#комунікації

[greenpostua]

🕹️Саме цього дня у 1791 році народився Самюель Морзе — художник, винахідник і людина, яка назавжди змінила світ комунікацій. Попри розвиток цифрових технологій, азбука Морзе досі має важливе значення. Подробиці👇

[uacrisis]

Реформи треба комунікувати – думка експерта

[loftysmb]

Хороша новина: Я ЗНАЙШЛА З КИМ ГРАТИ.

Погана новина: я так розумію, що вся компанія складається чисто з хлопців.

З однієї сторони знаю, що з цією моєю про��лемою рано чи пізно треба розібратись. З іншої — я не хочу. Це дуже втомлює, я просто більше не можу. Я ніколи не почувалася другом в компанії чоловіків, тільки дівчиною. От є компанія, вони дружать і є я. Я ніби подруга, але з величезним знаком оклику і дописом "дівчина". Завжди є хтось, хто все зруйнує і решта це підтримає, бо я відрізняюсь і чогось ця відмінність робить мене гірше.

Сьогодні було весело, в них дуже неоднорідний рівень скіла, але є вайб. Будь ласка, хоч цей один раз, нехай все складеться добре. Я правда хочу почуватися комфортно, я розумію, що ці почуття мені заважають, але останні років десять мого життя були суцільним стражданням в плані комунікації з протилежною статтю.

[not4yourmind]

Бувають такі дні, коли взагалі якось не йде. Тобто навіть не так. Воно то йде, але це все щось на подобі маски. Таке дивне відчуття, бо наче як все не погано, перспективненько. Є багато нових ідей, багато спроб, знайомств… Але це все не до кінця щиро чи що. Мене часто запитують як я, як мої справи. А я що? А я «та все прекрасно, от займаюсь тим і тим, пробую те і те, а ти що?». Але це взагалі не правда. Ну тобто, не правда той момент, що все прекрасно. Для оточуючих я дуже позитивний та крутий, але кожного разу, коли погляд від мене відводиться, мені хочеться кричати і плакати одночасно. Не знаю. Якось от наче все не погано, я стараюсь транслювати позитив, афірмації там і все таке. Але паралельно з тим є якесь відчуття безсенсовності чи що. Якась душевна судома, яка поступово прогресує. Я багато від кого закрився та стараюсь справлятись з усім сам. Але не виходить, бо є певний внутрішній конфлікт поглядів. Зранку я, під дією синього НонСтопу роблю всі справи, дуже продуктивно шукаю нові шляхи для розвитку, маю критичні свої погляди на життя, а увечері хочеться вирвати на собі все волосся, сережку та й взагалі… Навіть тіло не подобається. Хоча наче як воно не прямо вже погане. Але я ж не об’єктивний. Загалом.. дивне відчуття. Кажеш, що в порядку, але насправді не дуже. І якось так само не дуже хочеться з кимось ділитись цим всім, бо зрештою, а що зміниться? Це виключно моя боротьба з внутрішніми конфліктами. Я не руйную себе свідомо. Після декількох невдалих спроб, я зрозумів, що то не мій шлях. Але зараз без енергетика чи двох потужних порцій кави, мій день буде «мимо». В мене дуже сильно впало лібідо, що для мене взагалі не характерно. Тижні два вже як. І це наче як не пов’язано з кавою і тд. Бо я й раніше її пив, іноді регулярніше і більше… Та й насправді, я знаю в чому проблема, але не хочу цього визнавати. Я просто дуже злий. Але цю злість боюсь виплеснути, бо я не впевнений на кого я злий. Та й я не вмію це робити. Всі мої конфлікти закінчуються тим, що я йду мити посуд або прибирати хату. Або просто сидіти десь подалі від людей.  

І життя наче не в найбільш поганому стані, який колись був. В мене багато нових знайомств, мене кличуть на квізи, бо я «прикольний», я сам пишу квіз, який наче як має потенціал бути зіграним, виходячи з комунікації з власниками. Навіть питання оплати цієї роботи обговорювались, хоча я взагалі був готовий лише за ідею та досвід. Ну тобто… Все ж прекрасно.

Ало, ти  шо загинаєшся, тварь?

[zlabjola]

Сьогодні я наїхала на менеджера. Частково і я не права, але його ставлення до мене дуже дратує. Наче він мені наказує, хоча загалом ми виконуємо одні і ті ж самі завдання, просто з різної сторони. Він мені не начальник.

Але тепер, коли я охолола, мене бентежить подальша реакція на це. Загалом, я можу передбачити можливий розвиток подій. Але мати з цим справу неприємно. Я думаю, що не маю просто все ковтати мовчки. Але чи готова я стояти за себе до останнього? Іноді мені здається, що надто імпульсивна та наївна. Недалекоглядна. Не розумію прихованих мотивів. Або розумію їх надто пізно.

Нещодавно технічний директор запропонував перейти в інший відділ. Загалом це щось між менеджерами і технологами. "Мені зараз потрібні ініціативні співробітники". Переклад: мені потрібно скинути на когось цю роботу. Я погодилася вислухати одного з менеджерів про умови цієї роботи. Якщо воно буде того варте, то чого б і ні. Я не хочу знову вертатися бо продажів та комунікації з клієнтами. Але це краще ніж працювати на виробництві з постійно несправним принтером і безладним керуванням дільницею.

Я стараюся не закидати навчання і рухатися далі. Але на цьому тижні мені особливо не хочеться цього робити. Просто хочеться відволіктися. Я знову ��ерестала слідкувати за новинами. Нічого хорошо я там не бачу. Але і тікати вічно не можу. Іноді я все таки перевіряю, що там пишуть.

Мені просто потрібен день між днями. Щоб відновитися після вчорашнього і підготуватися до завтрашнього....а ще краще місяць

[tzeinform]

"Бутусов - дебіл на підкормі російської пропаганди" Радник президента Зеленського з питань стратегічних комунікацій Дмитро Литвин Наявність таких радників "з питань стратегічних комунікацій " багато чого пояснює в провалі усіх видів стратегічних комунікації Зеленського.

tze_Ukraine

P.S.

До речі, автор нинішнього "мілітарі-стилю" Зеленського, про який так смачно висловився Трамп - теж Литвин :)

"... only a comedian can walk in wrinkled pants hundreds of kilometers from the front."

Д. Трамп про Зеленського.

[mrkom]

Carpe diem🕯

Кручу олівець між пальцями, намагаючись таким чином зловити на гачок нові ідеї, і якщо пощастить, потім піти додому та поспати декілька годин.

Стрілки годинника відбивають божевільний марш, тим самим намагаючись поквапити мої звивини працювати швидше. За вікном бібліотеки темна ніч, від чого мій організм працює неохоче, але завтрашню ранкову статтю для університетського комітету ніхто не скасовував.

Напевно, найбільше мене лякає командирський тон коліжанки Урсули, і завищені ставки головного редактора газети Фредді.

Вкотре похмуро вдивляюся в білий аркуш паперу, паралельно постукуючи олівцем по столу, розгадуючи таємницю найбільшої важливості. Увесь вечір думкп про те, що написання статті із найвразливішої для мене теми було прикрою помилкою, не покидала мій тривожний мозок.

Деколи навіть ніякі кричущі заголовки не відвідують мене, від чого я вкрай здивована і менш мотивована. Годинник пробиває годину ночі, а я пробиваю стіл гостро заточеним олівцем, мало не падаючи на нього в безсиллі. Чи є люди, які страждають вночі від роботи, дурних думок і можливо певною мірою і безсоння?

Мене вражає ніби блискавкою, коли я згадую, що явно не одна в цьому місці настільки божевільна. Ще одна людина, яка відрізняється своїм стійким терпінням прожити ніч без кофеїну і зробити всі проекти на місяць уперед — Герман Домбський.

Скрипіт старого покриття підлоги в бібліотеці, дає мені зрозуміти що мої думки було почуто.

Переді мною з'являється високий, солідного виду хлопець, смаглявий, з такими мигдалеподібними проникливими очима і суворими, чи не «аристократичними», рисами обличчя. Одягнутий у чорне пальто, а у правій руці оберемок якихось документів і газет.

Йому й справді нещодавно виповнилося двадцять п'ять, але незвичайно окреслені вилиці, холодні очі і щільна лінія губ надавали його зовнішності щось майже котяче і робили його старшим за свій вік.

Аура і потужність його інтелекту пригнічували і одночасно заворожували. З цього було зрозуміло, що Герман Домбський не міг залишити байдужим жодної людини.

Це саме той випадок коли міць інтелекту дорівнювала силі м'язів.

— Ти просто гинеш на моїх очах. Я не можу цього допустити.

Його слова були сповнені неприкритою ніжністю та турботою.

Дуже дивно, адже ти не хаилювався за мене у суді

Почувши все це, я навіть завмерла, зустрівшись з уважними і вивчаючим поглядом.

— Я дуже вдячна за твої спроби хвилювання, але на даному етапі житті переживаю декаданс. Проте...

— Проте не потребуєш підтримки, адже в змозі пережити самостійну, "безпредметну" тугу і піднятися "в ідеальний світ", занедбавши так звані громадські проблеми.

Герман здавався мені цілком спокійним і тільки закочував очі.

— А цим ти вирішила заткнути рану, що кровоточить? Чи я чогось не зрозумів?

Він киває на пляшку червоного напівсухого. Цей парубок погодився на спільний проект із комунікації, провівши зі мною десь приблизно чотири з половиною години, і вже о півночі я була покинута на саму себе. В мої плани також входив келих червоного вина.

— Цим я вирішила позначити мій стан, який ти хамсько обізвав «гниттям».

— Може, ми зможемо поговорити як дорослі люди?

— З тих пір, як ми почали спілкуватися наші розмови, будувалися винятково на сарказмі, хіба ти не помітив?

Щиро думала що це була остання крапля для мого співбесідника.

Проте він зберігав самовладання і в непростій ситуації дотримувався власної думки.

— Мелі, припини. Ми маємо поговорити. Ти ж тікаєш від проблем.

— А ти завжди готовий мені їх створити. Ніч, проведена за робочим столом разом, не дає мені права порушувати субординацію.

Він щиро розреготався, а його очі на мить заблистіли.

— Отже, цього разу субординація.

Світло від тьмяної свічки окреслює лише гострі контури його обличчя, на якому лише очі особливо виразні.

Тиша. Така сама мертва тиша ніби у м��рзі. Неприємний запах свічки, що тліє і плавиться під маленьким загасаючим вогником. Ще пару секунд і він згасне, назавжди залишивши серпанок холоду та жахливого передчуття.

Спогади.

Вони мають зтліти разом із цією свічкою.

[tenderdevil]

Я мрію, щоб у русні були зв'язані руки. У них не було ніякої можливості нікому заподіяти шкоди. Ні моральної, ні фізичної. Не було можливості комунікації зі світом, окрім самих себе. Щоб половину території від них забрали. Їх відокремили і не дозволяли виходити за межі парашки. Щоб вони не мали ресурсів для життя і мучилися в пошуках їжі і води. Страждали. Щоб їхні діти вмирали у них на руках, чекаючи їжі чи води.

А потім в них все вийшло. Миттєво настав момент щастя. Всі радіють. У всіх їжа. І поки вони сидять і давляться тою їжею, щоб по кожній хаті в'єбало ракетою. Щоб вони не могли вибратися з-під завалів. Такі щасливі, ситі, охайні, радісні. Але мертві.

Щоб цю криваву землю змило водою. Назавжди.

[zvychaynedivchysko]

Чи знайомляться люди в реальному житті без імен?!

Читаю мангу(манхву/меньхуа не суть) і там при першій комунікації не було оцієї фрази "мене звати...", "я ...", про це потім звісно згадали, але то таке

Таке є в житті, але повинна бути вимушена комунікація з обмеженим часом, або просто без можливості подальшого розвитку і існування цих людей в житті один одного.

В некто найбільше ненавиджу перші питання про ім'я і вік, це при тому що я буквально коли сижу то це завжди "некто", про вік я суджу по освіті, поки ��рацює, відносно, тому що коли спеціальності були російською, то вже категорія 40+, мабуть навіть 47+, але не факт. Питання про ім'я я не люблю з урахуванням статі, звісно можна сказати що ти Саша або Женя і не пудрити своїми приколами нікому мізки, але Алег то універсальний шпіон.

Хотілось ще добавити, що в некто нічого робити в поганому гуморі і просто коли скушно, бо коли скушно настрій впаде на перших п'яти чатах які просто питають вік і стать :(:

[uacrisis]

Комунікація в умовах війни стане темою спеціального Форуму👉 Комунікація, орієнтована на відновлення, має бути спрямованою на відновлення довіри, згуртованості, забезпечення відкритого відвертого діалогу та підтримки емоційного стану учасників.

[natahoh]

✨FOREX EXPO UKRAINE 2024

3 серпня 2024, 14:00

Київ, КВЦ Парковий

3 серпня у КВЦ "Парковий" відбудеться грандіозна подія за участю легендарного Джордана Белфорта.

Засновник Stratton Oakmont, автор бестселерів відкриє таємниці власних технік успішних продажів та бізнесу.

Крім того, маєте нагоду відвідати виступи провідних експертів з НЛП, бізнесу, продажів та арбітражу.

Вас чекає шоу-программа з зірковими гостями: Макс Барських, Верка Сердючка, Kadnay, Positiff.

Два пакети участі, включно з VIP-зоною, обмеженою до 100 осіб, що дає можливість відвідати майстер - клас Белфорта, задати питання безпосередньо експертам, насолодитись вишуканими стравами та взяти участь у розіграші Mercedes-Benz W223 та iPhone 15.

Не пропустіть шанс отримати безцінні знання та практику. Приєднуйтесь вже зараз!

В Києві 3 серпня у Конгресно-виставковому центрі "Парковий" відбудеться FOREX EXPO UKRAINE 2024 на якій будуть виставки присвячені трейдингу, криптовалютам та арбітражу трафіку. А також там можна буде поспілкуватися з різними експертами в різних галузях та поставити питання самому Джордану Белфорту.

Легендарний віртуальний спікер Джордан Белфорт

Подія відбудеться за участю легендарного Джордана Белфорта, автора двох автобіографічних книг — «Вовк з Волл-стріт» і «Полювання на вовка з Волл-стріт». Перша книга була екранізована з Леонардо Ді Капріо в головній ролі.

Джордан досі тримає титул, як номер один в продажах, що може продати що завгодно і кому завгодно. Він титан у галузі продажів. Такі люди, як глобальний керівник розвитку бізнесу в Relationue Кайл Т. Кононовіц, бізнесмен Робін Тань, американський бізнес-консультант, автор та дослідник Джим Коллінз в різні роки відвідали семінари від Джордана Белфорта і тепер рекомендують іншим також це зробити, адже його навички в тренуванні по продажах та рекрутстві досить високі.

На FOREX EXPO UKRAINE 2024 можна купити або стандартний квиток, або віп квиток, при останньому питання від учасників до Белфорта будуть в пріоритеті.

Українські експерти та зіркові гості

Також на FOREX EXPO UKRAINE 2024 будуть різні провідні українські експерти в таких галузях, як:

Бізнес

Голос та мовлення

Арбітраж

Переговори

Продажі

Комунікації

НЛП

Тайм-менеджмент

І завітають зіркові гості: Верка Сердючка, Макс Барських, POSITIFF та гурт KAGNAY. Замовляйте квитки на FOREX EXPO UKRAINE 2024 та станьте частиною цієї грандіозної події!

[loftysmb]

Пошук роботи то такий треш. Була на днях на тесті від компанії і досі знаходжусь під враженням: тест був ВЗАГАЛІ для іншої позиції, а не 3Д моделера, ще й вимоги були вміти в левел дизайн, 3Д графіку, віар, 2Д графіку, оптимізацію рівня, наявність потужного компа, бажання переїхати в їх мухосранськ і форма роботи В2В. Мрія, ні? Під час тесту було нуль комунікації і відповіді на питання від учасників, багато хто і до цього не отримав відповіді на свої повідомлення.

Я просто хочу знайти роботу..........В мене навіть очікувань нема.........

[not4yourmind]

29 числа проводиться мій квіз. На нього вже зареєстровано декілька команд і це ще далеко не все. Моє ім'я було в анонсі в графі "автор", тож можна поповнити уявне резюме. Автор. Ну звучить наче як солідно, проте не достатньо. Після буду вигадувати щось ще. Зі свого боку зробив, наче як, все, що хотів я в компромісі з вимогами організаторів. Зрештою, вони ніби задоволені. А як буде далі, то дізнаюсь лише після самого квізу. Трошки страшно. Бо чи міг би я уявити, що організую подібну діяльність ще пів року тому? Взагалі чи міг би я минулого Нового Року уявити, що моє життя закрутиться аж настільки? Не міг би. І з одного боку воно дуже сильно змінилось. А з іншого ... А з іншого не буду розганяти ці думки. Бо сенсу з того дуже мало. Воно дуже сильно змінилось. І в кращу, і в гіршу сторону. Паралельно спілкуюсь з дівчиною. Дійшло вже до стадії, коли це знайомство мало б перейти на якусь стадію флірту та романтики. Але якось. Не знаю. Мені іноді здається, що ми говоримо на різних мовах. Минулого разу перед стосунками все було настільки ідеально, що я сам не помітив, як в них опинився. А тут все так тяжко йде. Ніби як зав��диш старий жигуль. Зі скрипом, торохкотінням та декількома матами. Вона вже іноді жаліється, що я її френдзоню. Але блін. Я відверто дуже часто її не розумію. Не розумію її поведінки, фраз та загалом діалогу. Це складно. Наче як по цінностям ми дуже схожі. Але це все дуже важко. Через не розуміння. І головне, я не до кінця відстрілюю чи це я завжди так не розбирався в комунікації з людьми. Чи проблема загострилась оце з конкретною дівчиною. Загалом це складно. Деякі речі просто не вкладаються в мене в голові через інші звички в процесі спілкування. Скоріше за все саме в них і проблема. Мозок не приймає того, що може бути інакше. Але з іншого боку, можливо мені не треба аж кардинально інакше, а треба щось дуже подібне? Це все в голові. Аще більш можливо, що це вже кінцева шиза ходить по п'ятах і мучитись лишилось не довго. А можливо просто "не моя людина", як зараз модно стало казати. Та й може моєї людини не існує? Доказів цьому було більш ніж достатньо. Можливо треба просто перестати їх ігнорувати? Зрештою, дивлюсь стріми по Сталкер2 і насолоджуюсь самістю. Хочеться вже, щоб 29 пройшло швидше.

[juls-tsim]

Трошки про поточне життя

Весь червень в мене здебільшого думки були зайняті пошуком роботи. Це капець як не просто, коли ти, дай боже, щоб 70% розумів того, що тобі говорять. (нагадаю, хто не в курсі, я зараз в Німеччині, вже отримала мовний сертифікат В2, але для нормальної живої комунікації з людьми цього замало)

Мала зустріч з потенційною работодавицею. Через знайомих тут знайшла місце в початковій школі, щоб сидіти з дітьми після уроків, робити з ними уроки та придивлятись за ними. Не повний робочий день, нажаль. Всього 4 години на день 4 дні на тиждень. Але я це сприймаю скоріш не як робота для того, щоб заробити гроші, а практика того, щоб влитися хоч трохи в німецькомовне середовище, адже в школі для спілкування заборонена будь яка інша мова окрім німецької.

Сьогодні ще раз говорила з роботодавицею. Написала листа своєму кураторові. Тепер треба дочекатись від нього відповіді, підготувати всі необхідні документи перед підписом контракту та, дай боже, з Вересня місяця піду працювати.

Звичайно, це не мій максимум і не прям то, чого я так сильно прагнула. Це не робота за моєю спеціальністю. Але, можливо, це буде початком чогось нового в моєму житті.

[tzeinform]

Територію, де за даними Ізраїлю було вбито Ях'ю Сінвара (точні координати 31.3055, 34.2467 ) ЦАХАЛ взяв від контроль на початку вересня 2024. Дана територія входила в перелік т.з. "закритих зон військової операції" на які не допускались цивільні особи і гуманітарні організації. В даній зоні відсутні підземні комунікації. Яким чином і навіщо потрапив туди Ях'я Сінвар і його група ‎16.‎10.‎2024 абсолютно незрозуміло.

Група зовнішнього моніторингу tZE inform https://timeze2019.blogspot.com/p/tze.html

[toryhatake]

а як люди ведуть особисті блоги та постійно спілкуються?

я сьогодні відповіла на голосові повідомлення близькій подрузі і ріпнулась.

болить горло, голова, упав тиск і весь вечір не можу сконцентруватися (?)

чи я вже так відвикла від комунікації з живими людьми…?