besomeoneforyourself

[besomeoneforyourself]

Переглядаю періодично фотографії до 2022 року

Все видається якимось далеким і нереальним життям

За ці три роки стільки всього відбулося, чого б я ніколи б не хотіла переживати, але в той же час і багато всього, з чим я хочу залишитись навічно

Перегляд фотографій і архівів мені видається якимось психічним порушенням

[besomeoneforyourself]

Знову стан підвішеності в повітрі, але насправді, ти не в повітрі

Ти за сантиметр від води. Плавати ти не вмієш

Ти за крок від урвища. Боїшся висоти

Ти за хвилину до пожежі. У тебе немає води

Ти за секунду до вибуху. Немає часу бігти в укриття.

Кожен момент вирішує все, але не вирішує нічого.

[besomeoneforyourself]

Як би це дивно не звучало, але за ці три роки, що ми разом, мені вдалося витягнути свого чоловіка з максимально несоціалізованого стану (спілкування на роботі не береться до уваги, це вимушено, і то він там майже ні з ким близько не спілкується), мені вдалось познайомити зі своїми друзями, і навіть з деким він спілкується наразі, і не боїться спілкуватися з людьми.

Але звісно ж, хто як не батьки, можуть відкотити цей весь процес назад, і зробити якщо не гірше, так точно не краще.

[besomeoneforyourself]

20.03.24

Останній запис в цьому блозі був в 2021 році.

І за цей час так багато всього змінилося.

В Україні розпочалась повномасштабна війна, яка триває досі і забирає щодня сотні життів на фронті та в містах, що далекі від лінії фронту. Велика кількість людей виїхало закордон. Велика кількість людей за цей час змінила свої погляди, мову спілкування та цінності.

Він (про якого я писала в тому останньому пості) обіймає мене і кладе голову на плече, тримає мене за руку і ми йдемо далі. За цей весь час я лежала в лікарні зі своєю грижею, переїхала в інше місто, живу разом зі своїм коханням на зйомній квартирі, маю десяток учнів і радію тому, що маю.

Не знаю, що нас чекає далі, як розвиватимуться події, та і неможливо нічого передбачити.

Сподіваюсь, повернусь сюди ще за тривалий час, щоб написати знову.

[besomeoneforyourself]

16.08

вчора він написав "люблю", а сьогодні в переписці  промайнуло те, що ми зустрічаемось. все відбуваеться так швидко, що я навіть не можу все це усвідомити. це ті емоції, які мені доводиться переживати вперше в житті, і це невимовно мене хвилюе, змушуе переживати і навіть нервуватися. я точно не хочу спішити з усіма цими подіями, хоча хочеться вже всього відразу.

це буде точно не найпростіше, це буде абсолютно не просто.

бо якщо говорити про емоції, їх тут хоч відбавляй, чого звісно би не хотілос. але всі труднощі, які можуть виникнути лякають найбільше.

все ж, поки це все йде якоюсь легкою дорогою, і достатньо просто взяти його за  руку і йти, не зупиняючись.  бо коли він обіймае і кладе голову на плече, здаеться, більше в цьому житті нічого і не потрібно.

[besomeoneforyourself]

дуже скоро, вже через два екзамена, в мене почнеться справжнє літо. вже майже склала список справ, які повинна виконати. З подругою понавирішували, що то має бути. і я дійсно щас��ива. 

зараз я вчу філософію, і просто помираю від цієї незбагненної кількості термінів. але що ж поробиш? прийдеться пережити. не знаю чи взагалі хтось буде це читати, але якщо комусь це видасться цікавим - я буду рада.