#радник тендер prozorro торги навчання | Explore Tumblr posts and blogs

radnuk-blog · 6 years ago

Photo

Робота тендерного комітету (уповноваженої особи) в неробочий час

Усі знають, що роботу в будь-якій організації регламентують колективний договір і правила внутрішнього трудового розпорядку (далі — ПВТР). Та нерідко трапляється так, що графік роботи, передбачений ПВТР, складають для проформи: його дотримуються лише ті працівники організації, які вимушені спілкуватися з відвідувачами, а всі інші організовують трудові будні на власний розсуд, підлаштовуючись під вимоги внутрішнього годинника і темп колег.

Ще частіше можна бачити, як працівники затримуються після роботи, дехто навіть виходить у вихідний чи бере роботу додому. Причин для цього безліч, однак не завжди вони свідчать про надмірне навантаження на працівника, і практично ніколи — про реальну виробничу потребу в понаднормовій роботі. Якщо на вході не стоїть турнікет, а діловодство не переведено в електронну форму, то про вечірні чи вихідні робочі години без наказу про понаднормові роботи здебільшого ніхто сторонній ніколи не довідається, а сам працівник нічого, крім усної подяки за сумлінність, не матиме. Інша річ, якщо час виконання конкретних дій фіксується в електронній системі, насамперед — в електронній системі закупівель, куди замовники та учасники завантажують документи та інформацію і де накладають електронний цифровий підпис (далі — ЕЦП). Тож у цій статті ми розглянемо питання правового регулювання роботи членів тендерного комітету поза робочим часом.

Чи можна завантажувати документи в електронну систему закупівель у неробочий час організації?

Якщо комусь не оплатили понаднормові, недодали премію і відмовили в додатковій відпустці за ненормований робочий день, то це питання для вирішення між працівником і роботодавцем, що ніяк не впливає на саму процедуру закупівлі

Насамперед слід сказати, що жодних законодавчих перешкод для розміщення документів в електронній системі закупівель у неробочий час замовника чи учасника законодавство не містить. Інша річ, що адміністратори самої системи можуть проводити технічні роботи, а тому доступність до веб-порталу ProZorro та електронних майданчиків у режимі 24/7 ніхто не гарантує. Відповідно до абзацу 10 пункту 2, абзацу 2 пункту 9 Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженого Постановою Уряду від 24.12.2016 № 166, робота авторизованого електронного майданчика може бути тимчасово припинена для проведення технічних профілактичних робіт у неробочий час, яким вважається період доби від 18:00 до 08:00, а також вихідні та святкові дні.

Питання правомірності виконання працівником роботи після 18:00 чи у вихідний день регулюють лише трудове законодавство, колективний договір і ПВТР. Якщо комусь не оплатили понаднормові, недодали премію і відмовили в додатковій відпустці за ненормований робочий день, то це питання для вирішення між працівником і роботодавцем, що ніяк не впливає на саму процедуру закупівлі!

Старанність чи порушення правил трудового розпорядку?

ПВТР і робочий графік — не просто формальність, а важливий документ, що захистить працівника від дармової роботи, а роботодавця — від безпідставних претензій про оплату понаднормового часу

Насамперед підкреслимо: ПВТР і робочий графік — не просто формальність, а важливий документ, що захистить працівника від дармової роботи, а роботодавця — від безпідставних претензій про оплату понаднормового часу. Якщо, згідно з ПВТР, у працівника 40-годинний робочий тиждень і робочий день від 09:00 до 18:00, то о 18:00 працівник не лише має право, а й зобов’язаний піти зі свого робочого місця на відпочинок, крім випадків чергування, залучення до понаднормових годин чи ненормованого робочого дня.

Відповідно до статті 62 Кодексу законів про працю України надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня (статті 52, 53 і 61 цього Кодексу), і їх переважно не допускають. Вказана стаття містить кілька підстав, що дає можливість роботодавцеві з дозволу профспілки застосовувати надурочні роботи, однак усі вони з категорії «стихійне лихо та інший форс-мажор» [і жодним чином не стосуються звичайних трудових буднів тендерного комітету (уповноваженої особи) замовника]. А тому замовник має затямити: жодних надурочних для тендерного комітету!

Надурочні роботи призначають наказом керівника, вони мають обмежений граничний обсяг: на кожного працівника — не більше чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік (стаття 65 КЗпПУ). Тож посиденьки в офісі після 18:00 без погодженого з профспілкою наказу керівника — це не надурочні роботи, а порушення ПВТР. Працівник, який, засиджуючись щодня за робочим столом, сподівається на премію, цілком може отримати натомість догану і неоднозначне запитання: «А що ти робив попередні вісім годин робочого часу?»

У цьому контексті слід згадати і про обернену ситуацію: тендерний комітет засідав у будень, а протокол засідання чомусь датований вихідним. Із цього приводу насамперед нагадаємо замовникам, що відповідно до п. 5.11 ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів», дія якого поширюється абсолютно на всіх суб’єктів в Україні (і який, як і будь-який інший загальнообов’язковий до виконання стандарт, міститься у відкритому доступі), дата документа — це дата його підписання, затвердження, прийняття, зареєстрування, яку оформлюють цифровим способом. Тобто дата документа має відповідати реальному дню його створення. І саме з такої презумпції виходитиме кожен, хто цей документ побачить. Якщо протокол датований вихідним днем, то значить, що тендерний комітет (уповноважена особа) засідав у вихідний. І крапка. Слово ж бо — не документ, до справи не підшиєш.

Сам факт складання документа у вихідний день не перетворює його на недійсний, однак одразу виникають питання: «А на якій підставі замовник залучив працівників до роботи у вихідний день? І як їх працю було компенсовано?» Нагадаємо, що відповідно до статей 71–72 Кодексу законів про працю України роботу у вихідні здебільшого заборонено. Та якщо вже так сталося, то за неї має бути компенсація за згодою сторін, надання іншого дня відпочинку або у грошовій формі в подвійному розмірі. Коли аудитори побачать у замовника протоколи, датовані вихідним днем, то одразу запитають наказ про залучення працівників до роботи у вихідний день і розрахункові відомості щодо виплати компенсацій за цю роботу. Якщо замовник запит аудиторів не задовольнить, то в акт ревізії чи аудиторський звіт буде включено інформацію про порушення — безпідставне залучення працівників до роботи у вихідний день і безпідставна невиплата заробітної плати (усе з вини керівника). Якщо замовник наполягатиме, що в протоколі вказано неправильну дату, то наштовхне аудиторів на думку про підроблення службових документів задля маскування порушень у сфері закупівель (адже такі «ігри» з датами здебільшого використовують, коли строки «горять», ще день — і прострочив). Тому замовникам проста порада: вчасно складайте документи, не створюйте собі зайвих клопотів.

Легальні альтернативи надурочним

У більшості випадків роботу «після шостої» не відображають у табелях обліку робочого часу, тобто в кожній клітинці стоятиме «вісімка» (відмітка про відпрацювання стандартних восьми годин на день). Тож, згідно з документами, немає жодних надурочних робіт (а отже, немає ні наказів, погоджених з профспілкою, ні жодних додаткових виплат працівникам). Якщо фонд оплати праці має запас на додаткові виплати, то працівникам можуть бути призначені стандартні надбавки, наприклад, за складність та напруженість у роботі, або ж періодично можуть виплачувати премії з розмитим формулюванням «за успішне виконання». Але існують способи перевести години «після шостої» в офіційну площину.

Перший спосіб — установити ненормований робочий день, що при звичайній тривалості робочого дня/тижня дасть можливість працівникові самостійно розподіляти час роботи на свій розсуд. Як бонус працівник матиме право на додаткову відпустку до семи календарних днів відповідно до пункту 2 частини 1 статті 8 Закону України «Про відпустки». Конкретну тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлює колективний чи трудовий договір (залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах). Детальніше про організацію ненормованого робочого дня можна довідатися з Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Мінсоцполітики від 10.10.1997 № 7. Однак додаткову відпустку надають не просто так: у разі потреби працівники з ненормованим робочим днем виконують роботу понад нормальну тривалість робочого часу, і ця робота не вважається надурочною.

Другий спосіб — запровадити підсумований облік робочого часу відповідно до статті 61 КЗпПУ. Тут стануть у пригоді Методичні рекомендації щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджені наказом Мінсоцполітики від 19.04.2006 № 138 (окремого законодавчого акта на цю тему не існує). При підсумованому обліку норма робочого часу (переважно 40 годин) не змінюється, усе відпрацьоване понад норму — надурочний час.

Отже якщо роботодавець прагне перевести роботу членів тендерного комітету (уповноваженої особи) «після шостої» в офіційну площину, то, зважаючи на положення відповідних колективних договорів та угод, може бути встановлено для окремих працівників ненормований робочий день чи підсумований облік робочого часу.

Якщо роботодавець прагне перевести роботу членів тендерного комітету (уповноваженої особи) «після шостої» в офіційну площину, то, зважаючи на положення відповідних колективних договорів та угод, може бути встановлено для окремих працівників ненормований робочий день чи підсумований облік робочого часу.

Чи обов’язково проводити засідання «наживо»

Електронний цифровий підпис дає можливість погодити будь-який документ дистанційно: секретареві тендерного комітету не обов’язково бігати з паперовим проектом кабінетами чи виловлювати інших членів тендерного комітету в коридорах, аби зібрати підписи, без яких проект не стане документом. Достатньо розіслати електронний файл і спокійно дочекатися відповіді. За такий умов постає питання: а чи можна не за��ідати колективом, а перевести всю роботу тендерного комітету в електронне листування?

Загалом ствердну відповідь на це питання Мінекономрозвитку надало на своєму сайті (відповідь на запит № 115/2017 від Національного антикорупційного бюро України), зазначивши викладене далі: організацію діяльності тендерного комітету визначає положення про тендерний комітет, яке затверджують рішенням замовника; при цьому Закон України «Про публічні закупівлі» та Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затверджене наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557, не містять обмежень щодо форми засідань тендерного комітету (повний текст відповіді за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Print?id=0964886a-bd70-4cfb-b9f4-c5c3417a0cf2&tagId=7758c77b-e410-44ea-a07d-37f1799e11e5&tag=ZapitiKoristuvachiv&lang=uk-UA). Та й нічого дивного в цьому немає: в Україні, наприклад, вже не перший рік можна брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. А здійснення правосуддя — то не менш серйозна за організацію закупівель справа. Тож тендерний комітет може не лише «наживо» засідати, а й через Skype чи іншу аналогічну програму в режимі відеоконференції спілкуватися, та навіть через Viber, WattsApp чи Instagram листуватися (аби лише потім склали протокол та наклали підписи — чи власноручні, чи ЕЦП). А електронне листування чи відеофайли легко можна зберегти на будь-якому носієві інформації. Нагадаємо, що порядок роботи з електронним документами будь-якого формату (у т. ч. відеофайлами) регулює Порядок роботи з електронними документами в діловодстві та їх підготовки до передавання на архівне зберігання, затверджений наказом Мін’юсту від 11.11.2014 № 1886/5, зареєстрованим у Мін’юсті 11.11.2014 за № 1421/26198.

Якщо роботу тендерного комітету перевести в електронну площину, то в жодного контролера не виникне питань, чому протокол підписано в день, коли половина членів тендерного комітету у відрядженні. Якщо ж, згідно із затвердженим замовником положенням про тендерний комітет, усі засідання відбуваються «наживо» з відповідним кворумом, то підпис особи, яка в день засідання була у відрядженні (у відпустці, на лікарняному, прогуляла робочий день), на протоколі стояти не може: це може бути трактовано як службове підроблення (стаття 366 Кримінального кодексу України).

Хвороба і відпустка — роботі не завада?

Положенням про тендерний комітет (уповноважену особу) замовника чи відповідними рішеннями голови тендерного комітету має бути визначено взаємозамінність працівників на випадок хвороби, відрядження, відпустки тощо

Виготовлені у приватному порядку ЕЦП не годяться для використання на роботі, адже працівник діє не від власного імені, а від імені свого роботодавця (частина 3 статті 237 ЦК України)

Нерідко трапляється так, що документи підписують і завантажують в електронну систему закупівель не лише «після шостої», на вихідних чи у свята, а й тоді, коли власник відповідного ЕЦП — у відрядженні, відпустці чи на лікарняному. Те саме часом трапляється і з «живими», власноручними, підписами: складаючи документи «заднім числом» за наявними шаблонами, можна легко помилитися, підсунувши проект на підпис особі, яка у відповідний день не працювала. Як це оцінять аудитори та правоохоронці?

Насамперед нагадуємо, що відповідно до статті 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» ЕЦП (з дотриманням певних умов) за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Більшість замовників у повсякденній роботі послуговується Порядком застосування електронного цифрового підпису органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підпри��мствами, установами та організаціями державної форми власності, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1452 (далі — Порядок № 1452). Порядок надання працівникам установи права застосування електронного цифрового підпису, ведення обліку, зберігання та знищення їхніх особистих ключів, а також надання акредитованому центру сертифікації ключів інформації, необхідної для формування, скасування, блокування або поновлення посилених сертифікатів відкритих ключів підписувачів установи, визначається наказом її керівника, якщо інше не встановлено законодавством (п. 10 Порядку № 1452). Відповідно до пунктів 18–19 Порядку № 1452 підписувач є відповідальним за зберігання особистих ключів, паролів та кодів доступу до них; передавати особисті ключі іншим особам заборонено. Відповідальність за несумлінне ставлення до ЕЦП може бути різною: від дисциплінарної у формі догани чи звільнення до цивільної майнової чи навіть кримінальної: віддаючи в чужі руки власний підпис, ніколи не знаєш, коли і які документи він засвідчить і до якої біди це може призвести.

Порядок надання працівникам установи права застосування електронного цифрового підпису, ведення обліку, зберігання та знищення їхніх особистих ключів, а також надання акредитованому центру сертифікації ключів інформації, необхідної для формування, скасування, блокування або поновлення посилених сертифікатів відкритих ключів підписувачів установи, визначається наказом її керівника, якщо інше не встановлено законодавством (п. 10 Порядку застосування електронного цифрового підпису органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1452).

Найпростіший випадок — засвідчення документів за допомогою ЕЦП, власник якого у відрядженні, оскільки особа хоча й перебуває в іншому населеному пункті, однак перебуває при виконанні трудових обов’язків. Тож засвідчення нею документів за допомогою ЕЦП питань не викликатиме. Однак власноручний підпис на паперових документах, датованих днем відрядження (як і прізвище в переліку присутніх на засіданні), стояти не може: людина не може розірватися надвоє, через це такий підпис вважатиметься підробленим.

Інша річ, якщо працівник, чий ЕЦП критично необхідний для проведення процедури закупівлі (наприклад, секретар тендерного комітету), перебуває у відпустці чи на лікарняному. І відпустка, і період тимчасової непрацездатності — визнані періоди без роботи: якщо є наказ про відпустку чи відкрито лікарняний, то ніхто і ніщо не може змусити людину працювати. Виняток із цього правила — відкликання з відпустки, що регулює стаття 12 Закону України «Про відпустки», яке можливе, як і надурочні роботи, лише через «стихійне лихо та інший форс-мажор». То що ж робити, якщо ключова персона хворіє чи відпочиває, а ЕЦП вкрай потрібен? Такі ситуації легше попередити, аніж законно вирішити. Тим більше, що аудиторам виявити підписантів, яких насправді на роботі не було, дуже легко: достатньо подивитися накази про відпустки та ��озрахункові відомості про виплати відпускних та лікарняних.

Тому, по-перше, положенням про тендерний комітет (уповноважену особу) замовника чи відповідними рішеннями голови тендерного комітету має бути визначено взаємозамінність працівників на випадок хвороби, відрядження, відпустки чи відсутності з інших причин: незамінних бути не повинно! По-друге, оскільки кожен член тендерного комітету має шанс приміряти на себе обов’язки секретаря (а дехто — й голови), усі вони повинні мати ЕЦП, навіть якщо в установі не впроваджено електронного документообігу. При цьому ЕЦП повинні бути робочі, виготовлені відповідно до пунктів 5, 11–12 Порядку № 1452. Виготовлені у приватному порядку ЕЦП не годяться для використання на роботі, адже працівник діє не від власного імені, а від імені свого роботодавця (частина 3 статті 237 ЦК України)! Тож документ, підписаний приватним ЕЦП працівника, не вважатиметься підписаним від імені замовника (юридичної особи) його посадовими (службовими) особами. А звідси й наслідки: порушення правил проведення публічних закупівель (документи ж не підписано!) та адміністративна відповідальність за ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, дисциплінарні провадження щодо працівників, які полінувалися взяти службову флешку, та сумнівна юридична сила рішень, прийнятих тендерним комітетом під час процедури закупівлі (і укладеного за її наслідками договору).

Якщо вже так сталося, що альтернатив нема і єдиний доступний ЕЦП належить хворому працівникові, то і тут є вихід. Факт використання робочого ЕЦП під час хвороби можна приховати, якщо усунути відомості про хворобу: оскільки перші 5 днів тимчасової непрацездатності роботодавець оплачує власним коштом, то з фінансового погляду (особливо тоді, коли в працівника значний трудовий стаж) йому переважно все одно — хворіє працівник з лікарняним чи формально значиться як «присутній». Якщо ж незамінний працівник не хворий, а перебуває у відпустці, то його з неї можуть відкликати. Або ж він може перервати відпустку «за власним бажанням». Вище ми вже вказали, що підстави для відкликання з відпустки вкрай серйозні, а тому, звісно, краще, щоб працівник самостійно «забажав» поділити відпустку. Зрозуміло, що ці хитрощі не є універсальними. І ми наполегливо радимо замовникам вживати запобіжних заходів, про які розказали вище.

Дехто спитає: а навіщо взагалі щось вигадувати? Ну то й що, що хворіє чи відпочиває, підпис накладено — от і добре. Та насправді — це не добре. Підпис, якого не могло бути, — це завжди проблема, яку складно пояснити. Насамперед перевіряльники подумають про крадіжку особистого ключа, службове підроблення і зловживання службовим становищем (зокрема, статті 363, 364 та 366 Кримінального кодексу України). Якщо ця версія не підтвердиться, то роботодавця звинуватять у грубому порушенні законодавства чи угоди про працю (залежно від обставин — стаття 41 КУпАП, статті 172, 173 Кримінального кодексу України).

Якщо в замовника лише одна уповноважена особа

Викладені вище правила роботи в неробочий час та використання ЕЦП мають виконувати, незалежно від того, скільки працівників замовника відповідають за проведення закупівель: цілий тендерний комітет чи одна уповноважена особа. Повторимо просте правило: жодних надурочних робіт і жодних незамінних працівників! Положення про уповноважену особу повинно містити вказівку на порядок виконання її обов’язків у разі тимчасової відсутності: або на постійній основі (тобто замісник за посадою), або окремо призначеним працівником на підставі окремого наказу. На цей випадок кожен з них повинен мати власний ЕЦП.

Детальніше з питанням організації роботи уповноваженої особи можна ознайомитись у журналі № 11 (74) за листопад 2017 року на стор. 8–15.

Нюанси для державних службовців

держслужбовці зобов’язані з’явитися на службу у будь-який час дня і ночі для виконання будь-яких завдань, які їхній керівник вважатиме невідкладними, у той час як простих працівників змусити до цього може лише стихійне лихо чи інший подібний форс-мажор

На державній службі робота в неробочий час має свої особливості. Відповідно до пункту 1 розділу V Типових правил внутрішнього службового розпорядку, затверджених наказом Нацагентства з питань державної служби від 03.03.2016 № 50, зареєстрованого в Мін’юсті 25.03.2016 за № 457/28587 (далі — Типові правила № 50), для виконання невідкладних завдань державний службовець може залучатись до роботи понад установлену тривалість робочого дня за наказом (розпорядженням) керівника державної служби, про який повідомляється виборний орган первинної профспілкової організації (за наявності), в тому числі у вихідні, святкові, неробочі дні, а також у нічний час з компенсацією за роботу відповідно до законодавства. Тривалість роботи понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час для кожного державного службовця, як і для працівників згідно з КЗпП, не повинна перевищувати 4 години протягом двох днів поспіль і 120 годин на рік. Окрім того, державні службовці можуть бути залучені до чергувань згідно з графіком. Відповідно до пункту 5 розділу V Типових правил № 50 у разі залучення державного службовця до роботи понад установлену тривалість робочого дня в державному органі запроваджується підсумований облік робочого часу для того, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала норми тривалості робочого часу. За роботу в зазначені (-ий) дні (час) державним службовцям надають грошову компенсацію в розмірі та порядку, визначених законодавством про працю, або протягом місяця надають відповідні дні відпочинку за заявами державних службовців.

Ключова відмінність між державними службовцями та звичайними працівниками полягає в тому, що держслужбовці зобов’язані з’явитися на службу у будь-який час дня і ночі для виконання будь-яких завдань, які їхній керівник вважатиме невідкладними, у той час як простих працівників змусити до цього, згідно із законом, може лише стихійне лихо чи інший подібний форс-мажор. Ті й інші за понаднормові отримають або компенсацію, або відгули.

Про те, за яких умов на роль члена тендерного комітету чи уповноваженої особи призначають державних службовців, також читайте у журналі № 11 (74) за листопад 2017 року на стор. 8–15.

Анастасія Матвійчук, кандидат юридичних наук, начальник відділу юридичних послуг ТОВ «ЕВЕНТУС-КОМ»

Під час цитування матеріалів Журналу "Радник в сфері державних закупівель" посилання на джерело обов'язкове.

Також, в 2019 році читайте такі статті цього автора:

1. «Чужа провина: Хто відповість за документи, оприлюднені несвоєчасно не з вини відповідальної особи?» — випуск журналу № 1 (88) за січень 2019 року, 10–11.

2. «Відміна процедури закупівлі після акцепту пропозиції: Заборонено чи дозволено?» — випуск журналу № 1 (88) за січень 2019 року, 24–33.

3. « Відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин зі стороною, яка порушує зобов'язання» — майбутні випуски журналу

4. « Закон України «Про електронні довірчі послуги»: нові правила застосування електронних підписів та печаток» — майбутні випуски журналу

#радник тендер prozorro торги навчання публічні_закупівлі

0 notes

radnuk-blog · 8 years ago

Text

Підсумки навчання 11-12 травня 2017 року на тему: «Закон України “Про публічні закупівлі” від теорії до практики. Особливості роботи з майданчиками та веб-порталом prozorro.gov.ua»

Вчити себе самого - благородна справа, але ще більш благородна - вчити інших; до речі, останнє куди легше. Марк ��вен (Семюел Ленгхорн Клеменс)

11-12 травня 2017 року редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» у місті Києві провела навчання на тему «Закон України “Про публічні закупівлі” від теорії до практики. Особливості роботи з майданчиками та веб-порталом prozorro.gov.ua». Саме сфера закупівель відповідає за ефективну медицину, чисті вулиці та яскраве світло ліхтарів. З 1 серпня електронна система закупівель на повну силу розправила плечі. На дану реформу покладають великі надії українці та світова спільнота, адже всім набридло спостерігати за імітацією реформ. Римський філософ та політичний діяч Луцій Анней Сенека сказав: «Вік живи — вік учись тому, як слід жити», тож ми вчимося щодня. Під даним гаслом проходить семінар для учасників стосовно участі, а головне — перемоги у закупівлях! На прикладі електронного майданчика «SmartTender.biz» лектор розкрил механізм проведення допорогових і понад порогових електронних закупівель. Майданчик «SmartTender.biz» один із перших отримав 4 рівні попередньої акредитації (наказ № 570 від 31 березня 2016). Майданчик «SmartTender.biz»:  Забезпечує відкритість і прозорість процедури без необхідності для користувачів бути присутніми на торгах;  Ви розширите і зможете розвивати свій бізнес не виходячи з офісу;  Завдяки безкоштовній розсилці Ви будете завжди в курсі торгів;  Найкращі умови роботи: зручний, зрозумілий і доступний інтерфейс;  Надає: чесну конкуренцію; вихід на замовників з інших регіонів; можливість брати участь в торгах з будь-якої точки світу, ��е змінюючи задля цього свого місцезнаходження. У ході навчання детально було розглянуто та проаналізовано:  зміни до Порядку визначення предмета закупівлі;  планування закупівель;  особливості проведення допорогових закупівель;  основні нововведення Закону України «Про публічні закупівлі»;  особливості участі та проведення процедур закупівель за Законом про публічні закупівлі (відкриті торги, відкриті торги з публікацією на англійській мові та переговорна процедура);  особливості підготовки документів та встановлення вимог за статтею 16 і 17 Закону;  зміна істотних умов договору;  порядок оскарження процедур закупівлі. Після виступів лекторів відбувалося обговорення всіх питань, які виникли у слухачів навчання. Найактуальніші з них розглянемо нижче.

1. Зміни до Порядку визначення предмета закупівлі Сімнадцятого січня 2017 року набрав чинності наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 19.12.2016 № 2092 «Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі». Пропонуємо проаналізувати зміни, що відбулися в Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 № 454 у зв’язку з тим, що набув чинності наказ Мінекономрозвитку України від 19.12.2016 № 2092 «Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі»:  Предмет закупівлі товарів і послуг замовник визначає згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі — Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.  Під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначають за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі — МНН). У разі якщо предмет закупівлі лікарських засобів містить два та більше лікарських засобів, то замовник у дужках зазначає МНН кожного лікарського засобу. Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за МНН, за формою випуску, за дозуванням, за обсягом та/або за місцем поставки лікарських засобів.  Під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначають за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 4 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до Єдиного закупівельного словника. Детальніше дане питання розглянуто у випуску журналу № 2 (65) за лютий 2017 року на стор. 8–11 та у листі МЕРТУ на стор. 38–39 (стаття з прикладами визначення предмета закупівлі та лист МЕРТУ надається у вкладенні надається у вкладенні).

2. Щодо визначення поняття «медичний виріб» та «лікарський засіб» Витяг з Постанови КМУ від 2 жовтня 2013 р. № 753 Про затвердження Технічного регламенту щодо медичних виробів «Медичний виріб — будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, що застосовуються як окремо, так і в поєднанні між собою (включаючи програмне забезпечення, передбачене виробником для застосування спеціально для діагностичних та/або терапевтичних цілей та необхідне для належного функціонування медичного виробу), призначені виробником для застосування з метою забезпечення діагностики, профілактики, моніторингу, лікування або полегшення перебігу хвороби пацієнта в разі захворювання, діагностики, моніторингу, лікування, полегшення стану пацієнта в разі травми чи інвалідності або їх компенсації, дослідження, заміни, видозмінювання або підтримування анатомії чи фізіологічного процесу, контролю процесу запліднення та основна передбачувана дія яких в організмі або на організм людини не досягається за допомогою фармакологічних, імунологічних або метаболічних засобів, але функціонуванню яких такі засоби можуть сприяти.» Витяг із Закону України від 04.04.1996 № 123/96-ВР Про лікарські засоби «Лікарський засіб — будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу.»

3. Додатково виділені кошти, перерозподілені, зекономлені та інші випадки непередбачуваних закупівель відповідно до Закону про публічні закупівлі Зазначено, що відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. Таким чином, закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється замовником з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону. Разом з тим, частиною першою статті 4 Закону, передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмету закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатку до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі. Таким чином, ураховуючи, що Законом встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг, здійснення закупівель замовником у разі: 1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити; 2) виділення додаткових коштів; 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель; 4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону; 5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі; 6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного пл��ну закупівель/додатку до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору. Разом з тим при здійсненні закупівель без проведення процедур закупівель, передбачених частиною першою статті 12 Закону, товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, замовник керується положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), без урахування здійснених закупівель за тим же предметом у поточному році, за якими укладені відповідні договори. При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Додатково інформація щодо даного питання надається у вкладенні (Лист інформативного характеру Мінекономрозвитку від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 детальніше Журнал № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 38 – 42).

4. Особливості складання річного плану і додатку до річного плану У річному плані закупівель замовник, наприклад, визначив орієнтовним початком для проведення процедури закупівлі січень. Відповідно до такого річного плану і було оголошено закупівлю, яку було відмінено через відхилення всіх пропозицій. Оскільки потреба в предметі закупівлі не відпала, процедуру закупівлі замовник оголосив повторно, проте вже в березні. А чи потрібно було замовникові за зазначених обставин вносити зміни до річного плану, а саме змінювати орієнтовний початок закупівлі із січня на березень? Наразі замовник має право як на початку року здійснити планування всіх закупівель та обсягів та відповідно скласти і затвердити річний план закупівель/додаток до річного плану закупівель, так і планувати закупівлі поступово — у міру потреби. Пунктом 8 форми річного плану закупівель/додатка до нього, затвердженої наказом МЕРТУ від 22.03.2016 № 490, передбачено зазначення орієнтовного початку проведення процедури закупівлі. З даного приводу є також інформативний лист МЕРТУ в якому зазначено, що частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмета закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатка до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі. Отже, прочитавши роз’яснення, можна дійти висновку, що зміни як у річний план, так і в додаток до річного плану можливо вносити, але до початку відповідної закупівлі. Також звертаємо увагу, що кожну закупівлю, згідно зі статтею 4 Закону, відображають у річному плані і що така закупівля повинна відповідати річному планові. Детально з листом МЕРТУ № 3302-06/29640-06 від 14.09.2016 ви можете ознайомитися в журналі № 10 (61) на стор. 38–41. Та з останньою статтею про планування Ви можете ознайомитися в Журналі № 4 (67) за квітень 2017 на стор. 34 -37. (Дані статті додатково надаються у вкладенні).

5. Не забуваємо додатково розміщувати річні плани закупівель! Законом України «Про публічні закупівлі» встановлено обов’язок розміщувати в системі Prozorro річні плани та додатки до річних планів про закупівлю. Разом з цим, відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI, ряд розпорядників інформації зобов’язані оприлюднювати і регулярно оновлювати річні плани закупівель на Єдиному веб-порталі відкритих даних, який знаходиться за адресою в мережі Інтернет data.gov.ua та на власних веб-сайтах. Перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, вимоги до формату і структури таких наборів даних, періодичність їх оновлення визначені Кабінетом Міністрів України в однойменному положенні, затвердженому Постановою від 21.10.2015 № 835. Відповідно до додатку даного Положення всі розпорядники публічної інформації зобов’язані оприлюднити у формі відкритих даних річні плани закупівель протягом 30 календарних днів з дня їх затвердження. Оприлюднення додатків до річних планів закупівель не передбачається. Необхідно зазначити, що не всі замовники публічних закупівель є розпорядниками публічної інформації. І, водночас, не всі розпорядники публічної інформації є замовниками. Оприлюднювати річні плани на своїх офіційних веб-сайтах і на Єдиному веб-порталі відкритих даних (http://data.gov.ua) зобов’язані: - суб’єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної республіки крим, інші суб’єкти що здійснюють управлінські функції відповідно до законодавства, рішення яких є обов’язковими для виконання. Дані суб’єкти оприлюднюють річний план повністю; - особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб’єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг (тобто бюджетні установи, крім суб’єктів владних повноважень). Дані суб’єкти повністю; - юридичні особи, яких - фінансують з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим (тобто одержувачі бюджетних коштів). За порушення правил оприлюднення річного плану закупівель на власному веб-сайті та/або порталі data.gov.uа наступає відповідальність за ст. 2123 Кодексу про адміністративні правопорушення. Відповідно до вказаної норми неоприлюднення інформації тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (425-850 грн.). Нагадаємо, що за порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства про закупівлі (тобто, на веб-порталі prozorro.gov.ua) відповідальність набагато суворіша: відповідно до ст. 16414 Кодексу про адміністративні правопорушення такі дії тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від семисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (11900-17000 грн.). Також звертаємо увагу, що Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 867 затверджено Порядок ведення Єдиного державного веб-порталу відкритих даних (далі — Порядок). Цей Порядок визначає основні поняття та механізм ведення Єдиного державного веб-порталу відкритих даних з метою забезпечення доступу до публічної інформації у формі відкритих даних та взаємодії з користувачами щодо відкритих даних. Також Порядок закріплює нормативно-правове врегулювання питань функціональних можливостей, обов’язки держателя та адміністратора порталу, процедуру реєстрації розпорядника інформації, розміщення прикладної програми тощо. Звертаємо вашу увагу, що пункт 11 Порядку зобов’язує розпорядників інформації розміщувати на власних веб-сайтах посилання на Єдиний державний веб-портал відкритих даних. Інформуємо, що громадський моніторинг щодо стану виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» здійснює партнер data.gov.ua — аналітичний центр texty.org.ua. Детальніше дане питання розглянуто у випуску журналу № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 11–13 (стаття надається у вкладенні).

6. Формальні помилки Відповідно до вимог частини 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі за текстом — Закон № 922) тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їхніх пропозицій згідно з вимогами статті 30 Закону № 922. При цьому формальними (несуттєвими) є помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме технічні помилки та описки. За замовником у розумінні норм Закону № 922 залишається право не відхиляти тендерні пропозиції учасників при виявленні формальних помилок незначного характеру, якщо тендерна документація містить описи та приклади таких помилок. Проте замовник повинен дотримуватись усіх принципів, визначених статтею 3 Закону № 922. Таким чином, прийняття рішення щодо встановлення у власній тендерній документації переліку описів та прикладів формальних (несуттєвих) помилок на відміну від відомостей документації, визначених частиною 2 статті 22 Закону № 922, є правом, а не обов’язком тендерного комітету замовника торгів. Тож таке рішення він приймає на власний розсуд. Детальніше з даною інформацією та ��рикладами формальних помилок Ви можете ознайомитися у випуску журналу № 1 (64) за січень 2017 року на стор. 22-23 (дана інформація додатково надається у вкладенні).

7. Як вберегти себе від недобросовісних постачальників? Серед механізмів, які замовник може застосувати, щоб захистити себе від недобросовісних постачальників виділяють наступні: • Внесення забезпечення тендерної пропозиції. • Відшкодування збитків. • Внесення забезпечення виконання договору п��о закупівлю. • Застосування штрафних санкцій. • Застосування господарсько-оперативних санкцій. Зупинимось на господарсько-оперативних санкціях та як їх можна імплементувати замовнику. Види оперативно-господарських санкцій, що їх сторони можуть застосовувати з відповідною фіксацією в договорі, передбачений ч. 1 ст. 236 ГК: - одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною із звільненням її від відповідальності за це відбувається в разі порушення зобов'язання другою стороною, а саме: - відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони; - відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт унаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо; - відмова управненої сторони зобов'язання від прийняття подальшого виконання зобов'язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов'язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію тощо); - встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: - зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг); - переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг); - переведення платника на оплату після перевірки їх якості тощо; - відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов'язання. На практиці, замовник має змогу встановити вимогу надати інформацію в довільній формі, що у взаємовідносинах між учасником та замовником оперативні санкції не застосовувались. Таким чином, якщо учасник процедури в минулому був недобросовісним контрагентом даного замовника він не зможе підтвердити вищезазначений факт. Детальнішу інформацію про оперативно-господарські санкції Ви можете прочитати у випуску журналу № 11 (62) за листопад 2016 року (додатково дана стаття надається у вкладенні).

8. Зберегти не можна викинути, або правила зберігання документів щодо закупівель Відповідно до абзацу 6 частини 3 статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) зберігання відповідних документів з питань державних закупівель, визначених цим Законом, покладено на тендерний комітет, уповноважену особу. Нагадаємо, що у зв’язку з втратою чинності Законом України «Про здійснення державних закупівель» 01.08.2016, Мінекономрозвитку втрачає повноваження на затвердження Типового положення про комітет з конкурсних торгів, на заміну якому приходить Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затверджене наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 (далі — Примірне положення № 557), яке має рекомендаційний характер. Проте, положення Закону містять норму згідно якої тендерний комітет/уповноважена особа здійснює свою діяльність на підставі положення, затвердженого внутрішнім розпорядчим документом замовника. Відповідно до пунктів 2.12 та 3.10 Примірного положення № 557 зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених Законом, покладається або на секретаря комітету (у разі створення тендерного комітету), або на уповноважену особу. Обчислення строків зберігання документів проводять з 01 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством (пункт 2.10 Наказу Міністерства юстиції України № 578/5 від 12.04.2012 «Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів»). Відповідно до абзацу 1 пункту 10 Типового положення про архівний підрозділ державного органу, органу місцевого самоврядування, державного і комунального підприємства, установи та організації, затвердженого наказом Мін’юсту від 10.02.2012 № 232/5, зареєстрованого в Мін’юсті 10.02.2012 за № 202/20515, документи з паперовими носіями інформації передають в упорядкованому стані зі структурних підрозділів організації до архіву через два роки після завершення їх ведення у діловодстві відповідно до вимог, установлених Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5. Інакше кажучи, документи щодо закупівель, проведених 2014 року, пролежать у комітеті щонайменше до завершення 2016 року, а тоді іще щонайменше рік — в архіві замовника. Чому щонайменше? Бо відповідно до примітки до пункту 219 Переліку № 578/5 документи підлягають зберіганню протягом трьох років лише за умови завершення перевірки державними податковими органами з питань дотримання податкового законодавства, а для органів виконавчої влади, державних фондів, бюджетних організацій, суб’єктів господарювання державного сектору економіки, підприємств і організацій, які отримували кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовували державне чи комунальне майно, — ревізії, проведеної органами державного фінансового контролю за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності. У разі виникнення спорів (суперечок), порушення кримінальних справ, відкриття судами провадження у справах справи зберігають до ухвалення остаточного рішення. А тому сумлінний замовник зберігатиме документ, доки не прийде ревізор. Детальнішу інформацію про зберігання документів Ви можете прочитати у випуску журналу № 9 (60) за вересень 2016 року на стор. 16-23. Та в Журналі № 6 (69) за червень 2017 на стор. 10 -16. (додатково дані статті надаються у вкладенні).

9. Нові санкції Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" Введено в дію Указом Президента України від 15 травня 2017 року № 133/2017 1. Увести в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" (додається). 2. Контроль за виконанням рішення Ради національної безпеки і оборони України, введеного в дію цим Указом, покласти на Секретаря Ради національної безпеки і оборони України. 3. Визнати такими, що втратили чинність: Указ Президента України від 16 вересня 2015 року № 549 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"; Указ Президента України від 18 вересня 2015 року № 550 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 17 вересня 2015 року "Про внесення змін до додатка 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"; Указ Президента України від 29 березня 2016 року № 121 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25 березня 2016 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) стосовно осіб, причетних до протиправних дій щодо Надії Савченко, Олега Сенцова та Олександра Кольченка"; Указ Президента України від 27 травня 2016 року № 224 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 травня 2016 року "Про деякі персональні спеціальні обмежувальні заходи (санкції)"; Указ Президента України від 17 жовтня 2016 року № 467 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 16 вересня 2016 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)". 4. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Слухачі також отримали доступ до розділу «Практичні матеріали» на сайті radnuk.com.ua. Даний розділ містить приклад тендерної документації (за Законом про публічні закупівлі), приклад антикорупційної програми, документи по кожній процедурі, включаючи протоколи з результатами поіменного голосування членів тендерного комітету, реєстри та інші документи. Слухачі отримали текст Закону України «Про публічні закупівлі» з коментарями редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» та інші нормативні документи, які стосуються публічних закупівель, зручні таблиці для легкого проведення процедури відкритих торгів та переговорної процедури відповідно до положень чинного законодавства. А також найбільш актив��і учасники навчання отримали корисні подарунки від редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель».

Кожен учасник навчання на свою електронну пошту отримав наступну інформацію в розрізі актуальних питань, які були озвучені на даному заході: 1-1. Стаття «Визначаємо предмет закупівлі в 2017 році по-новому» – випуск журналу № 2 (65) за лютий 2017 року, стор. 8–11 та лист МЕРТУ на стор. 38–39. 1-2. Стаття «ДК 021:2015 зазнав змін!» – випуск журналу № 4 (67) за квітень 2017 року, стор. 42–43. 2-1. Роз’яснення МЕРТУ про здійснення закупівель по тимчасовому кошторису та про планування – випуск журналу № 10 (61), стор. 38–41. 2-2. Стаття «Рекомендації щодо планування. Особливості планування закупівель замовниками» – випуск журналу № 4 (67) за квітень 2017 року, стор. 34–37. 3. Стаття «Оприлюднення річного плану закупівель на власному веб-сайті: право чи обов’язок?» – випуск журналу № 12 (63) за грудень 2016 року, стор. 11–13. 4. Стаття «Встановлення в тендерній документації описів та прикладів формальних помилок: обов’язок чи право замовника?» – випуск журналу № 1 (64) за січень 2017 року, стор. 22–23. 5. Стаття «Застосування оперативно-господарських санкцій при здійсненні публічних закупівель» – випуск журналу № 11 (61) за листопад 2016 року, стор. 26–29. 6.1. Стаття «Зберегти не можна викинути, або правила зберігання документів щодо закупівель» – випуск журналу № 9 (60) за вересень 2016 року, стор. 16–23. 6.2. Стаття « Документи в публічних закупівлях складаємо, підписуємо, зберігаємо» Журнал № 6 (69) за червень 2017 року на стор. 10 -16. 7. Стаття «Розглядаємо та оцінюємо пропозиції учасників за Законом про публічні закупівлі» – випуск журналу № 5 (68) за травень 2017 року, стор. 8-15. 8. Приклад протоколу розгляду тендерної пропозиції. 9. Приклад протокольного рішення уповноваженої особи. 10. Стаття «Створення тендерного комітету: базові знання» – випуск журналу № 5 (56) за травень 2016 року, стор. 40-47. 11. Стаття «Уповноважена особа замовника – це?» - випуск журналу № 4 (55) за квітень 2017 року, стор. 30-33. 12. Стаття «Чи потрібно проводити торги на відшкодування та оренду?» - випуск журналу № 8 (47) за серпень 2017 року, стор. 8-11; 13. Рішення суду щодо перебігу строку (13-1. –13-2.) . 14. Стаття «Строк дії договору про закупівлю та застосування положень статті 631 Цивільного кодексу України» — журнал № 6 (57) за червень 2016 року на стор . 16–18 . 15. Порівняння допорогових та надпорогових закупівель (презентація).

Дякуємо всім учасникам навчання за участь та плідну співпрацю!!!!!

Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» пропонує послуги з повного супроводу усіх процедур закупівель за новим Законом України «Про публічні закупівлі». Також кваліфіковані юристи журналу «Радник в сфері державних закупівель» допоможуть Вам підготувати пояснення на отриману скаргу; підготувати пакет документів на вимогу Антимонопольного комітету України; представляти Ваші інтереси в Антимонопольному комітеті України. За більш детальною інформацією з даного питання звертайтеся за номером телефону (044) 451-85-71. Також усі учасники навчання мають можливість передплатити щомісячне юридичне видання «Радник в сфері державних закупівель» на рік з 30% знижкою. При оформленні передплати у редакції Ви отримуватимете журнал поштовою бандероллю, за вказаною Вами адресою. Передплата на видання через редакцію триває безперервно й на будь-який термін. Деталі Ви можете знайти на нашому офіційному сайті, який знаходиться за адресою в мережі Інтернет radnuk.com.ua у рубриці «Передплата/Акції» або за номером телефону (044) 451-85-71.

Шановні колеги! Колектив редакції «Радник в сфері державних закупівель» щиро дякує Вам за співпрацю! До нових зустрічей!!

#радник тендер prozorro торги навчання

0 notes