Tumgik
tanya-kr · 7 years
Text
Здається, це кохання. Здається, я “слабша” ніж думала. Здається, я втратила контроль над собою, заповнивши всі свої думки тобою. Здається, що задихаюсь коли бачу твоє фото. Здається, що може тебе насправді і не існує, ти тільки плід моєї уяви, і ні чого, насправді, і не було. Здається, я божеволію… Мені так тебе не вистачає мій рідний хлопчику…❤
1 note · View note
tanya-kr · 7 years
Quote
Самота, фізична й душевна, народжує тугу, а туга ще більше посилює самоту.
Ф. С. Фіцджеральд "Ніч лагідна"
0 notes
tanya-kr · 7 years
Quote
"Марго, вісімдесят чотири роки, вдова. П’ятнадцятирічною вона була закохана в німецького солдата-однолітку. Війна позбавила обох юності. Як він хотів кохатися з нею перед поверненням на фронт! Адже знав, що не виживе там. Як вона соромилася роздягатися перед ним… і як тепер хотіла, щоб тоді вона не нітилася! Марго шкодувала за втраченою можливістю упродовж останніх шістдесяти дев’яти років. Що старішою вона ставала, то сильніше в пам’яті згасав спогад про той вечір, коли вона і хлопчик лежали, тремтячи, поряд і трималися за руки."
《Маленька паризька книгарня》 Ніна Джордж
0 notes
tanya-kr · 7 years
Text
Кажуть, якщо добре, Тетянко, освоїш прилад, то ціни тобі не буде. Хороших хроматографістів зараз дуже мало. А я освою? Я осилю? Я оправдаю чиїсь надії?
1 note · View note
tanya-kr · 8 years
Text
Життя йде далі...то ж лови момент))
0 notes
tanya-kr · 8 years
Text
Колись в дитинстві в кожного із нас зароджується якась маленька мрія, вона з нами живе..і живе...
Потім ми виростаєм і наступає час, коли потрібно втілити цю мрію в життя, але обставини так складаються, що або ти розумієш, тобі цього зараз не треба, або вона важка в реалізації..ти її відпускаєш, змирившись з такими обставинами продовжуєш насолоджуватись життям далі. ..
І одного сонячного дня,коли ти відпочиваєш не думаєш ні про що глобальне, взагалі ні про що не думаєш.. до тебе просто починає вриватись в життя твоя така дитяча мрія, вриваючись нагло, безсовісно, внагляк, цинічно, борзо...і виглядає вона не так уже і по-доброму, як малювала ти її дитиною...і коли вона ніби і в твоїх руках, але в той же час і потрібно докласти зусиль, щоб реалізувати її повністю, ти починаєш думати, а треба? а варто? а заради чого? ...
Зібравшись з думками, ти вирішуєш пожертвувати всім,а заради чого....заради того щоб спробувати на смак те про що мріяла...
Є така цитата:”Бійтесь своїх мрій- вони здійснюються” і не просто так, а самий неочікуваний момент....
0 notes
tanya-kr · 8 years
Text
Кінець твого світогляду ще не означає кінець світу
0 notes
tanya-kr · 8 years
Text
Яка підступна річ вірити в те, що людина більше ніж людина!
0 notes
tanya-kr · 8 years
Text
Сенсу немає ні в чому!
0 notes
tanya-kr · 9 years
Photo
Tumblr media Tumblr media Tumblr media
7K notes · View notes
tanya-kr · 10 years
Text
Я добре пам'ятаю як ми з тобою познайомились. Ти був добрий, ввічливий, цікавий. Ми десь зрідка переписувались в соцмережах. Я дуже любила заходити на твою сторінку, вона завжди була наповнена різними фотографіями з твоїх подорожей, веселою музикою, там завжди можна було щось цікаве почитати.Отримати лайк від тебе завжди було приємно. Це літо трохи відрізнялось від всіх інших літ і пір року, заходячи на твою сторінку я не знаходила нічого нового і онлайн ти теж був дуже рідко. В думках в мене завжди крутилась фраза:"Влад вже напевно десь за кордоном, як  завжди" . Так і сталось ти поїхав, але назавжди.Я бажаю щоб ти і там подорожував, щоб тобі там було добре. Я буду тебе завжди пам'ятати. З тебе кожному потрібно брати приклад ти навчив мене тому, що: життя коротке- потрібно подорожувати, гуляти, бути добрим, любити прекрасне і просто насолоджуватись кожним днем. 
1 note · View note
tanya-kr · 10 years
Text
there are days when you have everything going wrong, but the beauty of it is that these days always end.
0 notes
tanya-kr · 10 years
Video
vimeo
Lake Cushman
0 notes
tanya-kr · 10 years
Audio
0 notes
tanya-kr · 11 years
Text
Sadness!
0 notes
tanya-kr · 11 years
Text
Если рядом никого нет, значит наступило время, когда ты должен познакомиться с собой.
0 notes
tanya-kr · 11 years
Audio
Всю дорогу она сопровождала меня, проникала насквозь, зацепляла все клеточки моей души, и радовала мое сердце. Ее было ели слышно, шум машин перебивал… Меня вводило это в заблуждение, я не могла понять откуда я ее слышу, где она играет, я была в недопонимании и в то же время я была  очень счастливой… 
1 note · View note