Text
The Ultimate Dark Academia Book Recommendation Guide Ever
The title of this post is clickbait. I, unfortunately, have not read every book ever. Not all of these books are particularly “dark” either. However, these are my recommendations for your dark academia fix. The quality of each of these books varies. I have limited this list to books that are directly linked to the world of academia and/or which have a vaguely academic setting.
Dark Academia staples:
The Secret History by Donna Tartt
If We Were Villains by M.L. Rio
Dead Poets Society by Nancy H. Kleinbaum
Vita Nostra by Maryna Dyachenko
Dark academia litfic or contemporary:
Bunny by Mona Awad
The Idiot by Elif Batuman
These Violent Delights by Micah Nemerever
White Ivy by Susie Yang
The Cloisters by Katy Hays
Never Let Me Go by Kazuo Ishiguro
The Lake of Dead Languages by Carol Goodman
A Separate Peace by John Knowles
Black Chalk by Christopher J. Yates
Attribution by Linda Moore
Dark academia thrillers or horror:
In My Dreams I Hold a Knife by Ashley Winstead
The Maidens by Alex Michaelides
Ghosts of Harvard by Francesca Serritella
Catherine House by Elisabeth Thomas
Plain Bad Heroines by Emily M. Danforth
They Never Learn by Layne Fargo
The It Girl by Ruth Ware
Never Saw Me Coming by Vera Kurian
Dark academia fantasy/sci-fi:
Babel: An Arcane History by R.F. Kuang
The Atlas Six by Olivie Blake
Ninth House by Leigh Bardugo
A Lesson in Vengeance by Victoria Lee
The Starless Sea by Erin Morgenstern
Vicious by V.E. Schwab
A Discovery of Witches by Deborah Harkness
The Betrayals by Bridget Collins
Dark academia romance:
Gothikana by RuNyx
Alone With You in the Ether by Olivie Blake
Dark academia YA or MG:
Truly Devious by Maureen Johnson
A Deadly Education by Naomi Novik
Ace of Spades by Faridah Àbíké-Íyímídé
The Raven Boys by Maggie Stiefvater
Legendborn by Tracy Deonn
Crave by Tracy Wolff
Wilder Girls by Rory Power
The Harry Potter series by J.K. Rowling
Dark academia miscellaneous:
My Dark Vanessa by Kate Elizabeth Russell
Disorientation by Elaine Hsieh Chou
Alphabet of Thorn by Patricia A. McKillip
12K notes
·
View notes
Text
at one point, when i thought hanelai was rin's mom, i also thought “maybe jiang was her dad?” since hanelai and jiang were past lovers
120 notes
·
View notes
Text
Nezha and Jinzha // The Dragon Republic by R. F. Luang
296 notes
·
View notes
Text

hey poppy war fandom,,,,,,, I’m here to serve you some pain
4K notes
·
View notes
Text
[translation ukr-eng]
Коханий - love/beloved/darling…(m)
Я кохаю тебе - I love you… (romantic)
2K notes
·
View notes
Text
– поки ти будеш палити - я буду кохати тебе, - янгол поглянув на рожевий край горизонту й сутінки. потім він звернув свою увагу на акі, який лише зробив затяг.
– чому так?
– думаю, що цигарки в твоєму житті до останнього. і кохати я буду також до останнього.
акі посміхнувся, оглядаючи свого хлопця. рожеве волосся, яке підсвічувалось західним сонцем, немов палало. він був холодним зовні, як зима, але таким палким всередині.
вони не дивились один одному у вічі, але відчували погляди. абсолютно кожного разу. але хаякава вирішив закінчити цю гру.
вони сиділи на балконі, з появою янгола там з'явилось ще одне крісло, воно стояло поруч. було досить холодно, пролітали маленькі сніжинки і янгол старався ловити їх очима. хаякава потягнувся, щоб залишити легкий слід від губ на щоках коханця.
ще один затяг, після якого слідом йшов солодкий і тягучий поцілунок.
@ukrfanficshn
7 notes
·
View notes
Text
Знову ніч наступила холодна, вона неначе пастка. Але серце чомусь палає, не бажаючи коритися законам світу. Ахіллес спостерігає за морем, піною і образом матері, що тільки-но бачив. Незмінно чіткі, темні та морозні обриси рідною богічної матері. Чи радше трагічної? Від цієї думки хлопець посміхнувся, а згодом повернувся і побачив його.
Патрокл завжди був поруч, останні декілька разів розмов з Фетідою також. Хоча здається у юнака хололо навіть від її згадки, не те щоб стояти десь близько. Але заради Ахілла він був здатен на все.
В руках фтієць тримав інжир, який так любила його богоподібна душа. Від одного погляду на принца у Патрокла загоралось все, абсолютно. Якби він був полум'ям, то ймовірно найсильнішим у цілому світі.
Їх розділило декілька кроків, а згодом Патрокл впав поряд, віддаючи фрукти. Він дивився на білі локони, зелені очі і вигин шиї коханця, а потім метнув погляд на зорі.
- Он там зірки, комети, інші сяючі речі. Я хочу, щоб ти сяяв так само, як і вони, Ахілле.
Принц згадав розмову з матір'ю і її докори щодо вибору сина, а потім, знову, усвідомив, що не помилився. Душа - це гармонія почуттів, а Ахілл все ж успадкував частину материнського. Його жорстокість та однолюбство часто було безжалісно.. А от Патрокл більш людський, чуттєвий та правильний. Він і є тим, хто здатен змусили принца Фтії кохати.
- Я ладен бути будь-якою зорею в цьому світі, якщо ти будеш Полярною, яка вкаже мені правильний шлях, Патрокле, - він опустився, щоб доторкнутися його губ. Вони солодкі та рідні, як завжди. Але кожен раз немов вперше. Поцілунок та морська піна здатні були зігріти будь-яку, навіть найхолоднішу ніч.
@ukrfanficshn ♡
8 notes
·
View notes