#іорі ютахіме

[dorotheagale]

“Ютахіме мала схильність впадати в апатію ближче до кінця осені. Зазвичай повна сил, у листопаді вона майже щовечора заповзає на ліжко, вкривається від цілого світу під коциком та дозволяє собі сумувати, перебираючи світлі спогади про юність. Шкода, що більшість із них з часом забарвилися легким смутком через швидкоплинність часу”

Коротенька замальовка, в котрій Ютахіме сумує за своєю коханою, але зустрічається з нею швидше, ніж сподівалася