kodein-toto

[kodein-toto]

Проходить 10 років, 20 а я так і не знайду чоловіка, і буду жити сама, просто через те що не маю на це бажання

[kodein-toto]

Давно не писала

Я просто відсунула в бік всі проблеми, якісь питання на які на маю відповідей, бо я тоді просто не можу існувати, в мене є ряд задач які треба виконувати тут і зараз, немає часу на роздумування над внутрішними штуками

Але одна ситуація змусила мене пробудитись

Людина вирішила мене надурити на гроші

Я спостерігаю за собою, що великі суми витрачаю в нікуди, як то цим хочу показати що я маю багато грошей, шо я все можу, але це ж так не є, нащо я це роблю

Я собі обіцяю, що коли я буду за щось платити то чітко буду запитувати розцінки, і не буду оплачувати ту ціну яку хоче, якщо людина хоче ту суму то хай обгрунтує, все

Короче, від знайомої людини не очікуєш підвоха, але

[kodein-toto]

Є одна важлива штука чим менше в мене сил на життя тим я погіршуюсь

В мене навіть зробити вправи сил, а краще берегти ці сили

[kodein-toto]

Так, я справді в глухому куті

Спустя два роки після пологів починаю розуміти які в мене були стосунки, як вони виглядали, як влни мали закінчитися

Я не знаю чи я колись іще буду мати стосунки, я повністю замкнена людина, . Мені стає фізично погано від того ким я є зараз, розлученою дівчиною з дитиною, я не виходжу з дому, я не маю роботи поза межами дому, в мене немає інших завдань як зварити їсти, випрати одяг і погратися з малим, злість на того тупого чоловіка вже давно пройшла, я на стадії прийняття, я готова будь які гроші платити за той квиток до києва щоб просто поїхати чи їздити на роботу і бачити щось нове, я просто відчуваю себе обмеженою людиною, наче б то я маю коло і не виходжу з нього

Я знаю що через 20 років я шкодуватиму про те що жила саме так

Але дитина підросте

Мене так гнітить майбутнє що я маю жити тут і працювати тут і все, більше нічого не бачити, що нішо не гнітить мене так як це

Ну наскільки треба бути тупою людиною щоб таке заварити, ну мені так соромно розказувати комусь про таку ситуацію, напевно тому я така пригнічена

Це як будьо

Ай ладно

[kodein-toto]

Зараз читаю книгу «Твоїй внутрішній дитині потрібен дім» і там потріюно сформулювати постулати на яких стоїть наша психіка, окуляри через які ми дивимось на світ

Отож

Я напишу як я себе відчуваю а потім вже подумаю над причинами

Так, я справді не почуваю себе нарівні з іншими, я дитина, і це не про брати відповідальність на себе, в мене є дитина, тому я знаю що таке брати відповідальність на себе, це напевно про краще не висловлювати свою думку, все одно ти її не доведеш до кінця, все одно ти виставляєшся або слішком умною, або навпаки тупою, і коли щось говориш то треба буде вде стояти до кінця, тримати кордони, казати ні, і страшно взагальному хто шо тобі скаже, хоча коли я це описала то наче все це я і вмію

Я відчуваю наче я не маю права на якесь таке життя нормальне, веселе, бо я не така як інші, чому саме я не така я не знаю

Ну от наприклад, всі шукають нормальних чоловіків, а мені це нашо, мені це не потрібно, я ж інша, а чому так я не знаю

Ну тобто мої окуляри це бути завжди осторонь подій, бо я в них не вписуюсь ні по яким параметром

[kodein-toto]

Я не знаю навіщо я це роблю

Навіщо я в групі з вчителями хімії читаю якісь останні новини?

Навіщо я читаю програму мон з хімі якщо вона мені зараз не потрібна

Навіщо я роблю той лепбук

Навіщо це все?

Я ж не вчитель зараз

Нащо мені це все

Ми не маємо майбутнього, не знаємо що буде потім нашо це все робити

[kodein-toto]

Я поки не знаю як відійти від цієї моделі, над нею треба працювати

Я уявила собі сесію з психологом і зрозуміла чому мене так тригерять лікарні, чому буквально місяць назад я зібрала речі і поїхала сама до лікаря, бо можму стресу вже не було межі

Все дуже просто

Кожне потрапляння в лікарню нагадує мені ше раз і ще раз що я дуже одинока, що в мене немає ніякої підтримки, коли в 4 класі я потрапила туди в більш свідомому віці, то пам’ятаю як сиділа сама днями, я не знаю чи можна до мене було більше приїжати, чи ні, але це точно була самотність

Друга річ над якою мені треба подумати це те що я працюю на випередження і роблю дурниці

Коли я була на 6-7 місяці вагітності то замовила обоігрівач за 4000 грн, своїх, не Л, бо якщо у нас в хаті буде холодно, то щоб я включала обігрівач

В перші місяці я навіть не пам’ятаю чи було тепло в хаті чи ні, я вмикала світло його в ночі, малий був в прища��, але через тривогу і ці думки постійні, не можу розрізнити реальність, я не можу зрозуміти тепло чи холодно

Так от з самого першого дня життя Мирослава і до його майже двох років я моніторю вакансії, щось планую, планую навчання, розумію що я нікому не потрібна з таким досвідом, уяви що два роки поспіль кожного дня ти думаш про одне, де взяти гроші на життя, і це не пролема саме знайти роботу , а поєднати це з дитиною

Невже пологи і оце все дали такий поштовх що мені треба до психіатра?

Можливо мені вже не до психолога

[kodein-toto]

Просто не можу зрозуміти чому мій мозок не може заспокоїтися

Чого я варю їсти, знаходжусь постійно біля дитини, а в моїй голові: купити кімнату в гуртожитку, купити машину, взяти кредит, де мені жити, що мені робити в цих умовах

Напевно це місце де я народилася чомусь не дає мені відчуття безпеки, я від нього хочу втекти, і поселитися навіть в таких умовах, аби самосиійно розпоряджатися своїми ресурсами, щось самій робити

[kodein-toto]

Просто не розумію чого мозок працює в інший бік

Того року коли малий був малий, я не захотіла ставити ялинку, типу він її стягне, переверне і тд

Але ті люди в кого маленькі діти, то вони ставлять ялинки

Мені було просто лінь

Чи це якась убога душа

Чому я не роблю речей собі на користь?

Напевно того удару ногою я не забуду ніколи, я не дбайлива мама, я не знаю яка я, як мене можна описати, тупа??

[kodein-toto]

Коли дивлюсь на той зошит з розвʼязаними задачами, в який я вписала задачі щоб потім учням їх пояснювпти, то не можу зрозуміти чому я прагнула не розібратися в цій інформації, зрозуміти як розвʼязувати, а не тупо підібрати відповідь

Той спосіб мислення тяжко викорінити

[kodein-toto]

Коли в тебе мозок неправильно робить, то все в житті іде по пизді

Ну чому так важко подумати що хвору дити��у краще відвезти до лікаря, і не іти в садочок, і цим тільки усугубити стан. Боже, ставити оці свої тупі ідеї, такі як, хай дитина соціалі��ується, я не можу сидіти в хаті, треба пройтись і заодно зайти в маназин, привели нас до того, що я знехцютувала станом, і тепер він спить он хворенький.

Завжди моя тривожність несла мене до лікаря, але цього разу ось таке, пʼємо антибіотики, я так кажу наче пити антибіотики це вже якась крайність, кажу про те, що всі ці ліки в такому віці тяжко переносяться

[kodein-toto]

05.11.24

Я зараз багато в чому просто програю

Напевно мені час трохи зупинитись

[kodein-toto]

Місяці емоційної закритості, взагалі відсутність бажання спілкуватися з чоловіком, але сьогодні подивилася інтерв’ю одного відомого кухаря, і уявила якби класно було з ним подорожувати, він розповідав про походи в ліс, про поїздку в гори чи на якусь природу

Блін

Якце класно, подорожувати, бачити щось нове, якісь величезні природні парки, природні магічні місця, і при цьому бути поряд з людиною в якої з тобою взаємне бачення світу, взаємні почутті

От напевно мені захотілось ось того кайфу, робити щось разом, мені навіть якось уявилось як люди які подобаються один одному не займаються разом спортом, це ж такий заряд енергії, наприклад теніс, чи

[kodein-toto]

14.08.24

Блін всю ніч снився Анд, наче його як зараз бачила, напевно психіка хоче якихось відчуттів і ось так мутують сни, виділилось трохи доіамфну і можна жити далі

[kodein-toto]

Самі ситуації з навколишнього середовища вони підказують тобі що йде не так

Хочеться плакати

Хочеться просто як дистанціюватися, щось таке зробити, змахнути якоюсь магічною паличкою, і щоб хтось посидів з твоєю дитиною, хтось з нею чимось по займався

Окей добре

Я чогось думала що те що дитина не бажана воно ніколи не вилізе, адже це так легко, радіти дитині, і тд

Як виявилось ні, в тебе просто немає сил реагувати ні на шо, ти не знаєш як правильно, і воно все може призвезти до дужк ��оганих наслідків

Просто сьогодні в мене виникла думка, якщо людина нічого не розуміє, то як вона може нормально жити

В мене моральна пустота, в мені немає нічого, я абсолютно пуста людина, в мене немає жодного бажання, ні до чого, ні до одягу, ні до їжі, ні до людей, ні до відночин, ні до навіть подорожей, я не думала шо це уолись може статись. Але життя разом з мамою і сестрою просто невиносіме, ти живещ з людьми які начебто ненавидТь тіою дитину, а як йомц жити далі, до нього ніхто не проявляє нічого хорошо. Вобще день наповнений просто образами, матюками, поучаннями, порадами, моїм самозахистом, і просто нічого хорошого, я не знаю як це створити, я не знаю чи количь цей період мине, а навіть думала запропонувати Л знімати двохкімнатунц кввртиру і так жити, мене прочто загнали в куток, в якому я не хочу бути

, я без трусів, без штанів без шортів без нічого, в мене навіть немає шо носити, я не знаю хто я і щотя

Звичайно що одне що мене радує це момент, я ніколи не буду молодшою ніж зараз, небо ніколи не буде яскравіше ніж зараз, і день ніколи не бцде тепліший ніж зарвз

Я просто не знаю

Я живу в сюрреалізмі чи це дійсно таке життя, це якийсь жарт

Чого я така тупа

Я заплвтилв дуже багато за ці знання, я так не хочууу

Як поіернцть той час назад??????

??? ?????????

[kodein-toto]

Я здається тррхи розумію чого я так відносилась до життя

Тобто коли вчилась на своїй спеціальності і постійно скаржилась я була не в своїй тарілці, це не моє, це пекло, це ад, да куди я втрапила, Господі поможи дожить до кінця

Я жила тією думкою яку мені транслювала мама, я просто в шоці від цього відкриття. Для мене тоді реальність могла б бути зовсім іншою, якби я жила своєю думкою, а не думкою мами. 19 років це час сепарації від батьків, але я не сепарувалась, моя мама подумала що я потрапила у складні життєві обставини, тому я не виживу сама в Києві, тому мені треба допомогати морально, робити висновки за мене. Я жила тими самими установками, в мене не було своєї думки. Але ж зрозумій, наскільки я була розумною наскільки я була собразительною як мені можна не довіряти, як мені не можна було дати спробувати поглинати ту хімію, а не налаштовувати на те що я точно нічого не зможу, а я могла , і навіть більше ніж інші

Те ж саме було з першими днями з моєю дитиною, з прикормом моєї дитини.

Чого ті дні здаються такими складними, такими пекельними, тому що моя мама майже кожну хвилину коли він плакав казала боже чого ж так, шо ж з ним не так, того шо він не похрещений, от хтось подививс, от хтось шось про нього шось подумав, це навіювало на мене теж величезний стрес, і я не прислухалась до себе, я не чула себе, і своєї дитини, мій мозок і мій досвід мені завжди підказує шо робити, і ці рішення є кращими, тільки в тих випадках коли я чую себе. Тому висновок, якщо в мене житті буде щось важливе, то я максимально маю слухати себе та приймати рішення які я рахую за потрібне, я просто повинна сказати ЗАКРИЛИ ВСІ РОТИ,Я ЗНАЮ ШО РОБИТИ. Я ПРОШУ НЕ ЗБИВАТИ МЕНЕ З ДУМКИ

Уявімо що моє життя і моя реальність тоді могла бути іншою, не такою травматичною як ті часи здаються для мене щас

Уявіть що зачатки моєї сепарації від матері почалися в 25 років, коли в мене зʼявилаьс власна дитина, і я побачила що мама приймає рішення за мене, які мала б приймати я.

Страшно

Але одне розумію точно треба виховувати свою дитину щоб вона мала власну думку, висловлювала її і вчасно сепарувалась, бо буде біда

Хорпчик має вміти приймати рішення і нести за них відповідальність

[kodein-toto]

Дуже дивну тенденцію за собою помічаю

Коли я знаходжусь в якихось обставинах, то в мене в голові пошвидше з них вибратись, так було з навчанням, так було з проживанням з Л, так зараз у моєму декреті, я відчуваю себе не на своєму місці, я повинна бути десь там, і я не 100% зараз не така як маю бути, під час навчання я мала бути розумною, все розуміти, щоб же ш потім піти нормально робити, під час з Л, я просто проживала хотіла втікти

Те саме зараз ну просто шо не день то хочеться от чого другого не того що зараз, от не знаю чого, чогось другогоогого