Дюжина з мамської бібліотеки
(Власна думка)
Особисто я зараз залюбки почитала «Що це взагалі таке? 150 років сучасного мистецтва в одній пілюлі" Вілл Ґомперц, а не про коліки, істерики і кризи трьох років. Та як мати 1,5 місячної та 3,5 річної дитини маю розвиватись професійно.
Тож, публікую свій список мамських книжечок. Бувалі мамульки вже певно, все перечитали, але раптом комусь знадиться мій список і коротенькі анотації до книг ;)
ПС: Сорі за мішанку української та російської - пишу назви тією мовою, якою читала сама або мовою найближчого перекладу.
1. Звісно, всі починають виховання з книги Євгена Комаровського «Здоров'я дитини та здоровий глузд її родичів». Біблія для батьків від відомого ведучого, а заодно і лікаря-педіатра (ну бо і премія в нього є у номінації «Ведучий/ведуча ток-шоу»), такого собі Бенджаміна Спока нашого покоління.
Це необхідна покрокова інструкція до побуту з новонародженим, приправлена добрим гумором. Корисно, щоб прочитати при вагітності і… не паритись, якщо відхиляєшся від описаних норм. А ще, дуже корисна книга, щоб відмахуватись нею від надмірної опіки бабусь щодо шапочок, шкарпеточок і догодовуваннь в 3 місяці. Щоправда, Комаровського цікавіше слухати, ніж читати. Так, ви ще будете багато що робити «по-комаровському»: купати, загартовувати, гуляти і витримувати температурний режим в кімнаті. Розділ про хвороби я не прочитала взагалі (Дай, Боже ніколи не прочитаю). Якщо треба, користуюсь відео-екстрактами його порад на ютьбі.
Український переклад, як на мене, менш вдалий.
З улюблених цитат Євгена: «Интересно, кому первому пришла в голову мысль касательно того, что Природа может создать биологический вид, для которого струя воздуха представляет собой грозную опас¬ность?»
«Мне кажется вы много внимания уделяете какшкам. В жизни есть много более интересных вещей».
2. Другою в моєму списку була книга Дж. Грея «Дети с небес». Для мене стала вступом до сучасної теорії про виховання, що базується на повазі до дітей, формуванню особистості у самих маленьких діточок, різними підходами до різних типів характеру. А вже практику я опановувала через інші книги.
3. Ю. Гіппенрейтер "Спілкуємося з дитиною. Як?" Або ж її трилогія "Самая важная книга для родителей». Книга написана послідовно та просто, фактично на прикладах конкретних життєвих ситуацій і варіанті їх рішення. Регулярне перечитування (відповідно до віку дитини) гарно вправляє мозок на темі вміння сприймати дітей як особистостей, розвиває навик слухати та розуміти. І не лише дітей.
Логічно, що майже 90-річна Гіппенрейтер є дипломованим психологом, але цікаво, що в свої дисертації присвятила дослідженням музичного слуху людини.
4. Заряна та Ніна Некрасови «ПЕРЕСТАНЬТЕ ДЕТЕЙ ВОСПИТЫВАТЬ - ПОМОГИТЕ ИМ РАСТИ». В контексті сучасного підходу до розкриття найкращих якостей дитини - це маст-рід для свідомих батьків.
З сайту авторів:
Суетиться, дёргаться, конфликтовать - зачем? Создайте благоприятную среду для роста и развития, и это будет самый лучший метод воспитания.
Не усложняйте себе жизнь! Принимайте ребёнка таким, каков он есть. Живите и радуйтесь вместе с ним. Растите своё прекрасное создание, как цветок. Растите вместе с ним как родитель.
Очертите границы дозволенного, но... Реже воспитывайте, чаще играйте. Играйте в то, что ему полезно и нужно. И тогда окажется, что воспитание детей - дело совсем не трудное,а даже наоборот: весёлое и интересное
5. В настрої любові і розуміння дітей і книга Марусі Світлової «Воспитание по-новому».
6. Ірена карпа «Baby travel. Подорожі с дітьми або, Як не стати куркою». Це сама весела книга на задану тему, яку я читала. В принципі, з другою дитиною до Карпівських поглядів на виховання доходиш сам, тому раджу перечитати її якнайшвидше і жити повноцінним дорослим життям разом з немовлям. Кожен знайде за що кинути капцем в маму-Карпу, але як на мене, ця захоплива книга про подорожі з дітьми з пелюшок розширює власні горизонти, зону комфорту, дозволяє простіше дивитись на життя.
З улюблених фраз: «…І скільки я не переконувала Настю, що нема геть нічого смертельного в тому, що панамка впала на на стежку тільки й чутно було: «Соломія! Ти що наробила?!.. Аа, не торкайся! Візьму зараз її кульком і в кульок замотаю».
7. Стівен Кові. Книга "7 навыков высокоэффективных семей" та
Роджер Меррілл, Стівен Кові, Ребекка Меррілл «Главное внимание – главным вещам Жить, любить, учиться и оставить наследие»
Їх би я поставила на перше місце в списку та в свідомому житті. Якщо ви знаєте «7 навиків високоефективних людей» в царині продуктивної діяльності, бізнесу, то тут Стівен розписує навики в контексті сім'ї, окрашаючи родинними історіями та коментарями дружини. Але ще більш глибокою та наповнюючою книгою вважаю "Главное внимание..". Її б варто читати до одруження і регулярно перечитувати час від часу для відновлення балансу в житті. Саме вона найбільше з усіх коли-небудь прочитаних книжок вплинула на мої погляди (не люблю фразочку «змінила моє життя»). Послідовність викладу, гармонійність та структурованість порад - робить книгу ще сильнішою.
В "Главном внимании.." розповідається про переваги тижневого планування, роздуми про те, чому виживали люди в концтаборах, а також про різницю між часом лінійним і часом якісним.
Цитата з книги:
«Хронос — это греческое слово, обозначающее хронологическое время. Хронологическое время видится как линейное и последовательное. Каждая секунда стоит не больше и не меньше любой другой секунды. Ритм нашей жизни, в сущности, диктуется тиканьем часов. Но в мире существуют целые цивилизации, которые подходят к жизни на основе парадигмы кайроса — „подходящего времени“, „качественного времени“. Время — это нечто такое, что нужно пережить. Оно экспоненциально, экзистенциально. Сущность кайроса состоит в том, насколько с пользой вы тратите время, а не сколько времени вы вкладываете в то или иное дело. В нашем языке ссылку на кайрос можно найти в таком вопросе: „Хорошо провели время?“
8. Проповідниця ведичних принципів родинотворення, мама 3 синів і лапочки-дочки Ольга Валяєва пише книги для жінок і дівчат. Не все з описаних речей просто прийняти водночас, та засади благосного материнства, жіноцтва в цілому корисні для осмислення. Наслідниця Торсунова, Нарушевича, Ольга стає їх логічним жіночим продовженням. Класикою жанру є її книга «Предназначенье быть женщиной». Далі «Искусство быть женой и музой» та «Предназначенье быть матерью». Книги продаються доволі дорого, лише через її сайт. Та можна придбати електронні версії в додатку до іос.
9. Александр Сазерленд Нілл "Воспитание свободой". Посилання на нього я знайшла в книзі Гіппенрейтер. Книга Нілла - спостереження та досвід 60-річного директора експериментальної школи в Англії, основним принципом якої була свобода. Детально описаний устрій школи, переконання, помилки та успіхи методу виховання. Насправді є досить викликаючи підходом, але в цілому навіть раціональному. Нілл розмежовує поняття свободи та вседозволеності, а невелика популярність школи чи методу викликана необхідністю великої авторитетності та витримки для батьків чи вихователів.
Цитата з вступу: «Все великие мира сего — его сократы, христы, фрейды, дарвины, папы и епископы — не смогли разгадать загадку человечности. И мы, малые, тоже не знаем ответа. Диагноз нам известен: разрушьте любовь, и вы получите ненависть. Нам только неизвестно, почему, собственно, мы разрушаем любовь. Фрейд и Райх говорят, что из-за страха перед сексом и ненависти к нему; Адлер говорит, что жажда власти превосходит желание любви. Но так ли уж важно нам знать причины? Фрейдизм ошибочно полагал, что осознание исходной травмы автоматически излечивает комплекс, игнорируя тот факт, что комплексы вызваны длительным и настойчивым подавлением в детстве. В самые трудные дни Саммерхилла малолетние мошенники избавлялись там от своих пороков, так и не осознав корни своего непреодолимого стремления к воровству. Человечество излечилось бы от своих болезней, если бы мы смогли избавиться от тирании в семье, строгих школ, жизнеотрицающей религии. Но как же огромно это «если бы»! И все же либо такое «если», либо человечество погибнет — от атомной бомбы, отравленных почвы и воздуха или отравленных чувств».
10. А. Звонкін "Малыши и математика". Перейшла на неї теж зі сторінок Ю. Гіппенрейтер, в мережі знайшла лише пдф версію, текстом якої автор люб’язно ділиться заради світлої справи навчання основам математики. Книга є відредагованим щоденником занять тата-математика зі своїми та сусідськими малюками у вигляді ігор, завдань а часом і фокусів, адже вчить не стільки рахувати, скільки думати в світі цифр, фігур, визначень. (в процесі читання)
11. Свєта Гончарова. Відома флай-мама двох синочків має декілька книг, активно цікавиться здоровим харчуванням, проводить марафони ранніх підйомів, розповсюджує календарі-планувальники для активних мам, проводить семінари, навчає жінок. Її книги «Источник сил для уставшей мамы» та «7 заповедей организованной мамы» - такі собі книжки-шпаргалки для організації мамських буднів.
12. Памела Дракермен «Французьке виховання». Про неї не писав мабуть тільки лінивий. Цікаве, з гумором та долею щирості, дослідження та порівняння американсього з французьким стилем виховання, годування, розподілу сімейних ролей. На власному досвіді Памела розказує як народжувала трьох дітей, з чим довелося зіштовхнутися і які висновки вона з цього зробила. Я зраділа, що живу не у Франції (бо сплю ще й досі з дітьми, годую грудьми більше року, і не поспішаю віддати дитину в садок, але головне рішення, яке винесла таке: якщо хочете, щоб твоя дитина зробила якусь дію (стала спати самостійно, не вибігала за межі майданчика, не розкидала книжки) ви маєте бути достатньо в цьому впевнені самі.
12+. Вже не втримаюсь та припишу сюди двулогію Француази Барб-Гааль «Як розмовляти з дітьми про мистецтво» та «Як розмовляти з дітьми про сучасне мистецтво» Від загальних порад щодо розгляду творів мистецтва з дітьми відповідно до їх віку авторка наводить декілька конкретних прикладів і загалом закликає не боятись власного незнання і говорити про мистецтво з дітьми на будь-якому рівні. Особисто мені не просто дається друга книга, присвячена сучасному мистецтву.
0 notes