#Князь Володимир

[svyatosogodni]

🎊 10 червня — Яке сьогодні свято? ⠀ ❤️‍🩹 1203-й день повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну ⠀ 🏺 Всесвітній день ремісництва ⚜️ Міжнародний день геральдики 🍦 Всесвітній день морозива �� Всесвітній день модерну 💔 Всесвітній день пам'яті домашніх тварин ⠀ 👼 З іменинами варто сьогодні привітати Гната, Дениса, Дмитра, Захара, Микиту, Миколу, Макара, Павла, Ілону, Олену. ⠀ ✅ Цей день в історії: 978 — Князь Володимир сів на київський престол. ⠀ 💙💛 Сьогодні день народження святкує письменник і політичний діяч, «батько українського бестселера» Василь Шкляр. ⠀ ✌️ Ось такі, навини, малята, але це ще не всі свята, бо більше шукайте тут → https://sogodnisvyato.com.ua/10-chervnya-svyato/

Також долучайтесь до нас: https://x.com/SSvyato https://t.me/sogodnisvyato https://invite.viber.com/?g2=AQA9K6a4nX9DWUzSYycvCwZm1EPyPRkoYBY6XhCe9cuobejEHyCwupbUgbSBZC3q

[yakymenko]

СКАСУВАТИ "СВЯТО"!!

Ні, я всім серцем і душею за державність України та Українського народу!

Я сам десятиліття свого життя присвятив становленню Державности.

Але це вигадане "свято" День Української Державности 15 липня - треба скасувати!!

Ми маємо День Незалежности! От 24 серпня щороку і згадаймо про відновлення Держави Україна по розвалі Радянського Союзу!

Наш президент Зеленський, хоча й "не втік" (с), чим на початку вторгнення Росії 24 лютого 2022 року таки зберіг Державність, але в Ідеології Зеленський - недоумок, дурень, телепень і йолоп! Тому це "свято" простимó йому. Суд над Зеленським-президентом вчинимо після війни і Перемоги над Росією.

А от мерзота, падло і тварюка, яка Зеленському підсунула указ на підпис (і сáме на 24 серпня 2021 року!) - то справжній ворог Української Держави!

Хто це? Єрмак Андруша, Кірілка Тимошенко чи Міша Подоляк? Хто б він не був, він - ворог України і вчинив диверсію проти нашого народу і держави!

Ну, маємо ми вигадану дату 15 липня, коли, мовляв, князь Володимир загнав киян в Дніпро-ріку та охрестив (ніхто ж не знає точної дати, нема історичних на то документів!) - от нехай це й буде Святом хрещення Руси! До чого тут Державність, курви?! Державність сотні років існувала в Київській Державі до християнства!!

Тож дайте мені ту падлюку із проєктом "свята державности" 15 липня!

Я йому вчиню інквізиційний допит! І тоді та наволоч розбитим писком і зубами, поламаними пальцями напише і розкаже нам хто напоумив цю тварюку на диверсію про "свято"!!

Наша державність не прийшла із християнством! Ми мали Руську Землю ще коли молилися Ярилу, Велесу і Перуну!!

Тому, хто ширить ідеологію рівняння між християнством і державністю нашого народу, - дати жорстоку помсту й покарання!

Щоб не скорочував тривалости історії нашої Держави і Народу!!

©Андрій Якименко

15.07.2024

[snigiryov]

День хрещення Київської Русі

День хрещення Київської Русі

Сьогодні спільно з сектором туризму Управління культури, туризму та захисту культурної спадщини мав честь провести екскурсію історичними місцями літописного міста Василькова. Екскурсія відбулась з нагоди відзначення 1033 річниці дня Хрещення Київської Русі. Як відомо Великий князь Володимир хрестив Киян в річці Почайні але незадовго до того хрестився сам. І місцем хрещення великого князя…

[zovslov]

Согласно славянским легендам, в 11 веке оборотень, так называемый полоцкий князь Всеслав, восходил на трон Киевской Руси, тобишь правил землюшкой нашей русскою.

Я ни на что не намекаю, но Володимир Путэн, вы меня извините...

Шучу шучу, но исключать тот факт, что оборотни это миф не надо, археологии же находили рисунки на камнях, стенахв пещерах полу человека полу волка, выдумать же они не могли.

А еще, оборотни такие же существа как и мы, в плане размножения и большое количество процента леса на всей планете не исследованно, так что вероятность встретить оборотня в глубоком лесу равана 0.1% , но она все же есть...

3 часа ночи, я не хочу спать

Нашла картинку с интернета. Читала, что оборотни не приносили вред людям, не смотря на свой "дьявольский" Облик.

Я думаю, они бы заменили сторожей порядка, так называемых полицейских, не думаю, что они брали бы взятки, да и порядок в городах, Я думаю, был бы идеальным.

Но это всего-лишь мечты

[eu-ukraine]

Геополітичні наслідки епідемій: з літописної історії України й Европи

У давні часи не вживалися терміни “епідемія“ та “пандемія“, “чума“ чи “короновірус“. Літописці згадують масові захворювання людей або ж тварин як “пошесть“ та “мор“/“моровиця“. У 1042 році син Ярослава Мудрого князь Володимир пішов походом на фінське... Читати далі »

[newsundphotos]

28 липня - День Хрещення Київської Русі – України

28 липня – День Хрещення Київської Русі – України

Щорічно 28 липня українці відзначають День Хрещення Київської Русі – України. Це державне свято приурочено до річниці Хрещення Русі та було засновано указом президента Віктора Ющенка 25 липня 2008 року.

(more…)

[enegen]

Народилися сьогодні: Завдяки знанням історії можна побачити причини і наслідки подій, над якими варто було б задуматися. У кожній з цих подій брали участь люди, про яких не варто забувати. Сьогодні народилися:

1053 рік Володимир Мономах Великий князь київський, князь чернігівський і переяславський 1265 рік Данте Аліг'єрі флорентійський поет, один з основоположників літературної італі��ської мови, автор знаменитої «Божественної Комедії», мислитель, богослов, політичний діяч 1623 рік Вільям Петті англійський статистик і економіст, один з основоположників політекономії 1877 рік Косач-Кривинюк Ольга Петрівна українська письменниця, літературознавиця, перекладачка, етнографиня, лікарка. Дочка Олени Пчілки та Петра Косача, сестра Лесі Українки 1928 рік Джек Кеворкян американський лікар, популяризатор евтаназії 1936 рік Віталій Коротич український письменник і публіцист 1957 рік Богдан Бенюк український актор 1964 рік Ленні Кравіц американський рок-музикант, співак, автор пісень

Щоденний дайджест свят, пам'ятних подій і річниць. Всі державні, професійний, міжнародні та релігійні свята на кожен день. Привітайте друзів і рідних вчасно!

www.cleng.club

[drpbk-collegelibrary]

Синьо-жовтий прапор – символ незалежної України. Матеріали до першого уроку у у 2021/2022 навчальному році

Синьо-жовтий прапор – символ незалежної України. Матеріали до першого уроку у у 2021/2022 навчальному році

Інформаційно-методичні матеріали для проведення Дня знань та Першого уроку у 2021/2022 навчальному роціСиньо-жовтий прапор для українців – це символ свободи і боротьби за незалежність. Основою формування українських державних символів стала історична традиція ще з часів Давньої Русі. Князь київський Володимир Великий мав власний герб – золотий тризуб на синьому фоні. Прапор Руської землі був…

[svyatosogodni]

🥳 26 травня — Що сьогодні за свято? ⠀ ❤️‍🩹 1188-й день повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну ⠀ 👩🏻‍🦰 Всесвітній день рудих 🧁 День чорничного чізкейку і День вишневого десерту 💜 Всесвітній день Дракули 🧡 День паперових літачків ⠀ 😇 З днем янгола привітайте сьогодні Василя, Гавриїла, Георгія, Єгора, Івана, Макара, Олександра, Сергія, Тараса, Юхима, Яна, Аріну, Глікерію, Ірину. ⠀ ⚜️ День в історії: 2014 — почалися бої в Донецькому аеропорту ⠀ 🎂 Іменинники дня: князь Володимир Мономах, Ольга Петрівна Косач-Кривинюк, Віталій Коротич, Богдан Бенюк. ⠀ Детальніше про сьогоднішні свята читайте на сайті: https://sogodnisvyato.com.ua/26-travnya-svyato/

Також долучайтесь до нас: https://x.com/SSvyato https://t.me/sogodnisvyato https://invite.viber.com/?g2=AQA9K6a4nX9DWUzSYycvCwZm1EPyPRkoYBY6XhCe9cuobejEHyCwupbUgbSBZC3q

[stasyanzadorozhniy]

Що зображено на гривнях? Банкнота 1 гривня. Володимир Великий – князь київський у 979–1015 рр., державний діяч, за часів правління якого завершилося формування Київської Русі і запроваджено християнство як державну релігію (988 рік). На зворотньому боці – град Володимира, історичний центр Києва. Картинка, Київ кінця Х століття. Територіально ця частина міста належить до сучасного Шевченківського району — найстарішої частини міста. Тут знаходиться Андріївська церква, Ярославів Вал, Майдан Незалежності, Володимирська гірка, Золоті ворота, Львівська, Софійська та Михайлівська площі. Банкнота 2 гривні. Ярослав Мудрий – князь київський у 1015-1054 рр., за часів правління Київська Русь зміцнила та розширила свої кордони, міжнародне становище держави, введено Київську митрополію, розроблено збірку законів права, активний розвиток культури. На зворотньому боці — знаменитий собор Святої Софії. Точніше те, як він виглядав у 1036 році. Софія Київська була зведена князем Ярославом Мудрим на тому самому місці, де остаточно розбили війська печенігів. Банкнота 5 гривень. Б.Хмельницький – заснов��ик української козацької держави, гетьман 1648-1657 рр., видатний державний, політичний і військовий діяч XVII ст. На зворотньому боці - Іллінська церква, що знаходиться у селі Суботові Черкаської області. Цю споруду звели у 1653 році за наказом Богдана Хмельницького. Згідно із задумом, храм повинен був стати родовою усипальницею і місцем вічного спокою гетьмана, тут його і поховали 1657 року. Але через 10 років чигиринський староста наважився потривожити останній притулок Хмельницького, зруйнувавши його могилу і знищивши прах. Банкнота 10 гривень. І.Мазепа – гетьман Лівобережної України у 1687-1709 рр., суспільно-політичний діяч, меценат освіти і мистецтва. На зворотньому боці Києво-Печерська лавра — візитна картка столиці. Ця споруда незмінно пов'язана з особистістю І.Мазепи. Гетьман доклав зусиль, щоб відновити храм. (Mykolayiv) https://www.instagram.com/p/B_y1ZIdlFBs/?igshid=7zp68gmo1iyk

[snigiryov]

Яри та природні локації міста Василькова

Яри та природні локації міста Василькова

Присвячується тим, хто пишається та вихваляє ландшафтний заказник місцевого значення «Васильківські карпати» і нічого не знає про рідне місто Васильків. Щедра Васильківська земля завжди славилась своїм ландшафтом та унікальними краєвидами. Саме тому, напевно, князь Володимир Святославович і обрав цю місцевість для будівництва південного міста-фортеці та поміж товаришів називав його Веселим…

[yakymenko]

ТИСЯЧОЛІТНЯ СПРАВА ПОРОШЕНКА

(до першої річниці Томосу ПЦУ)

Перед новим 2020 роком Президент України (2014-2019) Петро Порошенко дав інтерв'ю, де на запитання, що він вважає найголовнішим своїм досягненням на посаді президента, відповів: отримання Українською церквою від Вселенського Патріярхату Томосу (церковного указу, церковної грамоти) про автокефалію (самостійність) ПЦУ - Православної Церкви України.

Так! Не Армія, не Мова, а саме Віра (релігійна) - головні Порошенкови досягнення за час його каденції!

Минуть роки, десятиліття і століття, минуть тисячоліття, а Порошенка пам'ятатимуть як гетьмана (нині президента), що відновив Українську Церкву в Україні!

Московська "православна церква" ніколи не отримувала Томосу від Вселенської Патріярхії. Москва й подосі ще не має канонічної Церкви. А ми, українці, мали й маємо! Вселенський Патріярх Варфоломій нам відновив ту метрополію, яку отримав для держави князь Володимир Хреститель 988 року, і яку Москва шахрайством і обманом зліквідувала у 1686 році.

Я не християнин. Я - націоналіст-державник. І тому, не вірячи ні в бога, ні у чорта, тільки в Націю-як-божество, я стверджую, що Томос, виданий українській Церкві, то державницька, то тисячолітнього значення подія!

Недаремно Путін, президент Росії, задіяв ФСБ (Федеральну службу безпеки) і величезні гроші, щоб підкупити Варфоломія, Вселенського Патріярха. Не вийшло! Томос видано Українській Церкві! І це означає, що Україна як Держава відбулася! Ми перемогли Росію у церковній справі! Ми переможемо Росію і у цій війні, що почалася з анексії нашого Криму!

Читаю Томос, слухаю його озвучення і розумію: наші діти і онуки цей сувій грецького письма, де згадано президента Порошенка, вивчатимуть у школах і у вишах, а копії його зберігатимуть в усіх церквах Української Держави!

Слухайте, що нам затвердив Патріярх! Це - тисячолітньої ваги історія, політика, державність України!

Томос Православній Церкві України (ПЦУ) підписано і вручено 6 січня 2019 року у Константинополі (Стамбулі) Вселенським Константинопільським Патріярхом Варфоломієм. Томос вручено митрополитові Київському і всієї України Епіфанію у присутності президента України Петра Порошенка.

Ось повний текст перекладу з грецької на українську історичного Томосу про автокефалію Православної Церкви України.

**********

«Патріярший і Синодальний Томос надання автокефального церковного устрою Православній Церкві України.

Варфоломій, милістю Божою Архиєпископ Константинополя, Нового Риму і Вселенський Патріярх.

"Ви приступили до гори Сіонської… і до Церкви первородних" (Євр. 12:22-23), - блаженний серед народів Апостол Павло говорить усім вірним. І, дійсно, Церква є горою, тому міцною і стійкою, непорушною та непохитною.

Хоча одним стадом та одним тілом Христовим є і називається Церква Божа, яка повсюди має сповідання православної віри, спільність у таїнствах, у Дусі Святому та непорушність апостольського спадкоємства та канонічного порядку, але ще від апостольських часів складається з Церков, розташованих по місцях і країнах, внутрішньо самоврядованих власними пастирями та вчителями, і служителями Євангелія Христового, тобто кожного місця єпископами, з причин не лише історичного значення міст і країн у світі, але й унаслідок особливих пастирських потреб у них.

Отож, оскільки благочестива та Богом бережена земля України укріплена та звеличена вищим промислом та отримала свою повну політичну незалежність, державні та церковні керівники якої вже тридцять років палко просять її церковного самоврядування та  пліч-о-пліч із народом і суголосно з давніми його проханнями, свого часу зверненими до святійшого Апостольського Константинопільського Престолу, котрий за багатовіковим канонічним переданням зобов’язаний турбуватися про Святі православні Церкви, які мають у цьому потребу, а найдужче про ті, які від початку з ним зв’язані канонічними узами, як-от історична Митрополія Київська, то наша Мірність з Преосвященними при нас Митрополитами та всечесними, улюбленими у Святому Дусі братами та співслужителями, з обов’язку турботи Великої Христової Церкви за Православний світ, для зцілення постійно загрожуючих розколів та розділів у помісних Церквах, однодумно визначаємо та проголошуємо, щоб уся Православна Церква, що знаходиться в межах політично сформованої та цілковито незалежної держави України разом зі Священними Митрополіями, Архиєпископіями, Єпископіями, монастирями, парафіями та всіма в них церковними установами, котра знаходиться під покровом Засновника Єдиної, Святої, Соборної і Апостольської Церкви Боголюдини Господа і Спасителя нашого Ісуса Христа, існувала віднині канонічно автокефальною, незалежною та самоврядованою, маючи Першого в церковних справах і визнаючи кожного канонічного її Предстоятеля, який носить титул Блаженніший Митрополит Київський і Всієї України.

Не допускається якогось доповнення чи віднімання від його титулу без дозволу Константинопільської Церкви, який є головою Святішого Синоду, котрий щороку скликається з Архиєреїв, запрошуваних почергово за їхнім старшинством з числа тих, що мають єпархії в географічних межах України.

Таким чин��м управлятимуться справи Церкви в цій країні, як проголошують божественні та святі Канони, вільно й у Святому Дусі, та безперешкодно, без будь-якого іншого зовнішнього впливу.

До того ж, цим підписаним Патріяршим і Синодальним Томосом ми визнаємо та проголошуємо встановлену в межах території України Автокефальну Церкву нашою духовною дон��кою та закликаємо всі світовi Православнi Церкви́ визнавати її як сестру та згадувати під іменем Святіша Церква України, як таку, що має своєю катедрою історичне місто Київ, не може ставити єпископів чи засновувати парафiї за межами держави; вже існуючі відтепер підкоряються, згідно з порядком, Вселенському Престолу, який має канонічні повноваження в Діяспорі, бо юрисдикція цієї Церкви обмежується територією Української Держави.

І ми надаємо їй привілеї та всі суверенні права, належні автокефальній Церковній Владі, так що відтепер Митрополит Київський і Всієї України, здійснюючи богослу́ження, поминає Усiх Єпископів Православних, а сонм найсвятіших Архиєреїв при ньому поминає його ім'я як Першого та Предстоятеля Найсвятішої Церкви в Україні.

Те, що стосується внутрішнього церковного управління, розглядається, судиться та визначається виключно ним і Священним Синодом, слідуючи євангельському та іншому вченню, згідно зі священним Переда́нням і шанованими канонічними постановами нашої Святої Православної Церкви, і настановою 6-го канону Першого Нікейського Вселенського Собору, який визначає, що "якщо ж при спільному голосуванні всіх, яке буде справедливим і згідно з церковним каноном, двоє чи троє через власну схильність до суперечок будуть заперечувати, то нехай має силу рішення більшости". До того ж зберігається право всіх архиєреїв та іншого духовенства на апеляційне звернення до Вселенського Патріярха, який має канонічну відповідальність приймати безапеляцiйні судові рішення для єпископів та іншого духовенства помісних Церков згідно з 9-м і 17-м священними канонами Четвертого Халкидонського Вселенського Собору.

Прояснюємо до вище сказаного, що Автокефальна Церква в Україні визнає головою Святіший Апостольський і Патріярший Вселенський Престол, як і інші Патріярхи та Предстоятелі, та має разом з іншими канонічними  обов'язками та відповідальностями насамперед збереження нашої Православної Віри неушкодженою та канонічної єдности та спілкування зі Вселенським Патріярхатом та іншими помісними Православними Церквами непорушними.

І до цього, Митрополит Київський і Всієї України, як і Архиєреї Найсвятішої Церкви України, обираються віднині відповідно до належних положень божественних і священних Канонів і згідно з відповідними положеннями її Статуту, які мають в усьому обов’язково відповідати положенням цього Патріяршого і Синодального Томосу.

Усі архиєреї зобов’язані турбуватися, щоб боголюбно па́сти на́рід Божий, провадячи у стра́сі Божому мир і згоду в країні та у своїй Церкві.

Але щоб в усьому перебував не применшений зв'язок духовної єдности та спілкування святих Божих Церков, бо ми навчилися "зберігати єдність духа в союзі миру" (��ф. 4:3), то кожен Блаженніший Митрополит Київський і Всієї України повинен поминати, за давніми Переда́ннями святих Отців наших, Вселенського Патріярха, Блаженніших Патріярхів та інших Предстоятелів помісних Православних Церков у ряду Диптихів згідно з канонічним порядком, отримавши своє місце після Предстоятеля Церкви Чехії і Словаччини, у священних Диптихах і на церковних зібраннях.

Таким чином, Православна Церква в Україні через свого Першого чи  канонічного місцеблюстителя Київського Престолу, зобов'язана брати участь стосовно важливих канонічних, догматичних та інших питань у міжправославних нарадах, які збираються час від часу за священним звичаєм від початків, усталених Отцями. Перший же, настановлений, зобов’язаний обов’язково посилати необхідні належні Мирнi Грамоти до Вселенського Патріярха та до інших Предстоятелів, і сам має право від них отримувати, починаючи свої мирні поїздки до Першопрестольної Церкви Константинополя, за звичаями отримуючи від неї і Святе Ми́ро для вияву духовної єдности з нею.

Для вирішення значних питань церковного, догматичного та канонічного характеру слід Блаженнішому митрополитові Київському і всієї України від імені Священного Синоду своєї Церкви звертатися до нашого Святішого Патріяршого і Вселенського Престолу, прагнучи від нього авторитетної думки та твердого взаєморозуміння, причому права Вселенського Престолу на Екзархат в Україні та священні ставропігії зберігаються неприменшеними.

Отже, на всiх цих умовах наша Свята Христова Велика Церква благословляє та проголошує Православну Церкву в Україні Автокефальною та щедро закликає на Ієрархію на Українській землі непорочний клір і благочестивий на́рід її, з невичерпного скарбу Святого Духа, божественні дари, молячись, щоб Перший і Великий Архиєрей Ісус Христос, заступництвом всенепорочної і всеблагословенної Владичиці нашої Богородиці і пріснодіви Марії, святого славного і рівноапостольного князя Володимира і святої славної княгині Ольги, преподобних і богоносних Отців наших, подвижників і ченців Києво-Печерської Лаври та інших монастирів, укріпив назавжди її в тілі Єдиної, Святої, Соборної і Апостольської Церкви таким чином зараховану Автокефальну Церкву України і подав їй благостояння, єдність, мир і зростання, на славу Його і Отця і Святого Духа.

Таким чином, таке вирішене та розсуджене і в радості сповіщене вам від шанованого Центру Православ’я було соборно затверджено.

Для постійного збереження видається цей Патріярший і Синодальний Томос, написаний і підписаний у Кодексі нашої Великої Христової Константинопільської Церкви, вручений у точнiй та ідентичнiй копії Блаженнішому Предстоятелю Святішої Церкви України кір Епіфанію та його високопревосходительству Президентові країни панові Петру Порошенку, для вічного доказу та ��остійного представлення.

Року дві тисячі дев’ятнадцятого, місяця січня, 6-го числа, індиктiона 12-го.

† Вселенський Патріярх Варфоломій, у Христі Бозі вирішує

† митрополит Вріульський Пантелеймон

† митрополит Італійський і Мальтійський Геннадій

† митрополит Германський Августин

† митрополит Транупольський Герман

† митрополит Нью-Джерський Євангел

† митрополит Родоський Кирил

† митрополит Ретімнський і Авлопотамський Євгеній

† митрополит Корейський Амвросій

† митрополит Сингапурський Константин

† митрополит Австрійський Арсеній 

† митрополит Сімський Хризостом

† митрополит Чиказький Нафанаїл»

**********

Створив відеоролик (поєднав світлину Томосу з озвученням його) Андрій Якименко.

Світлину Томосу, що виставлявся в Києві на всеогляд, і текст Томосу взято з інтернету.

Озвучив Томос диктор українського радіо і телебачення Микола Козій, публікація порталу "Живослово":

https://youtu.be/MUx_gWasAH0

Тривалість ролика: 15 хв. 3 с

06.01.2020

©Андрій Якименко

[newsundphotos]

Київський князь Володимир хрестив киян, а не московитян, - ПЦУ

Київський князь Володимир хрестив киян, а не московитян, – ПЦУ

У Православній Церкві України спростували поширений міф про те, що князь Володимир хрестив “слов’янські народи” – Україну і Росію.

Саме завдяки цьому міфу в Російській Православній Церкві традиційно заявляють, що їхня Церква має тисячолітню історію. Про це йдеться на офіційній сторінці ПЦУ в Facebook.

«Насамперед, за свідченнями різноманітних джерел, християнство на землях Руси з’явилося…

[misto-infra]

Травневий репертуар Національної опери України

У травні Національна опера подарує шанувальникам музичного мистецтва безліч приємних зустрічей, які театр вже традиційно готує майже кожного місяця. Так, проект «Українські оперні зірки у світі» подарує зустріч з двома зірками сучасного оперного мистецтва — солісткою Національної опери України Людмилою Монастирською (в опері «Макбет»), а також із запрошеним солістом Андрієм Бондаренком — кращим виконавцем партії Євгенія Онєгіна в однойменній опері. Творчий тандем — Валентин Дитюк і Тарас Штонда буде підкорювати серця меломанів в кількох виставах.

І завершальним акордом місяця стане третій показ гучної, авангардної постановки «Севільський Цирульник», прем’єра якої відбулася в квітні.

 10 травня — опера «Макбет» (Дж.Верді)

Безмежний Всесвіт великого Верді представить вистава, яку нечасто можна побачити на сцені театру — оперу «Макбет» за мотивами трагедії Вільяма Шекспіра. Парадокс, але з першого ж виконання у 1847 році у Флоренції, опера, пройнята суворою й жорсткою атмосферою, з відсутністю звичної любовної інтриги та великої тенорової ролі, завоювала серця широкого загалу любителів музики.

У травневому показі опери «Макбет» на глядачів Національної опери України, у рамках проекту  «Українські оперні зірки у світі», очікує зустріч з солісткою Національної опери України, народною артисткою України, Людмилою Монастирською (Леді Макбет). До речі, саме в цій партії у 2011 році відбувся її тріумфальний дебют на сцені Ковент-Гарден.

Безумовно приверне увагу глядачів і дебют у партії Макдуфа ще одного улюблениця публіки – Валентина Дитюка.

Головні партії виконують: Геннадій Ващенко (Макбет), Сергій Ковнір (Банко), Павло Приймак (Малькольм), Юрій Горинь (Лікар).

Постановний склад: режисер-постановник Італо Нунціата, диригент-постановник Володимир Кожухар, хормейстер-постановник Лев Венедиктов, художник-постановник Марія Левитська.

16 травня — одноактна опера «Моцарт і Сальєрі» (М. Римський-Корсаков) та одноактний балет «Болеро» (М.Равель)

  «Моцарт і Сальєрі» (М. Римський-Корсаков)

Вже не перший сезон опера «Моцарт і Сальєрі» не сходить з афіш театру. Секрет успіху полягає в тому, що постановка свого часу була зроблена на двох яскравих солістів: метра оперної сцени Тараса Штонду (Сальєрі) та молодого, але вже знаного тенора Валентина Дитюка (Моцарт). Для Тараса Штонди партія Сальєрі виявилася дуже символічною: цією роллю він відзначав 25-річчя творчої діяльності та свій 50-річний ювілей. Окрім того, чудовий бас українського артиста найчастіше порівнюють з шаляпінським, а, як відомо, саме Федір Шаляпін був незмінним виконавцем ролі Сальєрі аж до еміграції.

Творчий тандем двох солістів можна буде почути також в опері «Фауст» (29 травня), де обидва співаки виконують головні партії – Валентин Дитюк (Фауст), Тарас Штонда (Мефістофель).

«Болеро» (М.Равель)

У 1928 році Равель написав один з найзнаменитіших своїх творів — «Болеро». Воно було замовлено танцівницею Ідою Рубінштейн та призначалося для хореографічного втілення. Однак не просто успіх, а світову славу завоювало «Болеро» в концертному виконанні. Цікаво, що слухаючи музику на репетиціях балету, композитор і близькі йому музиканти вважали, що концертне життя їй не судилося. «Таку п’єсу ніколи не зважаться включити до програми великих концертів», — говорив Равель, і друзі з ним погоджувалися. Тим часом, «Болеро» стало не тільки найвідомішим його твором, але й одним з найбільших явищ усієї музики XX століття.

Дуже символічно, що саме в цей день – 16 травня, у 1968 році, у Національній опері України відбулася прем’єра «Болеро» у постановці видатного українського хореографа Анатолія Шекери. Першою виконавицею партії головної героїні – Дівчини в білому – стала відома характерна танцівниця, заслужена артистка України Наталя Уманова, на яку саме і була зроблена постановка. Цього разу у цій партії – Ольга Голиця.

22 травня – опера «Ріголетто» (Дж.Верді)

Зараз усі так добре знають мелодії з «Ріголетто», — «La donna е mobile» («Серце красуні»), квартет («Bella, figlia dell’amore» — «О, красуня молода») та інші, що важко собі уявити, що колись вони вважалися занадто легковажними. Найперші читачі лібрето, — а це були венеціанські цензори, — знайшли його настільки непристойним, що наполягли на низці вельми істотних змін.

В основу сюжету опери «Ріголетто» покладена драма В. Гюго «Король бавиться», написану в 1832 році, і Верді вважав цей сюжет найкращим з усіх, покладених їм на музику.

Після прем’єри опери в Мілані у 1853 році Верді зауважив: «Я задоволений собою і гадаю, що нічого кращого не напишу». Можливо, це якоюсь мірою й відповідає його життєпису: жоден із наступних творів композитора за глибиною музичних характеристик і трагедійним пафосом не перевершив «Ріголетто».

Прем’єра цієї опери на київській сцені відбулася в 1975 році в постановці відомого режисера Ірини Молостової. Саме в цій постановці опера йде і до сьогодні.

У головних партіях: Олександр Мельничук (Ріголетто, придворний блазень), Валентин Дитюк (Герцог Мантуанський), Ольга Нагорна (Джільда, донька Ріголетто), Сергій Магера (Граф Монтероне) та ін.

25 травня — опера «Євгеній Онєгін» (П.Чайковський)

Більш аніж 30 років ця опера з незмінним успіхом йде на столичній сцені. І, мабуть, заслуга в цьому не лише великого композитора, який написав чудову музику, але й виконавців головних партій. Одну з яких – партію Онєгіна – виконає Андрій Бондаренко, запрошений у рамках проекту «Українські оперні зірки у світі». Репертуар співака з оксамитовим баритоном багатий різноманітними партіями, але найбільшої уваги заслуговує саме партія Євгенія Онєгіна. Не дарма театральні критики одностайні в своїй думці: Бондаренко ідеально підходить на роль Онєгіна. Він як ніхто інший представляє цього героя: будь то нудьгуючий денді або палкий коханець, його спів беззастережно зачаровує і підкорює жіночі серця. «Мені здається, що в кожному з нас є Євгеній Онєгін, — каже Андрій. — Адже з кожним траплявся момент, коли життя набридло, здається нудним та одноманітним. Але не слід боятися змін в своїй душі і серці. Взагалі, коли починаються репетиції, часто виникає питання: чому твір називається саме «Євгеній Онєгін», а не «Тетяна Ларіна»? Але я вважаю, що все ж опера саме про нього — це його історія і його трагедія».

Також головні партії виконують: Ольга Рудик (Тетяна), Дмитро Кифорук (Ленський), Ірина Петрова (Ольга), Сергій Магера (Князь Гремін) та ін.

31 травня — опера Дж.Россіні «Севільський Цирульник» — 3-й прем’єрний показ

19 квітня в Національній опері України відбулася прем’єра опери Дж.Россіні «Севільський Цирульник». Головних героїв режисер-постановник Анатолій Солов’яненко ризикнув перенести у сучасність. Але це було того варто – класичний сюжет заграв новими барвами  і як результат – публіка зустріла прем’єру захопленими відгуками.

Як зазначав ще до прем’єри Анатолій Солов’яненко, склад виконавців головних партій досить великий. Цього разу глядачі мають можливість почути: Ігоря Євдокименко ( Фігаро),  Анатолія Погрібного (Граф Альмавіва), Лілію Гревцову (Розіна), Андрія Маслакова (Лікар Бартоло), Сергія Ковніра (Дон Базіліо, вчитель музики), Ірину Петрову (Берта) та ін.

Постановний склад: режисер-постановник — Анатолій Солов’яненко; диригент-постановник – Микола Дядюра; художник-постановник —

Андрій Злобін; художник костюмів – Ганна Іпатьєва; хормейстер-постановник – Богдан Пліш; диригент — Алла Кульбаба.

http://opera.com.ua/,  FB: https://www.facebook.com/National.opera.of.Ukraine/

  Травневий репертуар Національної опери України was originally published on Город-инфраструктура

[vladkv]

Олександр ОЛЕСЬ

КНЯЖА УКРАЇНА

Суздальські князі

Понад Волгою й Окою,

Геть далеко навкруги

Розляглись болота, багна,

Вбогі ниви і луги.

Там народ московсько-фінський

Ледве-ледве животів:

Жив то з ловів, то з рибальства,

Бідував, але терпів.

А нащадки Мономаха,

Що були князями там,

Вже давно свій ��рай забули

І служили москалям.

Залишили рідну мову,

Прийняли чужу, нову,

Збудували місто Суздаль,

Володимир і Москву.

А думки летять на південь,

До плодючої землі…

І ідуть на Україну

З дужим військом москалі.

Нагло Київ облягає Князь із Суздалі, Андрій.

Наш Мстислав, що в той час княжив,

Сміло кидається в бій.

Боронив хоробро місто,

Та було замало сил, —

І вночі в бою завзятім

Вороги беруть Поділ.

А уранці вже в ворота

В місто вдерлись дикуни,

Всіх підряд грабують, нищать

І вбивають без вини.

З хат, з палат майно виносять,

Дзвони, ризи — із церков…

Трупом вулиці укрили,

Розлили річками кров.

Все забрали, обібрали

І палати, і хати…

Кажуть: всі брати — слов’яни,

Кажуть: всі вони — брати���