itlew

[itlew]

Фундатори комп'ютерних та інформаційних технологій – наукова еліта України. До виходу в світ 8-го тому науково-популярного видання "Видатні конструктори України"

У наші дні науковці України відзначають славетну дату – 100-річчя Національної академії наук. 100 років тому в Україні за ініціативою видатних українських учених та за Указом гетьмана Павла Скоропадського було засновано нову самоврядну установу. До її складу входило 15 інститутів, 14 постійних комісій, 6 музеїв, 2 кабінети, 2 лабораторії, Ботанічний та Акліматизаційний сади, Астрономічна обсерваторія, Біологічна станція, друкарні та архів. Таким чином, 45 установ склали Українську академію наук. Упродовж своєї історії академія змогла стати всесвітньо відомим та повноважним науковим осередком у багатьох галузях теоретичних досліджень та їх практичного втілення в життя людства.

У створенні і подальшому розвитку академії Київський політехнічний інститут та його вчені відіграли значну роль. Підґрунтям для створення академії була робота, яка розпочалась ще в Науковому товаристві імені Шевченка (м. Львів) за участю Михайла Грушевського, Володимира Антоновича, Івана Пулюя, Івана Горбачевського. Серед них був і запрошений першим директором КПІ Віктором Львовичем Кирпичовим перший бібліотекар КПІ Микола Біляшівський – український археолог, етнограф, мистецтвознавець, громадський діяч. Він був дійсним членом УАН та одним із її засновників. У перший рік діяльності академія складалася з трьох наукових відділів, очолював її Володимир Іванович Вернадський, а серед перших академіків були професори КПІ Павло Тутковський (геолог, географ), Микола Кащенко (біолог) і механік Степан Тимошенко, який активно працював над організацією УАН. За його участю вперше у світовій практиці до числа академічних наук були введені технічні науки.

Приємно відзначити, що багато років президентом Академії наук України є Борис Євгенович Патон, який і сьогодні підтримує тісні зв'язки зі своєю альма-матер – Київським політехнічним інститутом. Саме при ньому Україна ввійшла до числа світових лідерів з розвитку наукової галузі комп'ютерних та інформаційних технологій.

8-й том книги "Видатні конструктори України" присвячен��й фундаторам цієї наукової галузі, завдяки якій став можливим прорив людства у світ нових технологій, які докорінним чином змінили його життя.

Серед них, наприклад, Сергій Олексійович Лебедєв – творець першого в Європі континентального комп'ютера. Його доповідь на конференції в німецькому місті Дармштадті (1956 р.) про успіхи радянських учених у створенні електронних обчислювальних машин упевнено вивела їх до визнання на світовому рівні. Радянські ЕОМ не поступалися американським і були найбільш швидкісними в Європі. Подальші розробки машин на основі київських ЕОМ забезпечили досягнення паритету між США та СРСР у період ядерного протистояння.

Іменами видатних вітчизняних фундаторів галузі комп'ютерних та інформаційних технологій Національна академія наук України назвала свої щорічні премії, якими відзначаються вчені, які опублікували найкращі наукові праці, здійснили винаходи і відкриття, що мають важливе значення для розвитку науки і економіки України. Лауреатами премії імені С.О. Лебедєва відзначено 78 учених.