#терещенко

[nk-salinger]

"Его коллекция произведений искусства легла в основу Киевского национального музея русского искусства (1922)"

Alexander Golovin - Portrait of Mikhail Tereshchenko, 1910-14.

Tereshchenko (1886-1956) was a major Ukrainian landowner, financier and factory-owner, patron of the arts. His is art collection made a base for Ukrainian national museum of Russian art. Among his friend were Russian poet Alexander Blok and Fyodor Chaliapin. After the February Revolution of 1917 he became Minister of Finance and then Foreign Minister of Russia. After the October Revolution he was arrested but managed to escape abroad. 

There is a novel about him written by notable Russian philosopher Alexander Piatigorsky “Vspomnish strannogo cheloveka” (Recall the strange man) in 1999.

[tereshchenkoroman]

Роман Терещенко: Захист прав споживачів в Одесі. Правове регулювання та судова практика

Захист прав споживачів є одним із ключових елементів правової системи, що забезпечує баланс між інтересами бізнесу та громадян. В Одесі, як і в усій Україні, правове регулювання захисту прав споживачів та судова практика відіграють важливу роль у забезпеченні справедливості та безпеки для всіх учасників ринку. У цій статті ми розглянемо основні аспекти правового регулювання захисту прав споживачів, актуальні питання судової практики та поділимося коментарями відомого юриста Романа Терещенка.

Законодавча база захисту прав споживачів

Основні закони та нормативні акти

Основним нормативним актом, що регулює питання захисту прав споживачів в Україні, є Закон України “Про захист прав споживачів”. Цей закон встановлює основні права споживачів, зобов’язання продавців та виробників, а також механізми захисту прав споживачів. Роман Терещенко Одеса зазначає: “Закон України ‘Про захист прав споживачів’ є ключовим документом, що визначає правові рамки для захисту інтересів споживачів. Він забезпечує базовий р��вень захисту і встановлює механізми для вирішення спорів між споживачами та підприємцями”.

Права споживачів

Закон визначає низку основних прав споживачів, серед яких: 1. Право на безпеку продукції. 2. Право на інформацію про продукцію. 3. Право на вибір продукції. 4. Право на захист прав споживачів у разі придбання продукції неналежної якості. 5. Право на відшкодування збитків, завданих недоброякісною продукцією.

Зобов’язання продавців та виробників

Продавці та виробники зобов’язані забезпечувати безпеку продукції, надавати достовірну інформацію про неї, а також гарантувати можливість повернення або обміну продукції неналежної якості. Важливим аспектом є відповідальність продавців за порушення прав споживачів, що може включати штрафи та інші санкції.

Судова практика у справах захисту прав споживачів

Типові спори

У судовій практиці Одеси часто зустрічаються спори, пов’язані з придбанням товарів неналежної якості, ненаданням або неналежним наданням послуг, а також обманом споживачів. Такі спори можуть виникати як між окремими споживачами та підприємцями, так і між групами споживачів та великими компаніями. Роман Терещенко Одеса коментує: “Типові спори, пов’язані із захистом прав споживачів, часто стосуються якості продукції та надання послуг. Важливо, щоб споживачі знали свої права і могли їх ефективно захищати у суді”.

Процес розгляду спорів

Розгляд спорів у сфері захисту прав споживачів здійснюється в рамках цивільного або господарського судочинства. Споживачі можуть подавати позови до суду за місцем свого проживання або за місцем знаходження відповідача. Важливим аспектом є доказова база, яка має включати документи, що підтверджують факт придбання товару або послуги, а також докази неналежної якості або порушення прав споживача. “Процес розгляду спорів у сфері захисту прав споживачів вимагає ретельної підготовки доказів і правильного оформлення документів. Це дозволяє забезпечити ефективний захист прав споживачів у суді”, — зазначає Роман Терещенко Одеса.

Прецеденти та важливі судові рішення

У судовій практиці Одеси є низка важливих прецедентів, що вплинули на розвиток правового регулювання захисту прав споживачів. Ці прецеденти включають рішення щодо компенсації збитків за неякісну продукцію, повернення грошей за ненадані послуги, а також штрафів за порушення прав споживачів. Роман Терещенко Одеса підкреслює: “Важливі судові прецеденти у сфері захисту прав споживачів створюють основу для подальшого розвитку законодавства і підвищення рівня захисту споживачів. Вони визначають практику застосування закону і допомагають уникнути подібних порушень у майбутньому”.

Виклики та можливості захисту прав споживачів

Виклики

��дним із основних викликів у сфері захисту прав споживачів є недостатня обізнаність громадян про свої права. Багато споживачів не знають, як правильно діяти у разі порушення їхніх прав, куди звертатися за допомогою і які документи необхідно підготувати. Іншим викликом є недостатня ефективність роботи деяких органів, що займаються захистом прав споживачів. Це може включати затримки у розгляді скарг, недостатній контроль за діяльністю підприємців та недоліки у правозастосуванні. “Недостатня обізнаність споживачів про свої права та проблеми у роботі органів, що займаються захистом прав споживачів, є серйозними викликами. Важливо підвищувати рівень правової грамотності населення і вдосконалювати механізми захисту прав споживачів”, — зазначає Роман Терещенко Одеса.

Можливості

Попри виклики, у сфері захисту прав споживачів є багато можливостей для покращення ситуації. Це включає проведення інформаційних кампаній, навчання споживачів основним правам та механізмам захисту, а також вдосконалення роботи органів, що займаються захистом прав споживачів. Також важливим є розвиток альтернативних методів вирішення спорів, таких як медіація та арбітраж. Це дозволяє швидко і ефективно вирішувати спори без необхідності звертатися до суду. Роман Терещенко Одеса коментує: “Розвиток альтернативних методів вирішення спорів та підвищення правової грамотності населення є важливими кроками для покращення захисту прав споживачів. Це дозволяє швидше вирішувати конфлікти і знижувати навантаження на судову систему”.

Роль громадських організацій у захисті прав споживачів

Громадські організації відіграють важливу роль у захисті прав споживачів. Вони надають юридичну допомогу, консультують споживачів щодо їх прав, організовують інформаційні кампанії та допомагають вирішувати спори. Співпраця з громадськими організаціями дозволяє ефективно захищати права споживачів і підвищувати рівень їх обізнаності. “Громадські організації є важливим елементом системи захисту прав споживачів. Їх діяльність допомагає підвищувати правову культуру і забезпечувати ефективний захист прав громадян”, — підкреслює Роман Терещенко Одеса.

Перспективи розвитку захисту прав споживачів

Законодавчі ініціативи

Для подальшого розвитку захисту прав споживачів необхідно вдосконалювати законодавчу базу. Це включає прийняття нових законів, спрямованих на посилення захисту прав споживачів, а також внесення змін до існуючих нормативних актів для усунення прогалин і недоліків. “Законодавчі ініціативи мають важливе значення для покращення захисту прав споживачів. Необхідно постійно вдосконалювати правову базу і адаптувати її до сучасних викликів і потреб суспільства”, — зазначає Роман Терещенко Одеса.

Розвиток інфраструктури захисту прав споживачів

Розвиток інфраструктури захисту прав споживачів включає створення нових органів та інституцій, що займаються захистом прав споживачів, а також вдосконалення роботи існуючих органів. Це дозволяє підвищити ефективність захисту прав споживачів і забезпечити їх права на справедливість і безпеку.

Співпраця з міжнародними організаціями

Співпраця з міжнародними організаціями та обмін досвідом з іншими країнами є важливим аспектом розвитку захисту прав споживачів. Це дозволяє впроваджувати передові практики та стандарти, а також підвищувати рівень захисту прав споживачів в Україні. “Міжнародне співробітництво є важливим інструментом для покращення захисту прав споживачів. Це дозволяє впроваджувати кращі практики і стандарти, що сприяє підвищенню рівня захисту прав споживачів”, — зазначає Роман Терещенко Одеса.

Висновок

Захист прав споживачів в Одесі та в Україні загалом є важливою складовою правової системи. Незважаючи на виклики, такі як недостатня обізнаність споживачів і проблеми у роботі органів захисту, є багато можливостей для покращення ситуації. Вдосконалення законодавчої бази, розвиток альтернативних методів вирішення спорів, підвищенн�� правової грамотності населення та співпраця з міжнародними організаціями є ключовими напрямками для подальшого розвитку захисту прав споживачів. Як зазначає Роман Терещенко Одеса: “Захист прав споживачів є основою справедливої і прозорої ринкової економіки. Важливо постійно вдосконалювати правову систему і забезпечувати ефективний захист прав споживачів для створення сприятливого середовища для всіх учасників ринку”.

[books-things]

23 февраля - 145 лет со дня рождения  Казимира Севериновича Малевича (1879-1935),  российского и советского художника-авангардиста , педагога, теоретика искусства, философа. Основоположника супрематизма — одного из наиболее ранних проявлений абстрактного искусства новейшего времени.

Родился в Киеве. Его родители по происхождению были поляками. Отец его, Северин, работал в качестве управляющего в Киеве на заводе известного в ту пору сахарозаводчика Терещенко. А вот согласно другим данным отцом Казимира Малевича был белорусский фольклорист и этнограф Северин Антонович Малевич. Впрочем, если личность отца художника и вызывает вопросы, то доподлинно известно, что мать Казимира – Людвига Александровна – была обычной домохозяйкой.

В семье родилось четырнадцать душ детей, но до зрелого возраста дожили лишь девятеро, и Казимир был старшим среди этой шумной ватаги.

Рисовать он начал с легкой руки своей матери, в пятнадцатилетнем возрасте, после того, как она подарила сыну набор с красками. Когда Малевичу исполнилось семнадцать, он некоторое время занимался в Киевской художественной школ�� Н.И. Мурашко.

Малевичи решили всей семьей перебраться в город Курск в 1896 году. С чем было связано это решение о переезде – неизвестно, но известно то, что Казимир там какое-то время трудился в должности какого-то мелкого чиновника, изнывая от рутинной тоски.

Так продолжаться долго не могло, поэтому он все-таки бросил карьеру клерка ради живописи.

Малевич у своих работ в Музее художественной культуры 1924. Петроград

Его первые картины были написаны под влиянием французских импрессионистов и сами, конечно же, были созданы тоже в стиле импрессионизма. Спустя какое-то время, он со страстью увлекся футуризмом. Был чуть ли не самым активным участником всех футуристических выставок, и даже работал над костюмами и декорациями, одним словом, оформлял футуристическую оперу под названием «Победа над Солнцем» в 1913-ом году. Этот спектакль, прошедший в Петербурге, стал одним из самых важных этапов в развитии всего русского авангарда.

Именно геометризация форм и максимальное упрощение в оформлении и натолкнули Казимира Малевича на мысль о создании нового направления – супрематизма.

Художник совершил революцию, сделал шаг, на который до него никто не мог решиться никто в мире. Он полностью отказался от изобразительности, даже от изобразительности раздробленной, которая до этого существовала в футуризме и кубизме.

��вои первые сорок девять полотен художник продемонстрировал миру на выставке, прошедшей в Петрограде в 1915 году – «0,10». Под своими работами художник разместил табличку: «Супрематизм живописи». Среди этих полотен был и знаменитый на весь мир «Черный квадрат», написанный в 1914-ом году (?), который вызвал яростнейшие нападки со стороны критики. Впрочем, эти нападки не стихают и по сей день.

“Супрематическая композиция” (синий прямоугольник поверх красного луча)  1916 года.

Уже в следующем году Казимир Малевич издал брошюру под названием «От кубизма к супрематизму. Новый живописный реализм», в которой доходчиво обосновывал свое новшество.

Супрематизм в итоге оказал настолько огромное влияние не только на живопись, но и на архитектурное искусство Запада и России, что принес своему создателю воистину мировую славу.

Как и все художники нестандартного, «левого» направления, Казимир Малевич во время революции вел очень активную деятельность.

Художник занимался декорациями для первого спектакля Владимира Маяковского «Мистерия – буфф» в 1918-ом, он заведовал Художественным отделом при Московском совете. Когда перебрался в Петроград, то заведовал и преподавал в Свободных художественных мастерских.

В 1919-ом году, осенью, Казимир отправился в город Витебск, для того, чтобы преподавать в Народной художественной школе, которую организовал Марк Шагал, и которая вскоре преобразовалась в Художественно-практический институт. Он покинул Витебск лишь в 1922-ом году, чтобы вернуться в Петроград и работать на фарфоровом заводе, изобретать все новые и новые формы росписей, занимался изучением возможностей применения супрематизма в архитектуре.

“Скачет красная конница”. 1928—1932

В 1932-ом Малевич добился должности руководителя Экспериментальной лаборатории при Русском музее, где разработал теорию о «прибавочном элементе в живописи», которую выдвигал ранее.

В том же 1932-ом году Малевич внезапно вновь обратился к традиционному реализму. Возможно, это было связано с веяниями нового времени, но, так или иначе, а закончить этот новый период своего творчества Казимир Малевич так и не смог. В 1933 году он тяжело заболел, а два года спустя, в 1935 – скончался.

“Чёрный супрематический квадрат”. 1915

“Спотрсмены”, 1931

«Точильщик (Принцип мелькания)», 1912 г. 

[goshminherz]

БУЛАТ ОКУДЖАВА

ПРОЩАНИЕ С ОСЕНЬЮ

Осенний холодок.

Пирог с грибами.

Калитки шорох и простывший чай.

И снова побелевшими губами

короткое, как вздох:

«Прощай, прощай».

«Прощай, прощай…»

Да я и так прощаю

всё, что простить возможно,

обещаю

и то простить, чего нельзя простить.

Великодушным мне нельзя не быть.

Прощаю всех, что не были убиты

тогда, перед лицом грехов своих.

«Прощай, прощай…»

Прощаю все обиды,

обеды

у обидчиков моих.

«Прощай…»

Прощаю, чтоб не вышло боком

Сосуд добра до дна не исчерпать.

Я чувствую себя последним богом,

единственным, умеющим прощать.

«Прощай, прощай…»

Старания упрямы

(пусть мне лишь не простится одному),

но горести моей прекрасной мамы

прощаю я неведомо кому.

«Прощай, прощай…».

Прощаю, не смущаю

угрозами,

надёжно их таю.

С улыбкою, размашисто прощаю,

как пироги,

прощенья раздаю.

Прощаю побелевшими губами,

покуда не повторится опять

осенний горький чай

пирог с грибами

и поздний час —

прощаться и прощать.

1964 г.

Художник Валентин Терещенко

[calendhistory]

Листок советского отрывного календаря 70-летней давности 16 мая 1955-го года — Календарь Политиздата

ДА ЗДРАВСТВУЕТ МИР МЕЖДУ НАРОДАМИ! По плакату художника Н. Терещенко 35 лет тому назад, в мае 1920 г., была основана Коммунистическая партия Индонезии. Больше отрывных календарей смотрите у нас на сайте - calendhistory.ru

https://calendhistory.ru/16-maja-1955-go-goda-kalendar-politizdata/

[lukazone]

ГУО «Детский сад № 19 г. Кричева», заместитель заведующего по основной деятельности. Член Кричевского районного отделения Белорусской партии «Белая Русь» Член районной организации РОО «Белая Русь». Дата рождения: 30.03.1973 https://luka.zone/person/0ac2cc99-7305-4865-bd74-8379a85dc373

[genealogyrus]

«Роспуст»: как наказывали русские за самовольный развод ⁉ Владимир Даль в своем толковом словаре определяет «роспуст» как обычный развод. Однако на Руси бытовали и «роспусты» самовольные. Они были обусловлены многими причинами. Но какие бы мотивы ни толкали супругов на это шаг, отвечать за свои действия им приходилось чаще всего кошельком. ✅ Основания для развода Развод супругов не одобрялся церковью. Именно своевольные разводы, как утверждает Александр Терещенко, автор книги «Быт русского народа», и стали причиной того, что бракосочетание, в первые века христианства проводившееся дома или в церкви без особых свидетелей, начало совершаться исключительно в церкви при собрании народа. Впрочем, в средневековой Руси развод не вызывал общественного порицания. По крайней мере, его следов не сохранилось в письменных и фольклорных источниках того времени. Терещенко связывает данный факт с тем, что тогда христианство еще не укрепилось и в сознании людей продолжали преобладать языческие стереотипы восприятия брака. Однако позже развод стал считаться позором. Тем не менее церковь, прерогативой которой являлись не только официальные браки, но и разводы, давала супругам возможность расстаться. Как пишет в издании «Церковный брак в православной России ХVI-ХVIII веков» Михаил Кричевцев, Святейший Синод мог разрешить развод по причине болезни мужа или жены. Кроме того к основаниям для расторжения брака причислялись: неспособность к брачному сожитию, бесплодие жены, блуд, безвестное отсутствие одного из супругов или взятие в плен, принятие одним из супругов монашества, хозяйственная непорядочность (например, кража), невозможность содержания мужем жены, наличие разногласий между мужем и родственниками жены и прочее. ✅ Причины самовольных «роспустов» Несмотря на столь внушительный перечень обстоятельств, которые могли послужить поводом для развода, далеко не всегда церковь разрешала супругам расторгнуть брак. Так, Надежда Нижник в издании «Правовое регулирование семейно-брачных отношений в русской истории» упоминает князя Василия III, который развелся со своей женой Соломонией Сабуровой в 1525 году из-за ее бесплодия. Интересно, что Василий обратился за разрешением на развод к восточному патриарху, но тот ему отказал. Митрополитом же развод был одобрен. Поэтому некоторые историки считают, что на самом деле бесплодие не являлось веским основанием для расторжения брака. Не все просто было и с болезнями. Митрополит Даниил упрекал своих современников в том, что те считали достаточным основанием для развода умопомешательство. Вообще указанный митрополит требовал узаконить лишь один повод для развода: «… не подобает мужу от жены разлучатися, разве блудные вины». Кстати, «блудные» мужья (в данном случае речь идет о пропавших без вести) тоже нередко становились серьезным препятствием в дальнейшей личной жизни их жен. Так, после пропажи супруга без вести, если верить Наталье Пушкаревой, автору издания «Женщины Древней Руси», женщина имела право заключить новый брак лишь по истечении 3 лет («лета три звращения ждати мужже»). ✅ Наказание рублем Именно поэтому «роспуст» (самовольный развод) был не такой уж редкостью на Руси. Об этом свидетельствуют не только различные запретительные акты, дошедшие до наших дней, но и упомянутые в них наказания за «роспуст». Если развод происходил по инициативе мужчины и без законных оснований, то он должен был уплатить «епископу 12 гривен». Примечательно, что в случаях, когда жена уходила от мужа к другому, за это нес ответственность ее новый супруг. По словам Я.Н. Щапова, автора издания «Брак и семья в Древней Руси», мужчина, супругой которого становилась женщина, должен был уплатить митрополиту «продажу», то есть штраф. При самовольном уходе мужа, кроме штрафа в пользу церкви, взималась также компенсация за «сором» (моральный ущерб). Размер пени зависел от статуса и материального состояния семьи. Е.Е. Голубинский в издании «История русской церкви» приводит цитату из Устава князя Ярослава: «Аще же пустит боярин жену великих бояр, за сором еи 3 гривны, а митрополиту 5 гривен золота; менших бояр гривна золота, а митрополиту гривна золота, нарочитых рублей 2 рубля, а митрополиту 2 рубля, простои чада 12 гривен, а митрополиту 12 гривен, а князь казнит». Для сравнения корову в середине XII века можно было купить за 1-1,5 гривны. https://cyrillitsa.ru ПРОШЛОЕ - РЯДОМ! 🌳📚🔎 🌳📚🔎 🌳📚🔎 🌳📚🔎 🌳📚🔎 🌳📚🔎 🌳📚🔎 🌳📚🔎 📜🔍 Услуги составления родословной, генеалогического древа. 📖 ЗАКАЗ РОДОСЛОВНОЙ в нашей группе ВК: http://vk.com/app5619682_-66437473 ✉ Наша почта: arhrodoslov@yandex.ru

[uacrisis]

Юлія Канзеба: немає вже миру

👉 Юлія Канзеба – уродженка Попасної на Луганщині. Вона не тільки висвітлює події війни, а й активно займається волонтерством, регулярно організовуючи та закриваючи численні збори на підтримку наших захисників.

💬 «У Попасну я приїздила приблизно за 2 тижні до повномасштабного російського вторгнення. Тоді навіть і подумати не могла, що за кілька місяців моє рідне місто росіяни перетворять на суцільну руїну та окупують», – ділиться спогадами Юлія.

Читайте Юліну історію у матеріалі Марини Терещенко, журналістки з Луганщини

[tereshchenkoroman]

Терещенко Роман Вікторович: Правове регулювання захисту прав споживачів в Україні. Актуальні питання та судова практика

Захист прав споживачів є важливою складовою правової системи України, яка забезпечує безпеку та справедливість у відносинах між споживачами та виробниками (продавцями) товарів і послуг. В умовах ринкової економіки захист прав споживачів стає ще більш актуальним, оскільки сприяє формуванню конкурентного середовища та підвищенню якості товарів і послуг. У цій статті ми розглянемо основні аспекти правового регулювання захисту прав споживачів в Україні, актуальні питання та судову практику. Включимо також коментарі відомого юриста Терещенка Романа Вікторовича.

Основи правового регулювання захисту прав споживачів в Україні

Захист прав споживачів в Україні регулюється низкою нормативних актів, серед яких головну роль відіграє Закон України “Про захист прав споживачів”. Цей закон встановлює основні принципи захисту прав споживачів, права та обов’язки споживачів і продавців (виробників), а також механізми захисту прав споживачів. Терещенко Роман Вікторович зазначає: “Закон України ‘Про захист прав споживачів’ є основним нормативним актом, що регулює відносини між споживачами та продавцями (виробниками) товарів і послуг. Він забезпечує правову основу для захисту прав споживачів та створює механізми для їх реалізації.”

Основні положення Закону України “Про захист прав споживачів”:

Права споживачів: Закон встановлює основні права споживачів, серед яких право на якість товарів і послуг, право на безпеку, право на інформацію, право на вибір та право на відшкодування збитків.

Обов’язки продавців (виробників): Закон зобов’язує продавців (виробників) забезпечувати належну якість товарів і послуг, надавати споживачам повну та достовірну інформацію, а також відшкодовувати збитки у разі порушення прав споживачів.

Механізми захисту прав споживачів: Закон передбачає різні механізми захисту прав споживачів, включаючи звернення до суду, органів державної влади та громадських організацій.

Актуальні питання захисту прав споживачів в Україні

Якість товарів і послуг

Одним з основних питань захисту прав споживачів є забезпечення належної якості товарів і послуг. В Україні споживачі часто стикаються з проблемами низької якості товарів та неналежного надання послуг. Терещенко Роман Вікторович коментує: “Забезпечення належної якості товарів і послуг є ключовим аспектом захисту прав споживачів. Продавці (виробники) повинні дотримуватися встановлених стандартів якості та надавати споживачам товари і послуги, які відповідають їх очікуванням і потребам.”

Шляхи вирішення проблеми якості:

Встановлення стандартів: Розробка та впровадження національних стандартів якості товарів і послуг, що відповідають міжнародним вимогам.

Посилення контролю: Підвищення ефективності контролю за дотриманням стандартів якості з боку державних органів.

Інформаційна підтримка: Забезпечення споживачів повною та достовірною інформацією про якість товарів і послуг.

Безпека товарів і послуг

Безпека товарів і послуг є ще одним важливим питанням захисту прав споживачів. Небезпечні товари та послуги можуть призвести до серйозних шкод для здоров’я і життя споживачів. Терещенко Роман Вікторович підкреслює: “Безпека товарів і послуг має бути пріоритетом для продавців (виробників). Споживачі повинні бути впевнені, що придбані ними товари і послуги не становлять загрози для їх здоров’я та життя.”

Шляхи забезпечення безпеки:

Сертифікація продукції: Впровадження обов’язкової сертифікації продукції на відповідність вимогам безпеки.

Контроль за ринком: Посилення контролю за ринком небезпечних товарів та послуг з боку державних органів.

Інформування споживачів: Забезпечення споживачів інформацією про небезпечні товари та послуги і механізми їх відкликання з ринку.

Право на інформацію

Право споживачів на інформацію включає отримання повної та достовірної інформації про товари та послуги, їх склад, властивості, умови використання та інші важливі характеристики. Терещенко Роман Вікторович коментує: “Право на інформацію є одним з основних прав споживачів. Продавці (виробники) повинні надавати споживачам повну та достовірну інформацію про товари і послуги, щоб вони могли приймати обґрунтовані рішення при покупці.”

Шляхи забезпечення права на інформацію:

Регулювання реклами: Впровадження жорстких вимог до реклами товарів і послуг для забезпечення її правдивості та достовірності.

Маркування продукції: Встановлення обов’язкових вимог до маркування продукції, що містить всю необхідну інформацію для споживачів.

Просвітницька робота: Проведення інформаційних кампаній для підвищення обізнаності споживачів про їх права та способи їх захисту.

Захист прав споживачів у цифровому середовищі

З розвитком цифрових технологій виникають нові виклики для захисту прав споживачів, пов’язані з онлайн-торгівлею, цифровими послугами та персональними даними. Терещенко Роман Вікторович зазначає: “Цифрове середовище створює нові можливості для споживачів, але також і нові ризики. Необхідно забезпечити захист прав споживачів у цифровому середовищі та адаптувати законодавство до нових викликів.”

Шляхи захисту прав у цифровому середовищі:

Регулювання онлайн-торгівлі: Впровадження правил для захисту прав споживачів при здійсненні онлайн-покупок, включаючи правила повернення товарів і відшкодування.

Захист персональних даних: Встановлення вимог до захисту персональних даних споживачів та забезпечення їх конфіденційності.

Цифрова грамотність: Підвищення цифрової грамотності споживачів для безпечного використання цифрових послуг.

Судова практика захисту прав споживачів в Україні

Аналіз судових справ

Судова практика відіграє важливу роль у захисті прав споживачів, оскільки судові рішення встановлюють прецеденти та визначають тлумачення законодавства. В Україні щорічно розглядається велика кількість справ, пов’язаних із захистом прав споживачів. Терещенко Роман Вікторович коментує: “Судова практика є важливим джерелом для розуміння і тлумачення законодавства про захист прав споживачів. Судові рішення допомагають встановити правові норми та забезпечити їх дотримання.”

Основні тенденції судової практики:

Захист прав на якість і безпеку: Велика кількість справ пов’язана з порушенням прав споживачів на якість і безпеку товарів та послуг.

Відшкодування збитків: Судова практика свідчить про значну кількість справ, в яких споживачі вимагають відшкодування матеріальних і моральних збитків.

Порушення прав у цифровому середовищі: Зростає кількість справ, пов’язаних з порушенням прав споживачів у цифровому середовищі, включаючи шахрайство та зловживання персональними даними.

Приклади судових рішень

Справа про неякісний товар

У справі про неякісний товар споживач звернувся до суду з вимогою повернення грошей за товар, який не відповідав заявленим характеристикам. Суд задовольнив позов споживача і зобов’язав продавця повернути кошти. Терещенко Роман Вікторович коментує: “Це рішення підтверджує важливість захисту прав споживачів на якість товарів. Продавці повинні нести відповідальність за якість своїх товарів і надавати споживачам можливість повернення коштів у разі невідповідності.”

Справа про відшкодування моральної шкоди

У справі про відшкодування моральної шкоди споживач звернувся до суду з вимогою компенсації за моральні страждання, спричинені неякісними медичними послугами. Суд задовольнив позов частково і зобов’язав медичний заклад виплатити компенсацію. Терещенко Роман Вікторович коментує: “Відшкодування моральної шкоди є важливим аспектом захисту прав споживачів. Це рішення демонструє, що споживачі мають право на компенсацію не лише матеріальних, але й моральних збитків.”

Справа про порушення прав у цифровому середовищі

У справі про порушення прав у цифровому середовищі споживач звернувся до суду з вимогою захисту своїх персональних даних, які були незаконно використані онлайн-продавцем. Суд визнав порушення прав споживача і зобов’язав продавця виплатити компенсацію та видалити персональні дані. Терещенко Роман Вікторович зазначає: “Це рішення є важливим прецедентом у захисті прав споживачів у цифровому середовищі. Захист персональних даних стає все більш актуальним питанням, і суди повинні забезпечувати дотримання прав споживачів у цій сфері.”

Перспективи розвитку правового регулювання захисту прав споживачів

Гармонізація з європейським законодавством

Важливим напрямком розвитку правового регулювання захисту прав споживачів є гармонізація законодавства з європейськими стандартами. Це сприяє підвищенню рівня захисту прав споживачів та інтеграції України до європейського правового простору. Терещенко Роман Вікторович підкреслює: “Гармонізація законодавства з європейськими стандартами є важливим кроком для підвищення рівня захисту прав споживачів. Це сприяє створенню сприятливого бізнес-клімату та підвищенню довіри споживачів.”

Основні напрямки гармонізації:

Стандарти якості і безпеки: Впровадження європейських стандартів якості і безпеки товарів та послуг.

Захист персональних даних: Гармонізація законодавства про захист персональних даних з європейськими нормами.

Розвиток ринку послуг: Впровадження європейських стандартів надання послуг та захисту прав споживачів у сфері послуг.

Цифровізація правового регулювання

Цифровізація правового регулювання захисту прав споживачів відкриває нові можливості для підвищення ефективності та прозорості правозастосування. Впровадження новітніх технологій дозволяє автоматизувати процеси контролю та забезпечити більш ефективний захист прав споживачів. Терещенко Роман Вікторович коментує: “Цифровізація правового регулювання є перспективним напрямком для розвитку захисту прав споживачів. Вона дозволяє підвищити ефективність правозастосування та забезпечити прозорість процесів.”

Напрямки цифровізації:

Електронні реєстри: Створення електронних реєстрів для контролю за якістю товарів та послуг і реєстрації звернень споживачів.

Цифрові платформи: Розвиток цифрових платформ для надання консультацій та підтримки споживачів у захисті їх прав.

Онлайн-скарги: Впровадження систем онлайн-скарг для забезпечення швидкого і зручного доступу споживачів до механізмів захисту.

Підвищення правової культури споживачів

Підвищення правової культури споживачів є важливим аспектом захисту їх прав. Інформаційні кампанії та освітні програми допомагають споживачам краще розуміти свої права та способи їх захисту. Терещенко Роман Вікторович зазначає: “Підвищення правової культури споживачів сприяє більш ефективному захисту їх прав. Важливо інформувати споживачів про їх права та навчати їх, як захищати свої інтереси.”

Шляхи підвищення правової культури:

Інформаційні кампанії: Проведення інформаційних кампаній для підвищення обізнаності споживачів про їх права та механізми захисту.

Освітні програми: Впровадження освітніх програм у школах та університетах для навчання основам захисту прав споживачів.

Громадські організації: Підтримка діяльності громадських організацій, що займаються захистом прав споживачів та просвітою.

Висновок

Захист прав споживачів в Україні є важливим аспектом правової системи, який потребує постійного вдосконалення та розвитку. Недостатня правова визначеність, корупція та проблеми з якістю товарів і послуг залишаються основними викликами. Водночас, гармонізація з європейським законодавством, цифровізація та підвищення правової культури споживачів відкривають нові перспективи для розвитку цієї сфери. Терещенко Роман Вікторович підсумовує: “Захист прав споживачів є ключовим елементом правової системи України. Важливо активно працювати над вдосконаленням законодавства, підвищенням ефективності правозастосування та інформуванням споживачів про їх права. Це дозволить забезпечити справедливість і безпеку у відносинах між споживачами та продавцями (виробниками) товарів і послуг.”

[ao3feed--ukr]

Нетерпима абсурдність життя

Читати на АО3 https://archiveofourown.org/works/60739189

Автор/ка khiznachevstvo

Фанхати: оригінальна робота

Відносини: Костянтин Кушнірук/Леопольд Ковальчук, Ліза Демчук/Андрій Терещенко

Опис:

Історія про двох юнаків, які опинилися на межі абсурдного світу. Костянтин - цинічний студент-медик, який не вірить у сенс життя, та Леопольд - чутливий філолог, що не витримав тиску суспільства. Їхні шляхи перетинаються у найменш очікуваних обставинах - після невдалої спроби самогубства Лео.

Кількість слів: 1,251, Частини: 1/?

Рейтинг: Teen And Up Audiences

Попередження: No Archive Warnings Apply

Категорії: M/M, Multi

Персонажі: Костянтин Кушнірук, Леопольд Ковальчук, Ліза Демчук, Андрій Терещенко

Додаткові теги: гумор, куріння, студенти, Психологія, Філософія, Самоушкодження, повільне горіння, Реальне Життя, Депресія

Читати на АО3 https://archiveofourown.org/works/60739189

[svyatosogodni]

🎊 10 вересня — Яке сьогодні свято? ⠀ ❤️‍🩹 930-й день повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну ⠀ 🍰 День смаколиків 💄💋 Міжнародний день макіяжу 🎗Всесвітній день запобігання самогубствам 💐День різнокольорових букетів ⠀ 👼 З днем янгола варто привітати Василя, Веніаміна, Георгія, Демида, Єгора, Івана, Іларіона, Лаврентія, Леонтія, Лук'яна, Нестора, Миколу, Саву, Серафима, Сергія, Степана, Теодора, Федора, Яна, Ганну, Сюзанну ⠀ 🇺🇦 Це день в історії: ⠀ 1856 — закінчення Кримської війни, поразка Російської імперії 1941 — у в'язницях Києва радянськими спецслужбами без вироку суду розстріляно всіх в'язнів 1993 — Кабмін ухвалив постанову «Про вшанування пам'яті жертв Голодомору в Україні у 1932—1933 роках» ⠀ 💙💛 Відомі українці, які народилися сьогодні: Іван Терещенко, Дмитро Донцов, Олександр Палладін, Олександр Довженко, Микола Канішевський ⠀ ✌️ Ось такі, новини, малята, але це ще не всі свята, бо більше шукайте тут → https://sogodnisvyato.com.ua/10-veresnya-svyato/

Також долучайтесь до нас у месенджерах: https://t.me/sogodnisvyato https://invite.viber.com/?g2=AQA9K6a4nX9DWUzSYycvCwZm1EPyPRkoYBY6XhCe9cuobejEHyCwupbUgbSBZC3q

[lukazone]

Директор ГУО «Вишовская средняя школа Белыничского района». БП «Белая Русь», РОО «Белая Русь», ОО «БСЖ», Белорусский профсоюз работников образования и науки. Дата рождения: 11.05.1987 https://luka.zone/person/35633238-e683-4a6d-bc0a-548fad527a77

[vprki]

Чавдар Попов: Оригиналният, необичаен празник на Пламена Димитрова-Рачева

Пламена Димитрова-Рачева ознаменува своята 70-годишнина с изява, която от всяка гледна точка е твърде оригинална и до голяма степен необичайна - в средновековната Пиргова  кула (XVв.), част от Регионалния исторически музей в Кюстендил, написа за „въпреки.com” изкуствоведът проф. Чавдар Попов.

Историческата сграда е реставрирана и адаптирана за малки експозиции и изкуствоведката и художничка подреди изложбата “Преминаване“, която представлява своеобразен „колаж“ от собствени творби, от нейни портрети, рисувани от известн�� художници (Георги Божилов-Слона, Димитър Киров, Милко Божков, Кирил Божков, проф. Пламен Вълчев, Снежина Попгенчева, Георги Лечев, Явор Цанев, акад. Николай Терещенко – Русия, Кармело Гондзалес – Куба, Лора Маринова, Мария Чакърова, Хироши Арада – Япония, Алекси Начев, Красимир Тодоров с малка пластика в техника Z Art и други, както и снимки от известните фотографи Росен Донев и Гаро Кешишян), от критически и есеистични текстове и от фрагменти от различни по-обширни материали. /Припомняме, че през лятото в пространството на кулата за първи път бе експонирана изложба на талантливия кюстендилки художник Станислав Божанков –б.р./

Подобна синтетична и „полифонична“ структура, впрочем, съответства в пълна степен на личността  на Пламена Димитрова-Рачева – изкуствовед-изследовател, художествен критик, куратор, уредник, лектор, преподавател, художник и фотограф, пътешественик и архивист, администратор, с една дума културтрегер в най-високия и пълноценен смисъл на тази дума. Трудно е да преценим в коя именно област нейните заслуги и нейните приноси са най-осезаеми. В случая обаче не бихме могли да говорим за разнопосочност на интересите и заниманията или за еклектична, механична смесица от дейности в полето на културата и изкуството.

Работата е там, че всички тези страни и аспекти от целокупното ѝ творческо дело, чийто обем през годините вече е твърде осезаем, са не само тясно взаимосвързани, но и се предполагат взаимно. Ето защо, за да разберем по-добре художническите ѝ опуси, следва да имаме пред вид всичко останало, което тя е сътворила и продължава да прави…

Изявите на авторката в областта на пластическото творчество по условие, по презумпция, така да се каже, са обагрени от определен задълбочен „културологичен“ багаж по силата на обстоятелството, че основната област на нейните професионални изяви все пак е изкуствознанието. Тя е позната сред колегите, а и сред по-широки кръгове на обществото, предимно като изследовател на българското изобразително изкуство. Тези занимания дават отражение на нейните рисунки, инсталационни форми, фотографии. Като правило творбите съдържат дълбок асоциативен подтекст.

Без да бъдат символични в строгия смисъл на думата, образите, които авторката изгражда, носят в себе си нещо енигматично, недоизказано, едва загатнато. Светът на сънищата, на неопределените емоции, на противоречивите душевни състояния се просмукват във формите и пространствата на произведенията. Те съдържат и определена доза „мистичност“, която оставя на зрителя значително емоционално и духовно пространство за досътворяване и за „разчитане“ на посланието. Това послание не се налага, не се натрапва, а е внушено и подсказано по един фин, и „тих“, деликатен начин.   

Пламена Димитрова-Рачева

Във време, когато тясната специализация и профилирането на професионалните занимания и дейности сякаш взема връх и се очертава като водеща тенденция, Пламена Димитрова-Рачева категорично ни демонстрира възможностите на автор, който е запазил, колкото и банално за прозвучи това днес, своите автентични интереси и своята неизменна любов към необятния свят на изкуството в неговата пълнота и органика.

Текст: проф. Чавдар Попов

Припомняме, че Пламена Димитрова-Рачева бе директор на ГХГ „Борис Георгиев“ във Варна от 2015 година до началото на 2022. През 2018 година галерията бе партньор на фондация „Въпреки“ в реализацията на мащабния ни проект „Учители и ученици в изобразителното изкуство“ с представянето на изложби на поколенията възпитаници на професорите Емил Попов, Андрей Даниел (1952 -2020), Вихрони Попнеделев и Николай Майсторов. По-специално във варненската галерия бе експонирана изложбата на почти 100 ученици на Андрей Даниел, които изпратиха творбите си от България и различни краища на света. Същата година не само галерията отбеляза и 130 години от рождението на патрона си забележителния художник Борис Георгиев. Тук е била и ��дна от неговите първи изложби във Варна.

Тогава Пламена Димитрова-Рачева сподели и като авторитетен негов изследовател за „въпреки.com”: „Борис Георгиев е нещо много специално за Варна, защото това е един художник, който надскача мисията си на художник. Той има много голяма роля в интелектуалния и политически елит на ХХ век. Отделно от това има своя принос в историята на българското изкуство. Той е художник – космополит, който се цени изключително много в Италия, в Индия, където е пребивавал 5 години по покана на Рабиндранат Тагор. Може много да се говори за това, а той ни е оставил една портретна галерия, за която ние можем да си дадем ясна представа кои са били неговите духовни братя, както той ги е наричал. Неговите духовни приятели са Алберт Айнщайн, с когото е в кореспонденция, след като рисува негови портрети и портрети на семейството му, Рабиндранат Тагор, кардинал Мери дел Вал, чийто портрет е в библиотеката във Ватикана от 1937 година. За него Борис Георгиев получава най-голямото отличие за изкуство Ордена на Италианската корона, връчено му във Ватикана за неговите постижения в изкуството. Може много да се говори за Борис Георгиев, особено тук във Варна, освен изложбите, които е правил като история. Тук е и неговият дом, в който се родил и тази година ще бъде поставена паметна плоча“.

Припомняме още, че докато работеше като главен експерт в Държавна агенция „Архиви“ (от юли 2010 г. до зимата на 2015 г.)  тя успя заедно с колегите си да възстанови и покаже на публиката творчеството на забележителната българска художничка, ценена в Европа Бистра Винарова (1890 -1977), съпруга на изключителния, публицист, дипломат и общественик Симеон Радев (1879 -1967).

Изложбата „Преминаване“ в Пирговата кула  дава възможност да станем свидетели на творческото развитие и личните преживявания на Пламена Димитрова-Рачева. Всяка картина представя момент от живота на автора – чувство, мисъл, надежда или мечта. Когато се докосваме до тях, ние виждаме не само произведение на изкуството, но и обект, с който може да изградим емоционална връзка.

Пламена Димитрова-Рачева

След откриването на изложбата Пламена Димитрова-Рачева изнесе лекцията „Морето в мигове на вдъхновение за Владимир Димитров – Майстора и за Николай Лилиев“ в ГХГ „Владимир Димитров- Майстора“ в Кюстендил.

Така на 20 септември имахме приятната възможност да усетим творчеството ѝ на художник и изследовател и заедно с това да я видим през погледа на другите автори, включени в изложбата чрез образа ѝ, който ги е вдъхновил да я рисуват… ≈

„въпреки.com”

Снимки: Стефан Марков

[genealogyrus]

Смирное платье: почему траурная одежда русских должна была быть грязной и драной. Считается, что траур по усопшему близкие носят в течение 40 дней. Однако раньше вдовы не снимали черные одежды 3 года. К тому же, были и те, кто соблюдал траур всю жизнь. А некоторые обязаны были облачаться в черное до конца дней в связи с радостными событиями. Яркие и темные одежды Если верить Н.И. Костомарову, автору труда «Очерк домашней жизни и нравов великорусского народа в XVI и XVII столетиях», по крайней мере, в упомянутую эпоху были в моде яркие одежды. Согласно понятиям того времени, цветастые предметы гардероба внушали уважение. Особой популярностью пользовались материи красного цвета. Красные одежды были так распространены, что иностранцы, посещавшие Россию, писали о том, что городские жители носят исключительно платья этого цвета. Впрочем, встречались и зеленые, и лазоревые, и желтые, и лимонные наряды. Носить же темные цвета в повседневной жизни было не принято. Од��жды, пошитые из тканей темных оттенков, назывались смирными или смиренными. Владимир Даль, автор «Толкового словаря живого великорусского языка», утверждал, что смирное платье являлось синонимом платья траурного. Однако это абсолютно не означает, что смирное платье было исключительно черного цвета. Одежда, предназначенная для печальных случаев, могла быть и черного, и темно-серого, и темно-коричневого, и темно-синего и даже вишневого, гвоздичного и багрового цветов. Смерть члена семьи Если верить Марине Логуновой, автору издания «Печальные ритуалы императорской России», аккуратность смирного платья считалась неуважением к усопшему. Тот, кто оплакивал близкого человека, не должен был проявлять заботу о своем внешнем виде. Именно поэтому смирное платье черного, синего или другого темного цвета было «худое и изодранное». Мало того, траурные одежды чаще всего в скорбный период вообще не стирали. И это несмотря на то, что, как пишет А.М. Дубровский в учебном пособии «Российская средневековая цивилизация», траур по покойному члену семьи традиционно носили в течение 40 дней. Впрочем, период траура был обусловлен степенью родства или близости с умершим. Так, Раиса Кирсанова в своей книге «Сценический костюм и театральная публика в России XIX века» пишет о том, что по родителям траур не снимали в течение 2 лет. Вдовы обязаны были носить смирное платье 3 года. В первый год носили исключительно черные шерсть и креп. На второй год разрешался шелк и черные кружева. В последний год не запрещалось на праздник надеть серебряную сетку. Между тем никто не похвалил бы молодую вдову, которая поспешила бы снять траур даже по истечении 3 лет. А пожилые женщины, потерявшие мужей и строго соблюдавшие правила приличия, вообще носили темное до конца своих дней. Чудесное исцеление Однако бывали случаи, когда смирное платье следовало не снимать до самой смерти и по радостному поводу. Например, Николай Карамзин, написавший известный труд «История Государства Российского», утверждал, что жители России (исключая представителей знати) долгое время не доверяли лекарствам. Простые люди лечились вином, которое смешивали с порохом, луком или чесноком, и баней. Больные обращались за помощью и в церковь. Карамзин писал: «Кто, быв отчаянно болен и соборован маслом, выздоравливал, тот носил уже до смерти черную рясу, подобную монашеской». О черных одеждах, которые должны были носить исцеленные до гробовой доски, упоминал в своей книге «Быт русского народа» и Александр Терещенко. Причем, если такой человек находился в браке, его жена имела право выйти замуж за другого. Такие правила были связаны с демонстрацией смирения прежде страдавшего от недуга человека, символом подчинения его Божьей воле. Недаром митрополит Владимир на страницах издания «Слова в дни памяти особо чтимых святых» приводит изречение святого Иннокентия, который говорил: «…кто не хочет носить смиренного платья, тот, значит, горд, а гордым не дается и не дастся благодать». Иннокентий был убежден в том, что воспитанники, собирающиеся стать священниками, и даже те, кто учится в академиях, обязаны соблюдать смирение не только в покрое одежды, но и в ее цвете. https://cyrillitsa.ru ПРОШЛОЕ - РЯДОМ! 🌳📚🔎 🌳📚🔎 🌳📚🔎 🌳📚🔎 🌳📚🔎 🌳📚🔎 🌳📚🔎 🌳📚🔎 📜🔍 Услуги составления родословной, генеалогического древа. 📖 ЗАКАЗ РОДОСЛОВНОЙ в нашей группе ВК: http://vk.com/app5619682_-66437473 ✉ Наша почта: arhrodoslov@yandex.ru

[uacrisis]

💬 «Найжахливіше – це бачити те, чого навіть не міг собі уявити. Це кадри знищеного та випаленого рідного міста, зняті дроном з висоти. Міста, яке було для мене всім. Схід – це моє серденько, моє життя, місце сили, мій дім», – Юлія Канзеба, волонтерка з Луганщини.

🔺 Волонтерка говорить, що коли дивиться на фото зруйнованої окупантами Попасної, то спливають порівняння “до” та “після”, щемлять у душі фрагменти спогадів. Коли Росія вдерлася в Україну в 2014 році, Юлії було 15 років.

👉 Читайте Юліну історію у матеріалі Марини Терещенко, журналістки з Луганщини

[tereshchenkoroman]

Роман Терещенко: Имущественные права супругов. Правовые аспекты раздела совместного имущества при разводе

Раздел совместного имущества при разводе — один из наиболее сложных и конфликтных аспектов семейного права. В Украине этот процесс регулируется рядом законодательных актов, которые определяют права и обязанности супругов, а также механизмы защиты их имущественных интересов. В данной статье мы рассмотрим правовые аспекты раздела совместного имущества при разводе в Украине, а также поделимся комментариями известного юриста Романа Терещенко.

Законодательная база

Основные законы и нормативные акты Основным нормативным актом, регулирующим вопросы имущественных отношений между супругами в Украине, является Семейный кодекс Украины. Этот документ определяет, что включается в состав совместного имущества супругов, а также порядок его раздела в случае расторжения брака. Роман Терещенко семья отмечает: “Семейный кодекс Украины предоставляет четкие правила и процедуры для раздела совместного имущества супругов, что позволяет обеспечить справедливость и законность этого процесса.” Совместное и личное имущество Согласно Семейному кодексу, совместным имуществом супругов считается все имущество, приобретенное ими за время брака, независимо от того, на чье имя оно зарегистрировано или кем из супругов были внесены денежные средства. К совместному имуществу относятся: - Недвижимость (квартиры, дома, земельные участки). - Движимое имущество (автомобили, бытовая техника, мебель). - Денежные средства, включая вклады в банках. - Ценные бумаги и другие финансовые активы. Личное имущество супругов включает имущество, приобретенное до брака, полученное в дар или в порядке наследования, а также вещи индивидуального пользования (одежда, обувь и т.д.).

Порядок раздела совместного имущества

Добровольное соглашение Наиболее предпочтительным и менее конфликтным способом раздела совместного имущества является заключение добровольного соглашения между супругами. Такое соглашение может быть заключено как до брака (в виде брачного договора), так и во время брака или в процессе развода. “Добровольное соглашение о разделе имущества позволяет супругам самостоятельно определить судьбу своего имущества, избегая длительных судебных разбирательств и конфликтов. Это наиболее цивилизованный и рациональный способ решения имущественных вопросов,” — подчеркивает Роман Терещенко семья. Судебный порядок Если супруги не могут прийти к соглашению о разделе совместного имущества, то этот вопрос решается в судебном порядке. При этом суд руководствуется принципом равенства долей супругов, то есть, как правило, имущество делится поровну. Однако, суд может отступить от принципа равенства, если один из супругов докажет, что его вклад в приобретение имущества был значительно больше, или если имеются другие веские причины для отступления от равенства долей. Роман Терещенко семья отмечает: “Судебный порядок раздела имущества является крайней мерой, к которой следует прибегать только в случае невозможности добровольного соглашения. Судебные разбирательства могут быть длительными и затратными, поэтому всегда лучше попытаться найти компромиссное решение.”

Особые случаи и сложности

Кредиты и долги Одной из сложных задач при разделе имущества является распределение долговых обязательств супругов. В соответствии с законодательством Украины, совместными долгами считаются те обязательства, которые были взяты на нужды семьи. При разделе имущества суд также распределяет обязательства по выплате кредитов и долгов между супругами. “Раздел долговых обязательств — важный аспект, который не следует игнорировать. Важно учитывать, что распределение долгов должно быть справедливым и учитывать реальные возможности супругов по их погашению,” — подчеркивает Роман Терещенко семья. Бизнес и доли в компаниях Если в состав совместного имущества входят доли в уставном капитале компаний или бизнес-активы, процесс их раздела может быть особенно сложным. В таких случаях может потребоваться независимая оценка стоимости бизнеса и определение справедливой доли каждого из супругов. Роман Терещенко семья отмечает: “Раздел бизнес-активов требует особого подхода и профессиональной оценки. Важно, чтобы раздел был проведен корректно, с учетом интересов обеих сторон и особенностей бизнеса.” Имущественные права детей При разделе совместного имущества следует также учитывать имущественные права детей. Согласно Семейному кодексу Украины, дети имеют право на получение содержания от родителей, а также на имущество, которое было приобретено в их интересах (например, детская комната, игрушки и т.д.). “Имущественные права детей не должны быть ущемлены при разделе имущества родителей. Важно, чтобы дети продолжали получать необходимое содержание и поддержку,” — подчеркивает Роман Терещенко семья.

Практические советы и рекомендации

Подготовка к разделу имущества Перед началом процесса раздела имущества рекомендуется провести инвентаризацию всех совместных активов и обязательств. Это поможет избежать споров и ускорить процесс раздела. Также полезно обратиться к юристу, который поможет правильно оформить все необходимые документы и защитить ваши права. “Тщательная подготовка к разделу имущества и консультация с юристом помогут избежать многих проблем и конфликтов. Важно подходить к этому процессу с полной ответственностью и вниманием,” — советует Роман Терещенко семья. Защита своих прав Если вы столкнулись с несправедливым разделом имущества или ущемлением ваших прав, важно знать, что у вас есть возможность защитить свои интересы в суде. Юридическая помощь и поддержка профессионалов помогут вам добиться справедливого решения. “Не бойтесь защищать свои права и обращаться за юридической помощью. Ваши интересы должны быть учтены и защищены в соответствии с законом,” — подчеркивает Роман Терещенко семья.

Заключение

Раздел совместного имущества при разводе — сложный и многогранный процесс, который требует тщательной подготовки и внимательного подхода. Знание правовых аспектов и возможность воспользоваться квалифицированной юридической помощью помогут вам защитить свои интересы и добиться справедливого решения. Как отмечает Роман Терещенко семья: “Раздел имущества — это не только юридический, но и эмоциональный процесс. Важно подходить к нему с пониманием, уважением к правам всех участников и готовностью найти компромисс. Только так можно добиться справедливого и удовлетворительного результата для обеих сторон.”