rihu-w - Tumblr blog

[rihu-w]

Ви теж у дитинстві почувалися нікчемою, коли бачили по телевізору передачі на кшталт «Україна має талант» з дітьми, чи вас хвалили достатньо?

[rihu-w]

не розумію людей, які вважають, що всі одягаються для когось. так, є такі люди, але, мені здається, переважна більшість якщо і підбирає образ, то чисто для того, щоб сподобатися собі в рандомному відображенні у вікні маршрутки🥲.

[rihu-w]

Blackout times in Kyiv a year ago.

[rihu-w]

як зрозуміти що час снідати? коли руки і обличчя починають зливатися з білою стіною.

[rihu-w]

[rihu-w]

сцук, відключили воду. батьки знали завчасно (мабуть, десь писали про відключення), тому встигли набрати в ванну і каструлі.

відразу розумію, наскільки люди залежні від оцього всього - води, електрики тощо.

[rihu-w]

наче все добре, але все ж щось десь зсередини люто гризе. чому і де - питання риторичні.

[rihu-w]

Стає страшно від думок у голові.

У мене настільки немає кордонів в певних ситуаціях, що я можу накрутити собі сюжет фільму, який здоровим людям краще не дивитися.

[rihu-w]

[rihu-w]

активно обговорюю з однокласницею контрольну, яку тільки-що писали. прям жвава дискусія, чому ж дорівнює те q!!!!

докотилася.

[rihu-w]

[rihu-w]

з іншого боку, восени я поводилася так само, мені тоді було дуже погано, і він не знав про це. точніше знав, але поверхнево...

аааааа чому все так складно.

мій друг віддаляється, і я не знаю що робити.

з його слів він майже ні з ким не спілкується, та і я помічаю це: його відповіді холодні і на "відвали", багато ігнору, часто годинами він не з'являється в мережі, заходить щоб прочитати повідомлення, які я йому написала, і знову надовго зникає. іноді бувають покращення, тоді він налаштований на діалог і загалом поводиться так, як рік тому. але зазвичай в переписка з ним я почуваю себе відкинутою. це так сумно.

і я нічого не зможу з цим вдіяти. вже питала, каже що "все нормально". бреши далі, я все прекрасно бачу.

[rihu-w]

я думала що проблема в мені, вважала що десь помилилася, сказала щось не те і тому таке ставлення. але ні, це його щось їсть зсередини, і він не зізнається.

мій друг віддаляється, і я не знаю що робити.

з його слів він майже ні з ким не спілкується, та і я помічаю це: його відповіді холодні і на "відвали", багато ігнору, часто годинами він не з'являється в мережі, заходить щоб прочитати повідомлення, які я йому написала, і знову надовго зникає. іноді бувають покращення, тоді він налаштований на діалог і загалом поводиться так, як рік тому. але зазвичай в переписка з ним я почуваю себе відкинутою. це так сумно.

і я нічого не зможу з цим вдіяти. вже питала, каже що "все нормально". бреши далі, я все прекрасно бачу.

[rihu-w]

мій друг віддаляється, і я не знаю що робити.

з його слів він майже ні з ким не спілкується, та і я помічаю це: його відповіді холодні і на "відвали", багато ігнору, часто годинами він не з'являється в мережі, заходить щоб прочитати повідомлення, які я йому написала, і знову надовго зникає. іноді бувають покращення, тоді він налаштований на діалог і загалом поводиться так, як рік тому. але зазвичай в переписка з ним я почуваю себе відкинутою. це так сумно.

і я нічого не зможу з цим вдіяти. вже питала, каже що "все нормально". бреши далі, я все прекрасно бачу.

[rihu-w]

ЯК ЖЕ Я ХОЧУ РОБИТИ ЩОСЬ КРІМ РОБОТИ І ЗАРЯДКИ

де ви берете час і сили?

бо я після 8 годин за компом в обнімку з багами хочу тільки зникнути до завтра

[rihu-w]

[rihu-w]

знову дали сумний твір читати в програмі.

був хлопець, працював з друзями, зводив кінці з кінцями. раптом в його житті з'являється дівчина - гарна, розумна, з "вищого оточення", але явно ним, бідняком, зацікавилася. він спочатку не вірив що вона в його житті надовго, але ні, вони щиро покохали одне одного.

вгадайте хто помер в кінці? ця дівчина. у нього на руках. поруч сиділо цуценя, яке він їй подарував незадовго до. і ще до цього були сумні події в проміжку - застрелили одного з близьких друзів головного героя, інший друг був змушений продати свою машину (яка була його життям) щоб оплатити тій помираючий дівчині лікування, тощо.

сиджу тепер, вибита з життя. переосмислюю реальність. хочу прочитати оригінал, а не скорочену версію. сумно.