#богдан хмельницький

[wanderer-on-the-steppe]

I decided this older drawing deserves to be posted again less blurry and with better lighting too. So here he is again - in four different kinds of light for different atmospheres.

[gwenllianwales]

Іноді я Богдан

[theophan-o]

Khmelnytsky, Kryvonis and Bohun

Хмельницький, Кривоніс та Богун

Chmielnicki, Krzywonos i Bohun

Painting by a contemporary Ukrainian artist, Viktor Poltavets (Віктор В. Полтавець, 1925–2003) from 1997/2000.

Three Cossack Heroes depicted together. From the left to the right: Maksym Kryvonis, Bohdan Khmelnytsky, Ivan Bohun.

@wanderer-on-the-steppe, specially for you, because I suppose, you may like to see them together?

It is a fan&didactic account, existing only for the Cossack Heroes glory and promoting Ukrainian & Polish heritage worldwide. Copyright belongs to the Artist/Museum.

[identityua]

Hello!! I saw your post about baking with certain IDV characters and thought it was so sweet and fell in love with your writing!! Would it be possible to request Norton x a reader (potentially a Ukrainian one…? #self-inserting) who enjoys spoiling him and is generally super sweet and understanding towards him? I hope you have a nice day !!

Aww, thank you so much! Did you see the cute Kharkiv themed banner in my profile😋 Happy to supply my Ukrainian baddies. I hope this is what you wanted! And again, send me more requests and chats y’all… I’m trying to cultivate some discipline here to post more💗

━━━━━━━━━━━━━━━━━━━

N. CAMPBELL WITH A UA!S/O

━━━━━━━━━━━━━━━━━━━

PAIRINGS: Norton Campbell x GN! Reader

WARNINGS: A bit of period-specific racism (POC Norton), a teeny-tiny bit of swearing, normal IDV lore stuff? Nothing too graphic.

Not proofread!

There is a popular head-canon within the community that Norton is Mexican (or at least of Mexican heritage) which formed due to his limited "Soul Catcher" costume. In the context of this post he will be partially Mexican, since the parallels between two of the cultures are adorable.

At first glace, It may seem that your lover is apathetic towards your origins. Don't get me wrong, he certainly noticed the hint of a distinct accent in your speech upon first meeting; Norton just paid it no mind. His speech pattern is shaped by working in the mines,therefore, how anyone speaks is none of his goddamn business. Unless It's in an aristocratic manner. That’s when he has a problem and starts shooting nasty looks.

In fact, his apparent lack of interest is due to a disconnect from his own roots. Norton was raised in the 1900s period England, which was not the warmest to immigrants and especially not people of color. Esteem issues lead to a negative perception of reality, combine that with societal stigma and the outcome is assimilation. He doesn't know his culture!

It is up to you to explain to this man with the emotional intelligence of a wine cork why you being Ukrainian matters to you so much. He might be skeptical at first because… let's face it – Norton's life goals are very primitive and materialistic. Get rich, live a lavish lifestyle, eat well. It's hard for him to relate to "national identity" since he has none.

Over the course of your relationship he’ll subconsciously begin picking up on some of your lingo without noticing. One day you may blurt out a "клята сковорідка!" in the middle of cooking and he will be quick to reprimand you for foul language. His treasure cannot swear. Cue the two of you staring at each other in surprise. Guess he does care enough to listen!

Gradually, his indifference transforms into curiosity and even a source of comfort, though he wouldn't admit to that. Nope, vulnerability is terrifying to Norton. Though, in the rare moments you get a glimpse of his sweat-streaked forehead from yet another nightmare, soothing lullabies in Ukrainian seem to help. So much so, he starts sending non-verbal signs that you should always sing him to sleep. Laying his head on your chest while you hum melodic words unknown to him, your fingers affectionately running through his damp hair. He truly feels safe. Get to it lover, you've got a lot of traumatic incidents to repel.

At some point you may decide to introduce your partner to the wonderful вишиванка. He is not exactly ecstatic. See, on you – his treasure – the cross-hatched flower patterns look stunning. Meanwhile, he insists only dark and gloomy(read as manly) colors suit him. Remember, Norton cares a lot about his reputation and tough persona. Be smarter, show him some pictures of Богдан Хмельницький in similar attire – that ought to do the trick.

Previously, I mentioned that one of his goals in life is to be food secure. Your partner’s heart is in his stomach without a doubt. Offer Norton a steaming plate of борщ and I’m afraid he might propose right there and then. Probably not, but despite his overwhelming trust issues – he might start to imagine what a domestic life would look like with you by his side. That is a tremendous leap into the unknown for your lover and yet… he doesn’t seem to mind as long as you keep feeding him this “beet soup”.

Your positive attitude towards your upbringing will leech onto him in the form of contemplation. A worm of doubt wiggling It’s way into his brain about Norton’s connection to a far-away land he faintly remembers. Can he still learn about this part of himself? Is it just wishful thinking? Your partner will be too conflicted to make a step in the right direction. You might have to push him towards self-discovery.

Most likely, Campbell’s knowledge of Spanish is minimal. He rarely spent time at home other than resting or eating, so he wouldn’t have the chance to converse in the language. He also… doesn’t know how to read. What’s the use of literacy to a prospector? Take it into your hands to find a Spanish textbook and teach him the contents. Despite the protests and scoffs, it will touch Norton to his core. For his treasure to care so deeply, you must truly love him, don’t you?

Once Norton is convinced you are not going to leave him (why would you?), he will step-by-step embrace his fear of vulnerability. With a nostalgic frown your lover will admit to one of the only bright memories from his childhood. The recollection is jumbled and filled with holes, yet he can never forget the bright candle lights of “Día De Los Muertos”. Like a thousand stars, he confesses, leading the spirits of the dead to their loved ones. That was the only time in his life he remembers being genuinely happy.

You would be a fool not to mark the date on your calendar and prepare for celebration. Organize it all! The feast, the marigolds, the candles. It might take lots of research into proper traditions(and late night studies at the library). However, your efforts will pay off in the most satisfying sight. A baffled expression that slowly morphs into a teasing smile. “All that, f’ me?” he would snicker, ruffling your hair. Norton tries to act smug but you can see the shimmer of tears in his eyes. Who needs so many candle lights when you are the brightest light in his existence?

Just don’t expect him to be as reciprocative with the day of Івана Купала. He’s not jumping over a massive bonfire.

[foolish-neko-reads]

"Опис України" Боплана, "Українські козаки. Богдан Хмельницький" П. Меріме

Оскільки трохи раніше мені трапилися інші твори Проспера Меріме, то мене дуже зацікавило, що ж він міг написати про Україну. До того ж, дуже приємно, що Україною цікавилися іноземці у 19ст. А оскільки разом з творами Меріме був ще й "Опис" Боплана, трохи раніший, читання видалось різнобоким.

Прочитання цієї маленької збірки зайняло у мене дуже багато часу. Десь біля місяця мені знадобилося на ці нещасні 300 сторінок. Особливо важко було читати Боплана. Найперше, звісно, вплинув характерний стиль мови родом з 17 століття. Дуже велемовне письмо, шанобливо надмірне, до того ж постать автора та те, що він промовляв, мені вельми не сподобалось.

Не пораджу цю книгу людям, що дуже емоційно реагують на прояви нетолерантності, бо Боплан вивільнив увесь свій доступний шовінізм. У підлабузництві польському королеві та пошуках його зглядності Боплан принижує його "підданих" - русинів (себто українців, виходців з Русі й корінне населення), кримських татар.

Руський народ (бо приблизно до 17-19 століття українців у всьому світі знали як народ, що є нащадком Русі і назви цього народу були похідними від Рус��) Боплан описує як такий собі пасторально наївний, працьовитий, веселий, такий, що любить випити та заспівати. Щось на кшталт схожої моди 18 століття у Франції з усіма цими романтичними порцеляновими пастушками, естетикою селянського побуту тощо. Він помітно спрощує культуру українців, їхній побут, політичне життя та звичаї розгляд��є дуже спрощено, упереджено. Він хоч і захоплюється звитягою, сміливістю та воєнними подвигами козаків, та не забуває підлеститись до польського короля та порадити де б спорудити фортецю для захисту від козаків.

За кримських татар теж було неприємно. Певно, Боплан не бував у Криму та зеленого поняття не мав про розвиток кримськотатарської цивілізації, бо у його уяві кримці постають якимись загадковими варварами-злодіями. То вони неперевершені вершники, які ладнають з кіньми як ніхто інший, то в них криві ноги, які заважають правильно сидіти в сідлі. То вони їдять лише кінське м'ясо, то Боплан описує багатсво хана, його розкішні табуни та розмаїту кухню татар.

Словом, Боплан як та мавпочка з анекдоту - не може визначитись, на яку б думку йому пристати. Чи то українці та татари - самостійні народи з особливою культурою, віруваннями та звичаями, чи то применшити їх у порівнянни з поляками. Хоча наприкінці Боплан і поляків мокнув, розписавши святкову учту польської шляхти наче якийсь балаган у хліву. Дуже неординарна особа.

Оповіді Проспера Меріме мені сподобалися значно більше. Він й з боку історичної достовірності, й почасти виразності мови є більш приємний для читання. У його доробку прослідковується щире захоплення українським козацтвом й до кримських татар він ставиться без упереджень. Принаймні, він не робить недоречних зауважень щодо їхнього одягу та зовнішності, а кримського хана визнає важливим політичним діячем нарівно з королями інших країн.

Захоплення Проспера Меріме постаттю Хмельницького є доволі зворушливим. Він описує Хмельницького так, як у західній культурі описують лицарів - хоробрим, гордовитим, сміливим, рішучим, справжнім воїном та лідером. Гетьманом. Він повагою та цікавістю відслідковує життєвий шлях Богдана Хмельницького, захоплюється козаками, співчуває українському народові (який теж періодично називає русинами, звісно). У Меріме значно менше упередженості та значно більше бажання викласти достовірну історію.

Також його письменницькою заслугою є те, що у свою розповідь про козацькі звершення він додав "екшену" - опис баталій, зіткнень, хоробрості козаків на полі бою. Ще трошки й вийшов би пригодницький роман.

Тож, Меріме я можу сміливо радити. Хоч це читання й за��ягнулося, але в мене лишилося приємне враження від його розповіді про козаків та Богдана Хмельницького.

[choppedconnoisseurgardener]

Венжик Хмельницький (Венцеслав) (р. н. і см. невід.) — український військовий козацький діяч ХVІ ст., козацький полковник, наказний гетьман (1534—1536). Гетьман українського козацтва (1534—1536). Прадід гетьмана Богдана Хмельницького.

Походив з литовсько-українського роду. Належав до так званої боярської (рангової) шляхти. Прославився під час кримсько-польської війни (1534). Зібравши полки реєстрового козацтва та загони охочекомонних, він розгромив Кримську орду неподалік Заславля. Під час генеральної битви вдався до створення табору з возів, який згодом — як вид польового укріплення — буде дуже популярним серед козацтва. "Історія русів" повідомляє: "По скону гетьмана князя О. Ружинського, року 1534-го, вибрали гетьманом із осавулів генеральних Венжика Хмельницького". Польський король затвердив це вибір, й новий гетьман отримав наказ виступити проти татар. Він зібрав під свою руку реєстрових козаків, полки охочекомонних і запоріжців, кілька польських гарнізонів. В. Хмельницький добре знав тактику ординців, й козацькі війська перемогли переважаючи загони. Він побив орди під Заславом на Волині. Після перемоги гетьман здобув славу, адже всі розуміли, що він урятував не лише Україну, але й Польщу. Король відзначив заслугу Хмельницького перед Польщею спеціальною похвальною грамотою.

Після цього, за рішенням сейму та спеціальним указом короля Сигізмунда-Августа українські землі було виведено з-під юрисдикції Великого князівства Литовського й "до Польського королівства, як рівних до рівних, вільних до вільних" приєднано. Водночас, українську шляхту було урівняно в правах із польською аристократією. Один з перших польських козацьких гетьманів, який згадується в документах. Історія Русів: " Серед численних побитих і полонених військ Польських і Козацьких вбито там і Сотника Черкаського Полку Михайла Хмельницького, а сина його, молодого Зіновія Хмельницького, взято в полон і відправлено з іншими до Туреччини. Хмельницький той є нащадком Венжика Хмельницького, раніше бувшого Гетьмана Малоросійського; він, рахуючись у боярах, або ранговій Шляхті Малоросійській, мав у вічистому володінні своєму містечко Суботів з хуторами та значними вгіддями, а в ньому муровану церкву і монастир, предками його і ним споруджені. У службі військовій мав він чин Сотника в реєстровому Черкаському полку; але за характером, підсилюваним добрим достатком, значив вельможу краю тутешнього.

Пошлюблена з ним була донька Гетьмана Богдана Анастасія, і від того шлюбу народжен��й син Зіновій Хмельницький дістав при хрещенні його друге ім'я, дідівське з матірнього боку, Богдан, дане йому звичаєм Римських Католиків од хрещеного батька його Князя Сангушка."

[uacrisis]

⚡️Зі слів Ольги Ковалевської, доктора історичних наук, до кінця Другої світової війни українська козацька старшина позиціонувалася як експлуататори простого населення. І Богдан Хмельницький і Мазепа подавалися в цьому ключі, тому Мазепа не міг подаватися як позитивний герой.

👉 «З іншої сторони, битва під Полтавою подавалася виключно як перемога російської зброї, і Мазепа у зв’язку з цим називався зрадником, – пояснила вона. – Довгий час населенню доводили, що він взагалі зрадив віковічну дружбу російського і українського народів».

🔻 Про Івана Мазепу – читайте у нашому матеріалі https://uacrisis.org/uk/navkolo-postati-ivan-mazepa?fbclid=IwAR3_CFApseBVGiaDNwupykUjPdPX6g3Shs7crmMQGjAJ7F2VhffjX56DhtY

[vagonta]

Історія кохання гетьмана

Він створив могутню армію, перед величчю якої тремтіла вся Європа і вперше за багато століть об’єднав розрізнені землі у могутню козацьку державу. На цього чоловіка молилися тисячі українців, увесь світ знав його як талановитого полководця, знаменитого гетьмана, якого вважають творцем нової епохи в історії України. Та мало кому відома найбільша таємниця Богдана Хмельницького - чоловіка, який став символом козацької доби. ... Читати далі »

[eu-ukraine]

Вшанування 425-річчя засновника Української держави гетьмана Богдана Хмельницького у Черкасах

28 грудня 2020 року бойова команда громадської ради "УКРАЇНСЬКИЙ ПАНТЕОН" виїжджає у повному складі з столичного Києва до славного міста Черкас з нагоди вшанування 425-річчя засновника Української держави гетьмана Богдана Хмельницького. У місті Черка... Читати далі »

[ua2daynews]

Таємниці Богдана Хмельницького (Майданюка): як уманській провокатор із злочинним шлейфом «кошмарить» бізнес під час війни. (Частина 1)

Таємниці Богдана Хмельницького (Майданюка): як уманській провокатор із злочинним шлейфом «кошмарить» бізнес під час війни. (Частина 1)

Історія стара, як світ: під час будь-яких конфліктів знаходилися люди, які не цуралися заробляти на цьому. Хтось торгував зброєю, хтось медикаментами, чи гуманітарною допомогою, а хтось намагався зупинити і забрати останні підприємства, які продовжують працювати при воєнному стані, сплачуючи податки і зберігаючи робочі місця. От так і герой нашої сьогоднішньої статті, сумнозвісний «борець» з…

[wanderer-on-the-steppe]

Songs about the Khmelnytsky uprising, part 5: Пісня про козака Нечая

It’s been a long time since I added something to this collection, but a movie I’ve rewatched recently (Богдан Зиновій Хмельницький from 2006) reminded me that I can’t just ignore the song about one of the most popular participants of the Khmelnytsky uprising here.

The song about the Bratslav polkovnyk Danylo Nechai comes with many names and even more versions of the lyrics. A lot of these versions, especially the shorter ones, are nearly incomprehensible without context – only if one knows the events they refer to and/or has heard a longer version before, do they start to make sense. The most comprehensive and at the same time chronologically logical (and not too repetitive) version of the lyrics I’ve found might be this one.

To quickly sum them up in English: Nechai and his Cossacks come to a place where they are warned to flee, but Nechai, in a mixture of pride and carelessness, doesn’t heed the warning and goes to a relative to eat fish (or, in many other versions: to get drunk). There is a Polish surprise attack – and no guard – and the Cossacks defend themselves bravely, killing many of their opponents, but are hopelessly outnumbered. Nechai gets killed and is buried, and the comrades burying him plant viburnum (the famous червона калина of another folk song) on his grave, so that his fame and glory shall be remembered in all Ukraine.

What I’ve not found, unfortunately, is a recording using the lyrics exactly like this or at least somewhat close to it. The first recording I’ve included above – by Михайло Коваль ( Mychailo Koval) – already uses comparatively many of its stanzas, but even comparatively many is not that many at all, and the ending is surprisingly abrupt.

However, even though I was frustrated at first by the uncommonness of longer version telling all or at least most of the story, the question what the shorter versions actually choose to tell (and what they choose to leave out!) soon became interesting in itself.

Some can be so short and fragmentary that the lyrics become completely subordinate to the musical performance.

For example, all that is left of the story in this beautiful version by  Дике Поле is the initial warning, Nechai’s refusal to listen to it, and then a short conversation where Nechai asks his godmother if he should unsaddle his horse, to which she replies that she won’t be able to protect him, so he better shouldn’t. And still, even in this rudimentary form the lyrics contain an element that’s both remarkable and quite common in shorter versions of the song: the relative Nechai visits and gets drunk with is explicitly identified as his godmother Khmelnytska – in all probability meaning the hetman’s wife, who, at the time, would have been the famous former Helena Czaplińska. So, according to these songs, Khmelnytsky’s wife is mysteriously present at the place where Nechai gets ambushed and killed – he even gets ambushed and killed while getting drunk with her – but she herself somehow gets safely out of the situation without the songs ever explaining how or just mentioning her again.

I don’t know if it’s the strangeness of these events that gave rise to an interpretation I stumbled upon while looking for different versions of the lyrics: namely that mentioning Khmelnytska in this context is an allusion to a rumour that Khmelnytsky himself, envying Nechai’s popularity and wanting to get rid of a rival, had something to do with Nechai’s death.

How plausible it is – both the rumour and the interpretation of the song – I can’t tell. It has to be mentioned, however, that in none of the versions I’ve come across does Khmelnytska encourage Nechai to get drunk; she just doesn’t stop him when he comes to her to do so. Nor does she convince him to be careless. Quite to the contrary: when he asks her if he should unsaddle his horse, she always advises against it. Can her explanation for advising caution – that she can’t protect him – somehow be interpreted to mean that the hetman might have been responsible for Nechai’s death not in the sense of direct involvement, but negligence and lack of military support? That is probably a question of imagination. Is it something a clever songwriter could come up with who both wants to get his message across and not risk his head? Sure. Is it a likely explanation? I don’t know...

Whatever one prefers to believe, there’s versions that are only slightly longer but add some different nuances of meaning to the story. A very interesting one for what it does with the text is this one by Сашко (Олександр Власюк):

After the same fragment of the story that also the version by Дике Поле uses, it simply repeats the initial warning, emphatically, several times, completely changing the atmosphere of the song. The audience knows, of course, that the story is supposed to end with Nechai’s death. But this performance treats the events as if they were still happening at the moment – Nechai’s fate not decided yet – as if the warning could still reach him.

In a similar way, a version by Гуляйгород ends with Nechai becoming aware of the attack and getting ready to disperse the enemy – without mentioning the fatal outcome. It almost seems like it wants to spare the audience the part about the beloved hero’s death or, maybe more probable and more in line with what other songs about the Khmelnytsky uprising do, like it wants to talk not only of the past by showing the battle against the enemy as something that is still going on and can still be won.

Though most shorter versions decide to omit Nechai’s actual death, I also want to include one that goes the exact opposite way:

This performance by Taras Sylenko (Тарас Силенко) leaves out the whole drinking and carelessness, mentioning his pride in his Cossack fame as Nechai’s only reason for refusing to flee, and then immediately proceeds to the battle, putting all emphasise on his fighting, death and burial – and especially the fame that will survive him.

Like for the song about Morozenko, there’s also an episode of the podcast by Pavlo Nechitailo (Павло Нечитайло) and Taras Kompanichenko (Тарас Компаніченко) dedicated to the songs about Nechai – as always, I’m too helpless without written text to make use of it, but I’m linking it for anyone who might be interested:

[thesolyanka]

Ні

By @solokatz

Ні, ��и з ними не один народ. Ні, у нас із ними не спільна історія. Ні, історія росії не починається з заснування Києва. Ні, мешканців Києва і Новгорода зразка IX-X століть нічого не пов'язує між собою. Ні, Володимир, Ольга, Ярослав, Інгігерда не російські святі. Ні, ніякої «общерусской народности» і тим більше «общерусского язика» ніколи не існувало. Ні, так званої «куликовської битви» за незалежність москви від Золотої Орди, до речі, теж ніколи не було. Ні, життя на українських землях в період між 1240 та 1654 роками не зупинялося. Ні, козацтво не складалося виключно з бідноти, різного роду шахраїв та авантюристів. Верхівка козацького стану складалася переважно з української православної шляхти Речі Посполитої, яка збройним шляхом боролася за свої права і вольності в Україні. Ні, кримські татари не втікали з битви під Берестечком. Ні, Богдан Хмельницький не підписував васальний договір з москвою в січні 1654 року в Переяславі. Ні, території Лівобережної України, Слобожанщини, Донбасу, Сіверщини, Причорномор'я, Криму і ще дуже багатьох територій це не «подаркі русскіх царєй».

Ні, київська митрополія православної церкви ніколи не передавалися у «вічне управління» московському патріархату. Такого документу не існує ні в москві, ні в Константинополі. До речі, ніякого «московського патріархату» теж не існує - це самопроголошена церква, яка ґрунтується на підробленій так званій «Грамоті Константинопольського собору про заснування московського патріархату». Цього «собору», ніколи не відбувалося, а всі підписи інших православних патріархів підроблені. Ні, москва - не Третій Рим. Ні, Іван Мазепа нікого не зраджував. Ні, в 1709 році Батурин спалили до тла разом з усіма мешканцями не шведи. Ні, перший вищий навчальний заклад Східної Європи заснували не в росії. Ні, так званої російської науки зразка XIX століття не існувало б без випускників Києво-Могилянської академії. Ні, Тарас Шевченко, Гоголь, Булгаков не російські письменники. Ні, Севастополь - це не «город русской славы». Скоріше «город позора российской армии, которая во�� уже 150 лет не умеет воевать». Ні, українську мову не вигадав австрійський генштаб. Ні, поляки, румуни, угорці та інші сусіди ніколи системно не були ворогами українців. Ні, підавстрійські Галичина, Буковина та Закарпаття зразка XIX століття ніколи системно не прагнули «возз'єднатися» з російською імперією, за виключенням кількох дегенератів москвофілів, спонсорованих з петербурга, які загалом мало що знали про російську імперію взагалі. Ні, Українська Центральна Рада не «кинула» студентів і добровольців помирати під Крутами. Це була спланована військова операція, яка, попри значні втрати, досягла поставленої мети. Ні, так звана Донецько-Криворізька республіка, створена совєтами, не була результатом природніх прагнень українців до комунізму. Ні, Симон Петлюра не антисеміт і ніколи ним не був. Ні, антирадянські селянські повстання 1920-х років не були інспіровані іноземними розвідками. Ні, українські митці-модерністи 1920-1930-х років не були «контрреволюційними елементами».

Ні, Голодомор - це не «трагічна випадковість», спричинена неврожаєм. Ні, сталінська індустріалізація - це не «подарунок радянської влади» Україні, за який ми маємо дякувати москві. Це все - мільйони невинних життів та мільйони тон ресурсів, які були вкрадені у наших дідів. Ні, радянська влада не «навчила українців писати і читати». Вона просто стратила всіх українських вчителів. Ні, сотні тисяч українців, вбитих в 1937 році не були іноземними шпигунами. Ні, Друга Світова війна для України почалася не в 1941 році. Ні, ОУН та УПА не були союзниками нацистів чи антисемітами. Ні, не було ніякої «великої перемоги над нацизмом». Просто одне зло під одним червоним прапором знищило інше зло під іншим червоним прапором. Ні, кримські татари ніколи не були пособниками нацистів та тим більше нікого не зраджували. Вони сотнями років жили на своїй землі, яку росіяни вкрали. Ні, українці щиро не плакали коли помер сталін. Ні, ми не маємо бути вдячні росіянам та хрущову за «подарований» Крим, який вони перед тим розорили до нитки. І за «хрущовки» та паспортизацію населення теж не маємо бути вдячні. Це природні права кожної людини. Ні, вся радянська ракетна програма включно з тим самим Спутніком, Бєлкою і Стрєлкою, Гагаріним, та всіма тими ядерними ракетами придумана не росіянами.

Ні, українцям, молдованам, литовцям, латишам, естонцям, грузинам, чеченам, азербайджанцям і всім-всім народам тієї велетенської тюрми народів не потрібні були ті всі ракети танки і вся та воєнна поєбота в той час, коли їхні жінки та матері днями стояли у велетенських чергах за хлібом в країні, яка генерувала більше половини всього зерна у світі, яке вона жалюгідно розпродувала за копійки в намаганні назбирати грошей на ще якусь найбільш велетенську і найбільш непотрібну бомбу. Ні, українцям не потрібна була війна в Афганістані.

Ні, Василь Стус не був ні в чому винний. Ні, Володимир Івасюк не повісився сам.

Ні, катастрофа на ЧАЕС не сталася з вини кількох чоловік з персоналу станції. Енергоблок вибухнув, бо срана криворука радянська наука разом з такою ж партією ніхуя не знали про атомну енергетику та її небезпеки.

Ні, ми не отримали Незалежність «в подарунок» від когось. Ні, українці, литовці, чеченці, молдавани, азербайджанці та всі інші народи того концтабору не розвалили срср. Він луснув сам, бо насправді ніколи не був нікому потрібен. Ні, нам не потрібен був їхній їбучий флот ще 40 років в нашому українському Севастополі. Ні, ми не «скакали на майданах за печивко Госдепа». Ми виборювали свободу якої у них ніколи не було. Ні, за 30 років Незалежності наш добробут не погіршився без їхньої їбучої братської любові. Ні, нас не принижували жодні інші наші сусіди за всі 30 років. Ні, нам не соромно працювати в Європі, заробляючи там собі на життя. Нам соромно сидіти без діла на жопі, прирікаючи наші сім'ї на злидні.

Ні, Віктор Ющенко не отруївся випадково сам. Ні, ми ніколи не хотіли в їхній таможений союз. Ні, українське військо ніколи не було «збродом нацистів, зеків і алкоголіків». Ні, нам не треба їхні соцмережі, банки, телеканали, жалюгідні серіали чи фільми чи будь-яка інша їхня срань тут в Україні.

Ні, ми з ними не один народ.

Ні, у нас із ними не спільна історія.

Так, ми відпиздили їх 1173 року під Києвом.

Так, ми відпиздили їх 1514 року під Оршею.

Так, ми відпизди��и їх 1618 року під москвою.

Так, ми відпиздили їх 1659 року під Конотопом.

Так, ми відпиздили їх 1660 року під Чудновом.

Так, ми пиздили їх протягом 1918-1922 років по всій Україні.

Так, ми пиздили їх в 1940-1960-х роках по всіх Карпатах та на Волині.

Так, ми відпиздили їх в 2014-2015 роках в Донецькому аеропорту.

І ми пиздимо їх зараз.

І ми будемо їх пиздити доти, доки вся ця єбалига склеєна з бурятів, удмуртів, мордвинів, татар, кавказців, карелів, якутів та сотні інших народів не розсиплеться к хуям і знову не відкотиться в розвитку на тисячу років назад, давши нарешті спокій всім навколо.

Ну а потім буде сонечко. Гарна погода, та 0.5 Чернігівського пива на пляжі в Ялті.

[theophan-o]

Bohdan Zenobi Chmielnicki (Bohdan Zynoviy Khmelnytsky, Богдан Зиновій Хмельницький) lesser-known (part 1)

Perhaps the oldest preserved portrait of the famous Ukrainian Cossack Hetman by an unknown artist from the 17th century (oil on canvas, 101 cm X 77 cm).

From the collection of the National Art Museum of Ukraine in Kyiv (Національний художній музей України), Ж-173.

@wanderer-on-the-steppe, specially for you!

[pazlov-net]

-15% от цены 494 грн.!!! Промо-код: VK15 3D пазл "Богдан Хмельницький" ALF-034 https://pazlov.net/ru/70-pazly-3d/87332-3d-pazl-bogdan-khmelnickij-alf-034.html Собирать 3D пазл самостоятельно - легко и приятно. Это не требует специальных навыков и инструментов: в каждом наборе вы найдете все необходимое для сборки. 3D пазл повторяет принцип современной технологии 3D печати. Все фигуры состоят из слоев высококачественного картона. Слои называются слайсамы. Как собирать: разложите слайсы по десяткам; склеивайте слои между собой в порядке возрастания. Для предотвращения смещения слайсов используйте направляющие. Составленный пазл можно раскрасить, и использовать как оригинальный декор. Для детей от 6 лет. Краски в набор не входят.Бренд: DaisySignУпаковка: КоробкаЦвет: РазноцветныйВес в упаковке: 620 гГабариты в упаковке: 13.5 x 35.5 x 25 смCтрана производитель: УкраинаМатериал: КомбинированныйКомплектация: Пазл, направляющие, клей, инструкция

[enegen]

Цей день в історії:

Історія дає відповіді на велику кількість запит��нь і відкриває шлях в майбутнє, тому не варто забувати про те, що сталося з людством в минулому. За допомогою нашого сайту ви в будь-який день зможете зазирнути в далекі часи. Цей день в історії став знаменним за рахунок наступних подій:

1521 рік

Імператор Карл V підписав Вормсський едикт, який наказував арешт релігійного реформатора Мартіна Лютера

1648 рік

Богдан Хмельницький розбив поляків під Корсунем

1905 рік

У Каннах наклав на себе руки один з найбагатших людей Росії, меценат Сава Морозов

1938 рік

У місті Вольфсбург Адольф Гітлер особисто заклав перший камінь під заводську новобудову — «Фольксваген»

1966 рік

Гайана отримала незалежність від Великобританії

1972 рік

у Москві підписано радянсько-американський договір про обмеження стратегічних озброєнь

2014 рік

Почалися бої в Донецькому аеропорту

Щоденний дайджест свят, пам'ятних подій і річниць. Всі державні, професійний, міжнародні та релігійні свята на кожен день. Привітайте друзів і рідних вчасно!

www.cleng.club

[svyatosogodni]

🎊 20 лютого — Яке сьогодні свято? ⠀ ❤️‍🩹 1093-й день повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну ⠀ 🍏 День яблука 🕯 День Героїв Небесної сотні 🙏 Всесвітній день соціальної справедливості 🧁 День маффинів (National Muffin Day) — США ⠀ 👼 День янгола святкують сьогодні Олександр, Олексій, Лука, Петро ⠀ ⚜️ День в історії: ⠀ 1649 — Богдан Хмельницький почав переговори з поляками про визначення кордонів Запорізького війська 2014 — вторгнення російського спецназу на територію АРК (Крим). Почал��ся відкрита російсько-українська війна ⠀ 💙💛 Відомі українці, які народилися сьогодні: Олександр Удовиченко, Василь Барвінський, Лев Ревуцький, Улас Самчук ⠀ 👍 Більше про те, що варто сьогодні святкувати читайте на нашому сайті → https://sogodnisvyato.com.ua/20-lyutoho-svyato/

Також долучайтесь до нас: https://x.com/SSvyato https://t.me/sogodnisvyato https://invite.viber.com/?g2=AQA9K6a4nX9DWUzSYycvCwZm1EPyPRkoYBY6XhCe9cuobejEHyCwupbUgbSBZC3q