#Телебачення

[nikk-il]

"Давал - Не давал": ​​Иран путается в показаниях — депутат "признал" поставку ракет в Россию для атак по Украине

https://nikk.agency/iran-podtverdil-peredachu/

"Давал - Не давал": ​​Иран путается в показаниях — депутат "признал" поставку ракет в Россию для атак по Украине

Новости Израиля Новости Израиля больше в группе>>> Поддержать материально на Patreon https://www.patreon.com/Nikk_Agency https://www.facebook.com/groups/nikk.agency >>>

#Украина #UkrCoIl, #Top, #Knowledge, #Stoprussia, #TERRORUSSIA, #ІранБалістика, #ІранНовини, #ІранРакети, #ІранРосія, #Аналитика, #ВійнаНовини, #ВойнаНовости, #Вооружение, #Главное, #Израиль, #Иран, #ИранБаллистика, #ИранНовости, #ИранРакеты, #ИранРоссия, #Кино, #Озброєння, #Политика, #Россия, #Телебачення, #Телевидение Новости Израиль Новости Израиля https://nikk.agency/ https://t.me/+UvV_QgJsSbE5YjZi https://www.youtube.com/c/NiKKagency https://www.facebook.com/nikk.agency.il https://www.facebook.com/groups/nikk.agency

[zhitomir]

Найдовші серіали в історії телебачення: від мильних опер до ситкомів

У 2024 році не бракуватиме телесеріалів на будь-який смак. Але якісні серіали – ті, яким вдалося захоплювати глядачів сезон за сезоном, – знайти не так просто. Деякі серіали, хоч вони й к... Читать дальше »

[uacrisis]

Отар Довженко: Чого б я сподівався від нового міністра культури та інформаційної політики✍️ Медіаексперт, голова Незалежної медійної ради Отар Довженко на своїй сторінці виклав перелік власних очікувань від нового міністра культури та інформаційної політики. Серед них - спокійне і сплановане завершення спільного телемарафону "Єдині новини".

[drpbk-collegelibrary]

День працівників радіо, телебачення та зв'язку

Сердечно вітаємо Студентів, викладацький склад, та працівників Дніпрвського фахового коледжу радіоелектроніки з Днем працівників радіо, телебачення, зв’язку України та Всесвітнім днем телебачення!   День працівників радіо, телебачення та зв’язку встановлений Указом Президента 11.11.1994 № 667/94 на підтримку ініціативи працівників радіо, телебачення і телекомунікаційної галузі України. Девіз…

[grannylovesnachos]

[Another reminder of russia's true disgusting nature.]

[The video is taken from Telegram channel "Телебачення Торонто" - https://t.me/torontotv]

[jeding-png]

ТСН вражає.

А взагалі все просто: не контактувати із землею – присісти максимально так, щоб не забруднити одяг. Інакше мама навчить капці літати.

До речі, у ваш бік.

ТСН: "Як діяти під час грози: якщо ви в полі - краще присісти в яму, не контактуючи тілом с землею."

[bakinochkame]

🟠 Є люди, які народилися, у 60-х роках. Виховувалися у 60-х. Навчалися у 70-х. Одружувалися та виходили заміж у 80-ті роки. Працювали в 80-90-ті роки, а багато хто працює і досі...

Вони змінювали світогляд у 90-ті. «Прозрівали» у 2000-х. Дивувалися у 2010-х роках. І не здаються у 2020-х роках !

🟠 Пережито майже сім різних десятиліть. Два різних століття. Два різних тисячоліття.

🟠 Пройдено шлях від міжміського телефону до відеодзвінків у будь-яку точку світу, від діафільмів та слайд-шоу до Youtube, від вінілових платівок до онлайн-музики, від рукописних листів до електронної пошти, WhatsApp та соціальних мереж.

🟠 Від прослуховування ігор по радіо, перегляду чорно-білого телебачення, а потім і телебачення високої чіткості. Колись вони ходили до «Відеоклубу», а тепер дивляться Netflix.

🟠 Вони знали як надрукувати фотокартку, при них з'явилися перші комп'ютери, перфокарти, дискети, а тепер у них в руках гігабайти та терабайти на ��обільних телефонах чи iPad.

🟠 Все дитинство вони носили шорти, потім довгі штани, оксфорди, шорти-бермуди або міні-спідниці, максі-спідниці, лосини, шаровари тощо.

🟠 Вони ходили у валянках, їздили на роликових ковзанах, триколісних та двоколісних велосипедах, мопедах, бензинових чи дизельних автомобілях, а тепер їздять на гібридах або 100% електричних самокатах, велосипедах, моноколесах, скутерах та автомобілях.

🟠 Вони уникли інфантильного паралічу, менінгіту, віспи, грипу H1N1 та лихоманки західного Нілу.

🟠 Так! Такі люди пройшли через багато, але яке чудове та цікаве життя у них!

🟠 Це покоління сміливо може назватися «колишніми пенсіонерами», які народилися в тому світі 50-60-х, у кого було аналогове дитинство та цифрове доросле життя. Вони є свого роду «Абракадаброю»

У буквальному значенні слова.

🟠 Це покоління прожило і пережило більше, ніж будь-яке інше в історії людства у кожному вимірі життя.

🟠 Саме це покоління адаптувалося до будь-яких ЗМІН.

🟠 Оплески всім представникам «особливого покоління», яке було і залишається унікальним, незважаючи ні на що! Здоров'я радості, удачі, добра та щастя!

🟠 Це все про нас!

Авт. Художник - Олег Лобурак

💙💛

[not4yourmind]

Стабільність, Сартр та Espresso-tonic

Незважаючи на те, що в моє життя повернулась певна сонливість, я не хочу спати. Багато переосмислень, якими накрило трохи не підготовленого мене насправді привели до досить чіткого розуміння.

За час після розриву я зустрівся десь з 4-ма дівчатами особисто. Певною мірою всі ці зустрічі можна назвати побаченнями, проте другого так і не було. Це дало мені певне усвідомлення того, що насправді це не моє. Тобто… Навряд моя «цільова» аудиторія буде сидіти в додатках типу Tinder та Badoo. Сам їх концепт мені не зрозумілий, але все ж я вирішив спробувати вдруге. І ця спроба дозволила мені усвідомити: мені досить добре самому. Кожна наступна зустріч сприймається надто прагматично та «точно» в негативному значенні цього слова. Все це виглядає як серйозна співбесіда на якусь важливу посаду. І зрештою. Зрештою кожне таке спілкування душиться в штучно награному офіціозі. Всі ці дівчата прекрасні кожна по своєму, але я не бачу сенсу цього продовжувати, розуміючи, що з цього нічого не вийде на перспективу.

Мені. Добре. Самому. Ситуація в моєму житті зараз максимально стабілізувалась. Я вибудував певну «рутину», яка дає мені розуміння подальших кроків. Кожен мій день починається з прослуховування музики, зарядки ��а кави на балконі з крекерами. Я дивлюсь на людей, які кудись поспішають. У всіх них свої думки і свої цілі. І це прикольно. Після кави я йду займатись дрібними робочими завданнями, працюю над квізом та ще чимсь під подкасти на Youtube. Так триває, поки я не йду в улюблену кав’ярню на пагорбі. Замовляю там Еспресо тонік, сідаю завжди в одне місце і читаю в навушниках під звуки дощу. Це стало настільки звичним для мене заняттям, що сьогодні офіціантка мене впізнала та спитала наперед «Еспресо тонік тут?». Це було дивно, але приємно водночас.

Йдучи сьогодні додому я зрозумів, що насправді не так і сильно потребую когось. Моя рутина повністю  збудована. Так, я впевнений, що маючи хорошу людину поруч я б відчував себе більш «довершено», але глобально зараз я можу обійтись без цього. Поступово я почав насолоджуватись бенефітами цієї самотності. І справді розслабитись я зміг лише після того, як дозволив собі відпустити той факт, що мені «хтось треба». Може й треба, але це не самоціль.

Після розриву я старався заповнити дірку, яка утворилась різноманітним спілкуванням. Чіплявся за людей, як побитий і викинутий пес. Хтось написав коментар? О, точно треба спробувати розвинути цей діалог. Хтось подивився? О, може варто підійти, бути впевненим та завести діалог. Купа «треба-треба», які спочатку протискала в мені психологиня, щоб я не засиджувався, а потім я й сам перейняв це як головну мету життя. Але насправді. Насправді мені не потрібен хтось лише для того, щоб він був. За ці пів року, що минули я очевидно став краще. Моє життя стало значно краще. В нього повернувся певний спокій та стабільність, якої не вистачало вже давно. Зараз воно надзвичайно інфантильне та, можна сказати, «інстаграмне». Але в цьому немає нічого поганого. Я працюю. Я читаю. Я реалізовую нові проекти. Я слухаю музику. Цікавлюсь цікавими фільмами та серіалами. До речі, дуже крутий серіал «Темна матерія». І багато чого з цих пунктів не можна було б реалізувати, будь я зараз в стосунках. Зрештою спокій. Я значно менше відчуваю тривоги. Значно менше чогось боюсь. Можливо це пов’язано з тим, що мені багато в чому стало пофіг. Я дозволив собі знову помилятись, як це було завжди. І поступово це спрацювало. Мозок на піку свого морального занепаду бреше. Важливо зрозуміти, де деструктивні думки. І тоді буде простіше.

Звичайно, я не можу поки усвідомити сенс цього всього, що зараз відбувається. Але може й не варто? Може й не варто.

Варто лише відпустити ситуацію і трошки попуститись самому. Тому, заминаю з цими всіма побаченнями. Вони не приносять мені задоволення. Краще піду приготую курячі відбивні під стрім Телебачення Торонто, а потім зіграю декілька каток в Lol, подумаю ще над варіантами питань на квіз і ляжу спати, обіймаючи «Нудоту». Бо завтра мене чекає кава з крекерами і люди, які завжди кудись спішать.

[youkomorie]

Коли мені ніяково я люблю говорити "до побачення телебачення" 😅.

[lisa-is-chilling]

я в'єбала собі режим сну, бо не можу перестати дивитися "кістки".

серіал, де більшість серій людей збирають як пазли, бо від них ніхуя не лишилося. серіал, де ніхто не матюкається, але розслідувати справу про зґвалтовану на розчленовану дитину - це звичайний понеділок. серіал, де вони максимально близько показують людські останки, але хуй ти побачиш сцену сексу, бо це телебачення.

я в захваті.

[tzeinform]

Люди, які намагаються аналізувати дії Трампа не розуміють основних принципів його способу дій. Взагалі їх існує всього три - плановий, ситуаційний і від зворотнього реагування. Трамп не діє - він створює інформаційні приводи і відслідковує зворотню реакцію, яка і визначає, буде він рухатись далі, чи ні. Третину свого часу він витрачає на перегляд інформаційних програм внутрішнього телебачення. В цьому питанні Трамп - покращена копія Зеленського, який робить те ж саме, але без аналізу зворотнього сигналу, перестрибуючи на інше, формуючи потрібний йому фон підробними соціологічними дослідженнями.

tze_USA #tze_Trump #tze_Zelenskyy

[zhitomir]

На підтримку телеведучої Людмили Барбір, яка матюкалася у прямому ефірі, запустили флешмоб: «Всі ми трошки Люда»

Ведуча "Сніданку з 1+1" Людмила Барбір прокоментувала інцидент з її матюкливим висловлюванням, яке, через технічну помилку, потрапило у прямий ефір на YouTube-канал проєкту. Ранок 15 лютого розпочавс... Читать дальше »

[loftysmb]

Я сьогодні трошки зла, бо перший день місячних, мені погано і нещодавно мені знов "насрали в душу" по приколу.

Обожнюю коли обговорюєш з кимсь інтереси і ввічливо питаєш, чи людина грає в ігри, а вона така:"Хахахах, ти що, в мене багато дорослих речей/навчання/діти/понос". І зазвичай це ще супроводжується таким зневажливо-зверхнім тоном.

Знаєте, я терпіти не можу телепередачі. Загалом телебачення. Ще я не можу дивитись серіали/фільми/мультики, але не можу згадати, коли мені останній раз хотілось когось принизити за те, що вони це люблять.

Ще мені подобається, коли оцю хуйню про те, що "часу нема" затирають люди, яких я б зжерла на навчанні/роботі.

[kvitkastepova]

24 роки в панельному будинку: з моїх нотаток, які я, схоже, пишу для того, щоб ніхто ніколи про них не дізнався:

Коли 9 поверхів і на шести з них по алкашу, а твій респектабельний пес боксер їх ненавидить.

Коли не дивуєшся, коли бачиш кров на стінах.

Коли кожен ранок хтось блює в туалеті поверхом нижче.

Коли твоя сестра занадто "ахуєнна" щоб виносити сміття і підходити до смітника і залишає сміття між поверхами, а ти впізнаєш його по купі шерсті своєї собаки в пакеті.

Коли сміттєпровід закрили, але є такі, що продовжують спроби туди викидати сміття і в підсумку нетрі загоряються від недопалку.

Коли дах закритий, а ключі незрозуміло у кого, бо тобі на твій власний дах ходити не можна, бо будинок,по ходу, належить комусь іншому, а не мешканцям : на дах не ходи, вазони не став, в під'їзді не сиди і крісло твоє ми викинем, бо пожежна безпека. Ну а те, що всі курять в під'їзді - то фігня, ну не буде же двірник робити зауваження мужикам. А я буду : задиміли весь поверх шмаллю , хоч би вікно відкрили.

Коли ти відкриваєш вікно, щоб провітрити і хтось закриває через 5 хвилин.

Коли собака сама приходить додому, бо вона вирішила погуляти без тебе пару годин і всі думають, що ти її вигнала.

Я жахлива сусідка, беззаперечно. Ми всі жахливі сусіди один одному. Доля моїх сусідів покращилася, коли я поїхала з дому в кінці-кінців забравши двох своїх собак і протравивши на прощання тарганів. Але ні, повернулася моя сестра. А іще завівся якийсь черговий алкаш в будинку навпроти, який врубає музон і кричить з вікна щось про Зеленського.

Сусід завів оранжерею з вазонів і я віддала йому своє крісло. В частину квартир поки не повернулися. Всі ми тут ізольовані разом.

Моя мама вважала, що в нашому будинку так багато алкашів, бо це "ментівський" будинок, бо тут квартири міліціонерам видавали.

Кожен, хто вважає, що лівий берег - це не Київ - елітарний гандон. Коли хочеш жити в центрі бо "ну це ж центр, а не вот это вот ваше" - елітарний гандон. Сорі - задрали. Поселися в "місті Володимира" і спробуй його не покидати.

Я завжди вважала, що проспект Возз'єднання названий на честь возз'єднання районів Березняки і Дарниця, які він і з'єднував в якомусь сенсі, а не України з якоюсь незрозумілою державою.

Найабсурдніша для мене комуняцька топографічна назва в Києві - Ленінградська площа. Коли самої назви як "Ленінград" уже не існує, в Києві, фіг знає за скільки кілометрів від монархізованого назад після комуністів міста, площа названа на честь того, що навіть червоні збоченці росіяни перейменували в своїй державі. Чомусь, коли росіяни перейменовують Ленінград назад на Петербург, за ни��и ніхто не бігає і не каже : "це ж історія" (яку вони, до речі, створили собі самостійно і їм її прийшлі українці не насаджували). Але я вважаю, назву Ленінград варто було би зберегти, але перемістити до іншого міста - до Москви. Там же вождь і дотепер лежить, було би дуже доречно. Надворі 2024 рік і хейтити росіян уже не модно, всі до цього звикли. Сказати таке в 2012 чи раніше - оце було би прогресивно. Чи достатньо хейту для них ніколи не буде?

Тоді я не могла себе зрозуміти : чому всім подобається, а мені ні? Що зі мною не так? Я так само говорила російською, читала російською, слухала доволі багато російської музики. Але от російські серіали все життя гімняними видавалися, хоч і дивилися якщо по телевізору більше нічого немає. Слава богу, мама відключила нам телебачення свого часу, а то не знаю, скільки би це тривало. З книг моїми улюбленими в дитинстві завжди були українські, а російські казки мені чомусь не подобалися. Так само з дитячими оповіданнями : я готова хоч 50 разів перечитати пресумні "Кумедія з Костем" та "Федько Халамидник" Винниченка, лиш би ніколи не брати до рук "Каштанку" чи щось інше із дитячих оповідань Толстого або " Шляпу" про кота. У мене була книга в м'якій обкладинці - казки Г-Х Андерсена, проілюстровані Катериною Штанко. Ілюстрації трохи лякали, але навіть п'ятирічна дитина, виявляється, готова оцінити присутній оригінальний стиль ілюстратора. А ведмеді в червоних косоворотках в збірці русскіх сказок викликали незрозумілі неприємні відчуття, хоч ніби і не страшні. Я не розумію чому так. Для мене ніколи нічого не зрівняється із "Країною Мумі-тролів" з Видавництва Старого Лева чи із "Одиницею з обманом" Нестайка. Це те, що згадується з теплом. Добре, що воно у мене було. Могло не бути. Хтось цього дійсно не чув і не бачив. І тепер частина цих людей проти українського контексту в будь-чому, тому що він ворожий, непотрібний і незрозумілий для них з дитинства.

[welovelofi]

Конор є співаком, автором пісень і продюсером. Він багато виступав на чеській музичній сцені. Як продюсер він працював над проектами для американського телебачення. Він повертається у 2021 році з новим синглом, який уже потрапив у список відтворення на кількох американських станціях.

[svyatosogodni]

🎊 25 червня — Яке сьогодні свято? ⠀ ❤️‍🩹 1218-й день повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну ⠀ ⚓️ День моряка 👮🏻‍♀️ День митної служби — Україна 📺 День кольорового телебачення 😊 День посмішок незнайомих людей 🎸 Всесвітній день «Бітлз» ⠀ 👼 Іменини сьогодні у Андрія, Арсенія, Івана, Петра, Степана, Тимофія, Юліана, Яна, Ганни. ⠀ ⚜️ Цей день в історії: ⠀ 1939 — у Львові відбулись останні збори Наукового товариства імені Шевченка 1991 — прийнятий Закон України «Про митну справу в Україні» ⠀ 💙💛 Сьогодні народилися відомі українці:: історик Іван Крип’якевич, акторка Зінаїда Хрукалова, письменник Петро Угляренко, художниця Ярослава Король. ⠀ 🎉 Більше про те, що варто сьогодні святкувати читайте на нашому сайті → https://sogodnisvyato.com.ua/25-chervnya-svyato/

Також долучайтесь до нас: https://x.com/SSvyato https://t.me/sogodnisvyato https://invite.viber.com/?g2=AQA9K6a4nX9DWUzSYycvCwZm1EPyPRkoYBY6XhCe9cuobejEHyCwupbUgbSBZC3q