#зоровий контакт

[pixelinform]

Співрозмовник не дивиться в очі: 5 причин і що це означає

Уникання зорового контакту під час розмови часто сприймається як неввічливість, нещирість або приховування чогось. Проте психологи пояснюють, що причини такого поведінки можуть бути зовсім іншими. Давайте розберемося, чому люди відводять погляд і як це трактувати. Гнів і хвилювання Зоровий контакт створює миттєвий обмін великою кількістю інформації між співрозмовниками. Дослідники з Великої…

[ellkolll]

Я ніколи не була в справжніх стосунках, ніколи не була в парі офіційно довго. Хоча безліч разів я відчувала що я люблю цю людину і ця людина любить мене. Відчуття закоханності, скоріше не любові, я відчувала напевно мільйон разів. Це синдром кохання в аеропорті чи що. Це далеко не будь хто, це далеко не кожен. Я зараз просто згадую всі свої великі симпатії і початки стосунків, з тими з ким все ж не вийшло нічого, деяких я напевно кохала по справжньому. Думаю що спільне між цими всими хлопцями. Погляд, зоровий контакт, рухи тіла, поведінка, по якій ти розумієш що в нього є велика симпатія до мене, і це відчувається і це так мило і я почуваю відчувати це теж. Ось це тихеньке розглядання людини. Чомусь коли це справжнє траплялось зі мною декілька разів, я завжди була недоступна, або щось складалось не так, звучить дуже хмарно, та й частіше була винна саме я. Я обожнюю мати людину про яку думаю в себе в голові більшість часу, не можу це назвати крашем, бо я не фанат цієї людини та і він не найкрутіший старшекласник школи. Просто коли ти відчуваєш "це" і це воно залишається з тобою надовго, поки "це" не викличе чергове розчарування і покине мою голову. Якийсь час я походжу спокійно, а потім може з'явитися новий хлопець який займе це місце, або старий знову повернеться. Дивно усвідомлювати що з тими з ким випивали та спали по п'яні, могли б народитися діти. Ті що недостатньо мали повагу до мене, та називали подругою, напевно маючи іншу ідельну для себе дівчину в голові, так само як із мої зафрендзонені друзі. Є дещо спільне ще, ті, хто мені насправді подобались були хорошими хлопцями, і в нас могло би бути стосунки. Навіть бачучи людину вдруге в компанії, ти знаєш що десь є всесвіт, на якій ви все ж пішли на ідеальне перше побачення, а потім і друге і все по сценарію. Так дивно в 28 років ще ніколи не казати, це блабла, мій хлопець, або не чути що я чиясь дівчина. Шкільні і підліткові стосунки не варто брати до уваги.

Хотілось щоб хтось вже зайняв "це" місце в голові та сердці, не викликав чергове розчаруваннювання та не замінився через якийсь час на когось іншого.

[metalvalhallaresonance]

Штучний інтелект: у Швейцарії робот Софія давав інтерв'ю і фотографувався із охочими

Робот дуже схожий на людину.

У Женеві на світовому саміті Міжнародного союзу електрозв'язку представили людиноп��дібного робота на ім'я Софії.

Робот представив інтеграцію новітніх технологій та штучного інтелекту.

У робота навіть брали інтерв'ю та робили селфі із ним.

Засновник Hanson Robotics Девід Хенсон розповів, що Софія володіє розвинутою мімікою, що робить її схожою на людину.

В очі Софії вбудовані камери таким чином, що вона може встановити із людиною зоровий контакт, вона здатна запам'ятовувати реакцію на свої слова і передавати емоції. Також робот здатний навчатися та розвиватися.

Телеканал BBC One створив мавпу-робота і підкинув її в зграю тварин, щоб подивитися на їхню реакцію.

Відповідне відео телеканал опублікував на своєму каналі на YouTube. Відзначається, що навколо роботизованого дитинча лангура розгорнулася справжня драма. 

[lifehata]

Як зрозуміти, що ти подобаєшся хлопцеві: 6 очевидних ознак

Іноді складно визначити, чи відчуває хлопець до вас симпатію. Однак існують певні сигнали, які можуть вказувати на його зацікавленість. Ось шість основних ознак зрозуміти, що ти подобаєшся хлопцеві:

1. Його мова тіла говорить сама за себе

Шукає можливість доторкнутися до вас: випадкові дотики під час розмови або проходячи повз.

Підтримує зоровий контакт і часто посміхається.

Перед зустріччю з вами поправляє зачіску чи одяг.

2. Відчуває нервозність у вашій присутності

Якщо хлопець хвилюється під час спілкування з вами, це може проявлятися в червонінні, плутанині в словах або тремтячому голосі. Це свідчить про його бажання справити на вас враження.

3. Часто дивиться на вас

Помічаєте, що він часто поглядає на вас, особливо на певні частини тіла, а при зустрічі поглядів швидко відводить очі? Це може бути ознакою його зацікавленості.

4. Шукає можливості для спілкування

Якщо він ініціює розмови, цікавиться вашими справами, жартує та прагне проводити час разом, це може свідчити про його симпатію. Також він може почати цікавитися вашими хобі або відвідувати ті ж заходи.

5. Активність у соціальних мережах

Він ставить лайки на ваші пости, коментує фото, особливо старі, або захищає вас у коментарях? Це може бути способом проявити свою увагу та турботу.

6. Готовність допомогти

Дізнавшись про вашу проблему, він пропонує допомогу, навіть якщо це незручно для нього. Наприклад, готовий приїхати до вас у будь-який час або допомогти з дрібницями.

Ці ознаки можуть свідчити про симпатію хлопця до вас. Однак кожна ситуація унікальна, і важливо враховувати контекст та інші фактори.

[ao3feed--ukr]

seen you from afar.

Читати на АО3 https://archiveofourown.org/works/52452803

Автор/ка keysij

Фанхати: Blue Lock (Manga), Blue Lock (Anime)

Відносини: Mikage Reo/Nagi Seishirou, Mikage Reo & Nagi Seishirou

Опис:

але волосся - колір - не було єдиною причиною чому мікаґе втратив будь-який контроль на тілом. він був… неймовірним. його гра була неймовірною. кожен пас, кожен крок на полі, кожен дотик м’яча, його рухи, все відразу. те, як він пересувається без жодних зусиль і забиває м’яч у ворота, тримаючи зоровий контакт з рео.хто він?

Кількість слів: 3,960, Частини: 1/1

Рейтинг: General Audiences

Попередження: No Archive Warnings Apply

Категорії: M/M

Персонажі: Mikage Reo, Nagi Seishirou, Mikage Reo's Father

Додаткові теги: Mikage Reo Needs a Hug, Football | Soccer, Alternate Universe - No Blue Lock, Fluff, Short & Sweet, No Angst

Читати на АО3 https://archiveofourown.org/works/52452803

[finogreek]

Мисливці за стеллароном хочуть врятувати цей світ, оттопрдібні ж приходять для того щоб розповсюдити хонкай і світ згнив,

Тому просто уявіть Блейд як янгол зі старого заповіту з вогняним мечем який стає ващим від крові грішників яких карає Блейд його колись білі великі крила, що ростуть з міцних лопаток і фігуристої спини обуглилися від його вогню, а кінчики почервоніли від пролитої їм крові, бурштинові очі дивляться тобі в душу, бачать її наскрізь, кожну брехню, кожен гріх що тяжіє на твоїх плечах, бліде, завжди молоде обличчя чоловіка безвиразне, коли він з нюдьгою і потаємним вогнем в очах від чого бурштинові очі схожі на полум'яний захід сонця, дивиться на тебе зважуючи твої гріхи, твій янгол смерті не виглядає ні злим ні розчарованим тобою, він не може злитися коли власні плечі ледве витримують вагу гріхів які зробила небесна істота, за наказом чи за власним бажанням, твої коліни тремтять коли янгол зі свистом розрізання повітря дістає меч яким збирається тебе покарати, ти відступаєш від постаті перед собою, поки твоя спина не зіштовхується з міцним тулубом чоловіка, довгі пальці у шкіряних рукавицях лягають на твої плечі, ще тяжче ніж твої гріхи за які тебе прийшли покарати, Лоча чудово посміхається, від нього пахне ліліями, тобі хочеться торкнутися довгого пшеничного волося, що спадає на плечі чоловіка, але твій погляд наштовхується на два довгих рога, що ростуть з голови чоловіка, його посмішка перестає бути ніжною, вона стає зубчастою, а зелені очі світяться наче найойтруйніщі хімікати, твою спину пече жар що виходить з тіла чоловіка за тобою, Лоча переводить свій погляд с тебе на Блейда, що мовчки спостерігає за картиною, при вигляді янгола смерті, хвіст за спиною чоловіка гойдається зі сторони в сторону

"Мій янголе, я тебе перервав?" Нудотно солодко тягне демон, дивлячись прямо в бурштинові очі все ще тримаючи твої плечі сталевими кліщами, Блейд звузив очі від роздратування , коли сховав меч у піхви, його кроки легкі і швидкі коли він підходить до демона і людини, його пальці на твоєму чолі холодні наче крига навідміну від дотику демона на твоїх плечах, твоя свідомість розчиняється, �� тіло стає важким, якби не хватка на твоїх плечах і гаряче тіло , що стоїть в тебе за спиною ти би впала.

Коли людина у руках Лочі втрачає свідомість після дотику Блейда, демон не може не сміятися, якби ці холодні руки лягли на його розпечене тіло він би теж впав.

Блейд грізно дивиться в очі демона роздумуючи над тим, що робити, між демоном і янголом все ще снаходить тіло людини, що неодмінно дратує демона, але Лоча боїться, що якщо поворохнеться Блейд зникне наче марення, як він завжди робить.

Темні крила за спиною чоловіка ворушаться ніби знаючи, що демон тягне час, щоб довше полюбуватися блідою, гладкою шкірою янгола, блідими пухкими губами стиснутими в тонку лінію, і бурштиновими очима, що палають яскравіше за пекельні вогні, які обрамляють довгі, густі вії.

І так кожен раз, Блейд перший розриває зоровий контакт дивлячись на людину між двома істотами, її не можна залишати у руках демона, хоча підсвідомо Блейд розуміє, що як тільки його тіло розтане у повітрі зі звуком змаху крил демон відразу послідує за ним, шукаючи у кожному пересічному холод рук Блейда і світло бурштинових очей, що на всю ту вічність що їм відведена прив'язали серце, що не б'ється і гнилу душу до себе кайданами.

Так Блейд і робить, він знову зникає, залишивши демона без відповіді, ��голоднілого і розчаруваного, але Лоча звик, у них є вічність на двох, і він збирається зігріти цей мороз Божого дитя, своїм пекельним вогнем, тому він теж йде залишаючи людину спати без сновидінь, с примарний жаром на плечах і уколом холоду у чоло.

[gavolov]

Що найкращі друзі людини насправді думають про своїх господарів?

Поведінкові особливості собак, як-от виляння хвостом і прагнення до людського товариства, очевидно, вказують на прихильність до людей, які доглядають за ними. Але оскільки собаки не здатні вербально передавати свої почуття, справжня природа їхніх емоцій завжди залишалась предметом здебільшого спекуляцій. Однак, досягнення людства в технологях візуалізації активності мозку дозволили дещо прояснити це питання.

Проведені наукові дослідження мозкової активності собак, показали, що собаки дфйсно сприймають людей як свою сім'ю. Вони майже цілком покладаються на людину в питаннях доброзичливих взаємовідносин, прихистку та інших потребах більше, ніж на представників свого виду.

В одному з таких досліджень працівники Університету Еморі використали функціональну магнітно-р��зонансну томографію для спостереження за нейронними реакціями собак на людські і собачі запахи, знайомі та чужі. Експеримент виявив, що запахи людей, які доглядають за собаками, набагато жвавіше ініціюють активність у "центрах винагороди", вказуючи на те, що собаки надають перевагу людській присутності більше над присутністю інших собак.

Подальші дослідження в Університеті Еотвоша Лоранда в Будапешті підтвердили ці висновки. Тут науковці вивчали реакції мозку тварин на звуки людини і собаки, і виявилося, що обидва види обробляють емоційно заряджені голосові звуки схожим чином. Це свідчить про те, що між людьми та собаками дійсно існує надійна система обопільної комунікації.

Поведінкові дослідження також засвідчують результати неврології. Було помічено, що собаки взаємодіють з людьми, які їх доглядають, подібно до того, як немовлята взаємодіють зі своїми батьками. Коли песики потрапляють у біду, вони, як і діти, шукають розради у тих, хто їх доглядає. Така поведінка не спостерігається серед інших домашніх тварин.

Крім того, собаки - єдиний вид не приматів, який встановлює зоровий контакт з людиною. Ця риса є унікальною у взаємодії з людьми та не спостерігається навіть у вовків, найближчих родичів собак.

У підсумку, хоча не завжди зрозуміло, які саме емоційні імпульси відповідають за поведінку улюбленців, наукові дані свідчать про те, що вони все ж сприймають людей, які доглядають за ними, як сім'ю, і виявляють до них прихильність. Цей зв'язок виходить за рамки простої потреби в ��жі та притулку, заглиблюючись у більш глибокий емоційні стосунки, подібний до тих, що люди поділяють між собою.

[offellia]

зоровий контакт...

[alisfel]

#minsungAU, де Мінхо не любить обійматись, але Джісон — виняток.

Дуже комфортний виняток, від якого Лі не може відлипнути.

Мінхо любить обійматись. Із Джісоном. Підходити зі спини, обвивати руки навколо талії Хана, впиратись підборіддям йому в плече, а ще деколи притулятись щокою до неймовірно милих щічок хлопця.

Лі обіймає найкращого-друга-Джісона більше, ніж його друзі своїх бойфрендів. Чан аж жартома ображався, бо Мінхо завжди казав, що ненавидить обійми, тому вони навіть у школі, коли були дітьми, майже не торкались одне одного.

— Ти ж не любиш обійматись, — буркоче з усмішкою Чан після розповіді друга про те, як вчора Джісон заснув у нього на руках, поки вони дивились фільм.

— Я не люблю обійматись зі всіма, крім Хані,— каже Мінхо. — Напевне, мені просто потрібно було знайти правильну людину для обійм.

— І для поцілунків?

— Ми не цілувались.

— А ти б хотів? — Чан дивиться в очі, знаючи відповідь, але чекає її від Мінхо.

— Ми друзі, а друзі не цілуються.

Джісон і сам тягнеться за обіймами. Він може вийти з пари, зразу знайти Мінхо в одному з коридорів і безслівно влетіти в нього, мало не збиваючи з ніг. Хан міцно-міцно обіймає, тицьнувши холодним носом в шию другові, і тихо сопе із заплющеними очима.

— Що ти робиш? — шепоче Мінхо, обіймаючи у відповідь і відчуваючи, як всередині все нагрівається від кожного видиху друга.

— А ти не бачиш, чи що? — так само тихенько відповідає Джісон і тільки міцніше стискає Лі в руках. — Перезаряджаюсь.

— Мм, ну все тоді, питань нема.

Вони часто залишаються один у одного вдома, щоб дивитись фільми і багато їсти, бо Мінхо любить годувати Джісона. Вмощуються на дивані, переплітаючи всі свої кінцівки, і просто насолоджуються теплом.

Мінхо обіймає Хана за плечі однією рукою і навіть не звертає увагу на те, що вона затерпла, бо міняти він нічого не хоче, поки другові зручно ось так сидіти, впершись головою Лі в підборіддя. А іншою рукою Мінхо гладить ноги Джісона, які той перекинув через його стегна.

— Я тут недавно помітив, — починає Джісон, припіднявши голову, щоб поглянути на Мінхо.

— Що?

— Що наші губи, ніби пазли, — каже Хан, зразу нервово видихаючи смішки. — Ну, типу, у тебе більша верхня губа, а нижня маленька, а в мене навпаки.

Мінхо мовчить, дивлячись Джісону в очі, а потім голосно ковтає, намагаючись придумати, що відповісти другові. Бо щось сказати потрібно, хоча в голові у Лі зараз тільки червоною стрічкою біжить «тоді поцілуй мене, поцілуй мене, будь ласка, поцілуй мене».

— Ага, теж помічав це, — Мінхо старається усмішкою приховати таке недоречне тремтіння в голосі. — Тетріс? Пазли? Як назвемо?

Джісон дивиться Лі в очі декілька секунд, перебираючи пальцями поділ його ж светра, а потім закушує нижню губу, ніби щось для себе вирішує.

— Цікаво, як би вони… ну… відчувались, якби ми поцілувались, — Джісон, здається, у будь-яку хвилину готовий все звести до жарту. А Мінхо в будь-яку хвилину готовий закричати від того, що твориться зараз у грудях.

— Та-ак, цікаво, — ледве видавлює з себе Лі. — Але ми ж друзі.

— А друзі не цілуються, так?

— Угу.

Вони мовчать, продовжуючи підтримувати зоровий контакт, але Мінхо не витримує. Окрім того, не просто ж так Джісону в голову прийшла думка про їхні губи, правда? Може, він би не був проти?

— Але… Ми могли б спробувати. Заради цікавості, звичайно, — каже Лі.

Здається, у Хана в очах щось запалюється. Він декілька разів киває, а потім торкається щоки Мінхо теплою долонею, зовсім ніжно провівши по ній пальцями, і подається вперед, накриваючи його губи своїми.

У Лі по шкірі біжать мурашки, а пальці починають тремтіти. Він відчуває, як у животі все скручується, а серце ось-ось проб‘є грудну клітку від того, як швидко б‘ється. У Джісона м‘які та неймовірно солодкі губи, вони справді підходять йому, як пазл. Весь Джісон йому так підходить

Лі відповідає на поцілунок так віддано, як тільки може, хоча дихати неможливо, бо повітря ніби пропадає в усій кімнаті. Мінхо ніжно гладить плечі Джісона і міцніше його обіймає, коли той подається вперед, щоб бути ще ближче.

Вони пропускають значну частину фільму, який зараз зовсім не потрібен, тому що відірватись одне від одного тяжко. Мінхо вкотре проводить язиком по нижній губі Джісона, не сподіваючись, що це запустить якусь незрозумілу хвилю струму по тілу, від якої він зупиняється.

Хан, певне, сприймає це як знак, що потрібно закінчувати ці поцілунки, тому ще раз легенько і коротко цілує друга, а потім вже звично закривається носом йому в шию.

— Було… приємно, — починає Джісон, поки Мінхо старається опанувати себе і своє серцебиття. — Ми могли б деколи це повторювати, якщо ти не проти.

— Ти мені подобаєшся, — швидко каже Лі, поки не передумав. — Не як друг.

Джісон завмирає, перестаючи дихати, і Мінхо вже встигає сто разів пожалкувати про те, що сказав. Поки не відчуває ніжний дотик губ Хана на своїй шиї.

— Ти мені теж.

[yuschebot]

Щоб тут не було так пусто, викладу невеличкий фанфік по Танідзакі/Тачіхара🤍

Темнота. Вона була повсюди, вона закутувала у свої обійми, вона наповнювала кожен куточок тісної квартири. Лише бліде сяйво від холодного, неначе смерть місяця, давало хоч трохи світла.

Це сяйво ледь помітно залишало бліки на пошарпаному підвіконні, запилених полиць з книгами, алое, якого давно ніхто не поливав і рудого, хоча скоріше кольору ржі волосся, ввідаючи срібним відтінком.

Легкий вітерець, своїми холодними пальцями пробрався під мою таку ж легку кофту, залишаючи свої холодні сліди і пускаючи мільйони мурашок по шкірі.

- Звичайно Танідзакі, ти саме в таку "теплу" погоду, вирішив відповідно одягтися, тихо бормочучи промовив я.

Тачіхара здається почув мене, і його спритні руки одразу ж сильніше притиснули до себе, немовби я, викинуте руде кошеня, яке ніколи не знало людської ласки. Пальці злегка затримтіли, чи то від холоду, чи то від відчуттів.

Схопивши в кільце рук і зарившись носом в чужу шию, я важко видихнув. Він всеодно зранку піде не попередевши, залишаючи за собою лише солодкі спогади, з такої приємної ночі і зігріте місце на ліжку.

Але зараз, я сидів в нього на руках, на старому, трохи скрипучому дивані, намагаючись сильніше притиснутись і отримати більше тепла. А можливо я просто не хотів його відпустити? Боячись що як тільки випущу з кільця рук, він залишить за собою лише скромні спогади.

Байдуже. Не хочу про це думати. Хочу насолоджуватися тим, що є зараз. А зараз є його теплі пальці, які зарилися в мої пасма і повільно гладять, поки друга рука спустилася під кофту і погладжувала спину, від такого приливу ласки від нього, мене аж перетрусило і на хвилину я забув як дихати.

Тачіхара помітивши це, зарився носом в моє волосся і тихо хіхікнув. Я вдавано образився і легко вкусив за шию, залишивши ледь помітний слід, не величка помста, але яка ж приємна.

Якби ж то на цьому все не закінчилося, в його янтарних очах, спалахнув хитрий вогник, і я знав, ні до чого хорошого це не приведе. Він ледь помітно, немов хижак який побачив здобич, різко перекинув мене на диван і почав лоскотати і щіпати, кожен куточок тіла. Шанси вибратися з лап цього хижака, дорівнювали нулю.

Важко було стримувати сміх, здається я навіть зміг розбудити сусідів, які зазвичай лягають спати, ще коли навіть дев'ятої години нема. В очах зібралося не величка волога. Мої намагання відбитися руками й ногами пройшли марно. Тіло було надто чутливе, до чужих, але водночас таких рідних дотиків.

Тиша. Сміх нарешті затих, цей хитрий звір нарешті заспокоївся. Він все ще нависав наді мною, детально роздивлявся, немов би бачив перший раз. Довго я не міг тримати цей зоровий контакт, тому обійнявши за шию, нахилив до себе і втягнув в ніжний поцілунок.

Він був мені так потрібен. Його губи були теплими і потрісканими, через сильний вітер і через те, що він їх вічно кусав, але від цього поцілунок не був менш приємним. Повітря закінчувалося, тому ми відлинули один від одного.

Далі він перемістився на шию, я відчув його гаряче дихання, і укус... Не скажу що сильний, але синяк на ранок точно з'явиться.

– Хей, це було боляче.

– Не так і сильно вкусив. Взагалі ледь видно. З довільною усмішкою промовив, цей хитрий і впертий лис.

Він торкнувся вустами місця, де залишив свої, доволі таки помітні сліди, намагаючись хоч трохи залагодити свою вину.

– Давай лягати спати, обіцяю цього разу залишитись на сніданок. Тягнучи в свої обійми і більш менш комфортно розмістившись на цьому вузькому дивані, сказав він.

– Ти його і готуватимеш, вважай це вибачення за мої тілесні ушкодження. Поклавши свою голову йому на груди, взаємно обійняв і сховав хитру усмішку.

– Що?! Які ушкодження? Та там...

Не встиг він договорити як я перебив.

– Давай спати.

Залишивши легкий поцілунок на кінчику носа і щоці, я вимагаючи тепла, сильніше притиснувся до нього.

І знов його руки під кофтою, дарують свої тепло і комфорт, намагаючись хоч трохи зігріти в цю холодну і самотню ніч. Хоча вже далеко не в самотню.

[pixelinform]

5 ознак, що жінці подобається чоловік

Визначити, чи подобається жінці певний чоловік, іноді може бути непросто. Однак існують кілька явних ознак, які можуть підказати про її симпатії. У цій статті ми розглянемо п’ять основних сигналів, які вказують на те, що жінка звертає увагу на чоловіка. 1. Вона шукає зоровий контакт Якщо жінка часто дивиться на чоловіка, шукаючи зоровий контакт, це може бути першим знаком її зацікавленості.…

[nadehika]

22.11.2019

Коротше ми з А. займалися сексом.

Якщо вам неприємно читати такі історії, то не раджу😅 Пишу щоб не забути. Для себе.

Я чомусь і не сумнівалася в цьому, хоча не поголилася, але для нього це скоріше за все було неважливо😅

Вчора ввечері я відчула себе трохи хворою. В мене піднялася температура, і почало боліти горло. А. запізнився після тренування. Від чаю він відмовився. Тому я сама пила терафлю😅 Включили ми якийсь фільм жахів. І просто лягли під пледом. Найперше це він взяв мою руку в свою. Почав її гладити, переплітати пальці... Потім він поклав мені на плече голову і другою рукою притягнув до себе і обійняв за талію. Так ми просиділи хвилин 15-20. Паралельно з цим він гладив мій живіт, і талію. Мій товстий живіт😅 В якийсь момент він почав мене цілувати в шию в губи, і тертися в мій ніс своїм🙈 Для мене це було чимось дивним і незвичним, і мені було трохи неловко. Він декілька разів перепитував чи все нормально 🙈 І продовжував мене цілувати. І в якийсь момент я відчула що він стягує з мене мої піжамі шорти🙈 Мені стало так неловко. І я просто застигла. А потім сказала йому що ніколи не займалася сексом. Якщо я думала що його це злякає, то я помилялася😅 Він запитав чому, я сказала що боюся фізичної болі. І він сказав що буде акуратно. Я ще запитала за презерватив, і потім це сталося. Ну як сталося😐 Він хвилин 15 намагався ввійти. Потім я згадала про лубрикат, і все вийшло. Але було боляче. Моментами ну дуже боляче. А ще було багато крові. Його футболка була в крові, так як він її не зняв😅 Я ще потім ляпнула типу давай я піду застіраю твою футболку, бо кров погано переться, а він сказав типу здалася мені ця футболка, і обійняв😶 Я не знаю скільки часу ми займалися сексом. По-моєму зовсім недовго, якщо не рахувати ті півгодини коли він намагався у мене ввійти 🤔

Потім ми вирішили лягти спати. Вляглися і не змогли заснути😅 Я часто бігала в туалет, і коли поверталася і лягала, то А весь час притягував мене до себе і обіймав, моментами починав мене гладити і потім знову обіймав. Ми так прововтузилися ще майже 3 години, і в якийсь момент я зрозуміла що він мене знову хоче. Ну я в нього запитала чи хоче він ще раз зайнятися сексом, на що він запитав чи хочу я. Оскільки заснути ми так і не могли, то спробували вдруге. Цей раз все було менш боляче (тільки моментами), і більш дивно. Бо в перший раз я дивилася куди завгодно а не на нього, ну або просто заплющувала очі від болю. А другий раз все було довше і ми весь час тримали зоровий контакт. Ще мені сподобалося що він весь час поправляв мені подушку, щоб я не стукалася головою в бильце ліжка😅

А потім знову лежали в обнімку, або трималися за руки. Слухали музику, і десь в половині п'ятого вирубилися. І проснулася я в 5.50. Поки він спав я одягнулася і нафарбувалася на роботу, і до моменту коли я виходжу зазвичай, було ще хвилин 20. І я не знаючи що робити просто прилягала на край ліжка, щоб полежати трохи. І А. знову мене притягнув до себе і обійняв. І ми так пролежали до моменту коли нам потрібно було йти на роботу. Просто без слів. Просто лежали. А потім пішли удвох на роботу. І там як на зло, нас побачив один з моїх робочих. І він всім розповів про те що я йшла не сама. Але як я і передбачувала, ніхто нічого в мене не запитував😅 Є ж якісь норми того, що можуть запитувати у свого безпосереднього начальника 😁

На роботі при спільній роботі він чи не вперше не звертав на мене увагу. Ми обоє були просто як зомбі😅 А ще я попросила щоб він нікому на роботі не казав що між нами щось було. Він вночі відповів що й не збирався нічого нікому казати. Але я не знаю на скільки цьому можна вірити🤔 І за цілий день ми більше й не спілкувалися. Єдине що коли він йшов з роботи то написав мені що нарешті виспиться😅 Ми просто вночі довго говорили про те що не переживемо робочий день 😅 І все.

Вдома я майже відразу після роботи заснула. І ось тільки що проснулася.

Мені здається на цьому наша з А. історія й закінчиться. Але я ні про що не жалію. Навпаки я дуже йому вдячна. Здається краще за нього цього б ніхто не зробив) І при живому спілкуванні він мені значно сильніше сподобався ☺️ Коротше я можу далі спокійно жити. Такої дози любові я не отримувала ще ніколи ☺️

[wbirkyschool-blog]

ІІ заняття в рамках проекту "Батьки"

Відбулося ІІ заняття за програмою "Родина твердиня " на тему "Чого найбільше потребує ваша дитина?" До занять з батьками долучився наш священник отець Іван. Усі присутні обговорили потреби дітей і найголовнішу з них - це потребу в любові. Як проявляти любов , через належний дотик, зоровий контакт, ц... Читати далі »