#ТУРИСТ
Explore tagged Tumblr posts
Text

✅ Горящие туры 👉 ok.me/BDdL1 🆚 Авиабилеты 👉 ok.me/a6RL1 🚾 Билеты на поезд 👉 ok.me/H4QL1 🆘 Автобусы 👉 ok.me/N4QL1 🆚 Турбазы 👉 ok.me/t4QL1 ✅ Санатории 👉 ok.me/j4QL1 🆚 Пансионаты 👉 ok.me/n4QL1 🚾 Экскрсии 👉 ok.me/S4QL1 🆘 Отели и гостиницы 👉 ok.me/BDdL1 ✅ Снять квартиру 👉 ok.me/05QL1 🆕 Отдых в России 👉 ok.me/ezRL1 🆘 Поиск туров 👉 ok.me/BDdL1
#artists on tumblr#cats#cats of tumblr#kitty#vintage#турист#туристские#ткризм#отель#море#сочи#пляж#турция#отпуск#отдых#фотография#отдых на море#самолёт#билеты#египет#крым
2 notes
·
View notes
Text
Авто турист – дорога на две недели
Пиксель арт на сегодня по мотивам видеоигры Turbo Cup для системы PC MS DOS. Гоночная видеоигра. Игрушка аж из 1988 года.
А это мой рисунок на подобную тему. Игроку предлагается проехаться по длинной дистанции. В духе игрушке Need For Speed Run. Длинный заезд, с остановками. По дорогам города и загородным дорогам. Фоны будут простые в виде полосок. И игра была бы сделана по уровням. Наверное, уровней 8 вполне хватило бы. Ты получается такой автотурист. Участвуешь в таком заезде. Цель – доехать до финала. Представь себе, что ты взял отпуск. И на пару недель отправился в такой заезд. Проехаться с ветерком. И посмотреть на что есть вокруг.
Игрушка под стиль ранних игр на МС ДОС. Тоже такая ретро нота.
#русский блог#русский tumblr#видеоигра#разработка игр#8 бит#16 бит#мс дос#гонки#гоночка#рэйсинг#дорога#трасса#путешествие#турист#выходной#отпуск#ретро#80ые#ретро арт#пиксель арт#геймдев
7 notes
·
View notes
Text
"Роскошно. Я никогда не мог понять любовь, которую люди питают друг к другу. К деньгам — да, к собственности — да, а к людям... Они ведь так ненадежны: болеют, стареют и умирают. А вот за такое, за такое и умереть не жалко."
0 notes
Text
Турист
$CUT$ Ссыл��а на источник: Читать дальше »
0 notes
Text





"Турист", 2021, режиссер Андрей Щербинин / "Tourist", 2021, director Andrey Shcherbinin
#Андрей Щербинин#турист#турист 2021#российское кино#Африка#фильм произвел сильное впечатление#фото: kinopoisk.ru
0 notes
Text
Так восхищаюсь архитектурой Питера в последнии дни, выходные трачу на прогулки по центру, по 8 часов, как турист все фоткаю вокруг и зацвело все я в экстазе от происходящего на улице🥴
Церкви отдельная любовь










#русский tumblr#мысли в блог#мысли вслух#русский блог#русский пост#русский тамблер#русский текст#русские блоги#личный блог#русские посты
130 notes
·
View notes
Text
30.05.2025
Якщо хтось думав що мені пощастить в любові хоча б на цей раз - то ні🙈
Не допомогло ніц. Ну добре я трішки подіставала цього не дуже молодого чоловіка, і сьогодні зрозуміла що потр��бно ставити крапку остаточно. Якщо раніше ще в підсвідомості десь щось майорило, типу може він соромиться чи т.п. Але тепер я розумію що я просто йому не подобаюсь. Як все просто. І зовсім не просто.
Тадададам Мене знову не обрали.
Не допомогли ні турбота, ні компліменти, ні булочки з корицею які я йому спекла коли дізналася що він їх любить (це був мій перший досвід в випічці булочок і вони вийшли смачнющі), і навіть лайкання сторіс не допомогли. Він або не зрозумів що він мені подобається (в чому я сумніваюсь), а бо просто вмикав нерозуміючу людину щоб не образити мої почуття( що ймовірніше). Бо я на роботі дуже палилася зі своєю закоханістю (я це зрозуміла вчора🙈), тобто по моїй поведінці можна було знімати оці ролики в тікток типу «як зрозуміти що ви подобаєтесь людині»😅 З його сторони не було ніяких імпульсів. Абсолютно нічого і з списку. Так він розмовляє зі мною ввічливо, але ніяких спроб зблизитись чи піти на ближчий контакт він не робив. Він дозволяв мені ходити навколо нього з очима кота зі Шреку, але ніяк не виражаючи прихильності до мене. Сказав дякую за булочки і все😐 Можна подумати я їх всім печу🙄 Навіть собі і то не пекла, а заради нього потратила півдня на то асьо🙄
Ви справедливо можете запитати що стало причиною того що я зрозуміла що я йому абсолютно нецікава? Так от, я дізналася що він активно ходить на побачення з різними дівчатами, і коли захворів то дуже переживав що не може піти на побачення з якоюсь дівчиною. І моє лице в цей момент просто 🗿🗿🗿
Типу камон, я тут, і я готова на все щоб ти хоча б звернув на мене увагу. Але я йому просто не подобаюсь. І тут я вже нічого не можу зробити 😐
І знову мені розбили серце і знову мені дуже сумно. І знову я розумію наск��льки я нікому нецікава і непотрібна…
Ааааааааааааа
Типу мені вже майже 30, а я ще жодного разу не була в стосунках 🙈
І знаєте що я зробила? В мене намалювався тиждень відпустки з 9 червня і я купила каитки на 4 дні на Менорку👀 Так не на Майорку, а на її молодшу сестру😅 Це було спонтанно. Але в Дубліні останнім часом і майбутнім плануються тільки дощі, сіро похмуро депресивно. Плюс ще цей чувак який мав мене у дупі. І я боюся що знову впаду у емоційну яму. Тому вирішила полетіти в Іспанію погрітися на сонечку. Так, можна подумати що я досвідчений турист, але ні. Це моя перша подорож кудись на самоті, минула не на самоті була років 4 назад. Тобто я взагалі не подорожувальник. І мені страшно. Я ще й не знаю іспанської 🙂 Добре що хоч за 2 роки життя в Ірландії трошки підтягнула свою англійську. Але я просто боюся що мої нерви здадуть так як я продовжую працювати з цим чоловіком і бачити його майже щодня🙈 Ну і ця коротенька відпустка можливо допоможе мені трошки розвіятись, і переключитись. Ну а в липні я полечу в Україну.
Знаєте що в мене ще трапилося 2 тижні тому? (Крім ожиріння,бо воно певно трапилося трохи раніше). В мене розколовся зуб на дві частини, і мені прийшлося екстрено його виривати. А тепер сюрпрайз: це обійшлося мені в 435 євро🙈 І тепер в мене немає зуба, грошів і ще треба кучу грошів на імплант🙄
І хоча в мене були плани на той час коли я буду в Україні полікувати зуби, цей зуб не дочекався того часу🙄 Ще в Україні хочу зробити лазерну корекцію зору. Тому що в перспективі я планую зробити ринопластику, а після ринопластики не можна носити окуляри десь півроку мінімум, а без них я нічого не бачу. Та й таке все тягне одне за інше.
Коротше я вирішила серйозно вкластися в себе. Історія коли я віддала великі гроші щоб закрити борги брата навчила мене тому що потрібно в першу чергу закривати свої бажання, ну і військові збори.
А то я на все і завжди готова заради інших, а заради себе вперше за майже 30 років вирішила поїхати на відпочинок. І це так сумно. Тому що люди не роблять і половини речей які я роблю заради них…
#україна#щоденник#життя#історії з життя#українською#українська#український блог#український пост#український tumblr#український тамблер
12 notes
·
View notes
Text
😡 У Криму турист з ворожої держави викинув місцеву кішку в прірву.
Відвідувач музею «Ластівчиного гнізда» в окупованій Ялті скинув в урвище кішку Мусю.
На території відомого туристичного об'єкту вона жила понад 10 років, тобто застала ще українську владу.
Все, на що здатна та держава – це нищити та плюндрувати.
#війна#крим#ялта#ластівчине гніздо#окупація#захоплені території#окупант#ворог#кішка#знущання над тваринами#вбивство тварин#замок#чорне море#морське узбережжя#прірва#урвище#скеля#жорстокість#russian crimes#russian imperialism#russian war on ukraine#russian war crimes#cat#war crimes#crimea#yalta#crimea is ukraine#horror#brutalism#animal abuse
7 notes
·
View notes
Text
2025 Translation Tuesday Entry - 09/52 Title: Алексеев (Alekseev) Artist: Центр (Tsentr) Album: Сделано В Париже (Made in Paris, 1989)
-------------------
Алексеев Николай Петрович, доктор. (Alekseev, Nikolai Petrovich: doctor.) Алексеев Фёдор Степанович, инженер. (Alekseev, Fyodor Stepanovich: engineer.) Алексеев Сергей Иванович, агроном. (Alekseev, Sergei Ivanovich: agriculturalist.) Алексеев Владимир Павлович, шофер. (Alekseev, Vladimir Pavlovich: chauffeur.)
Алексеев Иван Кузьмич, дизайнер. (Alekseev, Ivan Kuzmich: designer.) Алексеев Андрей Васильевич, министр. (Alekseev, Andrei Vasilyevich: minister.) Алексеев Мефодий Игоревич, профессор. (Alekseev, Mefodii Igorevich: professor.) Алексеев Аркадий Фёдорович, менеджер. (Alekseev, Arkadii Fyodorovich: manager.)
Алексеев Валерий Сергеевич, директор. (Alekseev, Valerii Sergeevich: director.) Алексеев Максим Григорьевич, генерал. (Alekseev, Maksim Grigoryevich: general.) Алексеев Юрий Ильич, эмигрант. (Alekseev, Yurii Ilych: emigrant.) Алексеев Александр Николаевич, политик. (Alekseev, Alexandr Nikolaevich: politician.)
Алексеев Степан Мефодьевич, металлист. (Alekseev, Stepan Mefodyevich: metal-worker.) Алексеев Фёдор Владимирович, турист. (Alekseev, Fyodor Vladimirovich: tourist.) Алексеев Константин Борисович, детектив. (Alekseev, Konstantin Borisovich: detective.) Алексеев Олег Анатольевич, спортсмен. (Alekseev, Oleg Anatolyevich: athlete.)
Алексеев Антон Васильевич, активист. (Alekseev, Anton Vasilyevich: activist.) Алексеев Дмитрий Феликсович, космонавт. (Alekseev, Dmitrii Feliksovich: cosmonaut.) Алексеев Алексей Алексеевич, солдат. (Alekseev, Aleksei Alekseevich: soldier.) Алексеев Максим Павлович, коммунист. (Alekseev, Maksim Pavlovich: communist.)
---------------
I'm as confused as you are. 😂
Центр (Tsentr, 'Center') are... strange. I'm genuinely struggling to describe what their musical genre(s) are, indeed if they can be labeled under certain genres.
Begun by Vasily Shumov (b. 1960) in the late 70s, Tsentr has a long history both as a band and as part of Shumov's individual artistic endeavours. Like many groups of this era, their line-up has had musicians come and go (check out that graph!), and in the time period we're interested in - Tsentr's beginnings to the end of the USSR - they were famous in the underground rock scene. They were one of the early experimenters of electronica, and have written music for TV, film, and animation as well as their usual output.
But you're not here to read a general introduction. You want to know what the hell those lyrics are about. 🤪 This is actually the song that first introduced me to the band: it came on through an eclectic international radio station I'd had on in the background while working, and about eight lines through 'Алексеев' I started thinking surely not. This cannot be the actual lyrics to the song.
Lo and behold, it was. This is not an April Fool's joke. It is a list of people named Alekseev, yes, these lyrics are played completely straight, and yes, Tsentr's songs are just like that. This isn't the first time Vasily Shumov has done a song in list form, it's not even the first song to do that in this album. In at least one concert Tsentr was offering a free album to anybody with the surname Alekseev, before performing a variation of this song with about fifty Alekseevs on the list. (The official version ends at twenty.) It's a great structure they've got going - there are theoretically infinite Alekseevs out there with all manner of professions. This song could go on forever and remain fresh and new, no matter how many Alekseevs have been introduced up til that point.
I suppose the only thing to ask, then, would be... why?
If I was to describe Tsentr's 1980s output in one word, it would be deadpan. You never get the sense that they're fazed by anything, not within their sung universe nor outside of it. Many of their lyrics seem ridiculous at first, since the songs tend to have a bizarre narrative or no narrative at all. Shumov sings them, nevertheless, with a complete objectivity comparable to Kraftwerk's 'I'm the operator with my pocket calculator / I am adding / and subtracting'. Tsentr's vocabulary can be as simple:
Матрёшка. Балалайка. Волга. Изба. (Matryoshka. Balalaika. Volga. Log hut.) Борщ. Самовар. Спутник. Блины. (Borshch. Samovar. Sputnik. Pancakes.) Навсегда, навсегда. Всё наше навсегда. (Forever, forever. All that is ours, forever.) [From 'Навсегда' ('Forever'), 1989, linked above.]
Or it can be metaphorical and rambling, resembling detached spoken-word poetry more than anything else:
И когда в океанах любви поселились акулы секса (And when the sharks of sex settled into the oceans of love) Русалок нежные плавники стали похожи на пистолеты (The tender fins of the mermaids began looking a tad like pistols) [From 'Новая земля' ('New Land'), 1982]
This whole period, of course, comprises only about a fourth of Tsentr's output. They still making music today. Shumov is 65 this year and set to release an album commemorating this soon (В 65 вам сверхранняя электроника / At Sixty-Five You've Got Super-Early Electronics), according to the official site. [Note: As of 1st April 25, the album is now out!] Their lyrics become clearer and better explained past the 90s, although still somewhat bizarre.
But in terms of their Soviet-era output specifically, I think what they were trying to do was double-voicing. Repeating verbatim official (i.e. the government's) utterances, naming things that were culturally and stereotypically 'theirs', making lists of everyday people in their everyday professions devoid of all other context, in a deadpan and indifferent tone precisely in order to highlight the absurdities latent in those facts.
I don't want to say this was purely for the sake of sarcasm, or that criticism of Soviet society was the whole point, because I'm not convinced these are the most important facets of their work. I think Shumov was trying to demonstrate something broader about reality, the inadequacy of words in conveying the world around us: national identity becomes a simple checklist, people on all walks of life reduced to a census of Alekseevs, and (this is one of my other favourites) in one notable case, the natural world dryly transformed into a case for the moral and pragmatic relativism of the songbird:
С утра мешают спать нам крики вороны (In the mornings the cries of crows disturb our sleeping,) А ночью пугают в лесу пролетающие совы (And at night the owls flying by in the forest frighten us.) Много известно о птицах, как о переносчиках болезней (Much is known about birds as the carriers of diseases:) Поэтому польза и вред певчих птиц – понятия относительные (Thus the benefits and harms of the songbird are relative concepts.) [From 'Жалобы' ('Complaints'), 1989, linked above.]
You love to see it! 🙃
#русский тамблер#langblr#russian language#russian music#Центр#tsentr#Алексеев#alekseev#russian translation#translation tuesday#audio#translation
5 notes
·
View notes
Text




Псков. Храм Святителя Василия Великого на горке. Обычно я не решаюсь даже спрашивать о благословении на фотосъёмку в Православных Храмах. Не потому что боюсь или стесняюсь, а потому что в Храме хочется молчать, благоговеть, молиться и прислушиваться к дыханию Святого Духа и как оно отзывается внутри души-христианки. Но тут я как турист испросил таки разрешения и сделал отличные кадры. Ведь так красиво!
7 notes
·
View notes
Text
Глава 24. Салмон-Вудс. Отцы и дети
Захотелось мне, чтобы папа Агнес присутствовал уже в игре, а не только в её предыстории. В конце концов, не настолько же сильно они поссорились. Да и у Кевина с Элли пусть будет хотя бы один дедушка.
И, разумеется, я не ожидала, что учас��ие в сюжете он примет самое что ни на есть активное. А несколько лет спустя без него будет вообще не обойтись. Но это уже спойлеры.
А пока что позвольте представить: Ричард Хольт, Нессин папа. Влиятельный бизнесмен, глава одной из самых крупных в стране компаний по производству бытовой химии. Вдовец, после того, как жена скончалась от рака, растил единственную доченьку сам. Вот и ещё, кстати, общее у Питера и Несси: отцы-вдовцы и мужское воспитание. Рыбак рыбака, как говорится.
По характеру мистер Хольт гениальный трудоголик-перфекционист, зацикленный на карьере, склонный к одиночеству и с напрочь отсутствующим чувством юмора. Дева по знаку зодиака. Любит синий цвет, отбивные и классическую музыку. Работает, разумеется, генеральным директором своей мегакорпорации.
Сюжетно они с дочерью, в принципе, помирились ещё сразу после рождения Кевина. Тогда Несси переступила через гордость и, несколько волнуясь, настрочила: «Привет, папа! Просто хочу сообщить, что ты стал дедушкой».
С тех пор они перезваниваются и переписываются постоянно. Всё-таки мистер Хольт свою единственную принцессу любит, просто считал, что мозги ей надо было вправить для её же блага, чтобы делов не наворотила. Ну а теперь, когда они уже вправлены, почему бы и не увидеться наконец? Тем более, что оба наверняка соскучиться успели.
Только вот что могло заставить такую персону даже не навестить дочь с внуками, а перебраться к ним насовсем из Бриджпорта в салмонвудскую глушь? Банальное «устал от бизнеса» явно не его случай. Такие будут вкалывать, пока инфаркт не хватит.
Обоснуй в итоге придумался следующий. Мистер Хольт уже, мягко говоря, немолод. И начались проблемы со здоровьем, из-за которых врач прописал ему салмонвудский климат и экологию. На лаврах, разумеется, он почивать не собирается, а будет развивать местный филиал. А в Бриджпорте переложит на толкового зама всё, что нельзя решить дистанционно, и будет кататься контролировать раз в неделю-две (как турист с помощью Nraas Traveller).
Сказано – сделано. И вот мистер Ричард Хольт заселился в особняк на окраине Салмон-Вудс. С любимым псом Людвигом – зверем умным и верным, разве что чрезмерно активным.
Ещё один, на мой взгляд, удачный скрин с Людвигом уже дома. По-моему, он конкретно так просится на портрет. Или хотя бы на фото на стене.
И управляемой экономкой Нэнси Фостер, которая работает на него уже десять лет. Нэнси Ричарда полностью устраивает. Да, немного трусовата, да, склонна к снобству. Но зато отличный кулинар, настоящая чистюля и такая же перфекционистка, как и её работодатель.
Технически Нэнси безработная домохозяйка. Но получает каждую неделю зарплату непосредственно от мистера Хольта. Переводом двух с половиной тысяч симолеонов каждое воскресенье на её отдельный счёт в банке (мод). Правда, тратить их ей пока что особо некуда. Стол и кров полностью за счёт Ричарда в его доме. Так, иногда в салоне красоты расслабиться. Или каких-нибудь мелочей для уюта в свою комнату прикупить.
Разумеется, дочку в гости пригласили первым делом. И Несси была в своём репертуаре – сразу же начала хвастаться своими карьерными успехами.
Да, по Ричарду на этом скрине такого не скажешь. Но он был действительно рад её видеть. Потому что отношения с дочерью у него всего за несколько часов общения выросли с просто знакомых до хороших друзей. Видимо, действительно сильно друг по другу соскучились. Да и общие черты характера явно помогли.
В принципе, такой характер мне у него и видится. Человек-кремень, который не любит показывать эмоции и предпочитает любить близких именно что делами.
Расстались Ричард и Несси, договорившись устроить знакомство с зятем и внуками на выходных. Увы, планы, как известно, имеют свойство рушиться. Но обо всём по порядку.
На другой же день после семейного воссоединения Агнес пришлось знатно поревновать.
Знакомьтесь: Тэсса Уилкинс, в девичестве Шрейбер. Та самая сестра-двойняшка Тревора, отличница, умница, успешный медик, счастливая жена и мать двоих детей.
Привела в гости к Кевину уже повзрослевшую старшую дочь Мэгги, чтобы ребята могли вмест�� поиграть.
Детишки поладили быстро. И убежали развлекаться в парк. Кажется, у Кевина появилась ещё одна подруга. Всё-таки приятно, когда подопечные дружат семьями.
А ещё в парке Кевин завёл новое знакомство.
Мальчика звали Питер Кроуфорд-младший. Несмотря на то, что он сперва стеснялся, Кевин на удивление быстро нашёл с ним общий язык и вовлёк в общую игру. Но никак не мог избавиться от ощущения, что то ли где-то он уже нового приятеля видел, то ли он кого-то ему напоминает.
А Тэсса с Питером тем временем преодолели природную застенчивость, свойственную им обоим, и внезапно нашли кучу общих тем. Хотя почему «внезапно»? Если честно, мне самой кажется странным, что они не подружились ещё в школе. Всё-таки Пит куда более похож характером с Тэссой, чем с Тревором. Оба застенчивые отличники-ботаники, обожающие науку.
Видимо, как раз застенчивость и сказалась. Зато теперь, когда наконец-то разговорились, они буквально друг на друге залипли.
Пит, блин, не вздумай влюбиться! Вы, между прочим, оба семейные люди с детьми. И Тревор тебе за такое точно устроит так, что мало не покажется.
Хотя кому это мешает… Как бы в самом деле не шибанул обоих кризис среднего возраста.
«Ребят, я тут вклинюсь в вашу милую беседу?»
Так весь вечер Агнес и просидела между Питом и Тэссой, наблюдая за этим ботанским воркованием, из которого понимала разве что «что», «который» и «если»…
…и страдала. Но так-то я её понимаю. В такой ситуации сама бы взревновала, несмотря на все доводы разума. Да и сама надеюсь, что симпатию Пит почувствовал просто дружескую.
Но главные потрясения Агнес ожидали на выходных. Но тут история потянет на отдельную записку, так что про это в следующий раз.
А пока что поделюсь событием, неожиданно случившимся у одной рыжей бестии, про которую давненько не было новостей.
Нда… Думала, что раз уж десять лет вместе прожили, то всё, нашла Летти своё счастье. А она оказалась всё-таки неисправима.
Но причина, которую ��аписал Стори Прогрешн, как-то не вписывалась в то, как я эту парочку видела. Всё-таки они оба у меня были за свободные отношения.
Ладно, раз игра так решила, пусть будет обман. Но в другом. Вот он, этот маленький такой няшный обман, который Летти выгуливает по парку в коляске. Зовут Бриджет Коупланд.
А история придумалась следующая. После стольких лет отношений Летти захотела общего ребёнка. А Дерек у нас детоненавистник, он и Шона-то еле терпел, только потому что его поставили перед фактом наличия сына у любимой, и что она его к помощи припрягала только при совсем крайней необходимости.
И вот, казалось бы, Дерек отмучился: наконец-то мелкий стал хоть что-то понимать, перестал бесить и с ним можно вести нормальный диалог, а не только слушать вопли.
Но нет же, любимой опять приспичило «понянчить маааленького». Что означало ещё несколько лет персонального ада с воплями-подгузниками для нашего детоненавистника. В общем, прямым текстом мистер Кхан сказал, что категорически против, и что ему по горло хватило несознательно-орущего периода Шонни. И пофиг, что «это же будет наш общий малыш».
И Летти в итоге поступила очень глупо. А именно перестала принимать противозачаточные таблетки, понадеявшись на «Увидит – полюбит». Но конец был, как говорится, немного предсказуем.
Потому что Дерек, узнав о том, что Летти подстроила беременность специально, просто хлопнул дверью, объявив, что такой обман не прощается. И ни разу с тех пор не заходил даже посмотреть на дочь.
Так что теперь мисс Коупланд в очередной раз в активном поиске, правда, несколько затруднённом наличием уже двоих детей.
#sims 3 blog#sims 3 screenshots#the sims 3#ts3#ts3 screenshots#sims 3#ts3 simblr#ts3 gameplay#sims3#sims 3 simblr#sims#sims3 gameplay
5 notes
·
View notes
Text
Теперь постепенно, с репостом новости об очередной западной технической новинке или гаджете, постепенно начинает приходить понимание, что многого этого здесь купить, а тем более использовать и обслуживать не получится.
Чего-то уже нет в продаже, чего-то скоро не будет, а ��то-то просто не сможет существовать в отсталой-технологически среде - скажем, зачем вам здесь девайс, работающий с технологией 5G, если с учетом деградации сетей и 4G скоро станет во многих местах редкостью? А через какое-то время и смысл, назначение многих предметов будет казаться непонятным.
Это уже культурное и интеллектуальное отставание. Постепенно-растущее различие двух сред обитания, одной - 21 века, другой - балансирующей между девятнадцатым и серединой двадцатого.
И скоро редкий уже отечественный турист будет испытывать схожие с советскими командировочными ощущения гостя из джунглей Амазонии. Только, если раньше баранами смотрели на сони-волкманы, шарахались с испугом от банкоматов, а ассортимент супермаркетов с кучей странных товаров приводил в ступор, то теперь, для начала, пасовать будут перед непонятными колечками или гаджетами.
Не говоря уже о темном лесе современной фармацевтики, инженерного или медицинского оборудования.
Редкие союзники, наверное, будут продавать позавчерашний снег и технологии по завышенной цене, но невозможно даже с китайской помощью, в отрыве от передовых технологических стран и компаний заместить всю современную информационную среду и инфраструктуру.
Хмурое утро
3 notes
·
View notes
Text
Сегодня побывал снова в городе Порто и нашел таки ручку свою. Продавец подумал, что я турист и продал мне её за 15.50, вместо 14.50 евро - официальной цены. Я не стал ему перечить. Главное, что моя маленькая мечта сбылась, а для меня это сейчас важнее...
За всю жизнь, я не купил себе ничего и не позволял отдых, каких то радостей. ОНА показала мне другой мир, где я важен ей и значит себе для неё. Что мне надо делать чаще то, что я хочу. Пусть это и маленькие радости. Если не для себя то для неё. Ведь ей приятно, если мне хорошо.
И барьер был сдвинут. Я стал читать то, что мне просто нравится, а не потому, что надо, стал иногда спать через силу, не ходить каждый божий день в контору, пить дорогой алкоголь и вот, устроить охоту на банальную, но настолько эстетически верную и качественною ручку.

#русский tumblr#русский текст#русский тамблер#romantic#романтика#reader#secret life#русский блог#текстовый блог#dark#kaweco
3 notes
·
View notes
Text
"Лестница смерти" в Мачу-Пикчу
Для тех, кто не в курсе, "Лестница смерти" - это участок каменных ступеней, построенных инками, ведущий к вершине Уайна-Пикчу. Эти ступени известны своей крутизной (уклоном около 60 градусов) и сложностью восхождения. Расположенные на краю обрыва, они открывают захватывающие дух виды на окрестности.
Несмотря на пугающее название, ни один турист никогда не погибал, поднимаясь по этим ступеням.
Во время экскурсии на гору Уайна-Пикчу туристам приходится использовать обе руки, чтобы держаться за стену, карабкаясь по 183 метрам каменных ступеней, высеченных более 500 лет назад. На одной стороне стены - влажная каменная кладка, на другой - обрыв высотой в сотни метров, на дне которого течет река Урубамба. Подъем требует значительных физических усилий, и туристам приходится подниматься буквально шаг за шагом. Это самый сложный участок восхождения на вершину Уайна-Пикчу.
Но если есть что-то страшнее, чем подниматься по "Лестнице смерти", так это... спускаться по ней. Спуск по склону на краю пропасти внушает страх даже бывалым путешественникам. Туристы спускаются медленно, шаг за шагом, часто пропуская тех, кто поднимается навстречу. Для людей, страдающих боязнью высоты, спуск становится настоящим кошмаром.
Тем не менее, люди всех возрастов могут покорить Уайна-Пикчу. На сегодняшний день не зарегистрировано ни одного случая смерти от падения на "Лестнице смерти" (что свидетельствует об инженерном гении инков, построивших эти ступени). Это сложное и уникальное испытание, и награда за достижение вершины стоит затраченных усилий.




#мачу пикчу#лестница смерти#непознанное#русский блог#русский пост#русский тамблер#русский tumblr#оккультизм#русский#русский текст
7 notes
·
View notes
Note
нашли что нибудь интересного на барахолке? а ещё, что вы можете сказать о «унесённые ветром»? какие впечатления ?
На барахолке было много интересного. Я купила открытку и магниты (как истинный турист).
«Унесённые ветром» я все-таки ещё не дочитала, впереди второй том. Но мне нравится. Мне нравится взгляд автора на войну и на роль женщины.
7 notes
·
View notes
Text
Африканец приехал в Россию как турист, но оказался на войне | «Хочу жить»
youtube
2 notes
·
View notes