volkoff

[volkoff]

Здається.. ми втрачаємо щось дуже важливе..

Світ дуже змінився. І, на жаль, в гіршу сторону.

Так, він жорсткий і несправедливий, таке було і буде завжди. Це ніяк не зміниш. Щоб побороти і знищити все зло і жорстокість треба хіба стати ще злішим і жорстокішим ніж те зло. Змусити його тебе боятися. Але і це не переможе зло, бо ним станеш ти. Та тут я би хотіла розповісти не про це.

Хоч і все так жахливо, всеодно було те, що давало поштовх жити і боротися. І невже це щось настільки прекрасне, що змушувало терпіти? Думаю так.

У всьому була душа.

Художники вкладали у свої картини не лише свої вміння але й душу. Архітектори вкладали душу. Скульптори та інші різні люди вкладали частинку своєї душі у свої витвори. І ці витвори оживали. Вони несли в собі якусь цінність, як окрема особистість. Бо у них була душа. І вони могли жити набагато довше ніж той, хто це створив.

Натомість, тепер все стало штучним.

Картини, з шедеврів, перетворилися на незрозумілі мазки та приклеєний банан на стіні, а цікаві та витончені візерунки на будівлях перетворилися на звичайні коробки. В цьому немає душі. В цьому немає нічого прекрасного. В цьому немає нічого. Воно пусте, холодне, мертве. Жахливе.

Так, знаю, я драматизую. Розумію, що світ стає сучасним і у людей тепер інші цінності та запити АЛЕ ДО БІСА ЦЕ ВСЕ!

Світ став неживим. Він помер. Ми всі мертві у ньому.

Єдине, що його могло б врятувати, це любов. Любов до прекрасного та готовність вкладати в це прекрасне душу, щоб воно ожило.

Але і це тепер неможливо. Це нікого не вразить. Таке саме тепер можна попросити намалювати ШІ. А душі вже ніхто й не відчуває.

Для чого я це все пишу? Не знаю. Просто потік думок, які вже давно засіли в моїй голові. Чи мене хтось зрозуміє? Теж не знаю. Можливо так, а можливо прочитають і подумають, що я якась божевільна і романтизую все підряд.

Та й впринципі всеодно. Я не можу змінити світ, але я можу змінити своє оточення та своє бачення світу. Можу тікати у свою мильну бульбашку і ховатися від усього, що не подобається. Швидше всього я так і зроблю, бо наврядчи у мене вистачить сили повстати проти всього світу.

[volkoff]

December 20, 2024

Kyiv after another senseless russian attack

[volkoff]

A very "nice" representation of russian literature:

With God, eagles, Cossacks, hetmans, and vertukhais!

Only when it's your turn to die, you scoundrels, you'll be gasping, scratching the edge of the mattress,

for lines by Alexander, not the nonsense of Taras!

-Joseph Brodsky

[volkoff]

Русскофашисткие оккупанты радостно мародерят квартиры мирных жителей.

Разница между этими людьми на видео и солдатами Гитлера, минимальна, разве что у нового рейха форма другая и говорят не на немецком. А так, всё тоже самое.

"Че там, хата полупустая? Ноут забирай!"

Селидово, Донецкая область. "Военнослужащие" "второй армии мира" вскрывают и обчищают квартиру, оставленную мирными жителями, чтобы не стать жертвами русского военного сапога.

Русскофашистким мародерам абсолютно все равно, чье имущество "освобождать" от законных владельцев. Они делали это в Буче, на Курщине, в Херсонской и Донецкой областях, собственноручно снимая доказательства своих преступлений.

[volkoff]

Chernihiv and Kyiv region 💔 russia is a terrorist state!

[volkoff]

‼️As a result of the Russian drone attack in Kyiv, one woman was killed, six people were injured, two of them were hospitalized.

Search and rescue operation continues

[volkoff]

On the streets of Free Damascus, I asked Syrians if they had a message to send to the people of Ukraine.

Here is what they said:

[volkoff]

Коли я була у 8му класі, то моя мама оформила на себе консультанство Avon, аби я продавала й заробляла свої перші гроші, це була популярна в той час схема.

Ми зустрілись в кафе коло дому з нашою агенткою Avon, її звали Оксана Падалка, я запамʼятала. Вона приїхала на маленькій червоній брендованій машині й мала дико кучеряве волосся, забране у пишний хвіст. То от ми сіли за столик й та любʼязно заплатила за каву і дала мені роздруківки, які я мала заповнити. Там на листку а4 була ціла комірка, куди треба було вписати десять своїх потенційних покупців. Я сиділа поряд з мамою та, довго думаючи, старанно вписувала туди однокласниць і дівчат з паралельних класів, з котрими я навіть словом не перекинулась за останній рік у школі. Але при Оксані Падалці я була такою малою бізнес вумен, що мусила когось вписувати в той листок.

Чи треба казати, що крім моїх трьох найближчих подруг та однієї доньки маминої подруги, я нікому так ніякого Avon і не продала більше?

То от я боюся, що так буде й з книгою. Я все таки не дуже продавець, але хочу й тут поділитись. Якихось 300 примірників, така піщинка у світі сучасної української літератури, здавалось би. Але все наче залежить лише від мене, ніяка Оксана Падалка вже не допоможе, це так страшно.

Та тим не менш, на правах реклами: 15ть еротичних новел про львівських жінок, 15ть одкровень і дурнуватих ситуацій, 15ть роздумів на тему кохання та сексу. Оце я запропоную купити, коли вона зʼявиться на сайті видавництва. От.

[volkoff]

Christmas is just around the corner so in the next few days I'll try posting some holiday stuff to get us into the festive mood

Christmas cards painted by Vasyl Krychevsky, 1947

The inscription on the back of this one reads: "Oh, my homeland, you know not how I long for you!"

[volkoff]

Christmas night in Ukraine...

"More than 70 missiles, including ballistic ones, and more than a hundred strike drones" - Zelenskyy. Right after the suggestions for us to take a Christmas break and the Pope calling us "brothers"

"Ми знову сперечались, коли тебе зустрічати. Але, знаєш, і 25-го і 7-го Вифлеєм обстрілювали і бомбили.

Нема ясел, нема ягнят, нема перинатального центру, нема дитячого садочка, нема дитячого майданчика.

Коли ти підростеш і вже говоритимеш, скажи своїй мамі хай скаже моїй, як їй це все пережити"

- Артур Дронь

[volkoff]

Toretsk in eastern Ukraine. russian "liberation".

[volkoff]

Музей-квартира Леонтовича

Вчора, 13 грудня, у Миколи Леонтовича був День народження. Я народилась у місті, де, як вважається за одними даними (я не стверджую) він створив остаточну версію Щедрика. Найпопулярніша щедрівка саме у його обробці, яка підкорила світ, колись давно лунала і в Тульчині. Користуючись нагодою, показую вам світлини з музею.

[volkoff]

Портрет Доріана Ґрея, нам задали прочитати його ще в 10 класі, але дібралась я до нього тільки зараз. Минуло вже десь 6.5-7 років? Напевно іноді краще не рахувати скільки часу пройшло з тої чи іншої події.

У мене ось таке видання. Схопила його в рості коли останній раз там була, бо походу це вже традиція повертатися з цього магазину з книгою.

Книга мені прям дуже сподобалась. В середині правда був момент де забагато розмірковувань, але це не було якось надто нудто, бо в мене в голові вже почалась вимальовуватися картинка як Доріан сидить в кімнаті, в розкішному кріслі з книгою.

А ще оцей опис на початку книги про відчуття Доріана які в нього викликав Генрі, було настільки гейськими, що я тепер розумію чого їх всі шиперять.

Зараховую цю книгу до списку книг, які я точно буду перечитувати інколи.

[volkoff]

Putin, Why Did You Take My Brother Away From Us? By Jeff Stanford, 2024

Buy prints at: https://jeff-stanford.pixels.com/

[volkoff]

It's my 9 year anniversary on Tumblr 🥳