#орідж

[stanislaw-nast]

— Влад, я б не проти в загальному, сам знаєш, — мій голос звучав якось надто втомлено навіть для мене. — Але єдине, що я зараз можу думати це душ і сон. Давай ти мене трахнеш іншим разом, ок?

Це 100% ще буде редагуватися, але як же я люблю писати "Погляд пустих очиць"...

[dog-civilization-someoned]

ніхто не читає ті літери під постами сенс писати шось

карочі, хочу по новій в тему далтаруну зануритись бо шось я відстав ппц

(бо тип у 2015 андертейл побудував базу до мого орідж сюжету)

[ao3feed--ukr]

Відьма

Читати на АО3 https://archiveofourown.org/works/57206035

Автор/ка Hanaell

Фанхати: Орідж - Fandom

Опис:

Ідея цього тексту виникла після перегляжу трейлера до фільму "Конотопська відьма".Мені здалося, що в реальності все не так, як насправді.

Кількість слів: 1,600, Частини: 1/1

Рейтинг: Mature

Попередження: Graphic Depictions Of Violence, Rape/Non-Con, Underage

Категорії: Gen

Персонажі: Жінка Ївга, родина та односельці Ївги, вороги

Читати на АО3 https://archiveofourown.org/works/57206035

[smallroundyellow]

Написано на челендж #Квітнепис 🌸

Замальовка з дрібкою українських традицій 💫

В електропотязі спекотно. Лілія відкриває вікно і насолоджується вітерцем, що торкається її долонь. Вона повертається на місце і дістає з рюкзака блокнот, пенал та навушники. Поїздка займе більш як три годин, тож їй треба чимось зайняти вільний час.

Потихеньку на папері з'являються пишні квіти. Ніжні пелюстки зображених хризантем торкаються пам'яті й дістаються дитячих спогадів.

Ось вона, маленька, стоїть серед саду і дивиться на горіхове дерево. Бабуся щойно повернулася з церкви й тепер вони разом будуть збирати горіхи, адже сьогодні Горіховий Спас.

Лілечка каже, що обов'язково знайде цього разу подвійний горіх, що принесе їй удачу. Бабуся гладить її по голові та усміхається.

Вони наповнюють врожаєм плетені кошики, а потім розкладають горіхи на горищі, щоб просохли.

Вони стомлені, але щасливі. Бабуся заварює чай, а Лілечка дістає із кухонної шафи печиво.

На столі стоїть великий букет хризантем, вони пахнуть осінню та дощем. Дівчинці здається, що ось-ось літо піде від них і знову буде холодно та сиро. Вона занадто любить літо, щоб їй вистачило трьох місяців.

- Чому хмуриш брівки, квіточко? - лагідний голос бабусі повертає теплу посмішку на вуста дівчини.

- Вже майже осінь. Канікули закінчуються, та й ранки вже холодні.

- Воно повернеться, як і завжди. Як і кожен рік.

Бабуся дає їй червону чашку в білий горох. У ній плаває м'ята й жасмин.

- Трохи літа ми все ж з тобою зберегли, - бабуся показує на трави в чашці. - Ось так.

- Ага, але все одно якось сумно.

- Знаєш, що? Візьми горіхи з кишень моєї куртки - треба спробувати цьогорічний врожай.

Дівчинка слухняно йде в коридор і дістає з гачка куртку. Бере чотири горіхи і йде назад. Тільки виклавши їх на стіл помічає, що один з них - подвійний.

- Бубуню! Подивися, він же чарівний! На щастя й удачу.

- Ого, оце так знахідка у тебе. Ну, значить, вдалий буде рік, - бабця сміється і бере свою чашку до рук.

А Лілечці вже не до чаю. Вона тримає в руках справжній скарб! Вдачу в товстій дерев'яній шкаралупі. І так їй зараз добре. Навіть подівся кудись смуток за літом, що стрімко закінчувалося.

В долоні відчувалася невірна текстура горіхової броні. А кімната пахла хризантемами та трав'яним чаєм. Тепер навіть холоди, що підступають, та все коротші дні не були страшні для Лілечки, адже в неї був оберіг.

- Він завжди буде зі мною. Щоб вдача не покидала мене ніколи.

- Ну як скажеш, дитинко.

Електропотяг зупиняється і Лілечка виринає зі спогадів. Квіти виглядають майже так само, як в той день, коли вона піймала вдачу за хвіст.

Піймала, щоб ніколи не відпустити. Дівчина переводить погляд на своє зап'ястя. На ньому красується татуювання подвійного горіха, яке вона набила на повноліття. Той виглядає майже як в перший день. Здається, торкнешся шкіри, а відчуєш тверду дерев'яну шкарлупку.

Через кілька годин Лілечка буде в бабусі. Вона ніколи не пропускає Горіховий Спас. Адже це їх з бабусею свято. Завтра її бабуся, як завжди, піде до церкви. Так рано-вранці, що роса, ще покриватиме траву. А поки її не буде - Лілія піде в сад і зріже букет ароматних хризантем. Вони наповнять дім осінню. І скільки б Лілі не було років - вона повернеться в дитинство. В той час, коли один єдиний горіх міг зробити її щасливою.

[rennelelorren]

Останнім часом надумала писати орідж~.

Туточки ось трохи замальовки з персонажами звідти. Тож, я вирішила трошки поділитися і тут :>.

Чому можна вмістити лише 10 картинок? В мене ж ще трохи скетчів :о

[gwenllianwales]

Лебійська мова

Сьогодні вийшов п'ятий розділ "Господаря метро". Тож, саме час дізнатися трохи більше про мову, яку згадує Денис. Не тільки згадує, а ще й іноді вживає давно забуті слова.

Таємною лебійською мовою спілкувалися українські кобзарі, бандуристи та лірники. Сліпі виконавці говорили лебійською один з одним та з поводирями. Мова дозволяла зберігати кобзарські таємниці.

До того ж, кобзарі завжди здавалися більшості людей носіями якоїсь таємниці, мало не чаклунами-характерниками, й існування секретної “лебійської” (тобто, “дідівської”) або “шлепецької” (“сліпецької”) мови лише додавало кобзарям таємничості.

На Галичині мовознавці записали пісеньку місцевих лірників:

“КОБИ МЕНІ КУМСА СЯНА,

А ДО КУМСИ ЩЕ Й ТИРИНЯ

І БУТЕЛЬБУХ ВОВЧАКУ,

КАРАВОНА ЧОРНОБРИВА”.

У ПЕРЕКЛАДІ ЦЕ ОЗНАЧАЄ:

“КОБИ МЕНІ ХЛІБЕЦЬ СВЯТИЙ,

А ДО ХЛІБА ТРОШКИ СИРА,

А ДО СИРА СКЛЯНКА ПИВА

І ДІВЧИНА ЧОРНОБРИВА”.

Лебійська мова існувала до 1930-х. Востаннє мовознавці зафіксували її під Харковом.

Ось тут ви можете ознайомитися з лебійською мовою, точніше тим маленьким шматочком її, який зберігся до наших днів. Саме цим словником я користуюсь, коли пишу оріджинал.

Джерела та деталі: 1, 2

Читати оріджинал "Господар метро": ао3, ФУМ

Лебійську мову також знає Щек з "Львівської брами", але слова з неї не використовує при спілкуванні. Орідж на ао3

[domi-shiro]

.:Mistake:.

«During his life, Kagami made many mistakes, he is used to correcting them and apologizing. But even he cannot correct some mistakes.»

Full text on AO3 

I finally finished the original I've been writing since 2021. Art is a great collab with @fennefoxa

.:Помилка:.

«За своє життя Кагамі робив не мало помилок, йому не звикати виправляти їх і вибачатись. Але деякі помилки навіть йому не під силу виправити.»

Повний текст на АО3

Я нарешті закінчив орідж, який писав ще з 2021 року. Арт це чудовий колаб з @fennefoxa

[stanislaw-nast]

Сиджу пишу другий розділ "Погляду пустих очиць" і мені так подобається градація вайбу. Типу, спочатку під час написання я заслуховувався гуртом "КАТ", щоб вловити потрібну атмосферу. На другий розділ же ж пасує постпанк. Арррррррр, смакота

[ao3feed--ukr]

від зупинки.

Читати на АО3 https://archiveofourown.org/works/54557254

Автор/ка julie_ria

Фанхати: Original Work

Відносини: Мір/Андрій

Опис:

укрреал орідж про двох милих хлопців, яких якось побачила в одеському тролейбусі.

Кількість слів: 2,113, Частини: 1/1

Рейтинг: Not Rated

Попередження: No Archive Warnings Apply

Категорії: M/M

Додаткові теги: Ukraine - Freeform, War, укрреал, війна, херсон - Freeform, Одеса - Freeform, Україна, Love, Established Relationship, School, Flashbacks, Hurt/Comfort

Читати на АО3 https://archiveofourown.org/works/54557254

[ao3feed--ukr]

Зеленоока Я

Читати на АО3 https://archiveofourown.org/works/52753195

Автор/ка ni_kalibri

Фанхати: Original Work

Опис:

Невдале перше кохання, сімейні проблеми, одинокість перед обличчям вступу в омріяний універ..І тоді, одної ночі, життя Ауріції змінилося.Вона отямилася в незнайомому місці, серед людей, що вважають її диявольським створінням та провісницею біди. Якщо колишній першосвященник, отримавши особистий дозвіл Імператора, ховатиме дівчину від церкви, чи зможе вона потрапити до Імперської Вищої Академії і справити справжній науковий переворот?Одна проблема: в цю Академію не беруть дівчат.

Кількість слів: 1,528, Частини: 1/?

Рейтинг: Mature

Попередження: Graphic Depictions Of Violence

Категорії: F/M, Multi

Персонажі: Ауріція Найт, Персонажі будуть додаватися

Додаткові теги: Попаданка - Freeform, alternative universe, Gender Role Reversal, Academy, центральний жіночий персонаж, романтика, Slow Burn, Friends to Lovers, Максі, альтернативна релігія, перевдягання, научпоп, винаходи, кулінарія, Мода, Наука, реверсивний гарем, елементи фентезі, елементи фантастики, орідж, original - Freeform, Інший світ

Читати на АО3 https://archiveofourown.org/works/52753195

[ao3feed--ukr]

Про вірність традиційним цінностям

Читати на АО3 https://archiveofourown.org/works/49418896

Автор/ка Derevii

Фанхати: Danger Days: The True Lives of the Fabulous Killjoys - My Chemical Romance (Album), My Chemical Romance

Відносини: Fun Ghoul/Jet Star/Kobra Kid/Party Poison (Danger Days), Fun Ghoul/Party Poison (Danger Days), Jet Star/Kobra Kid (Danger Days)

Опис:

Пост-пустеля АВ, де кіллджої живі, відносно здорові та все ще не проти розважитися як у старі добрі часи.Жахливе бессюжетне пвп, яке можна читати як орідж.

Кількість слів: 2,666, Частини: 1/1

Рейтинг: Explicit

Попередження: No Archive Warnings Apply

Категорії: M/M, Multi

Персонажі: Kobra Kid (Danger Days), Party Poison (Danger Days), Fun Ghoul (Danger Days), Jet Star (Danger Days)

Додаткові теги: Plot What Plot/Porn Without Plot, Porn with Feelings, Gangbang, Anal Sex, Oral Sex, Rough Sex, Group Sex, Polyamory, Explicit Sexual Content, Sexual Tension, Awkward Conversations, Healthy Relationships, Double Penetration, Everything is Beautiful and Nothing Hurts, Alternate Universe - Canon Divergence, Alternate Universe - Everyone Lives/Nobody Dies, Post-Canon, Siblings Kobra Kid and Party Poison (Danger Days), Brother/Brother Incest, Safe Sane and Consensual, Prosthesis, Orgy, Orgasm Delay/Denial

Читати на АО3 https://archiveofourown.org/works/49418896

[smallroundyellow]

🌼Маленька замальовка про двох милих дівчат 🌼

Вона сидить на ліжку і посміхається мені. Її очі блакитні, як безхмарне небо за вікном. Промені ранкового сонця пронизують її волосся.

- Так не хочу вставати, - скаржуся я, потягуючись поряд на ліжку.

- Вставай, мила моя, вставай.

Її голос як завжди чарівний. Я обожнюю прокидатися під нього. Збираючись вранці на роботу, вона часто щось наспівує.

- Поспіваєш мені? - насправді, я зовсім не впевнена, що дівчина погодитися, але неочікувано вона киває і бере до рук телефон, щоб увімкнути музику.

Її голос ллється в ранковому світлі, переплітаючись зі звуками музичних інструментів, що лунають з динаміку телефону. Я дивлюся на неї і не можу відвести погляд. Її вуста привабливо рухаються, випускаючи слова улюблених пісень в простір між нами.

Я хочу поцілувати свою кохану, але не бажаю переривати цю ранкову магію.

Час розтягується і завмирає. Мені хочеться, щоб це тривало як можна довше. Вона посміхається, вмикаючи наступну пісню. Це її улюблений гурт.

Вона муркоче слова, а я знову розглядаю її так, ніби бачу вперше. М'які риси обличчя, ніжна шия, плече, що визирає з-під чорної оверсайз футболки. Я помічаю намисто з бісеру, яке вона забула зняти вчора. Маленькі ромашки між бісерин веселкових кольорів. Тоненька низка намистин гарно підкреслює її світлу шкіру.

Коли музика затихає, я переводжу погляд на її очі. Вони сяють радістю та любов'ю.

- Дякую, крихітко. Це було чудово.

Я бачу, як вона задоволено посміхається і моє серце переповнюється почуттями. Я сідаю навпроти дівчини і, охопивши пальцями намисто, легенько тягну її до себе. Коли наші губи торкаються одне одного, я відчуваю смак солодких пончиків, якими вона вже встигла поснідати.

- Я люблю тебе, сонечко, - шепоче вона в мої вуста.

- Я також тебе кохаю, - посміхаючись в поцілунок, відповідаю я.

Після такого пробудження день зобов'язаний бути чудовим.