#країни балтії

[greenpostua]

🇪🇪🔌 Так виглядало від'єднання енергосистеми Естонії від енергосистеми держави-агресорки.

Латвія, Литва та Естонія вчора від'єдналися від російської та білоруської енергосистеми. До кінця сьогоднішнього дня країни мають підключитись до Європейської енергосистеми. Подробиці👇

📹: віде�� з соцмереж

[crookedpuppyfox]

На офіційному сайті, присвяченому 80-річчю Перемоги у Великій Вітчизняній війні, перераховані колишні республіки СРСР, які зробили внесок у боротьбу з фашизмом. Серед них немає України.

➕ У розділі «Перемога одна на всіх» вказано 10 країн – Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Таджикистан, Туркменістан та Узбекистан.

➖ Україна, як і країни Балтії, у списку немає.

Дайте їм ще трохи часу, і виявиться, що з нацизмом щосили боролися ХАМАС, Талібан, Еритрея та ОАЕ, а США, Великобританія та Франція щосили допомагали Гітлеру

[newsundphotos]

"Йоб***й ідіот": Борис Джонсон про диктатора Росії

Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон назвав російського диктатора володимира путіна йоб***м ідіотом за його імперіалістичні амбіції щодо України та країни Балтії. Про це Джонсон заявив в інтерв’ю виданню Delfi. Джонсон, відповідаючи на питання, як би він обґрунтував фразу, написану в його книзі, про те, що якби його обрали прем’єр-міністром Британії раніше на виборах, він міг…

[dyadkova]

Мета Путіна

Метою Путіна завжди було забезпечити для себе і свого оточення сильну позицію у відносинах із Заходом, яка дозволить йому утримувати владу в Росії без критики методів, які він використовує, легітимізувати свою владу вдома через визнання за кордоном і переконати російських громадян у тому, що країна оточена ворожими силами. Захід дозволив йому це зробити. США пішли з Сирії, залишивши поле бою силам Кремля, а американські коливання щодо майбутнього НАТО залишили країни Балтії та інші в тривожній невизначеності. Можливо, НАТО і наблизилося до порогу Росії, але воно більше не стримує Кремль.

Невдовзі після того, як Джо Байден став президентом США, американський інтерв’юер запитав мене про мою думку щодо зовнішньополітичних намірів Володимира Путіна і про те, чи ймовірно, що його агресія проти сусідніх країн продовжиться. Я бачив, що мій співрозмовник був стурбований шкодою, яку Кремль завдає перспективам миру в усьому світі, але я не міг запропонувати йому нічого, що могло б його заспокоїти. Моя оцінка, сказав я йому, полягає в тому, що Путін - колишній агент КДБ, який шкодує про втрату СРСР і поставив собі за мету відновити контроль над якомога більшою частиною колишнього Радянського Союзу.

- Михайло Ходорковський

[choppedconnoisseurgardener]

13.2.2024

Мені 67років і УКР.УРЯДОВА ДЕРЖ.БАНДА НЕХОЧЕ МЕНІ Платити пенсію і відшкджувати ЗАПДІЯНІ ТЯЖКІ КАТУВАНЯ 1982-1992-2024р.р.р.

Ти Голобородько - Зеленский дирявий президент і ГАРАНТ констітуції приймай рішення відносно ПОВНОГО РАСЛІДОВАННЯ ПОЛІТИЧНИХ КАТУВАНЬ 1982-2024р.р. і достойної МАТЕРІАЛЬНОЇ РАЗПЛАТИ за урядові Укр.ДЕРЖТОРТУРИ - Ти ЗРОЗУМІВ Добре виродок ?

Через РФ, країни Балтії й Польщу ......

В Україну повернулася 80-річна жителька Донецької області, яку окупанти позбавили пенсії за відмову отримати паспорт РФ .....

[olegzhdanovkiev]

Грузія та Молдова автоматично впадуть

"Грузія та Молдова автоматично впадуть": Жданов назвав наслідки програшу України Напад на країни Балтії є для диктатора Путіна оптимальним сценарієм, вважає Олег Жданов. Військовий експерт, полковник запасу Олег Жданов оцінив ризики того, що в разі програшу України у війні російський диктатор Володимир Путін почне відновлювати СРСР шляхом окупації пострадянських держав. За його словами, Грузія та Молдова автоматично впадуть, якщо Україна програє війну. "Я думаю, що ці країни просто мовчки пі... Читати далі »

[thesolyanka]

3-ий тиждень 2022 року

Ворог продовжує погрожувати Україні повномасштабним вторгненням: будь-який перетин контрольованого українського кордону російськими солдатами буде розціненний, як вторгнення. Велика Братанія надала нам протитанкову зброю, США надали нам 80 тонн летальної зброї та планують передати ще гелікоптери МІ-17, Канада направила до нас елітний спецназ, а країни Балтії відправлять нам ракетні комплекси Stinger та Javelin.

Тим часом, росіяни вимагають від НАТО вивести війська із Румунії та Болгарії, а також погрожують розмістити ядерну зброю на Кубі та у Венесуелі.

��арківський міський голова запевнив, що Харків буде українським, а окупанти отримають по зубах, а в цей час у Києві “замінували” взагалі всі школи у місті. 

Тим часом, світ знову перетнув позначку в 3 мільйони нових випадків коронавірусу на добу. Понад 10 мільйонів українців вже мають сертифікати про вакцинацію, США передали нам ще майже мільйон доз вакцин Pfizer.

Вперше в Україні однорічній дитині трансплантували печінку від посмертного донора, у Великій Британії тестують чотириденний робочий тиждень, Instagram вперше випередив Facebook за кількістю користувачів в Україні, а Microsoft купує Activision Blizzard за 70 мільярдів доларів.

Дякуємо @ukrpravda

[doctordoncamillo]

Виступаючи 9 травня 2019 на військовому параді на Красній площі в мАцквє, в. хутін вперше застосував термін , який раніше ним не використовувався, - «історична росія»... Судячи з усього, термін «історична росія» став застосовуватися після 1917 року по відношенню до території колишньої російської імперії в роботах авторів, які активно асоціювали себе з Руською Православною Церквою моцкальського патріархату за кордоном. Оскільки колишня назва країни вже не відповідала дійсності, а нав'язувана войовничими безбожниками термінологія - СРСР, Радянський Союз - була для православних авторів неприйнятною, то вони стали позначати країну, захоплену більшовиками, «історичною росією».Після розпуску СРСР термін «історична росія» був активно взятий на озброєння авторами православно-державно-імперського кола -В.Аверьянов , С.Бабурін , А.Вассерман , Т.Гончаров , Г.Знаменскій , С.Епішев , І.Ігнатов , С.Кортунов , М.Леонтьєва , В.Махнач , В.Мединський , Е.Холмогоров. Впроваджуючи єресь даних "авторів", в.хутін став вводити в свій політичний лексикон і цю термінологію (включаючи поняття «велика росія», «історична росія»), а в практику "ізбушки-кремля" - політику по розширенню території російської педерації до кордонів так званої історичної росії .Важливу установчу роль в цьому сенсі зіграла передвиборча стаття хутіна « росія: національне питання», Опублікована в «Независимой газете»23 січня 2012 року. У ній хутін вказав на те, коли, з його точки зору, була сформована територія великої росії, і що, на його думку, є головними скріпами російської поліетнічної цивілізації: Наші національні та міграційні проблеми безпосередньо пов'язані з руйнуванням СРСР , а по суті, історично - великої росії, що склалася в своїй основі ще в XVIII столітті ... Таким чином, в поданні хутіна, схоже, є три основних критерії віднесення тієї чи іншої території до великої, або історичної, росії . Це райони які:

- входили до складу російської імперії до кінця 18-го століття,

І населенні жителями які:

- володіють російською мовою,

- сповідують православ'я.

З точки зору цих трьох критеріїв стає зрозумілим, чому в промові 9 травня 2019 року хутіним не були названі в якості таких районів Закавказзя, Казахстан, Середня Азія. Зрозуміло і чому в тому ж виступі ним були згадані бойові дії під час німецько-радянської війни, що відбувалися тільки на території росії, України, Білорусі, але не на території нинішніх країн Балтії та Молдови. З точки зору цих трьох критеріїв стає зрозумілим, чому в статті 2012 року хутін зробив, здавалося б, безглузду помилку, стверджуючи, нібито етнічні українці живуть на просторі від Карпат до Камчатки. Будь-яка людина, мало-мальськи знайома з географією розселення українців, знає, що вони живуть не тільки від Карпат , але також і в Карпатах , і в Закарпатті , в той час як класична формула визначає Україну як країну від Сяну до Дону .

Але з точки зору своєї концепції «історичної росії» хутін не помилився - «його» українці (тобто ті, на кого поширюються його апетити) - це тільки православні українці, що живутьна схід від Карпат .

Українці - греко-католики, які живуть на захід від Поділля , - в Карпатах, Закарпатті, Буковині, Галичині, - це вже не «його» українці. Цих українців, на його думку, вже не можна використовувати в проекті «історична росія». Тому такі українці його не надто цікавлять.

Справа в тому, що в путінській концепції історичної росії Західної України немає. Будучи населеною в переважній кількості греко-католиками, більшою своєю частиною не ввійшовши в межі російської імперії до кінця 18-го століття, Західна Україна стала для неоімперських мрійників, включаючи і хутіна, « динамітом » , який підірвав радянську імперію. Її приєднання до СРСР тепер пред'являється ними Й.Сталіну в якості його головної помилки.

Судячи з усього, в своєму варіанті імперської політики хутін хоче уникнути помилок Сталіна. Застосовуючи критерії, сформульовані хутіним, можна приблизно визначити, де, з його точки зору, проходять кордони так званої "великої, або історичної, росії" .

Оскільки «велика росія», на думку хутіна, склалася в 18 столітті, то її західні кордони приблизно збігаються з західними кордонами російської імперії, створеними Ясським договором з Османською імперією (1791 г.) і Петербурзький конвенціями з Пруссією і Австрією (1795 г.) , які також затвердили і Третій поділ Речі Посполитої. Згідно з цими документами західний кордон російської імперії від Балтійського моря проходив на схід від прусського Мемеля, потім по Німану повз Ковно і Гродно, по Бугу до Бреста, потім на захід від Володимира-Волинського, потім по Збручу до Кам'янця-Подільського і далі по Дністру до Чорного моря. Тому західні кордони Литовської, Волинської, Подільської, Новоросійської губерній, які були західними кордонами російської імперії станом на 1800 р можна вважати західними кордонами хутінської "великої, або історичної, росії" .

Виходячи з тих же хутінських критеріїв, до складу великої (історичної) росії також не включаються:

- Картлі-Кахетинське царство , включене російською імперією в 1801 р .;

- Білостоцька область, отримана від Пруссії по Тільзітському договору 1807 г .;

- «нова» Фінляндія, приєднана по Фридрихсгамскому договору 1809 р .;

- Бессарабія, включена в імперію за Бухарестським договором 1812 р.

Можливо, досить несподіваними для самого хутіна будуть наявні (при даних шизофренічних бажаннях) кордони великої росії на Кавказі. Станом на кінець 18 століття південна межа імперії у вигляді південного кордону Кавказької губернії (до 1790 р), а потім Кавказької області Астраханської губернії (до 1802 г.) проходила по річках Кубань, Малка і Терек. Отже, не тільки більша частина нинішніх Дагестану, Чечні, Північної Осетії, але і повністю Інгушетія, Кабардино-Балкарія, Карачаєво-Черкесія, Адигея, а також південні частини Ставропольського і Краснодарського країв разом з районами Кавказьких мінеральних вод, третьої хутінської столиці - Сочі і хутінським палацом в Геленджику виявляються за межами настільки плеканої їм історичної росії .

На Південному Уралі і в Західному Сибіру південний кордон російської імперії на рубежі 18 і 19 століть проходив по Яіку, Ую, Тоболо-Ишимской лінії, Іртиша, залишаючи південні райони нинішніх Оренбурзької, Челябінської і Омської областей за межами хутінської історичної росії .

Нарешті, на Далекому Сході південний кордон ��мперії в кінці 18 століття йшов по становому хребту, залишаючи за межами хутінської історичної росії не тільки Курильські острови і острів Сахалін, а й повністю весь нинішній Приморський край, всю Амурську область, більшу частину Хабаровського краю.

Отже, в трактуванні хутіна велика, або історична, росія - це територія російської імперії в межах кінця 18-го століття, населена переважно православними жителями, які володіють російською мовою. У неї, крім основної частини нинішньої російської педерації, входять:

- північно-східна Естонія (район Нарви);

- східна Латвія (Латгалія з Даугавпілс);

- вся Білорусь;

- східна, південна і центральна Україна з Волинню, але без Галичини, Закарпаття, Буковини;

- Придністров'я, але без Молдови.

У той же час в хутінську історичну росію за цим критерієм не входять деякі частини нинішньої російської педерації:

- південна частина Краснодарського краю на південь від Кубані, включаючи все Чорноморське узбережжя Кавказу;

- південна частина Ставропольського краю з Кавмінводи;

- вся територія Адигеї , Карачаєво-Черкесії, Кабардино-Балкарії, Інгушетії; - більша частина території Північної Осетії, Чечні, Дагестану; - південні райони Оренбурзької, Челябінської і Омській областей; - Приамур'ї, велика частина Хабаровського краю, Примор'я, Сахалін, Курильські острови; - Східна Пруссія - Калінінградська область.

АВТОР

Андрій Ілларіонов

економіст

[we-politica-ua-news-love]

Як країни Балтії позбулися радянських академій наук і не пожалкували

Як країни Балтії позбулися радянських академій наук і не пожалкували

Який урок Україна може винести з їхнього досвіду.

Розпад СРСР породив для колишніх республік цілу низку викликів в різних сферах суспільного життя. Серед них – реформування державних академій наук. Балтійські країни одні з перших почали системні перетворення в академічній сфері і досягнули чималих успіхів, фактично вибудувавши нову систему з нуля. Як Балтійські країни долали наукову кризу в…

[interregnum-intermarium]

Олександр Маслак: «Нам необхідне дієве поєднання нового економічного націоналізму, технологічного археофутуризму, культурного консерватизму та меритократії»

6 вересня 2017 р., повертаючись із конференції у Варшаві, присвяченій Міжмор'ю та солідарній регіональній протидії гібридній агресії Кремля, за не до кінця з'ясованих обставин у ДТП в районі Рівного загинув Олександр Маслак, відомий український філософ і політичний аналітик, разом із чотирма іншими колегами й патріотами України.

Олександра не вистачає не лише як експерта-енциклопедиста, а й автора блискучих статей і розвідок, консервативного політичного мислителя, стратега розбудови Інтермаріуму і, не в останню чергу, одного із розробників політичної програми «Національного Корпусу».

Пропонуємо Вашій увазі унікальне інтерв'ю з Олександром Маслаком, взятим у березні 2017 р., в ході якого він прокоментував характер своєї громадсько-політичної діяльності й співпраці з «Національним Корпусом», орієнтири в царині політичної філософії, причини симпатій до польського культурно-політичного простору, шанси на розбудову Інтермаріуму, зміни у світовій політиці після обрання президентом Дональда Трампа і стандарти, яким має відповідати націоналістична політична партія, що має амбіції приходу до влади.

Інтерв’ю з Олександром Маслаком

Пане Олександре, як політичний аналітик, Ви уникаєте політичної ангажованості. Коли розпочалася Ваша громадська діяльність у рамках «Національного Корпусу» і що стало поштовхом до цього?

Здорова дистанція, «холодний розум», при оцінці політичних процесів, необхідні навіть у випадку наявності тих або інших політичних переконань. Під впливом емоцій людина легко може стати жертвою маніпуляцій. Є такий жарт у середовищі політтехнологів – «ідейним фанатиком важко керувати, але легко маніпулювати». Тому я й зараз намагаюсь у своїх аналітичних оцінках бути якомога більш об’єктивним і незаангажованим. Хоча, звісно, стовідсоткова незаангажованість неможлива. Стосовно моєї діяльності в рамках «Національного корпусу», то з багатьма його активістами я познайомився задовго до виникнення партії. Так, з Едуардом Юрченком та Олександром Алфьоровим, наприклад, ми ще на початку 2000-х років разом створювали першу, тоді ще малочисельну, молодіжну консервативну структуру в Києві – молодіжне крило Спілки Гетьманців-Державників. Разом брали участь у акції «Україна без Кучми» та інших опозиційних до режиму Кучми заходах. Природно, я вирішив підтримати ту партію, серед активістів якої я побачив людей, яких особисто давно добре знаю як активних та переконаних патріотів України. Окрім того, полк «Азов», багато колишніх бійців якого зараз є членами партії «Національний корпус», показав себе ефективною та організованою силою, яка зупинила російську агресію в Харкові, Одесі та Маріуполі. Очевидно, що партія має гарний потенціал для подальшого розвитку. І що дуже важливо – потенціал, який може бути корисним для України. Важко не підтримати таку партію.

Чим саме Ви займаєтеся в «Національному Корпусі»?

Відповім коротко – аналітикою та різною технічною роботою.

Як історик філософії, Ви спеціалізуєтеся на політичній філософії. Які Ваші орієнтири у політичній філософії?

Я вже досить давно є переконаним прихильником консервативної політичної філософії. Такі різні автори, як В’ячеслав Липинський, Василь Кучабський, Стефан Томашівський, Жозеф де Местр, Едмунд Берк, Доносо Кортес, Карл Шмітт, Ерік фон Кюнельт-Леддін, Расел Кірк, Ніколас Гомес Давіла, Рене Генон, Юліус Евола та багато інших консервативних та традиціоналістичних мислителів, намагалися дати свої відповіді на ту ситуацію духовної (і, як наслідок, суспільно-політичної) кризи, в якій опинилося людство на нинішньому етапі його історії. Звісно, іноді важко привести цю сукупність ідей до «спільного знаменника». Однак головний постулат консервативної політичної філософії - вірність культурній традиції у різних її втіленнях, це те, що робить можливим створення системи життєвих координат для дезорієнтованої сучасною масовою антикультурою та мейнстрімними ЗМІ людини.

Ви проходили стажування у Варшаві й багатократно брали участь у конференціях у Польщі. Як Ви ставитеся до польської консервативної й націоналістичної традиції і чи бачите точки пе��етину з українською?

Мені відверто подобається культурний консерватизм більшості поляків, який вигідно вирізняє Польщу на тлі інших європейських країн. Звісно, в Польщі є й потужний ліво-ліберальний сегмент. Як серед еліт, так і в суспільстві. Інколи навіть можна почути думку про «дві Польщі» - ліберальну і консервативну, які знаходяться у стані «холодної громадянської війни». Однак, все ж, більшість поляків має імунітет до різних проявів «культур-марксизму», який нині безроздільно панує в тій же Німеччині, не кажучи вже про Скандинавські країни чи країни Бенілюксу. В Польщі також навряд чи можливий агресивний «лівий реванш», який ми зараз можемо бачити на Півдні Європи – в Греції, Італії, Іспанії. Це зумовлено, зокрема, й розвинутою польською консервативною та націонал-консервативною політичною традицією. Хоча, варто визнати, є у польському націоналізмі і негативні моменти. Пов’язані, зокрема, з неадекватною гіперболізацією принципу «національного егоїзму». На рівні багатьох польських правих активістів це переростає у доволі примітивний шовінізм. Що, зрештою, шкодить як самим польським правим, так і Польщі загалом. Негативом польських правих є також їх зацикленість на історичній тематиці. Втім, значною мірою це характерно і для українського націоналізму.

Кому, на Вашу думку, вигідне наростання напруженості в польсько-українських відносинах і яку позицію в цьому питанні займає «Національний Корпус»? Судячи з курсу провладних медіа, Москва – не єдиний гравець, зацікавлений завадити становленню Інтермаріуму як новітній співдружності національних держав. Чи стикалися Ви з протидією регіональній співпраці з боку лоб��стів Євросоюзу в Україні й за кордоном?

Відповідь на це питання знати доволі проста. Подивіться, на те, як у Києві, з одного боку відверта російська агентура, а з іншого професійні «грантоїди», що живуть на утриманні західних ліво-ліберальних фондів, вперто і системно роз’ятрюють тему українсько-польських історичних порахунків. Ті люди, які ще нещодавно полум’яно «боролися із ксенофобією та гомофобією» раптом «запалали любов’ю» до Бандери і УПА. І що цікаво. Ще кілька років тому, коли у Варшаві при владі був ліберальний уряд – ці самі ліво-ліберальні «грантоїди» говорили абсолютно протилежні речі про потребу «польсько-українського примирення». Їхня цинічна фальш стала очевидною зараз. Сьогодні, коли можливість побудови Балто-Чорноморського союзу, як суб’єкту регіональної політики, стала реальною можливістю – ці люди докладають системних зусиль, щоби не допустити реалізації проекту Інтермаріуму. Про роль російської агентури у провокуванні українсько-польського протистояння по обидва боки кордону теж можна багато розповісти. Чого варте лише оприлюднене нещодавно українськими хакерами листування кількох проросійських активістів у Білорусі, через яких фінансувалися антиукраїнські провокації псевдоправих маргіналів у Польщі. Тому очевидно, що розпалення українсько-польської ворожнечі вигідне двом потужним силам – агресивним західним неомарксистам та не менш агресивним російським неосталіністам.

Яке місце посідає розвиток україно-польської співпраці в розбудові Балто-Чорноморського союзу як офіційної геополітичної доктрини «Національного Корпусу»?

Очевидно, що без міцного українсько-польського військово-політичного союзу проект Балто-Чорноморської співдружності є нереальним. Уявімо Балто-Чорноморський союз без Польщі. Для цього варто лише поглянути на географічну карту. Між трьома балтійськими державами, нашими природними союзниками у протистоянні з Москвою, і Україною – лежить Республіка Білорусь. Влада якої досі не визначилася з відповідями на питання – чи хоче вона умертвити власну незалежність в обіймах «союзу» з путінською РФією? Чи все ж хоче розвивати ефективні та взаємовигідні економічні, політичні та військові відносини з історично та культурно близькими Україною і Литвою? Білоруська опозиція, головним «бойовим загоном» якої зараз є зав’язані на московських псевдорадикалів войовничі анархо-комуністи – також не викликає особливої довіри. І навіть якщо білоруське керівництво однозначно вирішить приєднатися до Балто-Чорноморського Союзу народів – союзові України, Білорусі та країн Балтії не вистачатиме стратегічного запілля. Транспортна та оборонна інфраструктура наших країн буде в межах швидкої досяжності російського мілітарного потенціалу. Польща та Україна, як найбільші і за кількістю населення, і за військовим та економічним потенціалом країни Міжмор’я, просто зобов’язані взяти на себе відповідальність за долю регіону.

Питання до Вас як політичного експерта. Як показала заява нового Президента США щодо Криму, спекуляції навколо його дружби з Путіним були завчасними. Які можливості відкриваються перед націоналістичними й правоцентристськими силами регіону після обрання Дональда Трампа?

Можливості не лише в регіоні, але й у всьому світі відкриваються величезні. Перемога Трампа якщо не зупинила, то принаймні серйозно ускладнила «переможну ходу» лівих не лише в США, а й у всьому світі. Звісно, я доволі критично ставлюся до особистості Трампа. І аж ніяк не перетворюю його на «кумира». Але варто визнати, він зробив майже неможливе – зміг перемогти на президентських виборах у найпотужнішій державі світу, попри відверто ворожу позицію майже всього комплексу ліво-ліберальних ЗМІ та олігархії, також найпотужніших у світі. Тим самим було завдано потужного удару по ідеологічній гегемонії лівих у всесвітньому масштабі. Очевидно, що це є надзвичайно цінний приклад для всіх правих та правоцентристських сил у інших країнах. Стосовно зовнішньої політики Трампа, то міф про його «проросійські симпатії» був доволі грубою брехнею з боку лівих ЗМІ. Звісно, у його команді були, та й мабуть і зараз ще є, люди, які вражають, що геополітичний компроміс з Москвою дасть можливість подолати ісламістський тероризм та, у стратегічній перспективі, головного геополітичного конкурента США – неокомуністичний Китай. Однак тут треба враховувати головне – Трамп не є проросійським політиком, так само він не є проукраїнським політиком. Він є політиком проамериканським. І від України, її політичного керівництва, залежить – чи зможемо ми переконати американське керівництво в тому, що інтереси України можуть в багатьох питаннях співпадати з інтересами США. На жаль, українські мейнстрімні ЗМІ, як і мейнстрімні політики, роблять все, щоби зіпсувати стосунки України з новою адміністрацією у Білому домі. Як і у випадку постійних спроб погіршення польсько-українських стосунків, цілком очевидно, хто за цим стоїть. Ті самі сили, ті самі методи…

Як Ви оцінюєте потенціал «Національного Корпусу» як національно-орієнтованої сили нового покоління? Кремлівська пропаганда, як відомо, значною мірою тримається на ��емонізації образу українського націоналіста. Які ідеологічні та іміджеві кроки, на Вашу думку, варто здійснити для нейтралізації цієї стратегії пропутінських ЗМІ? В якому напрямку, на Вашу думку, мають змінитися патріотичні (націоналістичні) кола України, аби претендувати на прихід до влади?

Потенціал, як я вже казав, є величезним. По суті, на даний момент, це єдина політична сила, яка може протистояти корумпованому та деідеологізованому українському політикуму старого зразка. Звісно, цей потенціал можна й змарнувати. Було достатньо прикладів націоналістичних партій в Україні, які, за наявності дієвого, пасіонарного та ідейного членства, за якийсь час перетворилися або на маргінальні напівкримінальні секти, або ж на корумповані заробітчанські контори, що досі намагаються спекулювати на темах «мови і історії». Образ тупого і примітивного шовініста, зацикленого на «поклонінні історичним ідолам» та «мовному питанні» – чим не подарунок для ворожої пропаганди? Як ліво-ліберальної, так і московсько-необільшовицької. Щоб не повторити цей сумний досвід, потрібно постійно культивувати всебічний розвиток членів партії, висувати на керівні посади людей з достатнім інтелектуальним потенціалом та системним баченням перспектив розвитку як партії, так і країни. Ідеалом повинна стати «археофутуристична меритократія» – поєднання відданості принципам (але не порожнім формам) культурної традиції, сміливого стратегічного, інноваційного, бачення майбутнього країни і світу та висунення на керівні посади найздібніших. Потрібно відкинути постійне борсання в тенетах «культу історії та мови». Хоча, звісно, треба знати і шанувати рідну історію та мову. Але слід відокремлювати речі першочергові і другорядні. Як писав свого часу Липинський – «мова є слугою людини, а не людина є слугою мови». У всьому світі зараз говорять про «новий націоналізм». Насамперед мають на увазі економічний націоналізм. Наприклад, це офіційна політика нової адміністрації США. Підтримка національного виробника, розвиток інноваційних технологій для загального блага народу  – ось те, що формує суб’єктість держав у сучасному світі. Натомість у нас, деякі не в міру р-р-радикальні «націоналісти» мріють про перетворення України на аналог Північної Кореї – ізольованої від світу країни із соціалістичною економікою. Країни без союзників та без «буржуїв», на чолі з ідейними фанатиками та шовіністами. Знаючи менталітет українців, я сумніваюся, що їм вдасться реалізувати цей ��деал. А от посіяти хаос та безцільну деструкцію в країні, перетворити Україну в «Сомалі», ці люди зможуть. Очевидно, що праві сили в Україні повинні триматися подалі від подібного роду «активістів». Тому, ще раз повторюся – нам необхідне дієве поєднання нового економічного націоналізму, технологічного археофутуризму, культурного консерватизму та меритократії.

Нещодавно Ви брали участь у відеобесіді на тему пошуку культурно-цивілізаційного проекту для України. У цьому світлі, якою є програма-максимум політичної сили на зразок «Національного Корпусу»?

Програма максимум – відродження не лише України, а й усіх європейських народів. Відродження їх життєвої сили та культурного потенціалу. Вихід із ситуації духовного та суспільного занепаду. Відродження системи громадянських чеснот, які цементують народну спільноту. Це якщо коротко. Але і ці коротко перераховані завдання – доволі амбітні та сміливі, як на нинішній час. Час покаже, чи скористаємося ми наданими нам історичними шансами для їх реалізації.

Дякую Вам за цікаву й змістовну розмову!

(Розмовляла Олена Семеняка)

[vasuldelivery-blog]

Найкраща доставка піцци в Луцьку

Якщо у вас жага дійсно добре провести вихідні, пропонуємо вам відвідати MoJo Hall. У цей час заклад є дуже популярним у Луцьку. Це великий і просторий ресторан, де жінки можуть проводити різні заходи, починаючи від шлюбу, закінчуючи новорічним банкетом. У закладі ви можете скуштувати велику кількість страв. Досить зайти на сторінку mojo. Lutsk.ua, де ви зможете зарезервувати стіл. На сайті є повна інформація щодо заходів, які проводяться у закладі, а також список найкращих десертів. Якщо ви маєте натхнення круто відсвяткувати свій ДН, або відмітити ювілей, краще ресторану, ніж MoJo Hall вам не знайти! Це великий ресторан, який є дуже славетним у Луцьку. Сьогодні ресторан привертає увагу людей зі всієї країни, а також кран Балтії і Польщі. Різні особи з Білорусі, Угорщини, Словаччини відвідують цей заклад в наш час. Ви можете побачити іноземні делегації з європейських країн у ресторані сьогодні, а також слідкувати за тим, як у кафе справляють вечірки. У закладі дуже цікава винна карта. Дуже багато страв, які може приготувати шеф-кухар, сьогодні привертають увагу іноземних відвідувачів. Якщо у вас є бажання дійсно добре відпочити, або відсвяткувати свято, і ви мешкаєте у Луцьку, вам краще відвідати цей заклад. Сьогодні у закладі дуже затишний дизайн, який привертає увагу іноземців. Ви можете дійсно гарно провести час, навіть з дітьми. Якщо ваш малий буде спати, ви можете звернутися до няні, яка буде дивитися за дитиною, поки ви будете куштувати дуже смачні страви. Якщо ви бажаєте зробити замовлення online, це також можливо. У ці дні ви можете не тільки забронювати стіл, а й замовити персональну доставку . Дуже багато відвідувачів сьогодні замовляють піцу і суші. Якщо вам подобається піца, вам варто скуштувати маргариту або кватро формаджі. У ці дні ці дві піци є пікантними. По-перше, це майже уніфіковані піци, які полюбляють відвідувачі із різних країн. Також, слід відзначити, що ці піци дуже великі по об’єму, а вартість дуже приваблива. Якщо ви бажаєте скуштувати піцу із італійською салямі і шинкою, вам слід замовити кватро стаджіоні. Вам також може сподобатися капрічоза, якщо ви полюбляєте сир моцарела. Якщо вам подобаються суші, вам слід замовити чотири сири. Дуже багато людей, які наразі замовляють доставку до дому, замовляють фірмовий рол Mojo. Хлопцям з Києва подобаються суші під назвою «Тигровий Дракон».

Деталі: https://mojo.lutsk.ua/dostavka-pici-v-lucku-mojo-family

[eu-ukraine]

Серед членів НАТО виникають розбіжності щодо посилення Східної Європи

Серед членів НАТО виникають розбіжності щодо того, як посилити Східну Європу після вторгнення Росії в Україну: країни Балтії та Польща просять значно розширити військову присутність, а інші, зокрема Франція та Італія, скептичні щодо загроз для Альянс... Read more »

[uacrisis]

⚡Та війна, яка сьогодні ведеться в Україні – це продовження війни, яка триває сотні років, і яку добре пам’ятають і країни Балтії, і Польща, і Чехія, і Словаччина, і Фінляндія, і всі народи, які свого часу були окуповані, щоб створити імперію⤵

[kristyjane]

*ЯК РФ "ПЕРЕГРІЛА" ГРОМАДЯН ПРОПАГАНДОЮ.* Центр протидії дезінформації при РНБО України повідомляє: рашисти перестаралися з формуванням ненависницького дискурсу щодо українців Дегуманізація народів – характерна ознака роспропаганди вже протягом багатьох років. Зокрема, формувалися такі іміджеві "ярлики": "білоруси – картоплеїди", "українці – салоїди зі штучною мовою", "кавказці та азіати - чурки", "європейці – геї", "американці – тупі" тощо. Пропагандисти готували населення рф до великої війни з 2008 року. Після поразки проекту "новоросія" антиукраїнські тези почали лунати значно гучніше. До цього залучили не тільки рашистських пропагандистів, але й так званих іноземних експертів, проплачених кр��млем. Сьогодні ворог пропагує тотальне знищення всього українського, про що нещодавно було вголос зазначено у програмній статті на державному ресурсі РІА. https://ria.ru/amp/20220403/ukraina-1781469605.html Поразки на воєнному фронті примусили командування відійти на деяких українських напрямках. Та "вєлікій русскій народ", розігрітий Z-наративами, не пробачає військовим відступів, і на чолі з соловйовими-скабєєвими вимагає досягнення всіх поставлених цілей т.зв.воєнної операції. Чи обмежиться розгніваний і розхитаний зовнішніми поразками і внутрішніми чварами кремль наступом на Україну? Проросійська пропаганда вже так розгойдала суспільство, що росіяни, незважаючи на зубожіння, прагнуть від своєї влади наступ на Польщу та країни Балтії. То чи переможе телевізор холодильник? #stoprussia https://www.instagram.com/p/CcEBC7HoeM-/?utm_medium=tumblr

[andersenliu]

Країни Балтії припинили імпорт російського газу (2022/04/03) Хто в країнах Європи купує російський газ? Дані за 2020 рік, частка європейських країн, які купують російський природний газ. [За інформацією, зараз треба відрізати 93% Латвії! ] [Північна Македонія 100%, Бох 100%, Молдова 100%] [Ірландія 0%, Україна 0%] Про це заявив сьогодні генеральний директор латвійського танкера для зберігання природного газу. Усі три країни Балтії більше не імпортують російський газ. Улдіс Баріс, виконавчий директор Conexus Baltic Grid, сказав: «Якщо є сумніви в тому, що Росія буде постачати газ, нинішні події дають зрозуміти, що ми більше не довіряємо Росії». "З 1 квітня російський газ більше не буде надходити до Латвії, Естонії та Литви". постачання газу з трьох країн Балтії, Зараз постачається з резервуарів природного газу, які зберігаються під землею в Латвії. Президент Литви закликав решту ЄС вчитися у Литви. Він сказав: "Починаючи з цього місяця, Литва більше не матиме імпорту російського газу. Моя країна прийняла деякі рішення багато років тому, щоб ми могли безболісно перервати енергетичні відносини з агресором. Якщо ми зможемо це зробити, Європа Інші країни теж можу!» - Прес-кіт:（在 Одеса） https://www.instagram.com/p/Cb5kZOiKiP_/?utm_medium=tumblr

[interregnum-intermarium]

«Інтермаріум» крокує Європою

Європа тріщить по швах. Британія спішно залишає Євросоюз. Серед інших країн-членів загострилися політичні розбіжності з низки питань, адже деякі країни, особливо Східної Європи, не згодні з політикою ЄС. У цих реаліях назріла необхідність створення нового союзу, здатного «перезавантажити» всю західну цивілізацію та відновити лідерські позиції Європи в світі.

Починаючи з осені позаминулого року, Національний Корпус активно презентує за кордоном геополітичну програму партії, проект Інтермаріум. Ідеться про союз центрально- й східноєвропейських націй у просторі між Адріатичним, Балтійським і Чорним морями, покликаний зробити регіон гравцем світового рівня. Саме Адріатично-Балто-Чорноморський Союз ми пропонуємо як альтернативу вступу до Євросоюзу, обстоюваного чинною владою.

Польща. У жовтні 2017 року проект Інтермаріум був презентований перед учасниками конференції «Розбита Імперія» у Колумновій залі Польського Сейму. Вже у листопаді представники партії розглянули важливість вичерпання конфліктів історичного минулого з сусідньою країною на конференції з нагоди Дня Незалежності Польщі «Європа майбутнього-2». Наразі польська сторона у відповідь запрошує представників Національного Корпусу й полку АЗОВ на квітневий Безпековий форум у Любліні. 

Хорватія. 9 грудня 2017 р. на конференції в Католицькому університеті Загреба делегати Національного Корпусу обговорили перспективи створення життєздатного об’єднання європейських націй, спроможного не лише захистити національну ідентичність кожної з них, а й відновити лідерські позиції Європи в світі. За підсумками візиту, Національний Корпус домовився про співпрацю українських та хорватських ветеранів, зокрема, за підтримки бригадного генерала Бруно Зоріци-Зулу, який активно переймається перебігом військових дій на Сході України, та генерала Желько Гласновіча, який у мирний час відстоює хорватські національні інтереси в парламенті. Наразі вже йдуть перемовини щодо проведення Четвертої конференції з Інтермаріуму (2019) в Загребі.

Балтія. Взимку 2018 р. незмінні союзники України, держави Балтії, відзначили сторіччя здобутої у ході боротьби з більшовиками незалежності, замислюючись про шляхи її збереження. Національний Корпус охоче відгукнувся на запрошення балтійських партнерів відвідати міжнародні заходи на честь святкової річниці та, користуючись моментом, презентував проект «Інтермаріум» в Естонії, а згодом і в Литві. 

У Вільнюсі численна делегація партії провела серію заходів, присвячених оборонній та геополітичній темам. Вже в квітні було реалізовано спільний литовсько-український проект із висадки понад 2000 литовських дубів на острові Хортиця на знак пошани до подвигу героїв російсько-української війни та всіх борців за незалежність Литви та України, а в травні литовські військові привітали полк АЗОВ з його четвертою річницею в Бердянську. 

У вересні 2018 р. Національний Корпус виступив у низці заходів у посольстві України в Ризі та в культурному центрі м. Бауска, присвячених Міжмор’ю та латиському теоретику Інтермаріуму – генералу Петерісу Радзіньшу. 

Цього лютого представники Національного Корпусу знову відвідають Литву й Естонію, узявши участь у конференціях і маршах з нагоди чергової річниці незалежності цих країн, а латиський військовий експерт прочитає лекцію про розвиток тероборони солдатам полку АЗОВ.

Німеччина. У травні 2018 р. Національний Корпус продовжив презентацію проекту «Інтермаріум» на теренах Західної Європи, взявши участь у низці конференцій в різних містах Німеччини (Ризі, Галле, Дрездені). В лютому цього року відбудеться тематична зустріч з німецькою аудиторією в м. Пірна, приурочена до щорічних вшанувань німецьких героїв по всій країні.

Норвегія. 16 червня 2018 р. геополітичну програму Національного Корпусу було представлено на зустрічі з норвезькими націоналістами в Східній Норвегії неподалік від Осло, в ході якої, зокрема, обговорювалися можливості співпраці в оборонній та енергетичній сфері.

Третя конференція Групи сприяння розбудові Інтермаріуму, заснованої народним депутатом України, лідером Національного Корпусу Андрієм Білецьким, яка відбулася 13 жовтня 2018 р. в Києві за участі хорватських, польських, українських та литовських військових, економістів і культурних діячів, ознаменувала вихід на серйозний рівень міжнародної співпраці української сторони з урядовими структурами й представниками збройних сил країн регіону. 

Лишайтеся з нами і в 2019 році!