#мої малята

[astra-lun]

Ґудрун та Крістоф часто проводять разом час, коли Ґудрун з групою зупиняється у його маєтку. І цей час чаще за все складається з маленьких приємних моментів.

Так як Крістоф вампір, квіти у його маєтку не живуть довго. Але Ґудрун намагається це виправити за допомогою своєї магії при кожному своєму візиті. Для вампіра квіти лишаються нагадуванням, що вона тут була. Також Ґудрун не дуже любить, коли її волосся торкаються без дозволу. Тому і заплітати їх вона дає тільки тим, кому ДІСНО довіряє. Також! РУКИ. І ці маленькі дотики, помітні тільки цим двом? Моє бідне серденько, це дуже мило

Translation:

"Would you like to add an edelweiss flower on the coat of arms?" "Yeah. They are so beautiful! And in heraldry, they symbolize love and good fortune." "Indeed they are. I like it."

"A very interesting volume! The only pity is that the next time its text will appear only in 100 years" "Glad to hear you liked it."

Gudrun and Kristof spend a lot of time together when Gudrun and her group stay at his mansion. And this time often consists of small pleasant moments. Since Kristof is a vampire, the flowers in his mansion usually don't live long. But Gudrun tries to fix this with her magic every time she visits. For the vampire, the flowers serve as a reminder that she was here. Also, Gudrun does not like when her hair is touched without permission. That's why she only lets those she TRULY trust braid it. Also аlso. HANDS. And these little touches, visible only to these two? My poor heart, that's very sweet

[tarhanka]

My son with his 2d girlfriend

Мої малята

[sokgreypa]

Мої солодкі Малята (at Dnipro)

[ivannasmessaging-blog]

Я дуже за вас рада мої малята!Я вітаю з першим сходженням на г. Говерлу своїх сестру і брата!Тимур підкорив перший вершину і за Вікторією пішов і на вищу точку в Україні попасти і їхній час прийшов.Я пам'ятаю, коли я на Говерлу ходила з хрещеною і з двоюрідним братом. Це було для мене справжнім святом. Частіше всього ходили ми на Івана Купала. Маленька Іванна цього дня чекала і радість її серце наповняла. Ми змагалися з братом, хто перший прийде і на вершину швидше зайде.В цьому ділі я була перша! З кожним походом у нас траплялася історія смішна. Коли підлітком була, то уже сама туристів на Говерлу водила. Пам'ятаю з одними біля гори Піп Іван ми заблудили. Мене зрозуміли і не сварили - просто після того випадку мене Іванною Сусаніною називали! Пам'ятаюаю, як з сусідами хлопцями спонтанно в гори пішли. Ми похід не планували. Я в якихось шльопках на високій танкетці на Говерлу прямо прилетіла. Пам'ятаю хлопці позаду внизу плелися, бо вони пили пиво. Що для мене було неприйнятно. В мене була з собою вода. У нас ж є своя криниця. То водиця з неї мені сил додавала і освіжала дійти до кінця. Ми там зустріли захід сонця. Пам'ятаю, як хлопці від спраги знемагали і мені знизу кричали, щоб я їм пляшку з водою кидала. Я ж їм камінь замість води штовхала. Та ні я такого не робила. Я просто з ними жартувала. А ще в тумані з однокласницею по горах лазили і гуляли і коли вони пропали, то ми чудові краєвиди побачили. Батьки не знали. Ми втекли і . Якось нас в горах обікрали. Тільки їжу вкрали. Вони б нас попросили ми б їм їсти дали.Але ми не голодували, бо наші запаси нам на довго вистачили. Ще в горах у нас є така традиція, коли ти стоянку свою покидаєш і харчі ще маєш, то ти їх гарненько складаєш і для інших залишаєш. Кажуть, якщо хочеш пізнати характер людини, то піди з ним в гори. Ми ходили. Різні характери побачили. А головне свій характер пізнавали. Ті походи не забуду ніколи, бо вони мені в душу запали! О, мої рідні в Україні Карпати і я рада, що діти там побували. А я завтра піду Альпи в Швейцарії підкоряти.Хочу там високі висоти свого характеру пізнати.Ходіть частіше в гори, бо найкраще себе справжнього можна в природі побачити. З 💛любов'ю та ✨світлом, 💫Іванна