#спільнота

[adminexpertsys]

⚖️ Файл Суд Бюро ФСБ

🌐 web. Сайт Юридичної спілки: www.helsinki.org.ua/

[leonid2013]

🔥Є ТРИ ЧЕРВОНІ ЛІНІЇ! Після промови Порошенка ВСЕ СТАЛО ЯСНО! Ось до чог...

[salt-1-tbs]

after a year of searching and two years since my character was created - i finally found a DND party to play with ;-;

hence - a wip of my OC Shel (Shel’rik), a half-orc rogue on a quest to find her brother and a home for the both of them.

[3ipbudax]

Автодроблення української спільноти BlueSky

Не знаю, як кого, а мене Майдан навчив важливості горизонтальних зв'язків між громадянами України. Обидва Майдани, які я застав, відбулися попри домінуючу інформаційну пропагандистську блокаду. Обидва Майдани витримали і перемогли зокрема завдяки здатності до самоорганізації та взаємодопомоги. Саме тому на мою думку ця здатність є цінною і має оберігатися суспільством, як дорогоцінність, яка рятує життя навіть у дуже складних умовах.

Тому для мене є вкрай дивним, що відрізання проукраїнської частини українського суспільства подається, ніби це щось хороше. Особливо цинічно, що це подається як необхідний акт національної єдності, прирівнювання цього до боротьби з "русньою" (з ворогом).

Я перейшов з соц.мережі Twitter (нині - X) до BlueSky (зву його Синевир). В українській спільноті Твітера (чи Хвітера?) цей поділ практикується і гостро відчувається (якщо ви, як і я підтримуєте проукраїнську опозицію чинній владі). Та на жаль, перехід до іншої соцмережі це не змінив. По-суті українські твітеряни перетягли шкідливі практики до Синевиру, а інструменти, які надає соцмережа, стали використовувати для поборювання самих же себе.

А тепер по-порядку.

У BlueSky (чи Синевирі) є інструменти для забезпечення комфорту перебування: заглушання (mute) і блок (я їх детальніше спробував описати окремо). Є можливість створити списки, на які інші користувачі можуть підписуватися. І при підписці можна вибрати режим, як застосувати цей список:

як список підписки

для заглушання (mutelist) - тобто заглушити всіх користувачів з цього списку

для блокування

Списки можна налаштовувати і автоматизувати, щоб у нього потрапляли користувачі, які відповідають певним ознакам автоматично, а не лише в результаті ручного додавання.

Пост від "заглушеного" по списку користувача виглядає на практиці десь так:

Тобто користувач бачить, що "тут висловився той чиї повідомлення я б не хотів бачити". Але є можливість переглянути, що ж там.

Інструмент створений для уникання взаємод��ї з людьми, спілкування з якими може бути неприємним. Тобто це як попередження самому собі: "я колись вирішив, що з цим користувачем щось не так"

Так ось. В українській спільноті Синевира ентузіасти зробили поради для новачків: https://bsky.app/profile/uabluerail.org/post/3jwnqk27qs22j

Зроблена крута робота.

Але є популярні лідери думок у Синевирі, які, з висоти свого авторитету і досвіду під маркою інформаційної гігієни і боротьби з "русньою" переконують новачків підписатися на автоматичні списки заглушання.

тут новачку пропонують заглушити три списки.

Кумедно тут те, що списки росіян і білорусів - вибіркові (судячи з описів). А список українців - автоматичний. Туди потрапляють всі, хто підписаний на Публіциста. Іншими словами, росіяни і білоруси удостоїлися честі бути хоча б почутими перед тим, як було прийнято рішення, що їх треба ігнорувати. А від українців пропонується відмовитися одним махом - у них є у списку підписки користувач Публіцист. Це подається, як необхідна "гігієнічна" дія. Лідерами думок української спільноти Синевира.

Якщо ви не скористалися такою порадою, то немалоімовірно, що до вас прийдуть у коментарі старші товаріщщі авторитетно повідомити, що з вами щось не так. Як ось на цьому прикладі

Обґрунтування підходу автоматичного по-суті невибіркового викидання з інфопостору маси українців я поки не знайшов. Хібащо був акаунт, який мені пояснював, щось про "ти любиш пити з калюжі". Ще натрапляв на порівняння зі слуханням Шарія... Але чому наявність підписки на когось є лише ознакою "пиття" і чому Шарія можна порівняти з Публіцистом - не пояснюється.

Отже, з моєї точки зору, підхід з автоматичним викиданням з інформаційного простору маси українців за по-суті невибірковим принципом - пропонується приймати без обґрунтування. Як догму.

Сумніви, схоже, не схвалюються. Більше того озвучення сумнівів у справедливості підходу старші товаріщщі принижують і висміюють

Але тут є несподівана проблема. Інструмент, який було задумано для захисту від хамів був використаний для масової заглушки. І як результат мандри по соцмережі для правовірного комсомольця могли виглядати ось так:

А в оригіналі там було таке:

Мандри серед "парканів" бо там "ніправільні українці", "секта", "порохоскот", "гірше русні". Некомфортно.

Але проблему побачили не у хибності підходу, а у тому, що треба не "заглушати, а блокувати". Соцмережа тоді не давала можливості блокувати списком (тепер уже така можливість є). Але українські умільці придумали скрипт, який повністю вимикає користувачів з інформаційного простору і прибирає незручні "паркани": Автоблок!

Урра!

Ці старання по відсіканню українців одне від одного дають свої результати. Але лідерами думок новітніх комсомольців це подається, як благо і вони в очікуванні, коли українці підтвердять їхні уявлення і "виявляться русньою". А воно все не стається... Але це не вмикає нічого в головах "патріотів", у яких, звісно, русофобія ніяк недостатня. Аж настільки, що для росіян вони забезпечили індивідуальний підхід, а українців забороняють собі бачити за невибірковим необґрунтованим принципом

Самі ж "рафінатори" українськ��го кластеру плекають розділення як якийсь фетіш і у такий спосіб борються за "єдність" українців... На радість тим, хто хотів би руйнувати горизонтальні зв'язки між українцями.

Не розкриті важливі питання

Що зображено на "Атласі", а саме, що означає відстань між кружечками.

Хто такий Публіцист і що з ним не так

Чи підтверджується хибність підходу невибіркових автоматичних списків заглушання

[nomen-lllis-cult]

Втричі міцніші — втричі лютіші! Читацька спільнота повертається з новим великим збором на потреби 116 ОМБр!

«Книголють» перетворюється на трилогію, і, як будь-який третій акт, наш новий збір обіцяє бути справді приголомшливим! Ви помітили цих хитрих йокаїв, що прикидаються бойовим екіпіруванням? Ми здатні завоювати їхню прихильність, але спочатку доведеться підкріпити наші наміри щедрими донатами!

Посилання на банку: https://send.monobank.ua/jar/665fF38CDX

Ми доєднуємося до працівників книжкової галузі, видавців і всіх небайдужих читачів, аби зібрати кошти для взводу БпАК в складі 2 МБ 116 ОМБр, який боронить Харківщину.

💥 Потреби: Виносна антена AVENGER Booster 2.4G/5.8G/5.2G – 10 шт.; Батарея для DJI Matrice 4T – 20 шт.; Батарея для FPV-дронів – 10 шт.; Інверторний генератор 1,8 кВт – 5 шт.; Зарядна станція Eco Flow Delta 2 Max (на 2000 Вт/год) – 5 шт.; Starlink – 5 шт.; Щогла алюмінієва телескопічна 15 м – 5 шт.

💥 Загальна мета: 1,5 млн грн

💥 Наша мета: 15 000 гривень.

ПРИЗИ ЗА ДОНАТИ

За донат від 100 гривень — шанс отримати "Сказання Сапфо" та "Тисяча Очей" із комплектами супровідного мерчу.

За найбільший донат — розмальована трофейна гільза та комплекти мерчу обох збірок.

❗️ Для участі в розіграші, будь ласка, обов’язково додайте свої контактні дані у поле «коментар» (ваш нікнейм та відповідну соцмережу).

Усупереч гучним заявам, війна не спиняється, а наша допомога й досі потрібна воїнам. Донатьте, поширюйте збір, долучайтеся з допоміжною банкою — будь-яка ваша дія неоціненна.

Щоб читати, ми донатимо!

Обкладинка збору: @illia_scream (insta), @bloody.cherryy (insta)

[istoma-v-doma]

Любов до читання — це дуже особистий досвід, але ось кілька причин, чому

1. **Втеча від реальності**. Книги дозволяють відпочити від повсякденних турбот і поринути у нові світи. Це як можливість на кілька годин забутися і відкрити для себе щось зовсім нове — будь-то через фантазію, історії чи пригоди героїв.

2. **Задоволення від пізнання**. Читання — це постійне відкриття нового. Кожна книжка розкриває нові ідеї, концепції, факти або просто цікаві аспекти життя. Це стимулює допитливість і бажання дізнаватися більше.

3. **Емоційне збагачення**. Книги здатні викликати сильні емоції, допомагають переживати радощі і суму героїв, що дає відчуття глибокого емоційного зв'язку.

4. **Р��звиток і самопізнання**. Читання сприяє розвитку критичного мислення, саморозуміння і навіть допомагає вирішувати власні проблеми, коли ти знаходиш ідеї або мудрість у текстах.

5. **Естетичне задоволення**. Добре написані книжки — це справжні шедеври мови. Гра слів, метафори, описові сцени — це частина того, що може зачаровувати й захоплювати.

6. **Спільнота та розмови**. Книги дають теми для обговорень, знайомств та спільних захоплень. Це допомагає відчути себе частиною більшої спільноти людей, що поділяють твої інтереси.

7. **Задоволення від досягнень**. Кожна завершена книга — це маленька перемога. Вона дає відчуття задоволення від завершення великої справи.

Читання часто стає особистим шляхом до зростання, самопізнання та отримання справжнього задоволення від процесу.

[magrit-alessa]

My weekly chart (29 Jul 2024 - 11 Aug 2024)

That's what I like. That's what surrounds me. That's what creates my mood.

*Created by my preferences only*

Аll chart positions in 4 minutes here -> https://youtu.be/kqoVKHCM8HI

10. Miles Hardt - Hold Back

9. Pom Pom Squad - Spinning

8. SHEPIL - Я палю сигарету (feat. Lesfleures)

7. RY X - All I Have (Jan Blomqvist Remix)

6. Freaks & Geeks X Mila Falls - Savage

5. Sonny Fodera, Jazzy, D.O.D - Somedays

4. Little Simz - Broken

3. vioria - ти її любиш.

2. Roosevelt - In The Dark

1. Oscar and the Wolf - Oh Boy

If you want to support channel:

If someone wants to help or support Ukraine:

[moonlight-life]

08.06.2025

Минулой ночі Харків пережив наймасованіший удар за весь час повномасштабної війни. За офіційними даними, було застосовано 3 ракети, 5 керованих авіаційних бомб, 4 снаряди з систем залпового вогню та 48 безпілотників. Більше півсотні вибухів за 2,5 години. 3 загиблих, 22 поранених.

Вдень російський терор продовжився, і по місту прилетіло ще декілька керованих авіаційних бомб. Внаслідок цієї атаки - троє загиблих, зо два десятки поранених.

Загалом за добу - 6 загиблих мирних мешканців міста, більше 40 поранених. Ще доля шістьох заблокованих на палаючому підприємстві працівників і досі невідома - там провожуються аварійно-пошукові заходи.

І ось, в області знову з дюжину безпілотників. І є попередження про можлив�� масовану атаку.

У той час, як деякі міжнародні партнери розповідають на увесь світ, що ми, українці, сами винні (побили літаки, який жах) моє рідне місто потерпає від обстрілів без прикриття, без ПВО, просто як на долоні у ворога.

У будинки. У квартири. У цивільні підприємства. У життя.

Здається, слова вже закінчилися. А можливо, щось потрібно нарешті робити, аби прикрити небо мирного Харкова? Світова спільнота, це питання до вас.

__________________________________________

Last night, Kharkiv experienced the most massive attack in the entire time of the full-scale war. According to official data, 3 missiles, 5 guided aerial bombs, 4 shells from multiple launch rocket systems and 48 drones were used. More than fifty explosions in 2.5 hours. 3 dead, 22 wounded.

During the day, the Russian terror continued, and several more guided aerial bombs flew over the city. As a result of this attack, three people were killed and about two dozen were injured.

In total, 6 civilians were killed and more than 40 injured in the past 24 hours. The fate of six more workers trapped at the burning enterprise is still unknown - emergency and search operations are underway there.

And now, there are a dozen drones in the area again. And there is a warning of a possible massive attack.

While some international partners are telling the whole world that we, Ukrainians, are to blame (the planes were shot down, what a horror), my hometown is suffering from shelling without cover, without air defense, just like in the palm of the enemy's hand.

Into houses. Into apartments. Into civil enterprises. Into life.

It seems that the words have already run out. Or maybe something needs to be done to finally cover the sky of peaceful Kharkiv? World community, this is a question for you.

[nelligekata]

Чому хірурги досі використовують нацистський атлас з анатомії

Erich Lepier

Еріх Леп'єр (1898-1974), перший художник, який підготував ілюстрації для Topographische Anatomie des Menschen.

Моторошно детальне зображення щоки людини в атласі Пернкопфа

Автор фото,Erich LepierПідпис до фото,Моторошно детальне зображення щоки людини в атласі ПернкопфаArticle information

Author,Кейліг Бейкер Role,BBC News

Коли під час операції нейрохірургу Сьюзан Маккіннон знадобилась допомога, вона зазирнула в атлас з анатомії людини, написаний в середині XX століття.

Завдяки складним і дуже детальним зображенням шарів людського тіла лікар Маккіннон з Вашингтонського університету в Сент-Луїсі змогла завершити операцію.

Її настільною книгою хірурга є на перший погляд цілком безневинна "Топографічна анатомія людини" Едуарда Пернкопфа.

Книгу вважають найкращим прикладом анатомічного малюнка в світі, оскільки вона містить таку кількість деталей, яку не зустрінеш в жодній подібній праці.

Шкіра, м'язи, сухожилля, нерви, внутрішні органи, кістки зображені настільки яскраво, у таких графічних деталях й кольорах, що виглядають реалістичними.

"Атлас Пернкопфа", як часто називають цю книгу, більше не друкується, а старі видання - кілька томів - можна продати за тисячі фунтів в інтернеті.

Однак, попри високу ціну, вона - не з тих книжок, які займають почесне місце в бібліотеці, які власники радо демонструють гостям.

Причина проста - "матеріалом" для роботи над нею стали сотні людей, по-звірячому вбиті нацистами.

Критики кажуть, що книга затьмарена її темним минулим, а наукова спільнота постійно дискутує про порушення норм наукової етики.

Лікар Маккіннон розповідає, що походження атласу примушує її почуватися ніяково, хоча сама книга - невід'ємна частина її роботи.

Рабин Джозеф Полак - колишній в'язень Голокосту і професор медичного права - вважає, що ця книга є "моральною загадкою", тому що "вийшла із справжнього зла, але може бути використана для служіння добру".

Автор фото,Keiligh BakerПідпис до фото,Кілька примірників атласу Перкопфа зберігаються у Британській бібліотеці

Над анатомічним атласом відомий нацист Пернкопф працював понад 20 років. А своєю блискучою академічною кар'єрою в Австрії він завдячує підтримці партії Адольфа Гітлера.

Його колеги описували його як "затятого" націонал-соціаліста, котрий з 1938 року носив нацистську форму.

Зайнявши посаду декана медичного факультету Віденського університету, Едуард Пернкопф звільнив всіх євреїв, серед яких були лауреати Нобелівської премії.

У 1939 році вийшло нове розпорядження Третього рейху - тіла всіх страчених в концтаборах мали бути негайно доправлені до найближчого анатомічного відділу для наукових досліджень і навчання.

Австрійський анатом працював по 18 годин на день: розтинав трупи, а команда художників у найдрібніших деталях замальовувала те, що бачила, створюючи ілюстрації до його книги. Іноді зали анатомічного театру були настільки переповнені, що страти доводилося відкладати.

За словами доктора Сабіни Хільдебрандт з Гарвардської медичної школи, щонайменше половина з 800 зображень в атласі - частини тіла, що належали політичним в'язням.

Перше видання 1937 року містило підписи ілюстраторів Еріха Леп'є та Карла Ендтрессера зі свастикою і так званою "блискавкою" загонів СС.

Навіть з двотомного англомовного примірника 1964 року не прибрали оригінальні підписи із нацистською символікою. І лише у наступних виданнях її заретушували.

Тисячі примірників атласу були перекладені багатьма мовами і продані по всьому світу. Вступ до книги розповідає про "неймовірно достовірні зображення найвищого художнього рівня ... ", уникаючи згадок про їхнє криваве минуле.

Лише у 90-х роках студенти та вчені почали розпитувати: хто були ті люди, зображені в атласі.

Книгу припинили друкувати лише у 1994 році.

Королівський коледж хірургів стверджує, що у Великій Британії атлас не ��икористовують, єдиний виняток - бібліотеки, де він зберігається в історичних цілях.

Однак, недавнє дослідження, проведене серед нейрохірургів, показало, що 59% лікарів знають про атлас Пернкопфа і 13% використовують його.

На запитання, чи стало морально складніше користуватися книгою, після того, як вони дізналися про її історію, 69% відповіли негативно, 15% - ствердно, 17% не змогли відповісти.

Лікар Маккіннон каже, що атлас має дуже високий рівень, і будь-яка інша книга навіть не наближається до нього, - настільки детально і точно там описана анатомічна будова людини.

"Він допомагає мені знайти конкретний нерв під час операцій. Через наше тіло проходить величезна їх кількість і самостійно знайти необхідний буває дуже проблематично".

Лікар запевняє, що всі причетні до операції знають про темне походження книги.

"Коли я дізналась про страшне минуле цього атласу, почала зберігати його у своїй особистій шафці в операційній", - каже вона.

Автор фото,Washington University/ St. LouisПідпис до фото,Нейрохірург Сьюзан Маккіннон

Минулого року рабин Полак і медичний історик і психіатр Майкл Гродін підготували наукову доповідь про те, наскільки етично використовувати атлас в Ізраїлі.

Виявилося, що уряд країни не проти книги Пенкропфа, якщо вона служитиме порятунку людських життів. А також за умови, що її походження й історія будуть оприлюднені, щоб вшанувати пам'ять тих, кого по-звірячому закатували заради її написання.

"Візьміть, наприклад, лікаря Маккіннон - вона не змогла знайти нерв, а вона найкраща в своїй сфері", - пояснив рабин Полак ВВС. - Їй довелося переступити через себе і все-таки звернутися до атласу Пенкропфа. Його ілюстрації допомогли знайти нерв за лічені хвилини".

Після капітуляції Німеччини Едварда Пенкропфа звільнили з університету і заарештували. Три роки він перебував у таборі для німецьких військовополонених - і не отримав жодного звинувачення у скоєнні злочину.

Після звільнення вчений повернувся до університету, щоб підготувати до випуску третій том атласу. Книга побачила світ 1952 року. Сам Пенкропф помер 1955-го, незадовго до виходу четвертого тому.

За словами викладача анатомії Сабіни Хільдебрандт, навіть 60 років по тому атлас залишається одним з найкращих джерел візуальної інформації для анатомічної і хірургічної роботи.

"Деякі лікарі звертаються до нього кожного разу, коли є сумніви. В хірургії периферійної нервової системи його ��загалі вважають унікальним і незамінним джерелом інформації", - говорить вона.

"Хоча я особисто не показую своїм студентам його ілюстрації, якщо не маю часу розповісти сумну історію походження книги", - додає Сабіна.

Біоетик з Брістольського університету Джонатан Айвз погоджується, що атлас "вражає деталями", але зіпсований "жахливим минулим".

"Користування такими плодами, як атлас Пенкропфа, робить нас певною мірою співучасниками трагедій, що з ним пов'язані, - говорить він. - Однак, якщо книгу взагалі прибрати з наукового життя, є ризик, що ми її втратимо, а з нею і нагадування про сумні сторінки минулого".

А от для нейрохірурга Сьюзан Маккіннон атлас залишається життєво важливим інструментом - навіть попри минуле, яке ніколи не забудуть.

"Як хірург-гуманіст я вважаю цілком нормальним вжити будь-який освітній ресурс, який, на мою думку, допоможе мені отримати максимальний результат, - каже вона, - і саме цього чекає від мене мій пацієнт. Втрата атласу відкине хірургію периферійної нервової системи далеко назад".

[greenpostua]

🦏 1 травня – День порятунку носорогів: час діяти заради виживання. Сьогодні світ звертає увагу на критичну ситуацію, в якій опинилися носороги. Подробиці👇

📹: відео з соцмереж

[the-lemonaut-ukr]

Як писати про незрячих персонажів чи персонажів з порушеннями зору: Створення

-

Важливо: усе, що знаходиться поза цією приміткою, не є моїм оригінальним контентом. Це - мій переклад посту з блогу @mimzy-writing-online, незрячої людини.

Я є зрячою людиною, тому щиро перепрошую за будь-які неточності. Хоча я знаю, що термін "сліпий" визнають некоректним у використанні по відношенню до незрячих людей, я додам його в тегах, аби збільшити ймовірність знаходження його тими, хто про це не знає, а отже зможе дізнатися. Також усі посилання нижче - англомовні, а для автора використовуються займенники вони/їх.

-

Як створити незрячого персонажа чи персонажа, що має порушення зору, частина перша в серії постів

Це одна з частин покрокового посібника по написанню незрячих персонажів, який ви можете знайти повністю тут: https://mimzy-writing-online.tumblr.com/post/185122795699/writing-a-blind-or-visually-impaired-character

Під усіма постами, що пов'язані з цим посібником, я буду залишати тег #blindcharacter, а також це стосуватиметься будь-яких інших постів на цю тему, які я створю в майбутньому.

Дисклеймер: Цей пост створений блогером(кою)/письменником(цею) з порушеннями зору, що живе з втратою зору вже два роки, і стільки ж часу використовує тростину, а також, на цей момент, написали двох незрячих персонажів. 

Частина перша: створення незрячого персонажа

Перший крок: створіть персонажа. Цілісного, детально опрацьованого, прописаного та вдосконаленого персонажа.

Я серйозно. Перед тим, як ви вирішите зробити персонажа незрячим, створіть особистість. І це стосується не тільки незрячості. Причиною тому є те, що люди з інвалідністю - реальні люди. Вони були повноцінними людьми до того, як розвинули інвалідність, і по цьому теж залишилися повноцінними людьми.

В реальних людей є сім'я та друзі, яких вони люблять і цінують. В них є своя окрема спільнота. Вони також прагнуть людського спілкування та зв'язків, якими б вони не були - романтичними, родинними чи дружніми. В них є сексуальна орієнтація та гендерна ідентичність.

В реальних людей є почуття гумору, будь воно саркастичним, сухим чи переповненим каламбурами. Може в них чорний гумор, а може їх жарти майже ніколи не зачіпають складні теми. Навіть якщо їх жарти - суцільні меми, почуття гумору є в кожного. Звичайно, ви можете написати персонажа, що явно не має почуття гумору та ніколи анітрохи не сміється, проте я не рекомендую вам писати персонажів, що жодний раз за книгу не посміються, навіть якщо вони є зрячими.

В реальних людей є інтереси, речі, які вони обожнюють чи недолюблюють, уподобання в музиці та їжі, улюблені та ненависні книжки, унікальні манери поведінки, цілі, страхи та речі, за які вони готові боротися.

Чесно кажучи, незрячість не надто сильно змінює людину. Поміж мною без порушень зору і мною з порушеннями зору мало різного. Після втрати зору, я навчилися деяким соціальним навичкам та полюбили м'які речі та цікаві текстури різних матеріалів, але я все ще та сама людина, що й раніше.

Думайте про це ось так: візьміть вашого найулюбленішого оригінального персонажа та зробіть його незрячим. В ідеалі, він є цікавою особистістю навіть коли він є зрячими, тож незрячість - це просто щось, що з ним сталося.

(Взагалі-то я саме так і зробили одного з моїх сліпих персонажів. Я взяли одного з моїх найулюбленіших ОСів та зробили його незрячим. Він все ще є тією ж особистістю, що й раніше, але його спосіб життя, те, як його можливості сприймають інші люди та їх ставлення до нього відрізняються).

Незрячі люди в змозі жити чудовим, насиченим життям, нічим не гіршим за життя зрячої людини.

Перед тим, аби дати вашому персонажу інвалідність, його треба розвинути та продумати, адже в будь-якому разі особи з інвалідністю - реальні люди, і це слід показувати через персонажів.

Якщо вам хочеться побачити, що я маю на увазі під "незрячі люди - реальні люди", вам слід відвідати канал ютуберки Molly Burke. Посилання на її канал:

https://www.youtube.com/channel/UCwf9TcLyS5KDoLRLjke41Hg

Вона набрала неабияку аудиторію, і ви чудово можете відчути її характер через відео. Вона є дуже відкритою людиною, що живе своє повноцінне життя, записуючи його на камеру. Вона створює відео про її життєвий досвід, пов'язаний з незрячістю. На її каналі є багато навчальних відеороликів, зокрема про те, як вона (як людина, що вважається незрячою з медичної точки зору і у якої залишилося лише сприйняття світла і тіні) користується технологіями, про життя з собакою-поводирем, про те, як це - дорослішати з поступовою втратою зору, про те, як вона ходить за покупками, підбирає кожного дня одяг та робить макіяж. Як і багато хто інший, Моллі цікавиться модою та красою, і незрячість її ніколи в цьому не зупиняла. (Ось вам підказка: ваші незрячі персонажі теж можуть цікавитись модою та макіяжем! Круто, чи не так?)

Вона неймовірна, і вона є прикладом того, що я на маю увазі під словами "незрячі люди є реальними людьми з яскравим життям, не гіршим за життя зрячих осіб".

Крок другий: зробіть персонажа незрячим

Цей крок, взагалі-то, має кілька етапів, і ми розберемо кожний окремо.

По-перше, вирішіться над тим, як він втратив зір. Чи це сталося через хворобу чи нещасний випадок? Якщо через хворобу, вам треба вирішити, яку саме. Вибрана ��ами хвороба впливатиме на зір персонажа конкретним чином. Макулодистрофія та пігментний ретиніт призведуть до різних зорових змін. Знайдіть конкретну хворобу, а потім перечитайте куєву хучу інфи про неї.

Якщо ж причиною втрати зору став нещасний випадок, вам треба детально проробити події, та дізнатися, чи справді це могло б спричинити те, що ви уявляєте.

Травми голови можуть призвести до розриву сітківки, що безперечно б вплинуло на зір, проте розриви сітківки можна вилікувати за допомогою хірургії в більшості випадків (може не в усіх, але в переважній кількості).

Хімічні опіки пошкодили б шари ока достатньо, аби це призвело до незрячості, але вам треба визначитись конкретно, що це за речовина, які опіки вона спричиняє та як сильно вона б вплинула на шкіру навколо очей.

Загалом, я рекомендую вам не вибирати для передісторії вашого незрячого персонажа нещасний випадок чи фізичні травми. Це дуже легко написати некоректно, і перетворити усе, що пов'язане з цим персонажем, на драму, подібну до тих, що можна побачити в мильних операх. Це легко перетворюється на трагедію, а про трагедії читати не надто приємно. Якщо такий ефект вам не імпонує, пропоную піти шляхом хвороби.

По-друге, на основі попередніх досліджень, визначте, що ваш персонаж бачить. Проробіть це детально. Пам'ятайте, що 90% незрячих людей принаймні частково зберегли зір, навіть якщо лише невелику його частину.

Це може бути сприйняття тіні та світла, тому вони бачать більше на сонці, ніж вночі (і, ймовірно, в цьому випадку зовсім нічого не бачать вночі). Вони все ще можуть бути світлочутливими, якщо в них є сприйняття світла. Повернемося до Моллі Берк, яка здатна сприймати виключно світло та тінь, проте є чутливою до світла. Така людина може бачити тіні, що рухаються перед джерелом світла, але майже нічого не бачитиме вночі. Можливо, вона бачить тільки джерела світла (як-от лампу чи фари автомобіля), але в іншому випадку бачить тільки темряву.

Можливо, ваш персонаж все ще здатний сприймати кольори, або він має гостроту зору, якої достатньо для розрізнення одного силуету від іншого, але недостатньо для розпізнавання деталей.

У вашого персонажа може бути жахливе сприйняття глибини, що робить неможливим нормальну взаємодію зі сходами чи бордюрами. Він може щось перекинути, бо думає, що ця річ стоїть далі, аніж здається, чи бути роздратованим, коли він хоче взяти якийсь предмет, що нібито знаходиться в кількох кроках від нього, але насправді він лежить набагато далі.

Можливо, він має ��унельний зір. Те, що він бачить, схоже на віконце. Воно не є ідеально округлим. Скоріш за все, в ньому є невеликі темні плями, які також заважають бачити. Одне око може бачити більше за інше. Можливо, йому легше побачити великі предмети звіддаля, аніж з невеликої відстані, і в останньому випадку він би мав поводити очима по всьому предмету, аби помітити деталі та скласти краще уявлення про те, що перед ним знаходиться. Також люди з порушеннями сітківки, як правило, з часом втрачають сприйняття кольору.

Може, ваш персонаж втратив гостроту зору та не може бачити віддалені предмети. Саме тут стає важливим визначення понять "юридично незрячий" та "людина з юридично визнаними порушеннями зору", адже між цим та медичною незрячістю є різниця.

Не має бути так, щоб зір вашого незрячого персонажа міг бути вип��авлений за допомогою окулярів. Це не незрячість. Якщо хтось дуже погано бачить віддалені предмети, але, одягнувши окуляри, бачить все чудово, ця людина не є незрячою. Це не одне й те саме.

Не зрозумійте мене неправильно, деякі сліпі люди все ще користуються окулярами, проте лише якщо вони дійсно допомагають. І навіть в цьому випадку вони бачитимуть гірше, ніж більшість інших людей в окулярах. Окуляри лише трохи покращать ситуацію.

(Я завжди потребували окуляр, аби скоректувати зір, але до 22-го року життя вони надавали мені ідеальний зір, 20/20. Тепер вони виправляють його лише до 20/70, або навіть гірше. Навіть в окулярах мені майже нічорта не видно).

Тож сядьте і й розберіться, що саме може бачити ваш персонаж. Уявіть себе в кожній сцені та ситуації, де він з'являтиметься, і з'ясуйте, що він в цей момент бачить. Не важливо, чи ви пишете історію від третьої особи, чи від першої особи іншого персонажа, чи навіть цей персонаж є фоновим, - вам варто знати, що він бачить в цей момент.

Таким чином, ви дізнаєтесь, що ваш персонаж знає. Ця інформація - ключова, тим паче якщо цей персонаж є сюжетно важливим. Він не помітить дрібний шрифт на тій вивісці, краплі крові на чийомусь взутті, темну фігуру, що зникла в провулку, або навіть не розбереться, чи ота розмита пляма за п'ять метрів від нього - людина, чи велика урна. (Історія з життя, зі мною таке стається постійно, і я ніколи з першого разу не вгадую правильно).

Якщо ваш персонаж має помітити ці зачіпки, вам потрібно знайти спосіб, аби він помітив їх природнім чином. Чи є в нього зрячий супутник, що вказує на візуальні деталі? Чи користується він лупою чи іншим інструментом для прочитання дрібного шрифту? Чи вміє він вправно підкрадатися до когось або підслуховувати людей звіддаля? Чи він здатен розпізнати брехню просто за чиєюсь інтонацією? Він працює в команді?

(Примітка: будь ласка, не створюйте незрячих персонажів, які є надлюдьми з суперслухом, супердотиком тощо, які завжди знають, що й де знаходиться. Будь ласка, не створюйте ще одну Тоф чи Шибайголову. Я обожнюю цих персонажів, але вони вже існують, і вам варто створити щось нове. Ви пишете не про Тоф чи Шибайголову.)

Це все по темі створення персонажа. Підводячи підсумок, спочатку вам потрібен персонаж, що є цікавим без жодних інвалідностей, а потім ви можете дати йому інвалідність, яку ви попередньо ретельно вивчили та розібрали.

[leonid2013]

http://youtube.com/post/Ugkx8HZp49MmekR9aRjbI_Mf6FM71P8NkRFK?si=5lB7D1Ri_BfKof4o

[yayurii]

Децентралізація.

Тут я вам зара�� опишу те, з чим я зустрівся в цьому світі децентралізації, все що я опишу має суб'єктивну думку, а може і ні, короче вам вирішувати.

Даний пост не має ніяких досліджень, нічого не вивчалось, та не досліджувалось, а просто щось пережив і вирішив оце написати.

Ну десь за 5 хв дочитаєте.

Все пішло з такого як mastodon, та з його окремих серверів, таких як twiukraine.com, тоді, коли Маск вирішив купити твітер, або що там було в листопаді 2022 року в інтернеті.

Після реєстрації там я ніфіга не пойняв, чого стрічка така маленька, що там тихо наче там, і закинув я то все, на довгий час, тільки час від часу заходив і щось може постив, а може і ні. Потім появився в доступі по інвайтах bluesky,

який також писав про децентралізацію, але щось розбіжності від mastodona були якісь не такі, тому я обрав голубе небо (чи як воно там правильно перекладається), хоч і від твітера я помаленьку відходив, але не покидав...ну як не покидав, на деякий час так, а потім повернувся, а потім ось взагалі видалив, і всім написав, що мене там то там можна найти, але наче це комусь тре звичайно. І тут я почав пізнавати цю децентралізацію більш серйозніше.

По суті ми зараз маємо дофіга серверів на mastodon, яких наче більше, ніж самих користувачів там (це мені хтось так написав так), окрім цього, туди пхнуть все що тільки можна, типу на аналоги інших сервісів, такі як аналоги інстаграму pixelfed, до речі я там є, ось pixelfed, та його інші сервери (один тіп думає запустити ще в Україні один, так як один також уже є, такий як Dead Pixel , але там старіша версія сервера, та якась активність від власника сервера мала, фото ще з 2023 року, але то таке), і прикол в тому, що децентралізація має на увазі, що реєструєшся на одному сервері, і маєш доступ до всіх що є, але не тут то, я зареєструвався на іншому сервері, а той сервер не бачить першого сервера, і навпаки, за то бачить всі ваші фотографії з серверів mastodon, якось так по дибільному, якщо чесно.

friendica – A Decentralized Social Network

Асоціює себе як "Аналог фейсбуку", також децентралізоване (ну як я і написав в заголовку, тут все про це), ніфіга не ясно, тут все на англійській, дофіга кнопок, може штука крута і цікава, але якби хоч українська була (бо в аналогу інстаграму вона є), то можливо було б зрозуміліше багато що, а так то відчуття перевантаженості сторінки, і колірна гамма якась не ясна)

loops.video, це від творця pixelfed, про який вище писав.

Тут сильно поки нема що описати, через те, що він тільки но запустився, але щось одні та ті ж відео попадаються, і їх не так і наче багато, хоч власник звітував, що там багато реєстрації, та і статистику подивитись можна, або щось воно не так працює, або всі зареєструвались, щоб подивитись що це, але творці контенту не під'їхали туди (інтерфейс показати не можу, бо комп'ютерної версії ще нема, тільки додаток.

Wafrn

Щось десь там пишуть, що це аналог tumblr, хз точно, так як реєстрацію тре проходити, та чекати схвалення особисто адміністратора, але стрічку подивитись можна і без реєстрації, але чи вона так жде виглядатиме, то хз, але пів екрану втикну, бо там пустота

.....

Все що я написав знаходиться в одній ActivityPub, тобто в одній мережі, що в теорії, мають вам дозволяти комунікувати між сервісами, але як я вище написав про фотографії, не завжди воно так і йде

.....

також є децентралізовані відеосервіси, але я не побачив їх там щось багато, щоб в принципі міг щось надрукувати.

......

все що я описав, живуть за власний рахунок, або підтримує спільнота. Ніхто не заявляв щось комерційне, реклами не бачив, блокувальник реклами не спрацьовував. Більшість, що я читав, а може і всі, заявляють, що ніхто дані не зливають, реклами не буде, рекомендації не будуть вам нав'язувати щось і т.п.

[girl-with-demons-in-her-soul]

Дивлюся інтерв'ю Семесюка і розумію, що воно все мені таке рідне. Як і університет, як і творча спільнота. Мене туди тягне, хочу пізнавати щось нове, отримувати хоча б дрібку цієї мудрості, яка є в тих людей. Наповнюватися діалогами, наповнюватися знаннями, кожного разу змінювати кут огляду цього світу і дивуватися йому ще більше.

Розумію, що поволі кудись рухаюся. Куди? Тут вже проблема, бо я не бачу чіткого напрямку. Але відчуваю як Смітовська "невидима рука ринку" суне мене кудись прямо, кудись, де я маю бути. Все ближче і ближче на своє місце, виконувати ідею сродної праці батька нашого Сковороди, працювати з текстами і пізнавати, пізнавати, пізнавати.

Шкода тільки, що не здатна осягнути всього. Але це відчуття внутрішньої наповненості багато чого варте.

[blog-of-restless-dreams]

Друзі, я вважаю, що нам варто все дедалі більше мати чудові українські локалізації на рівні Baldur's Gate 3! Це дуже важливо для того, щоб ми далі просували україномовний ринок та могли насолодитися іграми нашою мовою. Тому на ваше прохання, українська спільнота створила петицію, в якій просять додати українську локалізацію до Starfield, кожен підпис – це чудовий внесок у наше майбутнє!

Підписуйтеся, воно того варте 🥰

P.S Щодо руснявої, я не розумію чому мені сайт видався такою мовою, я руснявою нічого не шукав, а змінити там мову впадлу було. Можливо потім зміню це посилання 🫠