанином после восемнадцати лет проживания здесь, ахах. Самое интересное, что я не был прописан ни в предыдущей квартире, которая принадлежала только Т и её родственникам, ни в этой, хотя живём здесь уже седьмой год, и я плачу ипотеку и все дела. Ну потому что как таковая регистрация мне никогда не нужна была, и все эти годы прописка у меня была в родительском доме. А так как сейчас после смерти матери мы с сестрой отказались от наследства дома в пользу отца, то меня там уже ничто не держит. Да и сама регистрация в наше время в принципе ничего не решает, поэтому никогда не заморачивался на этот счёт.
В общем, всё сделали, и я снова поехал в архив. На этот раз работал с объёмистым делом, под четыреста листов, много интересного, и обработал не до конца - думаю, в четверг добью. Ну и там ещё одно такое же, хех. Хотя думаю, что в следующий раз доделаю это дело и разберу дело по основной деятельности завода за 1944 год. Пора уже пройтись по основной деятельности и по отчётам до 1947 года или до какого там есть, чтобы в начале сентября сформировать в общих чертах ВКР и согласовать с научником, а потом уже дописывать детали.
В четвёртом часу закончил с архивом, опять весь нос забит пылью и глаза тоже. Всё-таки, когда работаешь с оцифрованными документами - этой проблемы нет. Но мне нравится больше бумага, да и бумажных дел в моём фонде больше, а отсканированы единицы.
Да, в течение всего дня наблюдал "битву за кондиционер", ахах. В читальном зале две сотрудницы, они сидят по разные стороны зала. И вот одна включит кондиционер - и так приятно сразу, и даже прохладно. Причём включала та, что старше и что ближе к кондиционеру. Но когда она выходила по делам или ещё куда, вторая - более молодая и сидящая далеко - подходила и выключала кондиционер. Причём всё это абсолютно без слов. И так несколько раз, хех.
После архива в Вилку-ложку, успел буквально за десять минут до конца бизнес-ланча. Ну а потом домой. Маршрутку не пришлось долго ждать, и даже сел. А потом начались приключения.
Сначала я видел перед собой примерно сорокалетнюю женщину, которая пытается выглядеть как двадцатипятилетняя девушка или около того. Никого не осуждаю, я и сам своего рода старик. Просто привлекло внимание это вот несоответствие образа (филлер в губах, ногти, ресницы, короткое платье, все дела) и реального вида рук, колен, шеи, в которых так легко читается возраст и опыт. Главное, чтобы человеку было хорошо в его этом образе.
Потом в маршрутку вошёл нетрезвый взрослый дядька с характерными синими перстнями на пальцах, сел на кортах у двери, и так ехал всю дорогу. Ну, почти что в хату вошёл.
Но самое страшное было, когда на Учительской села наша местная бездомная. Пожилая и очень мелкая женщина, крайне неприятного вида и с очень сильным запахом. Мягко говоря. Не знаю, какая печальная история стоит за этой бездомной, но она у нас на районе очень давно, и регулярно ездит в город, причём большинство водителей пускает её и провозит бесплатно. А пассажиры "наслаждаются" этим амбрэ.
В общем, доехал домой, и тут такая усталость навалилась. Попытался что-нибудь поделать, но не очень получалось. После архива голова вообще не хочет интеллектуальным трудом заниматься. Поэтому я решил заняться трудом неинтеллектуальным: сходил с пёской за певком, а потом весь вечер пил его, ахах.
Но пока певко было только в бокале, послушал экскурсию от Т, сделал замечание (кажется, несущественное, просто вопрос по адресу и по термину), и это вылилось в ссору. Просто удивительно, как после поездки в Томск наступил какой-то неожиданный холод между нами. Но посмотрим, что дальше.
Лёг часа в три или около того. Причём ещё заставил лечь и Ю, так как он не спал, а у него днём важная встреча. Так что выгнал.
Пил пиво. Т-
6 notes · View notes
ningirl · 2 years ago
Text
Ох девачки. Сижу в Гриднев, заказала себе холодный кофе , который ничуть не холодный и слушаю какую-то трешовую музыку из 2000х. А со справками ничего не вышло 🤡
Немного предыстории: когда была на 6 курсе, мне сделали временную прописку, в прошлом году она закончилась и мамина подруга, которая и помогла с пропиской спрашивала «а может заново сделаем? Вдруг понадобится?» но я со своим непрошибаемым пофигизмом говорю «а на что мне она?»
Прописку в итоге не сделала. Сегодня пошла за справками в квд и псих неврологический. А там знаете что? НУЖНА ПРОПИСКА В ЭТОМ ГОРОде! Мамина подружаня не в этом городе и приедет только в конце недели, а мы уезжаем 3-го. Так что не выйдет.
А до этого конечно было ещё веселее, на полпути поняла что наверное понадобится полис. Вернулась за ним, говорю маме брось в окно, она бросает и полис падает прямиком на крышу магазина под нами. Я поднимаюсь наверх , беру швабру , залезаю на крышу и подтаскиваю к себе полис.
В общем Вселенная делает мне знаки, говорит «Мадиночка, сиди где ты сидишь.» ну и ладно, ну и посижу. Главное в поликлинике не работаю, а то если б работала пошла бы щас на дорогу и ждала бы своей погибели. 😍😍😍
Вот вам мем
Tumblr media
13 notes · View notes
arhiopea · 1 year ago
Text
кажется, меня все хотят добить в последнее время, то методист по практике пиздец, то две подруги обижаются непонятно почему и потом говорят, что это я виновата, то паспорт потеряла в день, когда уезжать собиралась отдыхать, то вешалка сломалась без возможности починки. причем в паспорте и симка домашняя была и временная прописка. за что мне это все? может, на мне порча. два дня, а у меня пиздец творится.
3 notes · View notes
rentalasart · 2 days ago
Text
Снять квартиру в Москве — возможно ли без прописки?
Снять квартиру в Москве может показаться непростой задачей, особенно если у вас нет московской прописки. Многие арендаторы сталкиваются с мифами, что без регистрации договор аренды невозможно оформить официально. На практике ситуация иная: прописка не является обязательным условием для аренды жилья.
Tumblr media
По закону РФ, наличие временной или постоянной регистрации требуется только в некоторых случаях — например, при оформлении субсидий или подключении некоторых услуг. Однако сам договор аренды между собственником и арендатором можно заключить без наличия прописки. Главное — это паспорт и прозрачные условия сделки.
Если вы хотите снять квартиру в Москве без рисков, оформляйте письменный договор. Это защитит обе стороны. Важно проверить документы собственника, особенно свидетельство о праве собственности или выписку из ЕГРН.
Многие арендодатели готовы идти навстречу добросовестным арендаторам и не требуют прописки. Главное — честность, платежеспособность и уважение к чужому имуществу. Если вы хотите снять квартиру без лишних проблем — обращайтесь к проверенным агентам или частным аренд��дателям с хорошей репутацией.
0 notes
kreossa · 1 month ago
Text
Как выбрать дом для проживания
Какой дом подходит для постоянного проживания
Tumblr media
Идеальный дом для постоянного проживания — место, где вы чувствуете себя комфортно, безопасно и счастливо. Он должен соответствовать текущим потребностям и быть готовым к изменениям в будущем, например расширению семьи или ведению хозяйства. 
Для круглогодичного проживания подходят индивидуальные жилые дома. Как и квартиры, они имеют собственный почтовый адрес, и в них разрешена постоянная регистрация по месту жительства (прописка).
Категория земли влияет на выбор участка, так как она определяет, как можно использовать землю и что на ней можно построить. В России все земли делятся на категории в соответствии с их целевым назначением. Категория з/у одна, но видов разрешенного использования (ВРИ) может быть несколько.
Строить частный дом можно:
на землях населенных пунктов
земле сeльcкoxoзяйcтвeннoгo нaзнaчeния
Tumblr media
1 note · View note
newsua · 3 months ago
Text
“Коли медіа — зброя, а журналіст — ціль: бомбосховище, що вбиває, і правда, яка не пробачає”
Tumblr media
Скандал навколо Михайла Бродського: як журналіста, який підняв тему смертей у бомбосховищах під час війни, погрожують знайти і намагаються змусити замовкнути
Михайло та Юрій Бродські оголосили полювання на українського журналіста. Всім відомий підприємець, політик, власник видання “Обозреватель” Михайло Бродський та його син Юрій вдалися до того, що журналістська спільнота називає найнебезпечнішим викликом — прямого залякування і погроз.
Журналіст Дмитро Кравченко — не фігурант жовтої хроніки, а автор публічних розслідувань, які не бояться доторкнутися до болючого. Саме за це — за принципову позицію і правду — він отримує погрози фізичної розправи: з боку людей, які звикли купувати вплив, закони і страх.
“Бункер смерті”: від трагедії до політичного тиску
У ніч на 1 червня 2023 року в Деснянському районі Києва внаслідок ракетного удару загинули дві жінки і дитина. Їх не впустили в бомбосховище. Причина — банальна та одночасно жахаюча: двері були зачинені.
Tumblr media
Фото 1 — трагічні наслідки зачиненого укриття.
Посилання: Тверезо, 01.06.2023 — https://tverezo.info/post/173147 Журналіст Дмитро Кравченко, якому, на відміну від чиновників, було не байдуже, реєструє петицію до Президента України з вимогою тимчасового відсторонення голови КМДА Віталія Кличка. Петиція стрімко набирає голоси.
Посилання: ТСН.ua — https://kyiv.tsn.ua/ru/mozhet-byt-deystvitelno-nokaut-na-sayte-prezidenta-poyavilas-peticiya-ob-otstranenii-vitaliya-klichko-2343310.html
І саме тоді, коли здавалося, що реакція буде формальною, пролунала фраза Президента, яка вмить розбудила країну:
“Може бути нокаут.”
Президент Володимир Зеленський вийшов на публіку з безпрецедентно жорсткою заявою. Вона була короткою, але влучною. Немов спалах, вона освітила темні зони відповідальності. І, можливо, зачепила не лише чиновників, а й тих, хто роками наживався на інфраструктурі, що мала рятувати життя.
Посилання: Telegram-канал Президента — https://t.me/V_Zelenskiy_official/6453
Відео 1 — виступ Президента: https://youtu.be/RRaHuqi2PzA?feature=shared
Після цих слів ситуація розгорталась стрімко: Віталію Кличку було оголошено догану, а в усіх регіонах розпочалися масові перевірки стану бомбосховищ. Та, водночас, розпочалась інша кампанія — малопомітна, але не менш потужна. Голосування за петицію почали блокувати. А журналісту довелось звертатися до народних депутатів, голови СБУ та профільного міністра.
Tumblr media
Фото 2 — звернення М. Безуглої з проханням перевірити факт і можливе втручання в роботу сайту Президента.
Як Бродські виявилися в центрі історії з бомбосховищами
“До чого ж тут Бродські?” — запитаєте ви.
А от до чого. Вищевказані події — смерть людей біля зачиненого укриття, публічна петиція, реакція Президента — стали поштовхом до масштабної інвентаризації бомбосховищ по всій країні, з особливою увагою до столиці. І саме під час цієї перевірки почали спливати схеми, які багато хто хотів би залишити в бетоні.
Хтось почав нервувати. Хтось — діяти. І тут на перший план виходить історія, яка починає нагадувати не журналістику, а сценарій до трилера.
“Темні коридори”: сни, сигнали, спостереження
Журналісту Дмитру Кравченку почали снитися сни. Не сюжети, а стани: тривога, тиша, відчуття присутності. Двері, які зачиняються не від вітру, а від волі. Порожні коридори, в яких хтось є. Холодна стіна, до якої притискається спина. Прискорений пульс.
“Я не до кінця знаю цю родину. Але відчуття — ніби я торкаюся чогось, що не мало б бути відкритим. У них є історія. У них є тіні. В Італії, Ізраїлі, Росії — у них точно є друзі. У них є прописка в Росії. Можливо — і більше. Я не можу це довести. Але відчуваю.”
На цьому фоні зростає активність у його соціальних мережах. Юрій Бродський проявляє нездорову зацікавленість сторінками журналіста. Спостереження? Психологічний тиск? Сигнал? Вибирати слова тут — ризиковано. Бо невинні формулювання іноді коштують безпеки.
“Бункери для грошей”: бізнес-сліди Бродського 
Інвентаризація почалась як логічна відповідь на трагедію. Але ті, хто памʼятає 90-ті, швидко впізнали знайомі схеми, знайомі обличчя й знайомі приміщення. Але дуже швидко вона перетворилася на викриття: те, що мало бути місцем порятунку, стало джерелом прибутку для окремих осіб. Імена спливали не в офіційних звітах, а у відкритих базах власників. Один із таких — Михайло Бродський. І саме з його сліду почала вибудовуватись мапа справжнього паралельного Києва — того, в якому укриття перетворені на обмінники, склади, торгові точки.
Посилання: Telegram-канал Президента — https://t.me/V_Zelenskiy_official/6453
Під час перевірки бомбосховищ виявилось — частина приміщень, які мали б захищати громадян у разі загрози, давно стали приватною власністю. І дуже часто — це бізнесові об’єкти, пов’язані зі структурами Михайла Бродського.
У 90-х це були обмінники банку “Денді”, розташовані у напівпідвальних приміщеннях. Саме ці приміщення мали залишитися об’єктами цивільного захисту. Але замість захисту — прибуток. Замість безпеки — кеш.
Tumblr media
Фото 3 — сучасний обмінник у приміщенні колишнього укриття.
Tumblr media
Фото 4 — двері, позначені як бомбосховище, ведуть у комерційний об’єкт.
“Буде як з Кравченком” — слова, що пахнуть бензином або погрози від Бродського, що звучать як наказ
Погрози з боку Михайла та Юрія Бродських не схожі на емоційні вибухи в соцмережах. Це цілком конкретні формулювання, які звучать як попередження, як попіл старої школи, яка не прощає цікавості.
“Мені 64. Мені все пофіг. Хочеш ви��робувати долю?”
“А тобі 39. І що з того? Не лякай, лякані.”
“Дізнаюсь, чий канал — буде як з Кравченком.”
Tumblr media
Фото 5 – скріншот повідомлень Михайла Бродського з особистими погрозами на адресу Дмитра Кравченка.
Tumblr media
Фото 6: Скріншот з офіційної сторінки Дмитра Кравченка в соціальній мережі.
Tumblr media
Фото 7: Скріншот повідомлень з особистими погрозами на адресу Дмитра Кравченка.
Це не метафора. Це — стиль. Стиль 90-х, де вулиця і бізнес були частиною одного середовища. Де “знайти” — означало не написати у Facebook, а прийти. Особисто. І поставити умову.
Саме так, у манері, яку впізнають усі, хто жив і пам’ятає хаос 90-х, Бродські намагаються «поговорити» з журналістом. Але журналіст — не персонаж з минулого. Він — частина майбутнього. І саме за це вони хочуть його змусити мовчати.
“Спадщина 90-х”: банк “Денді” і бізнес під прикриттям
Погрози Бродських — лише верхівка айсберга. Щоб зрозуміти, чому ця історія так небезпечна — потрібно повернутись назад. У 90-ті. У ті самі роки, коли формувався український дикий капіталізм, і кожне напівпідвальне приміщення могло стати або обмінником, або офісом, або місцем, де нічого не питали. Саме тоді на ринку зʼявляється банк “Денді” — структура, пов’язана з Михайлом Бродським, яка згодом була виключена з держреєстру.
Tumblr media
Посилання: РБК — https://www.rbc.ua/rus/news/aktsionernyy_bank_dendi_isklyuchen_iz_gosudarstvennogo_reestra_bankov__1147425465
Tumblr media
Але фін��нсова історія — це лише частина. Газета “Київські Відомості” згадувала діяльність цієї компанії ще задовго до того, як її назва почала з’являтись у розслідуваннях.
Посилання: Golos.ua — https://golos.ua/news/yuriya-brodskogo-podozrevayut-v-organizatsii-transportirovki-kokaina-v-es
Tumblr media
Фото 8 — виробничі потужності компанії “Венето”, яка потрапила в поле зору журналістів.
Всі ці нитки — банкрутства, приватизація укриттів, погрози — сходяться в одну точку. Це не просто бізнес. Це — система, побудована ще тоді, у 90-х. Система, яка й досі вважає, що її ніхто не зачепить.
Tumblr media
Типова історія масштабування: від обмінника до мандата
Це — класична схема накопичення впливу в 90-х. Але Бродський не зупинився на валютних обмінниках. Далі — масштабування: видання “Обозреватель”, “Обоз” — зручні інструменти впливу на будь-яку нову владу. Потім — спортивна вітрина: баскетбольні клуби. Далі — перший депутатський мандат. І, звісно ж, знайомства: зокрема з колишнім міністром оборони рф, розвідником Івановим С.��., якого згадували не раз у контексті політичного впливу через закордонні канали.
Так, це не помилка. Це знайомство не завадило пану Бродському паралельно вибудовувати містки і з колишніми діячами з Ізраїлю та Великобританії. Усе це — не просто контактна книга, а частина складної детективної саги, в якій політичні зв’язки, бізнес-інтереси та тіньова дипломатія сплітаються в єдиний вузол впливу.
Щоби уявити масштаб реальної присутності цієї постаті в житті країни — варто лише звернутись до відкритих джерел. Саме з них постають найбільш показові, подекуди цинічні історії. Наприклад, про торгівлю військовою амуніцією під час повномасштабної війни — в мережі “Епіцентр”. А також про постачання тренажерів у так звану “ДНР”.
Tumblr media
Посилання: Grom-ua — https://grom-ua.org/node/4915
Посилання: NV.biz — https://biz.nv.ua/ukr/markets/skandal-z-bronezhiletami-kompaniya-sim-ji-gereg-shlosnulasya-z-kompaniyeyu-sim-ji-brodskih-50243635.html
Посилання: Korrespondent.net — https://blogs.korrespondent.net/blog/events/4229629/
Не менш кричущими, хоч і ретельніше прихованими, є історії, пов’язані з видобутком піску та присвоєнням елітних земель у Київській області — вже не поодинці, а у тандемі з нардепом Нестором Шуфричем, якого нині звинувачують у державній зраді:
Посилання: KyivVlada — https://kyivvlada.com.ua/news/kiivskij-richkovij-port-brodskogo-ta-shufricha-znovu-pretendue-na-novo-ukrainske-rodovishhe-pisku-v-kiivskij-oblasti/
Посилання: KyivVlada — https://kyivvlada.com.ua/news/sbu-prijshla-z-obshukom-do-biznesmena-mihajla-brodskogo/
Посилання: YouTube — https://youtu.be/ajmuVNOhoZY?feature=shared
Посилання: UA2Day (частина 1) — https://ua2day.net/nardep-nestor-shufrich-prodovzhuє-deribaniti-koshtovnu-zemlju-v-koncha-zaspi-perebuvajuchi-v-sizo-chastina-1/
Посилання: UA2Day (частина 2) — https://ua2day.net/nardep-nestor-shufrich-prodovzhuє-deribaniti-koshtovnu-zemlju-v-koncha-zaspi-perebuvajuchi-v-sizo-chastina-2/
Посилання: UA2Day (частина 3) — https://ua2day.net/nardep-nestor-shufrich-za-dopomogoju-mikhajjla-ta-jurіja-brodskikh-prodovzhuє-deribaniti-koshtovnu-zemlju-v-koncha-zaspi-perebuvajuchi-v-sizo-chastina-3/
“Коли мовчання вбиває”: офіційне звернення до правоохоронців
Ця публікація — не просто журналістське розслідування. Це сигнал. Це публічна фіксація загрози, що лунає в бік Дмитра Кравченка.
Tumblr media Tumblr media
Ми говоримо про прямі погрози життю журналіста, який викрив зловживання, що коштували країні людських життів. Ми говоримо про структури, які десятиліттями експлуатували громадську інфраструктуру, обертали безпеку на прибуток, а тепер — вдаються до тиску.
“Я не маю наміру мовчати. Якщо за мною прийдуть — ви будете знати, чому. І хто.” — Дмитро Кравченко
Тому ми закликаємо:
Відкрити кримінальне провадження за фактами публічних погроз.
Забезпечити фізичний захист Дмитра Кравченка.
Провести аудит усіх бомбосховищ, що перебувають у приватному користуванні та мають зв’язок зі структурами, наближеними до Михайла Бродського.
Бо коли мовчання вбиває — говорити стає єдиною формою захисту.
Фінал історії — або тільки її початок?
Цей текст — більше, ніж хроніка фактів. Це історія про вибір: між страхом і відповідальністю, між мовчанням і дією. Дмитро Кравченко обрав друге. І тепер ми — як суспільство — повинні відповісти на питання: чи дозволимо ми, щоб із ним «сталося як з Кравченком»?
Реальність цієї історії — не в гучних заголовках. Вона — у системі, яка вважає, що за гроші можна купити все. Навіть тишу. Але саме завдяки голосам, які не замовкають, ця система починає тріщати.
Можливо, ця публікація — не фінал. А тільки її початок.
В умовах війни країна не може дозволити собі розкіш закривати очі на свавілля тих, хто, можливо, роками збагачується, використовуючи «прикриття» і зв’язки із сумнівними колами. Питання лишається риторичним: чи встигнуть наші правоохоронці зупинити це, перш ніж ми отримаємо нового “Гонгадзе”?
0 notes
lonelywolfsha · 3 months ago
Text
Перечитала все. И решила рассказать историю переплетенную с прошлым.
"ДОПОМОГАЛАСЬ"
(назовём это так)
Пытаясь распутать гирлянду своих чувств и действий, вспомнила что есть обязанности. И вот деканат выдаёт задание 3 прогульщиков с курируемой группы, нужно поговорить и помочь с долгами. Тут же бегу в общагу и забегаю в комнату к одному из этих 3 составлять список что можно закрыть побыстрее и когда я могу приходить и помогать. Знала ли я тогда, что моя жизнь сделает кувырок? Да откуда??? Я просто хотела забыть и выкинуть старую гирлянду с перегоревшими лампочками так и не распутанную. И вот у меня курсовая и работа, а вечером я иду подтягивать его по черчению и матехе. А он решает отблагодарить зовёт на день рождение друга. Конечно же иду, главное подальше от воспоминаний о последнем месяце лета. И вот спустя полгода понимаю вляпалась как вляпалась. Потом армия, и вот внезапно новая прописка и я больше не бегаю по городам. У меня есть дом с человеком который ждёт. Но я начинаю вспоминать и страдать что все не так и как-же так получилось. 2 года сессий с психологом, понимание что скучать это нормально, да и не по человеку я скучаю, а по тем воспоминаниям, нервам и переживаниям.
Ура, я подхожу под термин нормальность.
А дальше что? А дальше я выкладываю заметки и мысли, что бы им не было душно в тесном теле и в забитом телефоне. ДОПОМОГАЛАСЬ до счастливой истории со спокойным течением.
0 notes