i-can-t-draw

[i-can-t-draw]

#640

що таке,

в квартирі запахло вінками?


як зручно грати в “любов”

забувши що пів життя зіпсували

як зручно говорити 
до мене того 
котрий пів життя назад
помер

які ви кумедні

я людина
не ваша дитина

дитиною був би

будь ви батьками

я вас Любив би
як би Любили

дитиною хотів би
дуже хотів
та чи міг я?

ви знаєте краще за мене.

у мене своя сімʼя

і вам тут не місце

навклоло мене Любов

без бруду й гниття


навколо мене Любов

бо вона в усьому

навколо мене Любов
і нема вам тут місця

я щасливий 
як ніколи
тому геть 

я давав вам можливість
щоразу 
щоразу 
щоразу

бог же любить трійцю
чи в к��го вірять звірі?

ви помрете 
наодинці
зі своєю сімʼєю

як і я помру
наодинці

зі своєю

вам тут не місце
вам тут не місце
вам тут не місце

[i-can-t-draw]

#639

я можу жити

а можу просто перестать

я можу вбити

а можу нічого зробить

зазвичай я останнє обираю

і що

так я живу

і жити буду далі

я щось роблю

робитиму

і що

нема різниці

створю я щось

чи ні

я просто тут

і ви зі мною

я просто тут

спостерігаю

за собою

[i-can-t-draw]

#638

мимо сука

мимо

слепое ты животное

глаза в говне

и сердцем полый

мимо сука

иисусу молишься?

молись

чертям!

попадешь и улыбнешься

не знаешь

я не заканчиваюсь в точке

я блядь вся країна

и я зжуем тебя

так больно

так долго

чтоб ты молил

молил

чертей

мы будем жрать

извне и изнутри

спасения нет

убей себя

и там достанем

молись чертям

ты в на��ем доме

а значить жизнь твоя - моя

и все я будут

медленно жевать.

молись чертям

бо поважати треба

господарів країни.

[i-can-t-draw]

#637

світ це пекло

що раєм створити можемо

світ це рай

який у пекло перетворити легко

все в твоїй голові

мозок прекрасний

люблю його

[i-can-t-draw]

#636

мені здається я зрозумів

що до тебе народжується

чому слова у літери не можуть

і горло мовчить коли так багато всього.

як буря всього що в середині кружляє

не виходить

а здіймає

все в середині бурхливо

я пишу тобі і наче

я сам на себе злюся

бо не писати

не читати

я чомусь

так сильно хочу

наш діалог німий

і це прекрасно

відчуття тебе все ще є на моїй шкірі

твої руки на спині

я купаюсь

я радію

і я хочу вилучати

і не можу

тому і злюсь

це прекрасно і не дуже

як голодний кіт у банці

що дихає повільно

і пише щось тобі

відчуття якісь такі

я хочу обійняти

я хочу з тобою мовчати

бо слова не наше зараз

такі мої думки

і відчуття прекрасні

солодкий голод

і мовчання

нєлєпі фрази

відповіді

посилання

я все це роблю

бо не знаю як

не знаю що

можу зробити

роблю ось щось

і наче добре

що ти все

ще їх читаєш)

[i-can-t-draw]

#635

у тебе є сили

стільки

скільки

даю

[i-can-t-draw]

#634

бо я зрозумів.

що зараз що дитина

роздратована на все

на те що волосся в обличчя

і шкіра вся наче зайва

що відчуваю тяжіння

а ще звуки бісять

все це так

дратує

дратує

дратує

дратує

і здається я розібрався

через що це все бляха

все так

на поверхні

ось же воно

я не зміг тебе побачити вчора

і сьогодні наврядчи зможу

і при всій адекватності

розумінні

піклуванні

розумію

але всередині дитина

хниче і бʼється в грудях

щоб її почули

на неї звернули

увагу

я хочу обійняти поліну

хочу тертися волоссям

хочу в очі дивитись

не здорова фігня це напевно

і дорослий я їй кажу

що любий, коханий мій

узбагойся

нє історічь да ти ж так

все добре

знаю

розумію

ти такий прекрасний

що умієш це все

не страждай, будь ласка

це мить і нічого страшного

як би гірко не було казати

якось буде

буде колись

і забудеш ти про сьогодні

зараз твоя шкіра

жадібно ковтає повітря

задихаючись шукає

не шукай

не виснажуй себе

скоро зустрінемось

скоро почуєш

спокій її пульсу

теплоту її погляду

багатомовність обійм

заспокойся

все ж чудово

ти тут

і вона не так далеко

заспокойся

це прекрасно

чекати)

[i-can-t-draw]

#633

наче були вже знайомі

але в той же час зовсім ні

наші животи.

перекрикають думки

заважають словам

як говорити

як передати

що відчуваю в собі

наче немає зору і слуху

лише відчуття і тепло

у затишній темряві

закритих очей

приємних спалахах шкіри

і спокійного ніжного дихання

наших с тобой животів.

[i-can-t-draw]

#632

как щупальца из тепла ушей

лезут к тебе

прикасаюсь аккуратно

венозными корнями пускаюсь в лицо и глаза

теперь тебе тоже тепло

хоть даже не в курсе

[i-can-t-draw]

#631

мы с тобой как два моральных урода

каждый со своим мусором в душе 

два взаимно отвратительно прекрасных существа  как кулек что рветься  с черной слизью внутри держим вдвоем

наивные дурни

не держать  не стараться

пусть вся эта слизь нас с тобой измажет зальет глаза и дыхание

мы мажем друг друга всем что есть что есть это мы

надо будет сожрать мы накормим друг друга  собой 

мы два моральных урода два взаимно ужасных два взаимно прекрасных

это мы по другому никак

наша любовь ужасна прекрасна наша

[i-can-t-draw]

#630

твой силуэт улыбка и голос кадрами выжжены в закрытых глазах

концы пальцев ревут голодом  черной смолой задыхаясь молят меня еще прикоснуться 

мозг успокаивает памятью приятно, странно  и глупо

так вязко, сладко  и стыдно

внутри как желе  с шерстью и музыкой  пытаюсь собрать все назад все в себе

изнутри вроде н��щупал  ребра и внутренности  значит все на месте 

все чего касаюсь  вроде бы я а мозг дает флешбеки как гладил тебя

вылетаю, и все снова желе без текстуры без вкуса вытекает смеясь надо мной

опять и опять как сон что уходит  давит внутри

сложно, приятно  так необычно

мне так стыдно и страшно

так не хочется трезветь все мчится так вязко  торможу все мгновения словно атомы пытаюсь сдержать

наивно и глупо но так сладко хуйней этой страдать

я купаюсь в этом  дышать забываю так приятно так приятно

четвертый день запоминаю царапаю внутри как в пещере делюзия,  мечта

понимаю что все не зеркально блядская трезвость

прости мне мой голод мечты, и нытье

я понимаю что мне там не место не он я совсем

с наслаждением облизываю стекло между нами вдавливаюсь всем телом почувствовать твое дыхание животом

вижу глупость картины как это выглядит и может напрячь

так глупо ну вот так вот у меня обожаю себя за что могу вот это все

пожалуйста не кринжуй или кринжуй

это я вот такой

немного ворую воздух мешаю немного

хочу всю впитать всунуть в себя

дарю свои внутренности кровью пою  хоть оно и не надо

потому что мне так нравиться

чекаю не плохо ли все не делаю ли хуже

не всегда хорошо  не всегда щосекунды но всегда оттуда смотрю параллельно

мне страшно и приятно внушаю что все хорошо бо другого не нужно 

не нужно ничего если тебе не окей

не страшно найду  вместе найдем все остальное

что уже нашли что есть навсегда 

этого совсем не мало даже наоборот

господи как прекрасно что ты не сон

я так наслаждаюсь нашим чистым всем нашим честным всем несравнимо прекрасно 

спасибо тебе спасибо тебе спасибо тебе

[i-can-t-draw]

#629

запрошую вас, на косплей. цікавоі сьодзе вистави,  прожити обом.

вільну, спокійну  і милу.  де два герої, де немає нічого,  що не потрібно. 

де все чого хочемо разом можливо, будь що, я серйозно,  гріх різати жеж. 

соромлюсь.

як поряд так близько все одразу ховається, 

як дитина що вірш вивчала роками,  що впевненно літери вночі  всі згадає

поряд з тобою мовчу,  як дурак. не дію, боюся, дивлюся, і мрію, дивлюся, і злюсь.

і начебто страх цей він наче не мій що в горлі слова мені душить і рухи мої  за спиною ломає

але це виправдання і не хочу їм місця

будь ласка не бійся нічого,  нічого поганого стати не може.

напевно собі зараз це я кажу

капець як кумедно дорослі ж ми діти але так прекрасно бути ось тут

де соромлюсь сказати і поцілувати теж ссу

як школяр що підійти до красуні у класі не може

до біса аналогії.  яка ж це дурня. 

все ж ось як просто:

якби помер, сьогодні чи завтра я б дуже шкодував дуже і дуже

що не прожив з тобою мрію що в душі так ціню

чого спочатку це косплеєм назвав? так зневажливо,  фу то залишки сорому

не хочу так а хочу на повну

як мріяв від тебе ховав

може це літо а може хз

кого це їбе якщо зараз я тут

давай створимо наш сценарій наш світ що вже є у сердці моєму  і твоєму напевно

відтепер в обох проживати, а не поодинці як досі було

як зручно  як завгодно

так сильно хочу його це життя що капець

я живу  я хочу,  так хочу 

іринко

вперше я кажу я читаю все це

напевно ще жодного разу нікому ні разу не читав що створив бо боюсь. 

боявся, але не тепер. 

дякую дякую дякую дякую

ох як дивно прикольно і страшно

все це от все але хулі ховать)

я люблю тебе як тоді так і зараз я люблю тебе у думках і не тільки я люблю тебе як же це приємно казати

[i-can-t-draw]

#628

когда некого жрать я ем свои внутренности убивая себя стараюсь насытиться чтобы дарить чтобы сеять

[i-can-t-draw]

#627

я шёл за флэтом уже купался в слюне из бананового хлеба

но ты твой чёрный перец как темной тряпкой  вытер все что было  до

фильтр большой сейчас его горечь слаще

с отпечатком  в памяти  тебя

[i-can-t-draw]

#626

не доречно писати скучив і придумати що навалити хз просто питання… всеодно що в прірву кинути ось така меланхолія як на порозі  чогось с тремтінням у ребрах пишу

[i-can-t-draw]

#625

сожму волосы в кулак в стол вдавлю сквозь зубы в ухо  убью

руки к полу гвоздями

ноги порознь как струны

крюками под глаза цепями через спину клитор закреплю

вытащу язык перевяжу

сохни дрянь

теки животное

дыши

смотрю

ушел курить

я не вернусь

[i-can-t-draw]

#624

сжать волосы в кулаке к столу придавить нежно в ухо прошипеть убью